Новини фінансового сектору

Інтерв’ю з Президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко

Днями зал засідань Асоціації українських банків став місцем проведення “круглого столу”, присвяченого актуальній темі – створенню конкурентного ринку охоронних послуг. Його проведено в рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради. З ініціативою їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. Як стало відомо з “круглого столу”, на слуханнях одним з пріоритетних банкіри ставитимуть питання про ринок охоронних послуг. Своїми думками з цієї проблеми з нами поділився один з ініціаторів згаданих заходів, Президент  Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, виходячи з нещодавніх заяв НБУ та АУБ, на запланованих парламентських слуханнях значної уваги буде приділено темі ринку охоронних послуг. Чому банківська система піднімає саме її?

Як відомо, законами України на банківську систему покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави. Тут слід сказати і про функцію  здійснення емісії гривні та організації її обігу, що покладена на НБУ. Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних і юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть їх банківські рахунки (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ).

Крім того, на банківську систему законодавством покладена відповідальність за збереження коштів та майна клієнтів. Зокрема, в  чинному законодавстві визначено: “Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність").  При цьому, як зазначено в  Ст.5 того ж Закону, “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором”

Як бачимо, відповідальність банкірів тут - ключове поняття. Тому ми мусимо йти на ринок збройної охорони за послугами.

Водночас, як це не дивно, на законодавчому рівні темі обігу зброї та регулювання діяльності охоронних структур взагалі не врегульовано. Держава, поклавши на банківську систему  відповідальність за збереження цінностей, мала б забезпечити оптимальні, зручні для споживачів умови отримання послуг. Створити умови для вибору цих послуг. Інакше кажучи забезпечити існування та розвиток конкурентного середовища. Але цього не відбулося.

То  як  же у нас зараз на ринку охоронних послуг ?

Як не соромно це визнавати, але в Україні ще й досі законодавчо не врегульовано обіг зброї  та діяльність структур, що надають послуги охорони. Таким чином  конкурентного ринку збройної охорони у нас просто немає. А те що є, зокрема послуги ДСО, не завжди задовольняють за якістю, ціною та умовами. Як приклад - зняття охорони у Львівській області, відсутність матеріальної відповідальності охоронців.

Ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно,  мова йде про послуги збройної охорони.  При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує. А мав би бути.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. З цієї причини витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

 Якщо правильно Вас розуміти, то конкурентного ринку збройної охорони в Україні взагалі не існує.

Так. Як я вже казав, цей ринок  за дванадцять років незалежності України законодавчо так і не врегульовано. Ані в частині обігу зброї, ані в частині регулювання діяльності детективних та охоронних структур. Ще й досі  це питання регулюються лише підзаконними актами. Для прикладу уявіть, що було б,   якби до цього часу банківська система не забезпечила прийняття законів, які регулюють надання банківських послуг...

Хто ж реально відповідає за стан на ринку охорони в Україні?

Міністерство внутрішніх справ України, оскільки на них покладена відповідальність і за обіг зброї, і за контроль за охоронними структурами. Чому так сталося? В Міністерстві до цього часу дивно ставились до споживачів охоронних послуг. Їх не помічали. Більше того, чомусь опікувалися і опікуються  тими, хто надає послуги, а саме ДСО. Хочете  конкретний приклад? У Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”,  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС.

Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг. Це не просто слова.

Проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм  матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

То який же вихід?

Ми розуміємо, у МВС є свої проблеми, але тему вироблення державної політики в інтересах споживачів послуг охорони з них ніхто не зніме. Потрібно негайно на державному рівні шукати шляхи виходу з цієї ганьби.

 Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного  ринку охоронних послуг. Причому  за участю не тільки постачальників цих  послуг, але й споживачів.  Тут я згоден, що провідна роль в цій справі має належати МВС. Але не монопольна.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить  вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його  впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів охорони, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Розмову вів Сергій Шумило,
Керівник прес-служби АУБ 

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

- Олександре Анатолійовичу, які, на Вашу думку, передумови розробки законопроекту “Про охоронну діяльність”, в чому полягає недосконалість вітчизняного законодавства у сфері охоронних послуг?

Закон “Про охоронну діяльність” є вкрай необхідним як для суб’єктів господарювання, статутна діяльність яких знаходиться у сфері надання охоронних послуг, так і для користувачів цих послуг.

Передумовою його розробки є необхідність на законодавчому рівні закріпити умови функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності, що зайняті у сфері охоронних послуг та безпеки.

За останні роки крім Державної служби охорони, що створена при МВС України, на цьому ринку активно працюють охоронні структури недержавної форми власності.

Якість послуг та організація охоронної справи у таких структур не гірша за послуги, що надаються підрозділами ДСО. Тому все більше банків користуються послугами недержавних охоронних фірм, проте їх діяльність на законодавчому рівні ще й досі належним чином не відрегульована.

Охоронна діяльність, як правило, пов’язана з використанням вогнепальної нарізної зброї, але на сьогодні у відповідності з діючим законодавством (якщо не рахувати декілька галузей, де діє озброєна відомча охорона) тільки підрозділи ДСО та МВС мають право на використання вогнепальної зброї при здійсненні охоронних заходів. В цьому і є перевага підрозділів ДСО перед недержавними охоронними структурами, що не дає рівних умов для здорової конкуренції на ринку охоронних послуг.

- З якими положеннями законопроектів Ви категорично не можете погодитися? Чому?

Віддаючи належне авторам законопроекту, слід відзначити ряд суттєвих зауважень щодо структури самого Закону та його окремих статей. Наприклад, стаття 31 законопроекту покладає на ДСО функції “… щодо реалізації єдиної на території України концепції охорони об’єктів усіх форм власності”.

В цій статті не враховані такі вимоги Закону України “Про Національний банк України”:

1) стаття 7 покладає на НБУ функції “щодо встановлення для банків правил захисту інформації коштів та майна”;

2) статтею 33 до повноважень НБУ віднесено “… визначення вимог стосовно технічного стану та організації охорони приміщень банківських установ”.

Також слід зазначити, що ДСО є однією, хоч і дуже великою з охоронних структур на ринку охоронних послуг, то чому тільки вона має розробляти концепцію охорони для приватних підприємств, які можуть взагалі користуватися послугами охорони і безпеки не тільки підрозділів ДСО. Було б за доцільне, щоб приватні підприємства разом з обраним ними охоронною структурою самостійно визначали рівень достатності охоронних заходів, що забезпечать збереження приватного майна (в тому числі  умови щодо виду та порядку охорони та інженерно-технічної укріпленості об’єкта).

Стаття 35 законопроекту “Про охоронну діяльність” передбачає, що ДСО розробляє :

1) “Основні вимоги до захисту об’єктів усіх форм власності від злочинних посягань, типові договори і вимоги до інженерно-технічної укріпленості та оснащення технічними системами та засобами охоронного призначення об’єктів державної та інших форм власності, інструкції, технічні вимоги, інші нормативно-методичні акти, що регламентують виконання охоронних функцій”.

В цій статті також не враховані  вимоги Закону України “Про Національний банк України”, що передбачені статтями 7 та 33.

2) “Кошти податку на прибуток та на додану вартість послуг підрозділів підприємств та установ Державної служби охорони щороку зараховується на окремий субрахунок єдиного казначейського рахунку державного бюджету України і спрямовується на фінансування потреб МВС”, що створює передумови фінансової зацікавленості Міністерства внутрішніх справ у активному розвитку на ринку охоронних послуг однієї структури - ДСО.

Отже, законопроект створює нерівні організаційні, правові та економічні права для суб’єктів різних форм власності, що функціонують на ринку охоронних послуг, надаючи перевагу Державній службі охорони.

На моє глибоке переконання, концепція Закону “Про охоронну діяльність “ має будуватися на інших засадах, які б забезпечували розвиток охоронних послуг на умовах конкуренції та рівноправності, а не навпаки, як це вийшло зі згаданим законопроектом.

- Ви вважаєте, що в Україні відсутня здорова конкуренція... 

- Так. Однією з необхідних умов розвитку конкуренції є врегулювання на законодавчому рівні правових, організаційних та економічних засад професійної охоронної діяльності, чітке визначення прав, повноважень і статусу як ДСО, так і недержавних охоронних служб.  Проте,   цього немає. Виконання охоронних функцій підрозділами ДСО та професійна охоронна діяльність недержавних охоронних підприємств грунтується на різній правовій основі, що спричинює нерівні умови конкуренції на ринку охоронних послуг.

Так, скажімо, у зв’язку з відсутністю на даний час Закону про зброю, практично тільки стройові підрозділи міліції та підрозділи ДСО мають право на використання вогнепальної зброї при наданні послуг з охорони, а отже є єдиними монополістами у сфері озброєних послуг. Окрім цього, недержавні охоронні підприємства у своїй діяльності керуються Законом "Про підприємництво" та нормативно-правовими актами, що визначають умови та правила здійснення охоронного бізнесу.

А контроль за дотриманням ліцензійних умов надання охоронних послуг здійснюється МВС України. Зовсім інша ситуація з ДСО, яка створена при МВС, але не входить до її структури, хоча підпорядкована Міністерству внутрішніх справ та діє за затвердженим Кабміном "Положенням про ДСО при МВС України", що забезпечує їй певні привілеї перед іншими охоронними структурами.

То ж про яку здорову конкуренцію може йти мова?

- Досвід яких країн Ви вважаєте найбільш прийнятним для України? Чому?

 - Польщі. Оскільки у них це питання на законодавчому рівні дуже добре відрегульовано. Польське законодавство надає рівні конкурентні умови розвитку ринку охоронних послуг, завдяки чому там спокійно уживаються і конкурують між собою охоронні підприємства з різними формами власності. А головний закон, що регулює охоронну діяльність, є законом прямої дії, в якому досить чітко і конкретно виписані положення та вимоги щодо організації охоронної діяльності. Непогана нормативна база і в Росії. Це чотири закони, що забезпечують здорові конкурентні умови для розвитку ринку охоронних послуг.

 - Які Ваші прогнози на найближчі 5 років?

- Сьогодні в державі ми маємо таку політичну ситуацію, коли не те щоб на п'ять, але й на рік давати прогнози дуже важко. Неврегульованість законодавства і політична нестабільність можуть перекреслити будь-які найкомпетентніші прогнози. Можу сказати одне: якщо на законодавчому рівні будуть забезпечені повноцінні умови для розвитку здорової конкуренції на ринку охоронних послуг, то матимемо непогані перспективи щодо покращення ситуації. В цьому відношенні для нас обнадійливою є конструктивна позиція нового Голови НБУ Сергія Тігіпка. На нещодавній зустрічі з ним ми обговорювали цю проблему і знайшли повне розуміння. На його прохання Асоціацією українських банків на розгляд НБУ подано пакет пропозицій, зокрема й стосовно охоронної діяльності. Ми запропонували консолідувати зусилля щодо прийняття змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими б передбачалось мати комерційним банкам власну озброєну охорону.

Ми також обгрунтували небезпечність прийняття законопроектів "Про охоронну діяльність" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування", спрямованих на закріплення домінуючого положення підрозділів ДСО на ринку охоронних послуг. В разі прийняття цих законопроектів підрозділи ДСО отримають цілком реальну можливість значного контролю і за сферою послуг з інкасації, витіснивши з цього сегменту ринку всі банківські установи, оскільки банки не мають права на володіння вогнепальною зброєю. А це вже взагалі нонсенс! В усьому світі зазначений процес відноситься саме до банківських операцій, оскільки є складовою ланцюгу грошового обігу, який забезпечується банківською системою держави. Такий підхід створює оптимальні умови для організаційно-технічного забезпечення випуску в обіг та вилучення з обігу готівки. Запропоновані ж новації є спробою розірвати існуючий ланцюг грошового обігу в країні. От вам і прогнозуй... 

Журнал "Охоронний вісник"
Записав Сергій Шумило,
керівник прес-служби АУБ

Асоціація українських банків разом з Українською федерацією працівників недержавних служб безпеки, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради і Національним банком України виступили ініціаторами проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”.

До участі у роботі оргкомітету були також запрошені представники МВС, Служби безпеки України, Українського Союзу промисловців і підприємців, спеціалісти банку “Аваль”.

Метою конференції, проведення якої заплановано на жовтень, є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні.  Під час жвавого обговорення, що відбулося 8 вересня в Асоціації українських банків, учасниками оргкомітету поставлені наступні цілі:

• Аналіз проблем практичної взаємодії структур ДСО та суб’єктів отримання послуг ДСО
• Ознайомлення з практичним досвідом інших країн в формуванні діяльності ринку охоронних послуг
• Напрацювання практичних кроків для покращення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг
• Ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній сфері
• Створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони.

Прийнято рішення звернутися до Президента України, профільних комітетів Верховної ради, урядових структур з пропозицією взяти участь у заході, який матиме безперечно велике значення для становлення ринку охоронних послуг. Оргкомітет розраховує також на участь науковців, представників професійних об’єднань,  іноземних гостей, журналістів. Визначено основні тематичні розділи конференції:

1. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.
2. Проблеми практичної взаємодії ДСО з суб’єктами отримання охоронних послуг.
3. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
4. Вироблення практичних підходів до формування необхідних структур щодо забезпечення подальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг в Україні.

Головою оргкомітету з проведення Міжнародної конференції обрано Президента Асоціації українських банків О.А. Сугоняка, заступником – Голову федерації недержавних служб безпеки Г.Г. Оніщенка. Виконавчий секретар оргкомітету – керівник управління банківських технологій АУБ П.М. Решетніков.

З питань участі у роботі конференції звертатись до Виконавчого секретаря оргкомітету Петра Решетнікова за тел. +38 044 5586295 або на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Прес-служба Асоціації українських банків
Головатенко О.В.
тел. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони” – така тема “круглого столу”, що відбувся 25 березня в Асоціації українських банків. Мета цього заходу – привернути увагу до проблем, що їх мають комерційні банки під час охорони матеріальних цінностей, а також обговорити у відвертому діалозі можливість законодавчого закріплення права банків на створення відомчої охорони, озброєної вогнепальною зброєю.

З ініціативою про проведення такого “круглого столу” виступили Нацбанк, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та АУБ. Відбувався він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Участь у “круглому столі” взяли заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент АУБ Олександр Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович, заступник голови комітету з питань приватизації Людмила Кіріченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управління Верховної Ради Микола Мельник, голова правління Української федерації працівників недержавних служб безпеки Валентин Федорчук, заступники голів або керівники служб безпеки комерційних банків “Аваль”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Держощадбанк”, “Укрінбанк” та “Укрсоцбанк”, керівники інших установ та організацій, що мають відношення до охоронної діяльності, а також представники ЗМІ.

Під час “Круглого столу” відбувся відвертий діалог між представниками комерційних банків, НБУ, АУБ, ДСО при МВС України та іншими установами щодо створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони, проаналізовано існуючі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Зокрема, учасники діалогу констатували відсутність державної політики щодо використання зброї та регулювання діяльності охоронних структур, що унеможливлює побудову здорового конкурентного ринку та сприяє закріпленню на ньому домінуючого становища ДСО при МВС України.

Учасники “круглого столу” відзначили важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО та виступили за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. Вони підтримали законопроект НБУ “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів і рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На переконання Президента АУБ, прийняття згаданого Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

У 3 кварталі 2003 р. АБ "Брокбізнесбанк" продемонстрував позитивну динаміку розвитку. За липень-вересень 2003 р. чисті активи АБ "Брокбізнесбанк" збільшились на 15% і склали на 01.10.2003 р. 1 827,341 млн. грн.
Статутний капітал АБ "Брокбізнесбанк" залишився незмінним і склав на 01.10.2003 р. 80 млн. грн., а регулятивний капітал зріс за 3 квартал на 3,4% – до 168,006 млн. грн.

Обсяг коштів клієнтів на рахунках АБ "Брокбізнесбанк" за результатами 3 кварталу зріс на 4,1%, і на 01.10.2003 р. склав 1 201,536 млн. грн. Цей приріст відбувся в основному за рахунок бюджетних коштів і коштів фізичних осіб. Бюджетні кошти зросли порівняно з 01.07.2003 р. на 13,4% до 64,100 млн. грн., а кошти фізичних осіб – на 12,2% до 296,719 млн. грн.. При цьому обсяг коштів юридичних осіб збільшився на 0,9% порівняно з 01.07.2003 р. (до 840,717 млн. грн.).

Кредитний портфель АБ "Брокбізнесбанк" також збільшився за липень-вересень 2003 р. На 01.10.2003 р. він склав 857,798 млн. грн., при цьому динаміка його розвитку склала 9,8%. Особливо зросли обсяги кредитів фізичним особам – на 10,9% (до 206,061 млн. грн.). Обсяги кредитів, наданих юридичним особам, також зросли на 9,5% і склали на 01.10.2003 р. 651,737 млн. грн.
Також за 3 квартал зросли основні засоби та нематеріальні активи АБ "Брокбізнесбанк" – на 3,3%, і склали 104,604 млн. грн.

Чистий прибуток банку порівняно з аналогічним періодом минулого року значно збільшився – на 197,3% і склав 7,952 млн. грн.

Особливо значну динаміку розвитку АБ "Брокбізнесбанк" показав за випуском пластикових карток. За 3 квартал 2003 р. кількість емітованих банком пластикових карток збільшилась на 56%. Кількість POS-терміналів і пунктів видачі готівки залишилася незмінною і склала 50 пунктів. Банк у 3 кварталі 2003 р. активно розвивав мережу банкоматів, і порівняно з 01.07.2003 р. мережа банкоматів АБ "Брокбізнесбанк" по Україні розширилась на 30%.

Мария Коваленко
Отдел маркетинга
АБ "Брокбизнесбанк"
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Спільним наказом Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України від 12.08.03р. № 94/387 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.03р. за № 740/8061) був затверджений Порядок надання Держфінмоніторингом ДПА України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та отримання інформації про хід їх опрацювання (далі – Порядок). Цей Порядок визначив механізм надання Держфінмоніторингом ДПА України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані зі згаданою протиправною діяльністю, а також отримання інформації про хід опрацювання наданих матеріалів.

Розпорядженням від 17.07.03р. № 420-р Кабінет Міністрів України відрядив до Держфінмоніторингу із залишенням у кадрах Державної податкової адміністрації України кілька високопоставлених офіцерів податкової міліції.

На думку спеціалістів Асоціації українських банків, згадані підзаконні нормативні акти не відповідають чинному законодавству та мають бути скасовані з таких правових підстав:

• Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який, зокрема, передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Так, статтею 19 Конституції України (частина 2) проголошено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
• Закон України від 28.11.02р. № 249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі – Закон від 28.11.02р. № 249-IV) зобов’язує Держфінмоніторинг відповідно до покладених на нього завдань співпрацювати з органами виконавчої влади, іншими державними органами, завданнями яких є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму та за наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, надавати правоохоронним органам, згідно з їх компетенцією, відповідні узагальнені матеріали. В усіх інших випадках Держфінмоніторингу заборонено передавати будь-кому одержану від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, яка містить комерційну чи банківську таємницю (стаття 8 Закону від 28.11.02р. № 249-IV).
• Статті 2, 8 та 19 Закону України від 04.12.90р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" не передбачають, що завданням державної податкової служби та податкової міліції є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, налагоджування співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері.

За таких умов, на думку Президента АУБ Олександра Сугоняка, наказ Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України від 12.08.03р. № 94/387 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.03р. за № 740/8061) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. № 420-р "Про відрядження осіб начальницького складу податкової міліції до Держфінмоніторингу" слід визнати такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та мають бути скасовані.
 
Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додаток 1:

У коммерческих банков Украины нет выбора на рынке охранных услуг. Но с Государственной службы охраны они ужиться не могут…

Денежные накопления являются основой банковских капиталов. Деньги нужно охранять. Причём в развитых странах считается вполне естественным, что службу по охране банков несут специально подготовленные военизированные подразделения, оснащенные огнестрельным оружием. Причем финансовые учреждения имеют возможность выбора среди нескольких фирм, обеспечивающих их безопасность.

В пост-советских странах – Литве, Латвии, России, Казахстане – эта практика уже стала привычной. В Украине ситуация иная. На сегодняшний день право использования оружия во время несения охраны объектов, имеет исключительно государственная служба охраны (ГСО) при Министерстве внутренних дел. Именно поэтому украинские банкиры обращаются к ней как единственному на рынке охранных ведомств вооружённому оператору. Потому что больше не к кому.

Охрана и охраняемые: кто кого?

В нашей стране функционирует около 160 коммерческих банков, большинство из которых имеет развитую сеть филиалов и отделений. В общей сложности, по данным Ассоциации украинских банков (АУБ), за свой покой и безопасность они платят ГСО ежегодно около 140 млн грн.

Однако в 2002 году госслужба охраны повысила стоимость своих услуг вдвое. В ответ АУБ обратилась в антимонопольный комитет с просьбой рассмотреть обоснованность такого повышения тарифов. По словам президента Ассоциации Александра Сугоняко, своевременное обращение в АМК позволило коммерческим банкам сэкономить около 58 млн грн.

Так начался конфликт между государственным охранным ведомством и организацией, представляющей большую часть украинских банков. Антимонопольный комитет Украины по поручению Кабмина провел серию комплексных проверок подразделений госохраны. Ответным ходом ГСО стали иски, поданные в Высший Хозяйственный и Аппеляционный хозяйственный суды Киева на Ассоциацию украинских банков. В них содержались требования к АУБ опровергнуть ее собственные заявления о монополизме ГСО на рынке охранных услуг, как наносящие вред деловой репутации ведомства, а также взыскать в пользу охранной службы 1 млн грн. При этом истец ссылался на многочисленные письма в Верховную Раду, к Президенту и премьер-министру, которые АУБ писала по требованию банков – членов Ассоциации.

Иски были отклонены, однако Днепровский районный суд Киева удовлетворил их. В свою очередь, АУБ заявила, что оставляет за собой право обжаловать решение Днепровского райсуда в Апелляционном суде.

Так монополисты или нет?

Хотя Государственная служба охраны считает обвинения в монополизме в свой адрес необоснованными, почти год назад первый ее руководитель В.Шаповал в интервью “Украинской инвестиционной газете” . № 47(374) от 26 ноября 2002 года признал обратное. "Сейчас нас вполне справедливо обвиняют в том, что мы одновременно являемся монополистом на рынке услуг безопасности и контролируем частные охранные предприятия", - заявил он.

Не вдаваясь в спор между охранниками и их «подопечными», заметим, что деятельность госохраны и негосударственных охранных предприятий имеет свою правовую специфику. Право на ношение огнестрельного оружия для ГСО предусмотрено утвержденным Кабмином “Положением о Государственной службе охраны при МВД Украины”. Негосударственные охранники в своей деяльтельности руководствуются Законом “О предпринимательстве” и нормативно-правовыми актами, определяющими условия и правила ведения частного охранного бизнеса. Данными актами ношение огнестрельного оружия не предусмотрено.

Для банков же, как уже говорилось, вооруженная охрана предпочтительнее. А значит, ГСО, при отсутствии других подобных служб, оказывается в более выигрышном положении. Теоретически это дает ей возможность выдвигать неограниченные требования клиентам по оплате своих услуг.

Возможно, если бы в Украине существовал закон об оружии, это бы способствовало формированию относительного равноправия между государственными и частными охранными ведомствами. Но пока такого закона нет.

Между тем, банкиры решили найти третий путь из создавшейся ситуации. Так, Нацбанк уже внес в Верховную Раду законопроект о создании банками собственной охранной службы, оснащенной автоматическим и полуавтоматическим оружием. Однако когда он будет рассмотрен, пока неизвестно.

Один только этот закон, и даже закон об оружии не могут стать средством полного решения проблемы. Правовое поле, регулирующее охранную деятельность в Украине, нуждается в единой концепции государственной политики формирования и функционирования конкурентоспособного рынка данного рода услуг. И в разработке ее должны принять участие все заинтересованные стороны – охранные ведомства всех форм собственности, банки и МВД в равной степени.

ProUA

Вчора, Голова Національного банку Сергій Тігіпко обговорив з Президентом України можливість дострокового повернення кредиту Міжнародному Валютному Фонду, повідомляє прес-служба Глави держави. Крім того, Голова Національного банку доповів про стан грошово-кредитного ринку за вісім місяців поточного року. Зокрема, з початку року банк випустив в обіг додаткових платіжних засобів сумою 9,8 млрд. гривень (23,6 %), монетарна база зросла на 18,3 млрд. гривень (або 28,3 %). Також з початку року через інтервенції на валютному ринку придбав іноземної валюти на загальну суму 2226 млн. доларів США.

Сергій Тігіпко доповів Президенту про результати здійсненого прямого продажу акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" Кабінету Міністрів України, в результаті якого 990 об'єктів, що являють собою єдиний майновий комплекс, було передано до Кабінету Міністрів України.

Управління зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації НБУ
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правової політики

01008, м. Київ-8. вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-20-97

№ 06-1/19-2349       “23” липня 2003 р.

Голові Ради суддів України
п. КРИВЕНКУ В.В.

Копія:  Сутоняку О

Шановний Вікторе Васильовичу!

Надсилаємо скаргу Сугоняка О. про порушення законодавства суддею місцевого Дніпровського районного суду міста Києва Кузнецовою О.О.

Просимо вивчити зазначені у скарзі факти та, у разі їх підтвердження, ініціювати перед відповідною кваліфікаційною комісією суддів згідно з частиною другою статті 97 та статтею 98 Закону України “Про судоустрій України” питання про дисциплінарну відповідальність судді.

Про наслідки розгляду та вжиті передбачені законодавством України заходи просимо повідомити скаржника та Комітет.

Додаток: звернення на 3 аркушах.

З повагою
Перший заступник Голови Комітету                             М.ОНІЩУК

Департамент монетарної політики повідомляє, що 15 серпня 2003 року проведено позачерговий тендер з рефінансування банків, які здійснили кредитування підприємств агропромислового комплексу для закупівлі зерна на внутрішньому та зовнішньому ринках на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 19 червня 2003 року № 923 " Про напрями використання коштів державного бюджету на здійснення заходів з подолання наслідків стихійного лиха в сільському господарстві та розвитку аграрного ринку", строком до п"яти місяців на суму 300 млн.грн. під 8% річних. За результатами тендеру Національним банком надано кредит на загальну суму 8.7 млн. грн.

Управління зв'язків з громадськістю
та засобами масової інформації НБУ
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Об этом в интервью программе "Викна-бизнес" телеканала СТБ сообщил первый заместитель главы НБУ Арсений Яценюк. Как мы уже сообщали, подобные притязания со стороны мытарей ощутили сразу несколько банков. Налоговики мотивировали их изменениями в своих нормативных актах.

Данные о процентах, начисленных на депозиты физических лиц, мытари стали требовать после того, как в начале апреля ГНАУ внесла изменения в форму справки о сумме выплаченных доходов и удержанных с них налогов, а также порядок ее заполнения и подачи налоговым органам. То ли специально, то ли случайно, из документа были удалены упоминания о том, что проценты по депозитам физлиц не включаются в расчет налогооблагаемого дохода граждан.

Антонина Паламарчук,
вице-президент Ассоциации украинских банков:
Возникла ситуация, когда в некоторые банки начали звонить представители налоговой администрации и стали говорить, что банки должны предоставить перечень лиц, имеющих депозиты, начисленные проценты и удержанные налоги. Но мы не удерживаем налоги с процентов по депозитам. А предоставлять информацию незаконно.

Банки налоговикам, естественно, никакой информации не дали. Каких-либо санкций мытари к "отказникам" применять не стали. Но, на всякий случай, профильная Ассоциация официально обратилась к руководству ГНАУ с просьбой пресечь подобные поползновения подчиненных. Ответ еще не последовал. В Нацбанке, формально не имеющем отношения к конфликту, сам факт его возникновения не находят удивительным. Мол, не первый и не последний раз скрещиваются интересы финансистов и мытарей.

Арсений Яценюк,
первый заместитель председателя НБУ:
З огляду на запити, якi поступають вiд податкових органiв, в мене виникають сумнiви щодо законностi таких запитiв.

Нынешняя стычка - своего рода прицел на будущее. В 2005-м банки будут обязаны удерживать с процентов, начисленных на депозиты физлиц, 5%-ный налог и информировать об этот мытарей. Однако НБУ сейчас разрабатывает законопроект, которым планируется смягчить налоговое бремя на вкладчиков.

Арсений Яценюк,
первый заместитель председателя НБУ:
Якщо Верховна Рада пiде на змiну цього закону i буде оподатковувати депозити на строк до одного року, вирiшиться двi проблеми. Перша - оподаткування. Друга - довгого пасиву. Це соломонове рiшення.

Оформить законодатель свою инициативу Нацбанк планирует осенью.

Агентство корпоративных новостей

Шановний Олександре Анатолійовичу!

Від імені Ліги страхових організацій України і від себе
особисто вітаю Вас з важливою подією в житті банківської
системи країни — звітновиборним з'їздом Асоціації українських банків!
Асоціація відіграла величезну роль в становленні національного банківського ринку. Протягом вже багатьох років
активно розвивається співробітництво АУБ з Лігою страхових організацій: ми спільно працюємо над формуванням і
вдосконаленням законодавства, відстоюємо інтереси учасників фінансового ринку.
Сподіваємося, що на цьому фундаменті і надалі розвиватиметься і міцнітиме наша співпраця та взаєморозуміння.
Бажаємо Асоціації українських банків великих успіхів в
реалізації важливих завдань, зокрема, і у здійсненні рішень
ХІ з'їзду!

Олександр ФІЛОНЮК,
Президент Ліги страхових організацій України