Новини АУБ

Вих.№ 01-07/0100 від 26.06.2014 р.

банку України

Про недопущення нового

відтоку депозитів з банківської

системи

Шановна Валеріє Олексіївно !

 При  знятті мораторію на  оподаткування доходів громадян від депозитних вкладів у банках  Асоціація українських банків  в робочих групах послідовно відстоювала ключову позицію – не допустити при тому масового відтоку вкладів із банківської системи, яка на даний час знаходиться у кризовому стані.

В АУБ розуміють, що Державний бюджет України потребує додаткових надходжень. Але замість концентрації уваги на забезпеченні в країні нарощення виробництва товарів і послуг, як основного, визначального джерела доходів бюджету, Уряд акцентує увагу на пошуку нових об’єктів оподаткування, не беручи до уваги фінансовий стан ні банківської галузі, ні населення, ні дотримання принципів.

У запропонованому Урядом та прийнятому 19 червня 2014 року Верховною Радою України за основу проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», № 4101а,  Уряд і Верховна Рада пішли на недопустиме порушення таких базових  принципів оподаткування:

Перший – сплачувати податок має той суб’єкт, який отримує дохід. У проекті закону для банків вводиться так званий «спеціальний податок на прибуток», який нараховується на суму процентів, нарахованих на користь фізичних осіб за вкладами (депозитами), поточними та іншими рахунками без зменшення такої суми процентів на суму цього податку. Тобто, дохід від депозиту отримує вкладник, а спеціальний податок від цього доходу платить банк.  

Другий – один і той же об’єкт оподаткування не може оподатковуватися два рази. Відповідно до норм законопроекту фізична особа, що отримала в банку доходи у формі процентів по вкладу, сума яких за звітний податковий рік перевищує 410 (820) прожиткових мінімумів, сплачує податок за прогресивною ставкою 5(10) відсотків з обов’язковою подачею податкової декларації податковим органам. При цьому ті ж самі доходи у формі процентів по вкладу попадають у базу оподаткування банку за «спеціальним податком на прибуток».

Порушення принципів оподаткування є недопустимим. Принцип тому і принцип, що непорушний ні для кого.

Крім того, прийнятий за основу згаданий  проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», № 4101а,  порушує   банківську таємницю, чим  провокує нову хвилю відтоку депозитів з банків. АУБ переконана, що головним чинником прогнозованого виведення коштів із банківської системи є не сам факт оподаткування, а ліквідація банківської таємниці  при  реалізації механізму оподаткування. Розкриттю таємниці банківського вкладу автоматично сприяють законотворчі норми диференціації ставок оподаткування в залежності від суми доходу від процентів за депозитами, необхідність адміністрування фізичною особою податку та подача податкової декларації до податкових органів. Запропоноване у прийнятому за основу законопроекті звуження числа потенційних декларантів пасивних доходів (у порівнянні з чинною редакцією Податкового Кодексу, яка вступає в силу з 1 липня п.р.) дану проблему не вирішує, а лише підкреслює стосовно відповідної категорії вкладників, сума вкладів яких складає суттєво більше половини всіх вкладів у банківській системі.

Запропонований Урядом та прийнятий за основу Верховною Радою законопроект практично зупиняє головну функцію банківської діяльності,  оскільки залучення вкладів населення для кредитування економіки державою не заохочується, а навпаки –  дискредитується запропонованим механізмом оподаткування. Абсолютно прогнозованим наслідком цієї «законотворчої» новації буде підвищення вартості кредитування, яка і без того є не підйомною для реального сектору економіки.

У зв‘язку з викладеним Асоціація українських банків наполягає на вирішенні зазначеного питання шляхом :

відкликання Урядом законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу» №4101а;

відміни Верховною Радою України дії норм Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 року в частині оподаткування доходів у вигляді процентів, нарахованих на користь фізичних осіб за вкладними (депозитними) та поточними рахунками з таких причин –  провокування нової хвилі відтоку депозитів, заважання банківській галузі виконувати її головну функцію – залучати кошти населення і кредитувати економіку країни.

 АУБ пропонує введення єдиної ставки оподаткування нарахованих доходів від банківських депозитів без ідентифікації конкретних вкладників у відповідній звітності, що надається податковим органам. Банк нараховує і відправляє до податкового органу суму згаданого податку за всіма його (банку) вкладниками. При цьому бюджет отримає бажану суму податків, спрощується і здешевлюється практично до нуля адміністрування цього податку та зберігається таємниця вкладів і не буде їх відтоку, що, на наш погляд, і потрібно країні.  

Просимо Вас, шановна Валеріє Олексіївно, залучитися та підтримати Асоціацію українських банків та банківську спільноту у вирішенні зазначеного питання.

 З повагою

Президент Асоціації                                                        Сугоняко О.А.

Листи з цього питання АУБ направила також  Президенту, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради України.

Шановна Валеріє Олексіївно!

Від імені Асоціації українських банків   вітаю Вас з нагоди призначення на посаду Голови Національного Банку України.

Бажаю Вам міцного здоров’я, Божого сприяння і успіхів у служінні українському народові, відродженні національної  економіки, її банківської галузі при родинному затишку.

 З повагою,                         Олександр Сугоняко, президент АУБ

    Стан справ в Донбасі демонструє, що владі не притаманно здійснювати функцію управління  країною. Російські загарбники через агентів впливу, залучивши на свою сторону місцевий криміналітет,  тероризують населення  Донбасу, яке центральну владу здебільшого сприймає як інструмент зовнішнього  управління Україною Заходом.

Читаючи про те, що «пропутінські «патріоти» в Маріуполі за ніч пограбували 3 банки», Асоціація українських банків заявляє, що для України є недопустимим, щоб будь-хто грабував бюджет, банки, торгові заклади чи інші установи. Український народ утримує владу для того, щоб вона адекватно била по руках тих, хто порушує закон:  чи то мародер у Києві у Міністерстві оборони, що грабує бюджетні кошти, чи то мародер в Маріуполі, що грабує кошти  з каси банку.

  Як нещодавно заявив на засіданні парламенту заступник голови Національного банку Володимир Кротюк, в східних регіонах сталося понад 20 нападів на структурні підрозділи банків, пошкоджені або знищені більше 100 банкоматів. Таким чином, банкам завдано збитків на суму понад 13 млн. грн. І  мародерство продовжується.

В умовах падіння економіки, відтоку депозитів, що мав місце в попередні місяці, зменшення нижче критичної межі золотовалютних резервів країни,  дорожнечі  банківських  зобов‘язань і поганої якості їхніх  активів, порушення довіри до банків в силу економічних і політичних причин, – такі дії злочинців є додатковим дестабілізуючим чинником, який влада зобов‘язана  ліквідувати. 

 У  цій ситуації банкіри змушені здійснювати превентивні заходи  з упередження   ризиків своєї діяльності, йти на  тимчасове обмеження роботи своїх структурних підрозділів в цьому регіоні країни. Тим паче, що  такі злочинні дії   не тільки збільшують фінансові ризики діяльності банків, а  й загрожують життю і здоров’ю людей – клієнтів та співробітників банків і можуть призвести до зриву виплат пенсій, зарплат та інших соціальних виплат, зриву розрахунків і платежів у регіоні. 

Асоціація Українських банків вимагає від органів державної влади, в центрі і на місцях, чесної і принципової розмови про стан справ на південному сході країни з українським суспільством, з громадою населених пунктів, в яких розперезалися злочинці. Українському суспільству потрібна не пропаганда, а правда. Вона зупинить розбрат між українцями сходу і заходу країни. А злочинцям – потрібна адекватна до  здійснених злочинів  кара. На це з бюджету нашої країни правоохоронним органам виділено майже 50 млрд. гривень.  

Голові Національного банку України

п.Кубіву С.І.

Про розгляд законопроекту «Про

врегулювання ситуації з погашенням

 зобов'язань за кредитами в іноземній

валюті, забезпеченими іпотекою»

Шановний Степане Івановичу !

Асоціація українських банків розглянула підготовлений Юридичним департаментом НБУ законопроект «Про врегулювання ситуації з погашенням зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою» і повідомляє  наступне.

Не викликає жодного сумніву гострота цієї ситуації та її вплив на збільшення соціальної напруги в суспільстві.

Проте обрані шляхи розв’язання даної проблеми, які фактично перекладають всі збитки лише на кредитора, на наш погляд, не відповідають принципам справедливості і збалансованості інтересів всіх сторін. А в умовах вкрай незадовільного поточного фінансового стану банків, напруженості з виконанням ними економічних нормативів (особливо достатності капіталу) через фактор девальвації гривні, додатковий фінансовий тягар несе загрозу дестабілізації всієї банківської системи, наслідки якої для економіки і населення України недооцінювати просто недопустимо.

Через брак часу, відведеного на розгляд законопроекту, АУБ не здійснювала детальний розрахунок фінансових втрат для банків від запровадження його норм.

Як свідчить офіційна статистика НБУ, за перший квартал 2014 року (коли девальвація офіційного курсу гривні до долара США склала 37 відсотків, а станом на 14.05.14 вона вже перевищує 47 відсотків) збільшення гривневого еквіваленту заборгованості за валютними кредитами лише за «тілом» кредиту, не кажучи вже про відсотки, складало близько 9 млрд. гривень, що відображає орієнтовну суму втрат банків за цей період.

Згідно з проектом закону, після так званої реструктуризації сплата зобов’язань за валютним кредитом здійснюється у гривні (при цьому без зміни процентної ставки).

Зміна валюти кредиту призведе до посилення існуючого дисбалансу між активами та зобов’язаннями банків в іноземній валюті (зростання короткої валютної позиції), що означатиме зростання фінансових втрат за рахунок негативних курсових різниць при можливому подальшому знеціненні гривні після реструктуризації, а необхідність виконання банками нормативів валютної позиції потребуватиме одномоментної купівлі ними значних обсягів іноземної валюти із відповідним тиском на обмінний курс в умовах обмеженності валютних резервів НБУ.

Додаткові, непередбачувані за розміром, втрати банків несе норма законопроекту щодо «прощення» боргу у вигляді різниці між сумою кредитної заборгованості та сумою, отриманою іпотекодержателем внаслідок реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, додаткове фінансове навантаження на банки здійснюватиметься по трьох каналах:

·        одномоментне віднесення на витрати не перекритої створеними резервами курсової різниці під час реструктуризації;

·        негативні курсові різниці в разі подальшого знецінення гривні після реструктуризації за рахунок перевищення валютних зобов’язань над активами банків;

·        збитки від неперекритої різниці між вартістю реалізації іпотеки та сумою кредитної заборгованості.

В існуючих надскладних умовах такі додаткові навантаження банківська система цілком ймовірно може просто не витримати.

Під час кризи в 2008 року пропонувалась, неодноразово розглядалась в Уряді та НБУ, але так і не була реалізована принципово інша модель вирішення цієї проблеми, суть якої полягає в залученні до процесу трьох сторін:

·        держави в особі Уряду та НБУ, які безперечно причетні до різкої девальвації національної валюти;

·        банків, які недостатньо прораховували можливі ризики від знецінення гривні, погано інформували позичальників про них, а часто навіть нав’язували в якості валюти кредиту саме іноземну валюту;

·        самих позичальників, які в погоні за здешевленням вартості кредиту не бажали рахуватись з потенційними курсовими ризиками.

Збитки від курсових різниць пропонувалось розділити порівну між цими трьома сторонами.

На наш погляд, зазначений механізм є більш справедливим і адекватним ситуації в банківській сфері.

До сторони позичальників так зване прощення частини боргу може застосовуватись лише стосовно найбільш соціально вразливих верств населення (в такому випадку витрати діляться порівну між державою та банками), при цьому має бути обов’язковим адресний підхід із залученням органів соціального захисту.

Просимо Вас, шановний Степане Івановичу, розглянути вищевказані застереження і пропозиції та врахувати їх при прийнятті остаточного рішення по позиції НБУ, як суб’єкта законодавчої ініціативи, з даної нагальної проблеми.

З глибокою повагою,

Керівнику відділу депозитних вкладів

ОГОЛОШЕННЯ ПРО ТЕНДЕР

Ініціатива «Родина Майдан» та Фонд громади Приірпіння  оголошують  тендер на обрання 2-х банківських установ для відкриття депозитних рахунків на користь дітей осіб, що загинули та зникли без вісті під час подій на Майдані. Тендер проводиться в період з 01.05.2014 по 13.05.2013.

Умови тендеру:

Вкладник – Фонд громади Приірпіння

Мета тендеру – обрати постачальника банківських послуг, який за допомогою депозитних вкладів створить систему фінансової підтримки для дітей осіб, що загинули та зникли без вісті під час подій на Майдані, до досягнення цими дітьми повноліття (18 років).

Вигодоотримувачі – діти віком від 0 до 18 років (орієнтовно 100-120 дітей різного віку, 65 дітей загиблих Небесної сотні та ще орієнтовно 40-50 дітей зниклих безвісті  (депозитні договори на дітей осіб, що зникли безвісті, будуть укладені лише після офіційного встановлення статусу)). Інформація про вік дітей станом на 1.06.2014 доступна на сайті ініціативи «Родина Майдан» за посиланням http://maidanfamily.org/analiz-zibranoyi-informatsiyi-pro-rodini-zagiblih/  

Орієнтовний сукупний обсяг коштів, якій планується розміщувати на депозитних рахунках, становитиме до 5 млн.грн. (по 30-50 тис.грн. на одну дитину). Опікунам дітей буде запропонована можливість обрати одну з двох банківських установ, що будуть визначені як переможці тендеру.

Критерії для участі у тендері

·         Розмір статутного капіталу банку – не менше 3 млрд.грн.

·         Відсутність порушень нормативів Національного банку України

·         Відсутність протягом останнього року застосування заходів впливу Національним банком, таких як штрафи, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій та віднесення банку для категорії проблемного або неплатоспроможного

·         Дотримання банком економічних нормативів капіталу та ліквідності, обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України

·         Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

·         Розмір відсоткової ставки по депозитному рахунку становить не менше 18%

·         Представленість банку у всіх регіонах України (розгалужена мережа відділень)

Тендерна пропозиція має містити таку інформацію:

1.       Довідка про банківську установу та підтвердження відповідності критеріям участі у тендері

2.       Пропозиція щодо депозитних продуктів із вказанням відсотків по депозитах із різними строками розміщення депозитних вкладів. Пропозиція повинна передбачати гнучкість у отриманні відсотків вигодоотримувачами.

Просимо вказати у тендерній пропозиції готовність банківської установи збільшити суми вкладів на рахунках в рамках власної філантропічної діяльності або КСВ-програми та/або запропонувати інші додаткові продукти/пільги/допомогу дітям Небесної сотні та осіб, що зникли без вісті.

3.       Додаткова інформація (на розсуд банківської установи)

До пропозиції обов’язково надати проект договору депозиту/банківського вкладу.

Тендерні пропозиції з печаткою та за підписом відповідальної особи приймаються  з 01.05.2014 до 13.05.2014 в електронному вигляді (відскановані копії ) на електронну адресу: 

Контакти: 

Ілона Демченко, координатор комунікацій ініціативи «Родина Майдан», тел. 067 259 84 38.

Мета, поставлена Урядом щодо відміни мораторію на оподаткування процентів від депозитних вкладів населення і наповнення бюджету країни не дискутується, а підтримується АУБ. Але при тому принципово важливо досягнути поставленої Урядом мети без стимуляції відтоку депозитів з банків, оскільки виплата сум гарантованих вкладів вкладникам збанкрутілих з цієї причини банків може бути значно більшою за очікувані надходження в бюджет від цього податку.

Підкреслюємо, що банки готові взяти на себе функцію адміністрування податку на процентні доходи і гарантувати повноту їх поступлення до Державного бюджету без ліквідації однієї з основних складових інституту банківської таємниці, – інформації щодо фінансового стану клієнта.

Для досягнення поставленої двоєдиної мети: збільшити доходи бюджету і не допустити нової хвилі відтоку вкладів у банках у липні поточного року, потрібно виконати наступні важливі завдання:

1.           Зберегти банківську таємницю вкладів.

2.           Ліквідувати шкалу ставок оподаткування доходів від депозитів.

3.           Зняти з вкладників банків обов’язок подавати податкові декларації щодо податків з процентних доходів.

Чому необхідно виконати ці три завдання з позиції суспільного і системного інтересів:

1.           Збереження банківської таємниці вкладів.

* Кожен громадянин має право на недоторканність свого приватного майна, як, до прикладу, житла ( до якого доступ   є лише обмеженим) так і банківського вкладу. Бажання бюрократії отримувати повну інформацію про всіх вкладників, де, в кого і яка сума вкладу - це бажання запровадити тотальний контроль над громадянами, збільшити чисельність бюрократії, і те, і інше не відповідає суспільному інтересу.

* На час недостатності кредитних ресурсів, політичної і економічної кризи в Україні – стимулювати відтік вкладів з банків, які наразі є основним джерелом кредитування економіки – є злочином проти української економіки і банків, а ліквідація банківської таємниці буде таким стимулом відтоку.

* Якщо банківська таємниця про вклади перестане існувати з липня місяця п.р., як наразі йдеться у прийнятому законі, то проводити фінансову «люстрацію»  вкладників буде не влада, а бандити.

* Люстрація   чиновників-хабарників за  корупційні  доходи має йти на законних підставах, індивідуально, з  законним  доступом до інформації про їхні вклади.

* Стимуляція відтоку депозитів, через  ліквідацію інституту банківської таємниці, в кризових українських умовах призведе до банкрутства ряду банків та виплати гарантованих вкладів через ФГВФО, що може обійтися державі набагато дорожче, ніж планується отримати податків із доходів з депозитів.

2.           Ліквідувати шкалу ставок оподаткування в залежності від отриманого процентного доходу від депозиту.

* Для диференційованого оподаткування багатих осіб краще оподатковувати за диференційованою шкалою не доходи з депозитів (оскільки не це їхнє основне джерело доходів), а майно, доходи, нерухомість, предмети розкоші тощо, - що не буде дестабілізувати банки та економіку країни.

* Має бути єдина ставка податку (з бази оподаткування доцільно виключити лише соціальні рахунки, наприклад, пенсійні) для спрощення адміністрування і зменшення суспільних і державних витрат.

* Громадянину (вкладнику) важко буде прорахувати усі деталі, пов’язані з різними ставками оподаткування і на ці розрахунки витрачатиметься час і вкладника, і податківця, і банківського працівника. Це неефективні безглузді витрати людського (суспільного) та чиновницького часу, і що може просто і ефективно замінити комп’ютерна програма банку.

3. Відмінити подання податкової декларації вкладником.

* Подача декларацій власниками депозитних рахунків буде відлякувати людей від банківських заощаджень, оскільки подача декларації - це складна процедура, що займає багато часу та додасть вкладникам роботу щодо відвідування ще одного контролюючого органу, в якого через це збільшиться чисельність штату, адже мова йде про контроль за  45 млн. депозитних рахунків і  приблизно 10 млн.  вкладників.

* Громадяни будуть готові довірити банкам утримувати податок на процентний доход від  депозиту, якщо при цьому буде забезпечена банківська таємниця їх вкладу та не потрібно буде проходити бюрократичну процедуру розрахунку, подачі та перевірки податкової декларації.

Висновки: при такій організації і адмініструванні податків з доходів від депозитів фізичних осіб, які пропонує АУБ:

1)  бюджет гарантовано і в повному обсязі отримає вказаний податок без додаткових суспільних витрат;

2) в липні поточного року не буде відтоку депозитів, бо буде збережено інститут банківської таємниці і банки матимуть кращу ситуацію з ліквідністю та матимуть можливість кредитувати економіку.

Саме  цього ми і хотіли досягти у відповідності з державним і суспільним інтересом.

Шановні колеги!

В умовах посилення кризових явищ в банківській системі, розвиток банків неможливий без створення ефективної комплексної системи безпеки, яка забезпечить їх захист від зовнішніх та внутрішніх загроз.

ГО «Ліга протидії кібертероризму та інформаційним війнам» виступає з ініціативою проведення круглого столу на тему «Сучасні загрози безпеці компаній та банків».

Метою даного заходу є необхідність виявлення та аналізу загроз та інших факторів негативного впливу на розвиток банківської діяльності в Україні в умовах посилення кризових явищ у світовій і національній економіках.

У рамках заходу будуть розглянуті актуальні питання банківської безпеки:

1.    Огляд сучасних загроз безпеці компаній і банків в Україні.

2.    Комплексна система безпеки та управління ризиками компаній і банків на основі вимог міжнародних стандартів ISO: системний підхід до розробки та реалізації.

На круглому столі виступлять:

Когут Юрій, Голова Правління ГО «Ліга протидії кібертероризму та інформаційним війнам»;

Сугоняко Олександр, Президент Асоціації українських банків;

Гордієнко Сергій, Доктор юридичних наук, доцент Європейського університету;

Якушев Віталій, Директор «БізнесБезпекаІнформ».

Запрошуємо Вас та представників Вашого банку до участі у даному заході.

Надіємось, що наші рекомендації допоможуть банкам захистити свої активи від зовнішніх та внутрішніх загроз і ефективно працювати на ринку в умовах кризи.

Учасники круглого столу отримають комплект методичних матеріалів за даною темою.

Круглий стіл відбудеться 15 квітня 2014 року в Прес-центрі Інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» (м.Київ, вул. Шамрила, 23) об 11.00 год. Реєстрація учасників - 10.30 – 11.00 год.

Зареєструватись на участь у круглому столі можна за телефоном (044) 220-29-82.

Голова правління

ГО «Ліга протидії кібертероризму та

інформаційним війнам»                                                          Ю.І. Когут

Національна  комісія, що здійснює  державне регулювання у  сфері ринків  фінансових  послуг

Для негайного розповсюдження

ПРЕС-РЕЛІЗ

  Нацкомфінпослуг має стати максимально відкритим та доступним державним органом для громадян та учасників ринку

11 квітня 2014, Київ. – Нацкомфінпослуг має стати максимально відкритим, прозорим та доступним державним органом для громадян та компаній-учасників ринку. Про це заявив тимчасово виконуючий обов’язки Голови Нацкомфінпослуг Максим Поляков під час виступу на II Міжнародній науково-практичній конференції «Страховий ринок України в умовах фінансової кризи».

«Завданням оновленої Нацкомфінпослуг стане забезпечення соціального партнерства між споживачами страхових послуг, їх надавачами та державою. Спільно з податкової адміністрацією ми будемо вживати заходи щодо синхронізації страхового та податкового регулювання. Нацкомфінпослуг буде підтримувати норму Податкового кодексу щодо переведення страховиків на загальну систему оподаткування. За цих умов страховий ринок перестане бути привабливим як інструмент ухилення від оподаткування, що в цілому призведе до збільшення надходжень до бюджету не тільки від страхових компаній, а також від інших суб’єктів оподаткування-учасників фінансових груп», - сказав Максим Поляков.

Він також зазначив, що пріоритетом діяльності Нацкомфінпослуг стане створення умов для чесної конкурентної роботи страхових компаній, а також максимальна дебюрократизація комісії, у тому числі через перехід на електронну форму подання інформації, впровадження он-лайн заявок тощо.  

Підбиваючи підсумки роботи страхового ринку України у 2013 році член Нацкомфінпослуг Валентина Левченко зазначила, що основні показники його розвитку продемонстрували позитивну динаміку. У порівнянні з 2012 роком обсяг надходжень валових страхових платежів, зріс на 33,3%, обсяг чистих страхових платежів збільшився на 6,3%. Валові страхові виплати у порівнянні з 2012 роком зменшились на 9,7%, чисті страхові виплати - на 8,1%. Збільшення у 5,8 раз обсягів вхідного перестрахування перестраховикам-резидентам свідчить про наявність «схемного» перестрахування та необхідність рішучих дій з боку держави.

Валентина Левченко також наголосила на необхідності впровадження низки заходів для мінімізації реакції фінансово-економічної  системи України на політичну кризу кінця 2013 - початку 2014 років.  «Для мінімізації ризиків на фінансовому ринку України Нацкомфінпослуг планує вжити низку заходів, серед яких підвищення вимог до капіталу страховиків з метою компенсації частини ризиків страхової діяльності за рахунок власного капіталу, виявлення найбільш вразливих  страховиків до стресових факторів шляхом проведення стрес-тестування щодо таких стресових подій, аналіз інформації від МТСБУ щодо гарантій виконання зобов’язань за договорами з ОСЦПВВНТЗ», - заявила Валентина Левченко.

Конкурентоспроможна, інвестиційно-приваблива страхова галузь із достатньою рентабельністю, що забезпечує додаткові надходження до державного бюджету та акумулювання довгострокових інвестицій всередині країни, вільна від корупції має стати стратегічною метою спільної роботи регулятора та представників страхового бізнесу.

   Для більш детальної інформації завітайте на наш веб сайт: www.nfp.gov.ua