Новини АУБ

Національний банк України врахував пропозиції АУБ про скасування вимоги щодо перерахування частини резервних коштів на окремий рахунок в НБУ

Таке прохання висловила Асоціація в своєму листі від 25.07.2014 року, надісланому до НБУ за результатами зустрічі, проведеної в АУБ з екс-головою Національного банку України паном В.Стельмахом та керівниками ряду комерційних банків.

В листі Асоціація зазначала наступне:

«В першому півріччі поточного року відбувся масовий відтік вкладів населення, зумовлений об’єктивними, незалежними від менеджменту банків, причинами. Гривневі депозити зменшилися на 32 млрд. грн. (12,6%), а вилучення валютних коштів склало в еквіваленті 6,3 млрд. дол. США (26, 2%), що в перерахунку по курсу на 01.07.2014 р. складає 75 млрд. грн., тобто сумарний відтік становив 107 млрд. грн. Це не могло не позначитися на нормальному функціонуванні банківської галузі, перш за все з точки зору ліквідності. Обсяги рефінансування банків НБУ (приріст за півріччя 40 млрд. грн.) явно не покривають суму вилучених населенням коштів.

Додатково загострює проблему ліквідності ситуація з формуванням банками обов’язкових резервів. Не зважаючи на значний відтік валютних вкладів, база для формування обов’язкових резервів збільшилась в порівнянні з початком року, оскільки абсолютне зменшення обсягу депозитів не компенсувало рівня девальвації гривні: за перше півріччя гривневий еквівалент валютних вкладів населення збільшився майже на 17 млрд. грн., що відповідно зумовило зростання обсягів резервування. Це питання піднімалось на нарадах і зустрічах керівників банків та їх асоціацій з керівництвом НБУ, але вирішення, на жаль, так і не знайшло.

В цих умовах цілком обґрунтовано постає питання щодо доцільності подальшого існування норми, яка передбачає перерахування банками частини необхідної суми обов’язкових резервів на окремий рахунок в НБУ. Вказана норма була востаннє запроваджена в 2009 році, її значення в різні періоди складало від 40 до 100 відсотків сум обов’язкових резервів, з кінця лютого поточного року – 20 відсотків. На цих рахунках постійно акумулюються значні обсяги коштів банків (від 6 до 12 млрд. грн.), вивільнення яких суттєво зменшить потреби банків в рефінансуванні чи залученні ресурсів на міжбанківському ринку з відповідним впливом на процентні ставки.

Збільшення відрахувань в обов’язкові резерви, як один із механізмів регулювання грошової пропозиції, застосовується переважно в умовах зростаючої економіки для недопущення її перегріву за рахунок надлишкової грошової маси. В сьогоднішніх реаліях української економіки (очікуване Урядом падіння ВВП складе в поточному році 6-6,5%) немає сенсу посилювати вплив цього механізму, тим більше, що активізація кредитування реального сектору визначена одним із пріоритетів банківської діяльності.

З урахуванням вищенаведеного, АУБ пропонує знизити нормативи відрахувань в обов’язкові резерви (хоча б на відсоток девальвації), а також скасувати норму щодо перерахування частини резервних коштів на окремий рахунок в НБУ. Реалізація цієї пропозиції в певній мірі сприятиме нейтралізації негативних наслідків для банківської системи, які створює поточна економічна ситуація в державі.»

Текст листа АУБ знаходиться за адресою.

У своїй відповіді від 22.08.2014 року Національний банк повідомив про вирішення питання скасування вимоги щодо зберігання банками коштів на окремому рахунку в НБУ у Постанові Правління Національного банку України від 08.08.2014 №480 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 19 вересня 2013 року № 371 (зі змінами)», якою передбачено формування та зберігання усього обсягу обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку в Національному банку.

Щодо зниження нормативів обов’язкового резервування Національний банк України зазначає, що дане питання наразі вивчається.

Відповідь НБУ доступна за посиланням.

16 липня в Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва та фахівців АУБ з екс-головою Національного банку України паном В.Стельмахом та керівниками ряду комерційних банків.

На зустрічі обговорювалися нагальні питання функціонування банківської системи в надзвичайно складних умовах сьогодення, зокрема проблеми, які виникли у банків через значну девальвацію національної валюти, погіршення якості, а то і втрату активів в ряді проблемних регіонів держави.

Досягнуто домовленості підготувати відповідні пропозиції для їх подальшого опрацювання з Національним банком України.

                                                                                              Прес-служба АУБ

4 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» (реєстраційний номер законопроекту 4101а), в якому суттєво спростила процедуру сплати податку з доходів фізичних осіб у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, він набирає чинності з 1 серпня 2014 року.

У зазначеному проекті враховано думку банківської спільноти щодо важливості недопущення відтоку депозитів з банківської системи України при впровадженні оподаткування процентних доходів.

Асоціація українських банків неодноразово у своїх зверненнях до Верховної Ради та Уряду висловлювала думку щодо важливості збереження банківської таємниці при впровадженні оподаткування доходів від депозитних та інших рахунків. Для чого Асоціація пропонувала:

* впровадити для усіх вкладів єдину ставку оподаткування,

* не впроваджувати зобов’язання щодо подачі податкової декларації,

* передбачити, що банки беруть на себе зобов’язання податкового агента та нараховують і сплачують податок самостійно.

Також Асоціація українських банків наполягала на відміні запропонованого у початковому варіанті законопроекту спеціального податку для банків (що сплачувався на нараховані проценти по рахункам), оскільки такий податок запроваджувався не на доходи банку, а на доходи їх клієнтів та сплачувався б навіть при збитковій діяльності банку, що могло призвести до вкрай негативних результатів.

Тому великим позитивом прийнятого Верховною Радою Закону є наступні норми:

* єдина ставка оподаткування процентних доходів,

* не запроваджується необхідність подачі фізичним особами податкової декларації на процентні доходи,

* звільнені від оподаткування процентних доходів поточні рахунки для нарахування заробітної плати, пенсії та стипендії,

* функції податкового агента по нарахуванню та сплаті таких доходів покладені на банки.

Наразі банки та їх клієнти очікують на підписання Закону Президентом України.

І що важливо, згідно норм Закону, фізичні особи, яким у період з 1 липня 2014 р. до 1 серпня  2014 р. було нараховано процентні доходи за вкладами, звільняються від обов’язку їх декларування та сплати податку з таких доходів

Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Наступний, не менш важливий крок — її ратифікація. В українців великі очікування від імплементації Угоди. Деякі з цих сподівань — цілком прагматичні та виправдані, деякі — не зовсім.

«День» же вирішив дослідити й показати, що є міфом, спровокованим некоректною передачею та тлумаченням інформації в ЗМІ, а що — реальною перспективою. Отже, редакція розпочинає серію публікації, присвячених темі наслідків для життя українців асоційованого членства в ЄС і вступу України до ЗВТ з ЄС.

Нижче — експерти банківського ринку про те, чого чекати українцям на фінансовому ринку в найближчому майбутньому.

КОМЕНТАРІ

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Надія на те, що наші з вами, шановні читачі газети «День», економічні проблеми вирішать ЄС, США чи будь-хто інший — віра святої простоти. У них і без нас є робота. В Україні існують величезні структурні диспропорції в економіці. Вони залишилися у нас ще з Радянського Союзу. Адже структура української економіки тоді була частиною радянської імперії та працювала не на інтереси українського народу, а на імперські інтереси Москви. Величезний військово-промисловий комплекс, металургія і недорозвинене сільське машинобудування (для прикладу, в нас не було навіть своїх комбайнів), слабеньке виробництво товарів народного споживання — так було. А за 20 років, по суті, ми стали глобальним сировинним придатком з надзвичайно відкритою економікою. Відкритою більшою мірою, ніж у Японії, США чи Німеччині. Ми залежні від кон’юнктури світового ринку. Через дефективну структуру економіки ми пережили обвал курсу і 2008 року, і цього року. І через три-чотири роки ще раз переживемо, якщо не змінимо структури нашої економіки. Ніякий ЄС не буде змінювати її. Це їм не потрібно. Це нам потрібно, якщо ми це розуміємо: зробити економіку більш закритою, такою, як у Японії, наприклад, збільшити експорт, зменшити частку імпорту, відновити практично знищені галузі.

Банківська галузь — підсистема економіки країни як системи. Вона повинна працювати на українську економіку. Ми з 2005 року працювали на іноземну економіку, кредитуючи імпорт і тим самим знищуючи власне виробництво, а отже, позбавляючи працівників зарплати. Підписавши ці угоди, Україна обмежила свою економічну свободу щодо здійснення необхідних структурних змін. Ми посилюємо економічну залежність. За часів Януковича ми посилили політичну залежність від Росії, коли агенти ФСБ у владі буквально нищили наші збройні сили, правоохоронні органи...

Ідеться про те, що ми мусимо самостійно мислити в частині стратегії економічної, політичної, зовнішньополітичної та військової. Самостійно і мислити, і говорити і діяти. Лише за цієї умови постане самостійна країна. Не незалежна, а самостійна. Бо це різні речі. Всі країни залежні, тільки різною мірою. Потрібно самостійно думати. А так за нас у ЄС подумали. І це закінчиться для нашої економіки сумно.

— Чи виходитимуть європейські банки на український банківський ринок?

— Наразі НБУ ставить за мету стратегію, яка розроблена під егідою МФВ — різко зменшити кількість банків в Україні третьої та четвертої групи (банки з активами менше 3000 мільйонів гривень — четверта група, від 3000 до 6000 мільйонів — третя група). А ті, що входять до першої та другої (з активами від 6000 до 21 000 мільйонів гривень — друга група, з активами понад 21 000 — перша група), — здебільшого слабкі й дешеві. Я думаю, що в Україну може згодом зайти іноземний капітал. Але він не працюватиме на українську економіку. Як і не працював до цього. Він працював здебільшого на споживче кредитування. Або кредитування іноземних компаній. Розвиток українського бізнесу не входив в їхні інтереси. І це не їхня вина, а наша. Бо в Чехії іноземний капітал, який працював у банківській системі, працював на чеську економіку. І працює до сьогодні.

— Які будуть ставки кредитування в Україні з приходом іноземних банків?

— У 2004—2005 роках уже чули обіцянки для легковірних про те, що прийдуть іноземні банки, і вони кредитуватимуть українцям іпотеку під малі відсотки... Вартість грошей визначається в економіці країни, а не привозять її з-за бугра. І сьогодні, якщо у нас депозити по 20%, то жодних кредитів, менших за 20% — не може бути. Ніхто не кредитуватиме собі в збиток.

http://www.day.kiev.ua/uk/article/ekonomika/chi-stanut-krediti-dostupnishimi

АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ

№06-06/0106 від 27.06.2014 року

Міністру юстиції України

п. Петренку П.Д.

Копія: Голові Державної

виконавчої служби України

п. Сторожуку Д.А.

Про пропозиції банків до роботи Системи

електронних торгів арештованим майном

Шановний Павле Дмитровичу !

Асоціація українських банків просить врахувати зауваження та пропозиції банків (як безпосередніх та зацікавлених учасників процесу виконавчого провадження) до роботи Системи електронних торгів арештованим майном, що наводимо нижче.

1. Одним із пріоритетних завдань для банків, реалізація проблемних активів яких проводиться у примусовому порядку, тобто через органи Державної виконавчої служби, є супроводження та нагляд за перебігом такої реалізації на всіх етапах виконавчого провадження.

Одним із найголовніших етапів виконавчого провадження, що впливає на розмір повернення кредитних коштів, є проведення прилюдних торгів. Важливість посиленого контролю за призначенням прилюдних торгів зумовлена також можливістю банку як іпотекодержателя взяти участь в аукціоні. Шляхом тестування інтерфейсу сайта за посиланням: http://torgi.minjust.gov.ua/ було встановлено, що вибірка майна за назвою стягувача є неможливою. А враховуючи той факт, що кількість майна, яке виставлене на прилюдні торги банками, невпинно зростає, можна зробити висновок про те, що оперативний моніторинг майна, що виставлене на прилюдні торги одним стягувачем, є неможливим. Не передбачена така функція і для майна, що вже було реалізоване.

В Тимчасовому порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 р. (надалі – Тимчасовому порядку), не передбачено реєстрацію Стягувача (представника Стягувача) без обов’язкової сплати гарантійного внеску в розмірі 5% для контролю проведення торгів. Пропонуємо ініціювати внесення відповідних змін до зазначеного порядку.

Тимчасовим порядком передбачена можливість участі представників стягувача як спостерігача (п.6 р.V), однак згідно з Інструкцією учасника електронних торгів, яка розміщена на сайті Мін’юсту, механізм реалізації прав спостерігачів не визначено.

Враховуючи вищевикладене, банки просить щонайшвидше вжити заходів з усунення цих недоліків.

2. Пропонуємо поширити дію Тимчасового порядку на земельні ділянки, які згідно абз.1п.1 Тимчасового порядку виключені з переліку майна. Вчиняючи виконавчі дії, відділи ДВС не передають на електронні торги не тільки земельні ділянки, що вільні від забудови, але й житлові будинки, якщо вони знаходяться на цих земельних ділянках, а це суперечить р. III порядку.

3. Необхідно відобразити телефони організаторів електронних торгів з метою усунення неполадок в системі в разі їх виникнення та ін.

Вказати координати особи, яка відповідальна за збереження майна з метою можливого ознайомлення та з’ясування детально технічного стану авто або іншого майна.

4. Відображати більш детальний опис майна. Щодо автотранспорту – його технічний стан, наявність ключів, свідоцтва про реєстрацію тощо. Щодо нерухомості – відомості про зареєстрованих осіб та стан виселення мешканців, відомості про комунальну заборгованість тощо.

Перед реалізацією майна доцільно зробити наступні дії. Щодо рухомого майна – зняти арешт третіх осіб, зняти автомобіль з обліку, надати максимально можливу кількість фотографій. Щодо нерухомого майна – зняти арешт третіх осіб, виселити мешканців.

5. Виключити електронні ключі, так як суттєво знижується відсоток бажаючих приймати участь в аукціоні або підвищити мінімальну ціну лоту для участі в аукціоні з застосуванням електронних ключів до 500 000 грн.

6. Здійснювати повернення коштів після аукціону в 3-х денний термін незалежно від сплати переможцем коштів. В разі відмови переможця від підписання протоколу або сплати коштів за лот запропонувати учаснику, який пропонував попередню ціну, придбати даний лот.

Оскільки перший он-лайн аукціон в системі ЕТАМ відбудеться 01 липня 2014 року, то інші пропозиції можуть бути надані після початку роботи системи ЕТАМ.

Просимо розглянути пропозиції банків та будемо вдячні за відповідь щодо результату розгляду вищезазначених зауважень працівниками Міністерства юстиції України та термінів внесення відповідних змін до Системи електронних торгів арештованим майном.

З повагою,

Президент Асоціації                                                               О.Сугоняко