Новини фінансового сектору

Рост банковского кредитования в текущем году достиг впечатляющего размаха. Таким образом, банковский сектор приблизился к своеобразному Рубикону: в следующем году украинской банковской системе придется "сдать экзамен на зрелость" с точки зрения капитализации. Об итогах уходящего года, а также о дальнейших перспективах развития банковского сектора Украины "Контексту" рассказал президент Ассоциации украинских банков Александр Сугоняко.

Корр. Текущий год отметился бурным ростом банковской кредитной активности, а также ростом доверия населения к банкам. Как, по-вашему, будут развиваться эти тенденции в следующем году?

А.С.: Действительно, в последние годы банковская деятельность характеризуется высокими темпами роста. Этому процессу способствует и всевозрастающее доверие к банкам со стороны общества. Мы рассчитываем, что и в будущем году эти тенденции в основном сохранятся, если на них не окажут влияния непредвиденные обстоятельства. Хотя, что касается темпов роста кредитования, то 60% роста в год - это слишком много. Оптимальным для экономики есть такой рост активов, который не приведет к росту рисков.

Корр. Какой динамики ставок по кредитам и депозитам следует ожидать в следующем году?

А.С.: В следующем году существенных изменений в ставках кредитования и депозитных ставках мы не ожидаем.

Корр. Ставшая притчей во языцех адекватность капитала. Ваше отношение к новым нормативам достаточности капитала в 10 и 12%?

А.С.: Мы поддерживаем позицию НБУ относительно новых нормативов достаточности капитала и не только потому, что в Базеле-2 (новые нормы банковского регулирования в мире - "Контекст) предусматривается 12%, а еще и потому, что темпы роста кредитов и активов очень высокие. Объем кредитов за последние два года увеличился в 2 раза. Этот рост должен обеспечиваться соответствующим ростом капитала. Это вопрос достаточно серьезный и требует серьезного отношения со стороны банков, НБУ и общества в целом. Правда, этот вопрос не стоит остро сейчас, но будет крайне злободневным через год-полтора для системы, если упустим время и не обеспечим надлежащего прироста регулятивного капитала. Мы считаем, что в 2004 году банковская система должна подготовиться к "адаптации" к новым нормативам.

Корр. В мире сейчас идет оживленная дискуссия о необходимости внедрения новой схемы банковского надзора (так называемые Базельские соглашения-2). Между тем НБУ только начинает устанавливать нормы Базель 1 - оценка с учетом рисков?

А.С.: Нормы действующего Базельского соглашения (т.н. Базель-1) о капитале предполагают определение достаточности капитала банка для покрытия кредитных и рыночных рисков, которые принимает на себя банк в процессе своей деятельности. Эти нормы внедрены в украинской банковской системе, можно сказать, в полном объеме: контроль достаточности капитала осуществляется через норматив адекватности капитала (те самые 8-10-12%, о которых мы уже говорили). Базель-2 существенно меняет порядок определения кредитного риска, вводя три метода его расчета. Однако можно предположить, что введение методик, основанных на внутренних рейтингах банков (и дающих возможность в ряде случаев увеличивать объем активных операций без прироста капитала), будет возможным лишь для ограниченной группы ведущих банков, имеющих продвинутые системы оценки рисков.

Корр. Что означает внедрение схемы надзора для украинской банковской системы предлагаемых Базельским банком международных расчетов?

А. С.: Для большинства банков (в том числе и украинских) введение Базеля-2 приведет к ужесточению регулятивных требований к достаточности капитала, поскольку при расчете показателя капиталом должны будут покрываться не только кредитный и рыночный, но и операционный риски. Внедрение же передовых систем оценки рисков потребует от банков больших затрат.

Корр. Как будет развиваться ситуация с ликвидностью банков? Насколько вероятно повторение сценария ноября с резким ростом ставок по межбанковским кредитам овернайт?

А.С.: Ноябрьский кризис межбанковского рынка был спровоцирован недостатком денег в банковской системе, в связи с тем, что два монетарных центра в стране одновременно не могут действовать. Поскольку НБУ отвечает за монетарную политику, ему нужно предоставить право не допускать появления второго монетарного центра, как это случилось с Госказначейством. Этот кризис выявил проблемы у некоторых банков. Для разумных людей - это хороший урок, из которого важно сделать необходимые выводы на будущее. Это касается и каждого банка, и ассоциации, и НБУ.

Корр. В последнее время с Запада часто звучат комплименты стабильности банковской системы России. Почему мы не слышим подобных оценок банковской системы Украины?

А.С.: Я не хочу вспоминать здесь кризис 1998 года и последствие для банков Украины и России. Функционально наша банковская система, на мой взгляд, лучше российской. И с точки зрения качества работы и первого, и второго уровня банковской системы. Я приведу только отдельные примеры. За три года кредиты украинских банков возросли почти в 3 раза, в том числе кредиты физическим лицам - в 8,3 раза. Долгосрочные кредиты увеличились в 7,2 раза. Сейчас удельный вес долгосрочных кредитов составляет 33% в общей сумме кредитной задолженности. Вклады физических лиц превышают 28 миллиардов гривен, по сравнению с началом 2001 года они возросли в 4,3 раза и являются сейчас основным источником кредитования экономики. За текущий год мы получили иностранных инвестиций в экономику страны на сумму 700 миллионов долларов, а прирост кредитов за 10 месяцев текущего года составил 21 миллиардов гривен или около 4 миллиардов долларов. Я думаю, что эти цифры говорят сами за себя.

Корр. Каково Ваше отношение к планам вывести из НБУ функции банковского надзора и передать их новой структуре?

А.С.: Ассоциация украинских банков считает, что в перспективе служба надзора за деятельностью банков может быть превращена в самостоятельный, независимый орган. Однако, на данный момент, на мой взгляд, условия для создания такой службы еще не созрели.

Корр. Как вы оцениваете сегодня качество банковского надзора и контроля со стороны НБУ?

А.С.: Мы считаем, что банковский надзор и контроль за деятельностью банков со стороны НБУ осуществляется на хорошем уровне, хотя как в любом деле есть определенные дискуссионные темы. Например, привязка капитала украинских банков к евро и чрезмерные, на наш взгляд, требования к акционерам.

Корр. Вы резко выступали против законопроектов о филиалах иностранных банков. Почему? Какие риски несет для национальной банковской системы экспансия "иностранцев"?

А.С.: Я уверен, что Украине нецелесообразно открывать свои финансовые рынки для филиалов иностранных банков. Несмотря на улучшение в последнее время суверенного рейтинга Украины, он все еще продолжает оставаться значительно ниже "инвестиционного класса". Финансово мощным банкам из стран с высоким рейтингом не выгодно открывать свои филиалы в странах, которые имеют рейтинг ниже инвестиционного, поскольку под активы, размещенные в этих странах, им необходимо будет создать 100%-ые резервы на покрытие рисков. Можно ожидать, что при действующем рейтинге в Украину могут прийти только филиалы банков из стран с аналогичным или несколько более высоким рейтингом (страны Восточной Европы, Балтии, СНГ). Однако эти страны, как правило, сами нуждаются в инвестициях, и поэтому на значительные инвестиционные потоки в Украину рассчитывать не приходится. Кроме того, филиалы иностранных банков из стран с низким суверенным рейтингом могут быть использованы для вывоза капитала из Украины или отмывания "грязных" денег. Таким образом, "зеленый свет" для иностранных банков может привести к повышению рисков украинских вкладчиков и клиентов. Кроме того, законопроект о филиалах иностранных банков не предусматривает норм относительно порядка их открытия, надзора и регулирования деятельности со стороны НБУ, а также применения санкций и ликвидации, поскольку филиал не является самостоятельным юридическим лицом. Эти вопросы усугубляются еще и тем, что все проблемные финансовые вопросы в случае неплатежеспособности или ликвидации филиала необходимо будет разрешать по законодательству страны местонахождения иностранного банка. В этих условиях запуск иностранных филиалов является шагом, без сомнения, направленным против национальных интересов страны.

Корр. Ваши прогнозы по поводу изменения доли иностранного капитала в украинской банковской системе?

А.С.: Сейчас доля иностранного капитала в капитале банковской системы Украины составляет порядка 14%. В ближайшие год-два иностранный капитал не будет пополнять капитал украинской банковской системы из-за высоких политических рисков. Но именно в эти годы придется решать вопрос резкого увеличения капитала банков. Подчеркну - за счет внутренних ресурсов, за счет национального капитала. Это будет особенностью деятельности банков в ближайшие два года.

Корр. Какие сейчас самые проблемные места украинской банковской системы?

А.С.: Во-первых, это усиление конкуренции за долю рынка, приводящее к сокращению доходов. Во-вторых, это неразвитость фондового рынка (хотя и оживляющегося в части корпоративных облигаций). И, наконец, это несоответствие количественного роста качественному. Активы в текущем году увеличились на 60%. А на сколько возросли резервы на покрытие рисков, на сколько выросло качество менеджмента?

Корр. Чем следующий год может быть знаковым для банковской системы?

А.С.: Следующий год может стать для украинской банковской системы годом "инициации", то есть сдачи экзаменов на зрелость. Прежде всего, это касается капитализации. Также, я думаю, что в 2004 году банковская система перешагнет рубеж в 100 миллиардов гривен по размеру кредитного портфеля. Помимо всего, было бы хорошо, если бы кредиты достигли трети ВВП.

Наталья Задерей
26 декабря 2003
www.context-ua.com

Рост банковского кредитования в текущем году достиг впечатляющего размаха. Таким образом, банковский сектор приблизился к своеобразному Рубикону: в следующем году украинской банковской системе придется "сдать экзамен на зрелость" с точки зрения капитализации. Об итогах уходящего года, а также о дальнейших перспективах развития банковского сектора Украины "Контексту" рассказал президент Ассоциации украинских банков Александр Сугоняко.

Корр. Текущий год отметился бурным ростом банковской кредитной активности, а также ростом доверия населения к банкам. Как, по-вашему, будут развиваться эти тенденции в следующем году?

А.С.: Действительно, в последние годы банковская деятельность характеризуется высокими темпами роста. Этому процессу способствует и всевозрастающее доверие к банкам со стороны общества. Мы рассчитываем, что и в будущем году эти тенденции в основном сохранятся, если на них не окажут влияния непредвиденные обстоятельства. Хотя, что касается темпов роста кредитования, то 60% роста в год - это слишком много. Оптимальным для экономики есть такой рост активов, который не приведет к росту рисков.

Корр. Какой динамики ставок по кредитам и депозитам следует ожидать в следующем году?

А.С.: В следующем году существенных изменений в ставках кредитования и депозитных ставках мы не ожидаем.

Корр. Ставшая притчей во языцех адекватность капитала. Ваше отношение к новым нормативам достаточности капитала в 10 и 12%?

А.С.: Мы поддерживаем позицию НБУ относительно новых нормативов достаточности капитала и не только потому, что в Базеле-2 (новые нормы банковского регулирования в мире - "Контекст) предусматривается 12%, а еще и потому, что темпы роста кредитов и активов очень высокие. Объем кредитов за последние два года увеличился в 2 раза. Этот рост должен обеспечиваться соответствующим ростом капитала. Это вопрос достаточно серьезный и требует серьезного отношения со стороны банков, НБУ и общества в целом. Правда, этот вопрос не стоит остро сейчас, но будет крайне злободневным через год-полтора для системы, если упустим время и не обеспечим надлежащего прироста регулятивного капитала. Мы считаем, что в 2004 году банковская система должна подготовиться к "адаптации" к новым нормативам.

Корр. В мире сейчас идет оживленная дискуссия о необходимости внедрения новой схемы банковского надзора (так называемые Базельские соглашения-2). Между тем НБУ только начинает устанавливать нормы Базель 1 - оценка с учетом рисков?

А.С.: Нормы действующего Базельского соглашения (т.н. Базель-1) о капитале предполагают определение достаточности капитала банка для покрытия кредитных и рыночных рисков, которые принимает на себя банк в процессе своей деятельности. Эти нормы внедрены в украинской банковской системе, можно сказать, в полном объеме: контроль достаточности капитала осуществляется через норматив адекватности капитала (те самые 8-10-12%, о которых мы уже говорили). Базель-2 существенно меняет порядок определения кредитного риска, вводя три метода его расчета. Однако можно предположить, что введение методик, основанных на внутренних рейтингах банков (и дающих возможность в ряде случаев увеличивать объем активных операций без прироста капитала), будет возможным лишь для ограниченной группы ведущих банков, имеющих продвинутые системы оценки рисков.

Корр. Что означает внедрение схемы надзора для украинской банковской системы предлагаемых Базельским банком международных расчетов?

А. С.: Для большинства банков (в том числе и украинских) введение Базеля-2 приведет к ужесточению регулятивных требований к достаточности капитала, поскольку при расчете показателя капиталом должны будут покрываться не только кредитный и рыночный, но и операционный риски. Внедрение же передовых систем оценки рисков потребует от банков больших затрат.

Корр. Как будет развиваться ситуация с ликвидностью банков? Насколько вероятно повторение сценария ноября с резким ростом ставок по межбанковским кредитам овернайт?

А.С.: Ноябрьский кризис межбанковского рынка был спровоцирован недостатком денег в банковской системе, в связи с тем, что два монетарных центра в стране одновременно не могут действовать. Поскольку НБУ отвечает за монетарную политику, ему нужно предоставить право не допускать появления второго монетарного центра, как это случилось с Госказначейством. Этот кризис выявил проблемы у некоторых банков. Для разумных людей - это хороший урок, из которого важно сделать необходимые выводы на будущее. Это касается и каждого банка, и ассоциации, и НБУ.

Корр. В последнее время с Запада часто звучат комплименты стабильности банковской системы России. Почему мы не слышим подобных оценок банковской системы Украины?

А.С.: Я не хочу вспоминать здесь кризис 1998 года и последствие для банков Украины и России. Функционально наша банковская система, на мой взгляд, лучше российской. И с точки зрения качества работы и первого, и второго уровня банковской системы. Я приведу только отдельные примеры. За три года кредиты украинских банков возросли почти в 3 раза, в том числе кредиты физическим лицам - в 8,3 раза. Долгосрочные кредиты увеличились в 7,2 раза. Сейчас удельный вес долгосрочных кредитов составляет 33% в общей сумме кредитной задолженности. Вклады физических лиц превышают 28 миллиардов гривен, по сравнению с началом 2001 года они возросли в 4,3 раза и являются сейчас основным источником кредитования экономики. За текущий год мы получили иностранных инвестиций в экономику страны на сумму 700 миллионов долларов, а прирост кредитов за 10 месяцев текущего года составил 21 миллиардов гривен или около 4 миллиардов долларов. Я думаю, что эти цифры говорят сами за себя.

Корр. Каково Ваше отношение к планам вывести из НБУ функции банковского надзора и передать их новой структуре?

А.С.: Ассоциация украинских банков считает, что в перспективе служба надзора за деятельностью банков может быть превращена в самостоятельный, независимый орган. Однако, на данный момент, на мой взгляд, условия для создания такой службы еще не созрели.

Корр. Как вы оцениваете сегодня качество банковского надзора и контроля со стороны НБУ?

А.С.: Мы считаем, что банковский надзор и контроль за деятельностью банков со стороны НБУ осуществляется на хорошем уровне, хотя как в любом деле есть определенные дискуссионные темы. Например, привязка капитала украинских банков к евро и чрезмерные, на наш взгляд, требования к акционерам.

Корр. Вы резко выступали против законопроектов о филиалах иностранных банков. Почему? Какие риски несет для национальной банковской системы экспансия "иностранцев"?

А.С.: Я уверен, что Украине нецелесообразно открывать свои финансовые рынки для филиалов иностранных банков. Несмотря на улучшение в последнее время суверенного рейтинга Украины, он все еще продолжает оставаться значительно ниже "инвестиционного класса". Финансово мощным банкам из стран с высоким рейтингом не выгодно открывать свои филиалы в странах, которые имеют рейтинг ниже инвестиционного, поскольку под активы, размещенные в этих странах, им необходимо будет создать 100%-ые резервы на покрытие рисков. Можно ожидать, что при действующем рейтинге в Украину могут прийти только филиалы банков из стран с аналогичным или несколько более высоким рейтингом (страны Восточной Европы, Балтии, СНГ). Однако эти страны, как правило, сами нуждаются в инвестициях, и поэтому на значительные инвестиционные потоки в Украину рассчитывать не приходится. Кроме того, филиалы иностранных банков из стран с низким суверенным рейтингом могут быть использованы для вывоза капитала из Украины или отмывания "грязных" денег. Таким образом, "зеленый свет" для иностранных банков может привести к повышению рисков украинских вкладчиков и клиентов. Кроме того, законопроект о филиалах иностранных банков не предусматривает норм относительно порядка их открытия, надзора и регулирования деятельности со стороны НБУ, а также применения санкций и ликвидации, поскольку филиал не является самостоятельным юридическим лицом. Эти вопросы усугубляются еще и тем, что все проблемные финансовые вопросы в случае неплатежеспособности или ликвидации филиала необходимо будет разрешать по законодательству страны местонахождения иностранного банка. В этих условиях запуск иностранных филиалов является шагом, без сомнения, направленным против национальных интересов страны.

Корр. Ваши прогнозы по поводу изменения доли иностранного капитала в украинской банковской системе?

А.С.: Сейчас доля иностранного капитала в капитале банковской системы Украины составляет порядка 14%. В ближайшие год-два иностранный капитал не будет пополнять капитал украинской банковской системы из-за высоких политических рисков. Но именно в эти годы придется решать вопрос резкого увеличения капитала банков. Подчеркну - за счет внутренних ресурсов, за счет национального капитала. Это будет особенностью деятельности банков в ближайшие два года.

Корр. Какие сейчас самые проблемные места украинской банковской системы?

А.С.: Во-первых, это усиление конкуренции за долю рынка, приводящее к сокращению доходов. Во-вторых, это неразвитость фондового рынка (хотя и оживляющегося в части корпоративных облигаций). И, наконец, это несоответствие количественного роста качественному. Активы в текущем году увеличились на 60%. А на сколько возросли резервы на покрытие рисков, на сколько выросло качество менеджмента?

Корр. Чем следующий год может быть знаковым для банковской системы?

А.С.: Следующий год может стать для украинской банковской системы годом "инициации", то есть сдачи экзаменов на зрелость. Прежде всего, это касается капитализации. Также, я думаю, что в 2004 году банковская система перешагнет рубеж в 100 миллиардов гривен по размеру кредитного портфеля. Помимо всего, было бы хорошо, если бы кредиты достигли трети ВВП.

Наталья Задерей
26 декабря 2003
www.context-ua.com

20 січня 2004 року в Асоціації українських банків відбулася зустріч Президента АУБ Олександра Сугоняка з місією FATF в Україні на чолі з паном Чарльзом Оттом. У зустрічі з боку Асоціації також взяли участь віце-президент АУБ Антоніна Паламарчук, голови правлінь банків “Креді-Ліоне Україна” та “АЖІО” Жак Муньє та Станіслав Аржевітін.

З боку місії FATF, окрім пана Чарльза Отта (США), були присутні п.Пол Ллойд (Великобританія), п. Еміль Ван Дер Дос (Нідерланди), п. Юлія Тормагова (Росія), п. Ізабелль Шунвотер (Франція), п. Нільс-Гуннар Даніельсон (Швеція).

Окрім цього, у зустрічі брали участь Голова Держфінмоніторингу – перший заступник міністра фінансів України Сергій Гуржій та його заступник Станіслав Клюшке.

В ході зустрічі Президент АУБ та банкіри поінформували членів місії FАТF про результати роботи щодо створення та функціонування національної системи протидії відмиванню “брудних" коштів, поділилися проблемами, з якими банкам доводиться зустрічатися під час фінансового моніторингу та відслідковування сумнівних операцій.

Банкіри дали вичерпні відповіді на поставлені запитання, продемонстрували високий рівень професіоналізму суб”єктів первинного моніторингу.

Під час обговорення Президент АУБ наголосив на тій значній відповідальності, яку покладено в цій справі на банки. За словами Олександра Сугоняка: “Це майже 99% всіх трансакцій, які підлягають фінансовому моніторингу. Їх здійснюють саме банки. А решта – інші фінансові установи. Банки своїм коштом розробили систему, навчили людей. Все відбулося під чітким керівництвом Національного банку. Відповідна робота проведена і Держфінмоніторингом, з яким Асоціація уклала угоду і плідно співпрацює .

Національна система протидії відмиванню “брудних" коштів створена, вона повноцінно функціонує, працює на рівні кожного окремого банку, банківської системи та держави в цілому. Більше того, робота по боротьбі з відмиванням “брудних” грошей стала нерозривним елементом нашої банківської діяльності”, – відзначив Президент АУБ.

Разом з тим він висловився за нагальну потребу остаточно визначити Держфінмоніторинг як самостійний орган, на який покладаються повноваження з протидії легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Він також наголосив на неприпустимості втягнення у ці питання тих правоохоронних органів, які в силу Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та законодавства, що регулює їх діяльність, не мають права займатися боротьбою з відмиванням “брудних грошей”.

Заслухавши українську сторону, експерти FATF повідомили, що відповідно до процедури вони подадуть звіт Європейській контрольній групі з подальшим винесенням його на пленарне засідання FАТF, яке має повноваження вирішувати питання про виключення країни з "чорного списку".

По закінченні зустрічі Президент АУБ відзначив, що Україна цілком може сподіватися на виключення з “чорного” списку, оскільки вимоги FATF виконано, національну систему протидії відмиванню “брудних" коштів створено.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Відповідно до звернень банкірів в Асоціації українстких банків відбулася розширена робоча нарада, в якій взяли участь представники великих, середніх та малих банків. Вів нараду Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Основне питання, яке розглядалось, – нове підвищення вартості озброєної фізичної охорони для банківських установ та його наслідки для банківської системи України.

Як повідомили учасники наради, Управління Державної служби охорони при МВС України, використовуючи свої домінуючі позиції на ринку озброєної охорони, звернулося до комерційних банків з пропозицією про чергове підвищення вартості своїх послуг на 30-50%. “Якщо Ви надалі бажаєте мати на своєму об”єкті міліцейську озброєну охорону, просимо врахувати вищевикладене та привести ціну цих послуг до умов рентабельності, а саме – підвищити її вартість з 1 січня 2004 р. до 12 грн. 37 коп. – 14 грн. 50 коп. за годину”, – сказано у зверненні керівництва ДСО до комерційних банків.

Таким чином, використовуючи відсутність в Україні повноцінної конкуренції на ринку охорони, ДСО пропонує прийняти невиправдано підвищені ціни, тоді як банкам не лишається права вибору. А це, у свою чергу, може негативно позначитись на вартості банківських послуг, зокрема – кредитних ресурсів, що протирічить загальнодержавній політиці, направленій на зниження банківських відсотків за користування кредитами. 

Під час обговорення банкіри наголосили на відсутності достатніх юридичних чи економічних підстав та обгрунтування підвищення вартості послуг ДСО. При цьому, як відзначили банкіри, ДСО посилається на Указ Президента України, який не є правою підставою для підвищення охоронних послуг.

В ході наради банкіри висловилися за запрошення до співпраці альтернативних до ДСО охоронних служб та більш активного застосування технічних засобів охорони. Також наголошено на необхідності прискорення внесення змін до Закону “Про банки і банківську діяльність”, які б забезпечили банкам право мати власну збройну охорону. Прозвучали пропозиції і щодо залучення Антимонопольного комітету до більш активного виявлення існуючих фактів зловживань з боку ДСО на ринку збройної охорони та впливу на ці процеси в рамках чинного законодавства.

Як прокоментував Президент АУБ Олександр Сугоняко, постійні і невиправдані підвищення цін з боку ДСО є наслідком відсутності в Україні як відповідного законодавства про зброю та охорону, так і, відповідно, повноцінної конкуренції на ринку. Цим користується Державна служба охорони, некоректно використовуючи своє домінуюче положення як державна установа. Проте банкіри не погоджуються з таким станом речей та пропозиціями ДСО щодо нового підвищення вартості послуг. Банками спільно з АУБ вже намічено низку заходів для захисту економічних інтересів банківської системи.

Прес-служба
Асоціації українстких банків

Рост банковского кредитования в текущем году достиг впечатляющего размаха. Таким образом, банковский сектор приблизился к своеобразному Рубикону: в следующем году украинской банковской системе придется "сдать экзамен на зрелость" с точки зрения капитализации. Об итогах ушедшего года, а также о дальнейших перспективах развития банковского сектора Украины "Контексту" рассказал президент Ассоциации украинских банков Александр Сугоняко.

Корр. Прошедший год отметился бурным ростом банковской кредитной активности, а также ростом доверия населения к банкам. Как, по-вашему, будут развиваться эти тенденции в новом году?

А.С.: Действительно, в последние годы банковская деятельность характеризуется высокими темпами роста. Этому процессу способствует и всевозрастающее доверие к банкам со стороны общества. Мы рассчитываем, что и в этом году эти тенденции в основном сохранятся, если на них не окажут влияния непредвиденные обстоятельства. Хотя, что касается темпов роста кредитования, то 60% роста в год - это слишком много. Оптимальным для экономики есть такой рост активов, который не приведет к росту рисков.

Корр. Какой динамики ставок по кредитам и депозитам следует ожидать в этом году?

А.С.: В текущем году существенных изменений в ставках кредитования и депозитных ставках мы не ожидаем.

Корр. Ставшая притчей во языцех адекватность капитала. Ваше отношение к новым нормативам достаточности капитала в 10 и 12%?

А.С.: Мы поддерживаем позицию НБУ относительно новых нормативов достаточности капитала и не только потому, что в Базеле-2 (новые нормы банковского регулирования в мире - "Контекст) предусматривается 12%, а еще и потому, что темпы роста кредитов и активов очень высокие. Объем кредитов за последние два года увеличился в 2 раза. Этот рост должен обеспечиваться соответствующим ростом капитала. Это вопрос достаточно серьезный и требует серьезного отношения со стороны банков, НБУ и общества в целом. Правда, этот вопрос не стоит остро сейчас, но будет крайне злободневным через год-полтора для системы, если упустим время и не обеспечим надлежащего прироста регулятивного капитала. Мы считаем, что в 2004 году банковская система должна подготовиться к "адаптации" к новым нормативам.

Корр. В мире сейчас идет оживленная дискуссия о необходимости внедрения новой схемы банковского надзора (так называемые Базельские соглашения-2). Между тем НБУ только начинает устанавливать нормы Базель 1 - оценка с учетом рисков?

А.С.: Нормы действующего Базельского соглашения (т.н. Базель-1) о капитале предполагают определение достаточности капитала банка для покрытия кредитных и рыночных рисков, которые принимает на себя банк в процессе своей деятельности. Эти нормы внедрены в украинской банковской системе, можно сказать, в полном объеме: контроль достаточности капитала осуществляется через норматив адекватности капитала (те самые 8-10-12%, о которых мы уже говорили). Базель-2 существенно меняет порядок определения кредитного риска, вводя три метода его расчета. Однако можно предположить, что введение методик, основанных на внутренних рейтингах банков (и дающих возможность в ряде случаев увеличивать объем активных операций без прироста капитала), будет возможным лишь для ограниченной группы ведущих банков, имеющих продвинутые системы оценки рисков.

Корр. Что означает внедрение схемы надзора для украинской банковской системы предлагаемых Базельским банком международных расчетов?

А. С.: Для большинства банков (в том числе и украинских) введение Базеля-2 приведет к ужесточению регулятивных требований к достаточности капитала, поскольку при расчете показателя капиталом должны будут покрываться не только кредитный и рыночный, но и операционный риски. Внедрение же передовых систем оценки рисков потребует от банков больших затрат.

Корр. Как будет развиваться ситуация с ликвидностью банков? Насколько вероятно повторение сценария ноября с резким ростом ставок по межбанковским кредитам овернайт?

А.С.: Ноябрьский кризис межбанковского рынка был спровоцирован недостатком денег в банковской системе, в связи с тем, что два монетарных центра в стране одновременно не могут действовать. Поскольку НБУ отвечает за монетарную политику, ему нужно предоставить право не допускать появления второго монетарного центра, как это случилось с Госказначейством. Этот кризис выявил проблемы у некоторых банков. Для разумных людей - это хороший урок, из которого важно сделать необходимые выводы на будущее. Это касается и каждого банка, и ассоциации, и НБУ.

Корр. В последнее время с Запада часто звучат комплименты стабильности банковской системы России. Почему мы не слышим подобных оценок банковской системы Украины?

А.С.: Я не хочу вспоминать здесь кризис 1998 года и последствие для банков Украины и России. Функционально наша банковская система, на мой взгляд, лучше российской. И с точки зрения качества работы и первого, и второго уровня банковской системы. Я приведу только отдельные примеры. За три года кредиты украинских банков возросли почти в 3 раза, в том числе кредиты физическим лицам - в 8,3 раза. Долгосрочные кредиты увеличились в 7,2 раза. Сейчас удельный вес долгосрочных кредитов составляет 33% в общей сумме кредитной задолженности. Вклады физических лиц превышают 28 миллиардов гривен, по сравнению с началом 2001 года они возросли в 4,3 раза и являются сейчас основным источником кредитования экономики. За прошлый год мы получили иностранных инвестиций в экономику страны на сумму 700 миллионов долларов, а прирост кредитов за 10 месяцев текущего года составил 21 миллиардов гривен или около 4 миллиардов долларов. Я думаю, что эти цифры говорят сами за себя.

Корр. Каково Ваше отношение к планам вывести из НБУ функции банковского надзора и передать их новой структуре?

А.С.: Ассоциация украинских банков считает, что в перспективе служба надзора за деятельностью банков может быть превращена в самостоятельный, независимый орган. Однако, на данный момент, на мой взгляд, условия для создания такой службы еще не созрели.

Корр. Как вы оцениваете сегодня качество банковского надзора и контроля со стороны НБУ?

А.С.: Мы считаем, что банковский надзор и контроль за деятельностью банков со стороны НБУ осуществляется на хорошем уровне, хотя как в любом деле есть определенные дискуссионные темы. Например, привязка капитала украинских банков к евро и чрезмерные, на наш взгляд, требования к акционерам.

Корр. Вы резко выступали против законопроектов о филиалах иностранных банков. Почему? Какие риски несет для национальной банковской системы экспансия "иностранцев"?

А.С.: Я уверен, что Украине нецелесообразно открывать свои финансовые рынки для филиалов иностранных банков. Несмотря на улучшение в последнее время суверенного рейтинга Украины, он все еще продолжает оставаться значительно ниже "инвестиционного класса". Финансово мощным банкам из стран с высоким рейтингом не выгодно открывать свои филиалы в странах, которые имеют рейтинг ниже инвестиционного, поскольку под активы, размещенные в этих странах, им необходимо будет создать 100%-ые резервы на покрытие рисков. Можно ожидать, что при действующем рейтинге в Украину могут прийти только филиалы банков из стран с аналогичным или несколько более высоким рейтингом (страны Восточной Европы, Балтии, СНГ). Однако эти страны, как правило, сами нуждаются в инвестициях, и поэтому на значительные инвестиционные потоки в Украину рассчитывать не приходится. Кроме того, филиалы иностранных банков из стран с низким суверенным рейтингом могут быть использованы для вывоза капитала из Украины или отмывания "грязных" денег. Таким образом, "зеленый свет" для иностранных банков может привести к повышению рисков украинских вкладчиков и клиентов. Кроме того, законопроект о филиалах иностранных банков не предусматривает норм относительно порядка их открытия, надзора и регулирования деятельности со стороны НБУ, а также применения санкций и ликвидации, поскольку филиал не является самостоятельным юридическим лицом. Эти вопросы усугубляются еще и тем, что все проблемные финансовые вопросы в случае неплатежеспособности или ликвидации филиала необходимо будет разрешать по законодательству страны местонахождения иностранного банка. В этих условиях запуск иностранных филиалов является шагом, без сомнения, направленным против национальных интересов страны.

Корр. Ваши прогнозы по поводу изменения доли иностранного капитала в украинской банковской системе?

А.С.: Сейчас доля иностранного капитала в капитале банковской системы Украины составляет порядка 14%. В ближайшие год-два иностранный капитал не будет пополнять капитал украинской банковской системы из-за высоких политических рисков. Но именно в эти годы придется решать вопрос резкого увеличения капитала банков. Подчеркну - за счет внутренних ресурсов, за счет национального капитала. Это будет особенностью деятельности банков в ближайшие два года.

Корр. Какие сейчас самые проблемные места украинской банковской системы?

А.С.: Во-первых, это усиление конкуренции за долю рынка, приводящее к сокращению доходов. Во-вторых, это неразвитость фондового рынка (хотя и оживляющегося в части корпоративных облигаций). И, наконец, это несоответствие количественного роста качественному. Активы в текущем году увеличились на 60%. А на сколько возросли резервы на покрытие рисков, на сколько выросло качество менеджмента?

Корр. Чем 2004 год может быть знаковым для банковской системы?

А.С.: Этот год может стать для украинской банковской системы годом "инициации", то есть сдачи экзаменов на зрелость. Прежде всего, это касается капитализации. Также, я думаю, что в 2004 году банковская система перешагнет рубеж в 100 миллиардов гривен по размеру кредитного портфеля. Помимо всего, было бы хорошо, если бы кредиты достигли трети ВВП.

Наталья Задерей, "Контекст"

Її ініціаторами виступили Асоціація українських банків, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ, Національний банк України та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки.

Учасниками Конференції головну увагу приділено питанням:

• Досвід іноземних держав з становлення ринку охоронних послуг.
• Аналіз реальної ситуації, що склалася на ринку охоронних послуг в Україні (юридичні та практичні аспекти).
• Формування концепції побудови ринку охоронних послуг в Україні з урахуванням іноземного досвіду.

За визначенням організаторів, метою Конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні, ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній царині, створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони. З цією метою до участі в Конференції запрошені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг. Також у роботі Міжнародної Конференції беруть участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Антимонопольного комітету, Національного банку України, комерційних банків, недержавних служб охорони тощо.

Як констатували учасники Конференції у підсумковій Резолюції:

“Залишаються невирішеними такі проблеми, як статус, права та обов'язки охоронних підприємств, їх працівників. На приватних охоронників, охоронців, детективів та громадян суміжних з ними професій не поширюються існуючі форми соціального захисту. Фактично відсутнє законодавче забезпечення діяльності цього сектору ринку, що стримує його розвиток, а в окремих випадках сприяє порушенням конституційних засад та вимог чинного законодавства”.

У зв’язку із цим учасники Конференції прийняли спільне Звернення до Президента України Кучми Л.Д., Голови Верховної Ради України Литвина В.М., Прем'єр-Міністра України Януковича В.Ф. У Зверненні, зокрема, зазначається:

“Ще й досі законодавчо не урегульовано статус самих приватних охоронних підприємств, їх працівників, право володіння та користування зброєю, немає закону про детективну діяльність тощо. Декілька років у відповідних державних органах і відомствах опрацьовуються нормативні документи щодо регулювання діяльності недержавних охоронних структур. Впродовж 7 років у Верховній Раді України розглядаються проекти законів України “Про охоронну діяльність”, “Про недержавну детективну діяльність”, “Про зброю”, не приймається проект відповідних поправок до Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ін. Аналіз положень існуючих проектів з цього питання дає підстави стверджувати, що деякі з них є неадекватними очікуванням як самих охоронних структур, так і споживачів їх послуг. Тому прийняття цих законів, затвердження відомчих актів у нинішній редакції не лише не вирішить існуючих проблем, а може навіть їх поглибити. З іншого боку, положення законопроектів, які належним чином відбивають сучасні проблеми і відповідають європейським стандартам, необґрунтовано блокуються.

Все це стримує розвиток цивілізованого ринку послуг у сфері охорони підприємців та підприємництва, відволікає значні сили правоохоронних органів на дії, які могли б, і повинні, успішно виконувати недержавні охоронні структури”, – зазначається у Зверненні.

Учасники Міжнародної Конференції звернулись до вищих органів державної влади з пропозицією щодо формування нової концепції ринку охоронних послуг, подали додаткову аргументацію щодо прийняття проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)” за №3223, розробки інших законопроектів у сфері охорони, що відповідали б нормам Конституції України, принципам ринкової економіки та правовим стандартам Євросоюзу.

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації послуг з охорони. Тому проведення Міжнародної Конференції як ніколи на часі. Вона має привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв’язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Довідка:
Асоціація українських банків (www.aub.com.ua ) близько семи років провадить послідовну роботу щодо демонополізації ринку збройних охоронних послуг з метою зниження витрат на утримання охорони банків та їх забезпечення правом конкурентно-рівноправного вибору охоронних структур.

На цьому напрямку вже отримано низку позитивних результатів. Завдяки зусиллям АУБ Верховною Радою України законопроект № 1241 “Про охоронну діяльність” 11.07.2003 р. повернено для опрацювання; законопроект № 1050 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування” 10.07.2003 р. не набрав голосів; законопроект № 1051 (1051-1) “Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо віднесення до компетенції МВС та НБУ питань захисту коштів, що знаходяться в банківських установах)” 03.04.2003 р. відправлено на повторне перше читання. Такі результати досягнуто в результаті тісної співпраці АУБ з Національним банком України та фракціями Верховної Ради України.

Проте, за висновками фахівців АУБ, загроза прийняття законопроектів, які направлені на подальше закріплення домінуючого положення держохорони на згаданому ринку зберігається. Дотепер зазначені законопроекти знаходяться в переліку документів, що розглядатимуться Верховною Радою України на четвертій сесії IV скликання, в тому числі і проект Закону України “Про охоронну діяльність”, який не створює передумов ринкових засад у сфері охорони та протирічить європейським стандартам, до яких, за міжнародними зобов”язаннями, Україна має адаптувати своє законодавство.
З ініціативи НБУ та АУБ запропоновано внести зміни, якими передбачається надати банкам право володіння вогнепальною зброєю для забезпечення охорони банківських установ, збереження коштів та цінностей, що належать банку та його клієнтам, зокрема й під час їх перевезення та інкасації. Позиція АУБ знайшла підтримку в Національному банку України, яким подано на розгляд Верховної Ради України законопроект “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)”, що зареєстрований за № 3223.

Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду” проводиться в рамках згаданих заходів, спрямованих на вивчення та використання позитивного досвіду інших країн, формування вітчизняної законодавчої бази з питань охоронного бізнесу, адаптованої до європейських норм і стандартів.

Її ініціаторами виступили Асоціація українських банків, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ, Національний банк України та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки.

На засіданні Оргкомітету, яке відбулося 18 листопада в Асоціації українських банків, було остаточно узгоджено організаційні питання проведення Конфереції, уточнено списки іноземних гостей та учасників, склад Президії, програму, сценарій заходу тощо.

Визначені основні тематичні розділи Конференції:

1. Досвід іноземних держав з становлення ринку охоронних послуг.
2. Аналіз реальної ситуації, що склалася на ринку охоронних послуг в Україні (юридичні та практичні аспекти).
3. Формування концепції побудови ринку охоронних послуг в Україні з урахуванням іноземного досвіду.  

За визначенням організаторів, метою Конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні, ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній царині, створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони. З цією метою до участі в Конференції запршені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом у формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг. Також у роботі Міжнародної Конференції візьмуть участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Антимонопольного комітету, Національного банку України,  комерційних банків, недержавних служб охорони тощо.

Організатори Міжнародної Конференції вважають, що результатом її роботи буде направлення висновків та звернень Конференції вищим органам державної влади з пропозицією щодо формування нової концепції ринку охоронних послуг та наданням додаткової аргументації щодо прийняття проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)” за №3223, розробки інших законопроектів у сфері охорони, які б відповідали нормам Конституції України, принципам ринкової економіки та правовим стандартам Євросоюзу. 

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації послуг на ринку охорони. Тому на Конференцію, до участі в якій запрошені представники зарубіжних країн, покладається особливе значення, аби привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Міжнародна Конференція відбудеться 21 листопада 2003 року в м. Києві. Місце проведення – Палац мистецтв “Український дім”. Час роботи: з 9.00 до 17.00. По закінченню запланована підсумкова Прес-конференція. Акредитація журналістів обов”язкова. На другий день для учасників та гостей Конференції запланована демонстрація можливостей сучасної техніки безпеки.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 5593176

“Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма існування, а точніше – гальмування ринку охоронних послуг. МВС України так і не спромоглося розробити законопроект, який відповідав би нормам і стандартам Євросоюзу”. До таких висновків дійшли учасники Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду”, яка проходила 21-22 листопада в Києві.

За результатами Конференції стало видно, що Україна відстає з цього питання не тільки від країн Євросоюзу, але й Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Росії, де конкурентно-рівноправні умови розвитку ринку охоронних послуг закріплені на законодавчому рівні. Як підкреслив під час зустрічі з іноземними учасниками Конференції Голова НБУ Сергій Тігіпко: Україна дійсно відстає в питанні лібералізації ринку. За його словами, ця проблема поступово об”єднує банки з реальним сектором ринку охоронних послуг, а тому неодмінно має бути вирішеною.

Не дивлячись на всебічне, з урахуванням міжнародного досвіду, обгрунтування учасниками Конференції необхідності створення в Україні конкурентних умов розвитку ринку охоронних послуг, на 27 листопада у Верховній Раді України заплановано  розгляд у другому читанні законопроекту “Про охоронну діяльність“ (реєстраційний №-1241), який принципово ігнорує вимоги і стандарти Євросоюзу щодо повноцінної конкуренції.

“Законопроект, - вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко, – запроваджуючи різні правові режими здійснення підприємницької діяльності у сфері охорони для суб’єктів господарювання державної і недержавної форм власності, створює нерівні конкурентні умови на ринку охоронних послуг для його учасників. При цьому явна перевага надається одній структурі – Державній службі охорони, що суперечить конституційним принципам рівності суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та безумовного обов’язку держави забезпечити відповідний рівень конкуренції на ринках. Якщо цей законопроект, який протирічить європейським правовим стандартам і просто здоровому глузду, буде схвалено українськими парламентарями, ні про яку повноцінну конкуренцію, ринкову економіку та просування до Європи більше не зможе бути й мови”.

За його словами, на Міжнародній конференції проведено колосальну роботу щодо ознайомлення та використання законотворчого та практичного досвіду сусідніх країн з питання організації ринку охорони. Тепер цей досвід залишилось узагальнити, виробити концепцію побудови конкурентного ринку охоронних послуг в Україні та забезпечити її реалізацію. Цього вимагає час та європейський вибір країни, все інше – шлях у вчорашнє, – вважає Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76

РЕЗОЛЮЦІЯ

 Міжнародної науково-практичної конференції
“Удосконалення  українського ринку охоронних послуг з  урахуванням  міжнародного  досвіду”

21-22 листопада поточного року в місті Києві відбувається Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення українського ринку охоронних послуг  з урахуванням  міжнародного досвіду”, організаторами якої виступили  Національний Банк України, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, Асоціація українських банків та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки. У роботі Конференції взяли участь також представники законодавчих органів, охоронних структур, банківського бізнесу, керівники  банківських  об’єднань Білорусі, Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Росії.

Учасники Конференції відзначають вагомий внесок недержавних служб безпеки України у забезпечення економічної безпеки держави, реальне втілення у життя цивілізованих норм підприємництва, боротьбу із злочинністю та зміцнення правопорядку. Лише минулого року близько 2000 зареєстрованих в Україні недержавних структур охорони надали послуги майже 100 тис. підприємницьких структур різної форми власності по охороні державної, колективної та приватної власності, супроводженню вантажів, здійсненню захисту  конфіденційної інформації  тощо.

Налагоджується конструктивна взаємодія з МВС, СБУ, іншими правоохоронними органами, зарубіжними колегами у протидії діяльності кримінальних елементів.
Одночасно вирішується важливе питання соціальної адаптації звільнених правоохоронців, офіцерів Збройних сил України, які  пішли у запас і відставку . Ці висококваліфіковані фахівці, з яких переважно складаються кадри недержавних служб безпеки, є активними провідниками не тільки правової, але й державницької свідомості у нашому суспільстві.

Ми вважаємо, що держава має бути зацікавлена у подальшому розвитку цього виду діяльності на засадах, які відповідають сучасним міжнародним вимогам і, зокрема, стандартам Європейського Союзу, вступ до якого проголошено пріоритетом зовнішньої політики України. Українська держава має   всіляко підтримувати діяльність недержавних служб безпеки з урахуванням  принципів конкуренції, свободи вибору послуг споживачами та запобігання монополізму, які є одними з головних в умовах ринкової економіки. Вона зобов’язана законодавчо урегулювати права та обов'язки громадян України, які працюють в названих структурах.

На жаль, ще залишаються невирішеними такі проблеми, як статус, права та обов'язки охоронних підприємств, їх працівників. На приватних охоронників, охоронців, детективів та громадян суміжних з ними професій не поширюються існуючі форми соціального захисту. Фактично відсутнє законодавче забезпечення діяльності цього сектору ринку, що стримує його розвиток, а в окремих випадках сприяє порушенням конституційних засад та вимог чинного законодавства.

Декілька років у відповідних державних органах і відомствах опрацьовуються нормативні документи щодо регулювання діяльності недержавних охоронних структур, впродовж семи років в Парламенті розглядаються проекти законів України  “Про охоронну діяльність”, “Про недержавну детективну діяльність”, “Про зброю”, гальмується розгляд ініційованих НБУ та Асоціацією українських банків відповідних поправок до Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ін. Аналіз положень існуючих проектів з цих питань дає підстави стверджувати, що деякі з них є неадекватними  очікуванням  як самих охоронних  структур, так і споживачів їх послуг. Тому прийняття цих законів, затвердження відомчих актів у нинішній редакції не лише не вирішить існуючих проблем, а може навіть їх поглибити. З іншого боку, положення законопроектів, які належним чином відбивають сучасні потреби і відповідають європейським стандартам, необґрунтовано блокуються. Прикро констатувати і той факт, що до нормотворчого процесу у цій сфері не залучаються фахівці тих структур, для котрих ці документи готуються.

На  відміну  від  України, як  свідчить досвід  іноземних  гостей  Конференції, в  їх  державах  досягнуто  значного  прогресу  в  галузі  правового  забезпечення  діяльності  недержавного  охоронного  сектору.

Необхідно і в Україні прискорити якнайшвидше прийняття згаданих вище законів, інших законодавчих та нормативних актів, що відповідало б сучасним потребам українського суспільства та курсу держави на вступ до Світової організації торгівлі і до Європейського Союзу. Це стало б важливим внеском в реалізацію Закону України “Про Концепцію загальнодержавної програми про адаптацію законодавства України до засад Європейського Союзу” від 21 листопада 2002 року за № 228-IV.

Ми сподіваємося на дієву підтримку державою інституту недержавних охоронних структур, а також розраховуємо на співпрацю і розуміння наших проблем з боку представників державних органів влади та управління.
Учасники  Конференції  рекомендують  Асоціації  українських  банків  спільно  з  українською Федерацією  працівників недержавних  служб  безпеки  розробити  конкретні  заходи  для  вирішення  згаданих  проблем,  грунтуючись  на  висловлених  на  Конференції  пропозиціях.
 

Прийнято українськими учасниками Конференції
21 листопада 2003 р.  м.Київ

“Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма існування, а точніше – гальмування ринку охоронних послуг. МВС України так і не спромоглося розробити законопроект, який відповідав би нормам і стандартам Євросоюзу”. До таких висновків дійшли учасники Міжнародної науково-практичної конференції “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду”, яка проходила 21-22 листопада в Києві.

За результатами Конференції стало видно, що Україна відстає з цього питання не тільки від країн Євросоюзу, але й Казахстану, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Росії, де конкурентно-рівноправні умови розвитку ринку охоронних послуг закріплені на законодавчому рівні. Як підкреслив під час зустрічі з іноземними учасниками Конференції Голова НБУ Сергій Тігіпко: Україна дійсно відстає в питанні лібералізації ринку. За його словами, ця проблема поступово об”єднує банки з реальним сектором ринку охоронних послуг, а тому неодмінно має бути вирішеною.

Не дивлячись на всебічне, з урахуванням міжнародного досвіду, обгрунтування учасниками Конференції необхідності створення в Україні конкурентних умов розвитку ринку охоронних послуг, на 27 листопада у Верховній Раді України заплановано  розгляд у другому читанні законопроекту “Про охоронну діяльність“ (реєстраційний №-1241), який принципово ігнорує вимоги і стандарти Євросоюзу щодо повноцінної конкуренції.

“Законопроект, - вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко, – запроваджуючи різні правові режими здійснення підприємницької діяльності у сфері охорони для суб’єктів господарювання державної і недержавної форм власності, створює нерівні конкурентні умови на ринку охоронних послуг для його учасників. При цьому явна перевага надається одній структурі – Державній службі охорони, що суперечить конституційним принципам рівності суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та безумовного обов’язку держави забезпечити відповідний рівень конкуренції на ринках. Якщо цей законопроект, який протирічить європейським правовим стандартам і просто здоровому глузду, буде схвалено українськими парламентарями, ні про яку повноцінну конкуренцію, ринкову економіку та просування до Європи більше не зможе бути й мови”.

За його словами, на Міжнародній конференції проведено колосальну роботу щодо ознайомлення та використання законотворчого та практичного досвіду сусідніх країн з питання організації ринку охорони. Тепер цей досвід залишилось узагальнити, виробити концепцію побудови конкурентного ринку охоронних послуг в Україні та забезпечити її реалізацію. Цього вимагає час та європейський вибір країни, все інше – шлях у вчорашнє, – вважає Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76

Її ініціаторами виступили Асоціація українських банків, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності ВРУ, Національний банк України та Українська федерація працівників недержавних служб безпеки.
Учасниками Конференції головну увагу приділено питанням:

1) Досвід іноземних держав з становлення ринку охоронних послуг.
2) Аналіз реальної ситуації, що склалася на ринку охоронних послуг в Україні (юридичні та практичні аспекти).
3) Формування концепції побудови ринку охоронних послуг в Україні з урахуванням іноземного досвіду.  

За визначенням організаторів, метою Конференції є вироблення підходів та принципів формування конкурентного ринку охоронних послуг в Україні, ознайомлення державних структур та громадськості з позитивним досвідом інших країн у даній царині, створення робочої групи щодо подання законодавчих ініціатив стосовно питань охорони. З цією метою до участі в Конференції запрошені представники Польщі, Латвії, Естонії, Росії, Казахстану, Молдови, які мають поділитися з українськими колегами практичним досвідом в формуванні законодавчої бази діяльності ринку охоронних послуг. Також у роботі Міжнародної Конференції беруть участь народні депутати України, представники Адміністрації Президента, Кабінету міністрів, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Антимонопольного комітету, Національного банку України,  комерційних банків, недержавних служб охорони тощо.

Як констатували учасники Конференції у підсумковій Резолюції:
“Залишаються невирішеними такі проблеми, як статус, права та обов'язки охоронних підприємств, їх працівників. На приватних охоронників, охоронців, детективів та громадян суміжних з ними професій не поширюються існуючі форми соціального захисту. Фактично відсутнє законодавче забезпечення діяльності цього сектору ринку, що стримує його розвиток, а в окремих випадках сприяє порушенням конституційних засад та вимог чинного законодавства”.

У зв”язку із цим учасники Конференції прийняли спільне Звернення до Президента України  Кучми Л.Д., Голови Верховної Ради України Литвина В.М., Прем'єр-Міністра України Януковича В.Ф. У Зверненні, зокрема, зазначається:
“Ще й досі законодавчо не урегульовано статус самих приватних охоронних підприємств, їх працівників, право володіння та користування зброєю, немає закону про детективну діяльність тощо. Декілька років у відповідних державних органах і відомствах опрацьовуються нормативні документи щодо регулювання діяльності недержавних охоронних структур. Впродовж 7 років у Верховній Раді України  розглядаються проекти законів України “Про охоронну діяльність”, “Про недержавну детективну діяльність”, “Про зброю”, не приймається проект відповідних поправок до Закону України “Про банки та банківську діяльність” та ін. Аналіз положень існуючих проектів з цього питання дає підстави стверджувати, що деякі з них є неадекватними очікуванням  як  самих охоронних структур, так і споживачів їх послуг. Тому прийняття  цих законів, затвердження відомчих актів у нинішній редакції не лише не вирішить існуючих проблем, а може навіть їх поглибити. З іншого боку, положення законопроектів, які належним чином відбивають сучасні проблеми і відповідають європейським стандартам, необґрунтовано блокуються.

Все це стримує розвиток цивілізованого ринку  послуг у сфері охорони підприємців та підприємництва, відволікає значні сили правоохоронних органів на дії, які могли б, і повинні, успішно виконувати недержавні охоронні структури”, – зазначається у Зверненні.

Учасники Міжнародної Конференції звернулись до вищих органів державної влади з пропозицією щодо формування нової концепції ринку охоронних послуг, подали додаткову аргументацію щодо прийняття проекту Закону України “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)” за №3223, розробки інших законопроектів у сфері охорони, що відповідали б нормам Конституції України, принципам ринкової економіки та правовим стандартам Євросоюзу. 

За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, Україна чи не єдина країна, де ще й досі зберігається радянська форма організації послуг з охорони. Тому проведення Міжнародної Конференції як ніколи на часі. Вона має привернути до згаданої проблеми увагу вищих державних посадовців та громадськості, зіштовхнути з місця її розв”язання на законодавчому рівні.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Довідка:

Асоціація українських банків (www.aub.com.ua ) близько семи років провадить послідовну роботу щодо демонополізації ринку збройних охоронних послуг з метою зниження витрат на утримання охорони банків та їх забезпечення правом конкурентно-рівноправного вибору охоронних структур.

На цьому напрямку вже отримано низку позитивних результатів. Завдяки зусиллям АУБ Верховною Радою України законопроект № 1241 “Про охоронну діяльність” 11.07.2003 р. повернено для опрацювання; законопроект № 1050 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ліцензування”  10.07.2003 р. не набрав голосів; законопроект № 1051 (1051-1) “Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо віднесення до компетенції МВС та НБУ питань захисту коштів, що знаходяться в банківських установах)”  03.04.2003 р. відправлено на повторне перше читання. Такі результати досягнуто в результаті тісної співпраці АУБ з Національним банком України та фракціями Верховної Ради України.

Проте, за висновками фахівців АУБ, загроза прийняття законопроектів, які направлені на подальше закріплення домінуючого положення держохорони на згаданому ринку зберігається. Дотепер зазначені законопроекти знаходяться в переліку документів, що розглядатимуться Верховною Радою України на четвертій сесії IV скликання, в тому числі і проект Закону України “Про охоронну діяльність”, який не створює передумов ринкових засад у сфері охорони та протирічить європейським стандартам, до яких, за міжнародними зобов”язаннями, Україна має адаптувати своє законодавство.

З ініціативи НБУ та АУБ запропоновано внести зміни, якими передбачається надати банкам право володіння вогнепальною зброєю для забезпечення охорони банківських установ, збереження коштів та цінностей, що належать банку та його клієнтам, зокрема й під час їх перевезення та інкасації. Позиція АУБ знайшла підтримку в Національному банку України, яким подано на розгляд Верховної Ради України законопроект “Про зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність” (щодо охорони майна)”, що зареєстрований за № 3223.

Міжнародна науково-практична конференція “Удосконалення ринку охоронних послуг з урахуванням міжнародного досвіду” проводиться в рамках згаданих заходів, спрямованих на вивчення та використання позитивного досвіду інших країн, формування вітчизняної законодавчої бази з питань охоронного бізнесу, адаптованої до європейських норм і стандартів.