Ціни на банківські послуги можуть зрости.
Серед українців збільшилася цікавість до ОЗДП.
Кредити юридичних осіб в національній валюті
Виходячи з даних НБУ за платоспроможними банками станом на 01.02.2021 р.[1], загальна сума кредитного портфелю юридичних осіб в національній валюті (без вирахування суми резервів) склала 436,44 млрд грн. Основну частку цього кредитного портфелю формують кредити банків з державною власністю – їх портфелі складають 58% від загального кредитного портфеля банківської системи.
За перший місяць 2021 року приріст склав 4,24 млрд. грн (+0,98%). При цьому у банків, що належать до іноземних банківських груп (група 2) спостерігалось зниження обсягів кредитного портфелю на 4,1 млрд грн (-3,37%). Банки з державним капіталом (група 1) продемонстрували зростання портфелю на 6,42 млрд грн (+2,6%). Банки з приватним капіталом (група 3) – на 1,93 млрд грн (+3,04%).
Лідируючі позиції по обсягу кредитного портфелю юридичних осіб в національній валюті займають: «Приватбанк» (38,41% від загального обсягу портфелю), «Ощадбанк» (9,89%) та «Райффайзен Банк Аваль» (6,25%). При цьому за січень 2021 року «Ощадбанк» продемонстрував приріст кредитного портфеля на 6,53 млрд грн (+17,84% у порівнянні з портфелем станом на 01.01.2021р.). Зростання відповідного кредитного портфелю «Приватбанку» склало 334,69 млн грн (+0,2%). Портфель «Райффайзен Банк Аваль» за січень поточного року зменшився на 1,3 млрд грн (-4,57%).
Крім того, до ТОП-5 лідерів кредитування юридичних осіб в національній валюті входять державні «Укрексімбанк» (його кредитний портфель складає 5,32% від загального обсягу ) та «Укргазбанк» (4,4% від обсягів портфелю БСУ).
Серед банків 2 групи найбільш вагомі кредитні портфелі юридичних осіб в національній валюті мають також: «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (3,52% від загального обсягу портфелю кредитів юридичних осіб в національній валюті), «УКРСИББАНК» (3,45%) та «ОТП БАНК» (3,33%). Серед банків 3 групи- «ПУМБ» (його портфель формує 3,68% загального портфелю БСУ), банк «Південний» (2,09%) та «ТАСКОМБАНК» (1,4%).
Суттєве зростання портфелю юридичних осіб в гривні спостерігалось за результатами січня поточного року «ІНГ Банк Україна» (+887,65 млн грн або +19,89%), у «Акордбанку» (+593,97 млн грн, що склало 69,3% від обсягу на 01.01.2021 р.) а також у «УКРСИББАНК» (+592,18 млн грн або +4,09%).
Кредити юридичних осіб в іноземній валюті
Обсяги кредитного портфеля юридичних осіб в іноземній валюті в доларовому еквіваленті станом на 01.02.2021 р. склали 11,71 млрд доларів. Найбільшу питому вагу (46,96%) у цьому портфелі мають кредити банків 1 групи. Найменшу питому вагу - кредити банків 3 групи (14,72%). У порівнянні з початком року спостерігалось зменшення портфелю на 0,24 % (-28,53 млн дол США). Найбільш вагоме зменшення обсягів кредитного портфелю (-20,09 млн доларів або -0,36%) зафіксовано за кредитами банків 1 групи. Кредитний портфель банків 3 групи зменшився на 13,68 млн доларів, що склало -0,79% , а портфель банків 2 групи зріс на 5,24 млн доларів (+0,12%).
Найбільший обсяг кредитного портфелю юридичних осіб в іноземній валюті має «Укрексімбанк» – станом на 01.02.2021 р. він формує 21,57 % загального кредитного портфелю цього виду. На другому місці - «Сбербанк» (12,3%), на третьому – «Ощадбанк» (12,14%). Питома вага кредитного портфелю «Укргазбанку» складає 8,98%, питома вага «Приватбанку» за такими кредитами дорівнює 4,27%.
З банків 2 групи значний кредитний портфель юридичних осіб в іноземній валюті мають також «Альфабанк» (6,34%), «Промінвестбанк» (6,21%), «Райффайзен Банк Аваль» (3,86%) , «Прокредитбанк» (2,29%), «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (2,19%) та «ОТП БАНК» (2,14%). З банків 3 групи найбільш суттєвий обсяг кредитів юридичних осіб в іноземній валюті демонструють: «ПУМБ» (3,24% від загального кредитного портфелю системи) та банк «Південний» (2,73%).
За січень поточного року найбільший приріст кредитного портфелю юридичних осіб в іноземній валюті (в доларовому еквіваленті) продемонстрував «Альфабанк» (+33,71 млн доларів або +4,76%). На другому місці за обсягом приросту – «Райффайзен Банк Аваль» (+11,65 млн доларів або +2,65%). Також значний приріст спостерігався у наступних банків: «ПУМБ (+5,95 млн доларів), «ПРОМІНВЕСТБАНК» (+4,38 млн доларів), «МТБ БАНК» (+4,35 млн доларів), Банк «Альянс» (приріст склав 4,32 млн доларів).
Кредити фізичних осіб в національній валюті
Обсяг кредитного портфелю фізичних осіб в національній валюті станом на 01.02.2021 року склав 169,97 млрд грн За січень зростання портфелю склало 1,53 млрд грн При цьому найбільше зріс портфель банків 3 групи (+963,52 млн грн або +2,07%).
По кредитуванню фізичних осіб в національній валюті зі значним відривом лідирує «Приватбанк» (його портфель станом на 01.02.2021 р. складає 28,28% від загальної суми портфелю БСУ). На другому місці – «Альфабанк» (11,13%). На третьому – «ПУМБ» (9,81%).
Серед банків першої групи також суттєвий обсяг портфелю має «Ощадбанк» (6,3% від загального портфелю БСУ). Серед банків другої групи –«ОТП-БАНК» (4,94%), «Райффайзен Банк Аваль» (3,93%), «ІДЕЯ БАНК» (3,92%) та «КРЕДОБАНК» (3,78%). Серед банків третьої групи значний обсяг портфелю має «УНІВЕРСАЛ БАНК» (його портфель формує 9,07% від загального обсягу кредитів фізичних осіб в національній валюті) та «А- БАНК» (4,64%).
Найбільш суттєвий приріст портфелю за січень продемонстрував «УНІВЕРСАЛ БАНК» ( портфель збільшився на 589,88 млн грн або на 3,98%). Також суттєвий приріст спостерігався у «Приватбанку» (+247,74 млн грн або +0,52%) та у «А- БАНКУ» (+233,62 млн грн або +3,05%).
Кредити фізичних осіб в іноземній валюті
Станом на 01.02.2021 року обсяг кредитів фізичних осіб в іноземній валюті в доларовому еквіваленті склав 1,1 млрд доларів. Залишки за такими кредитами на початок лютого були наявні у 39 банків. Найбільший обсяг залишків знаходився на балансі «АЛЬФА-БАНКУ» (33% від загальної суми) та «Приватбанку» (24%).
З ренкінгами банків та зведеною динамікою кредитних портфелів можна ознайомитись нижче.
Банки-лідери кредитування
Показник | Банк 1 групи | Банк 2 групи | Банк 3 групи |
Обсяг кредитного портфелю юридичних осіб в нац. валюті | «Приватбанк» | «Райффайзен Банк Аваль» | «ПУМБ» |
Обсяг кредитного портфелю юридичних осіб в іноземній валюті | «Укрексімбанк» | «СБЕРБАНК» | "ПУМБ" |
Обсяг кредитного портфелю фізичних осіб в нац. валюті | «Приватбанк» | «Альфабанк» | «ПУМБ» |
Динаміка кредитного портфелю юридичних осіб в національній валюті за групами
Група банків | кредити повна сума ( без вирахування резервів) на 01.02.2021 | кредити повна сума ( без вирахування резервів) на 01.01.2021 | динаміка сума, тис грн | динаміка % | питома вага КП групи на 01.02.2021 |
1 | 253 270 392,51 | 246 849 102,39 | 6 421 290,12 | 2,60% | 58,03% |
2 | 117 811 269,72 | 121 921 024,19 | -4 109 754,47 | -3,37% | 26,99% |
3 | 65 360 983,00 | 63 430 365,42 | 1 930 617,58 | 3,04% | 14,98% |
Всього | 436 442 645,23 | 432 200 492,00 | 4 242 153,23 | 0,98% | 100,00% |
Ренкінг банків за обсягами кредитів юридичних осіб в національній валюті станом на 01.02.2021 р.
місце | група | Банк | КП повна сума ( без вирахування резервів) на 01.02.2021 р. | КП повна сума ( без вирахування резервів) на 01.01.2021 р. | динаміка % | динаміка сума, тис грн | питома вага в КП БСУ на 01.02.2021 р. |
1 | 1 | АТ КБ "ПриватБанк" | 167 654 073 | 167 319 382 | 0,20% | 334 691 | 38,41% |
2 | 1 | АТ "Ощадбанк" | 43 172 362 | 36 637 542 | 17,84% | 6 534 820 | 9,89% |
3 | 2 | АТ "Райффайзен Банк Аваль" | 27 263 525 | 28 568 470 | -4,57% | -1 304 945 | 6,25% |
4 | 1 | АТ "Укрексімбанк" | 23 236 096 | 23 734 452 | -2,10% | -498 356 | 5,32% |
5 | 1 | АБ "УКРГАЗБАНК" | 19 207 861 | 19 157 726 | 0,26% | 50 135 | 4,40% |
6 | 3 | АТ "ПУМБ" | 16 064 707 | 15 919 334 | 0,91% | 145 372 | 3,68% |
7 | 2 | АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" | 15 380 269 | 16 843 628 | -8,69% | -1 463 359 | 3,52% |
8 | 2 | АТ "УКРСИББАНК" | 15 072 113 | 14 479 929 | 4,09% | 592 184 | 3,45% |
9 | 2 | АТ "ОТП БАНК" | 14 517 002 | 14 372 848 | 1,00% | 144 155 | 3,33% |
10 | 2 | АТ "АЛЬФА-БАНК" | 12 757 622 | 13 708 633 | -6,94% | -951 011 | 2,92% |
11 | 2 | АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" | 12 246 549 | 12 246 979 | 0,00% | -430 | 2,81% |
12 | 3 | Акціонерний банк "Південний" | 9 106 602 | 9 110 683 | -0,04% | -4 081 | 2,09% |
13 | 3 | АТ "ТАСКОМБАНК" | 6 125 003 | 6 405 362 | -4,38% | -280 359 | 1,40% |
14 | 2 | АТ "ІНГ Банк Україна" | 5 349 372 | 4 461 723 | 19,89% | 887 649 | 1,23% |
15 | 2 | АТ "КРЕДОБАНК" | 5 062 300 | 5 037 007 | 0,50% | 25 293 | 1,16% |
16 | 2 | ПАТ "Промінвестбанк" | 4 566 965 | 4 547 353 | 0,43% | 19 612 | 1,05% |
17 | 3 | ПАТ "БАНК ВОСТОК" | 4 309 788 | 4 314 528 | -0,11% | -4 740 | 0,99% |
18 | 3 | АТ "МЕГАБАНК" | 2 824 025 | 2 698 820 | 4,64% | 125 205 | 0,65% |
19 | 3 | АТ "БАНК АЛЬЯНС" | 2 460 077 | 2 157 591 | 14,02% | 302 486 | 0,56% |
20 | 3 | АТ АКБ "Львів" | 2 014 023 | 1 960 856 | 2,71% | 53 167 | 0,46% |
21 | 3 | АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" | 1 965 639 | 1 929 306 | 1,88% | 36 333 | 0,45% |
22 | 3 | ПАТ "МТБ БАНК" | 1 838 591 | 1 681 436 | 9,35% | 157 155 | 0,42% |
23 | 2 | АТ "СБЕРБАНК" | 1 464 591 | 1 478 587 | -0,95% | -13 996 | 0,34% |
24 | 3 | ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" | 1 450 395 | 856 425 | 69,35% | 593 969 | 0,33% |
25 | 3 | АТ "КБ "ГЛОБУС" | 1 321 786 | 1 172 303 | 12,75% | 149 483 | 0,30% |
26 | 2 | АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" | 1 122 329 | 1 245 786 | -9,91% | -123 458 | 0,26% |
27 | 3 | АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" | 1 115 837 | 1 077 675 | 3,54% | 38 162 | 0,26% |
28 | 3 | АТ "АБ "РАДАБАНК" | 1 074 296 | 926 423 | 15,96% | 147 873 | 0,25% |
29 | 3 | АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" | 1 023 037 | 798 305 | 28,15% | 224 732 | 0,23% |
30 | 3 | АТ "КІБ" | 897 843 | 956 237 | -6,11% | -58 394 | 0,21% |
31 | 3 | АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" | 873 253 | 1 110 704 | -21,38% | -237 450 | 0,20% |
32 | 2 | АТ "ПРАВЕКС БАНК" | 856 762 | 1 464 362 | -41,49% | -607 600 | 0,20% |
33 | 3 | АТ "МІБ" | 835 662 | 808 904 | 3,31% | 26 758 | 0,19% |
34 | 3 | АТ "Полтава-банк" | 815 279 | 822 958 | -0,93% | -7 680 | 0,19% |
35 | 3 | АТ "БАНК "ГРАНТ" | 799 238 | 699 925 | 14,19% | 99 313 | 0,18% |
36 | 3 | АТ "АП БАНК" | 734 158 | 663 540 | 10,64% | 70 619 | 0,17% |
37 | 2 | АТ "СІТІБАНК" | 671 960 | 2 002 175 | -66,44% | -1 330 215 | 0,15% |
38 | 3 | АТ "БАНК СІЧ" | 610 146 | 624 078 | -2,23% | -13 932 | 0,14% |
39 | 2 | АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" | 567 424 | 575 885 | -1,47% | -8 461 | 0,13% |
40 | 3 | АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" | 563 101 | 538 082 | 4,65% | 25 019 | 0,13% |
41 | 3 | АТ "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" | 535 028 | 477 122 | 12,14% | 57 906 | 0,12% |
42 | 3 | АТ "АКБ "КОНКОРД" | 481 952 | 465 919 | 3,44% | 16 033 | 0,11% |
43 | 3 | АТ "МетаБанк" | 477 702 | 421 124 | 13,43% | 56 577 | 0,11% |
44 | 3 | АТ "КБ "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" | 449 645 | 644 993 | -30,29% | -195 348 | 0,10% |
45 | 3 | АТ "МОТОР-БАНК" | 425 739 | 420 446 | 1,26% | 5 293 | 0,10% |
46 | 3 | АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" | 423 291 | 20 490 | 1965,87% | 402 801 | 0,10% |
47 | 2 | АТ "Дойче Банк ДБУ" | 421 099 | 404 009 | 4,23% | 17 090 | 0,10% |
48 | 3 | АТ "А - БАНК" | 416 251 | 354 497 | 17,42% | 61 754 | 0,10% |
49 | 3 | АТ "КРИСТАЛБАНК" | 378 499 | 359 755 | 5,21% | 18 744 | 0,09% |
50 | 3 | АТ "АСВІО БАНК" | 362 921 | 369 608 | -1,81% | -6 687 | 0,08% |
51 | 3 | АТ "ЄПБ" | 362 139 | 363 604 | -0,40% | -1 465 | 0,08% |
52 | 3 | Полікомбанк | 323 707 | 291 666 | 10,99% | 32 041 | 0,07% |
53 | 2 | АТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" | 292 279 | 277 556 | 5,30% | 14 723 | 0,07% |
54 | 3 | АТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ" | 280 334 | 346 125 | -19,01% | -65 791 | 0,06% |
55 | 3 | АТ "КОМІНВЕСТБАНК" | 271 551 | 223 982 | 21,24% | 47 569 | 0,06% |
56 | 3 | АТ "АЙБОКС БАНК" | 215 494 | 295 066 | -26,97% | -79 573 | 0,05% |
57 | 3 | АТ "АЛЬТБАНК" | 195 085 | 198 836 | -1,89% | -3 750 | 0,04% |
58 | 3 | АТ "БАНК "ПОРТАЛ" | 188 342 | 204 843 | -8,06% | -16 501 | 0,04% |
59 | 3 | АТ "РВС БАНК" | 174 465 | 162 232 | 7,54% | 12 233 | 0,04% |
60 | 3 | АТ "СКАЙ БАНК" | 144 946 | 139 914 | 3,60% | 5 032 | 0,03% |
61 | 2 | АТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" | 134 891 | 143 313 | -5,88% | -8 422 | 0,03% |
62 | 3 | АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ" | 112 393 | 113 132 | -0,65% | -739 | 0,03% |
63 | 3 | АТ "БАНК 3/4" | 82 161 | 86 318 | -4,82% | -4 157 | 0,02% |
64 | 3 | АТ "ЮНЕКС БАНК" | 80 469 | 75 767 | 6,21% | 4 702 | 0,02% |
65 | 3 | АТ "ОКСІ БАНК" | 75 238 | 76 441 | -1,57% | -1 203 | 0,02% |
66 | 3 | АТ "БАНК АВАНГАРД" | 42 398 | 44 506 | -4,74% | -2 108 | 0,01% |
67 | 2 | АТ "БАНК ФОРВАРД" | 42 067 | 44 106 | -4,62% | -2 039 | 0,01% |
68 | 3 | АТ "АЛЬПАРІ БАНК" | 29 901 | 29 616 | 0,96% | 284 | 0,01% |
69 | 2 | АТ "Ідея Банк" | 22 150 | 18 675 | 18,60% | 3 475 | 0,01% |
70 | 3 | ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" | 8 849 | 10 889 | -18,73% | -2 039 | 0,00% |
Динаміка кредитного портфелю юридичних осіб в іноземній валюті за групами ( в доларовому еквіваленті)
група | сума на 01.02.2021 в доларовому еквіваленті, тис. дол | сума на 01.01.2021 в доларовому еквіваленті, тис. дол | динаміка, тис дол | динаміка в % | питома вага КП групи на 01.02.2021 р. |
1 | 5 498 999,93 | 5 519 086,90 | -20 086,97 | -0,36% | 46,96% |
2 | 4 487 155,10 | 4 481 917,34 | 5 237,77 | 0,12% | 38,32% |
3 | 1 724 054,52 | 1 737 733,70 | -13 679,18 | -0,79% | 14,72% |
Всього | 11 710 209,56 | 11 738 737,94 | -28 528,38 | -0,24% | 100,00% |
Ренкінг банків за обсягами кредитів юридичних осіб в іноземній валюті в доларовому еквіваленті станом на 01.02.2021 р.
місце | група | Банк | сума на 01.02.2021 в доларовому еквіваленті, тис. дол | сума на 01.01.2021 в доларовому еквіваленті,тис. дол | динаміка, тис дол | динаміка КП в доларовому еквіваленті , % | питома вага в КП БСУ на 01.02.2021 |
1 | 1 | АТ "Укрексімбанк" | 2 526 192,30 | 2 530 899,99 | -4 707,69 | -0,19% | 21,57% |
2 | 2 | АТ "СБЕРБАНК" | 1 439 804,80 | 1 437 368,14 | 2 436,66 | 0,17% | 12,30% |
3 | 1 | АТ "Ощадбанк" | 1 421 402,24 | 1 422 758,83 | -1 356,59 | -0,10% | 12,14% |
4 | 1 | АБ "УКРГАЗБАНК" | 1 051 739,59 | 1 066 715,15 | -14 975,56 | -1,40% | 8,98% |
5 | 2 | АТ "АЛЬФА-БАНК" | 742 601,05 | 708 888,34 | 33 712,71 | 4,76% | 6,34% |
6 | 2 | ПАТ "Промінвестбанк" | 727 615,37 | 723 230,68 | 4 384,69 | 0,61% | 6,21% |
7 | 1 | АТ КБ "ПриватБанк" | 499 665,80 | 498 712,93 | 952,87 | 0,19% | 4,27% |
8 | 2 | АТ "Райффайзен Банк Аваль" | 451 670,42 | 440 019,18 | 11 651,24 | 2,65% | 3,86% |
9 | 3 | АТ "ПУМБ" | 379 220,49 | 373 270,55 | 5 949,94 | 1,59% | 3,24% |
10 | 3 | Акціонерний банк "Південний" | 320 159,96 | 330 520,71 | -10 360,75 | -3,13% | 2,73% |
11 | 2 | АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" | 268 045,84 | 276 890,31 | -8 844,47 | -3,19% | 2,29% |
12 | 2 | АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" | 255 994,14 | 266 390,86 | -10 396,73 | -3,90% | 2,19% |
13 | 2 | АТ "ОТП БАНК" | 250 048,69 | 261 942,22 | -11 893,53 | -4,54% | 2,14% |
14 | 3 | АТ "ТАСКОМБАНК" | 174 088,06 | 190 777,12 | -16 689,07 | -8,75% | 1,49% |
15 | 3 | АТ "МЕГАБАНК" | 131 090,79 | 137 739,89 | -6 649,11 | -4,83% | 1,12% |
16 | 3 | ПАТ "БАНК ВОСТОК" | 112 861,86 | 111 211,22 | 1 650,64 | 1,48% | 0,96% |
17 | 3 | АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" | 112 405,33 | 111 100,71 | 1 304,62 | 1,17% | 0,96% |
18 | 2 | АТ "КРЕДОБАНК" | 91 442,12 | 93 104,49 | -1 662,38 | -1,79% | 0,78% |
19 | 3 | АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" | 87 257,40 | 84 490,22 | 2 767,18 | 3,28% | 0,75% |
20 | 2 | АТ "ІНГ Банк Україна" | 71 257,93 | 71 078,62 | 179,30 | 0,25% | 0,61% |
21 | 2 | АТ "УКРСИББАНК" | 69 190,50 | 74 090,58 | -4 900,08 | -6,61% | 0,59% |
22 | 3 | ПАТ "МТБ БАНК" | 52 743,13 | 48 392,12 | 4 351,01 | 8,99% | 0,45% |
23 | 3 | АТ "МІБ" | 44 487,29 | 43 814,19 | 673,10 | 1,54% | 0,38% |
24 | 3 | АТ "БАНК АЛЬЯНС" | 42 800,39 | 38 478,92 | 4 321,47 | 11,23% | 0,37% |
25 | 2 | АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" | 32 147,53 | 31 999,51 | 148,02 | 0,46% | 0,27% |
26 | 3 | АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" | 31 376,22 | 35 388,54 | -4 012,31 | -11,34% | 0,27% |
27 | 3 | АТ АКБ "Львів" | 30 529,76 | 31 112,87 | -583,11 | -1,87% | 0,26% |
28 | 2 | АТ "ПРАВЕКС БАНК" | 28 626,87 | 31 707,20 | -3 080,33 | -9,71% | 0,24% |
29 | 2 | АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" | 25 736,37 | 29 017,09 | -3 280,72 | -11,31% | 0,22% |
30 | 3 | АТ "А - БАНК" | 24 488,65 | 25 722,56 | -1 233,90 | -4,80% | 0,21% |
31 | 3 | АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" | 21 839,58 | 19 935,37 | 1 904,21 | 9,55% | 0,19% |
32 | 3 | АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" | 20 635,69 | 19 655,26 | 980,43 | 4,99% | 0,18% |
33 | 2 | АТ "СІТІБАНК" | 19 724,86 | 16 514,32 | 3 210,53 | 19,44% | 0,17% |
34 | 3 | АТ "БАНК "ГРАНТ" | 15 365,25 | 14 245,57 | 1 119,68 | 7,86% | 0,13% |
35 | 3 | ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" | 11 916,33 | 12 945,35 | -1 029,02 | -7,95% | 0,10% |
36 | 3 | АТ "КОМІНВЕСТБАНК" | 11 519,13 | 11 581,77 | -62,64 | -0,54% | 0,10% |
37 | 3 | АТ "АКБ "КОНКОРД" | 10 600,34 | 10 594,34 | 6,00 | 0,06% | 0,09% |
38 | 3 | АТ "АБ "РАДАБАНК" | 10 445,79 | 9 457,69 | 988,10 | 10,45% | 0,09% |
39 | 3 | АТ "БАНК СІЧ" | 9 243,20 | 9 223,63 | 19,57 | 0,21% | 0,08% |
40 | 2 | АТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" | 8 614,48 | 9 043,29 | -428,81 | -4,74% | 0,07% |
41 | 3 | АТ "КІБ" | 8 366,17 | 8 300,91 | 65,26 | 0,79% | 0,07% |
42 | 3 | АТ "КРИСТАЛБАНК" | 8 016,02 | 8 076,69 | -60,67 | -0,75% | 0,07% |
43 | 3 | АТ "АЛЬТБАНК" | 5 826,64 | 6 204,02 | -377,38 | -6,08% | 0,05% |
44 | 3 | АТ "Полтава-банк" | 5 176,20 | 5 213,72 | -37,52 | -0,72% | 0,04% |
45 | 3 | АТ "РВС БАНК" | 5 067,15 | 4 294,54 | 772,61 | 17,99% | 0,04% |
46 | 2 | АТ "БАНК ФОРВАРД" | 4 631,28 | 4 628,09 | 3,20 | 0,07% | 0,04% |
47 | 3 | АТ "ЄПБ" | 4 400,55 | 4 528,65 | -128,10 | -2,83% | 0,04% |
48 | 3 | АТ "МОТОР-БАНК" | 4 279,25 | 4 200,63 | 78,62 | 1,87% | 0,04% |
49 | 3 | АТ "МетаБанк" | 4 016,67 | 3 849,92 | 166,75 | 4,33% | 0,03% |
50 | 3 | АТ "ОКСІ БАНК" | 3 231,06 | 3 080,21 | 150,84 | 4,90% | 0,03% |
51 | 3 | АТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ" | 3 056,01 | 3 015,50 | 40,51 | 1,34% | 0,03% |
52 | 3 | АТ "КБ "ГЛОБУС" | 3 030,97 | 2 959,53 | 71,44 | 2,41% | 0,03% |
53 | 3 | АТ "АП БАНК" | 2 654,46 | 2 498,34 | 156,12 | 6,25% | 0,02% |
54 | 3 | АТ "АЙБОКС БАНК" | 2 302,77 | 822,08 | 1 480,69 | 180,12% | 0,02% |
55 | 3 | АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" | 2 169,20 | 2 192,69 | -23,50 | -1,07% | 0,02% |
56 | 3 | АТ "КБ "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" | 2 072,48 | 2 037,53 | 34,95 | 1,72% | 0,02% |
57 | 3 | АТ "СКАЙ БАНК" | 1 717,34 | 1 654,95 | 62,39 | 3,77% | 0,01% |
58 | 3 | АТ "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" | 1 488,84 | 2 983,47 | -1 494,63 | -50,10% | 0,01% |
59 | 3 | Полікомбанк | 1 321,28 | 1 350,27 | -28,99 | -2,15% | 0,01% |
60 | 3 | АТ "ЮНЕКС БАНК" | 496,71 | 496,21 | 0,51 | 0,10% | 0,004% |
61 | 3 | АТ "АСВІО БАНК" | 290,11 | 315,10 | -24,99 | -7,93% | 0,002% |
62 | 2 | АТ "СЕБ КОРПОРАТИВНИЙ БАНК" | 2,87 | 6 004,40 | -6 001,53 | -99,95% | 0,000% |
63 | 3 | АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ" | 0,00 | 0,15 | -0,15 | -100,00% | 0,000% |
Всього | 11 710 209,56 | 11 738 737,94 | -28 528,38 | -0,24% | 100,00% |
Динаміка кредитного портфелю фізичних осіб в національній валюті за групами
Група банків | кредити фо в нац. Валюті повна сума ( без вирахування резервів) на 01.02.2021 | кредити фо в нац. Валюті повна сума ( без вирахування резервів) на 01.01.2021 | Динаміка сума | динаміка % | питома вага КП групи в КП БСУ на 01.02.2021 р, % |
1 | 62 700 219,66 | 62 376 857,23 | 323 362,43 | 0,52% | 36,89% |
2 | 59 678 756,41 | 59 433 482,53 | 245 273,88 | 0,41% | 35,11% |
3 | 47 588 786,39 | 46 625 269,02 | 963 517,37 | 2,07% | 28,00% |
Всього | 169 967 762,46 | 168 435 608,79 | 1 532 153,68 | 0,91% | 100,00% |
Ренкінг банків за обсягами кредитів фізичних осіб в національній валюті станом на 01.02.2021 р.
місце | група | Банк | кредити фо в нацвалюті повна сума ( без вирахування резервів) на 01.02.2021 | кредити фо в нацвалюті повна сума ( без вирахування резервів) на 01.01.2021 | динаміка % | динаміка сума, тис грн | питома вага |
1 | 1 | АТ КБ "ПриватБанк" | 48 060 218 | 47 812 475 | 0,52% | 247 743 | 28,28% |
2 | 2 | АТ "АЛЬФА-БАНК" | 18 915 291 | 18 779 238 | 0,72% | 136 054 | 11,13% |
3 | 3 | АТ "ПУМБ" | 16 672 344 | 16 547 750 | 0,75% | 124 593 | 9,81% |
4 | 3 | АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" | 15 424 221 | 14 834 342 | 3,98% | 589 879 | 9,07% |
5 | 1 | АТ "Ощадбанк" | 10 709 983 | 10 698 856 | 0,10% | 11 126 | 6,30% |
6 | 2 | АТ "ОТП БАНК" | 8 400 203 | 8 433 536 | -0,40% | -33 333 | 4,94% |
7 | 3 | АТ "А - БАНК" | 7 892 854 | 7 659 238 | 3,05% | 233 616 | 4,64% |
8 | 2 | АТ "Райффайзен Банк Аваль" | 6 686 307 | 6 638 698 | 0,72% | 47 609 | 3,93% |
9 | 2 | АТ "Ідея Банк" | 6 665 819 | 6 571 720 | 1,43% | 94 098 | 3,92% |
10 | 2 | АТ "КРЕДОБАНК" | 6 431 734 | 6 419 864 | 0,18% | 11 870 | 3,78% |
11 | 2 | АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" | 4 901 850 | 4 948 355 | -0,94% | -46 505 | 2,88% |
12 | 2 | АТ "УКРСИББАНК" | 4 880 022 | 4 889 943 | -0,20% | -9 921 | 2,87% |
13 | 1 | АБ "УКРГАЗБАНК" | 3 511 233 | 3 445 966 | 1,89% | 65 267 | 2,07% |
14 | 3 | АТ "ТАСКОМБАНК" | 1 863 380 | 1 873 228 | -0,53% | -9 848 | 1,10% |
15 | 2 | АТ "БАНК ФОРВАРД" | 1 561 989 | 1 561 239 | 0,05% | 750 | 0,92% |
16 | 3 | АТ "КБ "ГЛОБУС" | 1 264 626 | 1 256 175 | 0,67% | 8 451 | 0,74% |
17 | 3 | АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" | 1 232 212 | 1 220 663 | 0,95% | 11 549 | 0,72% |
18 | 2 | АТ "ПРАВЕКС БАНК" | 796 331 | 752 481 | 5,83% | 43 850 | 0,47% |
19 | 3 | АТ "МЕГАБАНК" | 492 838 | 483 603 | 1,91% | 9 236 | 0,29% |
20 | 1 | АТ "Укрексімбанк" | 418 786 | 419 560 | -0,18% | -775 | 0,25% |
21 | 3 | АТ "БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ" | 410 213 | 422 123 | -2,82% | -11 910 | 0,24% |
22 | 3 | ПуАТ "КБ "АКОРДБАНК" | 340 721 | 346 266 | -1,60% | -5 546 | 0,20% |
23 | 3 | АТ АКБ "Львів" | 229 201 | 224 982 | 1,88% | 4 220 | 0,13% |
24 | 3 | ПАТ "МТБ БАНК" | 223 514 | 223 282 | 0,10% | 232 | 0,13% |
25 | 2 | АТ "СБЕРБАНК" | 211 592 | 210 199 | 0,66% | 1 393 | 0,12% |
26 | 3 | АТ "ЮНЕКС БАНК" | 166 367 | 166 690 | -0,19% | -322 | 0,10% |
27 | 3 | АТ "КРИСТАЛБАНК" | 142 132 | 136 290 | 4,29% | 5 842 | 0,08% |
28 | 3 | АТ "ОКСІ БАНК" | 142 056 | 138 503 | 2,57% | 3 553 | 0,08% |
29 | 3 | Акціонерний банк "Південний" | 135 890 | 137 525 | -1,19% | -1 635 | 0,08% |
30 | 3 | АТ "КІБ" | 135 065 | 136 473 | -1,03% | -1 408 | 0,08% |
31 | 2 | ПАТ "Промінвестбанк" | 109 235 | 108 520 | 0,66% | 715 | 0,06% |
32 | 3 | АТ "БАНК 3/4" | 108 165 | 108 319 | -0,14% | -154 | 0,06% |
33 | 3 | АБ "КЛІРИНГОВИЙ ДІМ" | 92 430 | 89 019 | 3,83% | 3 411 | 0,05% |
34 | 3 | АТ "АБ "РАДАБАНК" | 85 046 | 85 315 | -0,32% | -269 | 0,05% |
35 | 3 | АТ "Полтава-банк" | 62 668 | 64 543 | -2,91% | -1 876 | 0,04% |
36 | 3 | АТ "РВС БАНК" | 62 640 | 61 881 | 1,23% | 759 | 0,04% |
37 | 2 | АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" | 62 620 | 61 998 | 1,00% | 622 | 0,04% |
38 | 3 | ПАТ "БАНК ВОСТОК" | 58 622 | 58 818 | -0,33% | -195 | 0,03% |
39 | 3 | АТ "АКБ "КОНКОРД" | 51 090 | 51 772 | -1,32% | -682 | 0,03% |
40 | 3 | АТ "БАНК АЛЬЯНС" | 37 536 | 32 508 | 15,47% | 5 028 | 0,02% |
41 | 2 | АТ "СІТІБАНК" | 35 728 | 36 034 | -0,85% | -305 | 0,02% |
42 | 3 | АТ "МІБ" | 34 099 | 35 615 | -4,26% | -1 516 | 0,02% |
43 | 3 | АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" | 32 232 | 33 373 | -3,42% | -1 141 | 0,02% |
44 | 3 | АТ "АСВІО БАНК" | 21 987 | 22 510 | -2,32% | -523 | 0,01% |
45 | 3 | АТ "АЙБОКС БАНК" | 21 134 | 22 120 | -4,46% | -986 | 0,01% |
46 | 3 | АТ "БАНК "ПОРТАЛ" | 18 727 | 17 667 | 6,00% | 1 061 | 0,01% |
47 | 3 | АТ "БАНК СІЧ" | 18 344 | 17 427 | 5,26% | 917 | 0,01% |
48 | 3 | АТ "БАНК "ГРАНТ" | 17 879 | 17 608 | 1,54% | 271 | 0,01% |
49 | 3 | АТ "КОМІНВЕСТБАНК" | 16 556 | 18 495 | -10,48% | -1 939 | 0,01% |
50 | 2 | АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" | 15 937 | 17 400 | -8,41% | -1 463 | 0,01% |
51 | 3 | Полікомбанк | 15 052 | 15 073 | -0,14% | -21 | 0,01% |
52 | 3 | АТ "БАНК "УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ" | 11 253 | 11 436 | -1,60% | -183 | 0,01% |
53 | 3 | АТ "УКРБУДІНВЕСТБАНК" | 10 782 | 10 280 | 4,88% | 502 | 0,01% |
54 | 3 | АТ "БАНК АВАНГАРД" | 9 769 | 9 980 | -2,11% | -210 | 0,01% |
55 | 3 | АТ "АЛЬТБАНК" | 6 923 | 6 085 | 13,78% | 839 | 0,00% |
56 | 3 | АТ "АЛЬПАРІ БАНК" | 5 459 | 5 795 | -5,80% | -336 | 0,00% |
57 | 3 | АТ "ЄПБ" | 4 755 | 4 771 | -0,33% | -16 | 0,00% |
58 | 3 | АТ "ПЕРШИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК" | 4 700 | 4 227 | 11,19% | 473 | 0,00% |
59 | 3 | АТ "МетаБанк" | 4 266 | 4 391 | -2,87% | -126 | 0,00% |
60 | 3 | АТ "СКАЙ БАНК" | 3 218 | 3 135 | 2,66% | 83 | 0,00% |
61 | 3 | АТ "МОТОР-БАНК" | 2 052 | 2 016 | 1,78% | 36 | 0,00% |
62 | 2 | АТ "БТА БАНК" | 2 037 | 2 053 | -0,77% | -16 | 0,00% |
63 | 2 | АТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" | 1 882 | 1 981 | -5,02% | -99 | 0,00% |
64 | 3 | АТ "БАНК ТРАСТ-КАПІТАЛ" | 1 644 | 1 700 | -3,33% | -57 | 0,00% |
65 | 3 | АТ "КБ "ЗЕМЕЛЬНИЙ КАПІТАЛ" | 1 370 | 1 472 | -6,93% | -102 | 0,00% |
66 | 3 | ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" | 755 | 786 | -3,96% | -31 | 0,00% |
67 | 2 | АТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК" | 180 | 224 | -19,46% | -44 | 0,00% |
|
| Всього | 169 967 762 | 168 435 609 | 0,91% | 1 532 154 | 100,00% |
[1] Згруповані балансові залишки на 01.02.2021 р.
За матеріалами «Фінансового пульсу»
Фінконсалтинг та перспективи його розвитку в Україні.
Українці зможуть здійснювати більше закордонних інвестицій
Зменшення ризиків та податкові пільги – що зміниться для лізингодавців і споживачів.
Фінансова грамотність, інвестори та прозорість інформації – як працюватиме майбутній Закон.
Кредити, депозити та плаваюча відсоткова ставка – чого очікувати.
Новий 2021 рік розпочався з жорстких карантинних обмежень, які торкаються майже усіх сфер життєдіяльності. Така участь не оминула і банки.
Про те, як працюватиме банківська система та які карантинні заходи запроваджуються в банках України, розповідає керівник VIP Banking «РАДАБАНКУ» Олена Острініна:
«Банківська система – критична інфраструктура й наше завдання — забезпечувати безперебійну роботу відділень, банкоматів, терміналів самообслуговування, інкасації, проводити розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і пропонувати банківські продукти для фізичних і юридичних осіб».
Що стосується кредитів, зокрема їх повернень, то ми з початку року скасували пеню, штрафи та неустойки для фізичних осіб, які постраждали від скорочення, звільнення, зниження заробітної плати, від довгих лікарняних та інших складнощів, які відбилися на доходах позичальників. До кінця року та навіть початку наступного буде продовжена така практика, адже вона себе добре зарекомендувала й дозволяє виставити графік платежів відповідно до фінансового стану позичальника. Якщо говорити про кредити для юридичних осіб, то тут банки лояльно ставляться до прохань реструктуризації кредиту, перенесення графіка платежів або продовження терміну кредитування.
Також попередній локдаун навчив банківську систему правильній побудові віддаленої роботи. Ми знаємо, які структурні підрозділи можна без серйозних наслідків перевести на віддалену роботу. Наприклад, маркетинг, IT, які зможуть віддалено виконувати свою роботу, при цьому не наражаючи на небезпеку ні своїх колег, ні клієнтів банку. Ми маємо такий досвід і повторити його не є проблемою.
Банківські фахівці переходять на віддалену роботу без втрати продуктивності.
На сьогодні банківська система в цілому досить розвинена в сфері дистанційного обслуговування. Було проведено повну ідентифікацію клієнтів. Багато банків дали можливість автоматично продовжувати термін дії картки без відвідування відділень. Зараз є можливість відкрити рахунки за допомогою додатку «Дія», що дозволить отримати послугу або скористатися банківським продуктом не виходячи з дому. Банк готовий до того, щоб відкрити новий рахунок, обслуговувати постійних клієнтів за допомогою мобільних додатків або веб-версій дистанційних обслуговувань як для фізичних, так і юридичних осіб.
Банківська система оздоровлена та докапіталізована. Тому ми з оптимізмом дивимося в майбутнє й впевнені, що весь період локдауну клієнти отримуватимуть банківський сервіс на високому рівні. Що стосується прогнозів, то вони теж оптимістичні. Хоча я завжди говорю, що банку добре, коли добре його клієнту та навпаки. Тому ставлення клієнт-банк — це рівне партнерство. І ми думаємо, що вийде з гідністю та підтримкою один одного пройти цей непростий шлях і, найголовніше, зберегти здоров’я один одного, забезпечивши при цьому взаємовигідне співробітництво.
За матеріалами сайту «Радабанку».
Наприкінці 2019 року в "УКРКАРТ" розпочався новий відлік розвитку — компанію придбав фінтех-інвестор Ігор Фісун. Найперший в Україні незалежний процесинговий центр отримав фінансові ресурси для розвитку та збільшив команду професіоналів.
На 2020-й рік були амбітні плани: модернізувати компанію, створити інноваційні digital-продукти і вивести їх на міжнародний ринок. Що із запланованого вдалося запровадити, як вплинула пандемія на реалізацію задуманого та як буде розвиватись компанія надалі, Ігор Фісун розповів в інтерв’ю для Delo.ua.
Ігорю, давайте почнемо з початку — чому ви вирішили придбати "УКРКАРТ"?
— До покупки мене спонукала досить проста ідея. На сьогодні я володію групою фінтех-компаній, в рамках яких ми надаємо різні фінансові послуги — це платіжні методи, процесинг, емісія карток тощо. Є бажання створити абсолютно повноцінну фінтех-екосистему, якою клієнт зможе користуватися як своєрідним фінансовим маркетплейсом, — купувати у нас ті рішення та продукти, які відповідають його індивідуальному запиту.
Саме для створення такої екосистеми придбав ТОВ УКРКАРТ та акції "Оксі Банку". До речі, УКРКАРТ — це не тільки процесинговий центр. Це ще й однойменна платіжна система, про що мало хто знає. Вважаю її унікальною, як НПС "ПРОСТІР." Ми з командою активно розвивали систему "УКРКАРТ" упродовж 2020-го — випускали пластикові та цифрові картки, виконували перекази та зарахування, готували API для цифрових банків. У результаті кілька українських банків цьогоріч розпочали емісію в картковій платіжній системі "УКРКАРТ", членами якої на сьогодні є 13 банків. Також у грудні стартували транзакції ще й у торговельній мережі на POS-терміналах у ПС "УКРКАРТ". Першу оплату здійснили карткою "Альпарі Банку", екваєром операції став банк "Оксі".
Які були інвестиції в "УКРКАРТ" і чи виправдали вони себе?
— Об’єм інвестицій є непублічною інформацією. Ми закупили сучасне оснащення, інвестували у цей бізнес людський та інтелектуальний ресурс.
Зарано говорити про повернення інвестицій. Це буде можливим за 3-4 роки. Але з точки зору функціональності та бізнес-перспектив, ця інвестиція, звісно ж, важлива.
Власником ТОВ "УКРКАРТ" ви вже є понад рік. Що вважаєте найбільшим досягненням компанії за 2020-й рік?
— Головне, що ми зробили за цей рік, — провели масштабну модернізацію та заклали міцний фундамент потужної співпраці з партнерами у 2021-му. Щоб відповідати вимогам ринку і бути конкурентними, ми повністю оновили ядро мережевого обладнання та придбали сучасне ПЗ для запуску нових сервісів. Завдяки цьому УКРКАРТ впровадив 3ds 2.0 для банків-партнерів та почав пропонувати нові сервіси для PSP-провайдерів — А2С, С2А, Р2Р та ін.
Словом, УКРКАРТ збільшив потужності, посилив команду, "обріс" продуктами і тепер з гідністю може презентувати свої технічні рішення на українському та міжнародному ринках.
Також цьогоріч ми добре попрацювали з "Укрпоштою" і зробили важливі кроки для співпраці з міжнародною платіжною системою Union Pay. Це китайська платіжна система, яка працює у 179 країнах світу. Не менш важливим є те, що ми почали розробляти новий діджитал-продукт для банків-партнерів, який презентуємо наступного року.
Попри коронакризу, у 2020-му УКРКАРТ зміг стабілізуватись, виконати всі вимоги платіжних систем та НБУ, забезпечити безперебійне обслуговування усіх клієнтів.
Ви згадали про співпрацю з Укрпоштою. В цьому контексті цікаво: перспективи Укрпошти як банку як оцінюєте?
— Не є таємницею політична складова цього питання. Якщо Верховна Рада України ухвалить у другому читанні законопроєкт 2788-д, який дозволить Укрпошті надавати обмежені банківські послуги, то, звісно, технологічно ми забезпечимо партнеру всі умови, щоб він йшов у ногу з розвитком фінтеху. Зокрема, будемо допомагати Укрпошті у здійсненні емісії карток, їх обслуговуванні, підтриманні клієнтської бази тощо. На сьогодні Укрпошта обслуговує близько 4,5 млн пенсіонерів, а це майже половина від усієї кількості пенсіонерів в нашій країні.
У партнерстві з Укрпоштою що вдалося реалізувати за цей рік, а що плануєте на наступний?
— Вважаю, у 2020-му попрацювали доволі результативно. Наші спільні проєкти орієнтовані, зокрема, на розвиток платіжної інфраструктури у країні та національної системи "ПРОСТІР". Наприклад, УКРКАРТ впровадив зняття готівки (у розмірі до 10 тис грн) через POS-термінали для Укрпошти. Така можливість з’явилася в обласних центрах та населених пунктах із понад 2000 жителів, де скорочуються банківські відділення та банкомати, але є відділення Укрпошти з POS-терміналами.
Також термінали Укрпошти, які обслуговує УКРКАРТ, навесні почали приймати картки "ПРОСТІР". Тож мережа національної платіжної системи розширилася на +5000 POS-терміналів.
Ми модернізували Р2Р-сторінку на сайті Укрпошти і реалізували разом із SSI та колегами з BPC Україна кешбек-програму за картками monobank. Окрім того, для Укрпошти ми реалізували технологію A2C. Це переказ грошей з рахунку на картку фізичної особи. Технологія може використовуватись для мікрокредитування, зараз вона на стадії тестування продакшена з боку Укрпошти.
Також у грудні у всій мережі терміналів Укрпошти запустили сервіс поповнення карток.
Ігорю, у нашій розмові ви згадали про співпрацю з Union Pay. В чому бачите переваги роботи з цією платіжною системою?
— Union Pay є державним монополістом у Китаї (картки інших платіжних систем там мало де приймають). Оскільки Union Pay націлена на освоєння українського та європейського ринків, то і пропонує більш вигідні та гнучкіші умови для клієнтів, ніж ветерани ринку Mastercard та Visa. І важливо, що технологічно Union Pay від них не відстає.
Китай є одним із ключових торгових партнерів України, обсяги співпраці з яким зростають щороку. Закономірно, що за таких умов для бізнесу двох країн вигідно мати взаємо інтегровану систему розрахунків. Union Pay полегшує розрахунки українським підприємцям із постачальниками в Китаї, а банківському сектору вона забезпечує нові можливості інтеграції до світової фінансової системи. Картки Union Pay приймають більшість країн світу. Важливо і те, що ця платіжна система надає комплексні рішення для малих і середніх банків.
Виграти конкуренцію з Visa та Mastercard, на Ваш погляд, в перспективі UnionPay зможе чи ні?
— Сказати, що UnionPay витіснить Visa та Mastercard, звісно, гадаю — ні, не витіснить, але свою частку ринку збільшить. Певний перерозподіл відбудеться.
Як думаєте, з такими гравцями чи залишиться місце на ринку українському продукту НПС "ПРОСТІР" та платіжній системі "УКРКАРТ", яку ви плануєте розвивати?
— Впевнений, місце залишиться. Розвиток національної платіжної системи потрібен з огляду на те, що це сприятиме, зокрема, здешевленню міжбанківських платежів, збільшенню надходжень до держбюджету, детінізації економіки, а також природній конкуренції, від якої виграє кожен українець.
Вважаю, що "ПРОСТІР" з часом потрібно розвивати не тільки як національну, але й міжнародну платіжну систему. В її рамках можемо співпрацювати з різними країнами, зокрема сусідніми. Наприклад, у цій системі гривня могла би конвертуватися (клірингуватися), скажімо, напряму в грузинську ларі і навпаки. Витрат буде менше. Бо сьогодні ми, розраховуючись у Грузії картками Visa чи Mastercard, отримуємо подвійну конвертацію. Спочатку гривня конвертується в долари, потім — долар в місцеву валюту.
До речі, стати членом НПС "ПРОСТІР" значно простіше, ніж членом Visa чи Mastercard. Але при цьому кількість карток національної платіжної системи на ринку мізерна і не сягає поки що навіть піввідсотка.
А взагалі на базі "ПРОСТОРУ" реалізувати вже щось вдалося?
— Як я вже зазначив, у 2020-му році ми розширили мережу національної платіжної системи на 5000 POS-терміналів Укрпошти. Також восени "УКРКАРТ" і наш клієнт банк "Траст-капітал" презентували новий продукт — картку платіжної системи ПРОСТІР+ID Української асоціації нефрологів.
Ви анонсували, що ваша команда на базі УКРКАРТ створює діджитал-банкінг. На якому етапі розробка і яким очікуєте результат?
— Так, наш діджитал-банкінг ми вже пропонуємо невеликим банкам як зручне сучасне технологічне SaaS-рішення для створення власного онлайн-банкінгу. Розробка такого продукту доволі дороге задоволення для невеликих гравців, а наше рішення у форматі white label значно доступніше та економічно доцільніше. На сьогодні зроблено левову частку роботи. Технічне ядро, яке забезпечує основні процеси, працює. У мене вже навіть тестова версія встановлена у смартфоні і можу проводити тестові операції. Фронт-енд (тобто видима частина) на платформах iOS та Android вже завершена на 95%. Бекенд будемо допрацьовувати ще кілька місяців.
Перші клієнти уже є?
— Так, є домовленості з "Оксі Банк". Ще з деякими банками ведемо переговори.
За рахунок чого плануєте вигравати у інших мобільних банкінгів, які уже є на ринку?
— Ключова перевага у економічно вигідній пропозиції. Банки заощадять на розробці, а тому зможуть виділити більше коштів на маркетинг і просування продукту на ринку.
А індивідуальні рішення для окремих банків будуть чи тільки одна система?
— Концептуально і технологічно це буде одна система, але вона може мати різні версії, в тому числі під індивідуальний запит. Ми не вигадуємо велосипед, а модифікуємо, умовно кажучи, товщину коліс, колір рами тощо. Наш продукт, в залежності від функціоналу, матиме кілька версій. У першій базовій версії, наприклад, буде можливість додати активну карту в мобільний додаток і повністю керувати нею за допомогою різних функцій; відслідковувати транзакції за картками, бачити аналітику і угруповання транзакцій за типами витрат (наприклад, розваги чи медицина); виконувати P2P перекази як зі своєї карти, так і з карт інших банків; отримувати повідомлення від банку через PUSH-сервіс.
У більш розширеній версії будуть доступні ще й реєстрація нових клієнтів і дистанційне відкриття кредитних та інших карт з доставкою кур'єром або через служби логістики; Google Pay і Apple Pay; оплата через QR; депозитні і кредитні послуги; функціонал для ФОПів, інтеграція з різними чат-ботами тощо.
Саме з цим продуктом УКРКАРТ планує вийти на міжнародний ринок?
— Ми пропонуємо іноземним фінансовим компаніям ті сучасні технологічні рішення, яких на сьогодні вимагає ринок. Це рішення, які переважно "під капотом". Але в тому числі і наш діджитал-банкінг.
Багато хто говорить, що діджитал-банкінг в Україні набагато кращий, аніж, скажімо, в деяких країнах Європи…
— Погоджуюся. Наші переваги у тому, що європейці більш консервативні — вони задовольняються тим, що мають. Ми більш драйвові, більше відкриті до новизни, не боїмося експериментів.
Взагалі зацікавленість з чийогось боку вже є?
— Так, ми ведемо переговори з банками Далекого Сходу, Латинської Америки, Африки. Це довготривалий і непростий процес, але в принципі ми знаходимо з ними спільну мову. Паралельно домовляємося і з країнами Центральної Європи та деякими найближчими сусідами.
Взагалі від сьогоднішньої коронакризи ви у виграші чи програші?
— В програші, мабуть, увесь ринок. Рівень платоспроможності помітно знизився. Ринок проявляє більшу настороженість. Більшість гравців вичікують, а що буде далі; різко скоротили витрати, зокрема, на впровадження нових технологій. У той же час ми адаптувалися і працюємо у цих умовах.
І навіть складаєте стратегічні плани на майбутнє?
— Звісно. Те, що нас не вбиває, загартовує нас і робить сильнішими.
Надія Михальчук, Delo.ua.
Останніми днями в соціальних мережах та засобах масової інформації активно використовується тема недостатньої потужності програми кредитування «Доступні кредити 5-7-9%».
Станом на сьогодні видано більше 1000 кредитів на загальну суму майже 1.1 млрд грн, хоча у програмі задіяні 16 банків з 75 існуючих в Україні. Чому програма досі не реалізувала свій потенціал та які кроки ми маємо зробити, аби вона запрацювала на повну?
Кредитна історія і пільгове кредитування бізнесу
Не варто забувати, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» – це звичайний кредит. Банк, як і завжди, перевіряє кредитну історію позичальника. Якщо раніше були суттєві проблеми, готуйтеся до того, що вам відмовлять. Одна з головних цілей програм кредитування малого і середнього бізнесу – позбутися непрацюючих кредитів.
У програми є майбутнє
Говорити про те, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» не працює та не запрацює пізніше, категорично не можна. Справа в тому, що держава створювала цю програму із однією метою: повернути заробітчан в Україну, розвинути малий і середній бізнес і як наслідок сформувати потужну економіку із якісним середнім класом. Влада зацікавлена в кредитуванні бізнесу ще й тому, що така допомога сприяє створенню нових робочих місць.
Наразі частка малого і середнього бізнесу в Україні становить усього лише 15%. Для порівняння наведу такі цифри: у Китаї частка МСБ в економіці дорівнює 60%, у країнах ЄС – 41,8%, у США – 52%. Зростання частки МСБ до 50% в економіці України призведе до її диверсифікування. Нині наша економіка є залежною від сировини. Левову частину бюджету становлять видатки з експорту зерна та металу. Якщо на ринку ціна на ці ресурси впаде, то бюджет недоотримає велику суму коштів, як це сталося з країнами, економіка яких зав’язана на видобуток нафти. Рішення просте: розвивати малий і середній бізнес, завдяки якому вдасться позбавитися цієї залежності.
Що робити, аби розкрити потенціал програми на повну?
По-перше, представники бізнесу, які розраховують отримати пільговий кредит, мають розуміти, що на сьогодні комплаєнс-контроль зі сторони банків став ще жорсткішим. Цьому сприяє і криза, що виникла на тлі коронавірусу.
По-друге, треба більше працювати над удосконаленням норм програми. Необхідно розробити максимально зручні та прозорі умови для отримання кредитів, аби позичальник міг виплатити кредит, потім взяти наступний, вже трохи більший, і так поступово розвинути власний бізнес до європейського рівня.
По-третє, портфельні гарантії застави від держави мають ставати інтенсивнішими. Зараз простежується гарна динаміка: на початку впровадження програми у лютому 2020 року портфельні гарантії могли покрити 25% цієї застави, зараз – вже половину. Але, якщо дивитися на країни Європи, то через коронакризу та ж Німеччина збільшила відсоток покриття застави портфельними гарантіями до 80%, бо країна зацікавлена у відновленні бізнесу, який був змушений припинити свою діяльність через пандемію.
Крім того, держава має робити ставку на людські, а не продовольчі ресурси, які можна продати. Це зумовлено тим, що треба втримати ініціативних громадян всередині країни. Саме вони стануть рушійною силою для розвитку малого і середнього бізнесу, а значить і загальнонаціональної економіки.
Асоціація українських банків є членом Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва, активно співпрацює з Фондом розвитку підприємництва, який курує програму «Доступні кредити 5-7-9%». На початку впровадження програми ми проводили зустріч керівників Фонду із представниками банків, деякі наші члени вже стали учасниками програми. Я переконаний, що більше малих банків мають стати учасниками програми. МСБ легше знайде мову із малими і середніми банками, аніж із великими фінансовими структурами. Великий банк може зробити ставку на одного крупного підприємця та видати йому кредит на 1 млрд грн, тоді як малі радше виплатять по 1 млн грн на тисячу позичальників. Очевидно, що в останньому випадку більше шансів на успіх, позаяк створюються нові підприємства, а не одне велике, та десятки, якщо не сотні, робочих місць. А це саме те, чого хоче влада.
У підсумку ми отримаємо іншу якісну державу, де МСБ буде постійно вдосконалюватися, шукати нові підходи, аби бути кращим за конкурентів та втриматися на ринку. За такої схеми підприємець розумітиме, що він відповідає за свій бізнес, за своїх працівників, та за гроші, які були вкладені в проєкт.
Джерело: Мінфін