Новини фінансового сектору

Організатор: Національний банк України. Взяли участь: глава Нацбанку  Сергій Тігіпко, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко,  глава правління "Укрсоцбанка" Борис Тимонькин, заступник глави комітету  ВР із питань інвестиційної політики Володимир Демьохін, заступник голови  комітету ВР з питань правової політики Микола Оніщук, представник  комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Василь Гуреєв, суддя Верховного Суду Микола Гусак, глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

Сергій Тігіпко у вступному слові відзначив, що український кредитор має потребу в додатковому захисті, тому що існують високі ризики неповернення кредитів. Як наслідок - низький рівень інвестицій, порівняно малі обсяги кредитування, високі процентні ставки. Тігіпко відзначив, що необхідне законодавство, яке дозволить одержувати "більш конкретну інформацію про боржника".

Олександр Сугоняко нагадав про існування в українському фінансовому світі приказки "Тільки боягуз повертає кредит". Він відзначив, що права кредитора в Україні "захищені тільки демонстративно". Говорячи про співробітництво з Верховною Радою з питання захисту прав кредиторів, Сугоняко відзначив, що "було знайдене порозуміння з фракцією комуністів".

Борис Тимонькин повідомив, що в практиці "Укрсоцбанку" тільки два вироки суду вступили в силу з 80 випадків неповернення кредитів. Тимонькин повідомив про випадок неповернення кредиту на суму 1 млн. грн., коли боржник подав у суд про розірвання договору, аргументуючи свою вимогу тим, що договір нібито недійсний. "Таких випадків кожен банк може розповісти багато", - відзначив Тимонькин і висловив думку всіх українських банкірів: права кредиторів в Україні захищені слабко, тому банки дають кредити неохоче, з оглядкою.

Крім того, Тимонькин підняв проблему визначення платоспроможності боржника. На його думку, експерти, що відповідно до законодавства повинні визначати цю платоспроможність, у випадку своєї помилки не несуть ніякої відповідальності. А помилятися вони можуть десять (і таких випадків є) і більше раз.

Микола Оніщук висловив думку про те, що існує упередження: захист інтересів банкірів - це захист чиїхось вузьких корпоративних інтересів. Що насправді, звичайно, не так.

Олександра Кужель звинуватила банки в тім, що вони нереально оцінюють заставу під кредит. "Коли сьогодні за трикімнатну квартиру в Києві дають п'ять тисяч гривень кредиту, чи є це реальною оцінкою і реальною заставою? Причому у власника немає права самому реалізувати це майно, і банк реалізує за тією ціною, що йому необхідна", - відзначила Кужель.

Говорячи про проблеми неповернення кредитів банкам, Кужель, як глава Фонду підтримки підприємництва, відзначила, що не може виграти жодного суду з повернення кредитів. "Мені відверто в судах говорять: вони платять, а ви - ні", - сказала Кужель і додала, що "із судами в нас, дійсно, є проблема".

Марина ЦВЄТКОВА 
"Газета 2000" 2003.04.01 11:50

2 квітня вперше в історії незалежної України в залі засідань Верховної Ради відбудуться парламентські слухання на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”. Ініціаторами їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. За результатами підготовчих заходів, зокрема “круглих столів”, вже видно, що обговорення проблем банківської діяльності буде ґрунтовним і дискусійним . Перш за все це стосується намагань запровадити оподаткування доходів населення від зберігання ним  коштів у банках. Саме з такою законотворчою пропозицією виступають  податківці, Мінфін та деякі народні депутати. Аби з”ясувати позицію вітчизняних банкірів з цього питання  ми звернулись за коментарями до Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко.

- Олександре Анатолійовичу, АУБ спільно з НБУ виступили проти запровадження оподаткування доходів громадян від вкладів у банках. В чому причина такої категоричності? Адже податки – це джерело наповнення бюджетів.

- Я з Вами цілком згоден. Більше того, наша принципова позиція – всі доходи мають оподатковуватись. Вибірковість оподаткування спотворює економічне середовище і задає викривлені орієнтири. Саме тому ми говоримо не про скасування оподаткування доходів від вкладів як таке, але про мораторій, тобто призупинення оподаткування на перехідний період.

- Чому?

- Такий податок за сучасного стану розвитку економіки країни є передчасним і економічно недоцільним. Загальна сума внесків фізичних осіб в Україні зараз становить лише 21 млрд.грн. Це надто мало. Для порівняння – за даними НБУ понад 25 млрд.грн. готівки залишаються поза банками. Щодо валюти, то на руках у населення від 10 до 20 млрд.дол. США. Вдумайтеся в ці цифри! Це той національний ресурс, залучення якого надало б можливість не шукати коштів за кордоном, а кредитувати економіку за рахунок власних внутрішніх джерел. Саме населення є внутрішнім інвестором, інтереси якого мають бути приоритетними для влади.

В структурі залучених банками коштів 38% - це вклади населення. Сьогодні це вже більше, ніж кошти на поточних рахунках підприємств. З них більше 75% - строкові депозити. Це є основний ресурс довгострокового кредитування, яке за останній рік зросло в 1,8 рази. Кошти населення є визначальним джерелом кредитування економіки. І його взяти й перекрити? Це неправильно!

Наша економіка потребує легалізації доходів громадян, виведення їх з “тіні” та залучення через банки до інвестування економіки. То навіщо, скажіть, підривати ледь-ледь зростаючу довіру населення до банківської системи як такої? Вона нам надто дорогою ціною дається, аби так просто поступитися нею. Згадайте, як українці втратили колосальні суми, десь більше 300 млрд. грн. заощаджень в колишньому Ощадбанку СРСР. Ці кошти так і залишилися в Москві і не були повернуті громадянам України. А інфляція 1992 – 1993 років.

Після такого удару населення насилу почало відходити від депресії, а ми у відповідь, замість підтримки та стимулювання, - одразу до примусового стягнення податків? Це вже питання не стільки економіки, скільки моралі.

- Олександре Анатолієвичу, які ж наслідки від запровадження згаданого податку можуть бути для банківської системи та економіки країни в цілому?

- Найгірше – це відтік коштів населення з банків, тобто легальної економіки, що наповнює бюджет, до “тіньового” обігу.

Тут слід сказати про “святая святих” банківської системи – банківську таємницю, яку в разі запровадження згаданого законопроекту може бути порушено в ході податкової перевірки своєчасності чи правильності сплати платежу. Скажіть, хто в такому разі довірятиме свої заощадження банкам?

Не треба робити ілюзій, що подібними  заходами  ми залучимо до оподаткування “тіньові” капітали тих, хто цього уникає. Практика показує, що такі люди не тримають свої кошти в Україні. А тому податковому обтяженню буде піддано в основному доходи за депозитами середньо- та малозабезпечених верств населення.

Враховуючи, що переважна більшість вкладів громадян становить незначні суми (пенсійні рахунки, рахунки до запитання тощо), суттєво зростуть витрати на адміністрування обліку та утримання сум таких податків, а це відповідно негативно вплине на процентну ставку кредитів. Крім того,  уповільнення темпів росту депозитних вкладів позначиться на зменшенні росту банківських кредитів, а відповідно і надходжень до бюджету.

Запровадження податку може негативно позначитись і на гнучкості послуг,  які пропонують банки,  призвести до їх скорочення у випадку зменшення обсягів депозитів. Наприклад, таких послуг, як комунальні, інші платежі, скажімо, третім особам з банківських депозитних рахунків. Чи буде від цього комусь зручніше?

Для багатьох прихильників оподаткування факт збільшення обсягів депозитів є головним аргументом доцільності його запровадження. Проте цей факт, як я вже відзначав, свідчить не стільки про достатній матеріальний рівень населення, скільки про ріст довіри вкладників до банків та прийняття ними запропонованої банками ціни ризику за вкладами, що виявляється у вигляді відсоткової ставки. Запровадження податку на доходи за депозитами призведе до зменшення відсоткових доходів за ними, тобто до зменшення плати за ризик з причин, за які банки не відповідають. Немає сумніву, відсутність компенсаційних пропозицій хоч би у вигляді підвищення гарантій за депозитами призведе до відтоку вкладів. Це “палка о двох кінцях”.  І держава може більше втратити від недоотримання податку з прибутку через скорочення кредитних ресурсів та обсягів кредитування, ніж отримати у вигляді прибуткового податку на доходи від вкладів.

І ще. Постає закономірне запитання: в разі прийняття законопроекту чи будуть оподатковуватись доходи населення від депозитів, оформлених іще в радянські часи і зобов”язання по поверненню яких держава взяла на себе, але не може виконати. Вважаю, ставити питання про податок на доходи від депозитних вкладів можна тільки після остаточного вирішення  цих проблем.

- І все ж, у який спосіб Ви бачите розв”язання цієї проблеми.

- Мораторій на введення згаданого податку на найближчі роки. Усі країни з перехідною економікою такого податку не мають. Він є лише в Чехії, Словаччині та Польщі. Але і там його запроваджено, коли вклади населення перевищили 50% банківських залучень. У нас, ще раз нагадаю, вклади населення в структурі залучених банками коштів складають поки що 38%, який може впасти після непродуманого введення оподаткування.

Аби цього уникнути, ми пропонуємо мораторій на оподаткування доходів від вкладів фізичних осіб за наступним принципом:

- на період до досягнення загальної суми вкладів 33% їх залишків на    1991 р. податок не застосовувати;

- при досягненні суми вкладів від 33% до 66% названої суми - розмір оподаткування установити на рівні 3%;

- при досягненні суми вкладів від 66 до 100% - розмір оподаткування установити на рівні 7%;

- при досягненні суми вкладів 100% їх залишку у 1991 році  - ставку оподаткування встановити на рівні 10%.

Це дало б змогу поступово перейти до загальної системи оподаткування, не відштовхуючи вкладників. І таким чином поступово перейти до загальної процедури здійснення внесків і виплати прибутку. Ми за оподаткування усіх доходів. Але ми за поступовий перехід, а головне, щоб не зашкодити клієнтові.

Сергій ШУМИЛО

02.04.2003

Інтерв’ю з Президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко

Днями зал засідань Асоціації українських банків став місцем проведення “круглого столу”, присвяченого актуальній темі – створенню конкурентного ринку охоронних послуг. Його проведено в рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради. З ініціативою їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. Як стало відомо з “круглого столу”, на слуханнях одним з пріоритетних банкіри ставитимуть питання про ринок охоронних послуг. Своїми думками з цієї проблеми з нами поділився один з ініціаторів згаданих заходів, Президент  Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, виходячи з нещодавніх заяв НБУ та АУБ, на запланованих парламентських слуханнях значної уваги буде приділено темі ринку охоронних послуг. Чому банківська система піднімає саме її?

Як відомо, законами України на банківську систему покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави. Тут слід сказати і про функцію  здійснення емісії гривні та організації її обігу, що покладена на НБУ. Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних і юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть їх банківські рахунки (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ).

Крім того, на банківську систему законодавством покладена відповідальність за збереження коштів та майна клієнтів. Зокрема, в  чинному законодавстві визначено: “Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність").  При цьому, як зазначено в  Ст.5 того ж Закону, “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором”

Як бачимо, відповідальність банкірів тут - ключове поняття. Тому ми мусимо йти на ринок збройної охорони за послугами.

Водночас, як це не дивно, на законодавчому рівні темі обігу зброї та регулювання діяльності охоронних структур взагалі не врегульовано. Держава, поклавши на банківську систему  відповідальність за збереження цінностей, мала б забезпечити оптимальні, зручні для споживачів умови отримання послуг. Створити умови для вибору цих послуг. Інакше кажучи забезпечити існування та розвиток конкурентного середовища. Але цього не відбулося.

То  як  же у нас зараз на ринку охоронних послуг ?

Як не соромно це визнавати, але в Україні ще й досі законодавчо не врегульовано обіг зброї  та діяльність структур, що надають послуги охорони. Таким чином  конкурентного ринку збройної охорони у нас просто немає. А те що є, зокрема послуги ДСО, не завжди задовольняють за якістю, ціною та умовами. Як приклад - зняття охорони у Львівській області, відсутність матеріальної відповідальності охоронців.

Ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно,  мова йде про послуги збройної охорони.  При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує. А мав би бути.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. З цієї причини витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

 Якщо правильно Вас розуміти, то конкурентного ринку збройної охорони в Україні взагалі не існує.

Так. Як я вже казав, цей ринок  за дванадцять років незалежності України законодавчо так і не врегульовано. Ані в частині обігу зброї, ані в частині регулювання діяльності детективних та охоронних структур. Ще й досі  це питання регулюються лише підзаконними актами. Для прикладу уявіть, що було б,   якби до цього часу банківська система не забезпечила прийняття законів, які регулюють надання банківських послуг...

Хто ж реально відповідає за стан на ринку охорони в Україні?

Міністерство внутрішніх справ України, оскільки на них покладена відповідальність і за обіг зброї, і за контроль за охоронними структурами. Чому так сталося? В Міністерстві до цього часу дивно ставились до споживачів охоронних послуг. Їх не помічали. Більше того, чомусь опікувалися і опікуються  тими, хто надає послуги, а саме ДСО. Хочете  конкретний приклад? У Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”,  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС.

Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг. Це не просто слова.

Проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм  матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

То який же вихід?

Ми розуміємо, у МВС є свої проблеми, але тему вироблення державної політики в інтересах споживачів послуг охорони з них ніхто не зніме. Потрібно негайно на державному рівні шукати шляхи виходу з цієї ганьби.

 Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного  ринку охоронних послуг. Причому  за участю не тільки постачальників цих  послуг, але й споживачів.  Тут я згоден, що провідна роль в цій справі має належати МВС. Але не монопольна.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить  вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його  впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів охорони, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Розмову вів Сергій Шумило,
Керівник прес-служби АУБ 

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

           Делегація українських банкірів зустрілась з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином. Мета зустрічі – підведення підсумків та результатів заходів з підготовки до парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня цього року, та узгодження організаційних питань.

У зустрічі взяли участь Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, заступник голови НБУ Володимир Кротюк,  Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, голови правлінь Промінвестбанку – Володимир Матвієнко, Укрексімбанку – Олександр Сорокін, Укрсоцбанку – Борис Тімонькин, Ощадбанку – Анатолій Шаповалов.

Під час зустрічі з Головою Верховної Ради банкіри обговорили теми іміджу та довіри до банківської системи, проблеми збереження капіталів банків, в т.ч. під час кризи 1998 року, діяльності в Україні іноземних банків та їх філій. Особливої уваги приділено питанням оподаткування доходів від вкладів населення у банках, захисту прав кредиторів, ситуації на ринку охоронних послуг.

Позитивно оцінивши проведену підготовчу роботу, Голова ВР України наголосив на суспільній актуальності порушених банкірами проблем та необхідності їх вирішення на законодавчому рівні. За його словами, банківській темі з боку парламентарів має приділятись більше уваги, оскільки від неї значною мірою залежить стан розвитку економіки країни.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Шумило С.В.

Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Круглий стіл” проводиться в рамках підготовки до Парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, з ініціативою про проведення яких виступили Національний банк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

 На засіданні обговорюватимуться  наступні питання:
· Аналіз ситуації, що склалась в Україні із вкладами населення, готівкою, що знаходиться поза банками та на руках у населення в контексті пропозицій щодо  введення податку на доходи  фізичних осіб за вкладами (депозитами) передбачених у проектах  податкових законів.
· Вплив введення податку на доходи фізичних осіб за вкладами на розвиток  зарплатних, карткових та інших проектів, а також на собівартість банківських послуг.
· Проблема збереження банківської таємниці щодо вкладу громадянина при запровадженні податку на його  процентний дохід від цього вкладу.                              
· Вплив введення податку на процентні доходи від вкладів населення на обсяги кредитування підприємницької діяльності.

У  роботі Круглого столу беруть участь  представники:
· НАЦІОНАЛЬНОГО  БАНКУ УКРАЇНИ
· КОМІТЕТУ  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ  З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
· КОМІТЕТУ  ВЕРХОВНОЇ РАДИ  УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРАЦІ
· АСОЦІАЦІІЇ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
· УКРАЇНСЬКОГО  СОЮЗУ   ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
· ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ З РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ  ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
· ДЕРЖАВНОЇ  ПОДАТКОВОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ
· МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
· БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ
· ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Засідання “Круглого столу” відбудеться  27 березня 2003 року о 1430 (реєстрація учасників з 14.00 ) за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9 Національний банк України,  зал засідань (третій поверх).

Начальник Управління зв”язків з громадськістю
та ЗМІ Національного банку України
Войцехівська С.М.

Керівник прес-служби     
Асоціації  українських банків
Шумило С.В.

Від Європейської наглядової групи FATF на ім”я Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка надійшла відповідь на звернення щодо оголошення Україні санкцій. У листі, зокрема, сказано:  “Ми схвалюємо позицію українських банків, що відображена у Вашому зверненні, і з нетерпінням очікуємо спеціальних рекомендацій з боку АУБ до своїх членів з метою прискорення впровадження вдосконаленого законодавства щодо боротьби з відмітанням грошей”.

Пояснюючи причини оголошення санкцій, представники FATF  відзначають, що вони схвально сприйняли останні  поправки  до українського законодавства, “оскільки, – сказано в листі, – вони відображають намір політичних органів влади України вживати заходи для виконання міжнародних стандартів”.
За повідомленням представників FATF,  ці поправки зараз ретельно вивчаються у тісному діалозі з українськими органами влади, на підставі чого на наступному пленарному засіданні FATF буде розглянуто ситуацію в  Україні  та вирішено з подальшими процедурами щодо неї.

Як прокоментував цей лист Президент АУБ Олександр Сугоняко: Захід проявляє  відкритість і готовність співпраці з Україною щодо боротьби з відмиванням “брудних” грошей. Санкції можуть бути зняті, але для цього українська сторона має продемонструвати чесність. По-перше, внести зміни до законодавства щодо ідентифікації осіб, по-друге – щодо забезпечення політичної незалежності Департаменту фінансового моніторингу, по-третє – виведення його з під впливу контролюючих органів, зокрема податківців.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Серед функцій новоствореного Комітету, зокрема, передбачається аналіз та запобігання встановленню банками необґрунтовано високих відсотків за банківськими депозитами та занижених процентних ставок за кредитами, встановленню банками занижених (демпінгових) розцінок на комісійні послуги. Також  Комітет слідкуватиме за некоректними діями банків та порушенням професійної етики на міжбанківському кредитному та валютному ринках.

На першому організаційному засіданні банкіри розглянують завдання та методи, основні напрямки і форми діяльності Комітету з банківської етики, розподілять обов”язки.

Як відзначив Президент АУБ Олександр Сугоняко, діяльність такого Комітету сприятиме запобіганню випадкам недобросовісної конкуренції на ринку банківських послуг, утвердженню бізнесової етики, в чому банківська система є лідером.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Між Державною податковою адміністрацією України, Національним банком України, Асоціацією українських банків та Київським банківським союзом підписано угоду про взаємодію і співпрацю. Як прокоментувала цю подію Віце-президент АУБ Антоніна Паламарчук, метою угоди є налагодження партнерських  відносин між  податковими органами та комерційними банками, а також взаємодія при розробці та вдосконаленні нормативної бази.

У заході, окрім Голови ДПАУ Ю. Кравченка, Голови НБУ С. Тігіпка, Голови Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності С. Буряка, Віце-президента АУБ А. Паламарчук та  Президента КБС Л. Черновецького, також взяли участь керівники провідних українських банків.

Під час зустрічі обговорено проблеми, що турбують вітчизняних банкірів, запропоновано конкретні шляхи їх подолання. Зокрема, Віце-президент Асоціації українських банків Антоніна Паламарчук акцентувала увагу на проблемах зі страховими резервами, оподаткуванням фізичних осіб, податковою заставою, діяльністю СДПІ та податковими роз’ясненнями, що суттєво заважає повноцінному розвитку та діяльності вітчизняної банківської системи. Віце-президент АУБ передала Головам ДПАУ та НБУ звернення, в якому привертається увага до проблем у формуванні банками страхових резервів.

Як зазначено у зверненні: “Предметом непорозуміння між ДПАУ та банками стало податкове роз'яснення, затверджене наказом ДПАУ від 15.07.2002р. №334 (документ, що не має сили нормативно-правового акту!)”. Як пояснила Антоніна Паламарчук, Державна податкова адміністрація, посилаючись на Закон України «Про оподатковування прибутку підприємств», заперечує права банків на формування спеціального страхового резерву під “нестандартну” заборгованість за цінними паперами, що знаходяться у портфелі банку, і як наслідок цього,  заперечує право на збільшення валових витрат банку на суму сформованого резерву у встановлених Законом розмірах. Проте, на відміну від податкового роз”яснення, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності 30 жовтня 2002 року дав зовсім протилежне роз”яснення, що підтверджує правомірність дій банків щодо створення таких резервів за рахунок валових витрат. Зважаючи на існуюче прттиріччя, а також розцінюючи згадані тлумачення податківців невиправданими, Асоціація українських банків закликала керівництво ДПАУ відкликати згадане роз”яснення.

У відповідь на зауваження та звернення Голова ДПАУ відзначив актуальність згаданих проблем, наголосивши, що саме заради цього підписується угода між податківцями та банкірами, в рамках якої буде створено робочу групу для їх вирішення.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На засіданні Ради Асоціації українських банків створено Комітет з банківської етики. До його складу увійшли Голови Правлінь банків: “Аваль”, “ВаБанк”, “Електронбанк”, “Креді Ліоне Україна”, Укрексімбанк, Укрсоцбанк, Реал-банк, Приватбанк та Віце-президент АУБ п.Паламарчук А.Б.

Комітет сформовано за пропозиціями комерційних банків. Створення Комітету, на думку банкірів, надасть можливість вести внутрісистемний діалог з впровадження етичних стандартів у банківську діяльність, запобігати недобросовісній конкуренції, демпінгуванню, порушенням професійної етики.

За ініціативою Асоціації українських банків в рамках підготовки до парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку” відбулась робоча зустріч представників банківської системи країни з керівництвом фракції комуністів у Верховній Раді України.

Від фракції комуністів у зустрічі взяли участь її голова Петро Симоненко, голова Комітету з питань економічної політики, народного господарства, власності та інвестицій Станіслав Гуренко, член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександр Ткаченко, член Комітету з питань бюджету Сергій Челноков та член Комітету з питань промислової політики Микола  Кравченко.
 
Банківську систему представляли заступник голови НБУ   Володимир Кротюк, голови правлінь комерційних банків Володимир Матвієнко (Промінвестбанк), Олександр Сорокін (Ексімбанк), Анатолій Шаповалов (Ощадбанк), Валентина Лашкевич (Трансбанк), заступник голови правління Укрсоцбанку Надія Березовик, а також президент АУБ Олександр Сугоняко та віце-президент Антоніна Паламарчук.

 Під час зустрічі парламентарі та банкіри обмінялися баченням шляхів розвитку  української економіки, місця та ролі банківської системи в цьому процесі, підкреслили необхідність забезпечення пріоритету національних інтересів при вдосконаленні економічного та банківського законодавства. Зокрема,  представники обох сторін приділили увагу  питанням захисту прав кредиторів, недопущення штучного банкрутства, введенню мораторію на оподаткування доходів від вкладів населення у банках, кредитування АПК, науки, забезпечення банківської таємниці, недопустимості дискредитації банківської системи, законодавчого забезпечення обігу зброї та охорони. 

 Цікаво, що і тема захисту прав кредиторів, і проблема недопущення штучного банкрутства знайшли однозначну підтримку з обох сторін. За оцінкою Президента АУБ Олександра Сугоняко, під час зустрічі відбулася змістовна, професійна дискусія державного рівня, в ході якої намічені конкретні кроки до поглиблення співпраці між фракцією, НБУ та АУБ. Як перший крок такої співпраці, членів фракції комуністів запрошено на круглі столи “Запровадження податку на доходи фізичних осіб від їх депозитних вкладів” (27 березня), “Захист прав кредиторів” (31 березня), а також на самі парламентські слухання, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Шумило С.В.
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони” – така тема “круглого столу”, що відбувся 25 березня в Асоціації українських банків. Мета цього заходу – привернути увагу до проблем, що їх мають комерційні банки під час охорони матеріальних цінностей, а також обговорити у відвертому діалозі можливість законодавчого закріплення права банків на створення відомчої охорони, озброєної вогнепальною зброєю.

З ініціативою про проведення такого “круглого столу” виступили Нацбанк, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та АУБ. Відбувався він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Участь у “круглому столі” взяли заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент АУБ Олександр Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович, заступник голови комітету з питань приватизації Людмила Кіріченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управління Верховної Ради Микола Мельник, голова правління Української федерації працівників недержавних служб безпеки Валентин Федорчук, заступники голів або керівники служб безпеки комерційних банків “Аваль”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Держощадбанк”, “Укрінбанк” та “Укрсоцбанк”, керівники інших установ та організацій, що мають відношення до охоронної діяльності, а також представники ЗМІ.

Під час “Круглого столу” відбувся відвертий діалог між представниками комерційних банків, НБУ, АУБ, ДСО при МВС України та іншими установами щодо створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони, проаналізовано існуючі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Зокрема, учасники діалогу констатували відсутність державної політики щодо використання зброї та регулювання діяльності охоронних структур, що унеможливлює побудову здорового конкурентного ринку та сприяє закріпленню на ньому домінуючого становища ДСО при МВС України.

Учасники “круглого столу” відзначили важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО та виступили за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. Вони підтримали законопроект НБУ “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів і рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На переконання Президента АУБ, прийняття згаданого Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На  зборах були розглянуті питання підведення підсумків роботи банку за 2002 рік, розподіл отриманого прибутку і  перспективні  напрямки  розвитку банку “Фінанси і Кредит”  у 2003 році.

Збори учасників банку “Фінанси і Кредит”    затвердили  результати роботи банку за 2002 рік, затвердили  звіт ревізійної комісії і порядок розподілу прибутку банку за рік. Практично весь прибуток, отриманий банком у 2002 році,  - а це   8, 763 млн. грн., вирішено спрямувати на розвиток системи банку “Фінанси і Кредит”.

Довідка: Банк “Фінанси і Кредит” заснований у 1990 році.  Основними учасниками банку як господарчого товариства є НАК “Нафтогаз України”,  АТЗТ “F&C Realty”, ТОВ  “Асканія”. За підсумками 2002 року банком “Фінанси і Кредит” отримано прибуток 8,763 млн. грн. Система банку включає 11 філій і 59 відділень.

Контакт:
Нападовська Наталія
Тел.246-96-68
 e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.