Новини фінансового сектору

Її ініціаторами виступили Асоціація українських банків, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ, Національний банк України та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки.
Учасниками Конференції головну увагу приділено питанням:

1) Досвід іноземних держав з становлення ринку охоронних послуг.
2) Аналіз реальної ситуації, що склалася на ринку охоронних послуг в Україні (юридичні та практичні аспекти).
3) Формування концепції побудови ринку охоронних послуг в Україні з урахуванням іноземного досвіду.  

За визначенням організаторів, метою Конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні, ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній царині, створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони. З цією метою до участі в Конференції запрошені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг. Також у роботі Міжнародної Конференції беруть участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Антимонопольного комітету, Національного банку України,  комерційних банків, недержавних служб охорони тощо.

Як констатували учасники Конференції у підсумковій Резолюції:
“Залишаються невирішеними такі проблеми, як статус, права та обов'язки охоронних підприємств, їх працівників. На приватних охоронників, охоронців, детективів та громадян суміжних з ними професій не поширюються існуючі форми соціального захисту. Фактично відсутнє законодавче забезпечення діяльності цього сектору ринку, що стримує його розвиток, а в окремих випадках сприяє порушенням конституційних засад та вимог чинного законодавства”.

У зв”язку із цим учасники Конференції прийняли спільне Звернення до Президента України  Кучми Л.Д., Голови Верховної Ради України Литвина В.М., Прем'єр-Міністра України Януковича В.Ф. У Зверненні, зокрема, зазначається:
“Ще й досі законодавчо не урегульовано статус самих приватних охоронних підприємств, їх працівників, право володіння та користування зброєю, немає закону про детективну діяльність тощо. Декілька років у відповідних державних органах і відомствах опрацьовуються нормативні документи щодо регулювання діяльності недержавних охоронних структур. Впродовж 7 років у Верховній Раді України  розглядаються проекти законів України “Про охоронну діяльність”, “Про недержавну детективну діяльність”, “Про зброю”, не приймається проект відповідних поправок до Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ін. Аналіз положень існуючих проектів з цього питання дає підстави стверджувати, що деякі з них є неадекватними очікуванням  як  самих охоронних структур, так і споживачів їх послуг. Тому прийняття  цих законів, затвердження відомчих актів у нинішній редакції не лише не вирішить існуючих проблем, а може навіть їх поглибити. З іншого боку, положення законопроектів, які належним чином відбивають сучасні проблеми і відповідають європейським стандартам, необґрунтовано блокуються.

Все це стримує розвиток цивілізованого ринку  послуг у сфері охорони підприємців та підприємництва, відволікає значні сили правоохоронних органів на дії, які могли б, і повинні, успішно виконувати недержавні охоронні структури”, – зазначається у Зверненні.

Учасники Міжнародної Конференції звернулись до вищих органів державної влади з пропозицією щодо формування нової концепції ринку охоронних послуг, подали додаткову аргументацію щодо прийняття проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)” за №3223, розробки інших законопроектів у сфері охорони, що відповідали б нормам Конституції України, принципам ринкової економіки та правовим стандартам Євросоюзу. 

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації послуг з охорони. Тому проведення Міжнародної Конференції як ніколи на часі. Вона має привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Довідка:

Асоціація українських банків (www.aub.com.ua ) близько семи років провадить послідовну роботу щодо демонополізації ринку збройних охоронних послуг з метою зниження витрат на утримання охорони банків та їх забезпечення правом конкурентно-рівноправного вибору охоронних структур.

На цьому напрямку вже отримано низку позитивних результатів. Завдяки зусиллям АУБ Верховною Радою України законопроект № 1241 “Про охоронну діяльність” 11.07.2003 р. повернено для опрацювання; законопроект № 1050 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”  10.07.2003 р. не набрав голосів; законопроект № 1051 (1051-1) “Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо віднесення до компетенції МВС та НБУ питань захисту коштів, що знаходяться в банківських установах)”  03.04.2003 р. відправлено на повторне перше читання. Такі результати досягнуто в результаті тісної співпраці АУБ з Національним банком України та фракціями Верховної Ради України.

Проте, за висновками фахівців АУБ, загроза прийняття законопроектів, які направлені на подальше закріплення домінуючого положення держохорони на згаданому ринку зберігається. Дотепер зазначені законопроекти знаходяться в переліку документів, що розглядатимуться Верховною Радою України на четвертій сесії IV скликання, в тому числі і проект Закону України “Про охоронну діяльність”, який не створює передумов ринкових засад у сфері охорони та протирічить європейським стандартам, до яких, за міжнародними зобов”язаннями, Україна має адаптувати своє законодавство.

З ініціативи НБУ та АУБ запропоновано внести зміни, якими передбачається надати банкам право володіння вогнепальною зброєю для забезпечення охорони банківських установ, збереження коштів та цінностей, що належать банку та його клієнтам, зокрема й під час їх перевезення та інкасації. Позиція АУБ знайшла підтримку в Національному банку України, яким подано на розгляд Верховної Ради України законопроект “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)”, що зареєстрований за № 3223.

Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду” проводиться в рамках згаданих заходів, спрямованих на вивчення та використання позитивного досвіду інших країн, формування вітчизняної законодавчої бази з питань охоронного бізнесу, адаптованої до європейських норм і стандартів.

С 10 грудня 2003 р. по 15 січня 2003 року АКБ «Східно-Європейський банк» проводить депозитну акцію для фізичних осіб, оформлюючи вклади: «Пенсійний», «Класичний», «Новорічний», «Поліс» та «Гарант»
· вклади приймаються у гривні (від 1000 грн.), доларах США (от 500 USD) та в Євро (от 500 EUR);
· мінімальний строк депозитного вкладу – 3 місяці;

· Умови депозитної програми «Пенсійний»:
- для пенсіонерів пропонуємо найбільш вигідні умови вкладення коштів та найвищі процентні ставки!
- кожному вкладнику у подарунок – страховий поліс від АСК «Енергополіс» по страхуванню від нещасного випадку!
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 20,5%, у доларах США – до 12,5%, в Євро – до 11,5%, строки -  от 3 місяців до 3 років;
- при відкритті депозитного рахунку необхідна наявність пенсійного посвідчення;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Класичний»:
- можливість довгострокових вкладень коштів – до 3 років;
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 19,5%, у доларах США – до 12,0%, в Євро – до 11,0%;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Поліс»:
- кожному вкладнику у подарунок – страховий поліс від АСК «Енергополіс» по страхуванню от нещасного випадку!
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 18,0%, у доларах США – до 10,0%, в Євро – до 9,0%, строки -  від 3 до 12 місяців;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Новорічний»:
- Найвигідніші депозитні ставки на короткостроковий період: у гривні – до 18,5%, у доларах США – до 11,0%, в Євро – до 10,0%, строки -  від 3 до 12 місяців;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Гарант»:
- Можливість дострокового повернення вкладу без понижуючої ставки за весь строк!
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 16,5%, у доларах США – до 9,0%, в Євро – до 8,0%, строки -  від 3 до 12 місяців;
- щомісячна виплата відсотків;

· Вклади приймаються у Головному Банку та у відділеннях м. Києва:
- Головний банк: бульвар Дружби Народів, 17/5, тел. 205-42-76, 205-42-70;
- Відділення:
• пр-т Перемоги, 17 (магазин «Воєнторг»), тел. 205-40-50;
• вул. Драгоманова, 44А (магазин «Київстар»), тел. 205-40-51;
• вул. Басейна, 23/52 (магазин «Стар Телеком»), тел. 234-63-49;
• пр-т Повітрофлотський, 39/1 (магазин «Мобі Дік»), тел. 248-98-91.

Прес-Служба АКБ «Східно-Європейський банк»,
телефон для довідок: 205-42-91

Понад три роки триває цілеспрямоване затягування повернення боргів вкладникам банку “Слов’янський”.

Ошукані вкладники і створений ними громадський комітет постійно звертаються до різних державних структур, судових органів про повернення коштів, але справа не вирішується.

Ще в листопаді 2000 року за участю Асоціації українських банків, працівників наукових установ, а також широкої громадськості була проведена науково-практична конференція, “Економічні, правові, соціально-психологічні та інші проблеми, пов’язані з фактичним блокуванням комерційного банку (на прикладі КАБ “Слов’янський”), на якій було розкрито причини і механізм ліквідації банку шляхом блокування його діяльності органами ДПАУ, і прийнято рішення “звернутися до Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації та Національного банку України з пропозицією визначити шляхи та ресурси для погашення заборгованості вкладникам банку “Слов’янський”, яка створилась внаслідок дій державних органів влади”.

22 травня 2003 року (майже через 3 роки) Верховною Радою України був прийнятий Закон “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2003 рік”, яким доручено Державному Казначейству України протягом місяця здійснити погашення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ перед підприємствами – боржниками КАБ “Слов’янський” (в тому числі їх дебіторами) шляхом перерахування коштів на накопичувальний рахунок ліквідатора КАБ “Слов’янський” в сумі до 30, 5 млн. грн. Кошти, отримані ліквідатором внаслідок такого перерахунку, використати виключно на погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб – кредиторів КАБ “Слов’янський”.

Це рішення Верховної Ради залишилося невиконаним, хоча термін його виконання минув 17 липня 2003 року.

25 вересня Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 579-Р, якою зобов’язав ДПАУ і Держказначейство у триденний термін виконати вимоги Закону України від 22.05. 2003 р. Кошти почали надходити на рахунок ліквідатора.

Але 1 і 3 жовтня Заводський суд м. Дніпродзержинська і Господарський суд м. Києва прийняли рішення заборонити ДПАУ давати висновки про суму заборгованості ПДВ, а Держказначейству перераховувати кошти на рахунок ліквідатора банку.

Таким чином, рішення Верховної Ради України, а також Постанову Кабінету Міністрів № 579-Р було ігноровано.

Постає питання: на підставі чого підприємства боржники банку “Слов’янський”, які є переважно державними підприємствами, звертаються з позовом на рішення Кабінету міністрів України, а суди штампують рішення, які протирічать Закону і рішенню Кабінету Міністрів України.

Такі дії остаточно загрожують вирішенню проблеми – поверненню коштів вкладникам.

Все це призводить до загострення соціальної обстановки не тільки в запорізькому регіоні, але і в столиці, куди вже вкотре приїжджають обурені вкладники на пікетування (у тому числі ВРУ і Кабміну).

Державні органи, затягуючи реалізацію Закону і рішення КМУ, провокують людей на вираження невдоволення владою, проведення масових акцій протесту.

Ситуація з поверненням коштів вкладникам КАБ “Слов’янський” ще раз підтверджує висновки названої вище науково-практичної конференції, що головною причиною конфлікту є протиправні дії державних органів країни до кредиторів.

На думку Президента АУБ п. Сугоняка О.А., ситуація навколо вкладників банку “Слов’янський” і самого банку, яка не розв’язується вже протягом 4 років, є ганебною для влади. На сьогодні вона не сприяє зміцненню довіри як до вищих органів країни. Проблема потребує негайного врегулювання шляхом виконання прийнятих державою рішень.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Президентом Харківського банківського союзу обрано керівника “Регіон-банку” Анатолія Волока. Рішення про це прийнято на черговій звітно-виборчій конференції ХБС, яка відбулася 11 листопада у Харкові в приміщенні Української академії банківської справи НБУ. На конференції також обрано двох віце-президентів союзу. Ними стали Юрій Шрамко (Реал-банк) та Василь Соловйов (банк “Меркурій”). Склад Президії ХБС розширено до семи чоловік. До неї, окрім Президента та двох віце-президентів, також увійшли Олександр Денисенко (Укрсиббанк), Олександр Федосеєв (харківська дирекція АППБ “Аваль”), Саркіс Симов”ян (Банк “Грант”) та Олег Васюренко (Харківський філіал Української академії банківської справи НБУ).

В конференції, окрім керівників банків та філій з Харківщини, взяли участь голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, керівник обласного управління НБУ Володимир Ткачук та інші.

В ході обласної конференції банкірами проаналізовано стан банківської системи в регіоні, її досягнення та недоліки, роль і значення ХБС в її розвитку. Окрему увагу приділено питанню капіталізації банків. Зокрема, Президент АУБ Олександр Сугоняко свою доповідь цілковито присвятив цій проблемі. За його словами, якщо банкам не вдастсься здійснити капіталізацію, це може призвести до системної кризи росту. “Проблема капіталізації – це проблема загальної фінансової стабільності та автономності банківської системи, це проблема недостатньої адекватності капіталів банків до розміру сформованих ними активів. Тобто проблема не у кількісній, а в якісній площині. Це проблема належного обслуговування банками прийнятих на себе грошових зобов”язань”, – відзначив на з”їзді Президент АУБ. Він поінформавав присутніх про розроблений АУБ проект “Програми дій, спрямованих  на сприяння  прискореній капіталізації банківської системи”, запросивши банкірів взяти більш активну участь у її доопрацюванні, подати свої зауваження та пропозиції, аби спільними зусиллями банків, НБУ та влади відпрацювати реальні механізми її реалізації.

У свою чергу голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов також відзначив, що тільки рівень капіталізації банків може забезпечити їх повноцінну конкурентоздатність. За його словами, питання капіталізації – загальнодержавна проблема.

Учасники конференції з розумінням поставились до піднятої проблеми і підтримали дії НБУ та АУБ щодо створення умов для прискорення капіталізації банків.

Банкіри також акцентували увагу на інших нагальних проблемах, зокрема необхідності розвитку фондового ринку, легалізації капіталів, недопущенні оподаткування доходів від вкладів громадян тощо.

Під час конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко привітав новообране керівництво ХБС, побажавши успішної діяльності та нових здобутків.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

За підсумками першого півріччя поточного року банківська система збільшила чисті активи на 25% , приростивши їх на 16 млрд. гривень з 64 млрд. до 80 млрд. грн. Причому, кредитний портфель в активах системи складає майже 70%. А 80% всіх кредитів - це кредити в економіку.

Для того, щоб такими темпами нарощувати активні операції, в т.ч. і кредити, банки змушені відповідним чином формувати свої пасиви. Оскільки в країні створено несприятливі адміністративні, податкові і економічні умови для інвестицій в банківську систему, то темпи росту капіталу (9,3%) є нижчими за темпи росту активів, хоча і вище темпів росту ВВП (7,5%) за згаданий період.

Щоб перекрити відставання цієї складової пасивів, банки випереджаючими темпами (28.1%) формують залучення коштів фізичних і юридичних осіб.

У зв’язку з такими тенденціями основних показників активів і пасивів банків складається якісно нова ситуація з адекватністю капіталу банківської системи. Ще рік тому ми говорили про відсутність цієї проблеми. При нормативі адекватності капіталу в 8% в 2001 р. в середньому по системі він складав приблизно 16,9%, у 2002 р. – 15,6%. Тобто при наявному тоді капіталі системи банки могли подвоїти свої активи, про що і говорили працівники АУБ, підкреслюючи саме адміністративний, а не економічний характер вимог до збільшення капіталів. Сьогодні ситуація інша.

Банки активніше почали кредитувати фізичних осіб (приріст за півроку – 63%) і суттєво збільшили операції з цінними паперами (28,5%). Ця тенденція швидкого збільшення активів банків виявила проблему відставання темпів капіталізації банківської системи в порівнянні з темпами росту їх активів. Варто звернути увагу, що ця проблема стосується в рівній мірі і малих, і середніх, і великих банків, і всіх разом. Саме такі проблеми носять назву системних. Якщо під проблемою розуміти тенденцію, яка на часі, то стає ясним системне завдання – адекватне нарощення капіталу банківської системи і кожного, підкреслюю, кожного банку. Причому для держави, суспільства і економіки важливо, щоб з цим завданням в першу чергу впоралися великі банки, бо саме їх капітал визначає капітал системи. Ті банки, що не впораються з завданням, опиняться на узбіччі поступу. Якщо банк хоче розвиватися і нарощувати активні операції – нехай думає як наростити і збільшити свій капітал.
Подивимося якими є темпи росту капіталу, зобов’язань і активів, починаючи з 1998 року.

* За шість місяців року

Середньорічні темпи зростання капіталу склали 19,5%, зобов’язань – 37%, активів – 33%.

Середньорічні темпи зростання активів в 1,7 рази перевищують ці ж темпи зростання капіталу. А за останні півроку темпи приросту активів в 2,7 рази перевищили темпи росту капіталу.

За нашими підрахунками на кінець 2003 року норматив адекватності капіталу банківської системи буде знаходитися в діапазоні (12,7-13,1)%, на кінець 2004 – (10,9-11,8)%.

В Комплексній програмі розвитку банківської системи на 2003-2005 рр. середньорічний приріст капіталу передбачений на рівні 22,7%, загальних активів – 21,1. Як видно, перше півріччя 2003 р. суттєво корегує прогнози. При запланованому для системи середньому нормативі адекватності капіталу на цей період в 15,5% в 2003 році він навряд чи буде більше 13% (на середину року 13,6%).

Навіть за відсутності позитивних результатів в детінізації економіки, які можуть суттєво збільшити баланси банків, проблема адекватності капіталу через рік-півтора постане перед банківською системою саме як загальноекономічна проблема державної ваги. Час для її розв’язання ще є.

Наші розрахунки показують високу ймовірність настання реальної, економічної, а не бюрократичної проблеми достатності капіталу банківської системи вже у 2005 році, а можливо, навіть, і в 2004 році. Тоді Україна вже не на словах, а не ділі зіштовхнутися з невідповідністю банківської системи вимогам економіки.
Не думаю, що серед політиків і економістів є люди, які не знають, що кредитувати, вкладати в українські підприємства дуже ризиковано. Кредитор, власник, інвестор законодавчо все ще лишається незахищеним. Залишається надмірним адміністративний тиск, не розв’язані проблеми з судами, фінансовий стан і “прозорість” балансів підприємств бажають бути кращими. В цих дуже несприятливих умовах банкам вдається нарощувати активні операції достойними темпами. За що суспільство має їм дякувати.

Не меншою проблемою є залучення ресурсів для кредитування економіки. Довіра до банківської системи була серйозно підірвана на початку 90-х років через втрату вкладниками своїх коштів в Ощадбанку СРСР. Вона і зараз залишається низькою через недалекоглядну політику деяких державних органів. І все ж вклади населення суттєво зростають. За півроку вони збільшилися на 27,7% і склали майже 25 млрд. грн. Це результат роботи НБУ, банків, Фонду гарантування вкладів населення.

Але умови інвестування в банківський капітал є ще гіршими ніж в сфері кредитування чи в сфері залучення ресурсів. Саме тому середні темпи нарощення капіталів в 1,7 рази менші за темпи зростання активів банків. І це при сильному адміністративному тиску з боку НБУ на банки щодо їх капіталізації. Активи і пасиви банків без будь-якого тиску росли швидше.
Назву два завдання Асоціації, без виконання яких ця тема повисне в повітрі, і які витікають з викладеного вище:

1) Це ініціювання створення в країні сприятливих економічно-правих умов для швидкого притоку національних інвестицій в капітал банківської системи.
2) Та ініціювання створення українським банкам перспективи розвитку на власній основі, щоб вони не готуватися до продажу іноземцям.
Для виконання першого завдання у першу чергу потрібно збільшити дохідність банківського бізнесу за рахунок законодавчого забезпечення їх кредиторських прав та створення інфраструктури (кредитні бюро, рейтингові агенції, тощо) для зменшення ризиків.

По-друге, потрібно прискорити прийняття нормативно-правового забезпечення для розвитку фондового ринку та розширення банківських послуг (іпотека, лізинг, тощо).

Для економічного стимулювання довгострокового кредитування банками було б доцільно законодавчо передбачити певні податкові пільги або преференції для інвестиційно-інноваційних проектів.

І на кінець, як це передбачено в комплексній програмі розвитку банківської системи України на 2003-2005 роки (розділ 5), необхідно суттєво підвищити якість роботи та відповідальність власників банків за рівень менеджменту. Але при цьому важливо і суттєво спростити інвесторам процедуру набуття власності у банку.

Щодо другого завдання, то піднята в цій публікації тема капіталізації банківської системи вимагає ґрунтовного наукового дослідження для визначення адекватних національним інтересам шляхів і методів виконання поставлених завдань.
Важливо відмітити, що проблема капіталізації банків є суто економічною в своїй основі. В ній же, в економіці України, знаходяться і джерела її вирішення. Країна має всі необхідні ресурси для її успішного розв’язання.

Олександр Сугоняко,
Президент Асоціації українських банків,
14 серпня 2003 року

В Асоціації українських банків відбулося розширине засідання оргкомітету з проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”, яка запланована на 21 листопада. Ініціаторами проведення Конференції виступають Асоціація українських банків, Українська федерація працівників недержавних служб безпеки, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради та Національний банк України.

В роботі оргкомітету також взяли участь представники ДСО МВС, СБУ, УСПП, Асоціації “Міжнародна антитерористична єдність”, спеціалісти комерційних банків “Аваль”, “Укрсоцбанк”, “Ощадбанк”, “Експресбанк”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Хрещатик”.

Як було відзначено під час засідання оргкомітету, метою конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні. З цією метою до участі в Конференції запршені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг.

Основні тематичні розділи Конференції визначені такими:

1. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
2. Аналіз законопроектів, що призначені регулювати ринок охоронних послуг в України.
3. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.

За словами Президента АУБ, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації ринку охорони. Тому на Конференцію, до участі в якій запрошені представники зарубіжних країн, покладається особливе значення, аби привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76

Асоціація українських банків разом з Українською федерацією працівників недержавних служб безпеки, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради і Національним банком України виступили ініціаторами проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”.

До участі у роботі оргкомітету були також запрошені представники МВС, Служби безпеки України, Українського Союзу промисловців і підприємців, спеціалісти банку “Аваль”.

Метою конференції, проведення якої заплановано на листопад, є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні.  Під час жвавого обговорення, що відбулося 8 вересня в Асоціації українських банків, учасниками оргкомітету поставлені наступні цілі:

• Аналіз проблем практичної взаємодії структур ДСО та суб’єктів отримання послуг ДСО
• Ознайомлення з практичним досвідом інших країн в формуванні діяльності ринку охоронних послуг
• Напрацювання практичних кроків для покращення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг
• Ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній сфері
• Створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони.

Прийнято рішення звернутися до Президента України, профільних комітетів Верховної ради, урядових структур з пропозицією взяти участь у заході, який матиме безперечно велике значення для становлення ринку охоронних послуг. Оргкомітет розраховує також на участь науковців, представників професійних об’єднань,  іноземних гостей, журналістів. Визначено основні тематичні розділи конференції:

1. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.
2. Проблеми практичної взаємодії ДСО з суб’єктами отримання охоронних послуг.
3. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
4. Вироблення практичних підходів до формування необхідних структур щодо забезпечення подальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг в Україні.

Головою оргкомітету з проведення Міжнародної конференції обрано Президента Асоціації українських банків О.А. Сугоняка, заступником – Голову федерації недержавних служб безпеки Г.Г. Оніщенка. Виконавчий секретар оргкомітету – керівник управління банківських технологій АУБ П.М. Решетніков.

З питань участі у роботі конференції звертатись до Виконавчого секретаря оргкомітету Петра Решетнікова за тел. +38 044 5586295 або на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Прес-служба Асоціації українських банків
Головатенко О.В.
тел. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В Асоціації українських банків відбулося розширине засідання оргкомітету з проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”, яка запланована на 21 листопада. Ініціаторами проведення Конференції виступають Асоціація українських банків, Українська федерація працівників недержавних служб безпеки, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради та Національний банк України.

В роботі оргкомітету також взяли участь представники ДСО МВС, СБУ, УСПП, Асоціації “Міжнародна антитерористична єдність”, спеціалісти комерційних банків “Аваль”, “Укрсоцбанк”, “Ощадбанк”, “Експресбанк”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Хрещатик”.

Як було відзначено під час засідання оргкомітету, метою конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні. З цією метою до участі в Конференції запршені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг.

Основні тематичні розділи Конференції визначені такими:

1. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
2. Аналіз законопроектів, що призначені регулювати ринок охоронних послуг в України.
3. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.

За словами Президента АУБ, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації ринку охорони. Тому на Конференцію, до участі в якій запрошені представники зарубіжних країн, покладається особливе значення, аби привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76

1. Чому банківська система ставить питання про ринок охоронних послуг?

На банківську систему Законами України покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави.

Так на НБУ покладена функція монопольного здійснення емісії гривні та організації її обігу (ст.7 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних та юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть банківські рахунки фізичних та юридичних осіб (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

На банківську систему Законами покладена відповідальність за збереження коштів, майна клієнтів та банківської таємниці.

“Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором” (Ст.5 того ж Закону).

Законодавство визнає банк економічно та юридично самостійним незалежним суб’єктом господарської діяльності, який несе відповідальність за своїми зобов’язаннями перед вкладниками та клієнтами всім своїм майном та має забезпечити належне зберігання готівки та інших банківських цінностей.

Банківська система лише один із елементів українського суспільства,  який має попит на послуги охорони. Серед цих елементів і пошта, і залізниця, і лісове, енергетичне господарство. Цих послуг потребують і фізичні і юридичні особи.

2. Яким чином задовольняють потреби в послугах охорони їх споживачі в Україні?

Відповідь на жаль, така: хто як може.

Зв’язківці мають  відомчу воєнізовану охорону (частина 1 статті 28 Закону України “Про зв’язок”, Положення про відомчу воєнізовану охорону Державного комітету зв’язку та інформатизації України, затверджене наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 18.07.2000 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2001 за № 57/5248).

Залізничники теж мають відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті (частина 2 статті 12 Закону України “Про залізничний транспорт”, затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 11.01.94 №7).

Нацбанк має відомчу охорону (частина 4 статті 22 закону України “Про Національний банк України банк України”). Мають відомчу охорону навіть в Ощадбанку.

Решта мають користуватися послугами ДСО при МВС (пункт 1 Положення  про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 615), якщо мова йде про послуги збройної охорони.

Тобто, сьогодні Нацбанку, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища законодавчо надане право створювати спеціальні підрозділи охорони (відомчу охорону) та право на зберігання, носіння і застосування зброї.

При цьому парадокс полягає в тому, що в країні за 12 років незалежності чомусь   не прийняті закони, які :

• а) регулюють контроль та обіг окремих видів зброї;
• б) регулюють приватну детективну та охоронну діяльність.

Це означає, що МВС та органи КМ, що контролюють діяльність МВС, не змогли виробити державну політику щодо ринку збройних охоронних послуг та щодо обігу зброї в Україні. Тому, до цього часу ці важливі для суспільства питання врегульовуються не законами, а відомчими нормативними актами.

Чому так? Головна причина  в тому, що МВС дбає не стільки про споживачів послуг збройної охорони – фізичних та юридичних осіб, скільки про їх постачальника – ДСО.

Аналіз законодавчих ініціатив МВС

Основна маса споживачів послуг охорони користується послугами ДСО - фактичного монополіста ринку збройної охорони. З відповідними наслідками цієї монополії.

Банківські установи для забезпечення надійного зберігання коштів та цінностей змушені звертатися до єдиного на сьогоднішній день суб’єкта з озброєної охорони на ринку надання зазначених послуг – ДСО при МВС України.

Така монополія  призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності в ринкових умовах і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони для банківських установ.

Аналіз зазначеного свідчить про те, що витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають, так, зокрема, в 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – близько 160 млн.грн. Збільшення вартості послуг з охорони установ банків призводить до значного зростання загальних витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. Це суперечить державній економічній політиці та зусиллям банків, спрямованим на здешевлення банківських послуг.

3. Чому банківська система виступає зі своїм законопроектом ?

Асоціація українських банків, як структура, що об”єднує більшість комерційних банків України, представляє та відстоює їх інтереси у зносинах з державними органами та іншими організаціями. У своїх запитах та пропозиціях представники комерційних банків неодноразово звертались до АУБ по цьому питанню. Основні причини, чому банківська система виступає зі своїм законопроектом, такі:

1. Банківську систему не завжди задовольняє якість і ціна послуг збройної охорони, які надає ДСО.
2. Досвід використання власної охорони України, залізниці, НБУ тощо свідчить про те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі – ДСО при МВС України).
3. Відповідальність, покладена на банківську систему за збереження коштів і цінностей, вимагає створення правових підстав для надання їм можливості виконувати функції охорони грошей та цінностей, які зберігаються у них, в тому числі і самостійно, виходячи з економічної доцільності. (Львів – зняття охорони, Правекс – відсутність матеріальної відповідальності).
4. Банківська система змушена була піти на цей крок оскільки попередні склади  КМ не подавали свої законопроекти щодо державної політики в галузі обігу зброї та охоронних послуг.
   Цією темою чомусь опікуються окремі працівники МВС та близькі до них депутати, а не державні органи.  Природно, що банківська система не може взяти на себе вироблення державної політики в згаданій сфері, тому ми пішли тим шляхом, яким пішли інші галузі (зв’язок, залізниця і т.п.).
5. Нам соромно перед колегами з Росії, Казахстану, які вже давно мають державну політику і щодо обігу зброї, і щодо охоронних послуг.
6. Проблеми, з якими банки зіштовхнулися.
7. Звернути увагу державних діячів і народних депутатів до того, що немає в цій сфері державної політики.

Досвід країн Східної та Західної Європи свідчить про наявність у них законодавчого поля, що забезпечує конкурентне середовище для функціонування суб'єктів з надання охоронних послуг. І такі суб'єкти мають право на володіння вогнепальною зброєю. Крім того, у деяких державах законодавчо закріплено право банків створювати відомчу охорону, озброєну вогнепальною зброєю.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів, озброєних вогнепальною зброєю, для забезпечення ними охорони приміщень, збереження коштів та цінностей, що належать їм та їх клієнтам, як це передбачено законопроектом, на сьогодні вже склалися.

Про це свідчать задовільна технічна база щодо збереження вогнепальної зброї, наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною.

Крім того, такою передумовою є чинне банківське законодавство, яким передбачено, що банківські установи є економічно незалежними та мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків. Банки самостійно визначають види та способи охорони приміщень, коштів та цінностей.

Національний банк України та Асоціація українських банків вважають, що прийняття зазначеного  законопроекту матиме позитивні результати, зокрема:

• охорона банків здійснюватиметься без витрат бюджетних коштів;
• зменшаться витрати банків на здійснення охоронних послуг, що, у свою чергу, призведе до зниження вартості кредитів для клієнтів;
• забезпечить формування здорової конкуренції на ринку озброєної охорони.

Більше того, прийняття Закону призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим очікується збільшення суми сукупного оподатковуваного доходу банку,  в результаті чого зростуть відрахування до Державного бюджету України.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Бліц-досьє:

Сугоняко Олександр Анатолієвич, народився 1953 року на Чернігівщині (Новгород-Сіверський р-н). Закінчив Вінницький політехнічний інститут. Працював робітником, майстром, начальником цеху, начальником Житомирського районного вузла зв'язку, викладачем політекономії у Житомирському філіалі Київського політехнічного інституту.

З травня по жовтень 1986 року брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
З листопада 1990 року - член Правління Соціал-демократичної партії України (СДПУ). У жовтні 1991 року на II З'їзді партії був обраний першим головою СДПУ. У 1992 р. вийшов з партії, з того часу безпартійний.

З 1990 року - Народний депутат України XII скликання (Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством).
Займався питанням формування національної грошової системи України. Організував ряд міжнародних і національних конференцій та випуск серії книг з проблем впровадження та стабілізації національної валюти.

З квітня 1993 р. – Президент Асоціації українських банків (АУБ), займається питаннями розвитку банківської системи України, захисту інтересів комерційних банків. Нагороджений почесним званням “Заслужений економіст України”. Автор книжки «Банки: проростання крізь постсоціалізм» та численних публікацій з питань фінансів, економіки, політики.

Життєве кредо: “Йди до Істини, чого б тобі це не вартувало”.
Перспективи та плани: “В наступні чотири роки відстояти корпоративні інтереси банківської системи України. Це достойне завдання”, – вважає Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, рішенням від 13 червня Дніпровський районний суд м. Києва визнав поширені АУБ відомості щодо ДСО при МВС України “недостовірними та такими, що порочать ділову репутацію ДСО”. Як Ви можете прокоментувати цей факт.

Щоби відповісти на Ваше запитання, треба зробити невеличкий екскурс у передісторію. Державна служба охорони при МВС України, користуючись своїм виключним становищем на ринку збройної охорони, намагалась запровадити практику безпідставного підвищення цін на послуги з охорони банків та банківських установ, протиправно збільшити свій прибуток за рахунок комерційних банків. Це у свою чергу викликало зворотну негативну реакцію з боку банкірів, оскільки таке підвищення не відповідало умовам укладених з ДСО договорів. Виник конфлікт, посередником у розв’язанні якого виступила Асоціація українських банків. Підкреслю, таке наше “втручання” не було якоюсь “самодіяльністю”, як це презентує ДСО, але здійснювалось за вимогою банків – членів Асоціації.

Нами було направлено відповідні звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, інших посадовців держави, в результаті яких Кабмін доручив Антимонопольному комітету перевірити діяльність підрозділів ДСО. Саме своєчасне втручання АУБ на прохання її членів у процес безпідставного збільшення підрозділами ДСО вартості охоронних послуг дозволило зупинити згадані дії охоронців, зберегти для комерційних банків більш ніж 58 млн. грн.
У відповідь ДСО звернулась до судових органів з позовом про спростування відомостей, що “завдають шкоди діловій репутації і не відповідають дійсності”, а також стягнення з АУБ 1000000 гривень моральної шкоди.
Щодо рішення суду, то його взагалі важко пояснити. Воно викликає масу питань. Воно абсурдне, дивне…

ДСО якось мотивувало такі свої дії?

Звернувшись з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва, ДСО, посилаючись на безпідставне обвинувачення її в монополізмі, наголошувала, що згадані “недостовірні” відомості про неї були поширені шляхом надіслання Асоціацією листів Президенту України, Прем’єр-міністру України, іншим найвищим посадовцям Держави. Це, на думку ДСО, призвело до відмови частини банків продовжувати з нею договірні відносини, ініціювання Асоціацією шляхом звернення до вищих державних органів влади за поданням впливової політичної партії (правда, невідомо якої) комплексної перевірки діяльності ДСО. За такою логікою виходить, що не підвищення ціни в 2 рази штовхнуло банки до відмови від послуг ДСО, а  дії АУБ. Як кажуть, з хворої голови на здорову.

Якщо можна, більш детальніше про рішення Дніпровського районного суду.

Судова тяганина за позовом ДСО триває вже близько двох років. У цьому році Господарський суд м. Києва та Київський апеляційний господарський суд відмовили їй у задоволенні вищезгаданих вимог. Незважаючи на це ДСО продовжувало наполягати на своїх вимогах, в результаті чого Дніпровський районний суд м. Києва, незважаючи на безпідставність позовних вимог ДСО, таки визнав поширені Асоціацію відомості “недостовірними та такими, що порочать ділову репутацію ДСО”. Суд також зобов’язав нас принеси відповідні офіційні вибачення, не зважаючи, зокрема, на те, що перший керівник ДСО В. Шаповал в інтерв’ю, надрукованому в “Українській Інвестиційній Газеті” від 26.11.02р. № 47(374) визнав: "Сейчас нас вполне справедливо обвиняют в том, что мы одновременно являемся монополистом на рынке услуг безопасности и контролируем частные охранные предприятия" (мова оригіналу).
 Хочу зазначити, що ми залишаємо за собою право оскаржити рішення Дніпровського районного суду м. Києва до Апеляційного суду. Я також запевняю, що це не завадить нам і надалі дієво захищати права та законні інтереси комерційних банків у стосунках з ДСО.

Якщо судити з Ваших неодноразових заяв, складається враження, що в Україні відсутня конкуренція на ринку охоронних послуг?

Україна – чи не єдина європейська країна, де зберігається радянська форма монополії на ринку охоронних послуг. У першу чергу це стосується послуг озброєної охорони, якими в ході виконання своїх функціональних обов”язків користуються українські комерційні банки. Такі послуги банкам надає Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. Проте відсутність альтернативи, рівень цих послуг та умови, які висуває ДСО, не завжди задовольняють споживачів, тобто комерційні банки. Конфлікт між банкірами та МВС триває не один рік. Його суть: МВС не хоче випускати зі своєї компетенції охорону будь-якої власності, як державної, так і приватної, в той час як самі власники-банкіри хочуть самостійно визначати порядок збереження власності та кому довіряти її охорону – державній чи недержавній структурі.

Подібний стан речей свідчить про відсутність в Україні конкурентноспроможного ринку збройних охоронних послуг.

Що Ви вкладаєте в поняття “конкурентний ринок”? Яким Ви його бачите?

Однією з необхідних умов розвитку конкуренції є врегулювання на законодавчому рівні правових, організаційних та економічних засад професійної охоронної діяльності, чітке визначення прав, повноважень і статусу як ДСО, так і недержавних охоронних служб. Проте, цього немає. Виконання охоронних функцій підрозділами ДСО та професійна охоронна діяльність недержавних охоронних підприємств ґрунтується на різній правовій основі, що спричинює нерівні умови та конкуренцію на ринку охоронних послуг. Так, скажімо, у зв”язку з відсутністю на даний час Закону про зброю, практично тільки стройові підрозділи міліції та ДСО мають право на використання вогнепальної зброї при наданні послуг з охорони, а отже є єдиними монополістами в сфері озброєної охорони.

Окрім цього, недержавні охоронні підприємства у своїй діяльності керуються Законом “Про підприємництво” та нормативно-правовими актами, що визначають умови та правила здійснення охоронного бізнесу. А контроль за дотриманням ліцензійних умов надання охоронних послуг здійснюється МВС України.

Зовсім інша ситуація з ДСО, яка створена при МВС і діє на підставі затвердженого Кабміном “Положення про ДСО при МВС України”, що забезпечує їй значні привілеї перед іншими охоронними структурами. Тож про яку здорову конкуренцію може йти мова?

Наявні правові, адміністративні та економічні бар”єри забезпечують домінування підрозділів ДСО, які поєднують надання охоронних послуг з виконанням контрольних повноважень відносно інших суб”єктів господарювання, охоронна діяльність яких може становити конкуренцію підрозділам ДСО при МВС України. З цього приводу Антимонопольний комітет України дав наступне визначення: “становище 281 підрозділу ДСО при районних відділах внутрішніх справ було визначено як монопольне на регіональних ринках обов”язкової охорони об”єктів, послуг охорони” і на підставі відповідних рішень “підрозділи були внесені до Переліків суб”єктів господарювання, що займають монопольне становище на регіональних ринках” (цит. за Додатком № 1 до листа Антимонопольного комітету України від 17.06.2002 р. № 27-293/07-2985). Коментарі, як то кажуть, зайві.

Щодо охорони банків, то ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно, мова йде про послуги збройної охорони. При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

Ви наголошуєте на потребі внесення змін до чинного законодавства. Проте у Верховній Раді України на розгляді вже знаходяться проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”. Вони чимось Вас не влаштовують?

Законопроекти, про які Ви згадали, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС, з витікаючими з цього наслідками. Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг.

Ці проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

Який вихід бачуть банкіри? Що для поліпшення ситуації робить АУБ?
 
Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного ринку охоронних послуг. Причому за участю не тільки постачальників цих послуг, але й споживачів. Відповідальна роль в цій справі належить МВС. Міністерство має дійти до вираження суспільного інтересу, врахувати позиції всіх учасників ринку.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану, де вже прийняті відповідні закони, показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів. А ДСО необхідно стати дійсно незалежною, приватною структурою, що діє за ринковими правилами.

Передумови надання такого права на володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

- Які Ваші прогнози на найближчі 5 років?

Сьогодні в державі така політична ситуація, коли і на рік давати прогнози дуже важко. Неврегульованість законодавства і політична нестабільність можуть перекреслити будь-які найкомпетентніші прогнози. Можу сказати одне: якщо на законодавчому рівні будуть забезпечені повноцінні умови для розвитку здорової конкуренції на ринку охоронних послуг, то матимемо непогані перспективи щодо покращення ситуації. В цьому відношенні для нас обнадійливою є конструктивна позиція Голови НБУ Сергія Тігіпка. Ми разом обговорювали цю проблему і знайшли повне розуміння. На його прохання Асоціацією українських банків на розгляд НБУ подано пакет пропозицій, зокрема й стосовно охоронної діяльності. Ми запропонували консолідувати зусилля щодо прийнятя змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими б передбачалось мати комерційним банкам право на володіння вогнепальною зброєю. Ми також обґрунтували небезпечність прийнятя законопроектів “Про охоронну діяльність” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, спрямованих на закріплення домінування ДСО при МВС України на ринку охоронних послуг. Відповідно до наших звернень більшість депутатського корпусу Верховної Ради відхилила згадані законопроекти. Така реакція народних депутатів, результати їх голосування дають підстави сподіватися, що ситуацію таки буде змінено. Зокрема, прийнято такі законодавчі акти, що забезпечили б повноцінний розвиток конкурентоспроможного ринку охорони в Україні.

Але на сьогодні Україна так і лишається чи не єдиною країною, де ще й досі зберігається радянська форма монополії на ринку охорони. Останнім часом  МВС активізувало зусилля, аби цей стан закріпити на законодавчому рівні. Тому не виключено, що згадані законопроекти буде знову запропоновано на наступній сесії Верховної Ради... В разі їх прийняття ДСО отримає цілком реальну можливість монополізувати і сферу послуг з інкасації, витіснивши з цього сегменту ринку всі банківські установи, оскільки банки не мають права на володіння вогнепальною зброєю. А це явна ненормальність! В усьому світі зазначений процес відноситься саме до банківських операцій, оскільки є складовою ланцюгу грошового обігу, який забезпечується банківською системою держави. Такий підхід створює оптимальні умови для організаційно-технічного забезпечення випуску в обіг та вилучення з обігу готівки.

Запропоновані ж новації є спробою розірвати існуючий ланцюг грошового обігу в країні. От вам і прогнозуй...

Розмову вів Сергій ШУМИЛО,
Керівник Прес-служби АУБ

Война тарифов

К охране банковского сектора Государственная служба охраны при Министерстве внутренних дел приступила с первого дня своей организации – с 1993 года. И хотя ее существование до сих пор в полной мере законодательно не урегулировано, взаимоотношения ГСО с банками (по крайней мере, публичные) раскрывали перед обоими широкие перспективы.

Взаимоотношения испортились в 2001 году. Этот период с легкой руки экспертов получил название «тарифная война».

Именно в то время вышел указ Президента об условиях денежного обеспечения лиц рядового и командного состава и оплаты труда работников органов внутренних дел, который предусматривал выплату надбавок к зарплате только лицам, содержащимся за счет средств Государственного бюджета. ГСО, имея статус хозрасчетной организации при МВД, воспользовалась этим Указом, хотя он не имел к ней, как к субъекту предпринимательской деятельности, никакого отношения, предложив банкам увеличить тарифы на услуги по их охране в 2 раза.

Этот шаг банки восприняли в штыки. Не то, чтобы банкиры не имели средств на охрану собственной безопасности. Владельцев банков возмутило другое –  не основанная на законодательстве, ультимативная, тарифная политика Госслужбы охраны. Так, банкам предлагалось в течение 30 дней переоформить договора уже с новыми ценами. При этом в случае отказа с банков будет снята охрана и предъявлен иск на возвращение потерь от недополученных доходов ГСО по новым тарифам. Как следствие — некоторые банки остались на несколько дней без охраны (например, во Львовской области ГСО сняло охрану с банков на двое суток).

По многочисленным просьбам своих членов разрешить конфликт попыталась Ассоциация Украинских банков. При участии ее специалистов, банкиров и сотрудников ГСО был создан Согласительный совет, который помог всем сторонам прийти к компромиссу. В частности, почасовые тарифы охраны удалось снизить с 12 грн. до 7-9 грн. (в зависимости от региона). И, тем не менее, некоторые банки, посчитав невыгодным отдавать почти пятую часть прибыли на охрану, отказались от услуг структур МВД.

Да и перемирие, достигнутое АУБ и ГСО, оставалось недолгим. Последовали судебные разбирательства о правомерности действий обеих сторон. Банкиры обратились за помощью в Антимонопольный комитет Украины, который в результате внеплановых проверок подразделений ГСО, проводившихся в феврале-марте 2002 года, зафиксировал нарушения антимонопольного законодательства рядом подразделений этой службы. Тем не менее, конфликт исчерпан не был – судебные разбирательства продолжаются и поныне.

Инициатива за лидерами

На сегодняшний день эксперты отмечают растущее доверие украинцев к отечественным коммерческим банкам. Так, по состоянию на 1 января 2003 года население Украины положило на депозиты комбанков около 19 млрд грн. Текущие остатки средств клиентов в банковских кассах составляют более 2 млрд грн., а стоимость основных фондов и нематериальных активов банковской системы достигла 4,5 млрд грн. Одним словом, коммерческие банки процветают. Заручившись «финансовой поддержкой» населения, банкиры предприняли попытку нейтрализовать противостояние с государственной службой охраны в законодательной плоскости. Создать себе более благоприятные условия они были намерены сначала посредством законов «Об оружии» и «Об охранной деятельности». Но столкнувшись с внутренним противостоянием по этим документам в парламентской среде, банкиры решили зайти с тыла. При поддержке главы Нацбанка Сергея Тигипко коммерческие банки предложили законодательно закрепить за банковскими структурами права на использование оружия в рамках изменений к Закону «О банках и банковской деятельности». В частности, предполагается разрешить  банковским учреждениям пользоваться огнестрельным оружием при охране денег и имущества клиентов. Зачем? Дабы устранить монопольное положение ГСО в сфере охранных услуг, что будет способствовать развитию конкуренции в охранной сфере. Акцентируется внимание и на отсутствии необходимости выделения дополнительных бюджетных средств. В то же время, разрешение самостоятельно выбирать себе вооруженную охрану, по мнению банкиров, приведет к уменьшению статьи расходов банков на охрану, в связи с чем увеличивается сумма валового налогообложения банка – то есть средств, напрямую поступающих в Государственный бюджет.

Авторы законопроекта считают, что без принятия данных изменений рынок услуг вооруженной охраны будет оставаться монополизированным одной структурой – Государственной службой охраны при МВД. Это позволит ГСО беспрепятственно навязывать неконтролируемую тарифную политику, ведь за последние два года она трижды увеличивала тарифы на свои услуги.

МВД  не в восторге

Сегодня Государственная служба охраны при МВД  осуществляет охрану около 5,5 тысяч кредитно-финансовых учреждений. В 2002 году ГСО заработала 84,4 млн грн. на их физической охране. Это составило 14,3% от валового дохода ГСО.

В МВД считают, что выдача оружия охранникам банка без принятия законов "Об оружии" и "Об охранной деятельности" является преждевременной. Кроме законодательных нюансов милиция прогнозирует и другие проблемы, в том числе и сложности в охране непрофессионалами, а также последующие инициативы по поводу вооружения собственной охраны, с которыми могут выступить не только банки, но и другие субъекты хозяйственной деятельности. Это, по мнению МВД, значительно усложнит контроль над рынком оружия.

Кстати, в ГСО искренне удивлены желанием банков обзавестись собственным оружием. Так, в Госслужбе охраны считают, что на рынке достаточно субъектов хозяйственной деятельности, дабы спрос на охранные услуги был удовлетворен. В Украине вооруженную охрану оказывают как минимум пять структур, среди которых — подразделения милиции, внутренние войска и Вооруженные силы.

Получение банками права на собственную вооруженную охрану ставит перед государством, по мнению ГСО, целый ряд трудностей, в том числе и финансовых. Поэтому государство будет вынуждено нести дополнительные расходы на удерживания аппарата по контролю за нераспространением оружия, отмечают в милиции. Похоже, МВД также лоббирует собственные интересы на законодательном уровне, в частности, при рассмотрении изменений к Закону «О Национальном банке Украины». Так,  в марте 2003 года Комитет Верховной Рады по вопросам финансов и банковской деятельности рекомендовал депутатам принять разработанные авторами законопроекта поправки, в которых речь идет о привлечении Министерства внутренних дел к порядку  установления требований к системам и организации охраны банковских учреждений.

В то же время многие эксперты относятся к этим поправкам критически. Аналитики отмечают, что авторы законопроекта игнорируют нормы существующего законодательства, в частности, закон “О милиции”. В документе не предусмотрено, что к компетенции правохранительных органов относится установления требований относительно организации охраны банков. Не предусмотренно и совместное принятиерешений нормативных актов НБУ и МВД.

Выступает “против” и Ассоциация украинских банков. По мнению ее Президента Александра Сугоняко, уже само понятие “совместная компетенция” – нонсенс в отечественном законодательстве, поскольку предлагаемые изменения направлены на законодательное закрепление монополии ГСО на рынке охранных услуг. Кстати, точку зрения коммерческих банков разделяет и Нацбанк.

Доживем - увидим

Все же прогнозируемое принятие Верховной Радой  поправок в Закон "О банках и банковской деятельности" должно изменить расстановку сил на рынке услуг охраны. Эксперты утверждают, что "потянуть" содержание собственной охраны смогут далеко не все украинские банки. Ведь кроме приобретения оружия, оборудования специальных мест для его хранения и постоянную аттестацию персонала, банкам придется потратиться и на содержание собственных групп быстрого реагирования. И именно им предстоит вплотную работать со структурами милиции. Но, наблюдая с каким усердием банкиры идут к законодательному воплощению своих желаний, можно не сомневаться, что они уже просчитали  выгоду от наличия  собственной охраны.

Опыт стран Восточной и Западной Европы (в том числе России и Казахстана) свидетельствует, что полноценная конкурентная среда на рынке охранных услуг приносит обоюдную выгоду его субъектам. Во многих странах мира коммерческие банки имеют право на создание собственной ведомственной охраны, вооруженной огнестрельным оружием.  К слову, опыт использования собственной охраны различными фирмами (например, предприятиями железной дороги, связи, электроэнергетики, Национальным банком, Сбербанком) говорит о ее возможной эффективности и в банковской сфере.

Поэтому единый порядок приобретения, хранения, учета, перевозки и использования огнестрельного оружия и боеприпасов к нему для банков, разработанный  Национальным банком и согласованный с Министерством внутренних дел должен дать толчок развитию этого рынка и у нас. Но как бы ни разрешилась ситуация, похоже, отечественным коммерческим банкам и Государственной службе придется бок о бок еще долгое время заниматься единым делом – сохранением материальных ценностей государства и его граждан.

В причинах конфлікту
між банкірами і ДСО
спробував розібратись
Юрій Школяренко