Новини фінансового сектору

Її ініціаторами виступили Асоціація українських банків, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ, Національний банк України та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки.

На засіданні Оргкомітету, яке відбулося 18 листопада в Асоціації українських банків, було остаточно узгоджено організаційні питання проведення Конфереції, уточнено списки іноземних гостей та учасників, склад Президії, програму, сценарій заходу тощо.

Визначені основні тематичні розділи Конференції:

1. Досвід іноземних держав з становлення ринку охоронних послуг.
2. Аналіз реальної ситуації, що склалася на ринку охоронних послуг в Україні (юридичні та практичні аспекти).
3. Формування концепції побудови ринку охоронних послуг в Україні з урахуванням іноземного досвіду.  

За визначенням організаторів, метою Конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні, ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній царині, створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони. З цією метою до участі в Конференції запршені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом у формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг. Також у роботі Міжнародної Конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Антимонопольного комітету, Національного банку України,  комерційних банків, недержавних служб охорони тощо.

Організатори Міжнародної Конференції вважають, що результатом її роботи буде направлення висновків та звернень Конференції вищим органам державної влади з пропозицією щодо формування нової концепції ринку охоронних послуг та наданням додаткової аргументації щодо прийняття проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)” за №3223, розробки інших законопроектів у сфері охорони, які б відповідали нормам Конституції України, принципам ринкової економіки та правовим стандартам Євросоюзу. 

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації послуг на ринку охорони. Тому на Конференцію, до участі в якій запрошені представники зарубіжних країн, покладається особливе значення, аби привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Міжнародна Конференція відбудеться 21 листопада 2003 року в м. Києві. Місце проведення – Палац мистецтв “Український дім”. Час роботи: з 9.00 до 17.00. По закінченню запланована підсумкова Прес-конференція. Акредитація журналістів обов”язкова. На другий день для учасників та гостей Конференції запланована демонстрація можливостей сучасної техніки безпеки.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 5593176

“Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма існування, а точніше – гальмування ринку охоронних послуг. МВС України так і не спромоглося розробити законопроект, який відповідав би нормам і стандартам Євросоюзу”. До таких висновків дійшли учасники Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду”, яка проходила 21-22 листопада в Києві.

За результатами Конференції стало видно, що Україна відстає з цього питання не тільки від країн Євросоюзу, але й Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Росії, де конкурентно-рівноправні умови розвитку ринку охоронних послуг закріплені на законодавчому рівні. Як підкреслив під час зустрічі з іноземними учасниками Конференції Голова НБУ Сергій Тігіпко: Україна дійсно відстає в питанні лібералізації ринку. За його словами, ця проблема поступово об”єднує банки з реальним сектором ринку охоронних послуг, а тому неодмінно має бути вирішеною.

Не дивлячись на всебічне, з урахуванням міжнародного досвіду, обгрунтування учасниками Конференції необхідності створення в Україні конкурентних умов розвитку ринку охоронних послуг, на 27 листопада у Верховній Раді України заплановано  розгляд у другому читанні законопроекту “Про охоронну діяльність“ (реєстраційний №-1241), який принципово ігнорує вимоги і стандарти Євросоюзу щодо повноцінної конкуренції.

“Законопроект, - вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко, – запроваджуючи різні правові режими здійснення підприємницької діяльності у сфері охорони для суб’єктів господарювання державної і недержавної форм власності, створює нерівні конкурентні умови на ринку охоронних послуг для його учасників. При цьому явна перевага надається одній структурі – Державній службі охорони, що суперечить конституційним принципам рівності суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та безумовного обов’язку держави забезпечити відповідний рівень конкуренції на ринках. Якщо цей законопроект, який протирічить європейським правовим стандартам і просто здоровому глузду, буде схвалено українськими парламентарями, ні про яку повноцінну конкуренцію, ринкову економіку та просування до Європи більше не зможе бути й мови”.

За його словами, на Міжнародній конференції проведено колосальну роботу щодо ознайомлення та використання законотворчого та практичного досвіду сусідніх країн з питання організації ринку охорони. Тепер цей досвід залишилось узагальнити, виробити концепцію побудови конкурентного ринку охоронних послуг в Україні та забезпечити її реалізацію. Цього вимагає час та європейський вибір країни, все інше – шлях у вчорашнє, – вважає Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76

РЕЗОЛЮЦІЯ

 Міжнародної науково-практичної конференції
“Удосконалення  українського ринку охоронних послуг з  урахуванням  міжнародного  досвіду”

21-22 листопада поточного року в місті Києві відбувається Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення українського ринку охоронних послуг  з урахуванням  міжнародного досвіду”, організаторами якої виступили  Національний Банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, Асоціація українських банків та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки. У роботі Конференції взяли участь також представники законодавчих органів, охоронних структур, банківського бізнесу, керівники  банківських  об’єднань Білорусі, Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Росії.

Учасники Конференції відзначають вагомий внесок недержавних служб безпеки України у забезпечення економічної безпеки держави, реальне втілення у життя цивілізованих норм підприємництва, боротьбу із злочинністю та зміцнення правопорядку. Лише минулого року близько 2000 зареєстрованих в Україні недержавних структур охорони надали послуги майже 100 тис. підприємницьких структур різної форми власності по охороні державної, колективної та приватної власності, супроводженню вантажів, здійсненню захисту  конфіденційної інформації  тощо.

Налагоджується конструктивна взаємодія з МВС, СБУ, іншими правоохоронними органами, зарубіжними колегами у протидії діяльності кримінальних елементів.
Одночасно вирішується важливе питання соціальної адаптації звільнених правоохоронців, офіцерів Збройних сил України, які  пішли у запас і відставку . Ці висококваліфіковані фахівці, з яких переважно складаються кадри недержавних служб безпеки, є активними провідниками не тільки правової, але й державницької свідомості у нашому суспільстві.

Ми вважаємо, що держава має бути зацікавлена у подальшому розвитку цього виду діяльності на засадах, які відповідають сучасним міжнародним вимогам і, зокрема, стандартам Європейського Союзу, вступ до якого проголошено пріоритетом зовнішньої політики України. Українська держава має   всіляко підтримувати діяльність недержавних служб безпеки з урахуванням  принципів конкуренції, свободи вибору послуг споживачами та запобігання монополізму, які є одними з головних в умовах ринкової економіки. Вона зобов’язана законодавчо урегулювати права та обов'язки громадян України, які працюють в названих структурах.

На жаль, ще залишаються невирішеними такі проблеми, як статус, права та обов'язки охоронних підприємств, їх працівників. На приватних охоронників, охоронців, детективів та громадян суміжних з ними професій не поширюються існуючі форми соціального захисту. Фактично відсутнє законодавче забезпечення діяльності цього сектору ринку, що стримує його розвиток, а в окремих випадках сприяє порушенням конституційних засад та вимог чинного законодавства.

Декілька років у відповідних державних органах і відомствах опрацьовуються нормативні документи щодо регулювання діяльності недержавних охоронних структур, впродовж семи років в Парламенті розглядаються проекти законів України  “Про охоронну діяльність”, “Про недержавну детективну діяльність”, “Про зброю”, гальмується розгляд ініційованих НБУ та Асоціацією українських банків відповідних поправок до Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ін. Аналіз положень існуючих проектів з цих питань дає підстави стверджувати, що деякі з них є неадекватними  очікуванням  як самих охоронних  структур, так і споживачів їх послуг. Тому прийняття цих законів, затвердження відомчих актів у нинішній редакції не лише не вирішить існуючих проблем, а може навіть їх поглибити. З іншого боку, положення законопроектів, які належним чином відбивають сучасні потреби і відповідають європейським стандартам, необґрунтовано блокуються. Прикро констатувати і той факт, що до нормотворчого процесу у цій сфері не залучаються фахівці тих структур, для котрих ці документи готуються.

На  відміну  від  України, як  свідчить досвід  іноземних  гостей  Конференції, в  їх  державах  досягнуто  значного  прогресу  в  галузі  правового  забезпечення  діяльності  недержавного  охоронного  сектору.

Необхідно і в Україні прискорити якнайшвидше прийняття згаданих вище законів, інших законодавчих та нормативних актів, що відповідало б сучасним потребам українського суспільства та курсу держави на вступ до Світової організації торгівлі і до Європейського Союзу. Це стало б важливим внеском в реалізацію Закону України “Про Концепцію загальнодержавної програми про адаптацію законодавства України до засад Європейського Союзу” від 21 листопада 2002 року за № 228-IV.

Ми сподіваємося на дієву підтримку державою інституту недержавних охоронних структур, а також розраховуємо на співпрацю і розуміння наших проблем з боку представників державних органів влади та управління.
Учасники  Конференції  рекомендують  Асоціації  українських  банків  спільно  з  українською Федерацією  працівників недержавних  служб  безпеки  розробити  конкретні  заходи  для  вирішення  згаданих  проблем,  грунтуючись  на  висловлених  на  Конференції  пропозиціях.
 

Прийнято українськими учасниками Конференції
21 листопада 2003 р.  м.Київ

“Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма існування, а точніше – гальмування ринку охоронних послуг. МВС України так і не спромоглося розробити законопроект, який відповідав би нормам і стандартам Євросоюзу”. До таких висновків дійшли учасники Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду”, яка проходила 21-22 листопада в Києві.

За результатами Конференції стало видно, що Україна відстає з цього питання не тільки від країн Євросоюзу, але й Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Росії, де конкурентно-рівноправні умови розвитку ринку охоронних послуг закріплені на законодавчому рівні. Як підкреслив під час зустрічі з іноземними учасниками Конференції Голова НБУ Сергій Тігіпко: Україна дійсно відстає в питанні лібералізації ринку. За його словами, ця проблема поступово об”єднує банки з реальним сектором ринку охоронних послуг, а тому неодмінно має бути вирішеною.

Не дивлячись на всебічне, з урахуванням міжнародного досвіду, обгрунтування учасниками Конференції необхідності створення в Україні конкурентних умов розвитку ринку охоронних послуг, на 27 листопада у Верховній Раді України заплановано  розгляд у другому читанні законопроекту “Про охоронну діяльність“ (реєстраційний №-1241), який принципово ігнорує вимоги і стандарти Євросоюзу щодо повноцінної конкуренції.

“Законопроект, - вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко, – запроваджуючи різні правові режими здійснення підприємницької діяльності у сфері охорони для суб’єктів господарювання державної і недержавної форм власності, створює нерівні конкурентні умови на ринку охоронних послуг для його учасників. При цьому явна перевага надається одній структурі – Державній службі охорони, що суперечить конституційним принципам рівності суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та безумовного обов’язку держави забезпечити відповідний рівень конкуренції на ринках. Якщо цей законопроект, який протирічить європейським правовим стандартам і просто здоровому глузду, буде схвалено українськими парламентарями, ні про яку повноцінну конкуренцію, ринкову економіку та просування до Європи більше не зможе бути й мови”.

За його словами, на Міжнародній конференції проведено колосальну роботу щодо ознайомлення та використання законотворчого та практичного досвіду сусідніх країн з питання організації ринку охорони. Тепер цей досвід залишилось узагальнити, виробити концепцію побудови конкурентного ринку охоронних послуг в Україні та забезпечити її реалізацію. Цього вимагає час та європейський вибір країни, все інше – шлях у вчорашнє, – вважає Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76

Її ініціаторами виступили Асоціація українських банків, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ, Національний банк України та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки.
Учасниками Конференції головну увагу приділено питанням:

1) Досвід іноземних держав з становлення ринку охоронних послуг.
2) Аналіз реальної ситуації, що склалася на ринку охоронних послуг в Україні (юридичні та практичні аспекти).
3) Формування концепції побудови ринку охоронних послуг в Україні з урахуванням іноземного досвіду.  

За визначенням організаторів, метою Конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні, ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній царині, створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони. З цією метою до участі в Конференції запрошені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг. Також у роботі Міжнародної Конференції беруть участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Антимонопольного комітету, Національного банку України,  комерційних банків, недержавних служб охорони тощо.

Як констатували учасники Конференції у підсумковій Резолюції:
“Залишаються невирішеними такі проблеми, як статус, права та обов'язки охоронних підприємств, їх працівників. На приватних охоронників, охоронців, детективів та громадян суміжних з ними професій не поширюються існуючі форми соціального захисту. Фактично відсутнє законодавче забезпечення діяльності цього сектору ринку, що стримує його розвиток, а в окремих випадках сприяє порушенням конституційних засад та вимог чинного законодавства”.

У зв”язку із цим учасники Конференції прийняли спільне Звернення до Президента України  Кучми Л.Д., Голови Верховної Ради України Литвина В.М., Прем'єр-Міністра України Януковича В.Ф. У Зверненні, зокрема, зазначається:
“Ще й досі законодавчо не урегульовано статус самих приватних охоронних підприємств, їх працівників, право володіння та користування зброєю, немає закону про детективну діяльність тощо. Декілька років у відповідних державних органах і відомствах опрацьовуються нормативні документи щодо регулювання діяльності недержавних охоронних структур. Впродовж 7 років у Верховній Раді України  розглядаються проекти законів України “Про охоронну діяльність”, “Про недержавну детективну діяльність”, “Про зброю”, не приймається проект відповідних поправок до Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ін. Аналіз положень існуючих проектів з цього питання дає підстави стверджувати, що деякі з них є неадекватними очікуванням  як  самих охоронних структур, так і споживачів їх послуг. Тому прийняття  цих законів, затвердження відомчих актів у нинішній редакції не лише не вирішить існуючих проблем, а може навіть їх поглибити. З іншого боку, положення законопроектів, які належним чином відбивають сучасні проблеми і відповідають європейським стандартам, необґрунтовано блокуються.

Все це стримує розвиток цивілізованого ринку  послуг у сфері охорони підприємців та підприємництва, відволікає значні сили правоохоронних органів на дії, які могли б, і повинні, успішно виконувати недержавні охоронні структури”, – зазначається у Зверненні.

Учасники Міжнародної Конференції звернулись до вищих органів державної влади з пропозицією щодо формування нової концепції ринку охоронних послуг, подали додаткову аргументацію щодо прийняття проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)” за №3223, розробки інших законопроектів у сфері охорони, що відповідали б нормам Конституції України, принципам ринкової економіки та правовим стандартам Євросоюзу. 

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації послуг з охорони. Тому проведення Міжнародної Конференції як ніколи на часі. Вона має привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Довідка:

Асоціація українських банків (www.aub.com.ua ) близько семи років провадить послідовну роботу щодо демонополізації ринку збройних охоронних послуг з метою зниження витрат на утримання охорони банків та їх забезпечення правом конкурентно-рівноправного вибору охоронних структур.

На цьому напрямку вже отримано низку позитивних результатів. Завдяки зусиллям АУБ Верховною Радою України законопроект № 1241 “Про охоронну діяльність” 11.07.2003 р. повернено для опрацювання; законопроект № 1050 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”  10.07.2003 р. не набрав голосів; законопроект № 1051 (1051-1) “Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо віднесення до компетенції МВС та НБУ питань захисту коштів, що знаходяться в банківських установах)”  03.04.2003 р. відправлено на повторне перше читання. Такі результати досягнуто в результаті тісної співпраці АУБ з Національним банком України та фракціями Верховної Ради України.

Проте, за висновками фахівців АУБ, загроза прийняття законопроектів, які направлені на подальше закріплення домінуючого положення держохорони на згаданому ринку зберігається. Дотепер зазначені законопроекти знаходяться в переліку документів, що розглядатимуться Верховною Радою України на четвертій сесії IV скликання, в тому числі і проект Закону України “Про охоронну діяльність”, який не створює передумов ринкових засад у сфері охорони та протирічить європейським стандартам, до яких, за міжнародними зобов”язаннями, Україна має адаптувати своє законодавство.

З ініціативи НБУ та АУБ запропоновано внести зміни, якими передбачається надати банкам право володіння вогнепальною зброєю для забезпечення охорони банківських установ, збереження коштів та цінностей, що належать банку та його клієнтам, зокрема й під час їх перевезення та інкасації. Позиція АУБ знайшла підтримку в Національному банку України, яким подано на розгляд Верховної Ради України законопроект “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)”, що зареєстрований за № 3223.

Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду” проводиться в рамках згаданих заходів, спрямованих на вивчення та використання позитивного досвіду інших країн, формування вітчизняної законодавчої бази з питань охоронного бізнесу, адаптованої до європейських норм і стандартів.

С 10 грудня 2003 р. по 15 січня 2003 року АКБ «Східно-Європейський банк» проводить депозитну акцію для фізичних осіб, оформлюючи вклади: «Пенсійний», «Класичний», «Новорічний», «Поліс» та «Гарант»
· вклади приймаються у гривні (від 1000 грн.), доларах США (от 500 USD) та в Євро (от 500 EUR);
· мінімальний строк депозитного вкладу – 3 місяці;

· Умови депозитної програми «Пенсійний»:
- для пенсіонерів пропонуємо найбільш вигідні умови вкладення коштів та найвищі процентні ставки!
- кожному вкладнику у подарунок – страховий поліс від АСК «Енергополіс» по страхуванню від нещасного випадку!
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 20,5%, у доларах США – до 12,5%, в Євро – до 11,5%, строки -  от 3 місяців до 3 років;
- при відкритті депозитного рахунку необхідна наявність пенсійного посвідчення;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Класичний»:
- можливість довгострокових вкладень коштів – до 3 років;
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 19,5%, у доларах США – до 12,0%, в Євро – до 11,0%;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Поліс»:
- кожному вкладнику у подарунок – страховий поліс від АСК «Енергополіс» по страхуванню от нещасного випадку!
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 18,0%, у доларах США – до 10,0%, в Євро – до 9,0%, строки -  від 3 до 12 місяців;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Новорічний»:
- Найвигідніші депозитні ставки на короткостроковий період: у гривні – до 18,5%, у доларах США – до 11,0%, в Євро – до 10,0%, строки -  від 3 до 12 місяців;
- щомісячна виплата відсотків;

· Умови депозитної програми «Гарант»:
- Можливість дострокового повернення вкладу без понижуючої ставки за весь строк!
- депозитні ставки по даному вкладу: у гривні – до 16,5%, у доларах США – до 9,0%, в Євро – до 8,0%, строки -  від 3 до 12 місяців;
- щомісячна виплата відсотків;

· Вклади приймаються у Головному Банку та у відділеннях м. Києва:
- Головний банк: бульвар Дружби Народів, 17/5, тел. 205-42-76, 205-42-70;
- Відділення:
• пр-т Перемоги, 17 (магазин «Воєнторг»), тел. 205-40-50;
• вул. Драгоманова, 44А (магазин «Київстар»), тел. 205-40-51;
• вул. Басейна, 23/52 (магазин «Стар Телеком»), тел. 234-63-49;
• пр-т Повітрофлотський, 39/1 (магазин «Мобі Дік»), тел. 248-98-91.

Прес-Служба АКБ «Східно-Європейський банк»,
телефон для довідок: 205-42-91

Понад три роки триває цілеспрямоване затягування повернення боргів вкладникам банку “Слов’янський”.

Ошукані вкладники і створений ними громадський комітет постійно звертаються до різних державних структур, судових органів про повернення коштів, але справа не вирішується.

Ще в листопаді 2000 року за участю Асоціації українських банків, працівників наукових установ, а також широкої громадськості була проведена науково-практична конференція, “Економічні, правові, соціально-психологічні та інші проблеми, пов’язані з фактичним блокуванням комерційного банку (на прикладі КАБ “Слов’янський”), на якій було розкрито причини і механізм ліквідації банку шляхом блокування його діяльності органами ДПАУ, і прийнято рішення “звернутися до Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації та Національного банку України з пропозицією визначити шляхи та ресурси для погашення заборгованості вкладникам банку “Слов’янський”, яка створилась внаслідок дій державних органів влади”.

22 травня 2003 року (майже через 3 роки) Верховною Радою України був прийнятий Закон “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2003 рік”, яким доручено Державному Казначейству України протягом місяця здійснити погашення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ перед підприємствами – боржниками КАБ “Слов’янський” (в тому числі їх дебіторами) шляхом перерахування коштів на накопичувальний рахунок ліквідатора КАБ “Слов’янський” в сумі до 30, 5 млн. грн. Кошти, отримані ліквідатором внаслідок такого перерахунку, використати виключно на погашення заборгованості за вкладами фізичних осіб – кредиторів КАБ “Слов’янський”.

Це рішення Верховної Ради залишилося невиконаним, хоча термін його виконання минув 17 липня 2003 року.

25 вересня Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 579-Р, якою зобов’язав ДПАУ і Держказначейство у триденний термін виконати вимоги Закону України від 22.05. 2003 р. Кошти почали надходити на рахунок ліквідатора.

Але 1 і 3 жовтня Заводський суд м. Дніпродзержинська і Господарський суд м. Києва прийняли рішення заборонити ДПАУ давати висновки про суму заборгованості ПДВ, а Держказначейству перераховувати кошти на рахунок ліквідатора банку.

Таким чином, рішення Верховної Ради України, а також Постанову Кабінету Міністрів № 579-Р було ігноровано.

Постає питання: на підставі чого підприємства боржники банку “Слов’янський”, які є переважно державними підприємствами, звертаються з позовом на рішення Кабінету міністрів України, а суди штампують рішення, які протирічать Закону і рішенню Кабінету Міністрів України.

Такі дії остаточно загрожують вирішенню проблеми – поверненню коштів вкладникам.

Все це призводить до загострення соціальної обстановки не тільки в запорізькому регіоні, але і в столиці, куди вже вкотре приїжджають обурені вкладники на пікетування (у тому числі ВРУ і Кабміну).

Державні органи, затягуючи реалізацію Закону і рішення КМУ, провокують людей на вираження невдоволення владою, проведення масових акцій протесту.

Ситуація з поверненням коштів вкладникам КАБ “Слов’янський” ще раз підтверджує висновки названої вище науково-практичної конференції, що головною причиною конфлікту є протиправні дії державних органів країни до кредиторів.

На думку Президента АУБ п. Сугоняка О.А., ситуація навколо вкладників банку “Слов’янський” і самого банку, яка не розв’язується вже протягом 4 років, є ганебною для влади. На сьогодні вона не сприяє зміцненню довіри як до вищих органів країни. Проблема потребує негайного врегулювання шляхом виконання прийнятих державою рішень.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Президентом Харківського банківського союзу обрано керівника “Регіон-банку” Анатолія Волока. Рішення про це прийнято на черговій звітно-виборчій конференції ХБС, яка відбулася 11 листопада у Харкові в приміщенні Української академії банківської справи НБУ. На конференції також обрано двох віце-президентів союзу. Ними стали Юрій Шрамко (Реал-банк) та Василь Соловйов (банк “Меркурій”). Склад Президії ХБС розширено до семи чоловік. До неї, окрім Президента та двох віце-президентів, також увійшли Олександр Денисенко (Укрсиббанк), Олександр Федосеєв (харківська дирекція АППБ “Аваль”), Саркіс Симов”ян (Банк “Грант”) та Олег Васюренко (Харківський філіал Української академії банківської справи НБУ).

В конференції, окрім керівників банків та філій з Харківщини, взяли участь голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов, Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, керівник обласного управління НБУ Володимир Ткачук та інші.

В ході обласної конференції банкірами проаналізовано стан банківської системи в регіоні, її досягнення та недоліки, роль і значення ХБС в її розвитку. Окрему увагу приділено питанню капіталізації банків. Зокрема, Президент АУБ Олександр Сугоняко свою доповідь цілковито присвятив цій проблемі. За його словами, якщо банкам не вдастсься здійснити капіталізацію, це може призвести до системної кризи росту. “Проблема капіталізації – це проблема загальної фінансової стабільності та автономності банківської системи, це проблема недостатньої адекватності капіталів банків до розміру сформованих ними активів. Тобто проблема не у кількісній, а в якісній площині. Це проблема належного обслуговування банками прийнятих на себе грошових зобов”язань”, – відзначив на з”їзді Президент АУБ. Він поінформавав присутніх про розроблений АУБ проект “Програми дій, спрямованих  на сприяння  прискореній капіталізації банківської системи”, запросивши банкірів взяти більш активну участь у її доопрацюванні, подати свої зауваження та пропозиції, аби спільними зусиллями банків, НБУ та влади відпрацювати реальні механізми її реалізації.

У свою чергу голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов також відзначив, що тільки рівень капіталізації банків може забезпечити їх повноцінну конкурентоздатність. За його словами, питання капіталізації – загальнодержавна проблема.

Учасники конференції з розумінням поставились до піднятої проблеми і підтримали дії НБУ та АУБ щодо створення умов для прискорення капіталізації банків.

Банкіри також акцентували увагу на інших нагальних проблемах, зокрема необхідності розвитку фондового ринку, легалізації капіталів, недопущенні оподаткування доходів від вкладів громадян тощо.

Під час конференції Президент АУБ Олександр Сугоняко привітав новообране керівництво ХБС, побажавши успішної діяльності та нових здобутків.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

За підсумками першого півріччя поточного року банківська система збільшила чисті активи на 25% , приростивши їх на 16 млрд. гривень з 64 млрд. до 80 млрд. грн. Причому, кредитний портфель в активах системи складає майже 70%. А 80% всіх кредитів - це кредити в економіку.

Для того, щоб такими темпами нарощувати активні операції, в т.ч. і кредити, банки змушені відповідним чином формувати свої пасиви. Оскільки в країні створено несприятливі адміністративні, податкові і економічні умови для інвестицій в банківську систему, то темпи росту капіталу (9,3%) є нижчими за темпи росту активів, хоча і вище темпів росту ВВП (7,5%) за згаданий період.

Щоб перекрити відставання цієї складової пасивів, банки випереджаючими темпами (28.1%) формують залучення коштів фізичних і юридичних осіб.

У зв’язку з такими тенденціями основних показників активів і пасивів банків складається якісно нова ситуація з адекватністю капіталу банківської системи. Ще рік тому ми говорили про відсутність цієї проблеми. При нормативі адекватності капіталу в 8% в 2001 р. в середньому по системі він складав приблизно 16,9%, у 2002 р. – 15,6%. Тобто при наявному тоді капіталі системи банки могли подвоїти свої активи, про що і говорили працівники АУБ, підкреслюючи саме адміністративний, а не економічний характер вимог до збільшення капіталів. Сьогодні ситуація інша.

Банки активніше почали кредитувати фізичних осіб (приріст за півроку – 63%) і суттєво збільшили операції з цінними паперами (28,5%). Ця тенденція швидкого збільшення активів банків виявила проблему відставання темпів капіталізації банківської системи в порівнянні з темпами росту їх активів. Варто звернути увагу, що ця проблема стосується в рівній мірі і малих, і середніх, і великих банків, і всіх разом. Саме такі проблеми носять назву системних. Якщо під проблемою розуміти тенденцію, яка на часі, то стає ясним системне завдання – адекватне нарощення капіталу банківської системи і кожного, підкреслюю, кожного банку. Причому для держави, суспільства і економіки важливо, щоб з цим завданням в першу чергу впоралися великі банки, бо саме їх капітал визначає капітал системи. Ті банки, що не впораються з завданням, опиняться на узбіччі поступу. Якщо банк хоче розвиватися і нарощувати активні операції – нехай думає як наростити і збільшити свій капітал.
Подивимося якими є темпи росту капіталу, зобов’язань і активів, починаючи з 1998 року.

* За шість місяців року

Середньорічні темпи зростання капіталу склали 19,5%, зобов’язань – 37%, активів – 33%.

Середньорічні темпи зростання активів в 1,7 рази перевищують ці ж темпи зростання капіталу. А за останні півроку темпи приросту активів в 2,7 рази перевищили темпи росту капіталу.

За нашими підрахунками на кінець 2003 року норматив адекватності капіталу банківської системи буде знаходитися в діапазоні (12,7-13,1)%, на кінець 2004 – (10,9-11,8)%.

В Комплексній програмі розвитку банківської системи на 2003-2005 рр. середньорічний приріст капіталу передбачений на рівні 22,7%, загальних активів – 21,1. Як видно, перше півріччя 2003 р. суттєво корегує прогнози. При запланованому для системи середньому нормативі адекватності капіталу на цей період в 15,5% в 2003 році він навряд чи буде більше 13% (на середину року 13,6%).

Навіть за відсутності позитивних результатів в детінізації економіки, які можуть суттєво збільшити баланси банків, проблема адекватності капіталу через рік-півтора постане перед банківською системою саме як загальноекономічна проблема державної ваги. Час для її розв’язання ще є.

Наші розрахунки показують високу ймовірність настання реальної, економічної, а не бюрократичної проблеми достатності капіталу банківської системи вже у 2005 році, а можливо, навіть, і в 2004 році. Тоді Україна вже не на словах, а не ділі зіштовхнутися з невідповідністю банківської системи вимогам економіки.
Не думаю, що серед політиків і економістів є люди, які не знають, що кредитувати, вкладати в українські підприємства дуже ризиковано. Кредитор, власник, інвестор законодавчо все ще лишається незахищеним. Залишається надмірним адміністративний тиск, не розв’язані проблеми з судами, фінансовий стан і “прозорість” балансів підприємств бажають бути кращими. В цих дуже несприятливих умовах банкам вдається нарощувати активні операції достойними темпами. За що суспільство має їм дякувати.

Не меншою проблемою є залучення ресурсів для кредитування економіки. Довіра до банківської системи була серйозно підірвана на початку 90-х років через втрату вкладниками своїх коштів в Ощадбанку СРСР. Вона і зараз залишається низькою через недалекоглядну політику деяких державних органів. І все ж вклади населення суттєво зростають. За півроку вони збільшилися на 27,7% і склали майже 25 млрд. грн. Це результат роботи НБУ, банків, Фонду гарантування вкладів населення.

Але умови інвестування в банківський капітал є ще гіршими ніж в сфері кредитування чи в сфері залучення ресурсів. Саме тому середні темпи нарощення капіталів в 1,7 рази менші за темпи зростання активів банків. І це при сильному адміністративному тиску з боку НБУ на банки щодо їх капіталізації. Активи і пасиви банків без будь-якого тиску росли швидше.
Назву два завдання Асоціації, без виконання яких ця тема повисне в повітрі, і які витікають з викладеного вище:

1) Це ініціювання створення в країні сприятливих економічно-правих умов для швидкого притоку національних інвестицій в капітал банківської системи.
2) Та ініціювання створення українським банкам перспективи розвитку на власній основі, щоб вони не готуватися до продажу іноземцям.
Для виконання першого завдання у першу чергу потрібно збільшити дохідність банківського бізнесу за рахунок законодавчого забезпечення їх кредиторських прав та створення інфраструктури (кредитні бюро, рейтингові агенції, тощо) для зменшення ризиків.

По-друге, потрібно прискорити прийняття нормативно-правового забезпечення для розвитку фондового ринку та розширення банківських послуг (іпотека, лізинг, тощо).

Для економічного стимулювання довгострокового кредитування банками було б доцільно законодавчо передбачити певні податкові пільги або преференції для інвестиційно-інноваційних проектів.

І на кінець, як це передбачено в комплексній програмі розвитку банківської системи України на 2003-2005 роки (розділ 5), необхідно суттєво підвищити якість роботи та відповідальність власників банків за рівень менеджменту. Але при цьому важливо і суттєво спростити інвесторам процедуру набуття власності у банку.

Щодо другого завдання, то піднята в цій публікації тема капіталізації банківської системи вимагає ґрунтовного наукового дослідження для визначення адекватних національним інтересам шляхів і методів виконання поставлених завдань.
Важливо відмітити, що проблема капіталізації банків є суто економічною в своїй основі. В ній же, в економіці України, знаходяться і джерела її вирішення. Країна має всі необхідні ресурси для її успішного розв’язання.

Олександр Сугоняко,
Президент Асоціації українських банків,
14 серпня 2003 року

В Асоціації українських банків відбулося розширине засідання оргкомітету з проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”, яка запланована на 21 листопада. Ініціаторами проведення Конференції виступають Асоціація українських банків, Українська федерація працівників недержавних служб безпеки, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради та Національний банк України.

В роботі оргкомітету також взяли участь представники ДСО МВС, СБУ, УСПП, Асоціації “Міжнародна антитерористична єдність”, спеціалісти комерційних банків “Аваль”, “Укрсоцбанк”, “Ощадбанк”, “Експресбанк”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Хрещатик”.

Як було відзначено під час засідання оргкомітету, метою конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні. З цією метою до участі в Конференції запршені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг.

Основні тематичні розділи Конференції визначені такими:

1. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
2. Аналіз законопроектів, що призначені регулювати ринок охоронних послуг в України.
3. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.

За словами Президента АУБ, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації ринку охорони. Тому на Конференцію, до участі в якій запрошені представники зарубіжних країн, покладається особливе значення, аби привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76

Асоціація українських банків разом з Українською федерацією працівників недержавних служб безпеки, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради і Національним банком України виступили ініціаторами проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”.

До участі у роботі оргкомітету були також запрошені представники МВС, Служби безпеки України, Українського Союзу промисловців і підприємців, спеціалісти банку “Аваль”.

Метою конференції, проведення якої заплановано на листопад, є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні.  Під час жвавого обговорення, що відбулося 8 вересня в Асоціації українських банків, учасниками оргкомітету поставлені наступні цілі:

• Аналіз проблем практичної взаємодії структур ДСО та суб’єктів отримання послуг ДСО
• Ознайомлення з практичним досвідом інших країн в формуванні діяльності ринку охоронних послуг
• Напрацювання практичних кроків для покращення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг
• Ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній сфері
• Створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони.

Прийнято рішення звернутися до Президента України, профільних комітетів Верховної ради, урядових структур з пропозицією взяти участь у заході, який матиме безперечно велике значення для становлення ринку охоронних послуг. Оргкомітет розраховує також на участь науковців, представників професійних об’єднань,  іноземних гостей, журналістів. Визначено основні тематичні розділи конференції:

1. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.
2. Проблеми практичної взаємодії ДСО з суб’єктами отримання охоронних послуг.
3. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
4. Вироблення практичних підходів до формування необхідних структур щодо забезпечення подальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг в Україні.

Головою оргкомітету з проведення Міжнародної конференції обрано Президента Асоціації українських банків О.А. Сугоняка, заступником – Голову федерації недержавних служб безпеки Г.Г. Оніщенка. Виконавчий секретар оргкомітету – керівник управління банківських технологій АУБ П.М. Решетніков.

З питань участі у роботі конференції звертатись до Виконавчого секретаря оргкомітету Петра Решетнікова за тел. +38 044 5586295 або на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Прес-служба Асоціації українських банків
Головатенко О.В.
тел. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.