У рамках підготовки Основних засад грошово-кредитної політики дуже важливо отримати спільне бачення Вищої експертної ради щодо напрямів удосконалення проекту цього документу, який готує Правління Національного банку. Наступним кроком Ради стануть консультації з Урядом щодо проекту Основних засад і прийняття кінцевої версії документу традиційно до 15 вересня Радою НБУ, щоб спрямувати його для інформування Верховної Ради України.
Сьогодні, 10 вересня 2018 р. відбулося засідання Вищої експертної ради при Раді Національного банку України, під час якого обговорювалися пропозиції до проекту Основних засад грошово-кредитної політики на 2019 рік.
Від АУБ в засіданні взяв участь Голова Громадської колегії НБУ Голова Ради АУБ Аржевітін Станіслав Михайлович.
Під час виступу Аржевітін С. М., як Голова Громадської колегії НБУ, рекомендував Раді НБУ під час розроблення Основних засад грошово-кредитної політики на 2019 р. внести корективи до діючої монетарної політики з метою використання її засобів та методів для прискорення економічного зростання, зокрема особливо у частині пожвавлення кредитування реального сектору економіки.
У рамках підготовки Основних засад грошово-кредитної політики дуже важливо отримати спільне бачення Вищої експертної ради щодо напрямів удосконалення проекту цього документу, який готує Правління Національного банку. Наступним кроком Ради стануть консультації з Урядом щодо проекту Основних засад і прийняття кінцевої версії документу традиційно до 15 вересня Радою НБУ щоб спрямувати його для інформування Верховної Ради України.
Вчора, 04.09.2018 р. відбулося засідання Громадської колегії Ради Національного банку України (далі - Громадська колегія НБУ) за участі та головування Голови Ради АУБ Аржевітіна Станіслава Михайловича.
Як зазначив Голова Громадської колегії НБУ Аржевітін С. М. на засіданні головна увага була приділена питанням реформування системи державного нагляду та регулювання у фінансовому секторі України. Найглибша дискусія була навколо Основних засад грошово-кредитної політики на 2019 рік. Також на засіданні розглядались установчі, організаційні та кадрові питання Громадської колегії НБУ, а саме щодо підготовки до формування нового складу Громадської колегії НБУ.
Громадська колегія Ради Національного банку України є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом, створеним для забезпечення діалогу з громадськістю під час вирішення питань щодо забезпечення стабільності банківської системи та стійкості грошової одиниці, захисту прав та інтересів споживачів фінансових послуг і подання Раді Національного банку України пропозицій щодо виконання нею своїх зобов’язань. Громадська колегія була утворена як правонаступник Громадської ради Національного банку України, проте з розширеними повноваженнями.
Сторони обговорили актуальні проблеми банківської системи, а також законодавчі ініціативи, які впливають на покращення роботи банків та фінансових установ в Україні.
29 серпня 2018 відбувся XVI з'їзд Асоціації українських банків.
Порядок денний з’їзду:
Прийнято відставку Президента АУБ Сугоняко Олександра Анатолійовича.
Новим Президентом АУБ було обрано Дубаса Андрія Богдановича, Головою Ради Асоціації обрано Аржевітіна Станіслава Михайловича. Крім цього, обрано нових членів Ради АУБ та Ревізійної комісії.
Як зазначив новообраний Президент АУБ - першими кроками для Асоціації мають стати максимально тісна і плідна співпраця з Національним банком України, робота над покращенням економіки України шляхом використання фінансових та банківських інструментів, а також захист та відстоювання прав та інтересів членів Асоціації.
05.06.2018 року в комітеті Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності за участю голови Ради АУБ п.Аржевітина С.М. відбулось засідання, на якому «Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (щодо вимог до розміру статутного капіталу банку), (реєстр. No 7231) , поданий народними депутатами України: Рибалкою С. В., Різаненком П. О., Довбенком М. В. та іншими членами Комітету» (повний текст рішення Комітету).
Раніше (16.04.2018 р.) з цього питання на прохання асоціації банків Перший заступник Голови комітету п.Довбенко М.В. провів зустріч з керівництвом 19 українських банків, та 2 банківських асоціації, які звернулись до комітету з пропозицією прискорити прийняття цього актуального для банків законопроекту (звіт про це).
Поважна річ, нічого не скажеш! Згадав «економічний» анекдот:
______________________________
– Як? Ви розлучилися? Чому!?
– Випадково прочитала його переписку з друзями…
– І що?
– Він вірить в економічне зростання, признає decoupling* і заперечує парадокс Джевонса** і постулат Казума-Брукса***. Він так і застряг в неокласичних яслах, розумієш?
– Жєсть, ну і потвора!!
______________________________
* (Можливість планувати ефективне використання ресурсів при економічному зростанні).
** (Парадокс Джевонса був вперше описаний англійським економістом Вільямом Стенлі Джевонсом в його роботі «Вугільне питання» в 1865 році. Джевонс зазначив, що споживання вугілля в Англії різко зросло після появи парового двигуна Джеймса Ватта, який мав набагато більшу ефективність у порівнянні з раніше застосовувалися двигуном Томаса Ньюкамена. Винахід Уатта зробив вугілля набагато більш вигідним джерелом енергії, що призвело до широкого застосування парових машин в промисловості. Це, в свою чергу призвело до зростання споживання вугілля, хоча потреба у вугіллі для окремої машини і знизилася. Джевонс стверджував, що збільшення ефективності використання палива має тенденцію збільшувати (а не знижувати) використання палива: «Помилково думати, що економічне використання палива означає зниження його споживання. Вірно якраз протилежне».[3]
У той час багато хто в Британії були стурбовані швидким вичерпанням запасів вугілля, і деякі фахівці вважали, що економічне використання палива означає зниження його споживання. Джевонс доводив помилковість цієї точки зору, оскільки зростання ефективності має тенденцію збільшувати попит на вугілля. Отже, вдосконалення технології веде до збільшення швидкості спустошення вугільних запасів).
*** (Постулат Хаззума – Брукса
У 1980-х роках економісти Даніель Хаззум (англ. Daniel Khazzoom) і Леонард Брукс (англ. Leonard Brookes) знову розглянули парадокс Джевонса стосовно використання енергії в масштабах суспільства. Брукс, що був у той час головним економістом урядового агентства з атомної енергії Великої Британії, виступив з твердженням, що спроби знизити споживання енергії за рахунок зростання енергоефективності ведуть лише до зростання попиту на енергію в масштабах економіки в цілому. Хаззум зосередив увагу на більш приватному питанні про те, що потенціал зворотного ефекту не враховується в обов'язкових стандартах енергоефективності для побутової техніки, встановлених енергетичної комісією штату Каліфорнія.
У 1992 році економіст Гаррі Саундерс (англ. Harry Saunders) назвав припущення про зростання енергоспоживання в результаті поліпшення енергоефективності постулатом Хаззума — Брукса. Саудерс показав, що постулат Хаззума — Брукса узгоджується з неокласичною теорією зростання (загальноприйнятою теорією накопичення капіталу, технологічного прогресу і довгострокового економічного зростання) при широкому спектрі умов[4]
Згідно Саундерсу, підвищення енергоефективності впливає на зростання споживання енергії двома шляхами. По-перше, зростання енергоефективності робить використання енергії відносно дешевшим, заохочуючи зростання енергоспоживання (прямий зворотний ефект). По-друге, зростання енергоефективності веде до прискореного економічного зростання, який тягне за собою зростання споживання енергії в масштабах економіки в цілому. На мікрорівні (розглядаючи окремий ринок), навіть з урахуванням зворотного ефекту, поліпшення енергоефективності зазвичай веде до зниження споживання енергії.[5] Тобто зворотний ефект зазвичай нижче 100 %. Але на макрорівні більш ефективна (і щодо дешевша) енергія є причиною більш швидкого економічного зростання, яке, в свою чергу, збільшує споживання енергії в масштабах економіки. Саундерс приходить до висновку, що з урахуванням мікро- та макроекономічного ефектів, технологічний прогрес, який поліпшує енергоефективність, має тенденцію збільшувати загальне споживання енергії.)
Завантажити ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ ДОПОВІДІКафедра банківської справи КНЕУ запрошує до участі у
І Міжнародній науково-практичній конференції «НОВІ ФОРМИ ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ: СТАНОВЛЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ, РИЗИКИ». Подія відбудеться 29 листопада 2017 р. у головному корпусі КНЕУ імені Вадима Гетьмана за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 54/1
Укр 
Eng 
