Новини фінансового сектору

В Асоціації українських банків відбулося розширине засідання оргкомітету з проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”, яка запланована на 21 листопада. Ініціаторами проведення Конференції виступають Асоціація українських банків, Українська федерація працівників недержавних служб безпеки, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради та Національний банк України.

В роботі оргкомітету також взяли участь представники ДСО МВС, СБУ, УСПП, Асоціації “Міжнародна антитерористична єдність”, спеціалісти комерційних банків “Аваль”, “Укрсоцбанк”, “Ощадбанк”, “Експресбанк”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Хрещатик”.

Як було відзначено під час засідання оргкомітету, метою конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні. З цією метою до участі в Конференції запршені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг.

Основні тематичні розділи Конференції визначені такими:

1. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
2. Аналіз законопроектів, що призначені регулювати ринок охоронних послуг в України.
3. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.

За словами Президента АУБ, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації ринку охорони. Тому на Конференцію, до участі в якій запрошені представники зарубіжних країн, покладається особливе значення, аби привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76

1. Чому банківська система ставить питання про ринок охоронних послуг?

На банківську систему Законами України покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави.

Так на НБУ покладена функція монопольного здійснення емісії гривні та організації її обігу (ст.7 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних та юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть банківські рахунки фізичних та юридичних осіб (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

На банківську систему Законами покладена відповідальність за збереження коштів, майна клієнтів та банківської таємниці.

“Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором” (Ст.5 того ж Закону).

Законодавство визнає банк економічно та юридично самостійним незалежним суб’єктом господарської діяльності, який несе відповідальність за своїми зобов’язаннями перед вкладниками та клієнтами всім своїм майном та має забезпечити належне зберігання готівки та інших банківських цінностей.

Банківська система лише один із елементів українського суспільства,  який має попит на послуги охорони. Серед цих елементів і пошта, і залізниця, і лісове, енергетичне господарство. Цих послуг потребують і фізичні і юридичні особи.

2. Яким чином задовольняють потреби в послугах охорони їх споживачі в Україні?

Відповідь на жаль, така: хто як може.

Зв’язківці мають  відомчу воєнізовану охорону (частина 1 статті 28 Закону України “Про зв’язок”, Положення про відомчу воєнізовану охорону Державного комітету зв’язку та інформатизації України, затверджене наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 18.07.2000 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.01.2001 за № 57/5248).

Залізничники теж мають відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті (частина 2 статті 12 Закону України “Про залізничний транспорт”, затверджене Постановою Кабінету міністрів України від 11.01.94 №7).

Нацбанк має відомчу охорону (частина 4 статті 22 закону України “Про Національний банк України банк України”). Мають відомчу охорону навіть в Ощадбанку.

Решта мають користуватися послугами ДСО при МВС (пункт 1 Положення  про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93 р. № 615), якщо мова йде про послуги збройної охорони.

Тобто, сьогодні Нацбанку, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища законодавчо надане право створювати спеціальні підрозділи охорони (відомчу охорону) та право на зберігання, носіння і застосування зброї.

При цьому парадокс полягає в тому, що в країні за 12 років незалежності чомусь   не прийняті закони, які :

• а) регулюють контроль та обіг окремих видів зброї;
• б) регулюють приватну детективну та охоронну діяльність.

Це означає, що МВС та органи КМ, що контролюють діяльність МВС, не змогли виробити державну політику щодо ринку збройних охоронних послуг та щодо обігу зброї в Україні. Тому, до цього часу ці важливі для суспільства питання врегульовуються не законами, а відомчими нормативними актами.

Чому так? Головна причина  в тому, що МВС дбає не стільки про споживачів послуг збройної охорони – фізичних та юридичних осіб, скільки про їх постачальника – ДСО.

Аналіз законодавчих ініціатив МВС

Основна маса споживачів послуг охорони користується послугами ДСО - фактичного монополіста ринку збройної охорони. З відповідними наслідками цієї монополії.

Банківські установи для забезпечення надійного зберігання коштів та цінностей змушені звертатися до єдиного на сьогоднішній день суб’єкта з озброєної охорони на ринку надання зазначених послуг – ДСО при МВС України.

Така монополія  призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності в ринкових умовах і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони для банківських установ.

Аналіз зазначеного свідчить про те, що витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають, так, зокрема, в 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – близько 160 млн.грн. Збільшення вартості послуг з охорони установ банків призводить до значного зростання загальних витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. Це суперечить державній економічній політиці та зусиллям банків, спрямованим на здешевлення банківських послуг.

3. Чому банківська система виступає зі своїм законопроектом ?

Асоціація українських банків, як структура, що об”єднує більшість комерційних банків України, представляє та відстоює їх інтереси у зносинах з державними органами та іншими організаціями. У своїх запитах та пропозиціях представники комерційних банків неодноразово звертались до АУБ по цьому питанню. Основні причини, чому банківська система виступає зі своїм законопроектом, такі:

1. Банківську систему не завжди задовольняє якість і ціна послуг збройної охорони, які надає ДСО.
2. Досвід використання власної охорони України, залізниці, НБУ тощо свідчить про те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України (далі – ДСО при МВС України).
3. Відповідальність, покладена на банківську систему за збереження коштів і цінностей, вимагає створення правових підстав для надання їм можливості виконувати функції охорони грошей та цінностей, які зберігаються у них, в тому числі і самостійно, виходячи з економічної доцільності. (Львів – зняття охорони, Правекс – відсутність матеріальної відповідальності).
4. Банківська система змушена була піти на цей крок оскільки попередні склади  КМ не подавали свої законопроекти щодо державної політики в галузі обігу зброї та охоронних послуг.
   Цією темою чомусь опікуються окремі працівники МВС та близькі до них депутати, а не державні органи.  Природно, що банківська система не може взяти на себе вироблення державної політики в згаданій сфері, тому ми пішли тим шляхом, яким пішли інші галузі (зв’язок, залізниця і т.п.).
5. Нам соромно перед колегами з Росії, Казахстану, які вже давно мають державну політику і щодо обігу зброї, і щодо охоронних послуг.
6. Проблеми, з якими банки зіштовхнулися.
7. Звернути увагу державних діячів і народних депутатів до того, що немає в цій сфері державної політики.

Досвід країн Східної та Західної Європи свідчить про наявність у них законодавчого поля, що забезпечує конкурентне середовище для функціонування суб'єктів з надання охоронних послуг. І такі суб'єкти мають право на володіння вогнепальною зброєю. Крім того, у деяких державах законодавчо закріплено право банків створювати відомчу охорону, озброєну вогнепальною зброєю.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів, озброєних вогнепальною зброєю, для забезпечення ними охорони приміщень, збереження коштів та цінностей, що належать їм та їх клієнтам, як це передбачено законопроектом, на сьогодні вже склалися.

Про це свідчать задовільна технічна база щодо збереження вогнепальної зброї, наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною.

Крім того, такою передумовою є чинне банківське законодавство, яким передбачено, що банківські установи є економічно незалежними та мають право самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що перебуває у їх власності. Держава не відповідає за зобов'язаннями банків. Банки самостійно визначають види та способи охорони приміщень, коштів та цінностей.

Національний банк України та Асоціація українських банків вважають, що прийняття зазначеного  законопроекту матиме позитивні результати, зокрема:

• охорона банків здійснюватиметься без витрат бюджетних коштів;
• зменшаться витрати банків на здійснення охоронних послуг, що, у свою чергу, призведе до зниження вартості кредитів для клієнтів;
• забезпечить формування здорової конкуренції на ринку озброєної охорони.

Більше того, прийняття Закону призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим очікується збільшення суми сукупного оподатковуваного доходу банку,  в результаті чого зростуть відрахування до Державного бюджету України.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Бліц-досьє:

Сугоняко Олександр Анатолієвич, народився 1953 року на Чернігівщині (Новгород-Сіверський р-н). Закінчив Вінницький політехнічний інститут. Працював робітником, майстром, начальником цеху, начальником Житомирського районного вузла зв'язку, викладачем політекономії у Житомирському філіалі Київського політехнічного інституту.

З травня по жовтень 1986 року брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
З листопада 1990 року - член Правління Соціал-демократичної партії України (СДПУ). У жовтні 1991 року на II З'їзді партії був обраний першим головою СДПУ. У 1992 р. вийшов з партії, з того часу безпартійний.

З 1990 року - Народний депутат України XII скликання (Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством).
Займався питанням формування національної грошової системи України. Організував ряд міжнародних і національних конференцій та випуск серії книг з проблем впровадження та стабілізації національної валюти.

З квітня 1993 р. – Президент Асоціації українських банків (АУБ), займається питаннями розвитку банківської системи України, захисту інтересів комерційних банків. Нагороджений почесним званням “Заслужений економіст України”. Автор книжки «Банки: проростання крізь постсоціалізм» та численних публікацій з питань фінансів, економіки, політики.

Життєве кредо: “Йди до Істини, чого б тобі це не вартувало”.
Перспективи та плани: “В наступні чотири роки відстояти корпоративні інтереси банківської системи України. Це достойне завдання”, – вважає Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, рішенням від 13 червня Дніпровський районний суд м. Києва визнав поширені АУБ відомості щодо ДСО при МВС України “недостовірними та такими, що порочать ділову репутацію ДСО”. Як Ви можете прокоментувати цей факт.

Щоби відповісти на Ваше запитання, треба зробити невеличкий екскурс у передісторію. Державна служба охорони при МВС України, користуючись своїм виключним становищем на ринку збройної охорони, намагалась запровадити практику безпідставного підвищення цін на послуги з охорони банків та банківських установ, протиправно збільшити свій прибуток за рахунок комерційних банків. Це у свою чергу викликало зворотну негативну реакцію з боку банкірів, оскільки таке підвищення не відповідало умовам укладених з ДСО договорів. Виник конфлікт, посередником у розв’язанні якого виступила Асоціація українських банків. Підкреслю, таке наше “втручання” не було якоюсь “самодіяльністю”, як це презентує ДСО, але здійснювалось за вимогою банків – членів Асоціації.

Нами було направлено відповідні звернення до Президента України, Прем’єр-міністра, інших посадовців держави, в результаті яких Кабмін доручив Антимонопольному комітету перевірити діяльність підрозділів ДСО. Саме своєчасне втручання АУБ на прохання її членів у процес безпідставного збільшення підрозділами ДСО вартості охоронних послуг дозволило зупинити згадані дії охоронців, зберегти для комерційних банків більш ніж 58 млн. грн.
У відповідь ДСО звернулась до судових органів з позовом про спростування відомостей, що “завдають шкоди діловій репутації і не відповідають дійсності”, а також стягнення з АУБ 1000000 гривень моральної шкоди.
Щодо рішення суду, то його взагалі важко пояснити. Воно викликає масу питань. Воно абсурдне, дивне…

ДСО якось мотивувало такі свої дії?

Звернувшись з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва, ДСО, посилаючись на безпідставне обвинувачення її в монополізмі, наголошувала, що згадані “недостовірні” відомості про неї були поширені шляхом надіслання Асоціацією листів Президенту України, Прем’єр-міністру України, іншим найвищим посадовцям Держави. Це, на думку ДСО, призвело до відмови частини банків продовжувати з нею договірні відносини, ініціювання Асоціацією шляхом звернення до вищих державних органів влади за поданням впливової політичної партії (правда, невідомо якої) комплексної перевірки діяльності ДСО. За такою логікою виходить, що не підвищення ціни в 2 рази штовхнуло банки до відмови від послуг ДСО, а  дії АУБ. Як кажуть, з хворої голови на здорову.

Якщо можна, більш детальніше про рішення Дніпровського районного суду.

Судова тяганина за позовом ДСО триває вже близько двох років. У цьому році Господарський суд м. Києва та Київський апеляційний господарський суд відмовили їй у задоволенні вищезгаданих вимог. Незважаючи на це ДСО продовжувало наполягати на своїх вимогах, в результаті чого Дніпровський районний суд м. Києва, незважаючи на безпідставність позовних вимог ДСО, таки визнав поширені Асоціацію відомості “недостовірними та такими, що порочать ділову репутацію ДСО”. Суд також зобов’язав нас принеси відповідні офіційні вибачення, не зважаючи, зокрема, на те, що перший керівник ДСО В. Шаповал в інтерв’ю, надрукованому в “Українській Інвестиційній Газеті” від 26.11.02р. № 47(374) визнав: "Сейчас нас вполне справедливо обвиняют в том, что мы одновременно являемся монополистом на рынке услуг безопасности и контролируем частные охранные предприятия" (мова оригіналу).
 Хочу зазначити, що ми залишаємо за собою право оскаржити рішення Дніпровського районного суду м. Києва до Апеляційного суду. Я також запевняю, що це не завадить нам і надалі дієво захищати права та законні інтереси комерційних банків у стосунках з ДСО.

Якщо судити з Ваших неодноразових заяв, складається враження, що в Україні відсутня конкуренція на ринку охоронних послуг?

Україна – чи не єдина європейська країна, де зберігається радянська форма монополії на ринку охоронних послуг. У першу чергу це стосується послуг озброєної охорони, якими в ході виконання своїх функціональних обов”язків користуються українські комерційні банки. Такі послуги банкам надає Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ України. Проте відсутність альтернативи, рівень цих послуг та умови, які висуває ДСО, не завжди задовольняють споживачів, тобто комерційні банки. Конфлікт між банкірами та МВС триває не один рік. Його суть: МВС не хоче випускати зі своєї компетенції охорону будь-якої власності, як державної, так і приватної, в той час як самі власники-банкіри хочуть самостійно визначати порядок збереження власності та кому довіряти її охорону – державній чи недержавній структурі.

Подібний стан речей свідчить про відсутність в Україні конкурентноспроможного ринку збройних охоронних послуг.

Що Ви вкладаєте в поняття “конкурентний ринок”? Яким Ви його бачите?

Однією з необхідних умов розвитку конкуренції є врегулювання на законодавчому рівні правових, організаційних та економічних засад професійної охоронної діяльності, чітке визначення прав, повноважень і статусу як ДСО, так і недержавних охоронних служб. Проте, цього немає. Виконання охоронних функцій підрозділами ДСО та професійна охоронна діяльність недержавних охоронних підприємств ґрунтується на різній правовій основі, що спричинює нерівні умови та конкуренцію на ринку охоронних послуг. Так, скажімо, у зв”язку з відсутністю на даний час Закону про зброю, практично тільки стройові підрозділи міліції та ДСО мають право на використання вогнепальної зброї при наданні послуг з охорони, а отже є єдиними монополістами в сфері озброєної охорони.

Окрім цього, недержавні охоронні підприємства у своїй діяльності керуються Законом “Про підприємництво” та нормативно-правовими актами, що визначають умови та правила здійснення охоронного бізнесу. А контроль за дотриманням ліцензійних умов надання охоронних послуг здійснюється МВС України.

Зовсім інша ситуація з ДСО, яка створена при МВС і діє на підставі затвердженого Кабміном “Положення про ДСО при МВС України”, що забезпечує їй значні привілеї перед іншими охоронними структурами. Тож про яку здорову конкуренцію може йти мова?

Наявні правові, адміністративні та економічні бар”єри забезпечують домінування підрозділів ДСО, які поєднують надання охоронних послуг з виконанням контрольних повноважень відносно інших суб”єктів господарювання, охоронна діяльність яких може становити конкуренцію підрозділам ДСО при МВС України. З цього приводу Антимонопольний комітет України дав наступне визначення: “становище 281 підрозділу ДСО при районних відділах внутрішніх справ було визначено як монопольне на регіональних ринках обов”язкової охорони об”єктів, послуг охорони” і на підставі відповідних рішень “підрозділи були внесені до Переліків суб”єктів господарювання, що займають монопольне становище на регіональних ринках” (цит. за Додатком № 1 до листа Антимонопольного комітету України від 17.06.2002 р. № 27-293/07-2985). Коментарі, як то кажуть, зайві.

Щодо охорони банків, то ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно, мова йде про послуги збройної охорони. При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

Ви наголошуєте на потребі внесення змін до чинного законодавства. Проте у Верховній Раді України на розгляді вже знаходяться проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”, “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”. Вони чимось Вас не влаштовують?

Законопроекти, про які Ви згадали, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС, з витікаючими з цього наслідками. Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг.

Ці проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

Який вихід бачуть банкіри? Що для поліпшення ситуації робить АУБ?
 
Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного ринку охоронних послуг. Причому за участю не тільки постачальників цих послуг, але й споживачів. Відповідальна роль в цій справі належить МВС. Міністерство має дійти до вираження суспільного інтересу, врахувати позиції всіх учасників ринку.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану, де вже прийняті відповідні закони, показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів. А ДСО необхідно стати дійсно незалежною, приватною структурою, що діє за ринковими правилами.

Передумови надання такого права на володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

- Які Ваші прогнози на найближчі 5 років?

Сьогодні в державі така політична ситуація, коли і на рік давати прогнози дуже важко. Неврегульованість законодавства і політична нестабільність можуть перекреслити будь-які найкомпетентніші прогнози. Можу сказати одне: якщо на законодавчому рівні будуть забезпечені повноцінні умови для розвитку здорової конкуренції на ринку охоронних послуг, то матимемо непогані перспективи щодо покращення ситуації. В цьому відношенні для нас обнадійливою є конструктивна позиція Голови НБУ Сергія Тігіпка. Ми разом обговорювали цю проблему і знайшли повне розуміння. На його прохання Асоціацією українських банків на розгляд НБУ подано пакет пропозицій, зокрема й стосовно охоронної діяльності. Ми запропонували консолідувати зусилля щодо прийнятя змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими б передбачалось мати комерційним банкам право на володіння вогнепальною зброєю. Ми також обґрунтували небезпечність прийнятя законопроектів “Про охоронну діяльність” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, спрямованих на закріплення домінування ДСО при МВС України на ринку охоронних послуг. Відповідно до наших звернень більшість депутатського корпусу Верховної Ради відхилила згадані законопроекти. Така реакція народних депутатів, результати їх голосування дають підстави сподіватися, що ситуацію таки буде змінено. Зокрема, прийнято такі законодавчі акти, що забезпечили б повноцінний розвиток конкурентоспроможного ринку охорони в Україні.

Але на сьогодні Україна так і лишається чи не єдиною країною, де ще й досі зберігається радянська форма монополії на ринку охорони. Останнім часом  МВС активізувало зусилля, аби цей стан закріпити на законодавчому рівні. Тому не виключено, що згадані законопроекти буде знову запропоновано на наступній сесії Верховної Ради... В разі їх прийняття ДСО отримає цілком реальну можливість монополізувати і сферу послуг з інкасації, витіснивши з цього сегменту ринку всі банківські установи, оскільки банки не мають права на володіння вогнепальною зброєю. А це явна ненормальність! В усьому світі зазначений процес відноситься саме до банківських операцій, оскільки є складовою ланцюгу грошового обігу, який забезпечується банківською системою держави. Такий підхід створює оптимальні умови для організаційно-технічного забезпечення випуску в обіг та вилучення з обігу готівки.

Запропоновані ж новації є спробою розірвати існуючий ланцюг грошового обігу в країні. От вам і прогнозуй...

Розмову вів Сергій ШУМИЛО,
Керівник Прес-служби АУБ

Война тарифов

К охране банковского сектора Государственная служба охраны при Министерстве внутренних дел приступила с первого дня своей организации – с 1993 года. И хотя ее существование до сих пор в полной мере законодательно не урегулировано, взаимоотношения ГСО с банками (по крайней мере, публичные) раскрывали перед обоими широкие перспективы.

Взаимоотношения испортились в 2001 году. Этот период с легкой руки экспертов получил название «тарифная война».

Именно в то время вышел указ Президента об условиях денежного обеспечения лиц рядового и командного состава и оплаты труда работников органов внутренних дел, который предусматривал выплату надбавок к зарплате только лицам, содержащимся за счет средств Государственного бюджета. ГСО, имея статус хозрасчетной организации при МВД, воспользовалась этим Указом, хотя он не имел к ней, как к субъекту предпринимательской деятельности, никакого отношения, предложив банкам увеличить тарифы на услуги по их охране в 2 раза.

Этот шаг банки восприняли в штыки. Не то, чтобы банкиры не имели средств на охрану собственной безопасности. Владельцев банков возмутило другое –  не основанная на законодательстве, ультимативная, тарифная политика Госслужбы охраны. Так, банкам предлагалось в течение 30 дней переоформить договора уже с новыми ценами. При этом в случае отказа с банков будет снята охрана и предъявлен иск на возвращение потерь от недополученных доходов ГСО по новым тарифам. Как следствие — некоторые банки остались на несколько дней без охраны (например, во Львовской области ГСО сняло охрану с банков на двое суток).

По многочисленным просьбам своих членов разрешить конфликт попыталась Ассоциация Украинских банков. При участии ее специалистов, банкиров и сотрудников ГСО был создан Согласительный совет, который помог всем сторонам прийти к компромиссу. В частности, почасовые тарифы охраны удалось снизить с 12 грн. до 7-9 грн. (в зависимости от региона). И, тем не менее, некоторые банки, посчитав невыгодным отдавать почти пятую часть прибыли на охрану, отказались от услуг структур МВД.

Да и перемирие, достигнутое АУБ и ГСО, оставалось недолгим. Последовали судебные разбирательства о правомерности действий обеих сторон. Банкиры обратились за помощью в Антимонопольный комитет Украины, который в результате внеплановых проверок подразделений ГСО, проводившихся в феврале-марте 2002 года, зафиксировал нарушения антимонопольного законодательства рядом подразделений этой службы. Тем не менее, конфликт исчерпан не был – судебные разбирательства продолжаются и поныне.

Инициатива за лидерами

На сегодняшний день эксперты отмечают растущее доверие украинцев к отечественным коммерческим банкам. Так, по состоянию на 1 января 2003 года население Украины положило на депозиты комбанков около 19 млрд грн. Текущие остатки средств клиентов в банковских кассах составляют более 2 млрд грн., а стоимость основных фондов и нематериальных активов банковской системы достигла 4,5 млрд грн. Одним словом, коммерческие банки процветают. Заручившись «финансовой поддержкой» населения, банкиры предприняли попытку нейтрализовать противостояние с государственной службой охраны в законодательной плоскости. Создать себе более благоприятные условия они были намерены сначала посредством законов «Об оружии» и «Об охранной деятельности». Но столкнувшись с внутренним противостоянием по этим документам в парламентской среде, банкиры решили зайти с тыла. При поддержке главы Нацбанка Сергея Тигипко коммерческие банки предложили законодательно закрепить за банковскими структурами права на использование оружия в рамках изменений к Закону «О банках и банковской деятельности». В частности, предполагается разрешить  банковским учреждениям пользоваться огнестрельным оружием при охране денег и имущества клиентов. Зачем? Дабы устранить монопольное положение ГСО в сфере охранных услуг, что будет способствовать развитию конкуренции в охранной сфере. Акцентируется внимание и на отсутствии необходимости выделения дополнительных бюджетных средств. В то же время, разрешение самостоятельно выбирать себе вооруженную охрану, по мнению банкиров, приведет к уменьшению статьи расходов банков на охрану, в связи с чем увеличивается сумма валового налогообложения банка – то есть средств, напрямую поступающих в Государственный бюджет.

Авторы законопроекта считают, что без принятия данных изменений рынок услуг вооруженной охраны будет оставаться монополизированным одной структурой – Государственной службой охраны при МВД. Это позволит ГСО беспрепятственно навязывать неконтролируемую тарифную политику, ведь за последние два года она трижды увеличивала тарифы на свои услуги.

МВД  не в восторге

Сегодня Государственная служба охраны при МВД  осуществляет охрану около 5,5 тысяч кредитно-финансовых учреждений. В 2002 году ГСО заработала 84,4 млн грн. на их физической охране. Это составило 14,3% от валового дохода ГСО.

В МВД считают, что выдача оружия охранникам банка без принятия законов "Об оружии" и "Об охранной деятельности" является преждевременной. Кроме законодательных нюансов милиция прогнозирует и другие проблемы, в том числе и сложности в охране непрофессионалами, а также последующие инициативы по поводу вооружения собственной охраны, с которыми могут выступить не только банки, но и другие субъекты хозяйственной деятельности. Это, по мнению МВД, значительно усложнит контроль над рынком оружия.

Кстати, в ГСО искренне удивлены желанием банков обзавестись собственным оружием. Так, в Госслужбе охраны считают, что на рынке достаточно субъектов хозяйственной деятельности, дабы спрос на охранные услуги был удовлетворен. В Украине вооруженную охрану оказывают как минимум пять структур, среди которых — подразделения милиции, внутренние войска и Вооруженные силы.

Получение банками права на собственную вооруженную охрану ставит перед государством, по мнению ГСО, целый ряд трудностей, в том числе и финансовых. Поэтому государство будет вынуждено нести дополнительные расходы на удерживания аппарата по контролю за нераспространением оружия, отмечают в милиции. Похоже, МВД также лоббирует собственные интересы на законодательном уровне, в частности, при рассмотрении изменений к Закону «О Национальном банке Украины». Так,  в марте 2003 года Комитет Верховной Рады по вопросам финансов и банковской деятельности рекомендовал депутатам принять разработанные авторами законопроекта поправки, в которых речь идет о привлечении Министерства внутренних дел к порядку  установления требований к системам и организации охраны банковских учреждений.

В то же время многие эксперты относятся к этим поправкам критически. Аналитики отмечают, что авторы законопроекта игнорируют нормы существующего законодательства, в частности, закон “О милиции”. В документе не предусмотрено, что к компетенции правохранительных органов относится установления требований относительно организации охраны банков. Не предусмотренно и совместное принятиерешений нормативных актов НБУ и МВД.

Выступает “против” и Ассоциация украинских банков. По мнению ее Президента Александра Сугоняко, уже само понятие “совместная компетенция” – нонсенс в отечественном законодательстве, поскольку предлагаемые изменения направлены на законодательное закрепление монополии ГСО на рынке охранных услуг. Кстати, точку зрения коммерческих банков разделяет и Нацбанк.

Доживем - увидим

Все же прогнозируемое принятие Верховной Радой  поправок в Закон "О банках и банковской деятельности" должно изменить расстановку сил на рынке услуг охраны. Эксперты утверждают, что "потянуть" содержание собственной охраны смогут далеко не все украинские банки. Ведь кроме приобретения оружия, оборудования специальных мест для его хранения и постоянную аттестацию персонала, банкам придется потратиться и на содержание собственных групп быстрого реагирования. И именно им предстоит вплотную работать со структурами милиции. Но, наблюдая с каким усердием банкиры идут к законодательному воплощению своих желаний, можно не сомневаться, что они уже просчитали  выгоду от наличия  собственной охраны.

Опыт стран Восточной и Западной Европы (в том числе России и Казахстана) свидетельствует, что полноценная конкурентная среда на рынке охранных услуг приносит обоюдную выгоду его субъектам. Во многих странах мира коммерческие банки имеют право на создание собственной ведомственной охраны, вооруженной огнестрельным оружием.  К слову, опыт использования собственной охраны различными фирмами (например, предприятиями железной дороги, связи, электроэнергетики, Национальным банком, Сбербанком) говорит о ее возможной эффективности и в банковской сфере.

Поэтому единый порядок приобретения, хранения, учета, перевозки и использования огнестрельного оружия и боеприпасов к нему для банков, разработанный  Национальным банком и согласованный с Министерством внутренних дел должен дать толчок развитию этого рынка и у нас. Но как бы ни разрешилась ситуация, похоже, отечественным коммерческим банкам и Государственной службе придется бок о бок еще долгое время заниматься единым делом – сохранением материальных ценностей государства и его граждан.

В причинах конфлікту
між банкірами і ДСО
спробував розібратись
Юрій Школяренко

Інтерв’ю з Президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко

Днями зал засідань Асоціації українських банків став місцем проведення “круглого столу”, присвяченого актуальній темі – створенню конкурентного ринку охоронних послуг. Його проведено в рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради. З ініціативою їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. Як стало відомо з “круглого столу”, на слуханнях одним з пріоритетних банкіри ставитимуть питання про ринок охоронних послуг. Своїми думками з цієї проблеми з нами поділився один з ініціаторів згаданих заходів, Президент  Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, виходячи з нещодавніх заяв НБУ та АУБ, на запланованих парламентських слуханнях значної уваги буде приділено темі ринку охоронних послуг. Чому банківська система піднімає саме її?

Як відомо, законами України на банківську систему покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави. Тут слід сказати і про функцію  здійснення емісії гривні та організації її обігу, що покладена на НБУ. Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних і юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть їх банківські рахунки (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ).

Крім того, на банківську систему законодавством покладена відповідальність за збереження коштів та майна клієнтів. Зокрема, в  чинному законодавстві визначено: “Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність").  При цьому, як зазначено в  Ст.5 того ж Закону, “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором”

Як бачимо, відповідальність банкірів тут - ключове поняття. Тому ми мусимо йти на ринок збройної охорони за послугами.

Водночас, як це не дивно, на законодавчому рівні темі обігу зброї та регулювання діяльності охоронних структур взагалі не врегульовано. Держава, поклавши на банківську систему  відповідальність за збереження цінностей, мала б забезпечити оптимальні, зручні для споживачів умови отримання послуг. Створити умови для вибору цих послуг. Інакше кажучи забезпечити існування та розвиток конкурентного середовища. Але цього не відбулося.

То  як  же у нас зараз на ринку охоронних послуг ?

Як не соромно це визнавати, але в Україні ще й досі законодавчо не врегульовано обіг зброї  та діяльність структур, що надають послуги охорони. Таким чином  конкурентного ринку збройної охорони у нас просто немає. А те що є, зокрема послуги ДСО, не завжди задовольняють за якістю, ціною та умовами. Як приклад - зняття охорони у Львівській області, відсутність матеріальної відповідальності охоронців.

Ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно,  мова йде про послуги збройної охорони.  При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує. А мав би бути.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. З цієї причини витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

 Якщо правильно Вас розуміти, то конкурентного ринку збройної охорони в Україні взагалі не існує.

Так. Як я вже казав, цей ринок  за дванадцять років незалежності України законодавчо так і не врегульовано. Ані в частині обігу зброї, ані в частині регулювання діяльності детективних та охоронних структур. Ще й досі  це питання регулюються лише підзаконними актами. Для прикладу уявіть, що було б,   якби до цього часу банківська система не забезпечила прийняття законів, які регулюють надання банківських послуг...

Хто ж реально відповідає за стан на ринку охорони в Україні?

Міністерство внутрішніх справ України, оскільки на них покладена відповідальність і за обіг зброї, і за контроль за охоронними структурами. Чому так сталося? В Міністерстві до цього часу дивно ставились до споживачів охоронних послуг. Їх не помічали. Більше того, чомусь опікувалися і опікуються  тими, хто надає послуги, а саме ДСО. Хочете  конкретний приклад? У Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”,  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС.

Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг. Це не просто слова.

Проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм  матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

То який же вихід?

Ми розуміємо, у МВС є свої проблеми, але тему вироблення державної політики в інтересах споживачів послуг охорони з них ніхто не зніме. Потрібно негайно на державному рівні шукати шляхи виходу з цієї ганьби.

 Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного  ринку охоронних послуг. Причому  за участю не тільки постачальників цих  послуг, але й споживачів.  Тут я згоден, що провідна роль в цій справі має належати МВС. Але не монопольна.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить  вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його  впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів охорони, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Розмову вів Сергій Шумило,
Керівник прес-служби АУБ 

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

- Олександре Анатолійовичу, які, на Вашу думку, передумови розробки законопроекту “Про охоронну діяльність”, в чому полягає недосконалість вітчизняного законодавства у сфері охоронних послуг?

Закон “Про охоронну діяльність” є вкрай необхідним як для суб’єктів господарювання, статутна діяльність яких знаходиться у сфері надання охоронних послуг, так і для користувачів цих послуг.

Передумовою його розробки є необхідність на законодавчому рівні закріпити умови функціонування суб’єктів господарювання різних форм власності, що зайняті у сфері охоронних послуг та безпеки.

За останні роки крім Державної служби охорони, що створена при МВС України, на цьому ринку активно працюють охоронні структури недержавної форми власності.

Якість послуг та організація охоронної справи у таких структур не гірша за послуги, що надаються підрозділами ДСО. Тому все більше банків користуються послугами недержавних охоронних фірм, проте їх діяльність на законодавчому рівні ще й досі належним чином не відрегульована.

Охоронна діяльність, як правило, пов’язана з використанням вогнепальної нарізної зброї, але на сьогодні у відповідності з діючим законодавством (якщо не рахувати декілька галузей, де діє озброєна відомча охорона) тільки підрозділи ДСО та МВС мають право на використання вогнепальної зброї при здійсненні охоронних заходів. В цьому і є перевага підрозділів ДСО перед недержавними охоронними структурами, що не дає рівних умов для здорової конкуренції на ринку охоронних послуг.

- З якими положеннями законопроектів Ви категорично не можете погодитися? Чому?

Віддаючи належне авторам законопроекту, слід відзначити ряд суттєвих зауважень щодо структури самого Закону та його окремих статей. Наприклад, стаття 31 законопроекту покладає на ДСО функції “… щодо реалізації єдиної на території України концепції охорони об’єктів усіх форм власності”.

В цій статті не враховані такі вимоги Закону України “Про Національний банк України”:

1) стаття 7 покладає на НБУ функції “щодо встановлення для банків правил захисту інформації коштів та майна”;

2) статтею 33 до повноважень НБУ віднесено “… визначення вимог стосовно технічного стану та організації охорони приміщень банківських установ”.

Також слід зазначити, що ДСО є однією, хоч і дуже великою з охоронних структур на ринку охоронних послуг, то чому тільки вона має розробляти концепцію охорони для приватних підприємств, які можуть взагалі користуватися послугами охорони і безпеки не тільки підрозділів ДСО. Було б за доцільне, щоб приватні підприємства разом з обраним ними охоронною структурою самостійно визначали рівень достатності охоронних заходів, що забезпечать збереження приватного майна (в тому числі  умови щодо виду та порядку охорони та інженерно-технічної укріпленості об’єкта).

Стаття 35 законопроекту “Про охоронну діяльність” передбачає, що ДСО розробляє :

1) “Основні вимоги до захисту об’єктів усіх форм власності від злочинних посягань, типові договори і вимоги до інженерно-технічної укріпленості та оснащення технічними системами та засобами охоронного призначення об’єктів державної та інших форм власності, інструкції, технічні вимоги, інші нормативно-методичні акти, що регламентують виконання охоронних функцій”.

В цій статті також не враховані  вимоги Закону України “Про Національний банк України”, що передбачені статтями 7 та 33.

2) “Кошти податку на прибуток та на додану вартість послуг підрозділів підприємств та установ Державної служби охорони щороку зараховується на окремий субрахунок єдиного казначейського рахунку державного бюджету України і спрямовується на фінансування потреб МВС”, що створює передумови фінансової зацікавленості Міністерства внутрішніх справ у активному розвитку на ринку охоронних послуг однієї структури - ДСО.

Отже, законопроект створює нерівні організаційні, правові та економічні права для суб’єктів різних форм власності, що функціонують на ринку охоронних послуг, надаючи перевагу Державній службі охорони.

На моє глибоке переконання, концепція Закону “Про охоронну діяльність “ має будуватися на інших засадах, які б забезпечували розвиток охоронних послуг на умовах конкуренції та рівноправності, а не навпаки, як це вийшло зі згаданим законопроектом.

- Ви вважаєте, що в Україні відсутня здорова конкуренція... 

- Так. Однією з необхідних умов розвитку конкуренції є врегулювання на законодавчому рівні правових, організаційних та економічних засад професійної охоронної діяльності, чітке визначення прав, повноважень і статусу як ДСО, так і недержавних охоронних служб.  Проте,   цього немає. Виконання охоронних функцій підрозділами ДСО та професійна охоронна діяльність недержавних охоронних підприємств грунтується на різній правовій основі, що спричинює нерівні умови конкуренції на ринку охоронних послуг.

Так, скажімо, у зв’язку з відсутністю на даний час Закону про зброю, практично тільки стройові підрозділи міліції та підрозділи ДСО мають право на використання вогнепальної зброї при наданні послуг з охорони, а отже є єдиними монополістами у сфері озброєних послуг. Окрім цього, недержавні охоронні підприємства у своїй діяльності керуються Законом "Про підприємництво" та нормативно-правовими актами, що визначають умови та правила здійснення охоронного бізнесу.

А контроль за дотриманням ліцензійних умов надання охоронних послуг здійснюється МВС України. Зовсім інша ситуація з ДСО, яка створена при МВС, але не входить до її структури, хоча підпорядкована Міністерству внутрішніх справ та діє за затвердженим Кабміном "Положенням про ДСО при МВС України", що забезпечує їй певні привілеї перед іншими охоронними структурами.

То ж про яку здорову конкуренцію може йти мова?

- Досвід яких країн Ви вважаєте найбільш прийнятним для України? Чому?

 - Польщі. Оскільки у них це питання на законодавчому рівні дуже добре відрегульовано. Польське законодавство надає рівні конкурентні умови розвитку ринку охоронних послуг, завдяки чому там спокійно уживаються і конкурують між собою охоронні підприємства з різними формами власності. А головний закон, що регулює охоронну діяльність, є законом прямої дії, в якому досить чітко і конкретно виписані положення та вимоги щодо організації охоронної діяльності. Непогана нормативна база і в Росії. Це чотири закони, що забезпечують здорові конкурентні умови для розвитку ринку охоронних послуг.

 - Які Ваші прогнози на найближчі 5 років?

- Сьогодні в державі ми маємо таку політичну ситуацію, коли не те щоб на п'ять, але й на рік давати прогнози дуже важко. Неврегульованість законодавства і політична нестабільність можуть перекреслити будь-які найкомпетентніші прогнози. Можу сказати одне: якщо на законодавчому рівні будуть забезпечені повноцінні умови для розвитку здорової конкуренції на ринку охоронних послуг, то матимемо непогані перспективи щодо покращення ситуації. В цьому відношенні для нас обнадійливою є конструктивна позиція нового Голови НБУ Сергія Тігіпка. На нещодавній зустрічі з ним ми обговорювали цю проблему і знайшли повне розуміння. На його прохання Асоціацією українських банків на розгляд НБУ подано пакет пропозицій, зокрема й стосовно охоронної діяльності. Ми запропонували консолідувати зусилля щодо прийняття змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими б передбачалось мати комерційним банкам власну озброєну охорону.

Ми також обгрунтували небезпечність прийняття законопроектів "Про охоронну діяльність" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування", спрямованих на закріплення домінуючого положення підрозділів ДСО на ринку охоронних послуг. В разі прийняття цих законопроектів підрозділи ДСО отримають цілком реальну можливість значного контролю і за сферою послуг з інкасації, витіснивши з цього сегменту ринку всі банківські установи, оскільки банки не мають права на володіння вогнепальною зброєю. А це вже взагалі нонсенс! В усьому світі зазначений процес відноситься саме до банківських операцій, оскільки є складовою ланцюгу грошового обігу, який забезпечується банківською системою держави. Такий підхід створює оптимальні умови для організаційно-технічного забезпечення випуску в обіг та вилучення з обігу готівки. Запропоновані ж новації є спробою розірвати існуючий ланцюг грошового обігу в країні. От вам і прогнозуй... 

Журнал "Охоронний вісник"
Записав Сергій Шумило,
керівник прес-служби АУБ

Асоціація українських банків разом з Українською федерацією працівників недержавних служб безпеки, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради і Національним банком України виступили ініціаторами проведення Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення функціонування українського ринку охоронних послуг в контексті досвіду іноземних країн”.

До участі у роботі оргкомітету були також запрошені представники МВС, Служби безпеки України, Українського Союзу промисловців і підприємців, спеціалісти банку “Аваль”.

Метою конференції, проведення якої заплановано на жовтень, є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні.  Під час жвавого обговорення, що відбулося 8 вересня в Асоціації українських банків, учасниками оргкомітету поставлені наступні цілі:

• Аналіз проблем практичної взаємодії структур ДСО та суб’єктів отримання послуг ДСО
• Ознайомлення з практичним досвідом інших країн в формуванні діяльності ринку охоронних послуг
• Напрацювання практичних кроків для покращення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг
• Ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній сфері
• Створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони.

Прийнято рішення звернутися до Президента України, профільних комітетів Верховної ради, урядових структур з пропозицією взяти участь у заході, який матиме безперечно велике значення для становлення ринку охоронних послуг. Оргкомітет розраховує також на участь науковців, представників професійних об’єднань,  іноземних гостей, журналістів. Визначено основні тематичні розділи конференції:

1. Огляд наявних проблем в застосуванні вимог чинного законодавства до функціонування суб’єктів надання охоронних послуг.
2. Проблеми практичної взаємодії ДСО з суб’єктами отримання охоронних послуг.
3. Особливості нормативно-правового забезпечення та регулювання ринку охоронних послуг в інших країнах.
4. Вироблення практичних підходів до формування необхідних структур щодо забезпечення подальшого вдосконалення нормативно-правового забезпечення ринку охоронних послуг в Україні.

Головою оргкомітету з проведення Міжнародної конференції обрано Президента Асоціації українських банків О.А. Сугоняка, заступником – Голову федерації недержавних служб безпеки Г.Г. Оніщенка. Виконавчий секретар оргкомітету – керівник управління банківських технологій АУБ П.М. Решетніков.

З питань участі у роботі конференції звертатись до Виконавчого секретаря оргкомітету Петра Решетнікова за тел. +38 044 5586295 або на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Прес-служба Асоціації українських банків
Головатенко О.В.
тел. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони” – така тема “круглого столу”, що відбувся 25 березня в Асоціації українських банків. Мета цього заходу – привернути увагу до проблем, що їх мають комерційні банки під час охорони матеріальних цінностей, а також обговорити у відвертому діалозі можливість законодавчого закріплення права банків на створення відомчої охорони, озброєної вогнепальною зброєю.

З ініціативою про проведення такого “круглого столу” виступили Нацбанк, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та АУБ. Відбувався він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Участь у “круглому столі” взяли заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент АУБ Олександр Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович, заступник голови комітету з питань приватизації Людмила Кіріченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету Олександр Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управління Верховної Ради Микола Мельник, голова правління Української федерації працівників недержавних служб безпеки Валентин Федорчук, заступники голів або керівники служб безпеки комерційних банків “Аваль”, “Приватбанк”, “Укрексімбанк”, “Держощадбанк”, “Укрінбанк” та “Укрсоцбанк”, керівники інших установ та організацій, що мають відношення до охоронної діяльності, а також представники ЗМІ.

Під час “Круглого столу” відбувся відвертий діалог між представниками комерційних банків, НБУ, АУБ, ДСО при МВС України та іншими установами щодо створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони, проаналізовано існуючі проблеми та визначено шляхи їх подолання. Зокрема, учасники діалогу констатували відсутність державної політики щодо використання зброї та регулювання діяльності охоронних структур, що унеможливлює побудову здорового конкурентного ринку та сприяє закріпленню на ньому домінуючого становища ДСО при МВС України.

Учасники “круглого столу” відзначили важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО та виступили за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. Вони підтримали законопроект НБУ “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів і рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На переконання Президента АУБ, прийняття згаданого Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

У 3 кварталі 2003 р. АБ "Брокбізнесбанк" продемонстрував позитивну динаміку розвитку. За липень-вересень 2003 р. чисті активи АБ "Брокбізнесбанк" збільшились на 15% і склали на 01.10.2003 р. 1 827,341 млн. грн.
Статутний капітал АБ "Брокбізнесбанк" залишився незмінним і склав на 01.10.2003 р. 80 млн. грн., а регулятивний капітал зріс за 3 квартал на 3,4% – до 168,006 млн. грн.

Обсяг коштів клієнтів на рахунках АБ "Брокбізнесбанк" за результатами 3 кварталу зріс на 4,1%, і на 01.10.2003 р. склав 1 201,536 млн. грн. Цей приріст відбувся в основному за рахунок бюджетних коштів і коштів фізичних осіб. Бюджетні кошти зросли порівняно з 01.07.2003 р. на 13,4% до 64,100 млн. грн., а кошти фізичних осіб – на 12,2% до 296,719 млн. грн.. При цьому обсяг коштів юридичних осіб збільшився на 0,9% порівняно з 01.07.2003 р. (до 840,717 млн. грн.).

Кредитний портфель АБ "Брокбізнесбанк" також збільшився за липень-вересень 2003 р. На 01.10.2003 р. він склав 857,798 млн. грн., при цьому динаміка його розвитку склала 9,8%. Особливо зросли обсяги кредитів фізичним особам – на 10,9% (до 206,061 млн. грн.). Обсяги кредитів, наданих юридичним особам, також зросли на 9,5% і склали на 01.10.2003 р. 651,737 млн. грн.
Також за 3 квартал зросли основні засоби та нематеріальні активи АБ "Брокбізнесбанк" – на 3,3%, і склали 104,604 млн. грн.

Чистий прибуток банку порівняно з аналогічним періодом минулого року значно збільшився – на 197,3% і склав 7,952 млн. грн.

Особливо значну динаміку розвитку АБ "Брокбізнесбанк" показав за випуском пластикових карток. За 3 квартал 2003 р. кількість емітованих банком пластикових карток збільшилась на 56%. Кількість POS-терміналів і пунктів видачі готівки залишилася незмінною і склала 50 пунктів. Банк у 3 кварталі 2003 р. активно розвивав мережу банкоматів, і порівняно з 01.07.2003 р. мережа банкоматів АБ "Брокбізнесбанк" по Україні розширилась на 30%.

Мария Коваленко
Отдел маркетинга
АБ "Брокбизнесбанк"
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Спільним наказом Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України від 12.08.03р. № 94/387 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.03р. за № 740/8061) був затверджений Порядок надання Держфінмоніторингом ДПА України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та отримання інформації про хід їх опрацювання (далі – Порядок). Цей Порядок визначив механізм надання Держфінмоніторингом ДПА України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані зі згаданою протиправною діяльністю, а також отримання інформації про хід опрацювання наданих матеріалів.

Розпорядженням від 17.07.03р. № 420-р Кабінет Міністрів України відрядив до Держфінмоніторингу із залишенням у кадрах Державної податкової адміністрації України кілька високопоставлених офіцерів податкової міліції.

На думку спеціалістів Асоціації українських банків, згадані підзаконні нормативні акти не відповідають чинному законодавству та мають бути скасовані з таких правових підстав:

• Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який, зокрема, передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Так, статтею 19 Конституції України (частина 2) проголошено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
• Закон України від 28.11.02р. № 249-IV "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі – Закон від 28.11.02р. № 249-IV) зобов’язує Держфінмоніторинг відповідно до покладених на нього завдань співпрацювати з органами виконавчої влади, іншими державними органами, завданнями яких є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму та за наявності достатніх підстав вважати, що фінансова операція може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, надавати правоохоронним органам, згідно з їх компетенцією, відповідні узагальнені матеріали. В усіх інших випадках Держфінмоніторингу заборонено передавати будь-кому одержану від суб'єктів первинного фінансового моніторингу інформацію, яка містить комерційну чи банківську таємницю (стаття 8 Закону від 28.11.02р. № 249-IV).
• Статті 2, 8 та 19 Закону України від 04.12.90р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" не передбачають, що завданням державної податкової служби та податкової міліції є запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, створення та забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, налагоджування співробітництва, взаємодії та інформаційного обміну з органами державної влади, компетентними органами іноземних держав та міжнародними організаціями в зазначеній сфері.

За таких умов, на думку Президента АУБ Олександра Сугоняка, наказ Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України від 12.08.03р. № 94/387 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.03р. за № 740/8061) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.03р. № 420-р "Про відрядження осіб начальницького складу податкової міліції до Держфінмоніторингу" слід визнати такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та мають бути скасовані.
 
Прес-служба
Асоціації українських банків
т. 559-31-76
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Додаток 1:

У коммерческих банков Украины нет выбора на рынке охранных услуг. Но с Государственной службы охраны они ужиться не могут…

Денежные накопления являются основой банковских капиталов. Деньги нужно охранять. Причём в развитых странах считается вполне естественным, что службу по охране банков несут специально подготовленные военизированные подразделения, оснащенные огнестрельным оружием. Причем финансовые учреждения имеют возможность выбора среди нескольких фирм, обеспечивающих их безопасность.

В пост-советских странах – Литве, Латвии, России, Казахстане – эта практика уже стала привычной. В Украине ситуация иная. На сегодняшний день право использования оружия во время несения охраны объектов, имеет исключительно государственная служба охраны (ГСО) при Министерстве внутренних дел. Именно поэтому украинские банкиры обращаются к ней как единственному на рынке охранных ведомств вооружённому оператору. Потому что больше не к кому.

Охрана и охраняемые: кто кого?

В нашей стране функционирует около 160 коммерческих банков, большинство из которых имеет развитую сеть филиалов и отделений. В общей сложности, по данным Ассоциации украинских банков (АУБ), за свой покой и безопасность они платят ГСО ежегодно около 140 млн грн.

Однако в 2002 году госслужба охраны повысила стоимость своих услуг вдвое. В ответ АУБ обратилась в антимонопольный комитет с просьбой рассмотреть обоснованность такого повышения тарифов. По словам президента Ассоциации Александра Сугоняко, своевременное обращение в АМК позволило коммерческим банкам сэкономить около 58 млн грн.

Так начался конфликт между государственным охранным ведомством и организацией, представляющей большую часть украинских банков. Антимонопольный комитет Украины по поручению Кабмина провел серию комплексных проверок подразделений госохраны. Ответным ходом ГСО стали иски, поданные в Высший Хозяйственный и Аппеляционный хозяйственный суды Киева на Ассоциацию украинских банков. В них содержались требования к АУБ опровергнуть ее собственные заявления о монополизме ГСО на рынке охранных услуг, как наносящие вред деловой репутации ведомства, а также взыскать в пользу охранной службы 1 млн грн. При этом истец ссылался на многочисленные письма в Верховную Раду, к Президенту и премьер-министру, которые АУБ писала по требованию банков – членов Ассоциации.

Иски были отклонены, однако Днепровский районный суд Киева удовлетворил их. В свою очередь, АУБ заявила, что оставляет за собой право обжаловать решение Днепровского райсуда в Апелляционном суде.

Так монополисты или нет?

Хотя Государственная служба охраны считает обвинения в монополизме в свой адрес необоснованными, почти год назад первый ее руководитель В.Шаповал в интервью “Украинской инвестиционной газете” . № 47(374) от 26 ноября 2002 года признал обратное. "Сейчас нас вполне справедливо обвиняют в том, что мы одновременно являемся монополистом на рынке услуг безопасности и контролируем частные охранные предприятия", - заявил он.

Не вдаваясь в спор между охранниками и их «подопечными», заметим, что деятельность госохраны и негосударственных охранных предприятий имеет свою правовую специфику. Право на ношение огнестрельного оружия для ГСО предусмотрено утвержденным Кабмином “Положением о Государственной службе охраны при МВД Украины”. Негосударственные охранники в своей деяльтельности руководствуются Законом “О предпринимательстве” и нормативно-правовыми актами, определяющими условия и правила ведения частного охранного бизнеса. Данными актами ношение огнестрельного оружия не предусмотрено.

Для банков же, как уже говорилось, вооруженная охрана предпочтительнее. А значит, ГСО, при отсутствии других подобных служб, оказывается в более выигрышном положении. Теоретически это дает ей возможность выдвигать неограниченные требования клиентам по оплате своих услуг.

Возможно, если бы в Украине существовал закон об оружии, это бы способствовало формированию относительного равноправия между государственными и частными охранными ведомствами. Но пока такого закона нет.

Между тем, банкиры решили найти третий путь из создавшейся ситуации. Так, Нацбанк уже внес в Верховную Раду законопроект о создании банками собственной охранной службы, оснащенной автоматическим и полуавтоматическим оружием. Однако когда он будет рассмотрен, пока неизвестно.

Один только этот закон, и даже закон об оружии не могут стать средством полного решения проблемы. Правовое поле, регулирующее охранную деятельность в Украине, нуждается в единой концепции государственной политики формирования и функционирования конкурентоспособного рынка данного рода услуг. И в разработке ее должны принять участие все заинтересованные стороны – охранные ведомства всех форм собственности, банки и МВД в равной степени.

ProUA

Вчора, Голова Національного банку Сергій Тігіпко обговорив з Президентом України можливість дострокового повернення кредиту Міжнародному Валютному Фонду, повідомляє прес-служба Глави держави. Крім того, Голова Національного банку доповів про стан грошово-кредитного ринку за вісім місяців поточного року. Зокрема, з початку року банк випустив в обіг додаткових платіжних засобів сумою 9,8 млрд. гривень (23,6 %), монетарна база зросла на 18,3 млрд. гривень (або 28,3 %). Також з початку року через інтервенції на валютному ринку придбав іноземної валюти на загальну суму 2226 млн. доларів США.

Сергій Тігіпко доповів Президенту про результати здійсненого прямого продажу акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" Кабінету Міністрів України, в результаті якого 990 об'єктів, що являють собою єдиний майновий комплекс, було передано до Кабінету Міністрів України.

Управління зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації НБУ
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.