Експертна думка

У 2024 році виторг від експорту мінеральних продуктів (корисних копалин) склав 8,1% від загального обсягу. Порівняно з 2021 роком виторг від експорту цього виду товарів скоротився майже на 60%. Про це йдеться в аналітичному звіті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс” про результати зовнішньоекономічної діяльності України за 2024 рік.

Посилаючись на проміжні дані НБУ, аналітики зазначають, що обсяг експорту товарів за результатами 2024 року склав $38,9 млрд (61,6% від обсягів за 2021 рік). Основу експорту складають продовольчі товари та сировина для їх виробництва — вони формують 63,4% від обсягів експорту. У 2024 році експорт цих товарів зріс на 12,1% та склав 89,09% від показників 2021 року.

 

 

 

“За результатами 2024 року обсяг експорту товарів та послуг склав 68,84% від обсягів за 2021 рік. Імпорт товарів та послуг за результатами 2024 року на 9% перевищив показник 2021 року. Різниця між експортом та імпортом товарів та послуг ЗЕД залишається від`ємною, але порівняно з 2023 роком співвідношення між обсягом експорту та імпорту збільшилось: 61,11% проти 57,52%”, — розповіла Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».

 

 

 

 

Експертка зазначила, що суттєву частку експорту товарів складає продукція металургії — 11,4% від загального обсягу. За результатами 2024 року внаслідок відключень електроенергії, зниження світових цін на метали та зменшення попиту, його обсяг склав лише 28% від показників 2021 року.

Минулого року експорт продукції машинобудування склав 5,2% (52,7% від обсягу 2021 року).

Експорт деревини та виробів з неї склав 4,3% від загального експортного виторгу (66,6% від показників 2021 року).

Експорт продукції хімічної галузі склав 3,9% (47,5% від показників за 2021 рік).

У звіті “Фінансового пульсу” йдеться також про те, що минулого року У 2024 році близько 59% отриманого експортного виторгу надійшло з країн Європи, в тому числі 57% з країн ЄС. Експорт до країн Азії склав 25,6% від загального обсягу. Експорт товарів до країн Африки — 7,6%, до країн Америки — 3% (в тому числі 2,2% до США), до Австралії та країн Океанії — 0,06% від загального обсягу.

Водночас, як наголошують аналітики, у 2024 році порівняно з 2023 роком обсяг імпорту збільшився на 8,14% та склав $69 млрд (98,9% від обсягів за 2021 рік).

Основа імпорту — це продукція машинобудування. За результатами 2024 року видатки на таку продукцію склали 35,4% від загального обсягу. 

“Протягом 2023 та 2024 років імпорт продукції машинобудування продовжував зростати: на 32,1% і 24,9% відповідно в тому числі завдяки закупівлі “енергетичного” устаткування та іншого обладнання для відновлення потужностей промислових підприємств та розвитку оборонної промисловості”, — зауважила Діляра Мустафаєва.

Також активно імпортується продукція хімічної промисловості — 17,2%,  мінеральні продукти (корисні копалини) — 12,9%, продовольча продукція — 11%, металургійна продукція — 5,5% від загального обсягу імпорту товарів за 2024 рік.

За результатами минулого року переважна частина імпорту надійшла з країн Європи (51,2% в тому числі з країн ЄС — 47,8%). Частка імпорту з країн Азії склала 34,7% товарів, переважно з Китаю (виробниче устаткування, транспортні засоби, безпілотні літальні апарати тощо), з країн Америки — 6,5% (в тому числі із США — 4,8%), з країн Африки — 1,4%.

“Зовнішня торгівля на шляху до стабілізації, однак обсяг експорту поки що не досяг рівня 2021 року. Рішення Євросоюзу про призупинення ввізних мит і квот на український експорт до Євросоюзу (чинне до 5.06.2025 року) сприяло поступовому відновленню експортних надходжень. Однак, за прогнозами НБУ, у 2025 році від’ємний чистий експорт (перевищення імпорту над експортом) збільшиться. Очікується зниження експорту через обмежені запаси тогорічних врожаїв кукурудзи та соняшника. А на тлі значних оборонних потреб, необхідності відновлення інфраструктури та виробничих потужностей імпорт значно зростатиме. Також значні пошкодження енергосистеми України потребуватимуть імпорту електроенергії та нафтопродуктів. Крім того, через призупинення роботи шахт у Покровську зросте імпорт коксівного вугілля для забезпечення внутрішнього виробництва металів”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.  

Згідно з даними Державної служби статистики України за більш як 6 років вартість будівництва житла зросла в середньому на 200%. Про це йдеться в аналітичному іпотечному звіті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.

При цьому, як зазначається, індекс цін продажу житла на первинному ринку за цей період дорівнював 197%, а на вторинному - 160%. 

“Ціна продажу квартир зростає більш повільно, ніж собівартість будівництва. Але купівля квартири, як і раніше, потребує від громадян значних ресурсів, що сукупно дорівнюють сумі середньої зарплати за 10 років. Тому іпотечне кредитування стає найбільш актуальним для громадян, що не мають достатніх коштів на придбання житла за повну вартість”, — зауважила Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».

Посилаючись на дані, наведені НБУ у звіті про фінансову стабільність, експертка розповіла, що у 2024 році співвідношення кількості нових іпотечних кредитів до кількості договорів купівлі-продажу житла перевищило довоєнні показники. Так у першому кварталі 2024 року воно склало 5,4% (проти 3% за аналогічний період 2021 року), в другому кварталі — 5,3% (проти 3,9% за аналогічний період 2021 року), в третьому — 3,3% (проти 3,6% за третій квартал 2021 року) та в жовтні-листопаді — 4% (проти 3% за результатами 4-го кварталу 2021 року).

Діляра Мустафаєва зазначила, що станом на 01.11.2024 іпотечний портфель фізичних осіб в національній валюті мали 45 банків. Загальний обсяг портфеля склав 29,98 млрд грн. А видачу іпотечних кредитів протягом січня-жовтня 2024 року здійснювали 39 банків. 

До трійки лідерів іпотечного кредитування за обсягом кредитного портфеля входять 3 державні банки: “Ощадбанк”, “ПриватБанк” та “Укргазбанк”. Станом на 01.11.2024 їх сукупний портфель іпотечних кредитів, виданих фізичним особам в національній валюті, склав 83% від загального обсягу портфеля всіх банків. 

До десятки лідерів входять також наступні банки: “Кредобанк”, “Сенс Банк”, “Правекс Банк”, Банк “Глобус”, банк “Кредит Дніпро”, “Укрсиббанк” та “Скай Банк”.

За обсягом іпотечних кредитів, виданих протягом 10 місяців 2024 року, лідирує «Ощадбанк», на другому місці “Укргазбанк”, на третьому — “ПриватБанк”. До десятки лідерів за цим показником входять: “Сенс Банк”, “Скай Банк”, Банк “Кредит Дніпро”, Банк “Глобус”, “Таскомбанк”, “Укрексімбанк” та “Укрсиббанк”.

Діляра Мустафаєва також зосередила увагу на розвитку державної іпотечної програми “єОселя”. На її думку, ця програма у 2025 році залишиться  одним з рушіїв ринку іпотечного кредитування. 

Вона нагадала, що згідно з даними звіту НБУ про фінансову стабільність, протягом січня-жовтня 2024 року обсяг кредитів, виданих в рамках цієї програми, склав 97,02% від загального обсягу іпотечних кредитів, виданих за цей період. 

За даними компанії «Укрфінжитло», найбільша частка придбаного житла за програмою “єОселя” припала на вторинний ринок (67%), частка готового житла від забудовника склала 24%, а житла на стадії будівництва – 9%. Для порівняння: у 2023 році частка житла на стадії будівництва становила всього 1,8%.

Аналітикиня “Фінансового пульсу” наголосила, що зростанню частки виданих іпотечних кредитів за програмою “єОселя” в новобудовах посприяла поступова переорієнтація держпрограми на первинний ринок житла. Зокрема було обмежено до 3 років вік житла, яке можна придбати за держпрограмою, також дія програми поширилася на придбання приватних будинків на стадії будівництва тощо.

“Придбання житла на етапі будівництва в умовах війни є досить ризикованим, однак “Укрфінжитло” стимулює попит на об’єкти в стадії зведення, мінімізуючи ризики шляхом ретельного відбору будівельних компаній для участі в програмі”, — підкреслила фахівчиня. 

Посилаючись на дані “Укрфінжитла”, експертка зауважила, що за обсягом кредитів, виданих в рамках програми «єОселя», лідирує “Ощадбанк”: станом на 20.12.2024 банк видав 39% від загальної кількості кредитів в рамках державної програми та 38% від загального обсягу іпотек. На другому місці “Приватбанк” (29% та 27%, відповідно), на третьому — “Укргазбанк” (25% та 26,5% відповідно). Також портфель кредитів, наданих в рамках даної програми, мають: “Скай Банк”, “Сенс Банк”, Банк “Кредит Дніпро”, Банк “Глобус”, “Таскомбанк”, “Укрексімбанк” та “Бізбанк”.

“У 2025 році важливим залишатиметься подальший розвиток доступного кредитування купівлі нерухомості на первинному ринку. Це не тільки дасть можливість громадянам придбати власне житло, а й сприятиме розвитку будівництва та суміжних галузей, що сукупно позитивно вплине на економіку України”, — підсумувала Діляра Мустафаєва.