Відповідне прохання направляла Асоціація до Національного банку 07 серпня 2014 року. Асоціація в своєму листі зауважувала, що спрямування прибутку банку на збільшення статутного капіталу не несе ризик ліквідності банку, та просила внести відповідні зміни до Положення про надання Національним банком стабілізаційних кредитів банкам України, затвердженого постановою Правління НБУ від 13.10.2010 року № 327.
24 вересня 2014 року Національний банк постановою Правління НБУ № 596 вніс зміни до Положення № 327, якими абзац другий пункту 1.7 глави 1 замінив двома новими абзацами такого змісту:
“заборони виплати дивідендів акціонерам, крім виплати дивідендів за привілейованими акціями;
заборони розподілу капіталу в будь-якій іншій формі, крім спрямування прибутку на збільшення статутного капіталу банку, формування резервного фонду, покриття збитків минулих років”.
Національний банк України врахував пропозиції АУБ про скасування вимоги щодо перерахування частини резервних коштів на окремий рахунок в НБУ
Таке прохання висловила Асоціація в своєму листі від 25.07.2014 року, надісланому до НБУ за результатами зустрічі, проведеної в АУБ з екс-головою Національного банку України паном В.Стельмахом та керівниками ряду комерційних банків.
В листі Асоціація зазначала наступне:
«В першому півріччі поточного року відбувся масовий відтік вкладів населення, зумовлений об’єктивними, незалежними від менеджменту банків, причинами. Гривневі депозити зменшилися на 32 млрд. грн. (12,6%), а вилучення валютних коштів склало в еквіваленті 6,3 млрд. дол. США (26, 2%), що в перерахунку по курсу на 01.07.2014 р. складає 75 млрд. грн., тобто сумарний відтік становив 107 млрд. грн. Це не могло не позначитися на нормальному функціонуванні банківської галузі, перш за все з точки зору ліквідності. Обсяги рефінансування банків НБУ (приріст за півріччя 40 млрд. грн.) явно не покривають суму вилучених населенням коштів.
Додатково загострює проблему ліквідності ситуація з формуванням банками обов’язкових резервів. Не зважаючи на значний відтік валютних вкладів, база для формування обов’язкових резервів збільшилась в порівнянні з початком року, оскільки абсолютне зменшення обсягу депозитів не компенсувало рівня девальвації гривні: за перше півріччя гривневий еквівалент валютних вкладів населення збільшився майже на 17 млрд. грн., що відповідно зумовило зростання обсягів резервування. Це питання піднімалось на нарадах і зустрічах керівників банків та їх асоціацій з керівництвом НБУ, але вирішення, на жаль, так і не знайшло.
В цих умовах цілком обґрунтовано постає питання щодо доцільності подальшого існування норми, яка передбачає перерахування банками частини необхідної суми обов’язкових резервів на окремий рахунок в НБУ. Вказана норма була востаннє запроваджена в 2009 році, її значення в різні періоди складало від 40 до 100 відсотків сум обов’язкових резервів, з кінця лютого поточного року – 20 відсотків. На цих рахунках постійно акумулюються значні обсяги коштів банків (від 6 до 12 млрд. грн.), вивільнення яких суттєво зменшить потреби банків в рефінансуванні чи залученні ресурсів на міжбанківському ринку з відповідним впливом на процентні ставки.
Збільшення відрахувань в обов’язкові резерви, як один із механізмів регулювання грошової пропозиції, застосовується переважно в умовах зростаючої економіки для недопущення її перегріву за рахунок надлишкової грошової маси. В сьогоднішніх реаліях української економіки (очікуване Урядом падіння ВВП складе в поточному році 6-6,5%) немає сенсу посилювати вплив цього механізму, тим більше, що активізація кредитування реального сектору визначена одним із пріоритетів банківської діяльності.
З урахуванням вищенаведеного, АУБ пропонує знизити нормативи відрахувань в обов’язкові резерви (хоча б на відсоток девальвації), а також скасувати норму щодо перерахування частини резервних коштів на окремий рахунок в НБУ. Реалізація цієї пропозиції в певній мірі сприятиме нейтралізації негативних наслідків для банківської системи, які створює поточна економічна ситуація в державі.»
Текст листа АУБ знаходиться за адресою.
У своїй відповіді від 22.08.2014 року Національний банк повідомив про вирішення питання скасування вимоги щодо зберігання банками коштів на окремому рахунку в НБУ у Постанові Правління Національного банку України від 08.08.2014 №480 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 19 вересня 2013 року № 371 (зі змінами)», якою передбачено формування та зберігання усього обсягу обов’язкових резервів на кореспондентському рахунку в Національному банку.
Щодо зниження нормативів обов’язкового резервування Національний банк України зазначає, що дане питання наразі вивчається.
Відповідь НБУ доступна за посиланням.
16 липня в Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва та фахівців АУБ з екс-головою Національного банку України паном В.Стельмахом та керівниками ряду комерційних банків.
На зустрічі обговорювалися нагальні питання функціонування банківської системи в надзвичайно складних умовах сьогодення, зокрема проблеми, які виникли у банків через значну девальвацію національної валюти, погіршення якості, а то і втрату активів в ряді проблемних регіонів держави.
Досягнуто домовленості підготувати відповідні пропозиції для їх подальшого опрацювання з Національним банком України.
Прес-служба АУБ
4 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо пасивних доходів» (реєстраційний номер законопроекту 4101а), в якому суттєво спростила процедуру сплати податку з доходів фізичних осіб у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку. Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону, він набирає чинності з 1 серпня 2014 року.
У зазначеному проекті враховано думку банківської спільноти щодо важливості недопущення відтоку депозитів з банківської системи України при впровадженні оподаткування процентних доходів.
Асоціація українських банків неодноразово у своїх зверненнях до Верховної Ради та Уряду висловлювала думку щодо важливості збереження банківської таємниці при впровадженні оподаткування доходів від депозитних та інших рахунків. Для чого Асоціація пропонувала:
* впровадити для усіх вкладів єдину ставку оподаткування,
* не впроваджувати зобов’язання щодо подачі податкової декларації,
* передбачити, що банки беруть на себе зобов’язання податкового агента та нараховують і сплачують податок самостійно.
Також Асоціація українських банків наполягала на відміні запропонованого у початковому варіанті законопроекту спеціального податку для банків (що сплачувався на нараховані проценти по рахункам), оскільки такий податок запроваджувався не на доходи банку, а на доходи їх клієнтів та сплачувався б навіть при збитковій діяльності банку, що могло призвести до вкрай негативних результатів.
Тому великим позитивом прийнятого Верховною Радою Закону є наступні норми:
* єдина ставка оподаткування процентних доходів,
* не запроваджується необхідність подачі фізичним особами податкової декларації на процентні доходи,
* звільнені від оподаткування процентних доходів поточні рахунки для нарахування заробітної плати, пенсії та стипендії,
* функції податкового агента по нарахуванню та сплаті таких доходів покладені на банки.
Наразі банки та їх клієнти очікують на підписання Закону Президентом України.
І що важливо, згідно норм Закону, фізичні особи, яким у період з 1 липня 2014 р. до 1 серпня 2014 р. було нараховано процентні доходи за вкладами, звільняються від обов’язку їх декларування та сплати податку з таких доходів
АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ
№06-06/0106 від 27.06.2014 року
Міністру юстиції України
п. Петренку П.Д.
Копія: Голові Державної
виконавчої служби України
п. Сторожуку Д.А.
Про пропозиції банків до роботи Системи
електронних торгів арештованим майном
Шановний Павле Дмитровичу !
Асоціація українських банків просить врахувати зауваження та пропозиції банків (як безпосередніх та зацікавлених учасників процесу виконавчого провадження) до роботи Системи електронних торгів арештованим майном, що наводимо нижче.
1. Одним із пріоритетних завдань для банків, реалізація проблемних активів яких проводиться у примусовому порядку, тобто через органи Державної виконавчої служби, є супроводження та нагляд за перебігом такої реалізації на всіх етапах виконавчого провадження.
Одним із найголовніших етапів виконавчого провадження, що впливає на розмір повернення кредитних коштів, є проведення прилюдних торгів. Важливість посиленого контролю за призначенням прилюдних торгів зумовлена також можливістю банку як іпотекодержателя взяти участь в аукціоні. Шляхом тестування інтерфейсу сайта за посиланням: http://torgi.minjust.gov.ua/ було встановлено, що вибірка майна за назвою стягувача є неможливою. А враховуючи той факт, що кількість майна, яке виставлене на прилюдні торги банками, невпинно зростає, можна зробити висновок про те, що оперативний моніторинг майна, що виставлене на прилюдні торги одним стягувачем, є неможливим. Не передбачена така функція і для майна, що вже було реалізоване.
В Тимчасовому порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 р. (надалі – Тимчасовому порядку), не передбачено реєстрацію Стягувача (представника Стягувача) без обов’язкової сплати гарантійного внеску в розмірі 5% для контролю проведення торгів. Пропонуємо ініціювати внесення відповідних змін до зазначеного порядку.
Тимчасовим порядком передбачена можливість участі представників стягувача як спостерігача (п.6 р.V), однак згідно з Інструкцією учасника електронних торгів, яка розміщена на сайті Мін’юсту, механізм реалізації прав спостерігачів не визначено.
Враховуючи вищевикладене, банки просить щонайшвидше вжити заходів з усунення цих недоліків.
2. Пропонуємо поширити дію Тимчасового порядку на земельні ділянки, які згідно абз.1п.1 Тимчасового порядку виключені з переліку майна. Вчиняючи виконавчі дії, відділи ДВС не передають на електронні торги не тільки земельні ділянки, що вільні від забудови, але й житлові будинки, якщо вони знаходяться на цих земельних ділянках, а це суперечить р. III порядку.
3. Необхідно відобразити телефони організаторів електронних торгів з метою усунення неполадок в системі в разі їх виникнення та ін.
Вказати координати особи, яка відповідальна за збереження майна з метою можливого ознайомлення та з’ясування детально технічного стану авто або іншого майна.
4. Відображати більш детальний опис майна. Щодо автотранспорту – його технічний стан, наявність ключів, свідоцтва про реєстрацію тощо. Щодо нерухомості – відомості про зареєстрованих осіб та стан виселення мешканців, відомості про комунальну заборгованість тощо.
Перед реалізацією майна доцільно зробити наступні дії. Щодо рухомого майна – зняти арешт третіх осіб, зняти автомобіль з обліку, надати максимально можливу кількість фотографій. Щодо нерухомого майна – зняти арешт третіх осіб, виселити мешканців.
5. Виключити електронні ключі, так як суттєво знижується відсоток бажаючих приймати участь в аукціоні або підвищити мінімальну ціну лоту для участі в аукціоні з застосуванням електронних ключів до 500 000 грн.
6. Здійснювати повернення коштів після аукціону в 3-х денний термін незалежно від сплати переможцем коштів. В разі відмови переможця від підписання протоколу або сплати коштів за лот запропонувати учаснику, який пропонував попередню ціну, придбати даний лот.
Оскільки перший он-лайн аукціон в системі ЕТАМ відбудеться 01 липня 2014 року, то інші пропозиції можуть бути надані після початку роботи системи ЕТАМ.
Просимо розглянути пропозиції банків та будемо вдячні за відповідь щодо результату розгляду вищезазначених зауважень працівниками Міністерства юстиції України та термінів внесення відповідних змін до Системи електронних торгів арештованим майном.
З повагою,
Президент Асоціації О.Сугоняко
Вих.№ 01-07/0100 від 26.06.2014 р.
Головібанку України
п.Гонтаревій В.О.
Про недопущення нового
відтоку депозитів з банківської
системи
Шановна Валеріє Олексіївно !
При знятті мораторію на оподаткування доходів громадян від депозитних вкладів у банках Асоціація українських банків в робочих групах послідовно відстоювала ключову позицію – не допустити при тому масового відтоку вкладів із банківської системи, яка на даний час знаходиться у кризовому стані.
В АУБ розуміють, що Державний бюджет України потребує додаткових надходжень. Але замість концентрації уваги на забезпеченні в країні нарощення виробництва товарів і послуг, як основного, визначального джерела доходів бюджету, Уряд акцентує увагу на пошуку нових об’єктів оподаткування, не беручи до уваги фінансовий стан ні банківської галузі, ні населення, ні дотримання принципів.
У запропонованому Урядом та прийнятому 19 червня 2014 року Верховною Радою України за основу проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», № 4101а, Уряд і Верховна Рада пішли на недопустиме порушення таких базових принципів оподаткування:
Перший – сплачувати податок має той суб’єкт, який отримує дохід. У проекті закону для банків вводиться так званий «спеціальний податок на прибуток», який нараховується на суму процентів, нарахованих на користь фізичних осіб за вкладами (депозитами), поточними та іншими рахунками без зменшення такої суми процентів на суму цього податку. Тобто, дохід від депозиту отримує вкладник, а спеціальний податок від цього доходу платить банк.
Другий – один і той же об’єкт оподаткування не може оподатковуватися два рази. Відповідно до норм законопроекту фізична особа, що отримала в банку доходи у формі процентів по вкладу, сума яких за звітний податковий рік перевищує 410 (820) прожиткових мінімумів, сплачує податок за прогресивною ставкою 5(10) відсотків з обов’язковою подачею податкової декларації податковим органам. При цьому ті ж самі доходи у формі процентів по вкладу попадають у базу оподаткування банку за «спеціальним податком на прибуток».
Порушення принципів оподаткування є недопустимим. Принцип тому і принцип, що непорушний ні для кого.
Крім того, прийнятий за основу згаданий проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», № 4101а, порушує банківську таємницю, чим провокує нову хвилю відтоку депозитів з банків. АУБ переконана, що головним чинником прогнозованого виведення коштів із банківської системи є не сам факт оподаткування, а ліквідація банківської таємниці при реалізації механізму оподаткування. Розкриттю таємниці банківського вкладу автоматично сприяють законотворчі норми диференціації ставок оподаткування в залежності від суми доходу від процентів за депозитами, необхідність адміністрування фізичною особою податку та подача податкової декларації до податкових органів. Запропоноване у прийнятому за основу законопроекті звуження числа потенційних декларантів пасивних доходів (у порівнянні з чинною редакцією Податкового Кодексу, яка вступає в силу з 1 липня п.р.) дану проблему не вирішує, а лише підкреслює стосовно відповідної категорії вкладників, сума вкладів яких складає суттєво більше половини всіх вкладів у банківській системі.
Запропонований Урядом та прийнятий за основу Верховною Радою законопроект практично зупиняє головну функцію банківської діяльності, оскільки залучення вкладів населення для кредитування економіки державою не заохочується, а навпаки – дискредитується запропонованим механізмом оподаткування. Абсолютно прогнозованим наслідком цієї «законотворчої» новації буде підвищення вартості кредитування, яка і без того є не підйомною для реального сектору економіки.
У зв‘язку з викладеним Асоціація українських банків наполягає на вирішенні зазначеного питання шляхом :
відкликання Урядом законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу» №4101а;
відміни Верховною Радою України дії норм Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» №1166-VII від 27.03.2014 року в частині оподаткування доходів у вигляді процентів, нарахованих на користь фізичних осіб за вкладними (депозитними) та поточними рахунками з таких причин – провокування нової хвилі відтоку депозитів, заважання банківській галузі виконувати її головну функцію – залучати кошти населення і кредитувати економіку країни.
АУБ пропонує введення єдиної ставки оподаткування нарахованих доходів від банківських депозитів без ідентифікації конкретних вкладників у відповідній звітності, що надається податковим органам. Банк нараховує і відправляє до податкового органу суму згаданого податку за всіма його (банку) вкладниками. При цьому бюджет отримає бажану суму податків, спрощується і здешевлюється практично до нуля адміністрування цього податку та зберігається таємниця вкладів і не буде їх відтоку, що, на наш погляд, і потрібно країні.
Просимо Вас, шановна Валеріє Олексіївно, залучитися та підтримати Асоціацію українських банків та банківську спільноту у вирішенні зазначеного питання.
З повагою
Президент Асоціації Сугоняко О.А.
Листи з цього питання АУБ направила також Президенту, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради України.
Шановна Валеріє Олексіївно!
Від імені Асоціації українських банків вітаю Вас з нагоди призначення на посаду Голови Національного Банку України.
Бажаю Вам міцного здоров’я, Божого сприяння і успіхів у служінні українському народові, відродженні національної економіки, її банківської галузі при родинному затишку.
З повагою, Олександр Сугоняко, президент АУБ
О «папередниках» и новой власти
- Александр Анатольевич, каковы последствия действий прежней власти для экономики Украины в целом, и для банковской системы в частности?
- Проблемы накапливались длительное время. Еще в 1995 году пан Ющенко (Виктор Ющенко, в то время глава НБУ – ред.) отменил ограничения для иностранного капитала в банковской системе. Пустили и российские госбанки, хотя было очевидно, что кроме как экономикой они будут тут заниматься и политикой. Западный капитал пришел со стратегий кредитования населения, чтобы оно покупало импорт и поддерживало чужую экономику, а не украинскую. В 2003 году пан Тигипко (Сергей Тигипко, на тот момент являлся главой НБУ – ред.) разрешил кредитовать в валюте. Это изначально было неразумное решение со стороны Национального банка. Попытка переложить проблему роста курса доллара на заемщиков бумерангом вернулась в виде резкого ухудшения состояния кредитов. В 2008 году реально проблемных займов было 15-20%, на сегодня – уже 30-70%.
Политика «регионалов» была убийственной для украинской экономики. Арбузов (Сергей Арбузов, с 28 января по 27 февраля 2014 года – и.о. премьер-министра, в 2010-2012 годах - глава НБУ) когда-то чистосердечно признался, что не будет заниматься экономикой, а намерен конвертировать нашу задолженность в отечественные активы. Это же преступление - распродажа украинских активов. Их совсем не интересовало, что будет со страной, они занимались «пакращенням» жизни приближенных, конвертацией, поддерживая теневой сектор. И паспортизацию обмена валют ввели, чтобы среди прочего монополизировать теневой рынок обмена валют. По оценкам Нацбанка, вывод капитала за рубеж за последние 2 года составил 242 млрд грн. Власть только создавала иллюзию, что все хорошо, за счет накопления внешнего долга, продажи золотовалютных резервов и обескровливания экономики.
Что произошло за эти годы с банковской системой? Страшно дорогими стали обязательства банков. При нулевой инфляции и проблемах с ликвидностью, созданных НБУ, банки привлекали ресурсы по 20-30% годовых. За прошлый год они начислили проценты по пассивам на 81 миллиард грн. А где взять этот 81 миллиард при том, что активы – «гнилые». Четыре года «семья» грабила экономику и отбирала бизнес, предприятия или закрывались, или уходили «в тень», качество кредитов резко ухудшилось. Кроме того, обесценился капитал банков из-за девальвации. Таковы последствия.
- Справляется ли сейчас со своими задачами Нацбанк, на верном ли он пути?
- Ни на каком пути Национальный банк еще не стоит. У страны нет пути, власть его не знает. Если нет экономической политики, то какой может быть монетарная, кредитная, валютная политика НБУ? На сегодня Нацбанк действует тактически. Решает проблему ликвидности вследствие оттока депозитов, предоставляя рефинансирование, а также проблему отсутствия золотовалютных резервов и снижения курса гривни. НБУ - заложник нулевой экономической стратегии новой власти и результатов «стратегии» клептоманов - «папередников», на 100% прогнозируемого критического снижения валютных резервов, сумасшедшего давления на курс, резкого ухудшения состояния банковской отрасли из-за оттока депозитов и ухудшения качества кредитов. Чем занимается Степан Кубив? Тушением пожаров.
«Справедливое» рефинансирование и валютные спекулянты
- Между тем, ряд банкиров утверждает, что рефинансирование раздается несправедливо, а наказание за валютные спекуляции и отмывание денег - политические репрессии. Зная систему изнутри, Вы можете это подтвердить или опровергнуть?
- Чего точно нет - Кубив не торгует рефинансированием за откаты, как это было раньше. Это - большой плюс. Но справедливо ли раздается рефинансирование? Не совсем. Потому что 2-3 банкам даются миллиарды, а банки, у которых нормальное финансовое состояние, но вследствие оттока вкладов тоже есть проблемы с ликвидностью, не могут достучаться. Это - несправедливо. И это - системная проблема. Для экономики имеет значение финансовое состояние, а не размер банка. И при чем тут, к какой политической силе принадлежит этот банк или его собственник? За этим банком стоят обычные клиенты, вкладчики. Если есть подозрения в нечистоплотности собственника - арестуйте его, конфискуйте банк или продайте. Ведь банк - не имущество и даже не люди, которые там работают, а прежде всего – его клиенты.
Относительно банков-«помоек» позиция Нацбанка четкая: разобрались, кто это делал, забирают лицензии и ликвидируют банки. Но снова есть вопрос к правительству. Можно устранить все конвертационные центры, но если теневая экономика продолжает работать и есть спрос на такие операции, найдется и предложение. Такова «неудобная» правда. Нужно решать проблему с теневой экономикой, но это - задача не Нацбанка.
- Сейчас много говорится о том, что финансовой рынок находится под сильным давлением валютных спекулянтов. Так ли это?
- Много суждений на тему валютных спекуляций. Помните свистопляски курса в 2008 году: то 11, то 8, то снова 11. Тогда спекулянты на этих качелях зарабатывали большие деньги. В феврале текущего года при официальном курсе 7,99 грн/долл. рыночный достигал 9,5, а средний курс торгов за день был 8,14 грн/долл. То есть, кто-то покупал дешево и продавал дорого. И если обычный дневной оборот торгов на межбанке 700-800 млн долл., то тогда он доходил до 5 млрд долл. Когда Кубив привязал курс к рыночному, со спекуляциями стало сложнее. Объемы торгов на межбанке держатся на уровне 300-450 млн долл. Ясно, что отдельные явления остаются, банки пытаются где-то заработать. Но я бы не сказал, что продолжается вакханалия спекуляций.
Новое правительство и Нацбанк: «политический окрас»
- Прежняя власть непосредственно влияла на НБУ, диктовала ему шаги. Сейчас это имеет место быть?
- К сожалению, в нынешних условиях влияние правительства на Национальный банк большее, чем хотелось бы. Есть политический окрас в действиях НБУ. Политическое давление происходит со всех сторон. Когда формировалось руководство Нацбанка, оно длилось очень долго. Казалось бы, если доверяете Кубиву, то пусть он формирует свою команду и несет за нее ответственность. Поставили задачу – пусть выполняет. Но тут начинается – тому дай, тому не дай. Думаю, легко критиковать, попробовали бы сами руководить в таких условиях - между банкирами, думающими только о своих интересах, и таким давлением сверху. Если подытожить, то глава Нацбанка в своих действиях чист в той мере, в которой он свободен от влияния высших руководителей государства.
- Как решаются сейчас проблемы банковской сферы, в том числе на уровне правительства?
- Проблемы есть на уровне банка, на уровне отрасли и на уровне макроэкономики. Если не определено, что мы будем делать в макроэкономической плоскости, то попытки что-то сделать на уровне отрасли или банка ни к чему не приведут. На сегодня банковская система не имеет свободных ресурсов и не способна кредитовать масштабные проекты. Падение по кредитам, если смотреть в долларовом эквиваленте, составляет 22%, по состоянию на 1 мая. Отдельные банки, имеющие свободные ресурсы, могут кредитовать предприятия или население, но этим проблемы экономики не решишь.
Что делает правительство? Например, 29 мая в Нацбанке состоялось совещание при участии министра финансов Шлапака, руководства налоговой. Среди прочих обсуждалась проблема бюджета и необходимость покупки ОВГЗ банками. Представители правительства рассказывали, что они решили проблемы с внешними заимствованиями, получив деньги МВФ, ЕС и США, и нужно, чтобы теперь и банки выделили средства. Но экономика падает, и с доходами бюджета будут проблемы. Если бы пришел министр экономики вместе с премьером и предложил план кредитования экономики, чтобы она начала работать и в казну пошли налоги. Так нет, банкиры должны дать денег на «проедание». Это не решит проблему, и правительство снова будет одалживать. Это есть и будет оставаться финансовой пирамидой до тех пор, пока правительство не покажет, каким образом мы будем наращивать экономическую мощь страны.
- Так что решили банки на совещании, они будут покупать ОВГЗ?
- Думаю, что будут покупать госбанки, которых «попросят». Независимые коммерческие банки пока раздумывают, несмотря на попытки попрекнуть их зарплатными проектами бюджетников и угрозы перевести данные проекты в госбанки. В ближайшую пятницу состоится еще одно совещание, где будут обсуждаться процентные ставки, по которым банки готовы рисковать, и сроки, на которые они готовы покупать ОВГЗ. Пока идет дискуссия.
Безусловно, премьер прав, что нужно, в первую очередь, обеспечить макростабильность. И тема сдвинулась с места - есть МВФ и другие кредиторы. Но это только одна сторона медали. Нужна программа экономического возрождения Украины, которого не будет, если банковская отрасль не начнет кредитовать. А рассказы о том, что приедут иностранцы и они будут нас кредитовать, мы уже слышали, как и о дешевых иностранных кредитах. Мы это проходили. Мы должны сами решать свои проблемы.
Финансовый кризис: банки-банкроты, кредитные и депозитные новшества
- Что нужно делать в первую очередь, чтобы оживить кредитование?
- Отрасль в очень сложном состоянии. Значительная часть банков реально являются банкротами или уже близка к такому состоянию. Банкротов необходимо немедленно устранять с рынка. Говорить с собственниками банков, у которых проблемы с платежеспособностью, предлагать им восстанавливать финучреждения на условиях совместного инвестирования - при участии государства. Но это возможно, если у собственника есть работающий бизнес, и если он честный человек. Иначе полученные деньги будут украдены и потрачены на взятки, а долги банка повесят на людей, как это происходит последние 20 лет.
Банки-банкроты нужно как можно быстрее убирать с рынка, как бы политически дорого это ни стоило. Чем дольше они будут в действии, тем сильнее эта болезнь будет распространяться. Сохранение банкротов - наращивание убытков. Нужно установить жесткий контроль, чтобы не разворовывали активы. А уже после очистки банковской системы и ее оздоровления необходимо создать условия для работы. Показать те точки роста, которые есть в экономике. И приступить к снижению процентных ставок. Это - тоже ключевое условие. Если у нас будет ставка по кредитам 30%, то экономика этого не выдержит.
- Какова цена оздоровления банковской системы? Министр финансов говорил о кредите в 500 млн долл. для поддержки Фонда гарантирования вкладов…
- 500 млн долларов – ничто. Потери будут большие, но очищение дает шанс. Если очищения не будет, то это приведет к системному кризису, и стоимость выхода из него будет намного выше. Не будет порядка с экономикой, не будет порядка с банками. А что кредитовать и как, ответить должно правительство, лично премьер и министр экономики. Они отвечают за стратегию. Но прошло уже три месяца, а ничего о главных направлениях реформирования и восстановления украинской экономики не известно. Пока что мы не видим стратегии правительства. Собственно, не видим украинского правительства.
- Какова позиция АУБ по вопросам налогообложения депозитов?
- В Украине мораторий на налогообложение доходов по депозитам. Объемы вкладов до сих пор ниже, чем были в 1990 году. При этом депозиты остаются основным ресурсом для банков. Несколько лет назад было принято решение ввести налог с 1 января 2015 года. Попытка сделать это раньше, да еще в кризис, с началом оттока депозитов, - серьезная профессиональная ошибка. Стоимость оттока депозитов из банков обойдется экономике государства значительно дороже, чем те 5-6 миллиардов, которые можно теоретически получить от введения налога.
- На каких условиях возможно введение такого налога?
- Прежде всего, - сохранение банковской тайны. Раскрытие тайны вкладов - дополнительная информация для криминала. Если есть какие-то подозрения в отношении вкладчика или законности его накоплений, пожалуйста, получите полную информацию о нем в установленном порядке, но не иначе.
Также мы категорически против внедрения прогрессивной шкалы, по которой, якобы, богатые будут платить больше. Во-первых, подобное нововведение будет стимулировать «дробление» вкладов и их отток. Но дело даже не в этом. Авторы идеи должны понимать, что депозиты не являются основным источником дохода богачей, они зарабатывают деньги в другом месте. У них есть промышленные активы, недвижимость. В зависимости от площади недвижимости и объема двигателя в автомобиле может иметь место шкала - налог на роскошь.
Чтобы налог на доход с депозита заработал, для начала нужна ставка не 15%, а 5%, дабы «обкатать» механизм. И запускать с 1 января, а не посреди года, чтобы успеть подготовиться. Иначе это - недопустимый популизм.
Что еще принципиально – вкладчики банков не должны бежать в налоговую и подавать декларацию. Банк может автоматически со всех своих вкладчиков с какой-то периодичностью рассчитывать и перечислять налог общей суммой по месту своей регистрации. Ни в коем случае нельзя вкладчиков, в том числе и тех, у которых 1000 грн депозит, гонять в налоговую. Это - 45 млн счетов. Для чего это вообще - чтобы тратить деньги бюджета на ненужную работу чиновников?
Таким образом, мы категорически против введения налога на доходы по депозитам на таких условиях, и правительство несет персональную ответственность за прогнозируемый отток вкладов. Позицию главы Нацбанка я знаю - он тоже против, чтобы налог вводили на таких условиях. Можно установить равную для всех ставку 5%, вводить налог без нарушения банковской тайны и с 1 января 2015 года. Такова позиция АУБ.
- Что Вы думаете об инициативе депутатов конвертировать валютные кредиты в гривню по курсу 8 грн/долл. и уже принятом парламентом запрете отбирать залоговые квартиры у заемщиков?
- На стол Турчинову должны были положить расчеты, сколько это стоит. По нашим оценкам, - порядка 9-11 млрд гривен. Хотите их повесить на банки? Прибавьте 11 млрд к тому убытку, который уже получила банковская система - 4,5 млрд. Получится 14,5 млрд убытка. Конвертация приведет к тому, что банкроты появятся и среди крупных банков, которые, кстати, в основном и выдавали валютные кредиты.
Давайте разберемся, что такое ипотека. Есть ипотека, когда молодая семья взяла кредит на покупку квартиры, в которой живет, и с трудом теперь выплачивает. Чем банковская система может им помочь? Снять начисленные штрафы и пеню, реструктуризировать кредит, продлив его срок или перевести в гривню. Но бывает инвестиционная ипотека, когда берется кредит, чтобы купить землю и выгодно перепродать в целях спекуляции. Или чтобы строить под Киевом коттеджи или многоэтажки. Тоже нужно помогать? Я так не думаю.
И почему разобраться с этим поручено Нацбанку, не понятно. Государство вправе решать такие проблемы через Министерство финансов. Мое предложение: Минфин вместе с Минсоцполитики, можно и Нацбанком, выявили людей, у которых одна квартира и они действительно нуждаются в помощи. Таких немного. Затем посчитать, что может взять на себя банк, что – заемщик, а что – государство. Данные вопросы нужно решать, но не при помощи популизма.
Что касается моратория на отчуждение имущества, то нужно учитывать, что банк не заинтересован в продаже залоговой квартиры. Банку, прежде всего, нужно, чтобы ему вернули деньги, а не залог. Тем более на улице кризис, цены на недвижимость снизились, покупателей нет.
- Разработан очередной законопроект об увеличении уставного капитала банков до 500 млн гривен. Своевременно ли это?
- Это - старая история. Еще в 2009-2010 годы данная тема поднималась. Делать это во время кризиса - профессионально глупо, политически вредно. Когда экономика падает, ресурса на капитализацию банков нет у их собственников. У банков нет достаточной прибыли, есть убытки, а их не направишь на капитализацию. У государства, которое могло бы зайти в капитал банка, тоже нет денег. Иностранцы не хотят идти в Украину, потому что война идет.
Меня удивляет, с каким упорством навязывается эта идея в Украине. За рубежом есть небольшие банки, работающие в определенном регионе или имеющие определенную специализацию. Банк может быть с небольшим капиталом, но это не значит, что он ненадежный. У него есть своя ниша. Другое дело, если это карманный банк, который «пылесосит» депозиты на рынке и отдает своему собственнику. Так разбирайтесь и закрывайте его. Увеличение капитала не поможет избавиться от таких банков, но может убить нормальные банки.
С какой целью это делается? Чтобы вытеснить украинский капитал из банковской отрасли. И мы этого не допустим, это - наша экономика, наша банковская система. АУБ категорически против повышения капитала банков. Мы выступаем за финансовое оздоровление банков и отсечение «трупов». Нужны здоровые банки, и не важно, какого они размера.
Моральный принцип: «НАБУ – придаток прежней власти»
- Дискриминация небольших банков в пользу крупных когда-то стала причиной разногласий между АУБ и Независимой ассоциацией банков Украины. Теперь НАБУ говорит о готовности объединиться с АУБ. Конфликт уже исчерпан? Хотите ли Вы объединения?
- Я об этом думаю. Ключевая проблема нашей банковской отрасли и вообще Украины - осознание общих интересов. Есть ли сегодня банки и предприятия, которые кроме собственного являются носителями общественного интереса, социального капитала? Нет. За 4 года «папередникам» удалось полностью ликвидировать в головах банкиров осознание общих интересов, и этим существенно ослабили банковскую отрасль и бросили субъектов управления банками в моральный кризис.
В Украине отсутствуют объединения, которые защищали бы системные интересы банков, поскольку нет субъектов, выражающих их. Банки отстаивают собственные интересы. Например, есть ключевые проблемы – ликвидность, налогообложение доходов по депозитам и конвертация валютных кредитов в гривню. Это - на 100% системные проблемы, они касаются каждого банка. Но это не объединяет их. Банкиры не верят, что неразумные требования по налогообложению депозитов можно отменить, доказав правительству, что этого делать не стоит. Не верят в силу системного интереса. Янукович отучил.
- А конкретно о НАБУ?
- Объединение ассоциируется с прислугой правительства лжецов и воров. Эта организация обслуживала и покрывала деяния прежней власти. Если б она не позволила Арбузову делать то, что он делал, - вести неразумную политику сжатия ликвидности, сдерживания обменного курса, низкой инфляции, другая ситуация была бы в стране. Наоборот, НАБУ помогала это делать, расхваливая стабильный курс и низкую инфляцию, прекрасно зная о проблемах с ликвидностью и колоссальных процентах на межбанке. И о взятках, при помощи которых решались индивидуальные проблемы с Нацбанком, на системной основе. То есть, они позволили себе стать придатком такой власти. До тех пор, пока люди, представляющие эту структуру, не поймут, что нельзя идти в завтрашний день с таким лицом, они принципиально не смогут сделать для системы ничего хорошего. Нужно честно признать, что это было неправильно, или должны прийти другие.
Конечно, в НАБУ есть и моральные люди. Может ли эта ассоциация стать чище? 100% может. Только нужно захотеть. Беда в том, что некоторые согласны и сегодня подпевать уже другим «проффесорам», носить откаты и взятки… Вопрос моральной революции, моральной реформы, является основным для нашей страны. АУБ будет настаивать на этом. Ложь дается легко, но заканчивается всегда так, как с Януковичем. Вечно лгать не получится.
Ольга Гордиенко (УНИАН )