Експертна думка

Президент АУБ на телеканалі "ЕРА"

Прес-служба АУБ 18 грудня 2014

О. Сугоняко: "Якщо ми хочемо стимулювати попит, то попит потрібно стимулювати ростом заробітних плат людей, доходів, а не ростом кредитної заборгованості"

Прес-служба АУБ 14 серпня 2013

І саме зараз Україна переживає бум споживчих кредитів. За останні півроку банки збільшили фінансування таких позик. Серед українців розстрочка - вже звична справа. Популярності набувають і кредитні картки. На що люди витрачають кредитні гроші та якими можуть бути наслідки від життя в борг - досліджував Сергій Лефтер.

Для Христини це перше придбання у борг. Ноутбук їй потрібен для роботи. Коштує такий потужний комп'ютер 12 тисяч гривень. Виплатити всю суму одразу дівчина не може, тож спокусилася на розстрочку.

Христина Кулаковська, киянка:

- Шесть месяцев первых - это ноль процентов, я просто выплачиваю стоимость всю, а с седьмого месяца - 0,01 процент. И я просто планирую, что я за 6 месяцев все выплачу.

Така розстрочка - один із видів споживчих кредитів. За останні півроку їх кількість в країні значно зросла.

Сергій Лефтер, журналіст:

- Телевізор за 20 тисяч гривень, холодильник за 10 та пральна машина за 8. Усе це простим українцям не по кишені. Здійснити мрію можна з допомогою кредиту. Однак не варто забувати - борг потрібно віддавати. І не тільки ці гроші, але й відсотки.

Попри можливі переплати люди традиційно беруть у кредит електронну та побутову техніку. А наприкінці літа у моді - приладдя для школярів і студентів.

Наталія Пасніченко, старший кредитний брокер:

- Якщо в прошлому місяці вдень було десь кредитів 8-10, то зараз це від 10 до 15. В основному беруть це ноутбуки, планшети, монітори до комп'ютерів, системні блоки.

На тенденції ринку банки теж реагують. Якщо за перше півріччя 2012-го скоротили фінансування кредитів на три з половиною мільярди гривень, то з початку 2013-го - підвищили на чотири мільярди. Позичати населенню - чи не найпривабливіша ніша, пояснюють фінансові аналітики. Зростання кредитування передусім відбувається завдяки збільшенню видач карткових грошей.

Дмитро Яблоновський, фінансовий аналітик:

- Кредитна картка зазвичай має певний так званий безкоштовний період, тобто період, за який ви не сплачуєте відсотків. Одного разу вам відкрили цю кредитну лінію, і потім вона може лежати ця картка, ви нею не користуєтеся, але потім, якщо терміново виникла потреба в грошах, не треба нікуди бігти. Ефективна ставка по готівкових кредитах, вона може сягати 50, 60 відсотків. Навіть 100 відсотків.

Надмірне споживче кредитування може стати скринькою пандори, вважають в Асоціації українських банків. Мовляв, варто передусім вкладати кошти у розвиток реального сектора економіки.

Олександр Сугоняко, президент асоціації українських банків:

- Якщо ми хочемо стимулювати попит, то попит потрібно стимулювати ростом заробітних плат людей, доходів, а не ростом кредитної заборгованості. Як населенню в умовах спаду економіки, і як уряду в умовах спаду економіки, повертати ці кошти?

А от дати поштовх розвитку народного господарства має збільшення фінансування кредитів для бізнесу. Натомість з початку року у цьому сегменті портфель позик зріс лише на 16 мільярдів гривень.

Автор: Сергій Лефтер. Оператори: Юрій Анісімов та Вадим Тимофєєв. Перший Національний.

О.Сугоняко: "В Україні є радикальна проблема з виконанням бюджету"

Прес-служба АУБ 14 серпня 2013

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко розповів в ефірі радіостанції «Голос Столиці» про ризики, що стоять перед українською економікою і національною валютою.

У липні українці продали в два рази менше валюти, ніж у червні. Якщо на початку літа населення віднесло в обмінники майже 68 мільйонів доларів, то в липні – трохи більше 32 мільйонів. Загальний обсяг операцій з готівковою валютою на міжбанку в липні склав 3,4 мільярда доларів. Причому, рівень продажу й купівлі банками валюти у населення був практично однаковим – близько 1,7 мільярда.

Якщо говорити про підсумки семи місяців поточного року, то можна констатувати, що різниця між рівнем купівлі і продажу валюти населенням невелика - усього майже 126,5 мільйонів доларів, повідомляє Нацбанк.

Що стосується вкладів населення у іноземній валюті, то, за повідомленням регулятора, зростання відбулось на 174,5 мільйонів доларів. Загальна сума валютних депозитів українців складає понад 22,5 мільярдів доларів.

Однак експерти констатують, що, незважаючи на зростання заощаджень у іноземній валюті, українці все ж надають перевагу депозитам у гривні, оскільки банки пропонують більш привабливі умови.

«Голос Столиці»: У чому краще тримати свої заощадження, у гривні чи іноземній валюті?

Олександр Сугоняко: Повірте мені, це запитання є надзвичайно складним. Проблема у нас, та й не тільки у нас, що ніхто не може сказати, що буде з економікою будь-якої країни через рік. Ми можемо дивитися тільки на найближчий період, наприклад на місяць. Якщо хтось хоче заощадити на десять років – беріть шматок золота і зберігайте, це найкраще. А якщо говорити про три роки – я не бачу, як будуть розвиватися події. Тільки шарлатани можуть говорити, що буде через три роки. Хіба хтось говорив рік назад, що в Україні буде чотири квартали падіння економіки, крім дуже небагатьох людей? Як буде зараз – зупиниться у нас рецесія чи посилиться… Можна говорити на цю тему, але все залежатиме від того, що буде у Європі, що буде з Америкою. На сьогодні ці питання є дуже складними, на жаль.

«Голос Столиці»: Чим пояснити факт різкого скорочення продажу валюти населенням у липні? Сезоном відпусток? Чи є якісь інші причини?

Олександр Сугоняко: Є причини, які пов'язані з тим, що валютний ринок в Україні в останні місяці більш-менш збалансований. Збалансований він тим, що є обов’язковий продаж валюти експортерів. Є ще цілий ряд факторів, наприклад, покращилася ситуація з платіжним балансом. Але це не означає, що завтра буде та сама ситуація. Нам треба буде мінімум 7-7,5 мільярдів доларів взяти, щоб розрахуватися до кінця року за державними борговими зобов’язаннями. А де їх брати, якщо бюджет пустий? Значить, треба позичати. А хто нам буде позичати, на яких умовах, і чи будуть взагалі? Тобто, ці проблеми як висіли, так і висітимуть до тих пір, поки економіка не почне працювати на країну, а не на окремі кишеню-дві.

«Голос Столиці»: Зробіть прогноз – що буде восени?

Олександр Сугоняко: Я можу тільки проговорити ті чинники, які можуть впливати на ту саму валюту. Обслуговування боргу – проблема, отримання необхідного імпорту – проблема, стан бюджету – радикальна проблема, тому що за півроку ми отримали доходів менше, ніж було за півроку минулого року. Тобто це – катастрофа, економіка не має коштів, і яким чином це все відіб’ється – не знаю. У нас сьогодні 22,7 мільярдів доларів валютних резервів. Я не знаю, яка частина з них є ліквідною, але це не всі 100%. Я думаю, щоб ми з вами спокійно спали, за нормами, які існують на сьогоднішній день, це мало би бути більше 24 мільярдів.

Нагадаємо, рівень чистої купівлі валюти населенням за 7 місяців 2012 року склав майже 4 мільярди доларів. Тоді, щоб підтримати гривню, Нацбанк був змушений продавати валюту зі своїх резервів.

http://newsradio.com.ua

О. Сугоняко: "Залежності між процентними ставками й інфляцією немає"

Прес-служба АУБ 13 серпня 2013

Національний банк України оголосив про зниження облікової ставки. Що це означає для банківської сфери загалом та для кожного окремого вкладника зокрема? Які процеси відбуваються в економіці України?

Ці та інші питання у програмі телеканалу TVi "Окрема думка" обговорюють гості студії: Олександр Сугоняко – президент Асоціації українських банків і Борис Тимонькін – голова ради Незалежної асоціації банків України.

Олександр СУГОНЯКО: Якоюсь мірою ці події у нас в Україні відповідають тому, що робиться у світі – процентні ставки зменшують основні гравці на світовому ринку. Тому ця подія – в ракурсі загальносвітових тенденцій… Це дуже віддалено від звичайної людини. Мені не подобається, що це подається як якась величезна подія, ледь не сенсація, яка має змінити процентні ставки за кредитами.

Чого очікувати після підписання угоди з ЄС… Ми бачимо, що західні банки охолоджуються в плані перебування тут, інтересу, вони потихеньку йдуть звідси як бізнесові структури, які бачать, що тут великі ризики.

Залежності між процентними ставками й інфляцією немає, кореляції немає. Це свідчить про те, що оці монетарні дії, які можуть бути… Скажімо, є інші причини, які тримають процентну ставку високо – ризики економічні у нас в Україні є надзвичайно високими, ризики від діяльності правоохоронних органів, судів є надзвичайно високими, а крім того, й адміністративні органи…

Це дуже віддалено від звичайної людини. Мені не подобається, що це подається як якась величезна подія, ледь не сенсація, яка має змінити процентні ставки за кредитами

Якщо ми хочемо говорити про зменшення процентних ставок, треба всерйоз продумати, де оці анклави в економіці, куди банківська галузь могла би зайти, це виробництво має бути, де створюється додана вартість із мінімальними ризиками.

Ми сьогодні з пострадянських країн маємо одну з найгірших ситуації із економічними ризиками в Україні. Ну, підпишемо ми Угоду про асоціацію з ЄС – дуже добре. Але насправді тут ще величезна робота попереду всередині країни…

Із курсом не так все просто. Те, що він стабільний, – то Україна дорого заплатила за цю ілюзію стабільності. І не тільки тим, що ми маємо, по суті, 12-мільярдне зменшення валютних резервів за останні два роки. Це все плата наша. І ми входимо у зону найбільшої турбулентності у найближчі три-чотири місяці з мінімальними за останні чотири чи п'ять років валютними резервами.

Ризики економічні у нас в Україні є надзвичайно високими, ризики від діяльності правоохоронних органів, судів є надзвичайно високими, а крім того, й адміністративні органи

Ми заплатили ще тим, що для того, аби тримати платіжний баланс у тому стані, в якому він був раніше, ми за три роки наростили колосально зовнішній державний борг – він збільшився майже на 30 млрд доларів… Плюс різке гальмування приросту грошової маси, через що була обезкровлена економіка. Цей негатив зберігається – ми маємо сьогодні дефіцит бюджету. Ми маємо сьогодні, здається, вперше за всю історію України, коли надходження до бюджету України за півроку менші, ніж за попередні півроку. Такого ніколи не було на моїй пам’яті.

Безумовно, можна тримати ще цей курс, спалюючи валютні резерви і нарощуючи борги. Але це ілюзія. Тобто країна бідніє – і це факт.

Борис ТИМОНЬКІН: Це такий доволі професійний індекс. У тих банків, які мають доступ до рефінансування нацбанку, рефінансування буде на піввідсотка меншим. Це гарний тренд – Нацбанк демонструє, що він зацікавлений у пожвавленні економічного розвитку і робить більш дешевшим можливість рефінансування комерційних банків.

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС не є чарівною паличкою. Це позитивний крок – але це лише один крок. Після цього треба зробити ще багато кроків, щоби наповнити угоду реальним змістом.

Ринок більш-менш збалансований. Якщо ви відрахуєте виведення капіталів по-сірому і по-чорному, то платіжний баланс країни позитивний. Оце принципово. Реально, якби стільки не виводили, то мали б і офіційний баланс позитивний. Валютний ринок більш-менш на позначці 8,10-8,15 збалансований…

От на днях був ювілей Леоніда Даниловича – можемо сказати йому велике спасибі. Після нього в угарі, що свобода, демократія, всім все дамо – все просрали, звиняйте за вираз

Чому стали заводи? Цього корені в 2005-2006 роках. Помаранчева революція – це ж була революція імпортерів проти експортерів, хто підтримував, база така соціальна. Відразу відмінили захисні мита на нафту і нафтопродукти, стало дешевше ввозити готові нафтопродукти, ніж переробляти на своїх заводах – все.

Тому похибки економічної політики… От на днях був ювілей Леоніда Даниловича – можемо сказати йому велике спасибі. Бо роки 2001-й, 2002-й, 2003-й, 2004-й – це як за підручником написаний розвиток економіки, всі основні індексації йшли так, як потрібно було робити. Після цього в угарі, що свобода, демократія, всім все дамо – все просрали, звиняйте за вираз. Потім була криза світова – це ще наклалося. І після цього таке собі барахтання – досить непогано виходили, треба відзначити, в кризу. Це слов’янська натура – в кризу мобілізуємося.

http://tvi.ua/

Інтервю Президента АУБ о.Сугоняко на радіо Ера ФМ

Прес-служба АУБ 13 серпня 2013

«Векселі – це іграшка у руках підприємств та банків які беруть учать у цій грі і яка приведе до проблем. Тому що в умовах відсутності довіри і при проблемному судочинстві, коли справедливість дуже важко захистити буде виниками маса проблем», - заявив Президент АУБ О. Сугоняко на передачі радіо Ера ФМ.

Сугоняко з макроекономічної точки зору позитивно оцінив розвиток вексельного обігу в Україні, який проводять уряд і НБУ. Проте важає, що із мікроекономічного боку весь той позитив буде нівельовано через колосальний брак довіри в українській економіці та недоліки у регулюванні обігу цінних паперів. Для адекватного макроекономічного ефекту від векселів необхідний повноцінний їх вторинний ринок, із чим теж поки проблеми. Крім того плани погашення заборгованостей урядом через випуск казначейських векселів, О. Сугоняко вважає по суті прихованим та відстрокованим у часі дефолтом уряду по своїх зобовязаннях.

Сугоняко негативно оцінив економічну і фінансову політику уряду та НБУ. Зокрема за те, що утримування курсу гривні та низької інфляції за будь-яку ціну призвело до заморожування української економіки та падіння ВВП. А безмірні зовнішні та внутрішні запозичення посилюють ризик дефолту

Повне інтервю можна послухати тут

.

Прослушать или скачать Сугоняко Радіо ера фм 13.08.13 бесплатно на Простоплеер