Консалтингова компанія «СІДКОН»
Детальніше на сайті компанії і у додатку в архіві ZIP
Про «позитивну» політику НБУ і тих хто її підтримує
Представники банківського сектору в особі НАБУ і 12 «провідних банків України» висловили підтримку політики НБУ.
Вони поставили собі за мету переконати українське суспільство в добрих для українців результатах роботи НБУ і його керівника п. Гонтаревої. В поширених ними текстах ми знайшли такі слова про це: 1. «Позитивні досягнення фінансового ринку», «стабілізація фінансових ринків». 2. «Очищення і трансформація банківської системи». 3. «Результативна та виважена монетарна політика Національного банку України».
Розглянемо ці «досягнення» в цифрах.
1. «Позитивні досягнення фінансового ринку», «стабілізація фінансових ринків»;
Курс гривні впав з 11.8 до 25,7 грн. за $, або в 2,18 рази і «застабілізувався» в очікуванні наступних траншів з МВФ.
Впали депозити через недовіру до НБУ і банків. Щоб обсяг депозитів вернувся до рівня, коли п. Гонтарева прийшла в НБУ, потрібно щоб залишки коштів на рахунках населення і корпорацій зросли на 222 млрд. грн. в еквіваленті за сьогоднішнім курсом.
Впали кредити. Щоб їх обсяг кредитів вернувся до рівня, коли вона прийшла в НБУ, потрібно, щоб банки приростили кредитний портфель на 485,7 млрд.грн. в еквіваленті за сьогоднішнім курсом.
Зате сумарні вкладення комерційних банків в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ зросли з 7,9% на 1.07.2014. до 15% від активів банківської системи і склали на 1.09.2016р. 193,8 млрд. грн. Обсяг ОВДП в портфелі банків зріс за цей період на 62,6 млрд.грн, або 65%. При цьому частка державних банків в загальному портфелі ОВДП банківської системи складає понад 75%.
Обсяг ОВДП в портфелі самого НБУ зріс за цей період на 188, 6 млрд.грн., або в два рази і склав 380,5 млрд.грн. Так НБУ і банки стали основним донором бюджету, позбавивши економіку ресурсів і перспективи.
2. «Очищення і трансформація банківської системи».
Кошти, втрачені клієнтами ліквідованих в 2014-2016 роках 82 банків склали 345 млрд.грн. З них:
- фізичні особи – 134,7 млрд. грн. (частина відшкодована ФГВФО).
- юридичні особи – 78,9 млрд.грн.
- втрати банків за міжбанківськими кредитами – 78,1 млрд.грн.
- втрати НБУ ( рефінансування цих 82 банків) – 53.1 млрд. грн.
Витрати ФГВФО на відшкодування вкладів до 200 тис.грн. - 75 млрд.грн. Фонд отримав 51 млрд.грн. від Мінфіну (на цю суму збільшився держборг) і 9млрд.грн. від НБУ. Решта – його кошти.
Кількість штатних працівників в фінансовому секторі за період з травня 2014 року по липень п.р. скоротилась на 77тис. осіб ( більше 30%).
Частка іноземного капіталу в статутному капіталі банків зросла з 34% на 1. 01. 2014 до 53,3% на 1 09 2016.
3. «Результативна та виважена монетарна політика Національного банку України».
Хибною в противагу стимулюючій є жорстка монетарна політика НБУ в умовах затяжної економічної кризи в Україні.
Характерно, що це відбувається на фоні безпрецендентного нарощування грошової експансії провідними центробанками світу (ФРС, ЄЦБ, Банк Англії, Центробанк Японії).
Узагальнюючим показником регулювання грошової пропозиції, на який НБУ має безпосередній вплив через відповідні інструменти, є монетарна база.
Цифри свідчать, що з 2009 року кардинально уповільнились темпи її зростання, особливо за каденції нинішнього керівництва НБУ ( а в період липень-грудень 2014 – 2015 рік грошова база знизилась з 350,9 до 336,0 млрд.грн.)
Слід зазначити, що в періоди дії програм фінансування України з боку МВФ можливості НБУ щодо регулювання грошової пропозиції суттєво обмежені. Тому що для отримання кредитів одним із показників (критеріїв) виконання програм є обсяг чистих внутрішніх активів, перевищення якого не допускається. З чим погодився НБУ.
Цей показник, в свою чергу, визначається обсягами грошової бази і чистих міжнародних резервів (різницею між ними). Іншими словами, чим менше країна має офіційних валютних резервів (чистих, тобто без врахування заборгованості перед тим же МВФ), тим менші можливості НБУ в питаннях нарощування внутрішнього кредитування.
Маючи хронічний торгівельний дефіцит, як і дефіцитний поточний рахунок взагалі (а це вже економічна політика Уряду), з урахуванням вищенаведених обставин Україна щоб отримати черговий транш від МВФ фактично залишається перед вибором: або зменшувати внутрішню пропозицію національних грошей, або девальвувати гривню. І те, і те удар – по національній економіці. Така позиція НБУ.
Альтернатива такому обмежененю монетарного суверенітету України є – подолання дефіциту платіжного балансу через стимулювання нарощування експорту і обмеження імпорту (особливо – некритичного). Давно назріли структурні зміни в економіці.
***
Хто ж виступив адвокатами нищівної для економіки і банків політики п.Гонтарєвої? Це чотири банки країни-агресора, два державних банки, два банки олігархів і чотири банки з західним капіталом. А також Роман Шпек, радник колишнього президента України Януковича, працівник «Альфа-банку», керівник НАБУ, альтернативної АУБ структури, яка активно співпрацювала з головами НБУ п.п.Арбузовим і Соркіним, а тепер п.Гонтарєвою. Те, що з 12 «провідних банків України» 8 з іноземним капіталом теж є одним з негативних результатів політики НБУ.
Ясно, що рівень довіри українського суспільства до п. Гонтаревої в 2.8%, який який є наслідком радикального збідніння населення і суб'єктів господарювання від падіння курсу гривні, інфляції, втрати своїх заощаджень і коштів в ліквідованих нею банках, цим адвокатам не підняти, але команду поманіпулювати суспільною думкою вони виконають, втрачаючи залишки свого доброго імені.
Проте суспільство знає ціну їхнім словам. Ці ж суб'єкти вихваляли політику попередніх керівників НБУ, які підготували економічну і банківську кризу шляхом жорсткої монетарної політики і штучного утримання курсу гривні в 2011-2013 роках. Сьогодні вони вихваляють політику п. Гонтарєвої, яка не взялася розшивати накопичені «попєрєднікамі» проблеми, а відкрила шлюзи і потік накопичених проблем вдарив по економіці, банках і населенню. Своєю політикою вона обезкровила економіку, знищила 80 банків, пограбувала «середній клас», підірвала довіру до національної валюти – гривні, банків і НБУ в очах українського суспільства.
Така людина не може знаходитися на посаді керівника НБУ. Це позиція АУБ з 18 лютого 2015 року, яку вона засвітила тоді на парламентських слуханнях "Про шляхи стабілізації банківської сфери України".
О. Сугоняко, президент Асоціації українських банків
Щорічна конференція FinRetail2016, запланована на 15 листопада 2016 року, знову збирає в Києві тих хто визначає сучасність та формує майбутнє банківської галузі. Конференція по праву є головною подією осені в сфері роздрібного банкінгу!
Цьогорічна зустріч присвячується інноваціям та технологіям роздрібного банківського бізнесу.
Представники провідних аналітичних, дослідницьких та fin-tech компаній розкажуть, яким незабаром стане банківський роздрібний бізнес.
«Завтра не буде таким як учора», — розмірковує про майбутнє банкінгу спікер конференції Сергій Бондаренко, Technology&Digital Consultant міжнародної компанії Deloitte & Touche.
Особливу увагу FinRetail2016 відводить аналізу та виявленню найбільш прибуткових сегментів банківського роздрібного бізнесу.
Представник регулятора банківського ринку (НБУ) Сергій Шацький презентує «Інновації в платежах: час робити».
«Родзинкою» конференції FinRetail2016 стане презентація повнофункціонального банківського «відділення без людей», яке пропонує клієнтам повний спектр всіх банківських сервісів від компанії РЕНОМЕ-СМАРТ.
Представники міжнародних платіжних систем будуть розповідати про свої нові доробки у сфері інновацій.
Також серед спікерів конференції : Микола Чумак, керівник консалтингової компанії IDNT; Сергій Федотов, партнер AtticLab та банкір з 20-ти річним стажем; Олексій Александров з латвійського Norvik Banka, Антон Шаперенков – MaxiCard.
Детальніше дізнатися про програму конференції, теми виступів та зареєструватися можна за адресою:
*ПЕРЕГЛЯНУТИ відео-звіт Міжнародної фахової дискусії
ПРОГРАМА
Міждисциплінарної фахової дискусії
«Приватна власність в Україні у контексті суспільного блага: системний підхід»
07 липня 2016 м. Ірпінь, Київська обл.
Інститут економіки та прогнозування НАН України
Інститут економіки промисловості НАН України
Інститут економіко-правових досліджень НАН України
Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана
Київський національний університет культури і мистецтв
Львівський національний університет ім. І. Франка
Харківський національний університет ім. В. Каразіна
Асоціація українських банків
Призначення заходу: Творення змістовної і організаційно-кадрової платформи великої
Конференції з проблем приватної власності в Україні восени 2016 року.
Завдання заходу:
Виявити міждисциплінарні зв’язки і підходи до вирішення проблеми власності.
Висвітлити контури моделі відносин власності в контексті реалізації суспільного блага.
Визначити місію суспільних відносин приватної власності
Сформувати платформу для визначення вектору суспільного консенсусу щодо стратегії розвитку власності в Україні
Створити творчо-редакційну групу і розробити наукову платформу для проведення великої конференції восени 2016 року.
Проблемні питання:
Стан власності в Україні: характеристики, виміри, причини, наслідки для суспільства, шляхи вирішення.
Модель відносин власності в Україні в контексті забезпечення суспільного блага.
Місія суспільних відносин приватної власності.
Роль держави, бізнесу і громадянського суспільства в реалізації суспільної місії власника. Причини відсутності належної соціалізації власника.
Оптимальне співвідношення державної і приватної власності для України.
Власність на землю як першорядний аспект проблеми власності в Україні.
Приватна власність в економічній інфраструктурі: баланс інтересів, роль держави і науки.
Приватна власність і природні ресурси.
Інтелектуальна власність в Україні.
Повноцінний та ефективний власник: стан та можливості реалізації в світлі різних наукових дисциплін.
Монополії і суспільне благо.
Інтерес крупного власника в середньо і довгостроковому плані: виявлення та забезпечення.
Шляхи забезпечення захисту права власності.
Захищеність права власності в Україні та розвиток грошово-кредитних відносин.
Модератори:
Василевська Тетяна Едуардівна, д.н.держ.упр., професор, Національна академія
державного управління при Президентові України
Сугоняко Олександр Анатолійович, Президент Асоціації українських банків
| Регламент часу | Засідання/ виступи | Виступаючі |
| 7 липня 2006 | ||
| 09.30 – 10.00 | Заїзд і реєстрація учасників. Кава | |
| 10.00 – 10.10 | Вступне слово | Сугоняко Олександр Анатолійович, Президент Асоціації українських банків |
| Тематичний аспект: Політико-економічні та економіко-фінансові проблеми власності | ||
| 10.10 – 10.20 | Виступ | Сіденко Володимир Романович, член-кор. НАН України, д.е.н., Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова |
| 10.20 – 10.30 | Запитання | |
| 10.30 – 11.10 | Виступи в дискусії (до 10 хв.) | Аржевітін Станіслав Михайлович, д.е.н., КНЕУ ім. В. Гетьмана, Голова Ради АУБ; Арсірій Ярослав Олександрович, Українська Бізнес Ініціатива; Базилевич Віктор Дмитрович, д.е.н., КНУ ім. Т. Шевченка; Баріда Надія Петрівна, к.е.н., КНЕУ ім. В. Гетьмана; Бодров Володимир Григорович, д.е.н., НАДУ при Президентові України; Геєць Валерій Михайлович, академік НАН України, Інститут економіки та прогнозування НАН України; Гриценко Андрій Андрійович, член-кор. НАН України, д.е.н., Інститут економіки та прогнозування НАН України; Задорожна Ольга Григорівна, к.е.н., ХНУ ім. В. Каразіна; Залознова Юлія Станіславівна, д.е.н., Інститут економіки промисловості НАН України; Звєряков Михайло Іванович, д.е.н., член-кор. НАН України, Одеський національний економічний університет; Згоник Сергій Володимирович, член Ради АУБ, Асоціація Дніпровський банківський союз; Зінченко Фелікс, Українська Бізнес Ініціатива; Крючкова Ірина Володимирівна, д.е.н., Інститут економіки та прогнозування НАН України; Кущ Олексій Валерійович, радник Президента АУБ; Липов Володимир Валентинович, д.е.н., ХНЕУ ім. С. Кузнеця; Михайлишин Ростислав Васильович, д.е.н., ЛНУ ім. І. Франка; Молдаван Любов Василівна, д.е.н., Інститут економіки та прогнозування НАН України; Новікова Ольга Федорівна, д.е.н., Інститут економіки промисловості НАН України; Пустовійт Роберт Фрідрихович, д.е.н., Черкаський науково-навчальний інститут Університету банківської справи; Савлук Михайло Іванович, д.е.н., КНЕУ ім. В. Гетьмана; Скляр Георгій Павлович, д.е.н., Полтавський університет економіки і торгівлі; Шкільняк Михайло Михайлович, д.е.н., Тернопільський національний економічний університет; Шрамко Юрій Меркурійович, член Ради АУБ, ПАТ Банк Грант; Яременко Олег Леонідович, д.е.н., Інститут економіки та прогнозування НАН України; інші виступаючі |
| 11.10 - 11.30 | Перерва на каву | |
| 11.30 – 12.30 | Виступи в дискусії | |
| Тематичний аспект: Проблеми реалізації права власності | ||
| 12.30 – 12.40 | Виступ | Устименко Володимир Анатолійович, член-кор. НАПрН України, д.ю.н., Інститут економіко-правових досліджень НАН України |
| 12.40 – 12.50 | Запитання | |
| 12.50 – 13.40 | Виступи в дискусії (до 10 хв.) | Білоконь Юрій Миколайович, суддя Третейського суду АУБ; Данішевська Валентина Іванівна, директор Центру комерційного права; Джунь Вячеслав Васильович, д.ю.н., суддя Конституційного Суду України у відставці; Жуков Анатолій Миколайович, віце-президент Третейської палати України; Луць Володимир Васильович, академік НАПрН України, д.ю.н., Інститут приватного права і підприємництва ім. Ф. Бурчака; Майданик Роман Андрійович, академік НАПрН України, д.ю.н., КНУ ім. Т. Шевченка; Мусіяка Віктор Лаврентійович, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Шемшученко Юрій Сергійович, академік НАН України, академік НАПрН України, д.ю.н., Інститут держави і права ім. В. Корецького; інші виступаючі |
| 13.40 – 14.20 | Перерва на обід | |
| Тематичний аспект: Політичні проблеми приватної власності | ||
| 14.20 – 14.30 | Виступ | Дацюк Сергій Аркадійович, український сучасний філософ |
| 14.30 – 14.40 | Запитання | |
| 14.40 – 15.10 | Виступи в дискусії (до 10 хв.) | Гайдай Сергій Миколайович, спеціаліст з політичних технологій та реклами; Кресіна Ірина Олексіївна, член-кор. НАПрН України, д.політ.н., Інститут держави і права ім. В. Корецького; інші виступаючі |
| Тематичний аспект: Соціологічні та соціально-психологічні аспекти проблеми приватної власності | ||
| 15.10 – 15.20 | Виступ | Колісник Олексій Петрович, к.психол.н., Східноєвропейський національний університет ім. Л. Українки (м. Луцьк) |
| 15.20 – 15.30 | Запитання | |
| 15.30 – 16.10 | Виступи в дискусії (до 10 хв.) | Головаха Євген Іванович, д.філос.н., Інститут соціології НАН України; Миронець Сергій Миколайович, к.психол.н., Київський національний торговельно-економічний університет; Рахманов Олександр Адольфович, д.соціол.н., КНЕУ ім. В. Гетьмана; Резнік Володимир Станіславович, д.соціол.н., Інститут соціології НАН України; Саламатов Володимир Олександрович, д.н.держ.упр., Школа Лін менеджменту в Україні; інші виступаючі |
| 16.10 – 16.30 | Перерва на каву | |
| Тематичний аспект: Етико-філософські виміри феномену власності | ||
| 16.30 – 16.40 | Виступ | Скринник Зоя Едуардівна, д.філос.н., Університет банківської справи |
| 16.40 – 16.50 | Запитання | |
| 16.50 – 17.30 | Виступи в дискусії (до 10 хв.) | Василевська Тетяна Едуардівна, д.держ.упр., НАДУ при Президентові України; Жук Петро Ярославович, протоієрей, Трьохсвятительська духовна семінарія УГКЦ; Кундеревич Олена Вікторівна, к.філос.н., КНУКіМ; Сафонік Лідія Миколаївна, к.філос.н., ЛНУ ім. І. Франка; інші виступаючі |
| 17.30 – 18.00 | Підведення підсумків Міждисциплінарної фахової дискусії | |
| 18.00 – 18.30 | Від’їзд учасників | |
|
| ||
Оргкомітет
Транскордонний розшук активів неможливий без взаємодії компаній декількох юрисдикцій
Непрозорі корпоративні структури, офшорні й фідуціарні рахунки, трансфери між пов’язаними особами, близькі родичі та довірені особи... Шахраї використовують складні схеми для виведення активів та їх приховування. І якщо не робити своєчасних кроків на ранніх стадіях розшуку, то шанси повернення активів, навіть якщо вдасться відстежити потоки, будуть вельми примарними.
Від банківського рахунку до чуток
Деякими секретами, алгоритмами і навіть готовими рішеннями транскордонного розшуку активів, їх заморозки і повернення поділилося з топ-менеджерами українського фінансового сектору адвокатське об’єднання «Спенсер і Кауфманн», яке організувало тематичний бізнес-сніданок «Транскордонний розшук активів: готові рішення для пошуку, арешту та повернення з-за кордону виведених шахрайським шляхом або з використанням «сірих схем» фінансових активів» і запросило як спікерів експертів з Австрії та Великої Британії.
«На початкових етапах обов’язковим є складання повного профілю відповідача, вивчення он-лайн та оф-лайн доказів (перевірка документів, візитівок, електронної пошти, телефонних книг, кадрового обліку, підкріплених свідками — членами сім’ї та близькими колегами)», — зазначив радник АО «Спенсер і Кауфманн» Микола Ліхачов. Також доведеться вивчити інформацію щодо податкового обліку, банківських і кредитних карт, іпотечного та кредитних файлів. Незайвим буде аналіз способу життя особи, її звичок, публічних записів. Під час роботи щодо розшуку та повернення активів опрацьовується навіть непідтверджена інформація, заснована на інтерв’ю з людьми, які знають відповідача.
Однак лише власних зусиль буде недостатньо. Оскільки активи, як правило, розподілені по низці країн, тому необхідна тісна співпраця з місцевими фахівцями, які зможуть точно ідентифікувати конкретне майно і його власників.
Коли Instagram - не розвага
Кілька успішних історій з власної практики розповіли старший керуючий компанії з розшуку активів K2 Intelligence Даррен Метьюз та директор департаменту розшуку цієї ж компанії Анна Гумовська. Так, в рамках однієї з гучних справ, коли шахрай вивів близько $ 65 млрд (що було встановлено судом), за допомогою спеціального програмного забезпечення були проаналізовані тисячі файлів з документацією, зокрема, білінгова інформація оператора зв'язку про телефонні дзвінки головного підозрюваного. Час і тривалість телефонних розмов були співставлені з відомостями про час, коли відбувалися сумнівні трансакції. Завдяки цьому вдалося довести ланцюжок вигодонабувачів і, в кінцевому підсумку, повернути $ 10 млрд.
В іншому випадку злий жарт з шахраями зіграли фотографії їхніх дітей в Instagram на тлі будинку. Геопозначки в соціальній мережі дозволили отримати максимально точну і повну інформацію про нерухомість, яка за документами була у власності офшорних компаній, які мали досить схожі назви і обслуговувалися одним агентом. Продовжуючи розслідування, вдалося встановити ще три об'єкти, і за рядом ознак «прив'язати» їх судовим рішенням до кінцевих бенефіціарів.
Про важливість правильного обрання юрисдикції у процесі розшуку, заморозки та повернення активів розповів партнер провідної австрійської юридичної фірми Dorda Brugger Jordis Флоріан Кремслехнер. У кейсі, про який він розповів присутнім, австрійський банк на підставі електронного листа клієнта з РФ перерахував кошти естонському банку. Втім, з часом з’ясувалося, що вказівка з усіма достатніми для транзакції даними надійшла з іншої електронної адреси, яка була майже ідентичною справжній.
Розслідуванням шахрайства зайнялися правоохоронні органи Австрії та Естонії. Втім поверненням грошей опікувалися у Dorda Brugger Jordis. Вони з’ясували, що наступні транзакції (які здійснювалися через офшорні компанії) зачіпають кілька юрисдикцій. Проаналізувавши перспективи судового розгляду, експерти вирішили зупинитися на британській юрисдикції (де знаходився «якірний» відповідач) і залучити англійських баристерів. За словами пана Кремслехнера, це було правильне рішення, адже Лондонський королівський суд у кінцевому рахунку видав наказ, яким зобов’язав естонський банк повернути кошти на рахунок.
Вимоги британського суду
Про переваги використання британської юрисдикції для розкриття інформації про боржників і арешту активів по всьому світу розповідав партнер англійського арбітражного бутику Grosvenor Law Юрій Ботюк. Зокрема, він назвав умови для успішної заморозки активів у англійському суді, зауваживши, що такий захід не дає можливості розпоряджатися коштами, втім гарантує їх повернення у разі виграшу у справі.
Отже, аби суд ухвалив необхідне позивачу рішення, він має встановити юрисдикцію Великої Британії, основна справа має розглядатися у суді (або повинні бути надані докази того, що відповідний позов буде поданий найближчим часом), позивач повинен обґрунтувати те, що якщо не вжити своєчасних запобіжних заходів із заморожування, то активи зникнуть, а також надати контрзабезпечення на випадок, якщо позивач програє суд, то відповідач отримає компенсацію. Як правило таке забезпечення становить 10% від суми позову і для цього достатньо буде надати гарантійний лист від банку.
Окремо пан Ботюк зупинився на питанні фінансування інвесторами міжнародного арбітражу, яке для українських компаній забезпечує АО «Спенсер і Кауфманн». Суть послуги полягає в тому, що інвестиційний фонд повністю оплачує арбітражні збори і витрати на юристів, що представляють
інтереси клієнтів у міжнародному суді або арбітражі. Це дуже зручний вихід із ситуації, коли у клієнта сильна правова позиція, але недостатньо грошей. За це фонди беруть собі певний відсоток від виграшу клієнта в спорі, який вони фінансують (від 10 до 40% залежно від суми позову та тривалості процесу).
Бізнес-сніданок відбувся за підтримки Асоціації українських банків.
Укр 
Eng 
