Новини фінансового сектору

Делегатам, учасникам і гостям ХІ з'їзду Асоціації українських банків

Від імені Правління, всіх працівників Національного банку України вітаю Вас з нагоди проведення ХІ з'їзду Асоціації українських банків!
Приємно відзначити, що Асоціація як громадська організація відіграє визначну роль у згуртуванні банкірів навколо проблем удосконалення банківської діяльності.

Так, Асоціація докладає значних зусиль і бере активну участь у вдосконаленні банківської нормативно-правової бази, широкому інформуванні населення країни про діяльність комерційних банків, їх значення в житті держави, у підвищенні професійного і кваліфікаційного рівня спеціалістів банківської сфери, адже, у підсумку, це зміцнює довіру до банківської системи у цілому.

Особливо наголошу на високій ролі та принциповій позиції Асоціації у створенні рівних конкурентних умов для всіх банків, в активному відстоюванні справедливих інтересів банків, у недопущенні їх дискримінації.

Національний банк співпрацює з Асоціацією на засадах взаємоповаги і рівності, хоча, іноді процес узгодження позицій буває доволі складним. Але, розумність компромісу превалює у наших стосунках, що дає змогу досягти згоди при вирішенні важливих питань. Адже ми маємо єдині стратегічні інтереси  ефективне функціонування банківської системи та забезпечення стабільності національної валюти.

Переконаний: документ, підготовлений за результатами з'їзду, сприятиме удосконаленню банківської системи: від законодавчої бази до рівня обслуговування у кожній філії всіх банків та виведення
нашої банківської системи на високий європейський рівень.
Бажаю всім учасникам з'їзду плідної роботи, корисного спілкування, успіхів у професійній діяльності. Удачі і благополуччя вам і вашим родинам.

З повагою,
Голова Національного
банку України
Сергій ТІГІПКО

Делегатам, учасникам і гостям
XI з'їзду Асоціації українських банків

Вже 14-й рік Асоціація українських банків активно і ефективно впливає на формування банківського  середовища як ринкову економічну силу становлення української державності.

Банки гостро відчувають недосконалість існуючої нормативно-правової бази, що регулює економічну діяльність. Нещодавно увагу народних депутатів, спеціалістів економічної сфери, урядовців та вчених, всієї громадськості привернули парламентські слухання з проблем та перспектив розвитку фінансів та банківської системи. Відверта та ділова дискусія була спрямована на розвиток реального сектора економіки, створення умов для включення банківської системи в процес інвестування і довгострокового кредитування економіки та населення.

До Верховної Ради подані відповідні законопроекти. Тож найтіснішими мають стати контакти членів Робочої групи народних депутатів, спеціалістів НБУ, АУБ, представників банків, урядовців з  доопрацювання банківського і ширше — фінансового законодавства.

Загалом потрібні консолідовані зусилля всіх зацікавлених сторін і Асоціації у вирішенні банківських  проблем.

І дуже добре, що Асоціація бере участь у вдосконаленні банківського законодавства, лобіює вирішення актуальних питань банківської діяльності, що дасть можливість розширити обсяги кредитування реального сектора економіки, підвищити гарантії повернення кредитів. Всілякої підтримки заслуговують ваші зусилля з формування громадської думки і згуртування фахівців банківської справи для подальшого розвитку банківської системи, виведення її на рівень європейської за якістю і асортиментом пропонованих послуг.
Щиро бажаю з'їзду Асоціації плідного обговорення перспективних ідей, прийняття мудрих рішень і реального їх виконання.

Володимир ЛИТВИН,
Голова Верховної Ради України

25 липня п.р. відбулося розширене засідання правління Укрексімбанку, на якому було підбито підсумки діяльності банку за перше півріччя 2003 року.
Упродовж першого півріччя, як і за весь період діяльності, ВАТ “Укрексімбанк” працював стабільно і прибутково. Прибуток банку (до оподаткування) за січень-червень 2003 р. зріс на 31 відсоток у порівнянні з першим півріччям 2002 р., у тому числі чистий процентний дохід зріс на 49 відсотків, інші доходи – на 16%.
За цей час активи банку збільшилися на 29 відсотків. Обсяг залучених коштів від юридичних і фізичних осіб зріс на 50,2%, у т.ч.  вклади громадян збільшилися на 14,3%.

Обсяги кредитних вкладень протягом першого півріччя збільшилися на 5,9 відсотка.

У 2003 р. Укрексімбанк успішно розвиває діяльність у сфері залучення середньо- і довгострокових іноземних кредитів для фінансування ефективних проектів клієнтів. За перше півріччя банк залучив кредити Канади, Італії, Данії і Франції на загальну суму, еквівалентну 10,05 млн. діл. США, і майже 2,6 млн. євро - у рамках Програми комплексного кредитного обслуговування малих і середніх підприємств в Україні.

Довідка:
ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” – універсальна кредитно-фінансова установа із 100% державним капіталом, яка надає своїм клієнтам повний перелік банківських послуг та має відділення і представництва в усіх регіонах України. Бездоганна міжнародна репутація та надійність Укрексімбанку визнана світовими фінансовими організаціями та закордонними банками.

Додаткова інформація:
www.eximb.com

Комерційні банки у 2003 році від готівкових обмінних операцій з валютою додатково отримають близько 40 млн. грн. Таких висновків дійшли експерти Асоціації українських банків на основі наданих НБУ порівняльних даних обсягів купленої та проданої іноземної валюти. Статистичні дані про загальний обсяг операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, здійснених уповноваженими банками, уповноваженими фінансовими установами та їх агентами протягом січня-квітня поточного та минулого років становлять:

Згадані результати є наслідком призупинення на 2003 рік дії пункту 4 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в частині операцій з купівлі-продажу готівкових валют, що стало можливим завдяки спільним довготривалим зусиллям Асоціації українських банків, НБУ, комерційних банків та депутатів Верховної Ради. Починаючи з 1999 року АУБ наполегливо звертала увагу Уряду та народних депутатів, що від згаданого збору державі наносяться значні збитки. За підрахунками спеціалістів АУБ, завдяки 1% збору за 1999 - 2002 рік у "тінь" пішов оборот з купівлі-продажу іноземної валюти у розмірі, еквівалентному 65-70 млрд.грн. Це рівень тінізації цих операцій.

На переконання Президента АУБ Олександра Сугоняко, завдяки здоровому глузду і виваженому підходу народних депутатів зупинка цього збору вже призвела до часткової детінізації і декриміналізації операцій з купівлі-продажу готівкових валют, що у свою чергу дозволить остаточно вивести їх із “тіні” та збільшити надходження до державного бюджету.

В той же час наведені Національним банком дані наочно свідчать, що більшість  обсягу операцій, які здійснюють обмінні пункти за агентськими угодами, продовжують знаходитися у тіні. Так, станом на 01.05.2003  кількість обмінних пунктів,  які працюють за агентськими угодами, складає 2112  з  3992  їх загальної кількості.  Тобто при тому, що таких обмінних пунктів близько 52% від їх загальної чисельності, обсяги операцій, які вони показують, майже втричі менше від обсягів валютообмінних операцій комерційних   банків.

З цієї причини, вважає Президент АУБ, одним із своїх головних поточних завдань Асоціація вбачає у здійсненні заходів, спрямованих на заборону проведення операцій з обміну валют небанківським установам.

Прес-служба Асоціації українських банків

Комерційний банк „Хрещатик”, створений у травні 1993 року його засновниками — підприємствами та установами Міністерства оборони, сьогодні завоював репутацію стабільної, надійної та універсальної фінансово-кредитної установи, орієнтованої на співпрацю зі столичними підприємствами, міською інфраструктурою, комунальними службами, малим і середнім бізнесом.

Запорукою успішного розвитку „Хрещатика” стали стабільна клієнтська база і комплексний підхід до обслуговування всіх категорій клієнтів, інноваційність і вдосконалення банківських операцій, творчий підхід до розширення асортименту пропонованих послуг і продуктів, постійне підвищення якості систем управління роботою банку, впровадження принципів корпоративізму.

Сьогодні Комерційний банк „Хрещатик” — це мережа філій і відділень, що динамічно розвивається і обслуговує понад 5 тисяч клієнтів; ефективне супроводження бізнесу клієнтів у регіонах України і за кордоном; плідне співробітництво на міжнародному фінансовому ринку; новітні технології ведення банківського бізнесу; сучасний менеджмент і колектив високопрофесійних працівників.

Загальні збори акціонерів банку, що відбулися 21 травня, одноголосно затвердили звіт Правління про підсумки фінансово-господарської діяльності ВАТ КБ «Хрещатик» за 2002 р., річний баланс і звіт про прибутки і збитки за минулий період, підтверджені міжнародною аудиторською фірмою “Ernst@Young” та вітчизняним аудитором — фірмою «АПіК». Прийнято рішення спрямувати 10,9 % одержаного прибутку до резервного фонду, 39,6% — на виплату дивідендів. Намічені конкретні заходи щодо збільшення дохідності активів і капіталу, забезпечення прибутковості і підвищення рентабельності роботи банку в цілому.
Заслухано результати підписки на акції ВАТ КБ «Хрещатик», остаточний підсумок якої заплановано підвести 26 вересня цього року.

У рамках урочистостей, присвячених 10-річчю банку, відбувся прийом, на якому були присутні народні депутати Верховної Ради України і депутати Київради, представники урядових і державних установ, колеги, акціонери банку, його ділові партнери і клієнти. Усім, хто у цей вечір зібрався у Колонному залі Київської міськадміністрації, був презентований фільм про КБ «Хрещатик». У цей самий день група провідних працівників банку, які досягли відмінних результатів у роботі, нагороджена Почесними грамотами і Подяками Київського міського голови О.О.Омельченка, а вагомий внесок у розвиток банку голови Правління Д.М.Гриджука відмічено нагородою «Знак Пошани».

Довідково: Основні показники діяльності станом на 20 травня 2003 р.: чисті активи — 402,5 млн грн, обсяг кредитно-інвестиційного портфеля — 340,9 млн грн, депозити юридичних осіб — 42,9 млн грн, фізичних осіб — 118,3 млн грн.

За додатковою інформацією звертатися:
прес-центр ВАТ КБ “Хрещатик”,
начальник прес-центру
Зарембо Тетяна
Тел.: 468-7460
e-mail:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
            Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Організатор: Національний банк України. Взяли участь: глава Нацбанку  Сергій Тігіпко, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко,  глава правління "Укрсоцбанку" Борис Тимонькін, заступник глави комітету  ВР з питань інвестиційної політики Володимир Демьохін, заступник глави  комітету ВР з питань правової політики Микола Оніщук, представник  комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Василь Гуреєв, суддя Верховного Суду Микола Гусак, глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

Сергій Тігіпко у вступному слові відзначив, що український кредитор має потребу в додатковому захисті, тому що існують високі ризики неповернення кредитів. Як наслідок - низький рівень інвестицій, порівняно малі обсяги кредитування, високі процентні ставки. Тігіпко відзначив, що необхідне законодавство, що дозволить одержувати "більш конкретну інформацію про боржника".

Олександр Сугоняко нагадав про існування в українському фінансовому світі приказки "Тільки боягуз повертає кредит". Він відзначив, що права кредитора в Україні "захищені тільки демонстративно". Говорячи про співробітництво з Верховною Радою по питанню захисту прав кредиторів, Сугоняко відзначив, що "було знайдене розуміння з фракцією комуністів".

Борис Тимонькін повідомив, що в практиці "Укрсоцбанку" тільки два вироки суду вступили в силу з 80 випадків неповернення кредитів. Тимонькін повідомив про випадок неповернення кредиту на суму 1 млн. грн., коли боржник подав у суд про розірвання договору, аргументуючи свою вимогу тим, що договір нібито недійсний. "Таких випадків кожен банк може розповісти багато", - відзначив Тимонькін і виразив думку всіх українських банкірів: права кредиторів в Україні захищені слабко, тому банки дають кредити неохоче, з оглядкою.

Крім того, Тимонькін підняв проблему визначення платоспроможності боржника. На його думку, експерти, що відповідно до законодавства повинні визначати цю платоспроможність, у випадку своєї помилки не несуть ніякої відповідальності. А помилятися вони можуть у десять (і такі випадки є) і більше раз.

Микола Оніщук висловив думку про те, що в суспільстві існує наступне упередження: захист інтересів банкірів - це захист чиїхось вузьких корпоративних інтересів. Що насправді, звичайно, не так.

Олександра Кужель звинуватила банки в тому, що вони нереально оцінюють заставу під кредит. "Коли сьогодні за трикімнатну квартиру в Києві дають п'ять тисяч гривень кредиту, чи є це реальною оцінкою і реальною заставою? Причому у власника немає права самому реалізувати це майно, і банк реалізує за тією ціною, що йому необхідна", - відзначила Кужель. 

Говорячи про проблеми неповернення кредитів банкам, Кужель, як глава Фонду підтримки підприємництва, відзначила, що не може виграти жодного суду з повернення кредитів. "Мені відверто в судах говорять: вони платять, а ви - ні", - сказала Кужель і додала, що "із судами в нас, дійсно, є проблема".

Марина ЦВЄТКОВА 
"Газета 2000" 2003.04.01

Організатор: Національний банк України. Взяли участь: глава Нацбанку  Сергій Тігіпко, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко,  глава правління "Укрсоцбанка" Борис Тимонькин, заступник глави комітету  ВР із питань інвестиційної політики Володимир Демьохін, заступник голови  комітету ВР з питань правової політики Микола Оніщук, представник  комітету ВР з питань промислової політики і підприємництва Василь Гуреєв, суддя Верховного Суду Микола Гусак, глава Держкомпідприємництва Олександра Кужель.

Сергій Тігіпко у вступному слові відзначив, що український кредитор має потребу в додатковому захисті, тому що існують високі ризики неповернення кредитів. Як наслідок - низький рівень інвестицій, порівняно малі обсяги кредитування, високі процентні ставки. Тігіпко відзначив, що необхідне законодавство, яке дозволить одержувати "більш конкретну інформацію про боржника".

Олександр Сугоняко нагадав про існування в українському фінансовому світі приказки "Тільки боягуз повертає кредит". Він відзначив, що права кредитора в Україні "захищені тільки демонстративно". Говорячи про співробітництво з Верховною Радою з питання захисту прав кредиторів, Сугоняко відзначив, що "було знайдене порозуміння з фракцією комуністів".

Борис Тимонькин повідомив, що в практиці "Укрсоцбанку" тільки два вироки суду вступили в силу з 80 випадків неповернення кредитів. Тимонькин повідомив про випадок неповернення кредиту на суму 1 млн. грн., коли боржник подав у суд про розірвання договору, аргументуючи свою вимогу тим, що договір нібито недійсний. "Таких випадків кожен банк може розповісти багато", - відзначив Тимонькин і висловив думку всіх українських банкірів: права кредиторів в Україні захищені слабко, тому банки дають кредити неохоче, з оглядкою.

Крім того, Тимонькин підняв проблему визначення платоспроможності боржника. На його думку, експерти, що відповідно до законодавства повинні визначати цю платоспроможність, у випадку своєї помилки не несуть ніякої відповідальності. А помилятися вони можуть десять (і таких випадків є) і більше раз.

Микола Оніщук висловив думку про те, що існує упередження: захист інтересів банкірів - це захист чиїхось вузьких корпоративних інтересів. Що насправді, звичайно, не так.

Олександра Кужель звинуватила банки в тім, що вони нереально оцінюють заставу під кредит. "Коли сьогодні за трикімнатну квартиру в Києві дають п'ять тисяч гривень кредиту, чи є це реальною оцінкою і реальною заставою? Причому у власника немає права самому реалізувати це майно, і банк реалізує за тією ціною, що йому необхідна", - відзначила Кужель.

Говорячи про проблеми неповернення кредитів банкам, Кужель, як глава Фонду підтримки підприємництва, відзначила, що не може виграти жодного суду з повернення кредитів. "Мені відверто в судах говорять: вони платять, а ви - ні", - сказала Кужель і додала, що "із судами в нас, дійсно, є проблема".

Марина ЦВЄТКОВА 
"Газета 2000" 2003.04.01 11:50

2 квітня вперше в історії незалежної України в залі засідань Верховної Ради відбудуться парламентські слухання на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”. Ініціаторами їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. За результатами підготовчих заходів, зокрема “круглих столів”, вже видно, що обговорення проблем банківської діяльності буде ґрунтовним і дискусійним . Перш за все це стосується намагань запровадити оподаткування доходів населення від зберігання ним  коштів у банках. Саме з такою законотворчою пропозицією виступають  податківці, Мінфін та деякі народні депутати. Аби з”ясувати позицію вітчизняних банкірів з цього питання  ми звернулись за коментарями до Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко.

- Олександре Анатолійовичу, АУБ спільно з НБУ виступили проти запровадження оподаткування доходів громадян від вкладів у банках. В чому причина такої категоричності? Адже податки – це джерело наповнення бюджетів.

- Я з Вами цілком згоден. Більше того, наша принципова позиція – всі доходи мають оподатковуватись. Вибірковість оподаткування спотворює економічне середовище і задає викривлені орієнтири. Саме тому ми говоримо не про скасування оподаткування доходів від вкладів як таке, але про мораторій, тобто призупинення оподаткування на перехідний період.

- Чому?

- Такий податок за сучасного стану розвитку економіки країни є передчасним і економічно недоцільним. Загальна сума внесків фізичних осіб в Україні зараз становить лише 21 млрд.грн. Це надто мало. Для порівняння – за даними НБУ понад 25 млрд.грн. готівки залишаються поза банками. Щодо валюти, то на руках у населення від 10 до 20 млрд.дол. США. Вдумайтеся в ці цифри! Це той національний ресурс, залучення якого надало б можливість не шукати коштів за кордоном, а кредитувати економіку за рахунок власних внутрішніх джерел. Саме населення є внутрішнім інвестором, інтереси якого мають бути приоритетними для влади.

В структурі залучених банками коштів 38% - це вклади населення. Сьогодні це вже більше, ніж кошти на поточних рахунках підприємств. З них більше 75% - строкові депозити. Це є основний ресурс довгострокового кредитування, яке за останній рік зросло в 1,8 рази. Кошти населення є визначальним джерелом кредитування економіки. І його взяти й перекрити? Це неправильно!

Наша економіка потребує легалізації доходів громадян, виведення їх з “тіні” та залучення через банки до інвестування економіки. То навіщо, скажіть, підривати ледь-ледь зростаючу довіру населення до банківської системи як такої? Вона нам надто дорогою ціною дається, аби так просто поступитися нею. Згадайте, як українці втратили колосальні суми, десь більше 300 млрд. грн. заощаджень в колишньому Ощадбанку СРСР. Ці кошти так і залишилися в Москві і не були повернуті громадянам України. А інфляція 1992 – 1993 років.

Після такого удару населення насилу почало відходити від депресії, а ми у відповідь, замість підтримки та стимулювання, - одразу до примусового стягнення податків? Це вже питання не стільки економіки, скільки моралі.

- Олександре Анатолієвичу, які ж наслідки від запровадження згаданого податку можуть бути для банківської системи та економіки країни в цілому?

- Найгірше – це відтік коштів населення з банків, тобто легальної економіки, що наповнює бюджет, до “тіньового” обігу.

Тут слід сказати про “святая святих” банківської системи – банківську таємницю, яку в разі запровадження згаданого законопроекту може бути порушено в ході податкової перевірки своєчасності чи правильності сплати платежу. Скажіть, хто в такому разі довірятиме свої заощадження банкам?

Не треба робити ілюзій, що подібними  заходами  ми залучимо до оподаткування “тіньові” капітали тих, хто цього уникає. Практика показує, що такі люди не тримають свої кошти в Україні. А тому податковому обтяженню буде піддано в основному доходи за депозитами середньо- та малозабезпечених верств населення.

Враховуючи, що переважна більшість вкладів громадян становить незначні суми (пенсійні рахунки, рахунки до запитання тощо), суттєво зростуть витрати на адміністрування обліку та утримання сум таких податків, а це відповідно негативно вплине на процентну ставку кредитів. Крім того,  уповільнення темпів росту депозитних вкладів позначиться на зменшенні росту банківських кредитів, а відповідно і надходжень до бюджету.

Запровадження податку може негативно позначитись і на гнучкості послуг,  які пропонують банки,  призвести до їх скорочення у випадку зменшення обсягів депозитів. Наприклад, таких послуг, як комунальні, інші платежі, скажімо, третім особам з банківських депозитних рахунків. Чи буде від цього комусь зручніше?

Для багатьох прихильників оподаткування факт збільшення обсягів депозитів є головним аргументом доцільності його запровадження. Проте цей факт, як я вже відзначав, свідчить не стільки про достатній матеріальний рівень населення, скільки про ріст довіри вкладників до банків та прийняття ними запропонованої банками ціни ризику за вкладами, що виявляється у вигляді відсоткової ставки. Запровадження податку на доходи за депозитами призведе до зменшення відсоткових доходів за ними, тобто до зменшення плати за ризик з причин, за які банки не відповідають. Немає сумніву, відсутність компенсаційних пропозицій хоч би у вигляді підвищення гарантій за депозитами призведе до відтоку вкладів. Це “палка о двох кінцях”.  І держава може більше втратити від недоотримання податку з прибутку через скорочення кредитних ресурсів та обсягів кредитування, ніж отримати у вигляді прибуткового податку на доходи від вкладів.

І ще. Постає закономірне запитання: в разі прийняття законопроекту чи будуть оподатковуватись доходи населення від депозитів, оформлених іще в радянські часи і зобов”язання по поверненню яких держава взяла на себе, але не може виконати. Вважаю, ставити питання про податок на доходи від депозитних вкладів можна тільки після остаточного вирішення  цих проблем.

- І все ж, у який спосіб Ви бачите розв”язання цієї проблеми.

- Мораторій на введення згаданого податку на найближчі роки. Усі країни з перехідною економікою такого податку не мають. Він є лише в Чехії, Словаччині та Польщі. Але і там його запроваджено, коли вклади населення перевищили 50% банківських залучень. У нас, ще раз нагадаю, вклади населення в структурі залучених банками коштів складають поки що 38%, який може впасти після непродуманого введення оподаткування.

Аби цього уникнути, ми пропонуємо мораторій на оподаткування доходів від вкладів фізичних осіб за наступним принципом:

- на період до досягнення загальної суми вкладів 33% їх залишків на    1991 р. податок не застосовувати;

- при досягненні суми вкладів від 33% до 66% названої суми - розмір оподаткування установити на рівні 3%;

- при досягненні суми вкладів від 66 до 100% - розмір оподаткування установити на рівні 7%;

- при досягненні суми вкладів 100% їх залишку у 1991 році  - ставку оподаткування встановити на рівні 10%.

Це дало б змогу поступово перейти до загальної системи оподаткування, не відштовхуючи вкладників. І таким чином поступово перейти до загальної процедури здійснення внесків і виплати прибутку. Ми за оподаткування усіх доходів. Але ми за поступовий перехід, а головне, щоб не зашкодити клієнтові.

Сергій ШУМИЛО

02.04.2003

Інтерв’ю з Президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняко

Днями зал засідань Асоціації українських банків став місцем проведення “круглого столу”, присвяченого актуальній темі – створенню конкурентного ринку охоронних послуг. Його проведено в рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради. З ініціативою їх проведення виступили Національний банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. Як стало відомо з “круглого столу”, на слуханнях одним з пріоритетних банкіри ставитимуть питання про ринок охоронних послуг. Своїми думками з цієї проблеми з нами поділився один з ініціаторів згаданих заходів, Президент  Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

Олександре Анатолійовичу, виходячи з нещодавніх заяв НБУ та АУБ, на запланованих парламентських слуханнях значної уваги буде приділено темі ринку охоронних послуг. Чому банківська система піднімає саме її?

Як відомо, законами України на банківську систему покладені завдання зберігати та управляти грошима всієї держави. Тут слід сказати і про функцію  здійснення емісії гривні та організації її обігу, що покладена на НБУ. Він же зобов’язаний встановлювати  “для банків правила захисту інформації, коштів та майна”. Банки здійснюють залучення коштів  фізичних і юридичних осіб, розміщення  залучених коштів, відкривають та ведуть їх банківські рахунки (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ).

Крім того, на банківську систему законодавством покладена відповідальність за збереження коштів та майна клієнтів. Зокрема, в  чинному законодавстві визначено: “Банк відповідає за своїми  зобов’язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства” (ст. 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність").  При цьому, як зазначено в  Ст.5 того ж Закону, “Держава не відповідає за зобов’язаннями  банків, а банки не відповідають за зобов’язаннями держави, якщо інше не передбачено Законом або договором”

Як бачимо, відповідальність банкірів тут - ключове поняття. Тому ми мусимо йти на ринок збройної охорони за послугами.

Водночас, як це не дивно, на законодавчому рівні темі обігу зброї та регулювання діяльності охоронних структур взагалі не врегульовано. Держава, поклавши на банківську систему  відповідальність за збереження цінностей, мала б забезпечити оптимальні, зручні для споживачів умови отримання послуг. Створити умови для вибору цих послуг. Інакше кажучи забезпечити існування та розвиток конкурентного середовища. Але цього не відбулося.

То  як  же у нас зараз на ринку охоронних послуг ?

Як не соромно це визнавати, але в Україні ще й досі законодавчо не врегульовано обіг зброї  та діяльність структур, що надають послуги охорони. Таким чином  конкурентного ринку збройної охорони у нас просто немає. А те що є, зокрема послуги ДСО, не завжди задовольняють за якістю, ціною та умовами. Як приклад - зняття охорони у Львівській області, відсутність матеріальної відповідальності охоронців.

Ситуація така, що Національному банку України, Ощадбанку, підприємствам зв’язку, залізничного транспорту, електроенергетики, установам охорони навколишнього середовища надане право створювати відомчу охорону та право на зберігання, носіння і застосування зброї. А решта, зокрема банківська система другого рівня чомусь має користуватися послугами лише Державної служби охорони. Якщо, звісно,  мова йде про послуги збройної охорони.  При цьому самого закону про ДСО при МВС України теж не існує. А мав би бути.

Проте цим проблема не вичерпується. Домінуваня згаданої структури на ринку призводить, з одного боку, до нав’язування банкам підрозділами ДСО необгрунтованих охоронних заходів, які не враховують особливості банківської діяльності і негативно впливають на ведення банківського бізнесу, а з іншого – до постійного зростання вартості послуг охорони. З цієї причини витрати на охорону в банківській системі постійно  зростають. В 2001 році вони становили понад 116 млн.грн., а в 2002 році – понад 157 млн.грн. Збільшення вартості послуг призводить до значного зростання витрат банків, і, як наслідок, - зростання відсотків за кредитами. А це вже суперечить державній політиці, спрямованій на здешевлення банківських послуг.

 Якщо правильно Вас розуміти, то конкурентного ринку збройної охорони в Україні взагалі не існує.

Так. Як я вже казав, цей ринок  за дванадцять років незалежності України законодавчо так і не врегульовано. Ані в частині обігу зброї, ані в частині регулювання діяльності детективних та охоронних структур. Ще й досі  це питання регулюються лише підзаконними актами. Для прикладу уявіть, що було б,   якби до цього часу банківська система не забезпечила прийняття законів, які регулюють надання банківських послуг...

Хто ж реально відповідає за стан на ринку охорони в Україні?

Міністерство внутрішніх справ України, оскільки на них покладена відповідальність і за обіг зброї, і за контроль за охоронними структурами. Чому так сталося? В Міністерстві до цього часу дивно ставились до споживачів охоронних послуг. Їх не помічали. Більше того, чомусь опікувалися і опікуються  тими, хто надає послуги, а саме ДСО. Хочете  конкретний приклад? У Верховній Раді України знаходяться на розгляді проекти Законів “Про внесення змін до Закону України “Про Національний банк України”,  “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”, “Про охоронну діяльність”, внесені депутатами, які в тій чи іншій мірі наближені до МВС.

Основною метою зазначених законопроектів є посилення ролі ДСО на ринку охоронних послуг. Це не просто слова.

Проекти надають ДСО необмежені права для регулювання цього ринку та нагляду за ним, надають їй право встановлювати вимоги та правила допуску інших суб’єктів та технічних засобів на ринок охоронних послуг. Вони встановлюють механізм  матеріальної зацікавленості органу державного управління - МВС у домінуючому положенні ДСО через механізм фінансування міністерства за рахунок коштів податку на прибуток і податку на додану вартість, отриманих за послуги підрозділів ДСО.

Таким чином прийняття цих законів призведе до цементування нерівноправності сторін за договорами про надання охоронних послуг, подальшої монополізації цього ринку, безпідставного зростання витрат споживачів послуг охорони, в т.ч. банків.

То який же вихід?

Ми розуміємо, у МВС є свої проблеми, але тему вироблення державної політики в інтересах споживачів послуг охорони з них ніхто не зніме. Потрібно негайно на державному рівні шукати шляхи виходу з цієї ганьби.

 Вихід простий, і, водночас, складний. Україна потребує розробки Концепції, власне, вироблення державної політики щодо побудови та функціонування конкурентоспроможного  ринку охоронних послуг. Причому  за участю не тільки постачальників цих  послуг, але й споживачів.  Тут я згоден, що провідна роль в цій справі має належати МВС. Але не монопольна.

Приклад Польщі, Прибалтики, Росії, Казахстану показує, що чітке законодавче регулювання ринку охоронних послуг дозволить  вирішити багато проблемних питань та сформувати конкурентний охоронний ринок. І я знаю, що наше МВС добре вивчило досвід цих країн. Тільки не поспішає його  впроваджувати, оскільки команди ніхто не дає.

Тут я хочу одразу підкреслити важливість та необхідність існування такої структури, як ДСО. Зрозумійте нас правильно. Ми просто за рівноправний доступ до вогнепальної зброї усіх учасників ринку охоронних послуг. З цією метою від банківської системи запропоновано законопроект “Про внесення змін до Закону України  “Про банки і банківську діяльність” в частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клієнтів.

Передумови створення банками власних структурних підрозділів охорони, як це передбачено законопроектом, вже давно склалися. Про це свідчать і хороша технічна база збереження вогнепальної зброї, і наявність броньованого автотранспорту для інкасації коштів та цінностей, і високий фаховий рівень працівників, які займаються інкасацією та охороною. А досвід використання відомчої охорони Укрпошти, залізниці, НБУ та інших лише підтверджує те, що в багатьох випадках вона ефективніша за охорону, що  традиційно здійснює Державна служба охорони.

До того ж прийняття цього Закону не вимагає витрат бюджетних коштів. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банків на охорону, завдяки чому збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування до Державного бюджету України, при покращенні збереження цінностей і коштів клієнтів банків.

Розмову вів Сергій Шумило,
Керівник прес-служби АУБ 

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

           Делегація українських банкірів зустрілась з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином. Мета зустрічі – підведення підсумків та результатів заходів з підготовки до парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня цього року, та узгодження організаційних питань.

У зустрічі взяли участь Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, заступник голови НБУ Володимир Кротюк,  Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, голови правлінь Промінвестбанку – Володимир Матвієнко, Укрексімбанку – Олександр Сорокін, Укрсоцбанку – Борис Тімонькин, Ощадбанку – Анатолій Шаповалов.

Під час зустрічі з Головою Верховної Ради банкіри обговорили теми іміджу та довіри до банківської системи, проблеми збереження капіталів банків, в т.ч. під час кризи 1998 року, діяльності в Україні іноземних банків та їх філій. Особливої уваги приділено питанням оподаткування доходів від вкладів населення у банках, захисту прав кредиторів, ситуації на ринку охоронних послуг.

Позитивно оцінивши проведену підготовчу роботу, Голова ВР України наголосив на суспільній актуальності порушених банкірами проблем та необхідності їх вирішення на законодавчому рівні. За його словами, банківській темі з боку парламентарів має приділятись більше уваги, оскільки від неї значною мірою залежить стан розвитку економіки країни.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Шумило С.В.

Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Круглий стіл” проводиться в рамках підготовки до Парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, з ініціативою про проведення яких виступили Національний банк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

 На засіданні обговорюватимуться  наступні питання:
· Аналіз ситуації, що склалась в Україні із вкладами населення, готівкою, що знаходиться поза банками та на руках у населення в контексті пропозицій щодо  введення податку на доходи  фізичних осіб за вкладами (депозитами) передбачених у проектах  податкових законів.
· Вплив введення податку на доходи фізичних осіб за вкладами на розвиток  зарплатних, карткових та інших проектів, а також на собівартість банківських послуг.
· Проблема збереження банківської таємниці щодо вкладу громадянина при запровадженні податку на його  процентний дохід від цього вкладу.                              
· Вплив введення податку на процентні доходи від вкладів населення на обсяги кредитування підприємницької діяльності.

У  роботі Круглого столу беруть участь  представники:
· НАЦІОНАЛЬНОГО  БАНКУ УКРАЇНИ
· КОМІТЕТУ  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ  З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
· КОМІТЕТУ  ВЕРХОВНОЇ РАДИ  УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРАЦІ
· АСОЦІАЦІІЇ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
· УКРАЇНСЬКОГО  СОЮЗУ   ПРОМИСЛОВЦІВ І ПІДПРИЄМЦІВ
· ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ З РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ  ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
· ДЕРЖАВНОЇ  ПОДАТКОВОЇ  АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ
· МІНІСТЕРСТВА ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
· БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ
· ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Засідання “Круглого столу” відбудеться  27 березня 2003 року о 1430 (реєстрація учасників з 14.00 ) за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 9 Національний банк України,  зал засідань (третій поверх).

Начальник Управління зв”язків з громадськістю
та ЗМІ Національного банку України
Войцехівська С.М.

Керівник прес-служби     
Асоціації  українських банків
Шумило С.В.

Від Європейської наглядової групи FATF на ім”я Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка надійшла відповідь на звернення щодо оголошення Україні санкцій. У листі, зокрема, сказано:  “Ми схвалюємо позицію українських банків, що відображена у Вашому зверненні, і з нетерпінням очікуємо спеціальних рекомендацій з боку АУБ до своїх членів з метою прискорення впровадження вдосконаленого законодавства щодо боротьби з відмітанням грошей”.

Пояснюючи причини оголошення санкцій, представники FATF  відзначають, що вони схвально сприйняли останні  поправки  до українського законодавства, “оскільки, – сказано в листі, – вони відображають намір політичних органів влади України вживати заходи для виконання міжнародних стандартів”.
За повідомленням представників FATF,  ці поправки зараз ретельно вивчаються у тісному діалозі з українськими органами влади, на підставі чого на наступному пленарному засіданні FATF буде розглянуто ситуацію в  Україні  та вирішено з подальшими процедурами щодо неї.

Як прокоментував цей лист Президент АУБ Олександр Сугоняко: Захід проявляє  відкритість і готовність співпраці з Україною щодо боротьби з відмиванням “брудних” грошей. Санкції можуть бути зняті, але для цього українська сторона має продемонструвати чесність. По-перше, внести зміни до законодавства щодо ідентифікації осіб, по-друге – щодо забезпечення політичної незалежності Департаменту фінансового моніторингу, по-третє – виведення його з під впливу контролюючих органів, зокрема податківців.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.