Новини АУБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

В АУБ відбулася зустріч з В.Стельмахом та керівниками банків

16 липня в Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва та фахівців АУБ з екс-головою Національного банку України паном В.Стельмахом та керівниками ряду комерційних банків.

 

На зустрічі обговорювалися нагальні питання функціонування банківської системи в надзвичайно складних умовах сьогодення, зокрема проблеми, які виникли у банків через значну девальвацію національної валюти, погіршення якості, а то і втрату активів в ряді проблемних регіонів держави.

 

Досягнуто домовленості підготувати відповідні пропозиції для їх подальшого опрацювання з Національним банком України.

 

                                                                                              Прес-служба АУБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Прес-реліз

4 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» (реєстраційний номер законопроекту 4101а), в якому суттєво спростила процедуру сплати податку з доходів фізичних осіб у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, він набирає чинності з 1 серпня 2014 року.

 

У зазначеному проекті враховано думку банківської спільноти щодо важливості недопущення відтоку депозитів з банківської системи України при впровадженні оподаткування процентних доходів.

 

Асоціація українських банків неодноразово у своїх зверненнях до Верховної Ради та Уряду висловлювала думку щодо важливості збереження банківської таємниці при впровадженні оподаткування доходів від депозитних та інших рахунків. Для чого Асоціація пропонувала:

* впровадити для усіх вкладів єдину ставку оподаткування,

* не впроваджувати зобов’язання щодо подачі податкової декларації,

* передбачити, що банки беруть на себе зобов’язання податкового агента та нараховують і сплачують податок самостійно.

Також Асоціація українських банків наполягала на відміні запропонованого у початковому варіанті законопроекту спеціального податку для банків (що сплачувався на нараховані проценти по рахункам), оскільки такий податок запроваджувався не на доходи банку, а на доходи їх клієнтів та сплачувався б навіть при збитковій діяльності банку, що могло призвести до вкрай негативних результатів.

 

Тому великим позитивом прийнятого Верховною Радою Закону є наступні норми:

* єдина ставка оподаткування процентних доходів,

* не запроваджується необхідність подачі фізичним особами податкової декларації на процентні доходи,

* звільнені від оподаткування процентних доходів поточні рахунки для нарахування заробітної плати, пенсії та стипендії,

* функції податкового агента по нарахуванню та сплаті таких доходів покладені на банки.

 

Наразі банки та їх клієнти очікують на підписання Закону Президентом України.

І що важливо, згідно норм Закону, фізичні особи, яким у період з 1 липня 2014 р. до 1 серпня  2014 р. було нараховано процентні доходи за вкладами, звільняються від обов’язку їх декларування та сплати податку з таких доходів

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Коментар О. Сугоняко газеті "День" для статті "Чи стануть кредити доступнішими?"

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Наступний, не менш важливий крок — її ратифікація. В українців великі очікування від імплементації Угоди. Деякі з цих сподівань — цілком прагматичні та виправдані, деякі — не зовсім.

«День» же вирішив дослідити й показати, що є міфом, спровокованим некоректною передачею та тлумаченням інформації в ЗМІ, а що — реальною перспективою. Отже, редакція розпочинає серію публікації, присвячених темі наслідків для життя українців асоційованого членства в ЄС і вступу України до ЗВТ з ЄС.

Нижче — експерти банківського ринку про те, чого чекати українцям на фінансовому ринку в найближчому майбутньому.

КОМЕНТАРІ

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Надія на те, що наші з вами, шановні читачі газети «День», економічні проблеми вирішать ЄС, США чи будь-хто інший — віра святої простоти. У них і без нас є робота. В Україні існують величезні структурні диспропорції в економіці. Вони залишилися у нас ще з Радянського Союзу. Адже структура української економіки тоді була частиною радянської імперії та працювала не на інтереси українського народу, а на імперські інтереси Москви. Величезний військово-промисловий комплекс, металургія і недорозвинене сільське машинобудування (для прикладу, в нас не було навіть своїх комбайнів), слабеньке виробництво товарів народного споживання — так було. А за 20 років, по суті, ми стали глобальним сировинним придатком з надзвичайно відкритою економікою. Відкритою більшою мірою, ніж у Японії, США чи Німеччині. Ми залежні від кон’юнктури світового ринку. Через дефективну структуру економіки ми пережили обвал курсу і 2008 року, і цього року. І через три-чотири роки ще раз переживемо, якщо не змінимо структури нашої економіки. Ніякий ЄС не буде змінювати її. Це їм не потрібно. Це нам потрібно, якщо ми це розуміємо: зробити економіку більш закритою, такою, як у Японії, наприклад, збільшити експорт, зменшити частку імпорту, відновити практично знищені галузі.

Банківська галузь — підсистема економіки країни як системи. Вона повинна працювати на українську економіку. Ми з 2005 року працювали на іноземну економіку, кредитуючи імпорт і тим самим знищуючи власне виробництво, а отже, позбавляючи працівників зарплати. Підписавши ці угоди, Україна обмежила свою економічну свободу щодо здійснення необхідних структурних змін. Ми посилюємо економічну залежність. За часів Януковича ми посилили політичну залежність від Росії, коли агенти ФСБ у владі буквально нищили наші збройні сили, правоохоронні органи...

Ідеться про те, що ми мусимо самостійно мислити в частині стратегії економічної, політичної, зовнішньополітичної та військової. Самостійно і мислити, і говорити і діяти. Лише за цієї умови постане самостійна країна. Не незалежна, а самостійна. Бо це різні речі. Всі країни залежні, тільки різною мірою. Потрібно самостійно думати. А так за нас у ЄС подумали. І це закінчиться для нашої економіки сумно.

— Чи виходитимуть європейські банки на український банківський ринок?

— Наразі НБУ ставить за мету стратегію, яка розроблена під егідою МФВ — різко зменшити кількість банків в Україні третьої та четвертої групи (банки з активами менше 3000 мільйонів гривень — четверта група, від 3000 до 6000 мільйонів — третя група). А ті, що входять до першої та другої (з активами від 6000 до 21 000 мільйонів гривень — друга група, з активами понад 21 000 — перша група), — здебільшого слабкі й дешеві. Я думаю, що в Україну може згодом зайти іноземний капітал. Але він не працюватиме на українську економіку. Як і не працював до цього. Він працював здебільшого на споживче кредитування. Або кредитування іноземних компаній. Розвиток українського бізнесу не входив в їхні інтереси. І це не їхня вина, а наша. Бо в Чехії іноземний капітал, який працював у банківській системі, працював на чеську економіку. І працює до сьогодні.

— Які будуть ставки кредитування в Україні з приходом іноземних банків?

— У 2004—2005 роках уже чули обіцянки для легковірних про те, що прийдуть іноземні банки, і вони кредитуватимуть українцям іпотеку під малі відсотки... Вартість грошей визначається в економіці країни, а не привозять її з-за бугра. І сьогодні, якщо у нас депозити по 20%, то жодних кредитів, менших за 20% — не може бути. Ніхто не кредитуватиме собі в збиток.

http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/chi-stanut-krediti-dostupnishimi

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Лист АУБ до Міністерства юстиції

АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

 

№06-06/0106 від 27.06.2014 року

Міністру юстиції України

п. Петренку П.Д.

 

Копія: Голові Державної

виконавчої служби України

п. Сторожуку Д.А.

Про пропозиції банків до роботи Системи

електронних торгів арештованим майном

 

Шановний Павле Дмитровичу !

 

Асоціація українських банків просить врахувати зауваження та пропозиції банків (як безпосередніх та зацікавлених учасників процесу виконавчого провадження) до роботи Системи електронних торгів арештованим майном, що наводимо нижче.

 

1. Одним із пріоритетних завдань для банків, реалізація проблемних активів яких проводиться у примусовому порядку, тобто через органи Державної виконавчої служби, є супроводження та нагляд за перебігом такої реалізації на всіх етапах виконавчого провадження.

Одним із найголовніших етапів виконавчого провадження, що впливає на розмір повернення кредитних коштів, є проведення прилюдних торгів. Важливість посиленого контролю за призначенням прилюдних торгів зумовлена також можливістю банку як іпотекодержателя взяти участь в аукціоні. Шляхом тестування інтерфейсу сайта за посиланням: http://torgi.minjust.gov.ua/ було встановлено, що вибірка майна за назвою стягувача є неможливою. А враховуючи той факт, що кількість майна, яке виставлене на прилюдні торги банками, невпинно зростає, можна зробити висновок про те, що оперативний моніторинг майна, що виставлене на прилюдні торги одним стягувачем, є неможливим. Не передбачена така функція і для майна, що вже було реалізоване.

В Тимчасовому порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 р. (надалі – Тимчасовому порядку), не передбачено реєстрацію Стягувача (представника Стягувача) без обов’язкової сплати гарантійного внеску в розмірі 5% для контролю проведення торгів. Пропонуємо ініціювати внесення відповідних змін до зазначеного порядку.

Тимчасовим порядком передбачена можливість участі представників стягувача як спостерігача (п.6 р.V), однак згідно з Інструкцією учасника електронних торгів, яка розміщена на сайті Мін’юсту, механізм реалізації прав спостерігачів не визначено.

Враховуючи вищевикладене, банки просить щонайшвидше вжити заходів з усунення цих недоліків.

2. Пропонуємо поширити дію Тимчасового порядку на земельні ділянки, які згідно абз.1п.1 Тимчасового порядку виключені з переліку майна. Вчиняючи виконавчі дії, відділи ДВС не передають на електронні торги не тільки земельні ділянки, що вільні від забудови, але й житлові будинки, якщо вони знаходяться на цих земельних ділянках, а це суперечить р. III порядку.

3. Необхідно відобразити телефони організаторів електронних торгів з метою усунення неполадок в системі в разі їх виникнення та ін.

Вказати координати особи, яка відповідальна за збереження майна з метою можливого ознайомлення та з’ясування детально технічного стану авто або іншого майна.

4. Відображати більш детальний опис майна. Щодо автотранспорту – його технічний стан, наявність ключів, свідоцтва про реєстрацію тощо. Щодо нерухомості – відомості про зареєстрованих осіб та стан виселення мешканців, відомості про комунальну заборгованість тощо.

Перед реалізацією майна доцільно зробити наступні дії. Щодо рухомого майна – зняти арешт третіх осіб, зняти автомобіль з обліку, надати максимально можливу кількість фотографій. Щодо нерухомого майна – зняти арешт третіх осіб, виселити мешканців.

5. Виключити електронні ключі, так як суттєво знижується відсоток бажаючих приймати участь в аукціоні або підвищити мінімальну ціну лоту для участі в аукціоні з застосуванням електронних ключів до 500 000 грн.

6. Здійснювати повернення коштів після аукціону в 3-х денний термін незалежно від сплати переможцем коштів. В разі відмови переможця від підписання протоколу або сплати коштів за лот запропонувати учаснику, який пропонував попередню ціну, придбати даний лот.

 

Оскільки перший он-лайн аукціон в системі ЕТАМ відбудеться 01 липня 2014 року, то інші пропозиції можуть бути надані після початку роботи системи ЕТАМ.

 

Просимо розглянути пропозиції банків та будемо вдячні за відповідь щодо результату розгляду вищезазначених зауважень працівниками Міністерства юстиції України та термінів внесення відповідних змін до Системи електронних торгів арештованим майном.

 

З повагою,

Президент Асоціації                                                               О.Сугоняко

 

 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Лист Голови НБУ, Президенту, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради

Вих.№ 01-07/0100 від 26.06.2014 р.

                                                                                      Голові             
                                                                                     Національного

банку України

                                                                                     п.Гонтаревій В.О.

 

Про недопущення нового

відтоку депозитів з банківської

системи

 

Шановна Валеріє Олексіївно !

 

 При  знятті мораторію на  оподаткування доходів громадян від депозитних вкладів у банках  Асоціація українських банків  в робочих групах послідовно відстоювала ключову позицію – не допустити при тому масового відтоку вкладів із банківської системи, яка на даний час знаходиться у кризовому стані.

В АУБ розуміють, що Державний бюджет України потребує додаткових надходжень. Але замість концентрації уваги на забезпеченні в країні нарощення виробництва товарів і послуг, як основного, визначального джерела доходів бюджету, Уряд акцентує увагу на пошуку нових об’єктів оподаткування, не беручи до уваги фінансовий стан ні банківської галузі, ні населення, ні дотримання принципів.

У запропонованому Урядом та прийнятому 19 червня 2014 року Верховною Радою України за основу проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», № 4101а,  Уряд і Верховна Рада пішли на недопустиме порушення таких базових  принципів оподаткування:

Перший – сплачувати податок має той суб’єкт, який отримує дохід. У проекті закону для банків вводиться так званий «спеціальний податок на прибуток», який нараховується на суму процентів, нарахованих на користь фізичних осіб за вкладами (депозитами), поточними та іншими рахунками без зменшення такої суми процентів на суму цього податку. Тобто, дохід від депозиту отримує вкладник, а спеціальний податок від цього доходу платить банк.  

Другий – один і той же об’єкт оподаткування не може оподатковуватися два рази. Відповідно до норм законопроекту фізична особа, що отримала в банку доходи у формі процентів по вкладу, сума яких за звітний податковий рік перевищує 410 (820) прожиткових мінімумів, сплачує податок за прогресивною ставкою 5(10) відсотків з обов’язковою подачею податкової декларації податковим органам. При цьому ті ж самі доходи у формі процентів по вкладу попадають у базу оподаткування банку за «спеціальним податком на прибуток».

Порушення принципів оподаткування є недопустимим. Принцип тому і принцип, що непорушний ні для кого.

Крім того, прийнятий за основу згаданий  проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», № 4101а,  порушує   банківську таємницю, чим  провокує нову хвилю відтоку депозитів з банків. АУБ переконана, що головним чинником прогнозованого виведення коштів із банківської системи є не сам факт оподаткування, а ліквідація банківської таємниці  при  реалізації механізму оподаткування. Розкриттю таємниці банківського вкладу автоматично сприяють законотворчі норми диференціації ставок оподаткування в залежності від суми доходу від процентів за депозитами, необхідність адміністрування фізичною особою податку та подача податкової декларації до податкових органів. Запропоноване у прийнятому за основу законопроекті звуження числа потенційних декларантів пасивних доходів (у порівнянні з чинною редакцією Податкового Кодексу, яка вступає в силу з 1 липня п.р.) дану проблему не вирішує, а лише підкреслює стосовно відповідної категорії вкладників, сума вкладів яких складає суттєво більше половини всіх вкладів у банківській системі.

Запропонований Урядом та прийнятий за основу Верховною Радою законопроект практично зупиняє головну функцію банківської діяльності,  оскільки залучення вкладів населення для кредитування економіки державою не заохочується, а навпаки –  дискредитується запропонованим механізмом оподаткування. Абсолютно прогнозованим наслідком цієї «законотворчої» новації буде підвищення вартості кредитування, яка і без того є не підйомною для реального сектору економіки.

У зв‘язку з викладеним Асоціація українських банків наполягає на вирішенні зазначеного питання шляхом :

відкликання Урядом законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу» №4101а;

відміни Верховною Радою України дії норм Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 року в частині оподаткування доходів у вигляді процентів, нарахованих на користь фізичних осіб за вкладними (депозитними) та поточними рахунками з таких причин –  провокування нової хвилі відтоку депозитів, заважання банківській галузі виконувати її головну функцію – залучати кошти населення і кредитувати економіку країни.

 АУБ пропонує введення єдиної ставки оподаткування нарахованих доходів від банківських депозитів без ідентифікації конкретних вкладників у відповідній звітності, що надається податковим органам. Банк нараховує і відправляє до податкового органу суму згаданого податку за всіма його (банку) вкладниками. При цьому бюджет отримає бажану суму податків, спрощується і здешевлюється практично до нуля адміністрування цього податку та зберігається таємниця вкладів і не буде їх відтоку, що, на наш погляд, і потрібно країні.  

Просимо Вас, шановна Валеріє Олексіївно, залучитися та підтримати Асоціацію українських банків та банківську спільноту у вирішенні зазначеного питання.

 

 З повагою

Президент Асоціації                                                        Сугоняко О.А.

 

Листи з цього питання АУБ направила також  Президенту, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради України.

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Поздоровлення В. Гонтарєвої із призначенням Головою НБУ

Шановна Валеріє Олексіївно!

 

  

Від імені Асоціації українських банків   вітаю Вас з нагоди призначення на посаду Голови Національного Банку України.

Бажаю Вам міцного здоров’я, Божого сприяння і успіхів у служінні українському народові, відродженні національної  економіки, її банківської галузі при родинному затишку.

 

 З повагою,                         Олександр Сугоняко, президент АУБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Уряд може спровокувати ще одну хвилю відтоку депозитів

Якщо уряд не змінить своєї позиції щодо запровадження оподаткування доходів з депозитів, в липні банківську систему може накрити ще одна хвиля відтоку грошей з банків. Про це під час прес-конференції заявив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
Уряд наполягає на прогресивній шкалі оподаткування залежно від суми доходу за ставкою від 0 до 25%, причому власникам депозитів необхідно буде подавати податкові декларації в податкову службу.
“Станом за всі роки, об'єм депозитів в українських банках менший, ніж був в 1990 році. А це основний ресурс для кредитування економіки. Якщо ми хочемо, аби економіка відновлювалася, її треба кредитувати. Для того, щоб кредитувати, потрібний ресурс, і бажано, аби він був недорогий. А якщо буде оподаткування, то відповідно, процентні ставки також зростатимуть. Але сьогодні дійсно є проблеми з бюджетом”, – зазначив експерт.
“Пропозиція Міністерства фінансів і пана Яценюка подається як боротьба з багатими – мовляв, вони повинні платити більше. А що, відсотки за депозитами – це основний дохід наших багатих людей? Є розкіш – а чи є у нас оподаткування розкоші? Немає. Машини, які мають більше 2 літрів об'єм, – обкладаються додатково? Ні. Будинки, які мають більше 150 кв.м. обкладаються? Ні. А інші активи? Теж ні”, – відзначив Сугоняко.
“А коли вводиться ця диференціація ставок оподаткування, тоді обов'язково треба вкладникам йти в податкову і звітувати. У нас 45 млн. всіх депозитних рахунків, (10-15 млн. вкладників, О.С.). Ви уявляєте собі, що ця армія піде в податкову? Буде у бюрократії робота (!) і ця інформація відразу перестане бути банківською таємницею. І тоді люстрацію у нас робитиме не влада, а кримінал, отримавши відповідну інформацію скільки і у кого, і де”, – додав він.
На думку експерта, гроші податку на доходи з депозитів повинен знімати сам банк у момент нарахування відсотків за депозитами клієнта. “І вираховував би цей відсоток однаково для всіх, а не розжовував, який у кого депозит. А потім автоматично відправляв ці кошти в місцеву податкову. А щоб уникнути зловживань або помилок банків– встановити їм колосальні штрафи”, – пропонує Сугоняко.
За його словами, банки на такий варіант погоджуються, (а бюджет отримає ті ж кошти, О.С.) “Але чому уряду обов'язково посилати всіх в податкову? Навіщо ліквідовувати банківську таємницю? Я хочу тут заявити панові прем'єр-міністрові: якщо уряд не зійде з цієї позиції, це закінчиться тим, що з першого липня у нас буде новий відтік депозитів. І повна відповідальність за це ляже персонально на Арсенія Петровича Яценюка, який намагається популістськими методами чогось досягти, знищивши банківську таємницю і погнавши людей в податкову”, – ще раз підкреслив експерт.
Нагадаємо, з 1 липня 2014 року наберуть чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансовій катастрофі і створення передумов для економічного зростання в Україні» в частині стягування податку на доходи фізичних осіб з відсотків по депозитах.

За матеріалами Finance.ua
http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2014/06/19/328253
aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Глава Ассоциации украинских банков: «Кубив не торгует рефинансированием за откаты»

     

О «папередниках» и новой власти

- Александр Анатольевич, каковы последствия действий прежней власти для экономики Украины в целом, и для банковской системы в частности?

- Проблемы накапливались длительное время. Еще в 1995 году пан Ющенко (Виктор Ющенко, в то время глава НБУ – ред.) отменил ограничения для иностранного капитала в банковской системе. Пустили и российские госбанки, хотя было очевидно, что кроме как экономикой они будут тут заниматься и политикой. Западный капитал пришел со стратегий кредитования населения, чтобы оно покупало импорт и поддерживало чужую экономику, а не украинскую. В 2003 году пан Тигипко (Сергей Тигипко, на тот момент являлся главой НБУ – ред.) разрешил кредитовать в валюте. Это изначально было неразумное решение со стороны Национального банка. Попытка переложить проблему роста курса доллара на заемщиков бумерангом вернулась в виде резкого ухудшения состояния кредитов. В 2008 году реально проблемных займов было 15-20%, на сегодня – уже 30-70%.

Политика «регионалов» была убийственной для украинской экономики. Арбузов (Сергей Арбузов, с 28 января по 27 февраля 2014 года – и.о. премьер-министра, в 2010-2012 годах - глава НБУ) когда-то чистосердечно признался, что не будет заниматься экономикой, а намерен конвертировать нашу задолженность в отечественные активы. Это же преступление - распродажа украинских активов. Их совсем не интересовало, что будет со страной, они занимались «пакращенням» жизни приближенных, конвертацией, поддерживая теневой сектор. И паспортизацию обмена валют ввели, чтобы среди прочего монополизировать теневой рынок обмена валют. По оценкам Нацбанка, вывод капитала за рубеж за последние 2 года составил 242 млрд грн. Власть только создавала иллюзию, что все хорошо, за счет накопления внешнего долга, продажи золотовалютных резервов  и обескровливания экономики.

Что произошло за эти годы с банковской системой? Страшно дорогими стали обязательства банков. При нулевой инфляции и проблемах с ликвидностью, созданных НБУ, банки привлекали ресурсы по 20-30% годовых. За прошлый год они начислили проценты по пассивам на 81 миллиард грн. А где взять этот 81 миллиард при том, что активы – «гнилые». Четыре года «семья» грабила экономику и отбирала бизнес, предприятия или закрывались, или уходили «в тень», качество кредитов резко ухудшилось. Кроме того, обесценился капитал банков из-за девальвации. Таковы последствия.

- Справляется ли сейчас со своими задачами Нацбанк, на верном ли он пути?

- Ни на каком пути Национальный банк еще не стоит. У страны нет пути, власть его не знает. Если нет экономической политики, то какой может быть монетарная, кредитная, валютная политика НБУ? На сегодня Нацбанк действует тактически. Решает проблему ликвидности вследствие оттока депозитов, предоставляя рефинансирование, а также проблему отсутствия золотовалютных резервов  и снижения курса гривни. НБУ - заложник нулевой экономической стратегии новой власти и результатов «стратегии»  клептоманов - «папередников», на 100% прогнозируемого критического снижения валютных резервов, сумасшедшего давления на курс, резкого ухудшения состояния банковской отрасли из-за оттока депозитов и ухудшения качества кредитов. Чем занимается Степан Кубив? Тушением пожаров.

«Справедливое» рефинансирование и валютные спекулянты

- Между тем, ряд банкиров утверждает, что рефинансирование раздается несправедливо, а наказание за валютные спекуляции и отмывание денег - политические репрессии. Зная систему изнутри, Вы можете это подтвердить или опровергнуть?

- Чего точно нет  - Кубив не торгует рефинансированием за откаты, как это было раньше. Это -  большой плюс. Но справедливо ли раздается рефинансирование? Не совсем. Потому что 2-3 банкам даются миллиарды, а банки, у которых нормальное финансовое состояние, но вследствие оттока вкладов тоже есть проблемы с ликвидностью, не могут достучаться. Это - несправедливо. И это -  системная проблема. Для экономики имеет значение финансовое состояние, а не размер банка. И при чем тут, к какой политической силе принадлежит этот банк или его собственник? За этим банком стоят обычные клиенты, вкладчики. Если есть подозрения в нечистоплотности собственника - арестуйте его, конфискуйте банк или продайте. Ведь банк - не имущество и даже не люди, которые там работают, а прежде всего – его клиенты.

Относительно банков-«помоек» позиция Нацбанка четкая: разобрались, кто это делал, забирают лицензии и ликвидируют банки. Но снова есть вопрос к правительству. Можно устранить все конвертационные центры, но если теневая экономика продолжает работать и есть спрос на такие операции, найдется и предложение. Такова «неудобная» правда. Нужно решать проблему с теневой экономикой, но это - задача не Нацбанка.

- Сейчас много говорится о том, что финансовой рынок находится под сильным давлением валютных спекулянтов. Так ли это?

- Много суждений на тему валютных спекуляций. Помните свистопляски курса в 2008 году: то 11, то 8, то снова 11. Тогда спекулянты на этих качелях зарабатывали большие деньги. В феврале текущего года при официальном курсе 7,99 грн/долл. рыночный достигал 9,5, а средний курс торгов за день был 8,14 грн/долл. То есть, кто-то покупал дешево и продавал дорого. И если обычный дневной оборот торгов на межбанке 700-800 млн долл., то тогда он доходил до 5 млрд долл. Когда Кубив привязал курс к рыночному, со спекуляциями стало сложнее. Объемы торгов на межбанке держатся на уровне 300-450 млн долл. Ясно, что отдельные явления остаются, банки пытаются где-то заработать. Но я бы не сказал, что продолжается вакханалия спекуляций.

Новое правительство и Нацбанк: «политический окрас»

- Прежняя власть непосредственно влияла на НБУ, диктовала ему шаги. Сейчас это имеет место быть?

- К сожалению, в нынешних условиях влияние правительства на Национальный банк большее, чем хотелось бы. Есть политический окрас в действиях НБУ. Политическое давление происходит со всех сторон. Когда формировалось руководство Нацбанка, оно длилось очень долго. Казалось бы, если доверяете Кубиву, то пусть он формирует свою команду и несет за нее ответственность. Поставили задачу – пусть выполняет. Но тут начинается – тому дай, тому не дай. Думаю, легко критиковать, попробовали бы сами руководить в таких условиях - между банкирами, думающими только о своих интересах, и таким давлением сверху. Если подытожить, то глава Нацбанка в своих действиях чист в той мере, в которой он свободен от влияния высших руководителей государства.

- Как решаются сейчас проблемы банковской сферы, в том числе на уровне правительства?

- Проблемы есть на уровне банка, на уровне отрасли и на уровне макроэкономики. Если не определено, что мы будем делать в макроэкономической плоскости, то попытки что-то сделать на уровне отрасли или банка ни к чему не приведут. На сегодня банковская система не имеет свободных ресурсов и не способна кредитовать масштабные проекты. Падение по кредитам, если смотреть в долларовом эквиваленте, составляет 22%, по состоянию на 1 мая. Отдельные банки, имеющие свободные ресурсы, могут кредитовать предприятия или население, но этим проблемы экономики не решишь.

Что делает правительство? Например, 29 мая в Нацбанке состоялось совещание при участии министра финансов Шлапака, руководства налоговой. Среди прочих обсуждалась проблема бюджета и необходимость покупки ОВГЗ банками. Представители правительства рассказывали, что они решили проблемы с внешними заимствованиями, получив деньги МВФ, ЕС и США, и нужно, чтобы теперь и банки выделили средства. Но экономика падает, и с доходами бюджета будут проблемы. Если бы пришел министр экономики вместе с премьером и предложил план кредитования экономики, чтобы она начала работать и в казну пошли налоги. Так нет, банкиры должны дать денег на «проедание». Это не решит проблему, и правительство снова будет одалживать. Это есть и будет оставаться финансовой пирамидой до тех пор, пока правительство не покажет, каким образом мы будем наращивать экономическую мощь страны.

- Так что решили банки на совещании, они будут покупать ОВГЗ?

- Думаю, что будут покупать госбанки, которых «попросят». Независимые коммерческие банки пока раздумывают, несмотря на попытки попрекнуть их зарплатными проектами бюджетников и угрозы перевести данные проекты в госбанки. В ближайшую пятницу состоится еще одно совещание, где будут обсуждаться процентные ставки, по которым банки готовы рисковать, и сроки, на которые они готовы покупать ОВГЗ. Пока идет дискуссия.

Безусловно, премьер прав, что нужно, в первую очередь, обеспечить макростабильность. И тема сдвинулась с места - есть МВФ и другие кредиторы. Но это только одна сторона медали. Нужна программа экономического возрождения Украины, которого не будет, если банковская отрасль не начнет кредитовать. А рассказы о том, что приедут иностранцы и они будут нас кредитовать, мы уже слышали, как и о дешевых иностранных кредитах. Мы это проходили. Мы должны сами решать свои проблемы.

Финансовый кризис: банки-банкроты, кредитные и депозитные новшества

- Что нужно делать в первую очередь, чтобы оживить кредитование?

- Отрасль в очень сложном состоянии. Значительная часть банков реально являются банкротами или уже близка к такому состоянию.  Банкротов необходимо немедленно устранять с рынка. Говорить с собственниками банков, у которых проблемы с платежеспособностью, предлагать им восстанавливать финучреждения на условиях совместного инвестирования - при участии  государства. Но это возможно, если у собственника есть работающий бизнес, и если он честный человек. Иначе полученные деньги будут украдены и потрачены на взятки, а долги банка повесят на людей, как это происходит последние 20 лет.

Банки-банкроты нужно как можно быстрее убирать с рынка, как бы политически дорого это ни стоило. Чем дольше они будут в действии, тем сильнее эта болезнь будет распространяться. Сохранение банкротов - наращивание убытков. Нужно установить жесткий контроль, чтобы не разворовывали активы. А уже после очистки банковской системы и ее оздоровления необходимо создать условия для работы. Показать те точки роста, которые есть в экономике. И приступить к  снижению процентных ставок. Это - тоже ключевое условие. Если у нас будет ставка по кредитам 30%, то экономика этого не выдержит.

- Какова цена оздоровления банковской системы? Министр финансов говорил о кредите в 500 млн долл. для поддержки Фонда гарантирования вкладов…

- 500 млн долларов – ничто. Потери будут большие, но очищение дает шанс. Если очищения не будет, то это приведет к системному кризису, и стоимость выхода из него будет намного выше. Не будет порядка с экономикой, не будет порядка с банками. А что кредитовать и как, ответить должно правительство, лично премьер и министр экономики. Они отвечают за стратегию. Но прошло уже три месяца, а ничего о главных направлениях реформирования и восстановления украинской экономики не известно. Пока что мы не видим стратегии правительства. Собственно, не видим украинского правительства.

- Какова позиция АУБ по вопросам налогообложения депозитов?

- В Украине мораторий на налогообложение доходов по депозитам. Объемы вкладов до сих пор ниже, чем были в 1990 году. При этом депозиты остаются основным ресурсом для банков. Несколько лет назад было принято решение ввести налог с 1 января 2015 года. Попытка сделать это раньше, да еще в кризис, с началом оттока депозитов, - серьезная профессиональная ошибка. Стоимость оттока депозитов из банков обойдется экономике государства значительно дороже, чем те 5-6 миллиардов, которые можно теоретически получить от введения налога.

- На каких условиях возможно введение такого налога?

- Прежде всего, - сохранение банковской тайны. Раскрытие тайны вкладов - дополнительная информация для криминала. Если есть какие-то подозрения в отношении вкладчика или законности его накоплений, пожалуйста, получите полную информацию о нем в установленном порядке, но не иначе.  

Также мы категорически против внедрения прогрессивной шкалы, по которой, якобы, богатые будут платить больше. Во-первых, подобное нововведение будет стимулировать «дробление» вкладов и их отток. Но дело даже не в этом. Авторы идеи должны понимать, что депозиты не являются основным источником дохода богачей, они зарабатывают деньги в другом месте. У них есть промышленные активы, недвижимость. В зависимости от площади недвижимости и объема двигателя в автомобиле может иметь место шкала - налог на роскошь.

Чтобы налог на доход с депозита заработал, для начала нужна ставка не 15%, а 5%, дабы «обкатать» механизм. И запускать с 1 января, а не посреди года, чтобы успеть подготовиться. Иначе это - недопустимый популизм.

Что еще принципиально – вкладчики банков не должны бежать в налоговую и подавать декларацию. Банк может автоматически со всех своих вкладчиков с какой-то периодичностью рассчитывать и перечислять налог общей суммой по месту своей регистрации. Ни в коем случае нельзя вкладчиков, в том числе и тех, у которых 1000 грн депозит, гонять в налоговую. Это - 45 млн счетов. Для чего это вообще - чтобы тратить деньги бюджета на ненужную работу чиновников?

Таким образом, мы категорически против введения налога на доходы по депозитам на таких условиях, и правительство несет персональную ответственность за прогнозируемый  отток вкладов. Позицию главы Нацбанка я знаю - он тоже против, чтобы налог вводили на таких условиях. Можно установить равную для всех ставку 5%, вводить налог без нарушения банковской тайны и с 1 января 2015 года. Такова позиция АУБ.

- Что Вы думаете об инициативе депутатов конвертировать валютные кредиты в гривню по курсу 8 грн/долл. и уже принятом парламентом запрете отбирать залоговые квартиры у заемщиков?

- На стол Турчинову должны были положить расчеты, сколько это стоит. По нашим оценкам, -  порядка 9-11 млрд гривен. Хотите их повесить на банки? Прибавьте 11 млрд к тому убытку, который уже получила банковская система - 4,5 млрд. Получится 14,5 млрд убытка. Конвертация приведет к тому, что банкроты появятся и среди крупных банков, которые, кстати, в основном и выдавали валютные кредиты.    

Давайте разберемся, что такое ипотека. Есть ипотека, когда молодая семья взяла кредит на покупку квартиры, в которой живет, и с трудом теперь выплачивает. Чем банковская система может им помочь? Снять начисленные штрафы и пеню, реструктуризировать кредит, продлив его срок или перевести в гривню. Но бывает инвестиционная ипотека, когда берется кредит, чтобы купить землю и выгодно перепродать в целях спекуляции. Или чтобы строить под Киевом коттеджи или многоэтажки. Тоже нужно помогать? Я так не думаю.

И почему разобраться с этим поручено Нацбанку, не понятно. Государство вправе решать такие проблемы через Министерство финансов. Мое предложение: Минфин вместе с Минсоцполитики, можно и Нацбанком, выявили людей, у которых одна квартира и они действительно нуждаются в помощи. Таких немного. Затем посчитать, что может взять на себя банк, что – заемщик, а что – государство. Данные вопросы нужно решать, но не при помощи популизма.

Что касается моратория на отчуждение имущества, то нужно учитывать, что банк не заинтересован в продаже залоговой квартиры. Банку, прежде всего, нужно, чтобы ему вернули деньги, а не залог. Тем более на улице кризис, цены на недвижимость снизились, покупателей нет.

- Разработан очередной законопроект об увеличении уставного капитала банков до 500 млн гривен. Своевременно ли это?

- Это - старая история. Еще в 2009-2010 годы данная тема поднималась. Делать это во время кризиса - профессионально глупо, политически вредно. Когда экономика падает, ресурса на капитализацию банков нет у их собственников. У банков нет достаточной прибыли, есть убытки, а их не направишь  на капитализацию. У государства, которое могло бы зайти в капитал банка, тоже нет денег. Иностранцы не хотят идти в Украину,  потому что война идет.

Меня удивляет, с каким упорством навязывается эта идея в Украине. За рубежом есть небольшие банки, работающие в определенном регионе или имеющие определенную специализацию. Банк может быть с небольшим капиталом, но это не значит, что он ненадежный. У него есть своя ниша. Другое дело, если это карманный банк, который «пылесосит» депозиты на рынке и отдает своему собственнику. Так разбирайтесь и закрывайте его. Увеличение капитала не поможет избавиться от таких банков, но может убить нормальные банки.

С какой целью это делается? Чтобы вытеснить украинский капитал из банковской отрасли. И мы этого не допустим, это - наша экономика, наша банковская система. АУБ категорически против повышения капитала банков. Мы выступаем за финансовое оздоровление банков и отсечение «трупов». Нужны здоровые банки, и не важно, какого они размера.

Моральный принцип: «НАБУ – придаток прежней власти»

- Дискриминация небольших банков в пользу крупных когда-то стала причиной разногласий между АУБ и Независимой ассоциацией банков Украины. Теперь НАБУ говорит о готовности объединиться с АУБ. Конфликт уже исчерпан? Хотите ли Вы объединения?

- Я об этом думаю. Ключевая проблема нашей банковской отрасли и вообще Украины - осознание общих интересов. Есть ли сегодня банки и предприятия, которые кроме собственного являются носителями общественного интереса, социального капитала? Нет. За 4 года «папередникам» удалось полностью ликвидировать в головах банкиров осознание общих интересов, и этим существенно ослабили банковскую отрасль и бросили субъектов управления банками в моральный кризис.

В Украине отсутствуют объединения, которые защищали бы системные интересы банков, поскольку нет субъектов, выражающих их. Банки отстаивают собственные интересы. Например, есть ключевые проблемы – ликвидность, налогообложение доходов по депозитам и конвертация валютных кредитов в гривню. Это - на 100% системные проблемы, они касаются каждого банка. Но это не объединяет их. Банкиры не верят, что неразумные требования по налогообложению депозитов можно отменить, доказав правительству, что этого делать не стоит. Не верят в силу системного интереса. Янукович отучил.

- А конкретно о НАБУ?

- Объединение ассоциируется с прислугой правительства лжецов и воров. Эта организация обслуживала и покрывала деяния прежней власти. Если б она не позволила Арбузову делать то, что он делал, - вести неразумную политику сжатия ликвидности, сдерживания обменного курса, низкой инфляции, другая ситуация была бы в стране. Наоборот, НАБУ помогала это делать, расхваливая стабильный курс и низкую инфляцию, прекрасно зная о проблемах с ликвидностью и колоссальных  процентах на межбанке. И о взятках, при помощи которых решались индивидуальные проблемы с Нацбанком, на системной основе. То есть, они позволили себе стать придатком такой власти. До тех пор, пока люди, представляющие эту структуру, не поймут, что нельзя идти в завтрашний день с таким лицом, они принципиально не смогут сделать для системы ничего хорошего. Нужно честно признать, что это было неправильно, или должны прийти другие.

Конечно, в НАБУ есть и моральные люди. Может ли эта ассоциация стать чище? 100% может. Только нужно захотеть. Беда в том, что некоторые согласны и сегодня подпевать уже другим «проффесорам», носить откаты и взятки… Вопрос моральной революции, моральной реформы, является основным для нашей страны. АУБ будет настаивать на этом. Ложь дается легко, но заканчивается всегда так, как с Януковичем. Вечно лгать не получится.

Ольга Гордиенко (УНИАН )

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Заява Асоціації українських банків

    Стан справ в Донбасі демонструє, що владі не притаманно здійснювати функцію управління  країною. Російські загарбники через агентів впливу, залучивши на свою сторону місцевий криміналітет,  тероризують населення  Донбасу, яке центральну владу здебільшого сприймає як інструмент зовнішнього  управління Україною Заходом.

Читаючи про те, що «пропутінські «патріоти» в Маріуполі за ніч пограбували 3 банки», Асоціація українських банків заявляє, що для України є недопустимим, щоб будь-хто грабував бюджет, банки, торгові заклади чи інші установи. Український народ утримує владу для того, щоб вона адекватно била по руках тих, хто порушує закон:  чи то мародер у Києві у Міністерстві оборони, що грабує бюджетні кошти, чи то мародер в Маріуполі, що грабує кошти  з каси банку.

  Як нещодавно заявив на засіданні парламенту заступник голови Національного банку Володимир Кротюк, в східних регіонах сталося понад 20 нападів на структурні підрозділи банків, пошкоджені або знищені більше 100 банкоматів. Таким чином, банкам завдано збитків на суму понад 13 млн. грн. І  мародерство продовжується.

В умовах падіння економіки, відтоку депозитів, що мав місце в попередні місяці, зменшення нижче критичної межі золотовалютних резервів країни,  дорожнечі  банківських  зобов‘язань і поганої якості їхніх  активів, порушення довіри до банків в силу економічних і політичних причин, – такі дії злочинців є додатковим дестабілізуючим чинником, який влада зобов‘язана  ліквідувати. 

 У  цій ситуації банкіри змушені здійснювати превентивні заходи  з упередження   ризиків своєї діяльності, йти на  тимчасове обмеження роботи своїх структурних підрозділів в цьому регіоні країни. Тим паче, що  такі злочинні дії   не тільки збільшують фінансові ризики діяльності банків, а  й загрожують життю і здоров’ю людей – клієнтів та співробітників банків і можуть призвести до зриву виплат пенсій, зарплат та інших соціальних виплат, зриву розрахунків і платежів у регіоні. 

Асоціація Українських банків вимагає від органів державної влади, в центрі і на місцях, чесної і принципової розмови про стан справ на південному сході країни з українським суспільством, з громадою населених пунктів, в яких розперезалися злочинці. Українському суспільству потрібна не пропаганда, а правда. Вона зупинить розбрат між українцями сходу і заходу країни. А злочинцям – потрібна адекватна до  здійснених злочинів  кара. На це з бюджету нашої країни правоохоронним органам виділено майже 50 млрд. гривень.  

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Звернення до Голови НБУ

Голові Національного банку України

п.Кубіву С.І.

 

Про розгляд законопроекту «Про

врегулювання ситуації з погашенням

 зобов'язань за кредитами в іноземній

валюті, забезпеченими іпотекою»

 

Шановний Степане Івановичу !

 

Асоціація українських банків розглянула підготовлений Юридичним департаментом НБУ законопроект «Про врегулювання ситуації з погашенням зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою» і повідомляє  наступне.

Не викликає жодного сумніву гострота цієї ситуації та її вплив на збільшення соціальної напруги в суспільстві.

Проте обрані шляхи розв’язання даної проблеми, які фактично перекладають всі збитки лише на кредитора, на наш погляд, не відповідають принципам справедливості і збалансованості інтересів всіх сторін. А в умовах вкрай незадовільного поточного фінансового стану банків, напруженості з виконанням ними економічних нормативів (особливо достатності капіталу) через фактор девальвації гривні, додатковий фінансовий тягар несе загрозу дестабілізації всієї банківської системи, наслідки якої для економіки і населення України недооцінювати просто недопустимо.

Через брак часу, відведеного на розгляд законопроекту, АУБ не здійснювала детальний розрахунок фінансових втрат для банків від запровадження його норм.

Як свідчить офіційна статистика НБУ, за перший квартал 2014 року (коли девальвація офіційного курсу гривні до долара США склала 37 відсотків, а станом на 14.05.14 вона вже перевищує 47 відсотків) збільшення гривневого еквіваленту заборгованості за валютними кредитами лише за «тілом» кредиту, не кажучи вже про відсотки, складало близько 9 млрд. гривень, що відображає орієнтовну суму втрат банків за цей період.

Згідно з проектом закону, після так званої реструктуризації сплата зобов’язань за валютним кредитом здійснюється у гривні (при цьому без зміни процентної ставки).

Зміна валюти кредиту призведе до посилення існуючого дисбалансу між активами та зобов’язаннями банків в іноземній валюті (зростання короткої валютної позиції), що означатиме зростання фінансових втрат за рахунок негативних курсових різниць при можливому подальшому знеціненні гривні після реструктуризації, а необхідність виконання банками нормативів валютної позиції потребуватиме одномоментної купівлі ними значних обсягів іноземної валюти із відповідним тиском на обмінний курс в умовах обмеженності валютних резервів НБУ.

Додаткові, непередбачувані за розміром, втрати банків несе норма законопроекту щодо «прощення» боргу у вигляді різниці між сумою кредитної заборгованості та сумою, отриманою іпотекодержателем внаслідок реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, додаткове фінансове навантаження на банки здійснюватиметься по трьох каналах:

·        одномоментне віднесення на витрати не перекритої створеними резервами курсової різниці під час реструктуризації;

·        негативні курсові різниці в разі подальшого знецінення гривні після реструктуризації за рахунок перевищення валютних зобов’язань над активами банків;

·        збитки від неперекритої різниці між вартістю реалізації іпотеки та сумою кредитної заборгованості.

В існуючих надскладних умовах такі додаткові навантаження банківська система цілком ймовірно може просто не витримати.

Під час кризи в 2008 року пропонувалась, неодноразово розглядалась в Уряді та НБУ, але так і не була реалізована принципово інша модель вирішення цієї проблеми, суть якої полягає в залученні до процесу трьох сторін:

·        держави в особі Уряду та НБУ, які безперечно причетні до різкої девальвації національної валюти;

·        банків, які недостатньо прораховували можливі ризики від знецінення гривні, погано інформували позичальників про них, а часто навіть нав’язували в якості валюти кредиту саме іноземну валюту;

·        самих позичальників, які в погоні за здешевленням вартості кредиту не бажали рахуватись з потенційними курсовими ризиками.

Збитки від курсових різниць пропонувалось розділити порівну між цими трьома сторонами.

На наш погляд, зазначений механізм є більш справедливим і адекватним ситуації в банківській сфері.

До сторони позичальників так зване прощення частини боргу може застосовуватись лише стосовно найбільш соціально вразливих верств населення (в такому випадку витрати діляться порівну між державою та банками), при цьому має бути обов’язковим адресний підхід із залученням органів соціального захисту.

Просимо Вас, шановний Степане Івановичу, розглянути вищевказані застереження і пропозиції та врахувати їх при прийнятті остаточного рішення по позиції НБУ, як суб’єкта законодавчої ініціативи, з даної нагальної проблеми.

 

З глибокою повагою,

Президент АУБ                                                                              
aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

ОГОЛОШЕННЯ ПРО ТЕНДЕР

Керівнику відділу депозитних вкладів

 

ОГОЛОШЕННЯ ПРО ТЕНДЕР

Ініціатива «Родина Майдан» та Фонд громади Приірпіння  оголошують  тендер на обрання 2-х банківських установ для відкриття депозитних рахунків на користь дітей осіб, що загинули та зникли без вісті під час подій на Майдані. Тендер проводиться в період з 01.05.2014 по 13.05.2013.

Умови тендеру:

Вкладник – Фонд громади Приірпіння

Мета тендеру – обрати постачальника банківських послуг, який за допомогою депозитних вкладів створить систему фінансової підтримки для дітей осіб, що загинули та зникли без вісті під час подій на Майдані, до досягнення цими дітьми повноліття (18 років).

Вигодоотримувачі – діти віком від 0 до 18 років (орієнтовно 100-120 дітей різного віку, 65 дітей загиблих Небесної сотні та ще орієнтовно 40-50 дітей зниклих безвісті  (депозитні договори на дітей осіб, що зникли безвісті, будуть укладені лише після офіційного встановлення статусу)). Інформація про вік дітей станом на 1.06.2014 доступна на сайті ініціативи «Родина Майдан» за посиланням http://maidanfamily.org/analiz-zibranoyi-informatsiyi-pro-rodini-zagiblih/  

Орієнтовний сукупний обсяг коштів, якій планується розміщувати на депозитних рахунках, становитиме до 5 млн.грн. (по 30-50 тис.грн. на одну дитину). Опікунам дітей буде запропонована можливість обрати одну з двох банківських установ, що будуть визначені як переможці тендеру.

 

Критерії для участі у тендері

·         Розмір статутного капіталу банку – не менше 3 млрд.грн.

·         Відсутність порушень нормативів Національного банку України

·         Відсутність протягом останнього року застосування заходів впливу Національним банком, таких як штрафи, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій та віднесення банку для категорії проблемного або неплатоспроможного

·         Дотримання банком економічних нормативів капіталу та ліквідності, обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України

·         Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

·         Розмір відсоткової ставки по депозитному рахунку становить не менше 18%

·         Представленість банку у всіх регіонах України (розгалужена мережа відділень)

Тендерна пропозиція має містити таку інформацію:

1.       Довідка про банківську установу та підтвердження відповідності критеріям участі у тендері

1.

Повне найменування

 

2.

Рік заснування

 

3.

Інформація про склад акціонерів

 

4.

Номер та дата видачі ліцензії НБУ

 

5.

Розмір статутного капіталу

 

6.

Фінансові результати діяльності (прибуток/збиток) на 01.03.2014

 

7.

Географія відділень банку (кількість областей, кількість відділень, кількість банкоматів)

 

8.

Участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (дата вступу)

 

 

2.       Пропозиція щодо депозитних продуктів із вказанням відсотків по депозитах із різними строками розміщення депозитних вкладів. Пропозиція повинна передбачати гнучкість у отриманні відсотків вигодоотримувачами.

Просимо вказати у тендерній пропозиції готовність банківської установи збільшити суми вкладів на рахунках в рамках власної філантропічної діяльності або КСВ-програми та/або запропонувати інші додаткові продукти/пільги/допомогу дітям Небесної сотні та осіб, що зникли без вісті.

 

3.       Додаткова інформація (на розсуд банківської установи)

 

До пропозиції обов’язково надати проект договору депозиту/банківського вкладу.

 

Тендерні пропозиції з печаткою та за підписом відповідальної особи приймаються  з 01.05.2014 до 13.05.2014 в електронному вигляді (відскановані копії ) на електронну адресу: 

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Контакти: 

Ілона Демченко, координатор комунікацій ініціативи «Родина Майдан», тел. 067 259 84 38.

proxy.imgsmail Новини АУБ | Асоціація українських банків

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

    Адреса:
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна


   Email :
secret@aub.org.ua


    Телефони:
+380 (44) 516-8775

Підписка на новини АУБ