Новини фінансового сектору

Выступая на конференции в Москве, вице-президент
«Альфа-банка» Александр Гафин сообщил, что с минувшей
субботы до сегодняшнего клиенты «Альфа-банка» забрали
примерно $100 миллионов.

Гафин также назвал спланированной акцией появление
названия его банка на страницах газет после ситуации с
Гута-банком. «Мы стали жертвой продуманной махинации. Мы
даже знаем, кто это сделал и какими средствами», -
сказал Гафин. Напомним, сегодня вкладчики «Альфа-Банка»
продолжают осаждать отделения банка в Москве. Работа по
оформлению счетов и другим банковским операциям ведется
в отделениях банка отдельно, при этом основная масса
людей, которые хотят снять со счетов «Альфа-Банка»
деньги, выстраиваются в длинные очереди у банкоматов.
Поскольку другие банки отказались обслуживать счета
«Альфа-Банка», вкладчики в основном пытаются снять
деньги с банкоматов «Альфа-банка». Как сообщалось,
«Гута-банк», который вчера прекратил выплаты вкладчикам,
вызвал новую волну паники в финансовых кругах.

ForUm

14 липня в Асоціації українських банків Президент АУБ Олександр Сугоняко та Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Володимир Стретович провели прес-конференцію.

Тема прес-конференції: “Подання 50-ти народних депутатів України до Конституційного суду про невідповідність Конституції та Законам України окремих пунктів “Положення про Державну службу охорони при МВС України”

Як повідомили Олександр Сугоняко та Володимир Стретович, 50 народних депутатів звернулося до Конституційного суду України з поданням про визнання неконституційним пункту 9 Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.93р. № 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності".

У конституційному поданні парламентарі наголошують на невідповідності Конституції та законам України згаданого пункту Положення про ДСО при МВС України, оскільки атестований працівник міліції не може займатися підприємницькою діяльністю. 
 
Так, Положенням передбачено, що ДСО здійснює свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством. Вартість робіт, пов’язаних з охороною об’єктів (крім об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні підрозділами ДСО) та безпекою громадян, визначається ДСО, виходячи з принципів самоокупності та застосування вільних цін.

За таких умов управління та відділи ДСО фактично займаються підприємницькою діяльністю, тобто господарською діяльністю, спрямованою на досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку (пункт 2 ст. 3 Господарського кодексу України), є суб’єктами підприємницької діяльності.

Керівні посади в Департаменті ДСО, його управліннях, відділах та підрозділах займають офіцери міліції. Зазначені особи вирішують всі питання, пов’язані з укладанням та виконанням господарських договорів на організацію та надання послуг охорони, тобто систематично займаються підприємницькою діяльністю.

Посилаючись на законодавство України та аналізуючи господарську діяльность ДСО, народні депутати надали правове обґрунтування необхідності визнання п. 9 Положення про Державну службу охорони при МВС таким, що не відповідає Конституції та законам України.

Як підкреслив Володимиир Стретович, на переконання депутатів, що підписали конституційне подання, існування при МВС України суб’єктів підприємницької діяльності, де працюють офіцери, суперечить вимогам статті 18 Закону України “Про міліцію”, оскільки ця стаття прямо забороняє атестованим працівникам МВС займатись будь-якими видами підприємницької діяльності.
 

Прес-служба
Асоціації українських банків

Прес-служба
Комітету Верховної Ради України
з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

У Дніпропетровську відбулась міжрегіональна науково-практична Конференція “Проблеми розвитку інвестиційної діяльності у великому індустріальному регіоні та шляхи їх розв’язання”. У ній взяли участь представники міністерств та відомств України, обласних держадміністрацій, підприємці, іноземні та внутрішні інвестори, представники банківської сфери, зокрема Дніпропетровського банківського союзу.

Прискорення темпів зростання економіки, активна політика по залученню інвестицій, поліпшення взаємодії суб’єктів цього процесу стало передумовою проведення Конференції з метою обміну досвідом та вироблення у ході діалогу відповідних пропозицій.

Учасники Конференції зазначили, що на сучасному етапі розвитку економіки актуальними є проблеми удосконалення державної та регіональної інвестиційної політики, фінансового забезпечення структурних перетворень, прискорення розвитку іпотечного ринку, зокрема ринку житлового іпотечного кредитування, запровадження та удосконалення механізмів взаємодії державних та регіональних органів влади, ділових кіл та інвесторів.

Однією з найважливіших подій Конференції стало підписання між Дніпропетровською облдержадміністрацією та Дніпропетровським банківським союзом Угоди “Про партнерство та співробітництво у сфері міжрегіонального залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату”. Документ підписали Голова облдержадміністрації Володимир Яцуба та Президент ДБС Сергій Згонік.

Угодою, зокрема, передбачається розробка регіональної програми іпотечного кредитування та активна участь дніпропетровських банків у цьому процесі, сприяння залученню та збільшенню загального обсягу іноземних та внутрішніх інвестицій у підприємства та організації різних галузей у регіоні та в Україні в цілому, створення сприятливого інвестиційного клімату як на рівні Дніпропетровського регіону, так і на загальнодержавному рівні тощо.

З метою конструктивної взаємодії при виконанні укладеної Угоди сторони домовилися:

- Створити постійно діючий дорадчо-консультативний орган - Громадську Наглядову Раду (далі - Рада) з уповноважених представників сторін для подальшого опрацювання всіх питань, що стосуються виконання чинної Угоди.
- Приймати рішення по питаннях, що є предметом чинної угоди, з урахуванням пропозицій Ради.
- Взаємно забезпечувати представникам сторін змогу брати участь у розгляді на будь-якому рівні питань, що не ввійшли до чинної Угоди, але можуть розглядатися як такі, що мають відношення до Угоди.
- Надавати одна одній інформаційну, організаційну та методологічну підтримку з питань, що мають відношення до Угоди, у межах своїх повноважень.
- У разі необхідності спільно роз’яснювати проблемні питання, що пов’язані з чинною Угодою та становлять широкий соціальний інтерес, у виступах та засобах масової інформації.

Дніпропетровський банківський союз створено у жовтні 1994 року. ДБС поєднує 20 банківських установ регіону, є членом Асоціації українських банків (АУБ) з жовтня 1995 р.
Президентом Дніпропетровського банківського союзу є Віце-Президент, Директор Східного міжрегіонального управління АКБ «Надра» Сергій Згонік.

Головним своїм призначенням Дніпропетровський банківський союз вважає сприяння розвиткові банківської системи як на національному, так і регіональному рівні.

Напрямки діяльності Союзу: захист інтересів комерційних банків у регіональних органах влади і місцевого самоврядування, створення сприятливого бізнес-середовища для діяльності банківських установ у регіоні, сприяння у вирішенні загальних проблем банків; спільна з Асоціацією українських банків участь у законотворчій роботі з питань, що стосуються банківської діяльності і підприємництва.

 Прес-служба
 Асоціації українських банків

В Росії створена криза довіри до банків, – наголосив Президент АУБ, коментуючи ситуацію в сусідній країні. Не бажаючи давати загальнополітичних оцінок, чи втручатись у внутрішні справи російських колег, він зупинився на окремих, більше технічних та економічних аспектах кризи. За його словами, вона постала, зокрема, з вини російського чиновника. "Боротьба фінмоніторингу Росії з відмиванням брудних коштів, через недолугість чи злий умисел, запустила механізм паніки серед клієнтів банків. Поява “чорних списків банків”, заяви держслужбовців про тридцятку “поганих банків" – сприяли тому. Центральний банк Росії вчасно не втрутився і не зупинив дії своїх колег-чиновників".

Олександр Сугоняко відзначив, що є декілька факторів, які, на його думку, складають своєрідне економіко-адміністративне тло, що сприяє нарощенню кризового потенціалу в російській банківській системі:

1. Росія переходить в цьому році на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності у банках. За цими стандартами у 100-300 банків виникають проблеми з розміром капіталу. Центральний банк Росії не раз заявляв про посилення вимог щодо цього показника.
2. Росія в цьому році створює Фонд гарантування вкладів населення. Чиновники і тут вносять елемент дестабілізації  щодо умов членства у Фонді і роботи з вкладами населення.
3. “Перетряска” власності в Росії та проблеми з “Юкосом” теж, м"яко кажучи, не сприяє стабільності.

Але оскільки криза має в своїй основі психологічно-бюрократичну причину, вона, при бажанні, може бути легко подолана Центральним банком і Мінфіном Росії, а може навпаки, при іншому бажанні – продовжитися, –  каже Президент АУБ.

Щодо можливого впливу російської кризи на українську банківську систему, то Олександр Сугоняко наголосив на їх безпідставності. Він нагадав ситуацію 1998 року. "Тоді в Росії збанкрутувало близько 600 банків. То була справжня фінансово-банківська криза. Але навіть за таких умов жоден банк в Україні не збанкрутував. Тим паче зараз. У нас інша ситуація",  – заявив він.

Українські банки ще в 1997 році перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, а з 1999 року у нас функціонує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, створений НБУ і банками у відповідності з Указом Президента. Крім того, керівництво НБУ демонструє високий професіоналізм, розуміння значення довіри в банківській справі та вміння оперативно діяти в гострих ситуаціях, як, наприклад, в листопаді минулого року. Та й АУБ довела свою потугу за складних ситуацій, як в 1998 чи 2001 роках. "У нас робочі, професійні стосунки між НБУ та комерційними банками. В системі закладені надійні основи стабільності", – переконані в АУБ.

Що стосується “Альфа-банку України”, то, як наголосив Президент АУБ, – він - резидент України, дочірній банк російського “Альфа-банку”, а не філія. В 1998 році збанкрутував російський "Інкомбанк". В Україні діяв його дочірній “Інкомбанк-Україна”, який не збанкрутував, працює і зараз, тільки під іншою назвою - “Кредитпромбанк”.

"Якби у нас були філії російського "Гута-банку", то для їх клієнтів, без сумніву, російська криза – була б їхньою кризою. Саме і через це АУБ виступає проти відкриття філій іноземних банків в Україні, оскільки в даному випадку виникає ризик перенесення криз інших країн на вітчизняний банківський ринок", – каже Президент Асоціації.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Банковский сектор Украины не потерял доверия наших граждан. Об этом, как передает корреспондент ForUm'а, заявил на сегодняшней пресс-конференции и.о. главы Нацбанка Арсений Яценюк.

Объем депозитных вкладов населения в национальной валюте за последние полгода вырос на четверть. "Доверие к украинской гривне укрепилось за счет тех ревальвационных процессов, которые Нацбанк проводит на протяжении последнего периода", - сказал Яценюк.

Однако, по словам Яценюка, большое беспокойство НБУ вызывает кредитование физических лиц. Сейчас многие банки выдают кредиты физлицам в валюте с очень большим срокам погашения. Это, по мнению НБУ, может привести к массовым невозвращениям кредитов. "Процессы кредитования юридических лиц являются объективными и нормальными, то есть объемы кредитования в национальной и иностранной валюте адекватны. Но что касается физических лиц, то объемы кредитов в иностранной валюте - просто зашкаливают", - сказал Яценюк. Чтобы исключить невозвращение кредитов со стороны частных лиц НБУ настаивает на ограничении выдачи валютных кредитов физическим лицам.

www.uabanker.net

3 червня в Асоціації українських банків відбулася нарада банкірів щодо впровадження податкових пільг на інвестиції юридичних і фізичних осіб в банківський капітал. В нараді, яку було проведено з ініціативи АУБ і НБУ, взяли участь Президент Асоціації Олександр Сугоняко, Директор Генерального економічного департаменту Національного банку України Ігор Шумило, Директор Центру наукових досліджень НБУ Олександр Кірєєв, віце-Президент АУБ Антоніна Паламарчук, керівники управлінь Людмила Забарило, Ірина Самойлова і Олександр Григорович, представники комерційних банків: Аваль, Укрексімбанк, Промінвестбанк, Ажіо. Науковий підхід до проблеми під час її обговорення також допомагав забезпечувати представник Української фінансової банківської школи і КНЕУ.

Учасники наради обговорили широке коло питань, пов’язаних із капіталізацією банківської системи, зокрема: співвідношення можливостей банківської системи і економіки; причини недостатніх темпів нарощення капіталу банків та їх неконкурентності на ринку інвестицій в порівнянні з іншими галузями економіки; що необхідно робити для більш активного надходження інвестицій в банківський бізнес; яка роль держави, суспільства та іноземного капіталу в капіталізації банківської системи тощо.

На думку Президента АУБ Олександра Сугоняка, “Капітал – це основа стабільності банківської системи. До цього часу банківська система змогла успішно забезпечити істотне зростання рівня монетизації національної економіки, зростаючий попит економіки країни на кредити та інші послуги банків і суттєво знизити вартість кредитів. Так, за цей період монетизація ВВП зросла з 16 до 31%, активи банків збільшувалися в середньому на 41,9% за рік, кредити – 61,0%, вклади населення – на 68,3%, проте капітал збільшувався лише  на 26,5%. Тому дуже важливо чітко усвідомити: якщо капіталізацію не зробимо ми, зроблять інші, але без нас. До речі, про це нас попереджає Президент країни, говорячи про небезпеку відставання конкурентоспроможності наших банків у порівнянні з іноземними, і на першому місці тут стоїть капіталізація.”

За словами банкірів, необхідно створити інвестиційний механізм, за допомогою якого банківський капітал буде адекватним потребам економіки і в майбутньому. Елементом зазначеного механізму є податкове стимулювання внутрішніх інвестицій у банківський капітал на період високих темпів зростання попиту економіки і суспільства на активні та пасивні операції банків.

Інвестиції в банківський капітал мають стати вигідними. Різні способи досягнення цієї мети, у тому числі і шляхом внесення поправок до чинного законодавства, були обговорені банкірами під час наради.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Вольвач Ярослав Федорович

Дата народження

25 червня 1971 року

Місце народження

м.Київ

Домашня адреса

м.Київ, вул.Ломоносова, 27, кв.88

Телефони

8-050-357-35-31, 258-67-21

Сімейний стан

Одружений

Діти

Дочка Вольвач Ярослава, 1997 р.н.

Освіта

Вища

1988 - 1993

КДУ ім.Т.Г.Шевченко, геологічний ф-т

Спеціальність

Геофізичні методи пошуку та розвідки родовищ корисних копалин

Кваліфікація

Інженер-геофізик

1993 – 1994

КДУ ім.Т.Г.Шевченко, радіофізичний

Спеціальність

Автоматизація наукових досліджень

Кваліфікація

Інженер-радіофізик

Робота

Лютий 1994р. – березень 1995р.

Міжнародний фонд “Відродження” /фонд Сороса/

Посада

Інженер з експлуатації комп’ютерних систем, пом. бухгалтера

Січень 1995 – вересень 1996р.

ЗАТ “Українські цінні папери”

Посада

Брокер,  експерт відділу фондових операцій

Обов”язки

Пошук та переговори з клієнтами, участь у торгах на УФБ, підписання контрактів, робота з ФДМ України, розрахунок інвестиційної привабливості об’єктів приватизації, організація акумулювання приватизаційних сертифікатів, реєстрація емісій

Вересень 1996р. –жовтень 2002р

ТОВ “Антарес-Компані” /оптова та роздрібна торгівля алкогольними та безалкогольними  напоями/

Посада

Головний економіст

Обов”язки

Складський облік, ціноутворення, робота з постачальниками та клієнтами /пошук, переговори, замовлення товару, взаєморозрахунки/, контроль руху грошей та товару, інветаризаціі складу та торгових точок, прийом/звільнення на роботу співробітників

Листопад 2002р. -

ТОВ “Електродизайн” /група компаній “SATURN”, оптова та роздрібна торгівля побутовою технікою/

Посада

Начальник відділу закупок

Обов”язки

Сертифікація, робота з постачальниками /переговори, замовлення, взаєморозрахунки/, ціноутворення, розрахунок собівартості, аналіз моделей та цін конкурентів, контроль руху товару по складах, інветаризаціїї.

*** 1-C, Word, Excel, водійське посвідчення кат. В

13 травня у Національному банку України під головуванням Голови НБУ Сергія Тігіпка та за участі Асоціації українських банків, представників міжнародних систем грошових переказів (“Western Union”, “Money Gram”, “Aнелік”), Міністерства закордонних справ, Антимонопольного комітету та комерційних банків відбувся “круглий стіл” на тему: "Системи міжнародних переказів: проблеми функціонування та вдосконалення регулювання".

В ході “круглого столу” учасниками обговорено головні проблеми, що виникають у банків при здійсненні переказів коштів із використанням систем міжнародних переказів.

Як відомо, в своїй діяльності українські банки користуютьcя такими міжнародними системам переказів: “Western Union”, “Money Gram”, рідше “Анелік”, “ЮНІСтрім”, Ria Telecommunications, Safe Money Transfer Spain.

Проте, в існуючій на сьогодні в Україні системі міжнародних переказів коштів є чимало недоліків. Серед них банки називають:

• заборона використовувати інші аналогічні платіжні системи навіть після закінчення терміну дії угоди;
• неможливість здійснення переказу у євро;
• невигідність для клієнтів курсів конвертації валют;
• високі тарифи тощо.

Таким чином проведення “круглого столу” зі згаданої теми було обумовлено вимогою часу.

Під час обговорення на “круглому столі” представник Антимонопольного комітету України підкреслив, що існуюча зараз заборона використання міжнародними платіжними системами “Western Union” та “Money Gram” інших аналогічних платіжних систем має ознаки монополізму. Це питання зараз детально вивчається і до кінця травня комітетом буде прийнято остаточне рішення з цього приводу.

Коментуючи ситуацію, представники платіжної системи “Western Union” повідомили, що їх система має в Україні 7 банків-агентів та 130 субагентів, а мінімальна річна кількість трансакцій для отримання банком статусу її агента – 100.000. Щодо можливості використання Євро, то це питання на даний час ними вже вивчається і найближчим часом буде вирішене.

У свою чергу представники платіжної системи “Money Gram” повідомили, що тарифи їхньої системи однакові на території всіх країн СНД і періодично переглядаються у бік зменшення. Проте використання Євро у короткостроковій перспективі цією платіжною системою не розглядається.

Після жвавого обговорення Голова НБУ Сергій Тігіпко зауважив, що питання регулювання діяльності систем міжнародних переказів в Україні має бути вирішене на законодавчому рівні, а тому вже найближчим часом буде розроблено відповідний законопроект.

В рамках досягнутої під час “круглого столу” домовленості Асоціація українських банків звернулася до своїх членів надати пропозиції щодо змісту концепції Закону України стосовно регулювання діяльності міжнародних платіжних систем. Після їх доопрацювання в Асоціації, їх буде передано до НБУ, де їх мають використати під час підготовки законопроекту.

Як підкреслив Президент АУБ Олександр Сугоняко, проблеми виникають, бо вони не врегульовані на законодавчому рівні. Безумовно, діяльність нерезидентів має регулюватися законодавством України. А тому Асоціація підтримує дії НБУ, направлені на удосконалення існуючого порядку переказів грошей згаданими системами, що матиме позитивні наслідки як для банківської системи України, так і її громадян.

Прес-служба
Асоціації українських банків

11 травня Асоціація українських банків та московське представництво корпорації Novell підписали Протокол про реалізацію Програми корпоративного ліцензування програмних продуктів Novell в українських банках.

Реалізація Програми корпоративного ліцензування надає банкам ексклюзивні знижки на програмні продукти корпорації Novell, можливість поетапної оплати ліцензій, отримання технічної підтримки та безкоштовної участі у щорічних технічних семінарах по продуктах та технологіях Novell.

Згідно з нормами міжнародного та вітчизняного законодавства, ліцензування програмних продуктів забезпечує захист авторських прав його розробників, а використання юридичними та фізичними особами так званих "піратських" копій є незаконним і передбачає можливість накладення штрафних санкцій та вжиття інших заходів впливу за позовом компанії - розробника.
 
Наразі найбільш поширеними в українських банках операційними системами локальних комп`ютерних мереж є операційні системи компанії Novell різних версій та модифікацій (від Novell Netware 3.11 до Novell Netware 6.5).

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що якнайшвидше впровадження в усіх українських банках обов`язкового ліцензування програмних продуктів компанії Novell, Microsoft та інших розробників прискорить вступ України до Світової Організації Торгівлі і буде знаковою подією для банківської системи нашої держави.
 
Керівник московського представництва корпорації Novell Костянтин Стоволосов запевнив, що особисто прикладе всіх зусиль для того, щоб реалізація Програми корпоративного ліцензування в українських банках пройшла успішно. Він вважає, що таке співробітництво буде вигідним для всіх учасників.

Прес-служба
Асоціації українських банків

В Україні постала нагальна проблема розвитку масового кредитування широких верств населення, суб’єктів малого та середнього бізнесу. На заваді масового кредитування стоїть відсутність інформації по виконанню позичальниками своїх фінансових зобов’язань перед кредиторами, – вважають експерти Асоціації українських банків.

Більшість країн світу вирішує зазначену проблему шляхом обміну кредиторами інформацією про платоспроможність позичальників через кредитні бюро, які ведуть кредитні історії позичальників.

Верховною Радою України в квітні цього року в першому читанні прийнятий проект Закону “Про організацію та формування обігу кредитних історій”, поданий Національним банком України, який встановлює принцип формування  та доступу до кредитної історії тільки за згодою позичальника.

Відсутність в Україні структури, яка б акумулювала у себе інформацію про кредитні історії позичальників, стримує розвиток внутрішнього кредитного ринку, збільшує кількість безнадійних боргів, підвищує ризиковість кредитування та має наслідком ускладнення процедури отримання та оформлення кредитів, збільшення їх вартості.

З цієї причини 21 квітня за ініціативою групи банків та Асоціації українських банків в НБУ під керівництвом Сергія Тігіпка відбулася нарада з питань створення в Україні Бюро кредитних історій.

Банки, розуміючи значення для розвитку масового кредитування такої структури як Бюро кредитних історій, прийняли рішення створити таку структуру в Україні та сформували Оргкомітет по створенню Бюро, в який увійшли представники Укрсоцбанку, ВАБанку, Укрсиббанку, банку Аваль, Надра, банку Старокиївський. Керівництво Проектом створення Бюро кредитних історій банки довірили Віце-президенту Асоціації українських банків п.Паламарчук А.Б.

Попередньо визначений статутний капітал  цієї установи становитиме    5 000 000 (п’ять мільйонів) гривень, що відповідає проекту Закону.

Бажання виступити засновниками висловили такі банки як: ВАБанк, Аваль, Укрсоцбанк, Кредитпромбанк, Укрсиббанк, Форум, Надра, Український кредитний банк, Фінанси і кредит, Донгорбанк, Старокиївський, Укрпрофбанк, Електронбанк тощо.

Щодо клієнтів банку, то найбільш зацікавленими в можливості мати і накопичувати свою кредитну історію є суб’єкти малого та середнього бізнесу і фізичні особи, оскільки формування позитивного іміджу вигідно з економічної точки зору, а для невеликих підприємств – це безкоштовна реклама їх ділової репутації, кредитоспроможності та можливість розширення доступу  до фінансових послуг.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Такою була тема “круглого столу”, який відбувся 07 квітня у Національному банку. Організаторами цього заходу виступили Інститут конкурентного суспільства, Асоціація українських банків, Асоціація юристів фондового ринку, за підтримки та участі Національного банку України.

Метою “круглого столу” було визначення позиції фінансових кіл держави щодо перспектив розвитку належної практики корпоративного управління та формування необхідної законодавчої бази для цього.

У обговоренні взяли участь керівники банків, представники НБУ, АУБ, ДКЦПФР, Українського Інституту розвитку фондового ринку, народні депутати, представники світового банку, Центру комерційного права, FMI, MFK тощо.

Учасники “круглого столу” відзначили, що від недосконалого корпоративного управління сьогодні потерпають не тільки міноритарні акціонери, але й держава, навіть володіючи значною часткою корпоративних прав. Рівень корпоративного управління значно впливає і на діяльність банківського сектору як з боку внутрішнього управління, так і з боку клієнтської бази при проведенні кредитних, інвестиційних та інших операцій, яки супроводжуються кредитними ризиками. Тому вдосконалення законодавства та запровадження національних принципів корпоративного управління у діяльність акціонерних товариств є конче необхідним.

Головуючий п. Тігіпко С.Л. у виступі зазначив, що Національний банк вважає проблеми корпоративного управління дуже важливими для розвитку економіки та банківського сектору і разом з Асоціацією українських банків приділяє значну увагу вдосконаленню законодавства щодо підвищення рівня корпоративного управління у банках. Він підкреслив, що необхідно прискорити прийняття проекту Закону України “Про акціонерні товариства” та змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо підвищення прозорості структури власності.
 
Усі учасники обговорення дійшли згоди щодо необхідності скорішого прийняття закону “Про акціонерні товариства”, що буде сприяти зниженню ризиків діяльності банків з боку їх клієнтів-АТ.

На “круглому столі” були обговорені проблеми взаємодії Правління та Наглядової Ради, необхідність впровадження національних принципів корпоративного управління у підприємствах-клієнтах банків. У дискусії, що виникла при обговоренні проблеми захисту прав міноритарних акціонерів, учасники дійшли згоди щодо необхідності захисту прав акціонерів, що володіють малими пакетами акцій, до яких часто відносяться і банки як інвестори. Але, на думку учасників “круглого столу”, внаслідок економічних факторів необхідно визначити обсяги цього захисту та шляхи його реалізації в умовах необхідності підвищення капіталізації банківської системи.

Прес-служба
Асоціації українських банків