Стан справ в Донбасі демонструє, що владі не притаманно здійснювати функцію управління  країною. Російські загарбники через агентів впливу, залучивши на свою сторону місцевий криміналітет,  тероризують населення  Донбасу, яке центральну владу здебільшого сприймає як інструмент зовнішнього  управління Україною Заходом.

Читаючи про те, що «пропутінські «патріоти» в Маріуполі за ніч пограбували 3 банки», Асоціація українських банків заявляє, що для України є недопустимим, щоб будь-хто грабував бюджет, банки, торгові заклади чи інші установи. Український народ утримує владу для того, щоб вона адекватно била по руках тих, хто порушує закон:  чи то мародер у Києві у Міністерстві оборони, що грабує бюджетні кошти, чи то мародер в Маріуполі, що грабує кошти  з каси банку.

  Як нещодавно заявив на засіданні парламенту заступник голови Національного банку Володимир Кротюк, в східних регіонах сталося понад 20 нападів на структурні підрозділи банків, пошкоджені або знищені більше 100 банкоматів. Таким чином, банкам завдано збитків на суму понад 13 млн. грн. І  мародерство продовжується.

В умовах падіння економіки, відтоку депозитів, що мав місце в попередні місяці, зменшення нижче критичної межі золотовалютних резервів країни,  дорожнечі  банківських  зобов‘язань і поганої якості їхніх  активів, порушення довіри до банків в силу економічних і політичних причин, – такі дії злочинців є додатковим дестабілізуючим чинником, який влада зобов‘язана  ліквідувати. 

 У  цій ситуації банкіри змушені здійснювати превентивні заходи  з упередження   ризиків своєї діяльності, йти на  тимчасове обмеження роботи своїх структурних підрозділів в цьому регіоні країни. Тим паче, що  такі злочинні дії   не тільки збільшують фінансові ризики діяльності банків, а  й загрожують життю і здоров’ю людей – клієнтів та співробітників банків і можуть призвести до зриву виплат пенсій, зарплат та інших соціальних виплат, зриву розрахунків і платежів у регіоні. 

Асоціація Українських банків вимагає від органів державної влади, в центрі і на місцях, чесної і принципової розмови про стан справ на південному сході країни з українським суспільством, з громадою населених пунктів, в яких розперезалися злочинці. Українському суспільству потрібна не пропаганда, а правда. Вона зупинить розбрат між українцями сходу і заходу країни. А злочинцям – потрібна адекватна до  здійснених злочинів  кара. На це з бюджету нашої країни правоохоронним органам виділено майже 50 млрд. гривень.  

Голові Національного банку України

п.Кубіву С.І.

Про розгляд законопроекту «Про

врегулювання ситуації з погашенням

 зобов'язань за кредитами в іноземній

валюті, забезпеченими іпотекою»

Шановний Степане Івановичу !

Асоціація українських банків розглянула підготовлений Юридичним департаментом НБУ законопроект «Про врегулювання ситуації з погашенням зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, забезпеченими іпотекою» і повідомляє  наступне.

Не викликає жодного сумніву гострота цієї ситуації та її вплив на збільшення соціальної напруги в суспільстві.

Проте обрані шляхи розв’язання даної проблеми, які фактично перекладають всі збитки лише на кредитора, на наш погляд, не відповідають принципам справедливості і збалансованості інтересів всіх сторін. А в умовах вкрай незадовільного поточного фінансового стану банків, напруженості з виконанням ними економічних нормативів (особливо достатності капіталу) через фактор девальвації гривні, додатковий фінансовий тягар несе загрозу дестабілізації всієї банківської системи, наслідки якої для економіки і населення України недооцінювати просто недопустимо.

Через брак часу, відведеного на розгляд законопроекту, АУБ не здійснювала детальний розрахунок фінансових втрат для банків від запровадження його норм.

Як свідчить офіційна статистика НБУ, за перший квартал 2014 року (коли девальвація офіційного курсу гривні до долара США склала 37 відсотків, а станом на 14.05.14 вона вже перевищує 47 відсотків) збільшення гривневого еквіваленту заборгованості за валютними кредитами лише за «тілом» кредиту, не кажучи вже про відсотки, складало близько 9 млрд. гривень, що відображає орієнтовну суму втрат банків за цей період.

Згідно з проектом закону, після так званої реструктуризації сплата зобов’язань за валютним кредитом здійснюється у гривні (при цьому без зміни процентної ставки).

Зміна валюти кредиту призведе до посилення існуючого дисбалансу між активами та зобов’язаннями банків в іноземній валюті (зростання короткої валютної позиції), що означатиме зростання фінансових втрат за рахунок негативних курсових різниць при можливому подальшому знеціненні гривні після реструктуризації, а необхідність виконання банками нормативів валютної позиції потребуватиме одномоментної купівлі ними значних обсягів іноземної валюти із відповідним тиском на обмінний курс в умовах обмеженності валютних резервів НБУ.

Додаткові, непередбачувані за розміром, втрати банків несе норма законопроекту щодо «прощення» боргу у вигляді різниці між сумою кредитної заборгованості та сумою, отриманою іпотекодержателем внаслідок реалізації предмета іпотеки.

Таким чином, додаткове фінансове навантаження на банки здійснюватиметься по трьох каналах:

·        одномоментне віднесення на витрати не перекритої створеними резервами курсової різниці під час реструктуризації;

·        негативні курсові різниці в разі подальшого знецінення гривні після реструктуризації за рахунок перевищення валютних зобов’язань над активами банків;

·        збитки від неперекритої різниці між вартістю реалізації іпотеки та сумою кредитної заборгованості.

В існуючих надскладних умовах такі додаткові навантаження банківська система цілком ймовірно може просто не витримати.

Під час кризи в 2008 року пропонувалась, неодноразово розглядалась в Уряді та НБУ, але так і не була реалізована принципово інша модель вирішення цієї проблеми, суть якої полягає в залученні до процесу трьох сторін:

·        держави в особі Уряду та НБУ, які безперечно причетні до різкої девальвації національної валюти;

·        банків, які недостатньо прораховували можливі ризики від знецінення гривні, погано інформували позичальників про них, а часто навіть нав’язували в якості валюти кредиту саме іноземну валюту;

·        самих позичальників, які в погоні за здешевленням вартості кредиту не бажали рахуватись з потенційними курсовими ризиками.

Збитки від курсових різниць пропонувалось розділити порівну між цими трьома сторонами.

На наш погляд, зазначений механізм є більш справедливим і адекватним ситуації в банківській сфері.

До сторони позичальників так зване прощення частини боргу може застосовуватись лише стосовно найбільш соціально вразливих верств населення (в такому випадку витрати діляться порівну між державою та банками), при цьому має бути обов’язковим адресний підхід із залученням органів соціального захисту.

Просимо Вас, шановний Степане Івановичу, розглянути вищевказані застереження і пропозиції та врахувати їх при прийнятті остаточного рішення по позиції НБУ, як суб’єкта законодавчої ініціативи, з даної нагальної проблеми.

З глибокою повагою,

Керівнику відділу депозитних вкладів

ОГОЛОШЕННЯ ПРО ТЕНДЕР

Ініціатива «Родина Майдан» та Фонд громади Приірпіння  оголошують  тендер на обрання 2-х банківських установ для відкриття депозитних рахунків на користь дітей осіб, що загинули та зникли без вісті під час подій на Майдані. Тендер проводиться в період з 01.05.2014 по 13.05.2013.

Умови тендеру:

Вкладник – Фонд громади Приірпіння

Мета тендеру – обрати постачальника банківських послуг, який за допомогою депозитних вкладів створить систему фінансової підтримки для дітей осіб, що загинули та зникли без вісті під час подій на Майдані, до досягнення цими дітьми повноліття (18 років).

Вигодоотримувачі – діти віком від 0 до 18 років (орієнтовно 100-120 дітей різного віку, 65 дітей загиблих Небесної сотні та ще орієнтовно 40-50 дітей зниклих безвісті  (депозитні договори на дітей осіб, що зникли безвісті, будуть укладені лише після офіційного встановлення статусу)). Інформація про вік дітей станом на 1.06.2014 доступна на сайті ініціативи «Родина Майдан» за посиланням http://maidanfamily.org/analiz-zibranoyi-informatsiyi-pro-rodini-zagiblih/  

Орієнтовний сукупний обсяг коштів, якій планується розміщувати на депозитних рахунках, становитиме до 5 млн.грн. (по 30-50 тис.грн. на одну дитину). Опікунам дітей буде запропонована можливість обрати одну з двох банківських установ, що будуть визначені як переможці тендеру.

Критерії для участі у тендері

·         Розмір статутного капіталу банку – не менше 3 млрд.грн.

·         Відсутність порушень нормативів Національного банку України

·         Відсутність протягом останнього року застосування заходів впливу Національним банком, таких як штрафи, обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій та віднесення банку для категорії проблемного або неплатоспроможного

·         Дотримання банком економічних нормативів капіталу та ліквідності, обов’язкового резервування коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України

·         Банк є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

·         Розмір відсоткової ставки по депозитному рахунку становить не менше 18%

·         Представленість банку у всіх регіонах України (розгалужена мережа відділень)

Тендерна пропозиція має містити таку інформацію:

1.       Довідка про банківську установу та підтвердження відповідності критеріям участі у тендері

2.       Пропозиція щодо депозитних продуктів із вказанням відсотків по депозитах із різними строками розміщення депозитних вкладів. Пропозиція повинна передбачати гнучкість у отриманні відсотків вигодоотримувачами.

Просимо вказати у тендерній пропозиції готовність банківської установи збільшити суми вкладів на рахунках в рамках власної філантропічної діяльності або КСВ-програми та/або запропонувати інші додаткові продукти/пільги/допомогу дітям Небесної сотні та осіб, що зникли без вісті.

3.       Додаткова інформація (на розсуд банківської установи)

До пропозиції обов’язково надати проект договору депозиту/банківського вкладу.

Тендерні пропозиції з печаткою та за підписом відповідальної особи приймаються  з 01.05.2014 до 13.05.2014 в електронному вигляді (відскановані копії ) на електронну адресу: 

Контакти: 

Ілона Демченко, координатор комунікацій ініціативи «Родина Майдан», тел. 067 259 84 38.

Мета, поставлена Урядом щодо відміни мораторію на оподаткування процентів від депозитних вкладів населення і наповнення бюджету країни не дискутується, а підтримується АУБ. Але при тому принципово важливо досягнути поставленої Урядом мети без стимуляції відтоку депозитів з банків, оскільки виплата сум гарантованих вкладів вкладникам збанкрутілих з цієї причини банків може бути значно більшою за очікувані надходження в бюджет від цього податку.

Підкреслюємо, що банки готові взяти на себе функцію адміністрування податку на процентні доходи і гарантувати повноту їх поступлення до Державного бюджету без ліквідації однієї з основних складових інституту банківської таємниці, – інформації щодо фінансового стану клієнта.

Для досягнення поставленої двоєдиної мети: збільшити доходи бюджету і не допустити нової хвилі відтоку вкладів у банках у липні поточного року, потрібно виконати наступні важливі завдання:

1.           Зберегти банківську таємницю вкладів.

2.           Ліквідувати шкалу ставок оподаткування доходів від депозитів.

3.           Зняти з вкладників банків обов’язок подавати податкові декларації щодо податків з процентних доходів.

Чому необхідно виконати ці три завдання з позиції суспільного і системного інтересів:

1.           Збереження банківської таємниці вкладів.

* Кожен громадянин має право на недоторканність свого приватного майна, як, до прикладу, житла ( до якого доступ   є лише обмеженим) так і банківського вкладу. Бажання бюрократії отримувати повну інформацію про всіх вкладників, де, в кого і яка сума вкладу - це бажання запровадити тотальний контроль над громадянами, збільшити чисельність бюрократії, і те, і інше не відповідає суспільному інтересу.

* На час недостатності кредитних ресурсів, політичної і економічної кризи в Україні – стимулювати відтік вкладів з банків, які наразі є основним джерелом кредитування економіки – є злочином проти української економіки і банків, а ліквідація банківської таємниці буде таким стимулом відтоку.

* Якщо банківська таємниця про вклади перестане існувати з липня місяця п.р., як наразі йдеться у прийнятому законі, то проводити фінансову «люстрацію»  вкладників буде не влада, а бандити.

* Люстрація   чиновників-хабарників за  корупційні  доходи має йти на законних підставах, індивідуально, з  законним  доступом до інформації про їхні вклади.

* Стимуляція відтоку депозитів, через  ліквідацію інституту банківської таємниці, в кризових українських умовах призведе до банкрутства ряду банків та виплати гарантованих вкладів через ФГВФО, що може обійтися державі набагато дорожче, ніж планується отримати податків із доходів з депозитів.

2.           Ліквідувати шкалу ставок оподаткування в залежності від отриманого процентного доходу від депозиту.

* Для диференційованого оподаткування багатих осіб краще оподатковувати за диференційованою шкалою не доходи з депозитів (оскільки не це їхнє основне джерело доходів), а майно, доходи, нерухомість, предмети розкоші тощо, - що не буде дестабілізувати банки та економіку країни.

* Має бути єдина ставка податку (з бази оподаткування доцільно виключити лише соціальні рахунки, наприклад, пенсійні) для спрощення адміністрування і зменшення суспільних і державних витрат.

* Громадянину (вкладнику) важко буде прорахувати усі деталі, пов’язані з різними ставками оподаткування і на ці розрахунки витрачатиметься час і вкладника, і податківця, і банківського працівника. Це неефективні безглузді витрати людського (суспільного) та чиновницького часу, і що може просто і ефективно замінити комп’ютерна програма банку.

3. Відмінити подання податкової декларації вкладником.

* Подача декларацій власниками депозитних рахунків буде відлякувати людей від банківських заощаджень, оскільки подача декларації - це складна процедура, що займає багато часу та додасть вкладникам роботу щодо відвідування ще одного контролюючого органу, в якого через це збільшиться чисельність штату, адже мова йде про контроль за  45 млн. депозитних рахунків і  приблизно 10 млн.  вкладників.

* Громадяни будуть готові довірити банкам утримувати податок на процентний доход від  депозиту, якщо при цьому буде забезпечена банківська таємниця їх вкладу та не потрібно буде проходити бюрократичну процедуру розрахунку, подачі та перевірки податкової декларації.

Висновки: при такій організації і адмініструванні податків з доходів від депозитів фізичних осіб, які пропонує АУБ:

1)  бюджет гарантовано і в повному обсязі отримає вказаний податок без додаткових суспільних витрат;

2) в липні поточного року не буде відтоку депозитів, бо буде збережено інститут банківської таємниці і банки матимуть кращу ситуацію з ліквідністю та матимуть можливість кредитувати економіку.

Саме  цього ми і хотіли досягти у відповідності з державним і суспільним інтересом.

Шановні колеги!

В умовах посилення кризових явищ в банківській системі, розвиток банків неможливий без створення ефективної комплексної системи безпеки, яка забезпечить їх захист від зовнішніх та внутрішніх загроз.

ГО «Ліга протидії кібертероризму та інформаційним війнам» виступає з ініціативою проведення круглого столу на тему «Сучасні загрози безпеці компаній та банків».

Метою даного заходу є необхідність виявлення та аналізу загроз та інших факторів негативного впливу на розвиток банківської діяльності в Україні в умовах посилення кризових явищ у світовій і національній економіках.

У рамках заходу будуть розглянуті актуальні питання банківської безпеки:

1.    Огляд сучасних загроз безпеці компаній і банків в Україні.

2.    Комплексна система безпеки та управління ризиками компаній і банків на основі вимог міжнародних стандартів ISO: системний підхід до розробки та реалізації.

На круглому столі виступлять:

Когут Юрій, Голова Правління ГО «Ліга протидії кібертероризму та інформаційним війнам»;

Сугоняко Олександр, Президент Асоціації українських банків;

Гордієнко Сергій, Доктор юридичних наук, доцент Європейського університету;

Якушев Віталій, Директор «БізнесБезпекаІнформ».

Запрошуємо Вас та представників Вашого банку до участі у даному заході.

Надіємось, що наші рекомендації допоможуть банкам захистити свої активи від зовнішніх та внутрішніх загроз і ефективно працювати на ринку в умовах кризи.

Учасники круглого столу отримають комплект методичних матеріалів за даною темою.

Круглий стіл відбудеться 15 квітня 2014 року в Прес-центрі Інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ» (м.Київ, вул. Шамрила, 23) об 11.00 год. Реєстрація учасників - 10.30 – 11.00 год.

Зареєструватись на участь у круглому столі можна за телефоном (044) 220-29-82.

Голова правління

ГО «Ліга протидії кібертероризму та

інформаційним війнам»                                                          Ю.І. Когут

Національна  комісія, що здійснює  державне регулювання у  сфері ринків  фінансових  послуг

Для негайного розповсюдження

ПРЕС-РЕЛІЗ

  Нацкомфінпослуг має стати максимально відкритим та доступним державним органом для громадян та учасників ринку

11 квітня 2014, Київ. – Нацкомфінпослуг має стати максимально відкритим, прозорим та доступним державним органом для громадян та компаній-учасників ринку. Про це заявив тимчасово виконуючий обов’язки Голови Нацкомфінпослуг Максим Поляков під час виступу на II Міжнародній науково-практичній конференції «Страховий ринок України в умовах фінансової кризи».

«Завданням оновленої Нацкомфінпослуг стане забезпечення соціального партнерства між споживачами страхових послуг, їх надавачами та державою. Спільно з податкової адміністрацією ми будемо вживати заходи щодо синхронізації страхового та податкового регулювання. Нацкомфінпослуг буде підтримувати норму Податкового кодексу щодо переведення страховиків на загальну систему оподаткування. За цих умов страховий ринок перестане бути привабливим як інструмент ухилення від оподаткування, що в цілому призведе до збільшення надходжень до бюджету не тільки від страхових компаній, а також від інших суб’єктів оподаткування-учасників фінансових груп», - сказав Максим Поляков.

Він також зазначив, що пріоритетом діяльності Нацкомфінпослуг стане створення умов для чесної конкурентної роботи страхових компаній, а також максимальна дебюрократизація комісії, у тому числі через перехід на електронну форму подання інформації, впровадження он-лайн заявок тощо.  

Підбиваючи підсумки роботи страхового ринку України у 2013 році член Нацкомфінпослуг Валентина Левченко зазначила, що основні показники його розвитку продемонстрували позитивну динаміку. У порівнянні з 2012 роком обсяг надходжень валових страхових платежів, зріс на 33,3%, обсяг чистих страхових платежів збільшився на 6,3%. Валові страхові виплати у порівнянні з 2012 роком зменшились на 9,7%, чисті страхові виплати - на 8,1%. Збільшення у 5,8 раз обсягів вхідного перестрахування перестраховикам-резидентам свідчить про наявність «схемного» перестрахування та необхідність рішучих дій з боку держави.

Валентина Левченко також наголосила на необхідності впровадження низки заходів для мінімізації реакції фінансово-економічної  системи України на політичну кризу кінця 2013 - початку 2014 років.  «Для мінімізації ризиків на фінансовому ринку України Нацкомфінпослуг планує вжити низку заходів, серед яких підвищення вимог до капіталу страховиків з метою компенсації частини ризиків страхової діяльності за рахунок власного капіталу, виявлення найбільш вразливих  страховиків до стресових факторів шляхом проведення стрес-тестування щодо таких стресових подій, аналіз інформації від МТСБУ щодо гарантій виконання зобов’язань за договорами з ОСЦПВВНТЗ», - заявила Валентина Левченко.

Конкурентоспроможна, інвестиційно-приваблива страхова галузь із достатньою рентабельністю, що забезпечує додаткові надходження до державного бюджету та акумулювання довгострокових інвестицій всередині країни, вільна від корупції має стати стратегічною метою спільної роботи регулятора та представників страхового бізнесу.

   Для більш детальної інформації завітайте на наш веб сайт: www.nfp.gov.ua

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, під головуванням Тимчасово виконуючого обов’язки Голови Нацкомфінпослуг Максима Полякова 16 квітня 2014 року проведе Круглий стіл з питань реформування та розвитку страхового ринку, на якому будуть присутні народні депутати України, представники об’єднань страхових організацій страхового ринку, актуаріїв, страхових брокерів.

Така зустріч є нагальною потребою часу у зв’язку з необхідністю «перезавантаження» небанківського фінансового ринку, а також здійснення реформ у регулюванні та створення прозорого та ефективного державного регулятора.

«Реформи мають провадитися терміново та з «швидкими перемогами». Ми покладаємо надію на те, що оновлений регулятор забезпечить реальний захист мільйонів громадян України – споживачів небанківських фінансових послуг, сприятиме створенню інструментів участі приватного сектору у соціальному захисті громадян, а економіка отримає для свого розвитку захист від ризиків та суттєвий інвестиційний ресурс», - йшлося у спільній заяві асоціацій небанківського фінансового ринку до Прем’єр-Міністра України, яка була оприлюднена 8 квітня 2014 року на спільній прес-конференції керівників об’єднань страхового ринку.

Розуміючи актуальність вимог ринку та заради забезпечення соціального партнерства між споживачами страхових послуг, фінансовими компаніями та державоюна зустрічі керівництво Нацкомфінпослуг спільно з учасниками страхового ринку розглянуть нагальні питання перезавантаження страхового ринку та державного регулятора, серед яких:

·        основні елементи оновленої прозорої стратегії державного регулювання страхового ринку України;

•      реформування Нацкомфінпослуг: спрощення процедур регулювання, їх уніфікація, перехід на електронну форму подання інформації;

•      активізація участі об’єднань професійних учасників ринку у вирішенні проблем, що стримують його розвиток

•      створення умов для чесної конкурентної роботи страхових компаній;

•      створення умов для залучення іноземних інвестицій у страхову галузь.

Діяльність НБУ часів Януковича повинні аналізувати правоохоронці

Ще за часів Віктора Ющенка, президент Асоціації українських банків - АУБ - Олександр Сугоняко був одним з найефективніших лобістів банківської системи.

Навіть коли він зіпсував стосунки з багаторічним головою НБУ Володимиром Стельмахом, його асоціація все одно добивалася поступок від регулятора.

Іноді - через суди, іноді - через власне лобі в парламенті.

Однак все змінилося, коли Нацбанк очолив Сергій Арбузов. Усі дипломатичні таланти очільника АУБ виявилися нікчемними і навіть "шкідливими".

Подейкують, Арбузов, який не терпів жодної критики на свою адресу, буквально оскаженів, коли АУБ в суді успішно оскаржив одне з непопулярних рішень Нацбанку.

Олії у вогонь додала скандальна аналітична записка АУБ, адресована Віктору Януковичу, у якій Сугоняко вщент розкритикував діяльність НБУ.

"Наведений аналіз ставить під сумнів професійну компетентність нинішнього керівництва НБУ та його здатність виконувати покладені на нього конституційні функції", - говорилося у документі, датованому березнем 2012 року.

Після цього команда "молодих реформаторів" вирішила просто знищити АУБ разом з її керівником. Банкам було наказано терміново вийти з лав АУБ та вступити у новостворену Національну асоціацію банків України - НАБУ.

Цю "кишенькову" асоціацію поспіхом створив сам Арбузов разом з лояльним до нього Борисом Тимонькіним, який тоді очолював Укрсоцбанк.

Головним завданням НАБУ було демонструвати повну підтримку будь-яких дій керівництва НБУ. Після цього банкіри боялися не тільки фінансово підтримувати бунтівний АУБ, а й навіть спілкуватися з його керівником по телефону. Вони розуміли, що за це їх можуть чекати репресії з боку банківського регулятора.

Згодом податкова та прокуратура почали турбувати перевірками та кримінальними справами і саму АУБ, і нечисленні банки, які не захотіли залишати цю організацію. Сам Сугоняко дивом не опинився у в'язниці. "Доброзичливці" навіть підпалили йому авто разом з гаражем.

Із зміною влади АУБ отримала всі шанси відновити не тільки колишню кількість учасників, а і вплив на регулятора. Нинішній голова НБУ Степан Кубів та Олександр Сугоняко - побратими за революційною боротьбою та давні приятелі.

Однак навіть після Майдану Сугоняко більше нагадує запеклого опозиціонера. Схоже, у нього накопичилося багато неприємних запитань вже до нової влади. У тому числі - до діяльності його товариша Степана Кубіва.

Подейкують також, що невдовзі три банківскі асоціації - АУБ, НАБУ та УКБС - об'єднаються в единий кулак. Але чи відбудеться це, і якою може бути роль Сугоняко - поки незрозуміло.

***

- Чи справді на рахунках АУБ в "Ерде банку", який у січні 2013 року передано на ліквідацію, "зависло" 2,5 млн грн?

- Так, "зависли". Тільки сума майже удвічі менша.

- Яка доля цих грошей?

- Досі "висять"…

Фото stolica-ua.com

- Чому ви взагалі тримали гроші у цьому банку? У нього була не дуже добра репутація. Казали, що він займається відмиванням…

- За попередньої влади я не брав до уваги чутки. Проте я особисто знав колишнього власника "Ерде банку" Руслана Демчака. Ми були знайомі ще роки три-чотири до того. Сам зробив свій бізнес. Я його так сприймав.

Причина була у тому, що Третейський суд зацікавився цим банком, він надавав йому свої послуги. Була така зацікавленість з обох боків.

- Можливо, Сергій Арбузов та Ігор Соркін свідомо знищили цей банк, щоби залишити асоціацію без грошей?

- Нацбанк чудово розумів, що втрата мільйона гривень депозиту не є для АУБ смертельною. Ця версія виключається.

- Тобто це були не всі гроші асоціації?

- Безумовно. У 2012 році ми написали аналітичну записку, і згодом наші прогнози збулися на 100%. Ми сказали, що за такі дії Нацбанку його керівництво треба відправляти у відставку. Тоді вони нас перевіряли.

У нас п'ять чи шість банків з депозитами були. Там депозити були значно більші. Вони шукали у цих депозитах мені кримінальну справу.

- У чому вас звинувачували?

- Порушили за фактом. Розіслали постанову про порушення кримінальної справи усім банкам. Перелякали їх, але все одно багато банків залишилось в асоціації. Це свідчить, що честь системи, честь банкіра були врятовані.

- З чого почався ваш конфлікт з Арбузовим?

- У мене особистого конфлікту не було. Думаю, і в нього не було. Це парадокс, але це не був особистий конфлікт. Був професійний конфлікт з Нацбанком.

- Здається, все почалося з того, що АУБ у 2011 році подала до суду на Нацбанк. Асоціація просила скасувати постанову, що вимагала швидкої докапіталізації дрібних банків. Це їх розлютило?

- Трошки не так. Це теж мало місце, але треба уточнити. У 2009-2010 роках була спроба прийняти законопроект, який майже у сім разів збільшував банкам вимоги до мінімального капіталу - до 500 млн грн. Звісно, що це торкалося 120-130 банків.

Це було абсурдне рішення. Ми тоді знайшли документи, які показали, що це позиція Світового банку та МВФ. Ми їх "виловили" у листуванні президента і НБУ.

Фото zik.ua

Ми тоді знайшли підтримку у Верховній раді, і той законопроект, який намагалися прийняти, не пройшов. Після того ще Стельмах прийняв постанову і вирішив натиснути на банки у цій частині. Під час кризи! Маразм.

Закопуй мертві банки, але не души живі. Під час кризи треба ліквідовувати банки, що не підлягають оздоровленню, аби не поширювали інфекцію у системі. Ми подали до суду. Там було все так прийнято, що ми виграли два суди. Стельмах сперечався, він мусив демонструвати незгоду з АУБ, розуміючи, що ми праві.

- Із Стельмахом можна було судитися. Арбузов сприймав це як образу.

- Коли прийшла ця команда, вона усе провела через Вищий адміністративний суд. Нас навіть не запросили на засідання. Все було зроблено за їх "методикою". Суд прийняв рішення. Ми подали апеляцію. На неї ніхто не звернув увагу.

- У чому суть конфлікту?

- АУБ збиралася проводити з'їзд 24 червня 2011 року. Напередодні, 23 червня, я зустрічався з Юрієм Колобовим та Ігорем Соркіним. Ми домовилися, що я запрошу їх на з’їзд. Зрозуміло, що у мене підтримки 80%. Банки ще пам'ятали, що ми відстояли ці 130 банків. Голосів вистачало. І вони (Нацбанк. - ЕП) зривають з'їзд.

Дають команду через обласні управління, щоб банки не приїздили.

- Про що ви домовилися на зустрічі з Колобовим і Соркіним? Вони просили вас піти з АУБ?

- Ні. Я заїхав до них. Ми обговорили порядок денний.

- Вони вам не казали, що хочуть змінити вас на більш лояльну людину? Не пропонували звільнити місце для Тимонькіна?

- Ні. Але після того вони просто зірвали з'їзд. Говорили зі мною про одне, а зробили інше. Далі був вересень 2011 року. Паспортизація і така інша дурня. Знову країна стала на шлях збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. "Регіонали" копіювали 2005, 2006-2008 роки. Все знову йшло до кризи.

АУБ почала говорити про необхідність лібералізації курсової політики, але це було проти політики нульової інфляції і стабільного курсу. Там була ще одна зустріч. У березні 2011 року ми зустрілися з Арбузовим якраз на його день народження. Я був з Аржевітіним і першим віце-президентом АУБ Бондарем.

Серед іншого я зробив акцент на погашенні держборгу. Тимошенко тоді збільшила державний зовнішній борг з 14-16 млрд дол до 39 млрд дол. Я спитав: ви думаєте, як будете його обслуговувати? Якщо не налаштуєте банківську галузь на те, щоб вона реально кредитувала економіку під нормальний процент, то будуть проблеми.

Відповідь Арбузова: "Ми не будемо займатись економікою".

Фото ivejournal.com

- А чим тоді?

- Такий же вираз обличчя був у нас трьох. Він каже: "Ми будемо конвертувати нашу заборгованість перед кредиторами в активи українських підприємств і не тільки". Я взагалі приходив до тями від того, що вони роблять, мабуть, з рік.

У березні 2011 року я зрозумів, що все, треба щось робити, інакше з країною буде біда. Сьогодні ми пожинаємо плоди їх політики бездумного нарощення боргу.

- Тобто вони хотіли розрахуватися майном підприємств?

- Так, розпродати країну, грубо кажучи, під кредити. Це такий чисто паразитарний образ мислення. Я працював з усіма головами Нацбанку: з Ющенком, Тігіпком, Стельмахом, Яценюком. З усіма у різних стосунках був.

Завжди, коли вони приймали якесь рішення, ми в асоціації могли зрозуміти, для чого вони його приймали. А від рішень цих оригіналів, як називав їх мій водій, протягом 2011 року у мене мізки плавилися. Я не міг збагнути, для чого вони це роблять. Я досі не розумію багатьох речей. Ту ж паспортизацію.

- Чим скінчилися кримінальні справи проти АУБ?

- Що не забереш у Януковича - він системно все робив. Він системно підгрібав усе, що лежало. Була команда взагалі нейтралізувати всі самостійні громадські об'єднання, які можуть заважати. Вони просто сказали: треба закривати АУБ.

У березні-квітні 2012 року у нас податкова сиділа місяць. Перевіряли за три роки. Це почалося наступного дня після того, як я заявив про необхідність відставки Арбузова. Шукали, де Сугоняко краде. В АУБ все було чисто.

Мені потім хлопці з прокуратури передавали слова Януковича. Він казав: "Сугоняко считает нас ворами, но мы ему покажем, что все воры". Вони так нічого і не знайшли. Через місяць у мене зайнявся гараж з машиною. Влітку 2013 року взагалі порушили справу проти мене, ніби я підробив власний підпис…

- Як банки мотивували переходити з АУБ в НАБУ?

- Мотивація була проста. Після порушення кримінальної справи розіслали всім банкам запити. Почали перевіряти банки, з якими у нас були депозитні відносини. Пішли рекомендації - їх обдзвонювали і пояснювали, що з АУБ треба йти.

- Скільки банків залишилося в АУБ?

- 50 банків (було 130. - ЕП).

- Казали, що всього 10-15…

Фото glavcom.ua

- Чутки комусь же хочеться поширювати. Єдине, що не всі ці банки платили. Ще з десяток установ були засланими, вони залишилися про всяк випадок. Однак я пишаюся тими, хто витримав тиск криміналу у владі і зберіг обличчя.

- У них виникали проблеми в НБУ з рефінансуванням, перевірками?

- Тиск був. Перевіряли, але зловживань не було, вони нормально працюють.

- Приватбанк вийшов?

- Одразу після моєї заяви Приватбанк вийшов і заявив, що засуджує нашу заяву про відставку керівництва НБУ. Так робили всі, хто виходив, публічно демонструючи лояльність.

- Зараз, після зміни влади, будете повертати status quo?

- Є бажання відновити повноцінне об'єднання банківської системи. Дуже важко в умовах такої кризи, але до цього треба йти.

- Чи справді є плани об'єднати всі три асоціації - АУБ, НАБУ та УКБС?

- Нікому не вдасться об'єднати їх адміністративно. Цього не могли зробити навіть при диктатурі Януковича. Може бути функціональне об'єднання. Ми вже контактуємо. Мене перестали боятися.

- Враховуючи ваші дружні стосунки з Кубівим, вам вдасться повернути колишній вплив АУБ?

- Чим відрізняється Кубів від Соркіна чи Арбузова? Тим, що йому треба чути ринок. Я знаю його ставлення до НАБУ - воно негативне. Було. Ми з ним виходили на прес-конференції, коли він був заступником банківського комітету Верховної ради, демонструючи, що ми співпрацюємо. Однак мене Нацбанк Арбузова не приймав.

Після дня народження Арбузова у мене забрали перепустку, а зараз доступ є. Він є у будь-якого банку. Зараз є конкуренція. Думаю, ніхто не монополізує доступ до Кубіва. Такого не буде. Йому це не потрібно.

- Коли Кубів очолив Нацбанк, курс був 9,4. Зараз - 11,7. Це нормально?

- Наші розрахунки в кінці 2012 року, на які ми витратили багато часу, дали прогноз 10,5. Це був нормальний економічно обґрунтований курс. Через три місяці міжнародні фахівці зробили аналогічний прогноз.

За останні два місяці платіжний баланс кращий, ніж був у 2013 році. 10,5 - обґрунтований курс, а 11,5 - це небажання НБУ впливати на нього плюс паніка.

- Ви не вважаєте, що це результат безмежного рефінансування банків? Тільки у лютому та березні довгострокових кредитів - на строк більше 30 днів - Нацбанк надав на 41 млрд грн.

Фото gorshenin.eu

- Може бути, але цей доважок - 1 грн до 10,5 - це паніка. Останнім часом об'єми придбання валюти на міжбанку впали. Іноді це всього 300 млн дол. У Соркіна було по 5 млрд дол на день. При цьому на ринку курс 9-9,1, а середній курс 8,14. Хтось гарно купував. Ніхто цим не займається, але це не моя тема. Я не прокурор.

- Чому Нацбанк не може "заспокоїти" паніку адміністративним шляхом, як це робили попередники?

- Важко. Не характерно. Адміністративний вплив цього Нацбанку менший. Його менше бояться.

- Чому нове керівництво Нацбанку може дозволити собі адміністративним шляхом ввести добові ліміти на повернення валютних депозитів, а обмежити курс на міжбанку не може? Нема логіки.

- Ну, воно все одно повилазить. В частині непопулярних заходів. У лютому, ще до того як Росія пішла на нас війною, треба було прийняти закон про заборону відтоку депозитів. Тоді крупні клієнти не забрали б свої гроші, і ці 60 млрд грн депозитів з початку 2014 року не пішли би з банків. Не було б таких проблем.

- Ще у грудні 2013 року Нацбанк планував ввести мораторій на дострокове зняття депозитів, але чомусь передумав.

- Мені здається, їм вже було все одно. Постанови НБУ про мораторій напівзаконні. Закон треба було приймати. Тому що приходить "крутелик" до голови правління банку і говорить: "Давай депозит". Тоді б він міг сказати: "Вибач, у мене закон". Постанова б не врятувала.

- Звідки взялися такі аномальні об'єми торгів на міжбанку в кінці січня - на початку лютого: 4-5 млрд дол на день?

- Це робили люди, які мали доступ до ринку і мали можливість купувати за курсом, близьким до офіційного. Вони купували і продавали по кілька разів, ці обороти накручувалися.

- Чому Кубів, коли прийшов у Нацбанк, призначив Соркіна радником?

- У мене реакція була різко негативна. Пояснень досі не маю.

- Чи потрібен він був, щоб, як казав сам Кубів, передати справи?

- ...

- Як ви вважаєте, буде новий голова НБУ розслідувати діяльність своїх попередників?

- Думаю, це не його завдання - розслідувати.

- Він може провести якесь службове розслідування, а результати передати правоохоронцям.

Фото zik.ua

- Діяльність Нацбанку в часи Януковича повинна бути предметом аналізу правоохоронних органів. Просто за всіма фактами.

- Але для цього потрібні воля та бажання Кубіва.

- А до чого тут Кубів?

- Як ви це бачите: прийде прокуратура та зробить виїмку документів?

- Вони повинні попросити інформацію, а Нацбанк її надасть. Куди він дінеться?

- Як завжди, прикриються банківською таємницею.

- Починати треба з простого. Куди поділися валютні резерви? У квітні 2011 року їх було 38,6 млрд дол, а коли вони пішли з Нацбанку, залишилося 15,5 млрд дол. Далі - діяльність конвертаційних центрів, політичне нищення банків.

- Ви чули від колег скарги, що Арбузов та Соркін надавали рефінансування в основному за "подарунки" в розмірі 7-15% від суми кредиту?

- Доказів у мене нема. Ті банки, що були в асоціації, цього не носили, а ті, що носили, не скажуть. Звичайно, я чув, що навіть вимагали прямим текстом.

Про це теж говорили, але я думаю, що не це головне. Страшно, що банківська галузь була задіяна у технологічному забезпеченні крадіжок, які здійснювалися з бюджету, на державних закупівлях. У схемах легалізації цих коштів, виведення за кордон і в організації конвертаційних центрів.

- Що тепер робити з цими банками?

- Давайте дивитися на ці події на макрорівні. До приходу "регіоналів" та Арбузова у Нацбанк були у нас ці конвертаційні центри? Були. Просто вони належали іншим людям. Вони заробляли на цьому, а потім їх замінили інші. Повна заміна відбулася десь у вересні-жовтні 2011 року. Тепер питання: чи буде все це тривати?

Буде, тому що існує попит, тому що є тіньова економіка, яка тікає від податків. Що робити з цими банками? Якщо це просто банк, де нема клієнтури і вкладників, - розігнати, покарати. Якщо банк має клієнтів та власників з поганою репутацією, - націоналізувати та перепродавати. Це функція НБУ.

При цьому треба міняти не тільки власників, але й голів правління.

- Коли при Кубіві банкам почали надавати такі величезні об'єми рефінансування, ринком поповзли чутки про "відкати" у розмірі 3-5%.

- Якщо беруть - руки повідрубувати. Не знаю, але Кубів працював головою правління банку за часів Ющенка. На той час такого не було. Я не допускаю, що він може замкнути на собі чи побудувати систему хабарів.

Фото glavcom.ua

Великі об'єми рефінансування пояснюються великим відпливом депозитів. Відійшло 60 млрд грн депозитів, а рефінансування - 40 млрд грн. Замало. У мене інше питання: чому слідом за грошима, які видаються, ніхто не посилає кураторів, які б наглядали за їх використанням?

У Нацбанку працює 11 тис персоналу. Можна знайти 180 спеціалістів, які б контролювали використання рефінансування. Чому це не зроблено? Також не зрозуміло, чому така велика ставка рефінансування - 19,5% річних.

- Кубів на зустрічі з банкірами пояснив, що така ставка буде запобіжником від корупції, що ніхто не зможе сплатити "відкат", вищий за цю ціну.

- Браво, гарна думка! В голову не приходила! Але якщо у банку достроково забрали 200 млн грн депозитів, це провина не банкіра, а держави.

Чому банки повинні платити владі майже 20%? Вони заплатять, але перекладуть це на собівартість кредитів. Тому хай НБУ поверне проценти за рефінансування банкам. І хабарів не буде, і рефінансування буде за нормальний процент.

- Як ви оцінюєте недавні призначення в правлінні НБУ? Повернулися старі кадри, які працювали ще за часів Стельмаха. Чому нема нових облич? Чому досі сидять кадри Арбузова і Соркіна?

- Просто я знаю, як у нас формується керівництво Нацбанку, міністерств, відомств. Всюди діє ідіотський партійний принцип - квоти, гризня.

Голова Нацбанку не самостійний у визначенні тих, з ким буде працювати. Іде "дерибан" посад між верхівкою політичних партій. Три проценти населення, які у цих партіях, поставляють кадри всій країні, абсурд.

- За чиєю квотою залишаються члени правління, яких призначав Арбузов?

- Арбузов і Соркін повиганяли з Нацбанку професіоналів, які розумілися на монетарній і валютній політиці. Призначили виконавців. Рішення приймали навіть не Соркін та Арбузов. Рішення приймалися поза Нацбанком.

Вони були просто виконавцями. Кубіву треба сформувати дієву групу радників, професіоналів, які б могли аналізувати проблеми та надавати пропозиції.

- Серед недавно призначених членів ради НБУ не виявилося Станіслава Аржевітіна, кандидатуру якого лобіювала АУБ.

- Всі три банківські асоціації його підтримали. Він пройшов погодження з різними фракціями, в комітеті Верховної ради, і ні в кого не було зауважень з точки зору його незалежності і професійності. Кубів теж підтримав цю кандидатуру.

- Чому ж тоді його не виявилося у списку під час голосування?

- Коли внесли список у Верховну раду, Аржевітіна там уже не було. Чому - не відомо. Коли Турчинову зробили зауваження, він сказав: почнемо міняти - взагалі не проголосуємо, а для МВФ це потрібно.

http://www.epravda.com.ua/publications/2014/04/10/437454/

3 квітня 2014 року

Нова влада країни  виголошує гасла про  «повне перезавантаження всіх  гілок влади»,  приймає закон   «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»,  запроваджує додаткові фіскальні навантаження  на бізнес і населення тощо,  не усвідомлюючи того, що  відновлення  економіки без   повномасштабного залучення оздоровленої банківської системи України в цей процес неможливе.

Банківська спільнота, знаючи реальний стан економіки,  мала намір  посилити спільні дії з Національним банком України, направлені на оздоровлення банківської системи, посилення її ролі в економічному житті країни та  забезпечення незалежності НБУ, делегуючи свого представника  банкіра-професіонала,    до складу Ради НБУ. Очевидною була необхідність публічного обговорення кандидатур у стратегічно важливий орган, яким має бути Рада Національного банку України. Нажаль, і нова  влада     проігнорувала голос банківської   галузі і громадськості. Знову кулуарна  метушня замість прозорості і відкритості,   що  обіцяли сьогоднішні зверхники Майдану.

Представники трьох  банківських асоціацій -  Асоціації українських банків,  Українського Кредитно – Банківського Союзу, Незалежної асоціації банків України, які представляють   другий рівень банківської системи,   звернулася до Верховної Ради України, Голови Національного банку України з   клопотанням щодо включення їхнього представника  до складу Ради НБУ.   В проектах рішень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з цього питання, як  нас запевняли члени Комітету  та члени інших фракцій, де обговорювались кандидати, представник від банківських асоціацій був включений до  списку осіб, що подавались на розгляд Верховної Ради України і до його   кандидатури   не було жодних зауважень. Проте в списках для голосування його прізвища не виявилося… Такі  непрозорі рішення в стінах Верховної Ради України свідчать про відсутність очікуваних громадськістю, Майданом і Віче  змін в законодавчому органі країни  і продовження  наперсточникових рухів у виконанні  вже інших парламентських диригентів в інтересах  вже іншого клану, який опановує владну вертикаль.   

В галузі не дуже надіялися  на  обіцяні зміни і розуміють, що боротьба за справжню Україну і її економічне відновлення   триває.

          О. Сугоняко, президент Асоціації   українських  банків