Новини фінансового сектору

Такою була тема “круглого столу”, який відбувся 07 квітня у Національному банку. Організаторами цього заходу виступили Інститут конкурентного суспільства, Асоціація українських банків, Асоціація юристів фондового ринку, за підтримки та участі Національного банку України.

Метою “круглого столу” було визначення позиції фінансових кіл держави щодо перспектив розвитку належної практики корпоративного управління та формування необхідної законодавчої бази для цього.

У обговоренні взяли участь керівники банків, представники НБУ, АУБ, ДКЦПФР, Українського Інституту розвитку фондового ринку, народні депутати, представники світового банку, Центру комерційного права, FMI, MFK тощо.

Учасники “круглого столу” відзначили, що від недосконалого корпоративного управління сьогодні потерпають не тільки міноритарні акціонери, але й держава, навіть володіючи значною часткою корпоративних прав. Рівень корпоративного управління значно впливає і на діяльність банківського сектору як з боку внутрішнього управління, так і з боку клієнтської бази при проведенні кредитних, інвестиційних та інших операцій, яки супроводжуються кредитними ризиками. Тому вдосконалення законодавства та запровадження національних принципів корпоративного управління у діяльність акціонерних товариств є конче необхідним.

Головуючий п. Тігіпко С.Л. у виступі зазначив, що Національний банк вважає проблеми корпоративного управління дуже важливими для розвитку економіки та банківського сектору і разом з Асоціацією українських банків приділяє значну увагу вдосконаленню законодавства щодо підвищення рівня корпоративного управління у банках. Він підкреслив, що необхідно прискорити прийняття проекту Закону України “Про акціонерні товариства” та змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо підвищення прозорості структури власності.
 
Усі учасники обговорення дійшли згоди щодо необхідності скорішого прийняття закону “Про акціонерні товариства”, що буде сприяти зниженню ризиків діяльності банків з боку їх клієнтів-АТ.

На “круглому столі” були обговорені проблеми взаємодії Правління та Наглядової Ради, необхідність впровадження національних принципів корпоративного управління у підприємствах-клієнтах банків. У дискусії, що виникла при обговоренні проблеми захисту прав міноритарних акціонерів, учасники дійшли згоди щодо необхідності захисту прав акціонерів, що володіють малими пакетами акцій, до яких часто відносяться і банки як інвестори. Але, на думку учасників “круглого столу”, внаслідок економічних факторів необхідно визначити обсяги цього захисту та шляхи його реалізації в умовах необхідності підвищення капіталізації банківської системи.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Офіційна делегація банківської системи на чолі з Головою НБУ Сергієм Тігіпком у складі Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, Голови Фонду гарантування вкладів населення Валерія Огієнка 23-24 лютого перебувала з робочим візитом в Польщі.

Мета поїздки – зближення позицій центральних банків України та Польщі в контексті вступу останньої до Євросоюзу.

В ході візиту відбулися зустрічі з Головою Національного банку Польщі Лєшеком Бальцеровичем, керівниками департаментів НБП з нагляду та міжнародних зв”язків, керівництвом польського Фонду гарантування вкладів населення, Асоціації польських банків.

Українські та польські банкіри обговорили питання співпраці, поділилися  досвідом.

Пан Бальцерович, зокрема, поінформував українських колег про специфіку реалізації трьох головних цілей, що поставлені перед центробанком Польщі, а саме: забезпечення стабільності національної валюти, національної банківської системи в цілому та адаптація банківського законодавства у зв’язку зі вступом до ЄС.

Польська практика демонструє багато аргументів на підтримку позиції НБУ і АУБ щодо недоцільності запровадження в Україні оподаткування доходів населення від вкладів у банках. Польща з цього питання вже має негативний досвід: з запровадження цього податку надходження до бюджету виявилися незначними, проте суттєвим стало падіння обсягів вкладів населення у банки.

Серед напрацювань польських колег цікавим для українських делегатів виявився досвід щодо створення та роботи бюро кредитних історій, Фонду гарантування вкладів населення, комісії з питань банківської етики та ін.

В Асоціації польських банків обговорювалися також  питання капіталізації банків та проблеми банківського нагляду.

Сторони домовилися продовжити такий обмін досвідом, що сприятиме зміцненню української банківської системи на сучасних європейських засадах.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Угоду про співробітництво та координацію дій між Асоціацією українських банків та Комітетом Верховної Ради з питань Євроінтеграції підписали 22 березня Президент АУБ Олександр Сугоняко та Голова Комітету Борис Тарасюк.

Поглиблення партнерських стосунків між Асоціацією та Комітетом передбачає взаємодію із вдосконалення національного законодавства в галузі фінансово-банківської діяльності та адаптації його до норм Європейського Союзу та системи СОТ. Окрім цього, співпраця має на меті сприяння розвиткові міжнародних зв’язків вітчизняних банків та ділових взаємовідносин між комерційними банками України і банківськими установами країн-членів ЄС, сприяння інтеграції банківської системи України до Європейських банківських структур.

За словами Олександра Сугоняка: “Наші зусилля будуть спрямовані не тільки на розвиток банківської системи, але й на входження України в Європейський фінансовий простір, покращення умов функціонування всієї економічної системи України та поліпшення життя українського народу”.

“Цією угодою, – підкреслив Борис Тарасюк, – ми підіймаємо на новий рівень нашу взаємодію з Асоціацією українських банків. В угоді виписано як предмет нашої співпраці, так і конкретні її напрямки і механізми. Я переконаний, що це не є один з багатьох документів про наміри, які підписуються десятками і сотнями. Це є документ, який покладе правові і організаційні рамки під співпрацю 2-х важливих інституцій в нашій державі. Така взаємодія сприятиме приведенню українського законодавства у сфері банківської діяльності до законодавства Євросоюзу”.

Для практичної реалізації положень Угоди АУБ та Комітет з питань Євроінтеграції спільно розроблятимуть законопроекти та сприятимуть їх прийняттю у Верховній Раді, проводитимуть взаємні консультації, семінари, конференції та інші заходи, у тому числі із залученням представників банків – членів Асоціації.

Як відзначив Президент АУБ: “Україною обраний стратегічний напрямок вступу до Євросоюзу. Реалізація цієї стратегії має йти по всім напрямкам суспільного та економічного життя. Банківська система не може стояти осторонь цього процесу. Ми раді розпочати співпрацю з Комітетом та сприяти йому у здійсненні повноважень з адаптації українського законодавства до норм Євросоюзу та вимог Світової організації торгівлі. На це спрямована наша Угода, яка має забезпечити реальну взаємодію законодавчої гілки влади та суб’єктів права – комерційних банків на користь економіки держави та національної банківської системи. Більше того, – вважає Олександр Сугоняко, – це є елементом становлення справжнього громадянського суспільства, бо в процесі підготовки та вдосконалення законодавчих актів беруть участь і законотворці, і громадська організація, якою є АУБ, і українські банки”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків закликає народних депутатів підтримати поданий Національним банком  до Верховної Ради проект Закону України “Про організацію та формування обігу кредитних історій”, розгляд якого заплановано у парламенті на 18 березня. АУБ брала активну участь у розробці цього законопроекту і вважає, що його прийняття розширить доступ підприємницьких структур і фізичних осіб до кредитів.

Сьогодні на заваді  масового кредитування стоїть відсутність прозорості інформації про позичальників щодо виконання ними грошових зобов’язань перед кредиторами.

Більшість країн світу вирішує зазначену проблему шляхом організації обміну поміж кредиторами інформацією про платоспроможність позичальників через кредитне бюро.

В АУБ вважають, що відсутність в Україні структури, яка б акумулювала у себе інформацію про потенційних кредиторів, стримує розвиток внутрішнього кредитного ринку, збільшує кількість безнадійних боргів, підвищує ризиковість кредитування в цілому та має наслідком ускладнення процедури отримання та оформлення кредитів, збільшення їх вартості.

Проект Закону визначає цілі збору інформації, доступ до неї, захист прав суб’єкта кредитної історії при зборі та розкритті інформації, права і доступ клієнтів до бази даних, відповідальність за перекручення та розголошення інформації.

Як відзначив Президент АУБ Олександр Сугоняко: “Основний принцип, закладений у Законі, - добровільність формування та розкриття кредитної історії через надання суб’єктам кредитної історії письмової згоди на передачу даних щодо кредитного правочину до бюро кредитних історій. Це відповідає Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо захисту банківської таємниці та Конституції України”.

Причина ініціювання законопроекту банкірами полягає в тому, що захист суб’єкта кредитної історії від несанкціонованого ознайомлення з інформацією щодо нього здійснюється через обмеження доступу до кредитної історії. Доступ до інформації з кредитної історії мають тільки учасники бюро кредитних історій виключно у випадку, якщо інформація необхідна у зв’язку із заключенням чи виконанням кредитного правочину при умові наявності письмової згоди на це самого суб’єкта кредитної історії.

Суб’єкт кредитної історії, відповідно до законопроекту, має можливість контролювати зміст своєї кредитної історії, хто і коли звертався до неї, а також вимагати внесення змін в установленому Законом порядку.

“Прийняття Закону надасть новий поштовх для розширення доступу громадян України, підприємницьких структур до кредитних ресурсів для розвитку масового кредитування і позитивно вплине на розвиток економіки. Кредитне бюро – важливий крок до розвитку кредитного ринку”, – наголосив Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Верховна Рада України протягом місяця слідом за відхиленням законопроекту про філії іноземних банків в Україні проголосувала у першому читанні за законопроект № 3223 “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо охорони його майна та майна клієнтів).

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка: “Це очевидна демонстрація державної зрілості українських парламентарів. Ще 3-4 роки тому про таке годі було й мріяти. З іншого боку, голосування за захист галузевих, а не кланових інтересів при чесному, відкритому і публічному їх лобіюванні виявляє і моральний потенціал депутатів. Це, на мій погляд, дає надію, всупереч іншим фактам, при голосуванні політичних питань”.

В АУБ високо оцінюють значення позитивного голосування у Верховній Раді законопроекту 3223. Чесне і прозоре лобіювання інтересів банківської системи направлене на створення конкурентного ринку охоронних послуг, утвердження європейських стандартів у цій сфері, що вигідно всім. В першу чергу – самій державній службі охорони, якій потрібно відриватися від МВС і справді ставати госпрозрахунковим підприємством, допустити на ринок інші, недержавні служби безпеки і конкурувати з ними за споживача цих послуг, серед яких банки далеко на останні.

Асоціація українських банків висловлює щиру подяку народним депутатам за підтримку законопроекту 3223, в якому реалізується норма Конституції України щодо захисту власного майна громадян, переваги міжнародного досвіду та норм Євросоюзу у сфері охорони, а також за підтримку діяльності АУБ, спрямовану на захист галузевих, національних, а не кланових інтересів, що поставлені банками перед АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Безпека перевезення та збереження банками коштів в процесі їх інкасації може опинитися під загрозою, – вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Це випливає з Указу Президента України “Про заходи щодо впорядкування проїзду автомобілів, оснащених спеціальними пристроями” від 6 лютого 2004 року N 165/2004.

Відповідно до Указу, монопольне право на встановлення і використання спеціальних сигнальних звукових і світлових  пристроїв закріплюється виключно за транспортними засобами дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС України, Управління державної охорони України, автомобілями  міліції, військової інспекції, швидкої медичної допомоги, пожежної  охорони тощо.

При цьому, з невідомих причин, до цього списку не включено оперативний автотранспорт банківських установ з перевезення та інкасації коштів.

Як відомо, до цього часу, відповідно до п. 1.10 Інструкції НБУ “З організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України” (зареєстрована в Мінюсті 13.01.04р. за № 33/8632), оперативні автомобілі підрозділів банків з перевезення валютних цінностей та інкасації коштів дозволялося обладнувати спеціальними звуковими та світловими сигналами синього кольору  (відповідно до вимог ДСТУ 3849-99), що забезпечувало безперешкодний та безпечний проїзд під час перевезення валютних цінностей та інкасації грошей.

Констатуючи позицію банків, Олександр Сугоняко наголосив, що держава зобов”язана дбати та забезпечувати банкам зручність і надійність збереження як своїх коштів, так і коштів громадян, підприємств та установ.  А отже банківські транспортні засоби в процесі перевезення та інкасації грошей обов”язково мають забезпечуватися спеціальними сигнальними звуковими і світловими пристроями. Інакше безпека перевезення та надійність збереження таких коштів опиняються під питанням, що викликає серйозне занепокоєння з боку як комерційних банків, так і НБУ.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Міжнародна група по боротьбі з відмиванням "брудних" грошей (FАТF) на своєму пленарному засіданні 25 лютого одноголосно підтримала рішення про виключення України з "чорного" списку країн, які не протидіють легалізації тіньових капіталів, – про це заявив Президент FАТF Клаес Норгрен.

На ранковому засіданні представники 31-ї країни - членів цієї міжнародної організації - розглянули спеціальну доповідь комісії експертів, які нещодавно побували в Україні та провели аналіз інплементації нового законодавства з протидії відмиванню “брудних” коштів.

Експерти, які працювали у Києві, 20 січня зустрічалися в Асоціації українських банків з Президентом АУБ, керівниками вітчизняних банків та фахівцями Асоціації. В ході зустрічі Президент АУБ та банкіри поінформували членів місії FАТF про результати роботи щодо створення та функціонування національної системи протидії відмиванню “брудних" коштів, поділилися проблемами, з якими банкам доводиться зустрічатися під час фінансового моніторингу та відслідковування сумнівних операцій. Вони дали вичерпні відповіді на поставлені запитання, продемонстрували високий рівень професіоналізму суб”єктів первинного моніторингу.

На закінчення свого візиту до України члени місії FАТF дали позитивну оцінку діям української сторони з прийняття міжнародних норм контролю за фінансовими потоками в національній банківській і страховій системах, що мало вирішальне значення в прийнятті рішення про виключення України з “чорного” списку.

Як зазначив Президент АУБ: "Цієї події ми очікували, оскільки вимоги FATF було виконано, а національну систему протидії відмиванню "брудних" коштів створено. Виключення України з "чорного списку" FATF стало логічним результатом великої роботи, яку було проведено НБУ, АУБ та банківською системою в цілому. Банки за власний кошт створили систему, навчили людей. Все відбулося під чітким керівництвом Національного банку. Відповідного рівня робота здійснена і Дерфінмоніторингом, з яким АУБ  співпрацює”.

За словами Олександра Сугоняка: "Ініціацію, випробування на професійну  зрілість банківської системи було здано. Національна система протидії відмиванню "брудних" коштів повноцінно функціонує, працює на рівні кожного окремого банку, банківської системи та держави в цілому. Це головне. Боротьба з відмиванням "брудних" грошей стала нерозривним елементом нашої банківської діяльності.

Проте, – наголосив Президент АУБ, –  варто пам’ятати – попереду ще чимало проблем: головна серед них – це недопустити адміністративного впливу на “Держфінмоніторинг" з боку ДПА та інших силових структур.

Прес-служба
Асоціації українських банків

З ініціативи Асоціації українських банків у Голови НБУ Сергія Тігіпка відбулося обговорення проблемних питань, пов’язаних з підвищенням капіталізації банківської системи. За результатами обговорення, з метою врегулювання їх Національним банком, створені спільні робочі групи, до складу яких увійшли представники НБУ, АУБ, банків “Аваль”, “Укрсоцбанк”, “ВАБанк”.

На засіданнях робочих груп попередньо погоджено пропозиції банкірів щодо спрощення порядку реєстрації банків та змін до їх установчих документів, а також розглянуті пропозиції щодо удосконалення порядку залучення коштів на умовах субординованого боргу.

Стосовно порядку реєстрації банків – запропоновано спростити процедуру підтвердження джерел коштів при збільшенні статутного капіталу діючих банків. Вирішено, що підтвердження здійснюватиметься тільки щодо 20 найбільших учасниках, які здійснили додаткові внески. При цьому передбачається, що фізичні особи надають підтверджуючі документи на додаткові внески, якщо їх сума перевищує 80 тис. гривень (проти 3400 гривень, що діють на цей час). Зазначені норми приведені у відповідність до законодавства з боротьби з відмивання брудних коштів.

Передбачається також можливість надання невеликими акціонерами – юридичними особами фінансової звітності без підтвердження аудитом, що зменшить їх витрати на придбання незначних пакетів акцій банків.

Стосовно порядку залучення субординованого боргу, принципово погоджені питання здійснення щорічної амортизації цих коштів на кінець року, а не на початок, як це діє зараз. В якості інструменту залучення субординованого боргу заплановано запровадити облігації. Проводиться додаткове обговорення питання щодо підвищення процентних ставок за субординованим боргом.

Також принципово погоджено питання зниження коефіцієнту ризику Росії для розрахунку резервів від залишків коштів на коррахунках (орієнтовно до 5%).
 
Зазначені зміни до нормативних актів НБУ подано на розгляд комерційних банків-членів АУБ.

Як повідомив Президент АУБ Олександр Сугоняко, зазначені заходи здійснюються в рамках роботи над виконанням Програми капіталізації банківської системи. А тому Асоціація відкрита до пропозицій із зазначених питань.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Питанню банківського управління довірчими фондами, зокрема фондами спільного інвестування, була присвячена робоча нарада, яка відбулась 10 березня під головуванням Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка.

У нараді взяли участь: заступник директора юридичного департаменту НБУ Віктор Новиков, член ДКЦПФР Сергій Бірюк, представники АУБ та УАІБ, фахівці комерційних банків (АКБ "ІНГ БАНК УКРАЇНА", АКІБ "УКРСІББАНК", АБ "УКРГАЗБАHК") та фінансово-інвестиційних компаній (ФК “Сократ”, ІК “Кінто”).

Однією з головних тем наради було обговорення законопроекту НБУ № 4197 про внесення змін до Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” в частині надання банкам права здійснювати управління фондами без створення окремої компанії з управління активами.

Завдяки зусиллям АУБ вперше у спільній робочій нараді були об’єднані головні учасники ринку послуг з довірчого управління інвестиційними фондами: державні регулятори – НБУ та ДКЦПФР, організації професійних учасників ринку – АУБ та УАІБ, провідні суб’єкти ринку – банки та фінансові компанії.

Під час наради АУБ зайняла системну позицію, виходячи з інтересів національної економіки, банківської системи та вкладників (в першу чергу фізичних осіб).

У ході дискусії висловлювались різні, іноді полярні погляди щодо доцільності банківського управління фондами спільного інвестування. Незважаючи на протилежність поглядів, учасники наради дійшли згоди, що проведене обговорення надзвичайно корисне для всіх зацікавлених сторін та висловились за подальше продовження діалогу.

Учасники робочої наради, і в першу чергу представники НБУ та ДКЦПФР, висловились за подальше нормативне розмежування діяльності фондів спільного інвестування та фондів банківського управління (ФБУ). При цьому регулювання діяльності ФБУ, на думку учасників наради, має належети виключно до компетенції Національного банку.

Підтримуючи в цілому законопроект НБУ № 4197, АУБ вважає за необхідне зазначити наступне: АУБ і надалі всіляко підтримуватиме на законодавчому рівні діяльність банків щодо управління фондами спільного інвестування через оремо створені банками компанії з управління активами.
 
Порядок надання банкам права щодо управління фондами спільного інвестування без створення окремої компанії (в тому числі ліцензійні та нормативні вимоги до таких банків) може бути доопрацьований під час розгляду законопроекту № 4197 в Комітетах ВР України за участі всіх зацікавлених професійних учасників ринку та державних регулятивних органів.
 
Питання щодо діяльності фондів банківського управління (ФБУ) на погляд АУБ можуть бути врегульовані виключно нормативними актами Національного банку, у розробці яких АУБ візьме активну участь.

На переконання Президента АУБ, питання розвитку ринку довірчих операцій надзвичайно важливе для національної економіки та банківської системи. Головне при цьому – забезпечити пріоритет національних та системних інтересів над інтересами окремих учасників ринку.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко закликав народних депутатів не допустити послаблення фінансового суверенітету держави, яке неминуче відбудеться у випадку прийняття парламентом проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (реєстраційний № 3561) в частині відкриття філій іноземних банків.

“Україні необхідні іноземні інвестиції в національну економіку, а не іноземні банківські філії”, – заявив Президент АУБ.

Причина категоричності АУБ обумовлена тим, що філії не є самостійними юридичними особами, а лише структурними підрозділами “материнських” (іноземних) банків, діяльність яких регулюється іноземним законодавством і які абсолютно непідконтрольні Національному банку України. “Це, по суті, поява “фінансових анклавів”,  операції  яких  будуть контролюватися іноземними фінансовими установами та регулюватися законодавчими нормами іноземних держав”, – наголошується у зверненні.

На сьогодні в Україні ще не виникли об’єктивні передумови відкриття філій іноземних банків. Цього не потребує національна економіка, цього не потребує суспільство.

За словами Президента АУБ, банківська система України відкрита для входження іноземного капіталу. Чинне законодавство дає можливість створювати в Україні банки з іноземним капіталом, але з обов’язковою вимогою: ці банки мають діяти у правовому полі України, на території якої вони отримують економічний зиск. І то мають бути дочірні банки. 

Про неоднозначність питання діяльності філій іноземних банків свідчить і світова практика, зокрема наявність обмежень щодо діяльності філій іноземних банків у багатьох країнах. Так, скажімо, Росія, яка готується до вступу в СОТ, прийняла рішення щодо недоцільності надавати можливість відкривати на своїй території філії іноземних банків.

За оцінками експертів АУБ, згаданий законопроект не передбачає обмежень на відкриття філій для банків з невисоким міжнародним рейтингом, або для тих, що взагалі рейтингу не мають. Більше того, залишаються законодавчо невизначеними основні механізми їх відкриття та функціонування. Так, не визначені порядок перерахування і зберігання приписного капіталу, його статусу, порядок відкриття, регулювання діяльності і ліквідації філії.

“Недостатня відпрацьованість цих питань призведе до збільшення ризиків на фінансовому ринку України та незахищеності клієнтів (в т.ч. фізичних осіб), які обслуговуватимуться в філіях. Особливо це питання загострюється, зважаючи на необхідність вирішення питань повернення коштів у разі неплатоспроможності або ліквідації філії за законодавством країни-місцезнаходження іноземного банку”, - наголошує Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Прес-служба
Асоціації українських банків