Доброго дня пані та панове!
Зупинюсь на трьох головних питання:
1. «Девальвації» НБУ.
2. Зупинці виконання банківською системою основної функції.
3. Необхідності продовження Парламентських слухань в іншій формі.
1.
Гроші і банківська система не можуть існувати без довіри до них. Національний банк уособлює і гроші, і банківську систему. Він здійснює керівництво і контроль за роботою банківської і грошової системи країни. НБУ словом і ділом формує довіру економічних суб‘єктів до гривні і банків.
Нажаль, результат слова і діла НБУ: девальвація, інфляція, банківська криза.
НБУ девальвував своє слово і діло. Пам‘ятаєте: «за оцінками глави НБУ збалансованим є курс гривні 11,5-11,9», коли він був вже 14. Потім… не буду цитувати. Нарешті повна самодискредитація НБУ: «долар по 25 гривень як варіант ми не розглядаємо і не розраховуємо разом з МВФ». Ринок показав чого варті слова і розрахунки Ценртального банку нашої з вами країни.
Відбулася повна девальвація слова і дії регулятора. І це найгірше. Бо з девальвацією валюти можна справитися, якщо не девальвував сам ЦБ. А якщо девальвував, то падіння курсу і відток депозитів важко зупинити, якщо взагалі можливо. Відомо, що ніяка реформа нічого не варта, якщо не здійснена реформа моральна. Неправдомовці, аморальні люди будь- яку реформу зроблять на користь собі і на шкоду суспільства. Що ми і маємо. Так що кадрове питання в НБУ на порядку денному, як і «ревальвація» НБУ.
2.
Стан банківської галузі відображає рівень НБУ. Банківська система вже більше року не виконує свою основну трансформаційно-посередницьку функцію. Вона не нарощує залучення коштів у населення і економічних суб‘єктів, а втрачає їх. Відток гривневих депозитів -58 млрд., валютних – 11,4 млрд. $. Вона не нарощує кредити в економіку, а зменшує – гривневі на 51,4 млрд., валютні – 8,5 млрд.$. Банкам не повертають кредити, банки не повертають депозити. Банківська система перетворилася в розрахунково- касову контору з видачі готівки та здійснення розрахунків і то з затримкою. На порядку денному питання життя чи не життя української банківської і грошової системи, а отже і української економіки, бо без українських банків,і надійної гривні її теж не буде.
Шановні банкіри, ми зобов‘язані об‘єднатися в пошуку шляхів відновлення кредитування економіки і порятунку системи. Разом з нашим науковим і експертним середовищем. Згадайте початок 90-х. У системи є позитивний досвід долання проблем і криз: початок 90-х, 1998, 2004, 2008 років.
3
Дякую Верховній Раді за те, що погодилася з пропозицією АУБ про проведення парламентських слухань. Вони дали свій результат, проблеми означені. Але роботу потрібно продовжити. Часу обмаль.
Вважаємо за необхідне підготовку і проведення національних консультацій з питань шляхів порятунку банківської системи. АУБ пропонує записати це в Рекомендаціях парламентських слухань.
Необхідно консолідувати національний інтелект, залучити наших і іноземних науковців, експертів, професіоналів, слово яких вагоме, для пошуку шляхів виходу з системної кризи. Наші ресурси будуть задіяні для цієї справи.
Дякую за увагу!
Відповідне прохання направляла Асоціація до Національного банку 07 серпня 2014 року. Асоціація в своєму листі зауважувала, що спрямування прибутку банку на збільшення статутного капіталу не несе ризик ліквідності банку, та просила внести відповідні зміни до Положення про надання Національним банком стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.10.2010 року № 327.
24 вересня 2014 року Національний банк постановою Правління НБУ № 596 вніс зміни до Положення № 327, якими абзац другий пункту 1.7 глави 1 замінив двома новими абзацами такого змісту:
“заборони виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
заборони розподілу капіталу в будь-якій іншій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу банку, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років”.
Ситуація на валютному ринку, причини падіння курсу та шляхи його стабілізації
Про курси валют, чого очікувати вкладникам українських банків та як українцям вберегти свої вкладення в ефірі Телеканалу новин "24" розповів президент АУБ Олександр Сугоняко
Національний банк України врахував пропозиції АУБ про скасування вимоги щодо перерахування частини резервних коштів на окремий рахунок в НБУ
Таке прохання висловила Асоціація в своєму листі від 25.07.2014 року, надісланому до НБУ за результатами зустрічі, проведеної в АУБ з екс-головою Національного банку України паном В.Стельмахом та керівниками ряду комерційних банків.
В листі Асоціація зазначала наступне:
«В першому півріччі поточного року відбувся масовий відтік вкладів населення, зумовлений об’єктивними, незалежними від менеджменту банків, причинами. Гривневі депозити зменшилися на 32 млрд. грн. (12,6%), а вилучення валютних коштів склало в еквіваленті 6,3 млрд. дол. США (26, 2%), що в перерахунку по курсу на 01.07.2014 р. складає 75 млрд. грн., тобто сумарний відтік становив 107 млрд. грн. Це не могло не позначитися на нормальному функціонуванні банківської галузі, перш за все з точки зору ліквідності. Обсяги рефінансування банків НБУ (приріст за півріччя 40 млрд. грн.) явно не покривають суму вилучених населенням коштів.
Додатково загострює проблему ліквідності ситуація з формуванням банками обов’язкових резервів. Не зважаючи на значний відтік валютних вкладів, база для формування обов’язкових резервів збільшилась в порівнянні з початком року, оскільки абсолютне зменшення обсягу депозитів не компенсувало рівня девальвації гривні: за перше півріччя гривневий еквівалент валютних вкладів населення збільшився майже на 17 млрд. грн., що відповідно зумовило зростання обсягів резервування. Це питання піднімалось на нарадах і зустрічах керівників банків та їх асоціацій з керівництвом НБУ, але вирішення, на жаль, так і не знайшло.
В цих умовах цілком обґрунтовано постає питання щодо доцільності подальшого існування норми, яка передбачає перерахування банками частини необхідної суми обов’язкових резервів на окремий рахунок в НБУ. Вказана норма була востаннє запроваджена в 2009 році, її значення в різні періоди складало від 40 до 100 відсотків сум обов’язкових резервів, з кінця лютого поточного року – 20 відсотків. На цих рахунках постійно акумулюються значні обсяги коштів банків (від 6 до 12 млрд. грн.), вивільнення яких суттєво зменшить потреби банків в рефінансуванні чи залученні ресурсів на міжбанківському ринку з відповідним впливом на процентні ставки.
Збільшення відрахувань в обов’язкові резерви, як один із механізмів регулювання грошової пропозиції, застосовується переважно в умовах зростаючої економіки для недопущення її перегріву за рахунок надлишкової грошової маси. В сьогоднішніх реаліях української економіки (очікуване Урядом падіння ВВП складе в поточному році 6-6,5%) немає сенсу посилювати вплив цього механізму, тим більше, що активізація кредитування реального сектору визначена одним із пріоритетів банківської діяльності.
З урахуванням вищенаведеного, АУБ пропонує знизити нормативи відрахувань в обов’язкові резерви (хоча б на відсоток девальвації), а також скасувати норму щодо перерахування частини резервних коштів на окремий рахунок в НБУ. Реалізація цієї пропозиції в певній мірі сприятиме нейтралізації негативних наслідків для банківської системи, які створює поточна економічна ситуація в державі.»
Текст листа АУБ знаходиться за адресою.
У своїй відповіді від 22.08.2014 року Національний банк повідомив про вирішення питання скасування вимоги щодо зберігання банками коштів на окремому рахунку в НБУ у Постанові Правління Національного банку України від 08.08.2014 №480 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 19 вересня 2013 року № 371 (зі змінами)», якою передбачено формування та зберігання усього обсягу обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку в Національному банку.
Щодо зниження нормативів обов’язкового резервування Національний банк України зазначає, що дане питання наразі вивчається.
Відповідь НБУ доступна за посиланням.
Підписка на новини АУБ
Контакти
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна
Email :
secret@aub.org.ua
Телефони:
+380 (44) 516-8775