Експертна думка

Роки роботи в банківській сфері показали, що найчастіше фінансисти не чують свого клієнта, діючи за чітко прописаними алгоритмами. Хочу озвучити ті моменти, які дозволять змінити ситуацію.

Відкритість до потреб клієнта стоїть на першому місці. Ми помітили, що багато українських банків вкрай неповороткі у вирішенні проблем клієнтів в силу жорсткої регламентованості своєї роботи. 5 банківських днів — значить 5 банківських днів, така процедура. Вважається, що чим стандартнішими є продукт або послуга, тим нижче операційні ризики і витрати компанії. До цього прагне український і зарубіжний банківські регулятори. Але в той же час, банки Швейцарії та Англії готові відхилитися від стандартів у персональному консультуванні своїх клієнтів, правда, тільки для клієнтів з сегменту VIP.

Швидкість. Наш ворог — процедурні вузли, які в епоху смартфонів вже здаються анахронізмом, дратують і просто забирають час. Мало того, вони знеособлюють клієнта, підганяючи його під критерії CRM-програми. Завжди виграє та фінансова установа, що має в портфелі такі продукти, які максимально гнучко змінюються під завдання клієнта або ринкову кон’юнктуру. Не потрібно, щоб звернення в банк нагадувало похід в поліклініку: коли довго, боляче і накладно.

Звідси випливає і чуйність — принцип, який вже освоїли багато сервісних і продуктових компаній України, однак, до фінансового сектора він поки що тільки доходить. При стандартизації послуг у секторі KPI зазвичай будується так: важлива не якість клієнтів і їх лояльність, а їх кількість. Так працюють всі банки в Україні.

Супровід клієнта полягає в тому, щоб шукати способи вирішити проблему, а якщо не виходить — прямо і чесно про це заявити. Важливо, щоб банк став не тільки консультантом і помічником у фінансових питаннях, але й справжнім членом команди. Клієнт це відчуває з першого знайомства. Визначивши місію — розвиток малого і середнього бізнесу, економічної активності середнього класу в Україні, — я для себе зрозуміла, яким повинен бути банк.

Ідеальний банк для українського підприємця — це поєднання людяного підходу, сучасних технологій і щирої зацікавленості в розвитку клієнтського бізнесу.

 Автор: Юлія Фролова, Голова правління дійсного члена АУБ  – АТ «Банк Альянс»

Джерело: НВ Бізнес

Зміна облікової ставки на 16,5%

Насправді, це рішення очікувалося учасниками ринку, оскільки прогноз облікової ставки на найближчі два роки НБУ почав публікувати і передбачав її зниження на початку осені.

Зниження облікової ставки однозначно миттєво вплине на коригування ставки прибутковості на депозитні сертифікати до 14,5% за одноденними і до 16,5% за двотижневими сертифікатами.

Банківський ринок очікує зниження інфляції і поступову переоцінку вартості своїх пасивів. Адже сформувавши значні портфелі інвестицій через депозитні сертифікати, банки почали залежати від ставок НБУ по своїх процентних доходах. Тому банкам зараз потрібно усвідомлювати можливі ризики зниження прибутковості від вкладень вільної ліквідності в депозитні сертифікати НБУ і розвернути свій кругозір на ринок кредитування бізнесу.

Через трансмісійний механізм відбудеться зниження ставок на міжбанківському ринку, яке також вплине на вартість ресурсів за іншими джерелами фондування, таких як депозити фізичних осіб. Все це відбиватиметься на маржинальність кредитів, що також частково позитивно вплине на зниження прибутковості за кредитами в економіку.

Чи потрібно ще знижувати ставку

Темп зниження облікової ставки буде залежати в основному від подальших процесів уповільнення інфляції до визначеної цілі, а також від внутрішніх і зовнішніх ризиків та активності впровадження структурних реформ. Головне, щоб незалежність НБУ в прийняті його монетарних рішень не була обмежена. А дії регулятора та інших державних фінансових установ повинні бути об'єднані спільною метою і одним вектором, що дозволить знизити кредитні ризики і відповідно знизити кредитні процентні ставки для бізнесу.

Автор: Віталій Романчукевич, віцепрезидент АУБ

 Джерело: НВ Бізнес

Верховная Рада 13 ноября 2019 года приняла в первом чтении законопроект, который вводит рынок земли в Украине с 1 октября 2020 года. Ко второму чтению депутаты приступили 6 февраля этого года.

По состоянию на 21 февраля парламент рассмотрел 1505 из 4018 поправок в данном законопроекте. При этом народные депутаты поддержали только одну правку (№48), обязывающую собственников и пользователей земучастков предоставлять право сервитута для обеспечения прохода (проезда) другим собственникам к надлежащему земельному участку.

Открытие рынка земли позволит использовать землю в Украине в качестве залога по кредитам. И как банкир я приветствую принятие данного документа. Вместе с тем, хотела бы все же призвать депутатов с принятием этого законопроекта не спешить. При его доработке надо обязательно ответить на следующие вопросы. Как реализовать право граждан на землю на оккупированных территориях? Насколько в стране реализовано право, предоставленное Земельным кодексом Украины, о получении каждым гражданином земельного пая для жилищных и хозяйственных потребностей? Какова доля в процентном выражении таких счастливцев в стране? Как можно справедливо распределить такой товар как земля, если в стране отсутствует земельный кадастр, заполненный на 100%? Переход к полноценному рынку земли должен быть пошаговым и выверенным на пилотных проектах.

По оценке министра экономического развития, торговли и сельского хозяйства Тимофея Милованова, открытие рынка земли принесет Украине дополнительные 0,83% ВВП, или 30 млрд грн в 2021 году. Аналитики проекта «Поддержка реформ в сельском хозяйстве и земельных отношениях в Украине» подсчитали, что сейчас украинцы-владельцы земли получают от нее в 12 раз меньше, чем могли бы, если бы действовал рынок. Приоритетом для правительства является помощь мелким и средним хозяйствам в покупке земли путем предоставления им господдержки через удешевление кредитов и предоставление госгарантий по кредитам.

Власти необходимо сконцентрировать внимание на том, что для покупки земли нужно сначала сформировать средний класс, который сможет полноценно участвовать в купле-продаже земли. Для учета интересов рядовых земельных инвесторов необходима огромная организационная и законодательная работа. Земля должна принадлежать тем, кто на ней живет и трудится, а не заезжим или доморощенным латифундистам, иначе цена земли окажется для Украины слишком высокой.

Автор: Галина Хейло, член Ради АУБ

Джерело: Мінфін

Банківські слухання у Раді: економіці та населенню бракує довіри

Анастасія Зануда BBC Україна

Керівник НБУ: знайти адекватні та дієві шляхи подолання кризи важко

Головною темою парламентських слухань, присвячених стабілізації банківської системи, став брак довіри на всіх рівнях українського суспільства, що спричинило банківську і валютну кризи.

За 2014 рік 33 банки в Україні були визнані неплатоспроможними. Відтік вкладів із банків склав понад 50 мільярдів у гривнях та близько 9 мільярдів у доларах, а збитки банківської системи за 2014 рік оцінюються у 50 млрд грн.

Сума проблемної заборгованості оцінюється банками у 150 млрд грн. За цей же рік гривня стала майже удвічі дешевшою, а інфляція сягнула 25%.

Керівник НБУ, головного регулятора української банківської системи, заявила, що знайти адекватні та дієві шляхи подолання кризи важко, адже за нинішніх геополітичних обставин складно навіть дати правильні макроекономічні прогнози. Але, за словами Валерії Гонтаревої, напевне, можна розраховувати на дві речі: скасування адміністративних обмежень, запроваджених НБУ для банківської системі у разі стабілізації безпекової ситуації в Україні, а також дотримання політики гнучкого валютного курсу навіть "у мирний час".

Голова НБУ підтвердила плани регулятора дотримуватися курсу на жорстку монетарну політику, зокрема, і щодо облікової ставки, яка від 5 лютого зросла до 19,5%.

"Це щось страшне"

Зазвичай підвищення облікової ставки призводить до уповільнення кредитування та економіки. Проте у випадку з Україною, каже пані Гонтарева, ключовим фактором того, що банки не видають кредитів, є збройний конфлікт на сході країни і пов'язані із цим ризики.

Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників. Валерія Гонтарева, голова НБУ

"Існують побоювання, що підвищення ключової кредитної ставки загальмує кредитування економіки. Справді, з точки зору економічної теорії таке має статися, але за умови незмінності решти чинників. Зараз небажання банків кредитувати не пов'язано із браком у них коштів. На сьогодні надмірна ліквідність банківського сектору дорівнює 30 мільярдам гривень. Банки прагнуть уникнути значних фінансових ризиків через відсутність платоспроможних позичальників", - заявила голова НБУ.

Колишній голова НБУ, Володимир Стельмах, назвав "великою помилкою" курс нинішнього керівництва НБУ на ужорсточення монетарної політики і закликав керівництво НБУ спробувати переконати міжнародних кредиторів України у тому, що деякі класичні рецепти приборкання інфляції, зокрема, і підвищення облікової ставки, не спрацюють в Україні за нинішніх умов:

"Що означає облікова ставка 19,5%? Це означає, що для кінцевого споживача кредити коштуватимуть 30-35%. Це доступний кредит? Недоступний. Я би увів воєнний стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!"

"Серце і кров" економіки

Екс-голова НБУ також порівняв банківську систему із серцем економіки, а гроші із кров'ю, наголосивши на тому, що нині для України життєво важливо відновити нормальну роботу.

Я би увів військовий стан у боротьбі із кредитними ставками. Це ж жуть якась страшна!

Володимир Стельмах, екс-голова НБУ

Порівняння із царини медицини використав і лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко, який заявив про те, що першим кроком до відновлення довіри до банківської системи було б звільнення нинішнього керівника Нацбанку:

"Ви піднімаєте ставку до 19,5%. Ви позбавляєте банки, а з ними і економіку ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви поводите себе як вампіри!"

Ви позбавляєте банки, а з ними і економіку ресурсів. Коли гроші - це кров економіки, то ви поводите себе як вампіри! Олег Ляшко, лідер "Радикальної партії"

Водночас претензії до НБУ, висловлені Олегом Ляшком, - непрозоре рефінансування банків, невирішеність проблеми із валютними кредитами та стрімка девальвація гривні - у більш м'якій формі лунали і від інших учасників парламентських слухань.

При цьому представники громадянських організацій говорили про нагальну потребу захистити права позичальників, а банкіри - кредиторів.

Всі проти всіх

Але, як заявив голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук, зараз вже є загальне розуміння, що від недовіри між банками та споживачами не виграє ніхто. Серед шляхів відновлення цієї довіри він запропонував зняття обмежень, що нині діють у банківській системі, а також вирішення проблеми валютних кредитів.

Втім, у парламенті були і такі представники банківського сектору, які звертали увагу, що платники валютних кредитів певний час сплачували значно менші відсотки за своїми позиками, ніж ті, хто позичав у гривні, а нині також має проблеми зі скороченням доходів.

Інші банкіри звертали увагу на те, що ті, хто вимагає гарантованої виплати усіх депозитів та стабільності гривні, ставлять протилежні завдання.

"Неможливо накачувати банківську систему грошима, утримувати на плаву усі банки, і при цьому щоб курс та інфляція залишалися незмінними. Це є просто неможливим", - заявив голова правління "ПриватБанку" Олександр Дубілет.

НБУ здійснює контроль за роботою грошової і банківської системи. Він словом і ділом формує довіру до гривні та до банків. На жаль, реально НБУ девальвував і своє слово, і діло. Олександр Сугоняко, Асоціація українських банків

У парламенті також лунали думки, що йдеться не про відсутність довіри до банків, а про недовіру до національної валюти, а також про недовіру до державних інституцій та держави в цілому.

"Гроші і банківська система не можуть діяти без довіри. НБУ здійснює контроль за роботою грошової і банківської системи. Він словом і ділом формує довіру до гривні та до банків. На жаль, реально НБУ девальвував і своє слово, і діло", - вважає президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Він додав, що за таких умов банки, фактично, припинили виконувати свою головну функцію - кредитувати економіку, а натомість перетворилися на "розрахунково-касові контори".

Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек вважає, що"питання довіри між позичальником і кредитором, між вкладниками та банками, є частиною іншої довіри":

"Це, у першу чергу, довіра громадян, учасників ринку до влади, до її інституційної спроможності виконувати задеклароване. Тертя на політичному Олімпі, відсутність взаємодії між органами влади, між урядом та Національним банком - все це люди знають і розуміють".

Джерело