Новини фінансового сектору

Высокие процентные ставки по «ночным» кредитам выгодны государственным банкам, имеющим значительные свободные ресурсы. Так считают аналитики отдела выпуска финансовых инструментов АКБ «Укрсоцбанк», которых цитирует пресс-служба банка. По их мнению, к очередному резкому скачку кредитных ставок по «ночным» кредитам привели недостаток денег в банковской системе и высокий спрос на ресурсы.

«В долгосрочном периоде это связано как с желанием НБУ сократить монетарные источники инфляции, так и с переводом счетов госпредприятий в госбанки», – говорится в аналитическом отчете Отдела выпуска финансовых инструментов АКБ «Укрсоцбанк».

Аналитики также отмечают, что налицо разбалансированность финансовой системы как следствие нерегулярных бюджетных расходов и недостаточно активной позиции НБУ по сдерживанию роста межбанковских ставок. «Нацбанк практически полностью устранился от возможности рефинансировать банки и поддерживать банковскую ликвидность на достаточном уровне», — отмечается в отчете.

Пресс-служба
АКБ "Укрсоцбанк"

На данный момент наблюдается стабильный прирост депозитного портфеля физических лиц по всей банковской системе. При этом следует отметить возросшую конкуренцию между банками в данном сегменте рынка, увеличение акционных предложений, направленных на привлечение клиентов и их поощрение лояльности к банку.

После нового года ситуация скорее всего будет меняться в сторону снижения процентных ставок, прежде всего по краткосрочным вкладам. По долгосрочным – меньшими темпами.

Возможно, ставки начнут падать только во втором квартале 2006 года, что связано с приближающимися выборами. До этого времени возможен или незначительный рост или стабилизация на нынешнем уровне. В ближайшие два месяца особых ценовых изменений на рынке мы не ожидаем. Колебания ставок возможны по причине изменений политикой ценообразования некоторых банков, но в целом рынок должен остаться в ценовых рамках, существующих на сегодняшний день.

Считаем, что уровень процентных ставок предлагаемым вкладчикам на данный момент уже достиг своих пиковых значений. По мере ликвидации сезонного дефицита ресурсов у ряда банков, уровень ставок будет понижаться.

Тарас Кириченко,
Заместитель Председателя Правления АКИБ «УкрСиббанк»

Асоціація українських банків вітає всіх своїх членів і колег, всіх українських громадян із Днем Свободи. Всіх, хто рік тому разом стояв на Майдані за свободу, за правду.

Рік тому українці зробили визначний історичний крок до власного самозвершення як нації. Це було проявом духовної боротьби людей в самих собі. Боротьби не за когось, а саме боротьби в самих собі, боротьби з неправдою і страхом у власних серцях.

Цей крок допоміг людям позбутись основних ознак підневільного люду, ознак “совка”.

Нас десятиріччями вчили – “ти гвинтик”, “від тебе нічого не залежить”. Але рік тому українець вийшов на Майдан і сказав – “ні, я людина”, “не гвинтик”, “від мене залежить чимало”, і переміг. Себе і режим.

Нам десятиріччями нав”язували спокривджені цінності “комуністичної моралі”, яка потребувала від людей писати доноси, зраджувати батька, брата, сусіда, знайомого чи стороннього. Але рік тому українці показали справжній дух братерства. Ми бачили на Майдані щирість і відкритість людей, допомогу один одному, ввічливе ставлення один до одного, єдність і одностайність у добрі.

Радянська система “виховувала” страх перед владою. Але рік тому люди побороли цей страх, і перемогли. В першу чергу перемогли у власних серцях.

Люди позбавилися в собі “совка”. Це велика, історична подія.

Інша справа, що наша духовна перемога не перетворилась на перемогу соціальну, економічну, політичну. Це факт. Щоб це було, мусимо (і президент, і міністр, і бізнесмен, і пересічний українець) постійно бороти в собі зло: прагнути до правди, не брехати, не давати і не брати хабара, бороти того самого “совка”.

Світлі досягнення Майдану – в наших серцях. Це наше надбання, яке ніщо вже не перекреслить.

Ми добре знаємо, чим керуються критики Майдану. Це позиція вчорашнього, чорного минулого. Воно іще лишається в серцях людей, але воно не є вже панівним.

Як і до помаранчевих подій, Асоціація українських банків відстоювала зрозумілу, принципову і правдиву позицію. Такими ми хочемо бути й надалі. І хочемо, щоб і всі українці, не зневірювались, але залишались самими собою, твердо стоючи на грунті правдивості, гідності і волі. Майдан нам всім дав добрий орієнтир.

Від щирого серця зичу всім здоров”я, успіхів, любові і добра. І нехай у вашому житті духовні перемоги будуть щоденними. Нехай вони звершуються змінами соціальними, економічними, політичними в нашому суспільному житті добром і добробутом в кожній родині.

Президент Асоціації українських банків
Олександр Сугоняко

Международный бизнес-форум «МОСТ 2006» пройдет в курортном городе Цахкадзор (Армения) с 17-го по 20-ое февраля 2006 года.

Подробная информация – во вложении:

ForumMOST2006.zip

20-21 жовтня 2005 року у культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської Академії (КМА) відбулася перша міжнародна практична банківська конференція, присвячена роздрібним банківським послугам у країнах Східної Європи та СНД (Eastern Europe & CIS Retail Practical Banking Conference 2005). Організатори конференції – Приватбанк та бізнес-школа КМА, генеральний спонсор – компанія Visa Int.

У конференції взяли участь близько 180 керівників та провідних фахівців комерційних банків, державних організацій України, Росії, Латвії, Казахстану, Польщі та інших країн регіону. В роботі Конференції брали участь представники Національного банку України, Державного казначейства України, Асоціації українських банків, керівники та провідні фахівці VISA Int. регіону CEMEA (Центральна та Східна Європа, Близький Схід, Африка).

Учасники конференції відзначили позитивні сторони впровадження електронних платежів, у т.ч. і з використанням пластикових платіжних карток: зменшення витрат на здійснення платіжних трансакцій, стимулювання збільшення ВВП, сприяння збільшенню використання грошових коштів у розрахунках, підвищення ефективності діяльності уряду, посилення фінансової прозорості.

 Представники Visa Int. відзначили, що за дослідженнями компанії Global Insight електронні платіжні системи коштують від 1/2 до 1/3 вартості паперових платіжних систем і сприяють збільшенню споживання та зростання ВВП за рахунок простішого доступу до коштів. Це підтверджує аналіз 50 країн, від Сінгапуру до Єгипту.

За доведеною учасникам конференції інформацією НБУ, за першу половину 2005 року в Україні здійснено 147,1 млн. операцій з використанням пластикових платіжних карток (збільшення на 38% порівняно з відповідним періодом 2004 року). Карткові обороти за цей період склали 40,269 млн. гривень (збільшення на 59% порівняно з відповідним періодом минулого року). Одна емітована українськими банками картка використовується у середньому 7 разів на рік. Близько 50% емітованих карток взагалі не “працюють”. Оборот за картками складає 10,54% від загального платіжного обороту країни на відміну від деяких розвинених країн Європи, де ситуація діаметрально протилежна. В Україні частка безготівкових розрахунків з використанням карток
складає наразі лише 5%.
 
У рамках конференції обговорювався досвід роздрібного банківського бізнесу у Польщі, впровадження міжнародних стандартів безпеки безготівкових розрахунків, нові маркетингові програми та інструменти у роздрібному бізнесі, відбулися майстер-класи провідних вітчизняних банкірів, відомих фінансових консультантів, круглі столи за участю представників державних органів та Національного банку, індивідуальні консультації банкірів-практиків.

У роботі круглого столу на тему “Платіжні картки в системі державних розрахунків” брав участь та виступив з доповіддю Президент Асоціації Українських банків О.Сугоняко.

Організатори конференції висловили сподівання, що вона буде проводитися на регулярній основі.

Валерій Степаненко, АУБ

3-4 ноября 2005 года в ДИ «Украинский Дом» состоится Восточноевропейский Риск-Менеджмент Форум – 2005.
Это единственное в своем роде мероприятие в четвертый раз соберет в Киеве специалистов по риск-менеджменту в Восточной Европе. Актуальные темы риск-менеджмента будут обсуждаться на уровне топ-менеджеров, руководителей департаментов и ведущих специалистов в этой сфере. Кроме представителей украинский банков и корпораций, на Форуме будут присутствовать ряд гостей, которые представляют известные организации и финансовые компании.
В Форуме примут участие руководители банков и финансовых компаний СНГ, а также Восточной Европы, риск-менеджеры, казначеи, менеджеры департаментов внутреннего контроля и аудита, кредитных операций, аналитики.
Участие в данном Форуме предоставит Вам возможность установить полезные деловые контакты, а также обменяться опытом с специалистами в области риск-менеджмента.

Организатор - компания "Финансовый Аналитик – Сервис"
Партнеры Форума – компания SAS и PRMIA

Ключевые вопросы Форума:
– системы риск-менеджмента современного банка
– стратегические риски деятельности финансовых институтов
– управление кредитным риском
– риски розничных банковских услуг

Среди докладчиков более 20 профессионалов ведущих банков, известные консультанты и эксперты, в том числе:
В. Волощенко (Укрэксимбанк), L. Gancarz (AndersenBusiness Consalting, Польша), А. Шипилов (PwC, Канада), Д. Голембиовский (Банк Зенит, Россия), В. Березовик (Укрсоцбанк), М. Рогов (ОМЗ, Россия), Д. Колечко (Райффайзенбанк, Украина), Е. Розанова (Абсолют банк, Россия), А. Барбашов (Газпромбанк, Россия), А. Минин (Ощадбанк, Украина), В. Малиновский (Вэб-инвест Банк, Россия) и другие

С подробной программой и условиями участия в Форуме Вы можете ознакомиться на сайте компании организатора www.fas.com.ua или по тел. (+38044) 284-30-81/83, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Міністр фінансів України Віктор Пинзеник звернувся до Асоціації українських банків з проханням посприяти впровадженню заходів з підготовки Проекту „Розширення доступу до ринків фінансових послуг" та розповсюдити серед комерційних банків - членів АУБ Запрошення до участі в конкурсному відборі банків для участі у ньому.

Як повідомив у своєму листі міністр фінансів, урядом розроблено програму, спрямовану на загальне покращання доступу до кредитних ринків із наданням особливої уваги суб'єктам підприємницької діяльності, розташованим у сільській місцевості, та органам місцевого самоврядування. Зазначена програма впроваджуватиметься в рамках згаданого Проекту за підтримки Світового банку через Адаптовану програмну позику.

Передбачається, що кошти позики будуть надаватися фінансовими посередниками-учасниками Проекту (відібраними місцевими комерційними банками) кінцевим позичальникам у формі кредитів у відповідності до встановленої комерційної практики, як передбачено Світовим банком у діючих „Керівництві для закупівель" та „Керівництві з відбору та найму консультантів" за позиками МБРР та кредитами МАР.

До участі у Проекті будуть допущені банки, які відповідатимуть встановленим критеріям прийнятності та успішно пройдуть процедуру відбору, затверджені спеціально уповноваженою Комісією з відбору банків для участі в спільному зі Світовим банком Проекті "Розширення доступу до ринків фінансових послуг" та моніторингу дотримання ними вимог Проекту, до якої входять уповноважені представники МФУ та НБУ.

Відбір банків триватиме до 1 листопада 2005 року. Результати конкурсу будуть оголошені 7 листопада 2005 року.

Відповідно до прохання Мінфіну, Асоціація українських банків направила своїм членам пакет документації щодо участі у згаданому Проекті.

Докладніше про Проект - в розділі:
СПІВПРАЦЯ - > Інформація для банкірів

Прес-служба
Асоціації українських банків

“Зрощення влади і бізнесу, неефективність діяльності Конституційного Суду України та неконституційність статусу ДСО при МВС України” – така тема прес-конференції, яка відбулась 10 жовтня в ІА “ІНТЕРФАКС”.

У прес-конференції взяли участь: Володимир Стретович - Народний депутат України, Голова Комітету ВРУ з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, Олександр Сугоняко - Президент Асоціації українських банків, Георгій Оніщенко – Президент Української федерації працівників недержавних служб безпеки,  Михайло Сирота – Голова коаліції Трудовий Союз.

Інформаційним приводом прес-конференції стало звернення Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко до Прем”єр-міністра України Юрія Єханурова з обґрунтуванням необхідності відкликання з Верховної Ради чергового законопроекту № 7336  "Про охоронну діяльність". Таке ж звернення АУБ направила на ім”я народних депутатів України з проханням не підтримувати законопроект в разі його винесення на розгляд парламенту.

Як зазначив Президент АУБ, за своєю структурою та змістом згаданий законопроект є частково переробленим проектом Закону "Про охоронну діяльність" (реєстраційний № 1241), який неодноразово розглядався у Верховні Раді в 2002-2004 роках і був остаточно відхилений народними депутатами у лютому 2004 році з принципових причин.

Володимир Стретович та Михайло Сирота наголосили, що запропонований у такій редакції законопроект порушує базові засади господарського правочинства, не вирішує нагальні питання у сфері охорони та принесе ще більше шкоди ринку охоронних послуг.

“Автори законопроекту, – кажуть учасники прес-конференції, – намагаються законодавчо закріпити статус ДСО, за якого Держслужба охорони поєднує в собі функції управління як органу влади, оскільки вона функціонує при МВС України і підпорядкована Міністру внутрішніх справ, та господарської діяльності як суб’єкта господарювання. Такий правовий статус ДСО є яскравим прикладом поєднання бізнесу та влади, проти чого неодноразово виступали в своїх заявах лідери “помаранчевої” революції – теперішні лідери держави і проти чого весь час виступають АУБ, Християнсько-народний союз, Трудовий союз та інші громадські професійні і політичні об”єднання. Тепер таке поєднання не тільки намагаються зберегти, але й узаконити”.

Володимир Стретович та Олександр Сугоняко наголосили, що боротьба проти зрощення влади і бізнесу, зокрема на ринку охоронних послуг ведеться не один рік. Вони нагадали, що в липні минулого року 50 народних депутатів звернулось до Конституційного суду України з поданням про визнання неконституційним пункту 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності".

У конституційному поданні парламентарі наголошували на невідповідності Конституції та законам України згаданого пункту Положення про ДСО при МВС України, оскільки атестований працівник міліції відповідно до чинного законодавства не має права займатись підприємницькою та іншою комерційною діяльністю. “Таке поєднання влади і бізнесу в руках правоохоронців створює умови для корупції в рядах МВС, стимулює збереження рудиментів радянської практики нехтування демократією і принципами ринкової економіки”, – переконаний лідер Трудового союзу Михайло Сирота.

Як повідомив під час прес-конференції Володимир Стретович, чинний Конституційний суд в найгірших радянських традиціях “партійно-бюрократичного судочинства” проігнорував подання 50 народних депутатів України, чим засвідчив свою неефективність і непрофесійність. Піддавши гострій критиці дії КСУ, Володимир Стретович та Михайло Сирота повідомили, що суд, аби ухилитись від розгляду справи, послався на те, що буцімто “питання щодо законності актів органів державної влади не належить до повноважень Конституційного суду”, на підставі чого Ухвалою № 4-уп/2005 припинив конституційне провадження у справі.

Таким рішенням, - наголошують Володимир Стретович та Михайло Сирота, - КСУ не лише проігнорував, але і порушив чинний закон, що безпосередньо регулює його діяльність. Зокрема ст. 13 Закону України «Про Конституційний суд України» чітко визначає, що КСУ «...приймає рішення та дає висновки щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим».
 
“Безоглядно та безпідставно підміняючи правові поняття, Конституційний суд України, як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, в порушення чинного законодавства позбавив народних депутатів можливості припинити правове свавілля і забезпечити дотримання принципу верховенства права, гарантовані Конституцією України. Така неефективна діяльність КСУ, прийняття некомпетентного рішення в черговий раз засвідчує існуючу зацікавленість зрощення влади і бізнесу в державі та відсутність незалежності суддів”, – підкреслив лідер Трудового союзу Михайло Сирота.

Намагання проштовхнути тепер через парламент ще й законопроект № 7336  "Про охоронну діяльність" є свідомою і цілеспрямованою спробою деяких представників влади, зокрема й МВС України, законодавчо закріпити статус ДСО як державної некомерційної структури при Міністерстві внутрішніх справ і водночас як госпрозрахункового підприємства.

На переконання учасників прес-конференції, згаданий законопроект суперечить базовим принципам конкуренції та рівності всіх форм власності, не відповідає багатьом конституційним принципам, суперечить ряду чинних законодавчих актів та не враховує апробованого позитивного досвіду інших країн у сфері організації охоронної діяльності.

За висновками Головного науково-експертного управління Верховної Ради України від 09.06.2005р., законопроект № 7336  потребує суттєвої змістовної та техніко-юридичної переробки.

Він має бути побудований, підкреслив Президент УФПНСБ Георгій Оніщенко, за принципово іншою концептуальною основою. Перш за все необхідно враховувати, а не ігнорувати, конституційні принципи рівної конкуренції, рівності всіх форм власності перед законом, щоб забезпечувати споживачам вільне право вибору суб’єкта охорони і отримувати послуги за прийнятною ціною. По-друге, враховувати міжнародний досвід у цій сфері та орієнтації України на вступ до Євросоюзу.

За словами Олександра Сугоняки, ухвала КСУ та лобіювання законопроекту в такій редакції - це не що інше, як застосування подвійного правового режиму регулювання охоронної діяльності для різних суб’єктів: окремо для ДСО і окремо для всіх інших учасників. Такий підхід забезпечує одній структурі – ДСО – переваги та необґрунтовані преференції на ринку озброєної охорони перед іншими суб’єктами, чим порушується фундаментальний принцип ринкової економіки  - конкуренція.

Володимир Стретович, Олександр Сугоняко, Георгій Оніщенко та Михайло Сирота наголосили на необхідності відкликання згаданого законопроекту та надання відповідного доручення МВС щодо формування законопроекту про охоронну діяльність на новій концептуальній основі з урахуванням зауважень та пропозицій учасників ринку, а також міжнародного та європейського досвіду у сфері охорони.

Прес-служба
Асоціації українських банків

6 жовтня, за участю представників Національного банку України, Асоціації українських банків та комерційних банків, відбулася робоча зустріч з обговорення нових нормативно-правових актів НБУ у сфері валютного регулювання та порядку здійснення інвестицій

Національний банк України у серпні п.р. прийняв низку Постанов щодо валютного регулювання та порядку здійснення інвестицій. Зокрема, це постанови № 280 від 10.08.05р., №281 від 10.08.05 р., №290 від 12.08.05 р., №291 від 12.08.05 р., якими НБУ затвердив Положення про порядок іноземного інвестування, Правила торгівлі іноземною валютою, встановив ліміти відкритої валютної позиції банку та врегулював деякі інші питання валютної сфери.

Після впровадження цих Постанов у дію, комерційні банки звернутися до Асоціації та Національного банку через труднощі практичного застосування окремих норм зазначених документів.

Оскільки питання внесення і повернення іноземних інвестицій, купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку України є надзвичайно важливими не лише для банків, але й для всієї держави, Асоціація українських банків ініціювала проведення робочої наради з  фахівцями НБУ для обговорення проблемних питань у нових Постановах.

6 жовтня 2005 року у Національному банку України відбулася робоча нарада, в якій взяли участь: від Національного банку – директор Юридичного департаменту Пасічник В.В., директор Департаменту валютного регулювання Щербакова О.А., інші працівники департаменту; від Асоціації – Президент АУБ, та представники комерційних банків (Донгорбанк, Зембанк, Каліонбанк, Камбіо, Ощадбанк, Райффайзенбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк, УкрСиббанк).

Асоціація українських банків наголосила на своїй позиції, яка полягає у тому, що нормативно-правові акти НБУ мають відповідати діючому законодавству України. А в частині, що стосується порядку здійснення іноземних інвестицій, відповідати Законам України "Про режим іноземного інвестування" та "Про захист іноземних інвестицій на Україні".

Національний банк України взяв один місяць для опрацювання зауважень та пропозицій, що були висловлені учасниками наради до вищезазначених нормативних актів НБУ.

Результатом наради стало досягнення згоди між учасниками щодо спільної мети і єдиного напрямку в діяльності НБУ і банків, та домовленість про співпрацю у вирішення проблемних питань діяльності банківських установ.

Управління банківських технологій АУБ

Асоціація українських банків звернулася з листом до новопризначеного Голови СБУ Ігоря Дріжчаного у зв’язку з інформацією про необгрунтовані перевірки правоохоронними органами комерційних банків на предмет наявності у них ліцензії на використання та експлуатацію засобів криптозахисту інформації у банківській діяльності.

У своєму листі АУБ повідомляє про порушення кримінальних справ стосовно посадових осіб ряду банків Київського регіону за ч.2 ст.202 Кримінального процесуального кодексу України та звинувачень у проведенні операцій банками по системі „Клієнт-Банк" без отримання в органах СБУ ліцензії на використання та експлуатацію засобів криптографічного захисту інформації.

Асоціація українських банків звертає увагу керівництва СБУ, що здійснення банками експлуатації та використання програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації у банківській діяльності не є самодостатньою дією, яка свідчить про надання послуги клієнтам з криптозахисту та отримання саме за неї прибутку. Використання та експлуатація програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації банком є лише технічною складовою щодо здійснення банківської операції з розрахунково-касового обслуговування, тобто банківської діяльності по забезпеченню надання послуги клієнтам банку, наприклад ведення рахунку та проведення розрахунків, які вже є одним із видів банківських послуг.

Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні" вказує, що „Ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності і т.і. здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах", а норми Закону України „Про банки і банківську діяльність" є спеціальними по відношенню до норм інших нормативних актів. Переважному застосуванню підлягають норми спеціального закону, тобто Закону України „Про банки і банківську діяльність".

За таких обставин банки при здійсненні ними банківської діяльності не зобов'язані отримувати ліцензії на використання та експлуатацію програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації у порядку та умовах, визначених Законом України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності в Україні". Цей Закон виключає послугу електронно-цифрового підпису (ЕЦП, здійснює захист цілісності і авторства інформації) з видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Власнику ж інформації надається право використовувати засоби її захисту та свій розсуд (за винятком державних органів, де це жорстко формалізовано). Система криптозахисту інформації в банківській діяльності розроблена НБУ та надійно функціонує більше 10 років в банківській системі.

АУБ також звертає увагу керівництва Служби безпеки на те, що відповідні підрозділи СБУ, незважаючи на вищезазначене, продовжують вимагати від банків ліцензії ніби-то як на самостійний вид господарської діяльності з використання та експлуатації програмно-технічних засобів криптографічного захисту інформації без врахування особливостей банків як специфічних суб'єктів господарювання в частині того, що така діяльність є складовою банківської діяльності.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко підкреслив, що такі дії підрозділів СБУ носять політичне забарвлення, бо створюють передумови для хабарів та рекету по відношенню до банків з боку співробітників СБУ.

АУБ попросила зупинити проведення зазначених перевірок, так як вони несуть загрозу дестабілізації роботи банків в Україні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Верховною Радою України у вересні заплановано розглянути у другому читанні проект Закону України №7274  “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині відкриття філій іноземних банків. З цього приводу Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко та лідер коаліції Трудовий Союз Михайло Сирота 19 вересня в Інформагентстві УНІАН провели прес-конференцію на тему: “Допуск філій іноземних банків в Україну та фінансовий суверенітет держави”.

Головна теза організаторів прес-конференції, що допуск філій іноземних банків на фінансовий ринок України має слугувати перш за все національним інтересам. Олександр Сугоняко та Михайло Сирота наголосили на необхідності недопущення послаблення фінансового суверенітету держави, яке може статись у разі остаточного прийняття парламентом вищезгаданого законопроекту.

Причина занепокоєння Асоціації українських банків та Трудового Союзу обумовлена тим, що філії не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами іноземних банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. “Без відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, це, по суті, призведе до появи “фінансових анклавів”,  операції  яких  будуть контролюватися іноземними фінансовими установами та регулюватися законодавчими нормами іноземних держав”, – переконані Михайло Сирота та Олександр Сугоняко.

За словами Президента АУБ, банківська система України давно відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки з іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою: ці банки мають діяти у правовому полі України, на території якої вони отримують економічний зиск. І то мають бути дочірні банки. 

Про неоднозначність питання діяльності філій іноземних банків свідчить і світова практика, зокрема наявність обмежень щодо діяльності філій іноземних банків практично у всіх країнах.

За оцінками експертів АУБ, згаданий законопроект не передбачає обмежень на відкриття філій для банків з невисоким міжнародним рейтингом, або для тих, що взагалі рейтингу не мають. З-за економічної і політичної нестабільності в країні, банки з розвинених країн до нас не підуть. Проте в Україну, з-за відсутності відповідних обмежень, які відповідали б національним інтересам, можуть прийти банки з країн з неразвиненою економікою, які слугуватимуть в Україні своєрідними інструментами для відмивання коштів та інших незаконних операцій. А це вже реальна загроза національній безпеці та фінансовій стабільності України.

Окрім цього, законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації філій іноземних банків. Це, у свою чергу, значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Як наголосили Михайло Сирота та Олександр Сугоняко, одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для всіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Лібералізація банківської системи, звичайно, має і позитиви. „Проте уже сьогодні слід подбати про заходи  перестороги, які б у майбутньому дали можливість захистити українську фінансову систему від негативів лібералізації. Для  цього необхідно на законодавчому рівні чітко лімітувати частку закордонного капіталу на фінансовому ринку України. Вона не повинна перевищувати визначеної межі. Також необхідно на даному етапі розвитку вітчизняної банківської системи встановити розумні обмеження щодо впливу іноземного капіталу на економіку України,” – зазначили лідер Трудового Союзу Михайло Сирота та президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.  І, відповідно, в  рамках процедури реєстрації філій іноземних банків слід передбачити додаткові заходи перестороги, завданням яких має стати не допуск на вітчизняний ринок фінансових установ з сумнівною репутацією чи орієнтованих на проведення ризикованих операцій з грошима кредиторів та вкладників.

Учасники прес-конференції окреслили низку пропозицій щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок Україну, які АУБ було направлено Верховній Раді України до другого читання законопроекту № 7274. За їх словами, прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків та Трудовий Союз наголосили на неприпустимості прийняття у другому читанні законопроекту № 7274 без врахування зауважень, напрацьованих українськими банківськими фахівцями і узагальнених в АУБ.

Прес-служба Асоціації українських банків
Прес-служба Трудового Союзу

Додаток 1:

Пропозиції Асоціації українських банків щодо умов входження філій іноземних банків на фінансовий ринок України:

1. Для забезпечення єдиної системи регулювання і нагляду за діяльністю банківської системи України другого рівня в законопроекті чітко визначити, що:
- регулювання та нагляд за діяльністю філій іноземних банків в Україні здійснює Національний банк України відповідно до українського банківського законодавства;
- регулювання діяльності філій іноземних банків та розрахунок економічних нормативів здійснюється відповідно до розміру приписного капіталу філій, який для цілей регулювання прирівнюється до статутного капіталу банку.

2. Для захисту української банківської системи від приходу філій слабких іноземних банків з недостатньо високою репутацією передбачити в законопроекті, що право на відкриття філій мають банки, які відповідають наступним вимогам:
- статутний капітал іноземного банку має бути не менше 0,5  мільярда Євро;
- кредитний рейтинг іноземного банку має бути не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій.
Також пропонується підвищити до 5  мільйонів Євро мінімальні вимоги  до розміру приписного капіталу філії.

3. Для забезпечення захисту інтересів кредиторів філій іноземних банків в законопроекті передбачити норми щодо:
- правового статусу, порядку обліку та використання приписного капіталу філії;
- переліку заходів впливу з боку НБУ за порушення філіями іноземних банків банківського законодавства;
- особливостей ліквідацій філій іноземних банків, зокрема з ініціативи НБУ;
- права на відкриття філій банками тільки тих держав, з наглядовими органами яких НБУ укладені договори про обмін інформацією про роботу головного банку.

4. Для забезпечення прозорої діяльності філій іноземних банків на території України пропонується:
- передбачити норму щодо обліку операцій на окремому балансі філії;
- доопрацювати податкове законодавство з врахуванням специфіки оподаткування діяльності таких філій.

5. Для збереження принципу рівної конкуренції між українськими банками та філіями іноземних банків пропонується включити до законопроекту наступні доповнення:
 - передбачити норму перехідних положень такого змісту:
“Ст.24 (в частині порядку відкриття філій іноземних банків) набуває чинності через 10 років після вступу України до СОТ, але не раніше, ніж країна  набуде суверенного рейтингу не нижче, ніж показник “А” за класифікацією однієї з міжнародно визнаних світових рейтингових агенцій”.
Ця пропозиція відповідає чинним нормам міжнародного права. З міжнародно-правової точки зору, вона є цілком правомірною, оскільки пунктом 2 Додатку щодо фінансових послуг до Генеральної Угоди про торгівлю послугами СОТ передбачається здійснення державами заходів, “які диктуються міркуваннями обачливості” або які необхідні “для забезпечення цілісності і стабільності фінансової системи”. А запропоновані заходи підпадають під таку категорію.
- передбачити обмеження на здійснення філіями іноземних банків окремих видів діяльності (залучення вкладів фізичних осіб, операції на фондовому ринку тощо).
Для запобігання монопольним зловживанням у разі концентрації великої долі ринку банківських послуг в філіях іноземних банків пропонується внести відповідні зміни до антимонопольного законодавства.

6. Також подано пропозиції щодо доцільності розробки окремого законопроекту з комплексного регулювання умов відкриття, регулювання діяльності, нагляду та оподаткування філій іноземних банків. Крім наведених вище позицій в законопроекті пропонується встановити:
-  норму участі іноземного капіталу в загальному капіталі банківської системи України;
- норму участі українських працівників в керівних органах філій іноземних банків;
передбачити, що право на відкриття філій іноземних банків має тільки головний банк, який знаходиться на території своєї юрисдикції (тобто накласти заборону на відкриття в Україні філій дочірніми іноземними банками).

Додаток 2:

Звернення АУБ до народних депутатів України:

Щодо законопроекту №7274
від 01.04.05 р. (відкриття філій
іноземних банків в Україні)

Банківська система України вже довгі роки повністю відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки із 100% іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою – це мають бути банки – юридичні особи, – що діють у правовому полі України.

Законопроект №7274 передбачає внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині надання іноземним банкам права на відкриття своїх філій на території України. Разом з тим, цим законопроектом не визначені особливості створення, регулювання та нагляду за діяльністю, а також ліквідації таких філій.

Філії іноземних банків не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами банків, які керуються у своїй діяльності іноземним законодавством.

Законодавча невизначеність порядку регулювання та контролю за  діяльністю таких філій в Україні значно підвищує ризики клієнтів – резидентів України, – а неврегульованість питань обліку операцій та особливостей оподаткування створює умови для мінімізації податків та вивозу капіталу з України.

Значно простіший – через материнські банки – доступ філій до іноземних кредитних ресурсів створить нерівну конкуренцію на фінансовому ринку України, ставлячи філії в більш вигідні умови порівняно з українськими банками.
Як наслідок, необмежений прихід філій іноземних банків на фінансовий ринок України призведе до того, що переважна частина банківських операцій буде сконцентрована в них.

За цих умов іноземні банки через свої філії фактично здійснюватимуть вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в державі, контролюватимуть найбільш ефективні сфери діяльності.

Іноземний банк приходить для надання кредитів, як правило, своїм корпоративним клієнтам. Це надасть дешеві і довгі кошти для підприємств з іноземним капіталом, що поставить ці підприємства у більш вигідні умови порівняно з національними виробниками. Цим будуть порушені умови рівної конкуренції на ринку для всіх суб’єктів підприємницької діяльності.

Одне з основних завдань держави у формуванні ринкових відносин полягає в забезпеченні рівних умов конкуренції для усіх суб’єктів ринку. Неврахування цього базового принципу при визначенні порядку входження в Україну філій іноземних банків призведе до підриву національної банківської системи, хаотичності економічних процесів держави, гальмування розвитку національного виробництва, перш за все, малого та середнього бізнесу. Наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи, зокрема, Польща.

Особливо небезпечною висока концентрація фінансових потоків в філіях іноземних банків стане в умовах погіршення економічних показників  розвитку  країни.

В умовах загрози фінансової кризи саме іноземні філії стануть найбільш нестабільною складовою фінансового ринку, оскільки головні банки для мінімізації своїх ризиків та втрат будуть згортати їх діяльність в Україні та відкликати кредитні ресурси та інвестиції. Швидке згортання діяльності філій іноземних банків при одночасній слабкості іншої частини банківського сектору призведе не тільки до поглиблення фінансової кризи, а і спровокує суцільний колапс економіки, яка залишиться без національної фінансової системи, здатної надати необхідну фінансову підтримку суб’єктам господарювання.

АУБ провела всебічне обговорення цих питань з представниками НБУ, системи комерційних банків, зацікавлених міністерств та відомств. За результатами обговорення АУБ підготовлені і надіслані Верховній Раді України пропозиції щодо законопроекту 7274 до другого читання.

Переконані, що прийняття Закону без повного врахування цих пропозицій створить загрозу національній безпеці України.

У зв’язку з цим Асоціація українських банків звертається до Вас як до виразників інтересів українського народу із проханням під час розгляду законопроекту № 7274 не допустити його прийняття  у другому читанні без врахування зауважень, напрацьованих спеціалістами і узагальнених в АУБ.

Наші пропозиції передані Комітету ВР України з питань фінансів і банківської діяльності 15.07.05 р. (лист №04-06/0652). З ними можна ознайомитися на сайті АУБ www.aub.com.ua (розділ “Діяльність АУБ, підрозділ “Законодавство”: http://www.aub.com.ua/atachs/72741u.doc ).

Сподіваюсь, що наші спільні зусилля не допустять прийняття Закону, який становитиме загрозу національній банківській системі та фінансовій безпеці України.

З повагою
Президент Асоціації                                                             О.СУГОНЯКО

“Допуск філій іноземних банків в Україну
та фінансовий суверенітет держави” -

така тема прес-конфереції, яка відбудеться 19 вересня в ІА “УНІАН”

У прес-конференції візьмуть участь:

- Президент Асоціації українських банків – Олександр Сугоняко,
- Голова коаліції Трудовий Союз – Михайло Сирота.

Прес-конференція відбудеться:

У понеділок 19 вересня 2005 р. о 13:00
В Інформагентстві УНІАН

за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 4,
           конференц-зал, 2-й поверх.

Початок реєстрації журналістів о 12.30. Акредитація журналістів обов’язкова. Про Вашу участь просимо завчасно повідомити за телефонами прес-служби АУБ: 559-31-76, або за електронною адресою:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.