Експертна думка

Фінансова грамотність, інвестори та прозорість інформації – як працюватиме майбутній Закон.

Кредити, депозити та плаваюча відсоткова ставка – чого очікувати.

Новий 2021 рік розпочався з жорстких карантинних обмежень, які торкаються майже усіх сфер життєдіяльності. Така участь не оминула і банки.

Про те, як працюватиме банківська система та які карантинні заходи запроваджуються в банках України, розповідає керівник VIP Banking «РАДАБАНКУ» Олена Острініна:

«Банківська система – критична інфраструктура й наше завдання — забезпечувати безперебійну роботу відділень, банкоматів, терміналів самообслуговування, інкасації, проводити розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і пропонувати банківські продукти для фізичних і юридичних осіб».

Що стосується кредитів, зокрема їх повернень, то ми з початку року скасували пеню, штрафи та неустойки для фізичних осіб, які постраждали від скорочення, звільнення, зниження заробітної плати, від довгих лікарняних та інших складнощів, які відбилися на доходах позичальників. До кінця року та навіть початку наступного буде продовжена така практика, адже вона себе добре зарекомендувала й дозволяє виставити графік платежів відповідно до фінансового стану позичальника. Якщо говорити про кредити для юридичних осіб, то тут банки лояльно ставляться до прохань реструктуризації кредиту, перенесення графіка платежів або продовження терміну кредитування.

Також попередній локдаун навчив банківську систему правильній побудові віддаленої роботи. Ми знаємо, які структурні підрозділи можна без серйозних наслідків перевести на віддалену роботу. Наприклад, маркетинг, IT, які зможуть віддалено виконувати свою роботу, при цьому не наражаючи на небезпеку ні своїх колег, ні клієнтів банку. Ми маємо такий досвід і повторити його не є проблемою.

Банківські фахівці переходять на віддалену роботу без втрати продуктивності.

На сьогодні банківська система в цілому досить розвинена в сфері дистанційного обслуговування. Було проведено повну ідентифікацію клієнтів. Багато банків дали можливість автоматично продовжувати термін дії картки без відвідування відділень. Зараз є можливість відкрити рахунки за допомогою додатку «Дія», що дозволить отримати послугу або скористатися банківським продуктом не виходячи з дому. Банк готовий до того, щоб відкрити новий рахунок, обслуговувати постійних клієнтів за допомогою мобільних додатків або веб-версій дистанційних обслуговувань як для фізичних, так і юридичних осіб.

Банківська система оздоровлена ​​та докапіталізована. Тому ми з оптимізмом дивимося в майбутнє й впевнені, що весь період локдауну клієнти отримуватимуть банківський сервіс на високому рівні. Що стосується прогнозів, то вони теж оптимістичні. Хоча я завжди говорю, що банку добре, коли добре його клієнту та навпаки. Тому ставлення клієнт-банк — це рівне партнерство. І ми думаємо, що вийде з гідністю та підтримкою один одного пройти цей непростий шлях і, найголовніше, зберегти здоров’я один одного, забезпечивши при цьому взаємовигідне співробітництво.

 

 

За матеріалами сайту «Радабанку».

Наприкінці 2019 року в "УКРКАРТ" розпочався новий відлік розвитку — компанію придбав фінтех-інвестор Ігор Фісун. Найперший в Україні незалежний процесинговий центр отримав фінансові ресурси для розвитку та збільшив команду професіоналів.

На 2020-й рік були амбітні плани: модернізувати компанію, створити інноваційні digital-продукти і вивести їх на міжнародний ринок. Що із запланованого вдалося запровадити, як вплинула пандемія на реалізацію задуманого та як буде розвиватись компанія надалі, Ігор Фісун розповів в інтерв’ю для Delo.ua.

Останніми днями в соціальних мережах та засобах масової інформації активно використовується тема недостатньої потужності програми кредитування «Доступні кредити 5-7-9%».

Станом на сьогодні видано більше 1000 кредитів на загальну суму майже 1.1 млрд грн, хоча у програмі задіяні 16 банків з 75 існуючих в Україні. Чому програма досі не реалізувала свій потенціал та які кроки ми маємо зробити, аби вона запрацювала на повну?

Кредитна історія і пільгове кредитування бізнесу

Не варто забувати, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» – це звичайний кредит. Банк, як і завжди, перевіряє кредитну історію позичальника. Якщо раніше були суттєві проблеми, готуйтеся до того, що вам відмовлять. Одна з головних цілей програм кредитування малого і середнього бізнесу – позбутися непрацюючих кредитів.

У програми є майбутнє

Говорити про те, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» не працює та не запрацює пізніше, категорично не можна. Справа в тому, що держава створювала цю програму із однією метою: повернути заробітчан в Україну, розвинути малий і середній бізнес і як наслідок сформувати потужну економіку із якісним середнім класом. Влада зацікавлена в кредитуванні бізнесу ще й тому, що така допомога сприяє створенню нових робочих місць.

Наразі частка малого і середнього бізнесу в Україні становить усього лише 15%. Для порівняння наведу такі цифри: у Китаї частка МСБ в економіці дорівнює 60%, у країнах ЄС – 41,8%, у США – 52%. Зростання частки МСБ до 50% в економіці України призведе до її диверсифікування. Нині наша економіка є залежною від сировини. Левову частину бюджету становлять видатки з експорту зерна та металу. Якщо на ринку ціна на ці ресурси впаде, то бюджет недоотримає велику суму коштів, як це сталося з країнами, економіка яких зав’язана на видобуток нафти. Рішення просте: розвивати малий і середній бізнес, завдяки якому вдасться позбавитися цієї залежності.

Що робити, аби розкрити потенціал програми на повну?

По-перше, представники бізнесу, які розраховують отримати пільговий кредит, мають розуміти, що на сьогодні комплаєнс-контроль зі сторони банків став ще жорсткішим. Цьому сприяє і криза, що виникла на тлі коронавірусу.

По-друге, треба більше працювати над удосконаленням норм програми. Необхідно розробити максимально зручні та прозорі умови для отримання кредитів, аби позичальник міг виплатити кредит, потім взяти наступний, вже трохи більший, і так поступово розвинути власний бізнес до європейського рівня.

По-третє, портфельні гарантії застави від держави мають ставати інтенсивнішими. Зараз простежується гарна динаміка: на початку впровадження програми у лютому 2020 року портфельні гарантії могли покрити 25% цієї застави, зараз – вже половину. Але, якщо дивитися на країни Європи, то через коронакризу та ж Німеччина збільшила відсоток покриття застави портфельними гарантіями до 80%, бо країна зацікавлена у відновленні бізнесу, який був змушений припинити свою діяльність через пандемію.

Крім того, держава має робити ставку на людські, а не продовольчі ресурси, які можна продати. Це зумовлено тим, що треба втримати ініціативних громадян всередині країни. Саме вони стануть рушійною силою для розвитку малого і середнього бізнесу, а значить і загальнонаціональної економіки.

Асоціація українських банків є членом Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва, активно співпрацює з Фондом розвитку підприємництва, який курує програму «Доступні кредити 5-7-9%». На початку впровадження програми ми проводили зустріч керівників Фонду із представниками банків, деякі наші члени вже стали учасниками програми. Я переконаний, що більше малих банків мають стати учасниками програми. МСБ легше знайде мову із малими і середніми банками, аніж із великими фінансовими структурами. Великий банк може зробити ставку на одного крупного підприємця та видати йому кредит на 1 млрд грн, тоді як малі радше виплатять по 1 млн грн на тисячу позичальників. Очевидно, що в останньому випадку більше шансів на успіх, позаяк створюються нові підприємства, а не одне велике, та десятки, якщо не сотні, робочих місць. А це саме те, чого хоче влада.

У підсумку ми отримаємо іншу якісну державу, де МСБ буде постійно вдосконалюватися, шукати нові підходи, аби бути кращим за конкурентів та втриматися на ринку. За такої схеми підприємець розумітиме, що він відповідає за свій бізнес, за своїх працівників, та за гроші, які були вкладені в проєкт.

 

Джерело: Мінфін

 Це – ініціатива президента і один з пріоритетів у програмі діяльності уряду. 

Підтримка буде надаватися за двома напрямами.

Перший – здешевлення кредитів шляхом компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 відсотків річних за кредитами у національній валюті.

Відсоток залежить від розміру та типу бізнесу:

5% річних – якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця;

7% річних – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць, але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%;

9% річних – для бізнесу з виручкою до 50 млн грн;

 Другий – надання часткових гарантій за кредитами, наданими мікро та малому бізнесу, якщо у них не вистачає застави.

 Цей напрям ми збираємося запровадити найближчим часом і він надасть можливість широкому колу підприємців скористатися фінансуванням від банків, а банкам – можливість піти у сегмент, з яким до цього часу вони не працювали.

Важливо, що підприємець, який хоче взяти участь у програмі, повинен подати заявку не до Фонду, не до уряду, а саме до банку-учасника державної програми "Доступні кредити 5-7-9%".

 Уже підписано договори з Укргазбанком, Ощадбанком, Приватбанком та Укрексімбанком.

 І це важливо, адже ми (держава) маємо виступити спостерігачами у процесі спілкування банків і підприємців з метою моніторингу ефективності програми.

 Саме банк перевірятиме якість та достовірність наданої інформації, кредитну історію та відповідність потенційного позичальника критеріям програми. І саме банк прийматиме рішення, чи виділяти кредит.

 Якщо банк відмовляє підприємцю через неякісну заявку або відсутність фінансових знань підприємця, підприємець матиме можливість покращити якість бізнес-плану самостійно, або пройти безкоштовне навчання, яке адмініструватиме Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, і повторно подати заявку.Якщо рішення банку позитивне, то підприємець отримає позику на суму до 1,5 мільйона гривень на термін до 5 років за відсотковою ставкою 5, 7 або 9%, відповідно до умов програми.Комісію банку обмежено сумою 1% від суми кредиту на весь строк його дії, у разі потреби надання гарантії комісія банку може збільшитися ще на 0,5 відсоткові пункти.

 А це свідчить про те, що банки не будуть мати надприбутків від реалізації цієї програми. І вони свідомо на це йдуть.

 Можна подумати, що подібні програми з низькою дохідністю будуть впроваджуватися державним банкам, але ні – ми вже зараз спілкуємося з великою кількістю приватних банків, у тому числі з іноземним капіталом.

 Отже, всі учасники процесу реалізації програми усвідомлюють свою відповідальність за кінцевий результат, і це важливо. І це чудово.

Умови кредиту будуть зафіксовані в кредитному договорі.

 У разі порушення умов договору позичальником особа позбавляється права на компенсацію різниці між пільговою та базовою ставкою за кредитом від Фонду розвитку підприємництва.

 Наприклад, порушеннями умов кредитного договору банк вважатиме прострочку планового платежу за кредитом на термін понад 15 днів, вчинення шахрайських дій, подачу завідомо неправдивою інформації для отримання кредиту тощо.

 Усе це регулярно буде контролювати банк і періодично перевірятиме Фонд.

Важливо, що позичальник, відповідно до умов програми, зобов'язується подавати щоквартальну звітність щодо кількості найманих працівників та ряду показників економічної діяльності.

 Ця умова виникає з філософії програми підтримки підприємництва, адже створена вона за рахунок коштів платників податків, а тому кошти мають витрачатись ефективно та сприяти збільшенню кількості робочих місць.

Важливо підкреслити, що ця програма не стане історією про роздачу кредитів, де основним показником була би кількість виданих кредитів.

 Ми прагнемо показати, яким чином кошти платників податків дозволяють трансформувати ліквідність банківської системи у робочі місця, модернізацію обладнання, зростання продуктивності праці та, як результат, структурні перебудови національної економіки у бік приватного підприємництва.

 Автор : Руслан Гашев, директор Офісу адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва Мінфіну

 Джерело: Економічна правда

Роки роботи в банківській сфері показали, що найчастіше фінансисти не чують свого клієнта, діючи за чітко прописаними алгоритмами. Хочу озвучити ті моменти, які дозволять змінити ситуацію.

Відкритість до потреб клієнта стоїть на першому місці. Ми помітили, що багато українських банків вкрай неповороткі у вирішенні проблем клієнтів в силу жорсткої регламентованості своєї роботи. 5 банківських днів — значить 5 банківських днів, така процедура. Вважається, що чим стандартнішими є продукт або послуга, тим нижче операційні ризики і витрати компанії. До цього прагне український і зарубіжний банківські регулятори. Але в той же час, банки Швейцарії та Англії готові відхилитися від стандартів у персональному консультуванні своїх клієнтів, правда, тільки для клієнтів з сегменту VIP.

Швидкість. Наш ворог — процедурні вузли, які в епоху смартфонів вже здаються анахронізмом, дратують і просто забирають час. Мало того, вони знеособлюють клієнта, підганяючи його під критерії CRM-програми. Завжди виграє та фінансова установа, що має в портфелі такі продукти, які максимально гнучко змінюються під завдання клієнта або ринкову кон’юнктуру. Не потрібно, щоб звернення в банк нагадувало похід в поліклініку: коли довго, боляче і накладно.

Звідси випливає і чуйність — принцип, який вже освоїли багато сервісних і продуктових компаній України, однак, до фінансового сектора він поки що тільки доходить. При стандартизації послуг у секторі KPI зазвичай будується так: важлива не якість клієнтів і їх лояльність, а їх кількість. Так працюють всі банки в Україні.

Супровід клієнта полягає в тому, щоб шукати способи вирішити проблему, а якщо не виходить — прямо і чесно про це заявити. Важливо, щоб банк став не тільки консультантом і помічником у фінансових питаннях, але й справжнім членом команди. Клієнт це відчуває з першого знайомства. Визначивши місію — розвиток малого і середнього бізнесу, економічної активності середнього класу в Україні, — я для себе зрозуміла, яким повинен бути банк.

Ідеальний банк для українського підприємця — це поєднання людяного підходу, сучасних технологій і щирої зацікавленості в розвитку клієнтського бізнесу.

 Автор: Юлія Фролова, Голова правління дійсного члена АУБ  – АТ «Банк Альянс»

Джерело: НВ Бізнес

Зміна облікової ставки на 16,5%

Насправді, це рішення очікувалося учасниками ринку, оскільки прогноз облікової ставки на найближчі два роки НБУ почав публікувати і передбачав її зниження на початку осені.

Зниження облікової ставки однозначно миттєво вплине на коригування ставки прибутковості на депозитні сертифікати до 14,5% за одноденними і до 16,5% за двотижневими сертифікатами.

Банківський ринок очікує зниження інфляції і поступову переоцінку вартості своїх пасивів. Адже сформувавши значні портфелі інвестицій через депозитні сертифікати, банки почали залежати від ставок НБУ по своїх процентних доходах. Тому банкам зараз потрібно усвідомлювати можливі ризики зниження прибутковості від вкладень вільної ліквідності в депозитні сертифікати НБУ і розвернути свій кругозір на ринок кредитування бізнесу.

Через трансмісійний механізм відбудеться зниження ставок на міжбанківському ринку, яке також вплине на вартість ресурсів за іншими джерелами фондування, таких як депозити фізичних осіб. Все це відбиватиметься на маржинальність кредитів, що також частково позитивно вплине на зниження прибутковості за кредитами в економіку.

Чи потрібно ще знижувати ставку

Темп зниження облікової ставки буде залежати в основному від подальших процесів уповільнення інфляції до визначеної цілі, а також від внутрішніх і зовнішніх ризиків та активності впровадження структурних реформ. Головне, щоб незалежність НБУ в прийняті його монетарних рішень не була обмежена. А дії регулятора та інших державних фінансових установ повинні бути об'єднані спільною метою і одним вектором, що дозволить знизити кредитні ризики і відповідно знизити кредитні процентні ставки для бізнесу.

Автор: Віталій Романчукевич, віцепрезидент АУБ

 Джерело: НВ Бізнес

Верховная Рада 13 ноября 2019 года приняла в первом чтении законопроект, который вводит рынок земли в Украине с 1 октября 2020 года. Ко второму чтению депутаты приступили 6 февраля этого года.

По состоянию на 21 февраля парламент рассмотрел 1505 из 4018 поправок в данном законопроекте. При этом народные депутаты поддержали только одну правку (№48), обязывающую собственников и пользователей земучастков предоставлять право сервитута для обеспечения прохода (проезда) другим собственникам к надлежащему земельному участку.

Открытие рынка земли позволит использовать землю в Украине в качестве залога по кредитам. И как банкир я приветствую принятие данного документа. Вместе с тем, хотела бы все же призвать депутатов с принятием этого законопроекта не спешить. При его доработке надо обязательно ответить на следующие вопросы. Как реализовать право граждан на землю на оккупированных территориях? Насколько в стране реализовано право, предоставленное Земельным кодексом Украины, о получении каждым гражданином земельного пая для жилищных и хозяйственных потребностей? Какова доля в процентном выражении таких счастливцев в стране? Как можно справедливо распределить такой товар как земля, если в стране отсутствует земельный кадастр, заполненный на 100%? Переход к полноценному рынку земли должен быть пошаговым и выверенным на пилотных проектах.

По оценке министра экономического развития, торговли и сельского хозяйства Тимофея Милованова, открытие рынка земли принесет Украине дополнительные 0,83% ВВП, или 30 млрд грн в 2021 году. Аналитики проекта «Поддержка реформ в сельском хозяйстве и земельных отношениях в Украине» подсчитали, что сейчас украинцы-владельцы земли получают от нее в 12 раз меньше, чем могли бы, если бы действовал рынок. Приоритетом для правительства является помощь мелким и средним хозяйствам в покупке земли путем предоставления им господдержки через удешевление кредитов и предоставление госгарантий по кредитам.

Власти необходимо сконцентрировать внимание на том, что для покупки земли нужно сначала сформировать средний класс, который сможет полноценно участвовать в купле-продаже земли. Для учета интересов рядовых земельных инвесторов необходима огромная организационная и законодательная работа. Земля должна принадлежать тем, кто на ней живет и трудится, а не заезжим или доморощенным латифундистам, иначе цена земли окажется для Украины слишком высокой.

Автор: Галина Хейло, член Ради АУБ

Джерело: Мінфін

Банківські слухання у Раді: економіці та населенню бракує довіри

Анастасія Зануда BBC Україна

 

 

Керівник НБУ: знайти адекватні та дієві шляхи подолання кризи важко

 

Головною темою парламентських слухань, присвячених стабілізації банківської системи, став брак довіри на всіх рівнях українського суспільства, що спричинило банківську і валютну кризи.

 

За 2014 рік 33 банки в Україні були визнані неплатоспроможними. Відтік вкладів із банків склав понад 50 мільярдів у гривнях та близько 9 мільярдів у доларах, а збитки банківської системи за 2014 рік оцінюються у 50 млрд грн.

 

Сума проблемної заборгованості оцінюється банками у 150 млрд грн. За цей же рік гривня стала майже удвічі дешевшою, а інфляція сягнула 25%.

 

Керівник НБУ, головного регулятора української банківської системи, заявила, що знайти адекватні та дієві шляхи подолання кризи важко, адже за нинішніх геополітичних обставин складно навіть дати правильні макроекономічні прогнози. Але, за словами Валерії Гонтаревої, напевне, можна розраховувати на дві речі: скасування адміністративних обмежень, запроваджених НБУ для банківської системі у разі стабілізації безпекової ситуації в Україні, а також дотримання політики гнучкого валютного курсу навіть "у мирний час".

 

Голова НБУ підтвердила плани регулятора дотримуватися курсу на жорстку монетарну політику, зокрема, і щодо облікової ставки, яка від 5 лютого зросла до 19,5%.

 

"Це щось страшне"

 

Зазвичай підвищення облікової ставки призводить до уповільнення кредитування та економіки. Проте у випадку з Україною, каже пані Гонтарева, ключовим фактором того, що банки не видають кредитів, є збройний конфлікт на сході країни і пов'язані із цим ризики.

 

Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників. Валерія Гонтарева, голова НБУ

 

"Існують побоювання, що підвищення ключової кредитної ставки загальмує кредитування економіки. Справді, з точки зору економічної теорії таке має статися, але за умови незмінності решти чинників. Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. На сьогодні надмірна ліквідність банківського сектору дорівнює 30 мільярдам гривень. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників", - заявила голова НБУ.

 

Колишній голова НБУ, Володимир Стельмах, назвав "великою помилкою" курс нинішнього керівництва НБУ на ужорсточення монетарної політики і закликав керівництво НБУ спробувати переконати міжнародних кредиторів України у тому, що деякі класичні рецепти приборкання інфляції, зокрема, і підвищення облікової ставки, не спрацюють в Україні за нинішніх умов:

 

"Що означає облікова ставка 19,5%? Це означає, що для кінцевого споживача кредити коштуватимуть 30-35%. Це доступний кредит? Недоступний. Я би увів воєнний стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!"

 

"Серце і кров" економіки

 

Екс-голова НБУ також порівняв банківську систему із серцем економіки, а гроші із кров'ю, наголосивши на тому, що нині для України життєво важливо відновити нормальну роботу.

 

Я би увів військовий стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!

Володимир Стельмах, екс-голова НБУ

 

 

Порівняння із царини медицини використав і лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко, який заявив про те, що першим кроком до відновлення довіри до банківської системи було б звільнення нинішнього керівника Нацбанку:

 

"Ви піднімаєте ставку до 19,5%. Ви позбавляєте банки, а з ними і економіку ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви поводите себе як вампіри!"

 

Ви позбавляєте банки, а з ними і економіку ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви поводите себе як вампіри! Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії"

 

Водночас претензії до НБУ, висловлені Олегом Ляшком, - непрозоре рефінансування банків, невирішеність проблеми із валютними кредитами та стрімка девальвація гривні - у більш м'якій формі лунали і від інших учасників парламентських слухань.

 

При цьому представники громадянських організацій говорили про нагальну потребу захистити права позичальників, а банкіри - кредиторів.

Всі проти всіх

 

Але, як заявив голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук, зараз вже є загальне розуміння, що від недовіри між банками та споживачами не виграє ніхто. Серед шляхів відновлення цієї довіри він запропонував зняття обмежень, що нині діють у банківській системі, а також вирішення проблеми валютних кредитів.

 

Втім, у парламенті були і такі представники банківського сектору, які звертали увагу, що платники валютних кредитів певний час сплачували значно менші відсотки за своїми позиками, ніж ті, хто позичав у гривні, а нині також має проблеми зі скороченням доходів.

 

Інші банкіри звертали увагу на те, що ті, хто вимагає гарантованої виплати усіх депозитів та стабільності гривні, ставлять протилежні завдання.

 

"Неможливо накачувати банківську систему грошима, утримувати на плаву усі банки, і при цьому щоб курс та інфляція залишалися незмінними. Це є просто неможливим", - заявив голова правління "ПриватБанку" Олександр Дубілет.

 

НБУ здійснює контроль за роботою грошової і банківської системи. Він словом і ділом формує довіру до гривні та до банків. На жаль, реально НБУ девальвував і своє слово, і діло. Олександр Сугоняко, Асоціація українських банків

 

У парламенті також лунали думки, що йдеться не про відсутність довіри до банків, а про недовіру до національної валюти, а також про недовіру до державних інституцій та держави в цілому.

 

"Гроші і банківська система не можуть діяти без довіри. НБУ здійснює контроль за роботою грошової і банківської системи. Він словом і ділом формує довіру до гривні та до банків. На жаль, реально НБУ девальвував і своє слово, і діло", - вважає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він додав, що за таких умов банки, фактично, припинили виконувати свою головну функцію - кредитувати економіку, а натомість перетворилися на "розрахунково-касові контори".

 

Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек вважає, що"питання довіри між позичальником і кредитором, між вкладниками та банками, є частиною іншої довіри":

 

"Це, у першу чергу, довіра громадян, учасників ринку до влади, до її інституційної спроможності виконувати задеклароване. Тертя на політичному Олімпі, відсутність взаємодії між органами влади, між урядом та Національним банком - все це люди знають і розуміють".

 

Джерело