Новини фінансового сектору

10 – 11 червня 2005 року в Ялті, у готелі “Кічкіне” відбулася щорічна XI Кримська міжбанківська конференція. У конференції взяли участь керівники 25 банків і філій Криму, Начальник Головного управління НБУ в АРК А.Ф. Бурдюгов, Президент Асоціації “Кримський банківський союз” В.П. Прадун, Начальник Управління банківських технологій Асоціації українських банків П. М. Решетніков, Проректор по навчальній роботі Української академії банківської справи Б. А. Дадашев.
У ході конференції були обговорені актуальні питання роботи банків Республіки, а також проблеми, що стоять перед усією банківською системою України. Зокрема:
· питання боротьби з недобросовісними позичальниками і створення бюро кредитних історій;
· проблема підбора кваліфікованих кадрів, перепідготовки й оцінки рівня знань фахівців;
· зловживання Державною службою охорони своїм монопольним становищем на ринку охоронних послуг і відхилення Верховною Радою України законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про банки та банківську діяльність";
· необхідність внесення змін у законодавчі і нормативні акти з метою поліпшення умов роботи банків.
На засіданні виступили:
Прадун В.П. - Президент АКБС, Сухинін Н.П. – Заступник начальника Головного управління НБУ в АРК, П. М. Решетніков - Начальник Управління банківських технологій Асоціації українських банків, Огродник И.Л. - Віце-президент АКБС, Директор Кримської регіональної філії АТ “Кредит Банк (Україна)”, Фінкельштейн Б.Г. - Член Президентської ради АКБС, Директор КРУ КБ “ПриватБанк”, Б. А. Дадашев - Проректор по навчальній роботі Української академії банківської справи, інші керівники банків і філій АРК.
До складу Асоціації прийняті Кримське центральне відділення Промінвестбанку і Кримське регіональне управління банку “Фінанси і кредит” ТОВ.
Затверджено рішення Президентської ради про прийом до членів Асоціації Севастопольської філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, Кримського регіонального управління ВАТ КБ “Надра”, Кримського Регіонального Департаменту АКИБ “Укрсиббанк”, Сімферопольської філії АБ “Укрінбанк”, Евпаторийского, Червоноперекопської і Сімферопольської філій АБ “Київська Русь”.
У члени Президентської ради Асоціації обраний керуючий Кримським центральним відділенням Промінвестбанку Микола Миколайович Барилюк.
Також на засіданні були обговорені питання поточної діяльності Асоціації і визначені перспективні напрямки.
За підсумками конференції прийнята резолюція.
Прес-служба
Асоціації “Кримський банківський союз”

Запрошуємо журналістів взяти участь
у “круглому столі” на тему:

“Філії іноземних банків в Україні: умови допуску”

На засіданні “круглого столу” планується обговорити питання:

1. Очікувані наслідки приходу на фінансовий ринок України філій іноземних банків. Досвід інших країн з цих питань.
2. Дотримання базових принципів функціонування філій іноземних банків на території України:
   - єдина система регулювання банківської діяльності та нагляду (порядок відкриття та ліквідації іноземних філій, правовий статус приписного капіталу, розрахунок економічних нормативів тощо);
   - рівні конкурентні умови з українськими банками;
   - порядок оподаткування операцій іноземних філій.
3. Зауваження та пропозиції до законопроекту №7274 “Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо відкриття філій іноземних банків в Україні. Визначення умов відкриття та діяльності філій.

До участі у роботі Круглого столу запрошені: представники Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Міністерства економіки, Міністерства фінансів  та Державної податкової адміністрації України, народні депутати, голови правлінь комерційних банків, а також представники комітетів Верховної Ради України, міжнародних фінансових організацій та науковці.

“Круглий стіл” відбудеться:

у середу 22 червня 2005 р. о 14:30
у приміщенні Асоціації українських банків

за адресою: м. Київ, вул. Марини Раскової, 15,
зал засідань (кім. 710), 7-й поверх.

Початок реєстрації журналістів о 14.00. Акредитація журналістів обов’язкова. Про Вашу участь просимо завчасно повідомити за телефоном прес-служби АУБ: 559-31-76, або за електронною адресою:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. .

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Темпы роста гривневых депозитов снизились из-за замедления темпов роста денежной массы и наличности вне банков. Такое мнение аналитиков АКБ «Укрсоцбанк» распространила пресс-служба банка.

По данным, содержащемся в аналитическом отчете «Укрсоцбанка», в мае 2005 года средства физических лиц на депозитах выросли на 3% или на 1,55 млрд. грн. Это существенно ниже темпов прироста в предыдущие месяцы (для сравнения: в апреле вклады физлиц выросли на 3,5%, в марте — на 5,1%, в феврале — на 7,6%).

«Поскольку эмиссия Нацбанка является основным источником дополнительного пополнения кошельков граждан, снижение притока гривни при относительно постоянной массе валюты привело к замедлению роста удельного депозитов в гривне. Так, в мае этот показатель вырос на минимальные с февраля 2005 г. 0,61% (в апреле — на 3.9%) до 57,8%», — говорится в аналитическом отчете «Укрсоцбанка».

Справка:
АКБ «Укрсоцбанк» основан в сентябре 1990 года, входит в группу крупнейших банков Украины. Его филиальная сеть включает 513 операционных точек. Чистые активы банка на 1 июня 2005 года составили 8,88 млрд. грн., капитал — 926 млн. грн., кредитный портфель - 4,84 млрд. грн. Текущий финансовый результат деятельности банка на 1 июня 2005 года составил 16,8 млн. грн.

 

Сергей Шевченко,
пресс-секретарь АКБ «Укрсоцбанк»

До конца лета процентные ставки по депозитам физлиц упадут на 1-2%. Такой прогноз распространила пресс-служба АКБ «Укрсоцбанк» со ссылкой на начальника отдела выпуска финансовых инструментов банка Эрика Наймана. По его словам, снижение процентных ставок по вкладам населения банки рассматривают в качестве одного из способов сокращения своей избыточной ликвидности.

Эрик Найман прогнозирует, что до конца 2005  года ликвидность банковской системы сократится на $1 млрд. В результате этот показатель вернется в оптимальные рамки — 5-6% от общей суммы чистых активов банков (в настоящее время — 6,5%).

Начальник отдела выпуска финансовых инструментов АКБ «Укрсоцбанк» выразил уверенность, что тенденция снижения процентных ставок по депозитам физлиц не приведет к оттоку средств населения из банков. «Скорее всего, подешевение депозитов приведет к стабилизации объемов депозитных вкладов, — говорит Эрик Найман, — На сегодняшний день у людей нет альтернативных объектов вложения средств. В то же время в условиях высокой инфляции интересными станут реальные активы, в первую очередь акции».

 

Пресс-служба
АКБ «Укрсоцбанк»

В Україні буде створене ТОВ "Українське бюро кредитних історій".
Таке рішення прийняли засновники бюро, якими виступили Асоціація українських банків (АУБ), 30 комерційних банків і 2 страхові компанії.

На установчих зборах у приміщенні Національного банку України (НБУ) були затверджені статут, розмір статутного капіталу (4,25 млн. грн.), розмір внеску (від 50 до 250 тис. грн.), наглядова рада (7 чоловік), ревізійна комісія і дирекція товариства. Планується, що товариство буде зареєстровано найближчим часом.
 
До складу наглядової ради Українського бюро кредитних історій увійшли голови правлінь: Ігор Францкевич ("Райффайзенбанк Україна"), Борис Тімонькін (Укрсоцбанк), Юрій Блащук ("Міжнародний іпотечний банк"), Юрій Яременко (Банк "Старокиївський"), Лариса Загородня ("Електрон банк") і Валерій Суксін ("Страхова група ТАС").
 
Ревізійну комісію товариства очолила голова правління Кредитпромбанку (Київ) Людмила Розпусна. Розрахунковий рахунок ТОВ буде відкритий у Кредитпромбанку.
 
На посаду генерального директора ТОВ "Українське бюро кредитних історій" засновники затвердили віце-президента АУБ Антоніну Паламарчук.
 
За даними Паламарчук, на першому етапі роботи бюро кредитних історій буде збирати інформацію тільки по фізособах і малому бізнесу, а згодом приступить до формування бази кредитних історій юридичних осіб.
 
За інформацією віце-президента АУБ, співзасновниками бюро виступають, зокрема, банк "Аваль" (Київ), Вабанк (Київ), Индустріал-банк (Запоріжжя), Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Донецьк), банк "Старокиївський" (Київ), Укрсиббанк (Харків), Укрсоцбанк (Київ), "Райффайзенбанк Україна" (Київ), Кредитпромбанк (Київ), "Кредит Банк (Україна)" (Львів), банк "Південний" (Одеса), банк "Надра" (Київ), Брокбізнесбанк (Київ), Агробанк (Дніпропетровськ), Донгорбанк (Донецьк), Електронбанк (Львів), банк "Кредит-Дніпро" (Дніпропетровськ), банк "Мрія", "Перший інвестиційний банк", Трансбанк, "Український професійний банк", банк "Фінанси і Кредит", банк "НРБ-Україна", банк "Форум", "Тас-Інвестбанк".
 
За оцінкою А.Паламарчук, на ці банки приходиться 65% ринку роздрібного кредитування.
 
Передбачається, що жоден учасник товариства не буде мати більше 9% статутного капіталу.
 
На рівень беззбитковості бюро планує вийти через 3 роки. При цьому $1 млн. протягом 2005-2007 років буде вкладено в статутний фонд бюро в рамках кредитного проекту Всесвітнього банку "Розширення доступу до кредитування", реалізованого під державні гарантії. У цілому вартість проекту створення бюро кредитних історій - $2,5-3 млн.
 
Всі учасники кредитного бюро будуть мати рівний платний доступ до інформації. У той же час інформація буде надаватися лише тим банкам, в які прийшов клієнт за кредитом, і за умови, що він не проти одержання банком даних його кредитної історії.
 
За словами засновників, бюро кредитних історій буде відкритим для входу нових учасників.

Анонс “круглого столу”

“Обговорення проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”

– така тема “круглого столу”, який відбудеться
у п”ятницю 3 червня 2005 р. об 11:00.

“Круглий стіл” проводять Комітет ВР України з питань бюджету, Національний банк України та Асоціація українських банків. Представляти законопроект буде Голова тимчасової спеціальної комісії з питань повернення заощаджень громадян ВР України, народний депутат України п.Фоменко К.О.

Інформаційний привід: групою депутатів Верховної Ради України підготовлений проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, яким передбачаються конкретні заходи щодо компенсації протягом 2006-2018 років заощаджень населення, розміщених до 2 січня 1992 року в установах Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР.

“Круглий стол” відбудеться:

у п”ятницю 3 червня 2005 р. об 11:00
у приміщенні Комітетів ВР України
за адресою: вул. Грушевського, 18/2, кімн.12.

До участі у “круглому столі” запрошуються усі бажаючі журналісти. Початок реєстрації журналістів о 10.30. Акредитація обов’язкова, вхід за списками та журналістськими перепустками.

Про участь представників ЗМІ у прес-конференції необхідно повідомити 2 червня до 16.00 за телефоном прес-служби ВРУ: 255-24-50.

___________________________________________

Додаток:

Законопроектом, який винесено на розгляд, передбачається:

1.Зобов”язання держави перед громадянами України,які внаслідок знецінення втратили грошові заощадження, поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери, складають 131,96 млрд.грн.

2.Зобов”язання держави щодо погашення знецінених заощаджень громадян, починаючи з 2006 року, відносяться на державний внутрішній борг України щорічно частками, розмір яких не повинен бути меншим, ніж 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту, що розрахунково визначається у щорічних Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік.

3.Право на компенсацію знецінених заощаджень та заощаджень громадян, поміщених у цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов”язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР), мають всі вкладники (їх спадкоємці) та власники цінних паперів (їх спадкоємці) Ощадбанку України.

4. На суму компенсації знецінених заощаджень та заощаджень, поміщених у цінні папери, громадянам видаються державні компенсаційні облігації з визначеною вартістю і терміном погашення, які у подальшому викупаються (погашаються) за рахунок коштів, які передбачаються щорічно у загальному фонді Державного бюджету України.

Порядок випуску та обігу державних компенсаційних облігацій затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

5.Фінансування витрат з викупу (погашення) державних компенсаційних облігацій проводиться за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді Державного бюджету України у розмірі не менше 1,5 відсотка валового внутрішнього продукту, а також за рішенням Кабінету Міністрів України за рахунок Резервного фонду Кабінету Міністрів України та інших джерел.

У Державному бюджеті України щорічно окремим рядком передбачається розмір коштів, який спрямовується у поточному році на викуп (погашення) компенсаційних облігацій.

6. Погашення державних компенсаційних облігацій проводиться їх власникам починаючи з 1 січня 2006 року. Терміни їх погашення залежить від віку вкладника та з урахуванням визначеного у бюджеті розміру коштів на зазначену мету:

2006-2007 роки-вкладникам, яким 80 і більше років (загальна сума заборгованості 9 млрд.грн.);
2008 рік-вкладникам, яким 75-80 років (загальна сума заборгованості 10,4 млрд.грн.);
2009-2010 роки-вкладникам, яким 70-75 років (загальна сума заборгованості 17,9 млрд.грн.);
2011-2012 роки- вкладникам, яким 65-70 років (загальна сума заборгованості 16,3 млрд.грн.;
2013 рік- вкладникам, яким 60-65 років (загальна сума заборгованості 14,3 млрд.грн.);
2014-2018 роки-вкладникам, яким до 60 років (загальна сума заборгованості 54 млрд.грн.).

7. Власники компенсаційних облігацій у встановлені терміни погашення одержують кошти відповідно до вартості облігації у повному обсязі у визначених Національним банком України комерційних банках.

Власники компенсаційних облігацій можуть погасити їх раніше вказаного терміну за ціною, нижчою за номінальну ( за вирахуванням дисконту), з отриманням  коштів у  комерційних банках. Граничний розмір дисконту  визначається для комерційних банків Національним банком України.
Власники компенсаційних облігацій мають право залишити їх на депозитному рахунку комерційних банків з одержанням  відсотків, які не повинні бути менше ставки рефінансування Національного банку України у поточному році, та з урахуванням видів вкладу.

Власники компенсаційних облігацій за їх бажанням можуть покласти  на депозитний рахунок комерційних банків кошти у розмірі вартості облігації, зменшеної на розмір дисконту,  з отриманням щорічно відсотків, які не повинні бути менше ставки  рефінансування Національного банку України, відповідно до суми та  строків вкладу.

Власники компенсаційних облігацій мають право використовувати їх на придбання промислових товарів тощо на суму номінальної вартості облігації. В цьому випадку  підприємство, яке  отримало в обмін на товари компенсаційні облігації  використовує їх у якості застави для отримання  кредитів в комерційних банках.

Необхідно відзначити, що для комерційних банків викуплені  у населення державні компенсаційні облігації є підставою для отримання рефінансування від Національного банку України.

Державні компенсаційні облігації  закладаються комерційними банками у обов”язкові резерви банку.

Обгрунтування прийняття законопроекту:

В даний час питання повернення знецінених грошових заощаджень громадян України регулюється Законом України від 21 листопада 1996 року № 537/96-ВР “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”

Проте, Закон практично не виконується. Таким чином, виникла необхідність розробки нового закону.

 Закон України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 21 листопада 1996 року №537/96 зобов”язав державу забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян і гарантував їх компенсацію у грошовій формі за рахунок Державного бюджету починаючи з 1997 року.

Проте, вже 17 січня 1997 року Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України було виключено положення про те, що знецінені заощадження  відносяться на державний внутрішній борг України.

Зобов”язання держави щодо погашення знецінених заощаджень громадян перестали з 1997 року включатися до складу структури державного внутрішнього боргу і не затверджуються Верховною Радою України. Відсутність зазначених зобов”язань  держави у складі внутрішнього державного боргу дає змогу Уряду та Міністерству фінансів України здійснювати погашення боргових зобов”язань держави перед своїми громадянами за залишковим принципом.

Починаючи з 1997 року, законами України про Державний бюджет України на компенсацію знецінених вкладів передбачено було спрямувати лише 2170 млн.грн., або 1,6 відсотка до суми боргу.

Слід зазначити, що у 1997-1999 роках з передбачених на цю мету 200 млн.грн. було виділено тільки 36 млн.грн, або 1,8 відсотка. А загалом з 1997 по 2004 роки (з урахуванням 100-процентного фінансування протягом останніх двох років) на виплату громадянам компенсації по знецінених заощадженнях було спрямовано 1947 млн.грн., або 1,5 відсотка.

Практика виділення у Державному бюджеті України мізерних коштів на виплату громадянам тільки компенсації від знецінення їх грошових заощаджень, не вирішує питання виплати населенню основного боргу по заощадженнях.

Щорічні протягом останніх трьох років темпи економічного піднесення, зростання обсягів бюджету держави, темпи зростання ВВП ніяк не вплинули на розмір коштів, що виділяються із Державного бюджету України на компенсацію грошових заощаджень громадян.

Метою законопроекту, який виноситься на розгляд, (реєстр.№6504 від 31 січня 2005 року) є законодавче забезпечення відносин, пов”язаних з поверненням населенню України коштів, вкладених в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери.

Цей законопроект передбачає випуск державних компенсаційних облігацій на загальну суму боргу держави.

Які переваги має цей метод?  Перш за все, компенсаційні облігації чітко закріплять зобов”язання держави. Фінансове навантаження на бюджет рівномірно розподілиться по роках, точний графік виплат дозволить краще спланувати державні фінанси, що буде мати дисциплінуючий ефект.  Іншою перевагою цього механізму для держави буде можливість викуповувати такі облігації раніше терміну їх погашення за ціною, нижчою за номінальну, що в свою чергу буде сприяти зменшенню загального розміру боргу.

Законопроектом передбачено також, що власники компенсаційних облігацій будуть мати право використовувати їх на придбання промислових товарів на суму номінальної вартості облігації. В цьому випадку підприємство, яке отримало в обмін на товари компенсаційні облігації використовує їх у якості  застави для отримання кредитів в комерційних банках.
На нашу думку, громадяни матимуть переваги від отримання компенсаційних облігацій. Перш за все, вони матимуть чітке уявлення про загальну суму компенсації, строки платежів та очікувану суму виплати кожного разу. Значно легше буде вирішити проблему успадкування та інші випадки передачі юридичних прав.

Прийняття законопроекту відновить соціальну справедливість та сприятиме зменшенню соціальної напруженості, пов’язаної зі знеціненням вкладів громадян у ході гіперінфляції початку 90-х років в Україні. Дуже важливо знайти рішення цієї проблеми, яке  заслуговувало б на довіру, в першу чергу через її соціальний аспект. Добробут населення України різко знизився після розпаду СРСР, а повернення вкладів в Ощадбанку може поліпшити цю ситуацію. По-друге, добре функціонуючий механізм виплат покращить довіру населення до держави та її політики.

У Києві відбулася зустріч Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка з Президентом Асоціації російських банків Гарегіном Тосуняном. У зустрічі також взяли участь керівник Департаменту громадських зв’язків АРБ А. Суріков та керівник Управління банківських технологій АУБ П. Решетніков.

Під час зустрічі були обговорені питання, які складають взаємний інтерес, а саме участь обох Асоціацій у вирішенні проблем банківських систем обох країн.

Сторони констатували, що банківські системи Росії і України мають схожі питання, які підлягають вирішенню: валютна лібералізація, участь філій іноземних банків у національних банківських сферах, рівень капіталізації та рентабельності банківського бізнесу.

Президент АУБ розповів російському колезі про напрямки діяльності Асоціації українських банків, взаємодію з комерційними банками, співпрацю з Національним банком України, Комітетами Верховної Ради України, іншими державними установами та організаціями. Поділився нагальними проблемами та досягненнями. Поінформував про діючу в Україні систему гарантування вкладів населення, систему електронних платежів, заходи щодо успішного подолання кризи 1998 р. та зняття з України санкцій FATF в 2003 р., довготривалу боротьбу за забезпечення повноцінної конкуренції на ринку послуг збройної охорони банків тощо.

Учасники зустрічі обмінялися досвідом розв’язання означених проблем та домовилися про поглиблення співпраці, обміну інформацією, яка має принести користь банківським системам обох країн.

Як підкреслив Президент АУБ, на найближчі роки міжнародний напрямок діяльності Асоціації буде одним з головних. Національна банківська система вже досягла того рівня, коли потребує представництва на міжнародному рівні. АУБ вже заплановано низку заходів з цього приводу. Серед них обмін досвідом, взаємодія та співпраця з банківськими асоціаціями інших країн.

 

Прес-служба
Асоціації українських банків

Асоціація українських банків продовжує роботу щодо пошуку шляхів залучення коштів до банківських установ через міжнародні ринки запозичень. На прохання АУБ один з найбільших банків Євросоюзу “BNP Paribas” погодився провести серію семінарів для банків України другої десятки.

У приміщенні АУБ відбувся перший практичний семінар на тему: “Залучення запозичень на міжнародних ринках. Практичні кроки і інструменти”. У семінарі взяли участь представники французького банку “BNP Paribas”- Директор представництва в Україні Домінік Меню і Деніс Ламасов (“BNP Paribas” в Лондоні). Були розглянуті питання залучення ресурсів через емісію євробондів і через синдиковане кредитування.

Асоціація українських банків домовилася з керівництвом Українського представництва банку “BNP Paribas” про подальшу співпрацю. Наступним кроком на цьому шляху буде проведення найближчим часом семінару щодо процедури отримання банками України консорціум них кредитів за провідною роллю “BNP Paribas”.

Прес-служба
Асоціації українських банків

13 жовтня в Асоціації українських банків відбулася зустріч Президента АУБ Олександра Сугоняка з Президентом Асоціації регіональних банків Росії (Аcоціація "Росія": www.asrus.ru) Олександром Муричевим. У зустрічі також взяли участь Віце-президенти АУБ Антоніна Паламарчук та Антон Бутейко.

Під час зустрічі сторони поділилися досвідом роботи, поінформували один одного про роботу Асоціацій та банківських систем своїх країн.

Президент АУБ розповів російському колезі про напрямки діяльності Асоціації українських банків, взаємодію з комерційними банками, співпрацю з Національним банком України, Комітетами Верховної Ради України, іншими державними установами та організаціями. Поділився нагальними проблемами та досягненнями. Поінформував про діючу в Україні систему гарантування вкладів населення, систему електронних платежів, заходи щодо успішного подолання кризи 1998 р. та зняття з України санкцій FATF в 2003 р., довготривалу боротьбу за забезпечення повноцінної конкуренції на ринку послуг збройної охорони банків тощо.

Зі свого боку Президент Асоціації регіональних банків "Росія" поінформував, що їх Асоціація створена в 1990 р., до її складу зараз входить близько 300 банків, розташованих в 70 суб”єктах Федерації від Південного Сахаліну до Калінінграду. При Асоціації діє сім комітетів: стратегічного розвитку, банківської діяльності, кредитно-інвестиційної діяльності банків, міжнародних зв”язків, громадських зв”язків та інформаційної діяльності, розвитку міжбанківського ринку та розрахункових систем, розвитку малого підприємництва. Розповів про роботу Навчального центру, проведення конференцій, семінарів тощо.

Також пан Муричев поділився досвідом міжнародної діяльності Асоціації регіональних банків Росії.

Особливо російський гість цікавився досвідом створення в Україні системи гарантування вкладів населення, яка в Росії тільки но на стадії зародження. Також він цікавився досвідом успішного подолання кризи 1998 р., завдяки чому в Україні не закрився жоден банк.

Сторони позитивно оцінили результати зустрічі, висловилися за необхідність поглиблення співпраці, регулярних контактів, обміну інформацією тощо.

Як підкреслив Президент АУБ, на найближчі роки міжнародний напрямок діяльності Асоціації буде одним з головних. Національна банківська система вже досягла того рівня, коли потребує представництва на міжнародному рівні. АУБ вже заплановано низку заходів з цього приводу. Серед них обмін досвідом, взаємодія та співпраця з банківськими асоціаціями інших країн.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Генеральна прокуратура України доручила Прокурору Києва перевірити факти поширення неправдивої інформації стосовно фінансової спроможності банку “Мрія”. Про це повідомила Заступник Генерального прокурора України Ольга Колінько в листі до Президента АУБ Олександра Сугоняко.

Доручення Генеральної прокуратури надійшло у відповідь на запит народного депутата України п. Ніколаєнка С.М., якому АУБ направляла звернення про сприяння у захисті українських банків, їх вкладників та клієнтів. Таке ж звернення 8 жовтня АУБ направила Президенту України, Голові Верховної Ради, народним депутатам, Голові Верховного Суду та Прем”єр-міністру України. Приводом до направлення звернення послужила ситуація, яку намагалися штучно створити навколо фінансово-здорової банківської установи.

У зверненні Президента АУБ, зокрема, наголошувалось на необхідності “викриття відповідними державними органами організаторів цієї злочинної акції та їх притягнення до відповідальності у відповідності із Законами України та усунення самої можливості  участі державних органів у нападах на банки та сотні тисяч громадян, що мають фінансові стосунки  з тим чи іншим банком”.

Як результат, у листі Генпрокуратури на ім”я Прокурора Києва п. Кузьміна Р.Р. дано доручення “організувати перевірку наведених доводів, за наявності підстав вжити вичерпних заходів реагування”. Про результати перевірки доручено повідомити народного депутата України п. Ніколаєнка С.М. та Президента АУБ п. Сугоняка О.А.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Відставка пана Тігіпка С.Л. з посади Голови Національного банку України не матиме суттєвих наслідків для банківської системи, оскільки НБУ вже більше чотирьох місяців фактично працював без нього, – вважає Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. За його словами, увесь цей час обов”язки в.о. Голови Національного банку України виконував пан Яценюк А.П., який зарекомендував себе як високий професіонал банківської справи і під керівництвом якого робота НБУ не мала жодного збою.

Національний банк України має висококваліфіковану команду професіоналів, а тому в Асоціації українських банків немає жодних сумнівів, що вона і надалі буде якісно виконувати покладені на неї обов”язки, як це було протягом останніх чотирьох місяців. “Без сумніву, ми будемо рухатися тим самим методом, як ми йшли до цього”, – кажуть в АУБ.

Президент АУБ переконаний, що сьогодні, не дивлячись на політичну кризу в суспільстві, економічна ситуація в країні нормальна. “Є погіршення, але вони не такі, які б могли радикально дестабілізувати ситуацію. Це найголовніше і це треба знати. Єдине, якщо до цього додадуться якісь гарячі голови, то може бути біда”.

В АУБ категорично виступають проти політизації банківської системи. Перед НБУ, АУБ та банківською системою стоїть найважливіше завдання – не допустити послаблення довіри суспільства до банків. Над цим необхідно працювати всім разом.

 

Прес-служба
Асоціації українських банків

Внаслідок масової фальсифікації виборів у другому турі голосування 21 листопада цього року в нашій країні виникла політична криза, загострення якої викликало у суспільстві тривогу за приватні кошти та їх збереження.

Чутки та безвідповідальні заяви вищих посадових осіб держави викликали серед громадян та бізнесових кіл побоювання за гроші, які функціонують у банківській системі. Тому Національним банком були вжиті адекватні заходи для збереження стабільності та ліквідності комерційних банків України. Ми були і є впевнені, що підстав для економічної кризи немає.

Підтвердження такої впевненості базується не тільки на власній оцінці ситуації в економіці та фінансовій сфері нашої країни, але й на заявах та намірах провідних зарубіжних експертів. Так, наприклад, всесвітньо відома міжнародна рейтингова агенція Fitch 2 грудня цього року заявила, що поки не вбачає підстав для перегляду інвестиційного рейтингу України. Європейський Банк Розвитку та Реконструкції (ЄБРР) продовжує відкривати кредитні лінії для українських банків, які передбачені раніше узгодженими проектами. Один з найбільших банків Росії – Національний Резервний Банк (НРБ) повідомив, що також продовжує свої інвестиційні проекти в Україні. Логічно, не може бути економічної кризи в країні, яка знаходиться на підйомі економічного циклу. Криза є в голові окремих учасників економічних і політичних процесів.

Потрібно тільки трохи почекати до повного розв’язання політичної кризи у країні, щоб переконатися у цьому. Але чекаючи – виконувати свої обов’язки всім нам, громадянам України.

Перші кроки політиками для зняття політичної кризи уже зроблено. Банкіри вітають вчорашні рішення Верховної Ради України, які дозволили вийти із тупикового стану політичного протистояння у суспільстві. Це дозволить найближчим часом стабілізувати економіку, фінансову і банківську систему країни. Переконані, що найближчим часом наші з Вами стосунки повернуться до стану, який був кілька місяців назад.

 

Асоціація українських банків