Діяльність НБУ часів Януковича повинні аналізувати правоохоронці

Ще за часів Віктора Ющенка, президент Асоціації українських банків - АУБ - Олександр Сугоняко був одним з найефективніших лобістів банківської системи.

Навіть коли він зіпсував стосунки з багаторічним головою НБУ Володимиром Стельмахом, його асоціація все одно добивалася поступок від регулятора.

Іноді - через суди, іноді - через власне лобі в парламенті.

Однак все змінилося, коли Нацбанк очолив Сергій Арбузов. Усі дипломатичні таланти очільника АУБ виявилися нікчемними і навіть "шкідливими".

Подейкують, Арбузов, який не терпів жодної критики на свою адресу, буквально оскаженів, коли АУБ в суді успішно оскаржив одне з непопулярних рішень Нацбанку.

Олії у вогонь додала скандальна аналітична записка АУБ, адресована Віктору Януковичу, у якій Сугоняко вщент розкритикував діяльність НБУ.

"Наведений аналіз ставить під сумнів професійну компетентність нинішнього керівництва НБУ та його здатність виконувати покладені на нього конституційні функції", - говорилося у документі, датованому березнем 2012 року.

Після цього команда "молодих реформаторів" вирішила просто знищити АУБ разом з її керівником. Банкам було наказано терміново вийти з лав АУБ та вступити у новостворену Національну асоціацію банків України - НАБУ.

Цю "кишенькову" асоціацію поспіхом створив сам Арбузов разом з лояльним до нього Борисом Тимонькіним, який тоді очолював Укрсоцбанк.

Головним завданням НАБУ було демонструвати повну підтримку будь-яких дій керівництва НБУ. Після цього банкіри боялися не тільки фінансово підтримувати бунтівний АУБ, а й навіть спілкуватися з його керівником по телефону. Вони розуміли, що за це їх можуть чекати репресії з боку банківського регулятора.

Згодом податкова та прокуратура почали турбувати перевірками та кримінальними справами і саму АУБ, і нечисленні банки, які не захотіли залишати цю організацію. Сам Сугоняко дивом не опинився у в'язниці. "Доброзичливці" навіть підпалили йому авто разом з гаражем.

Із зміною влади АУБ отримала всі шанси відновити не тільки колишню кількість учасників, а і вплив на регулятора. Нинішній голова НБУ Степан Кубів та Олександр Сугоняко - побратими за революційною боротьбою та давні приятелі.

Однак навіть після Майдану Сугоняко більше нагадує запеклого опозиціонера. Схоже, у нього накопичилося багато неприємних запитань вже до нової влади. У тому числі - до діяльності його товариша Степана Кубіва.

Подейкують також, що невдовзі три банківскі асоціації - АУБ, НАБУ та УКБС - об'єднаються в единий кулак. Але чи відбудеться це, і якою може бути роль Сугоняко - поки незрозуміло.

***

- Чи справді на рахунках АУБ в "Ерде банку", який у січні 2013 року передано на ліквідацію, "зависло" 2,5 млн грн?

- Так, "зависли". Тільки сума майже удвічі менша.

- Яка доля цих грошей?

- Досі "висять"…

Фото stolica-ua.com

- Чому ви взагалі тримали гроші у цьому банку? У нього була не дуже добра репутація. Казали, що він займається відмиванням…

- За попередньої влади я не брав до уваги чутки. Проте я особисто знав колишнього власника "Ерде банку" Руслана Демчака. Ми були знайомі ще роки три-чотири до того. Сам зробив свій бізнес. Я його так сприймав.

Причина була у тому, що Третейський суд зацікавився цим банком, він надавав йому свої послуги. Була така зацікавленість з обох боків.

- Можливо, Сергій Арбузов та Ігор Соркін свідомо знищили цей банк, щоби залишити асоціацію без грошей?

- Нацбанк чудово розумів, що втрата мільйона гривень депозиту не є для АУБ смертельною. Ця версія виключається.

- Тобто це були не всі гроші асоціації?

- Безумовно. У 2012 році ми написали аналітичну записку, і згодом наші прогнози збулися на 100%. Ми сказали, що за такі дії Нацбанку його керівництво треба відправляти у відставку. Тоді вони нас перевіряли.

У нас п'ять чи шість банків з депозитами були. Там депозити були значно більші. Вони шукали у цих депозитах мені кримінальну справу.

- У чому вас звинувачували?

- Порушили за фактом. Розіслали постанову про порушення кримінальної справи усім банкам. Перелякали їх, але все одно багато банків залишилось в асоціації. Це свідчить, що честь системи, честь банкіра були врятовані.

- З чого почався ваш конфлікт з Арбузовим?

- У мене особистого конфлікту не було. Думаю, і в нього не було. Це парадокс, але це не був особистий конфлікт. Був професійний конфлікт з Нацбанком.

- Здається, все почалося з того, що АУБ у 2011 році подала до суду на Нацбанк. Асоціація просила скасувати постанову, що вимагала швидкої докапіталізації дрібних банків. Це їх розлютило?

- Трошки не так. Це теж мало місце, але треба уточнити. У 2009-2010 роках була спроба прийняти законопроект, який майже у сім разів збільшував банкам вимоги до мінімального капіталу - до 500 млн грн. Звісно, що це торкалося 120-130 банків.

Це було абсурдне рішення. Ми тоді знайшли документи, які показали, що це позиція Світового банку та МВФ. Ми їх "виловили" у листуванні президента і НБУ.

Фото zik.ua

Ми тоді знайшли підтримку у Верховній раді, і той законопроект, який намагалися прийняти, не пройшов. Після того ще Стельмах прийняв постанову і вирішив натиснути на банки у цій частині. Під час кризи! Маразм.

Закопуй мертві банки, але не души живі. Під час кризи треба ліквідовувати банки, що не підлягають оздоровленню, аби не поширювали інфекцію у системі. Ми подали до суду. Там було все так прийнято, що ми виграли два суди. Стельмах сперечався, він мусив демонструвати незгоду з АУБ, розуміючи, що ми праві.

- Із Стельмахом можна було судитися. Арбузов сприймав це як образу.

- Коли прийшла ця команда, вона усе провела через Вищий адміністративний суд. Нас навіть не запросили на засідання. Все було зроблено за їх "методикою". Суд прийняв рішення. Ми подали апеляцію. На неї ніхто не звернув увагу.

- У чому суть конфлікту?

- АУБ збиралася проводити з'їзд 24 червня 2011 року. Напередодні, 23 червня, я зустрічався з Юрієм Колобовим та Ігорем Соркіним. Ми домовилися, що я запрошу їх на з’їзд. Зрозуміло, що у мене підтримки 80%. Банки ще пам'ятали, що ми відстояли ці 130 банків. Голосів вистачало. І вони (Нацбанк. - ЕП) зривають з'їзд.

Дають команду через обласні управління, щоб банки не приїздили.

- Про що ви домовилися на зустрічі з Колобовим і Соркіним? Вони просили вас піти з АУБ?

- Ні. Я заїхав до них. Ми обговорили порядок денний.

- Вони вам не казали, що хочуть змінити вас на більш лояльну людину? Не пропонували звільнити місце для Тимонькіна?

- Ні. Але після того вони просто зірвали з'їзд. Говорили зі мною про одне, а зробили інше. Далі був вересень 2011 року. Паспортизація і така інша дурня. Знову країна стала на шлях збільшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. "Регіонали" копіювали 2005, 2006-2008 роки. Все знову йшло до кризи.

АУБ почала говорити про необхідність лібералізації курсової політики, але це було проти політики нульової інфляції і стабільного курсу. Там була ще одна зустріч. У березні 2011 року ми зустрілися з Арбузовим якраз на його день народження. Я був з Аржевітіним і першим віце-президентом АУБ Бондарем.

Серед іншого я зробив акцент на погашенні держборгу. Тимошенко тоді збільшила державний зовнішній борг з 14-16 млрд дол до 39 млрд дол. Я спитав: ви думаєте, як будете його обслуговувати? Якщо не налаштуєте банківську галузь на те, щоб вона реально кредитувала економіку під нормальний процент, то будуть проблеми.

Відповідь Арбузова: "Ми не будемо займатись економікою".

Фото ivejournal.com

- А чим тоді?

- Такий же вираз обличчя був у нас трьох. Він каже: "Ми будемо конвертувати нашу заборгованість перед кредиторами в активи українських підприємств і не тільки". Я взагалі приходив до тями від того, що вони роблять, мабуть, з рік.

У березні 2011 року я зрозумів, що все, треба щось робити, інакше з країною буде біда. Сьогодні ми пожинаємо плоди їх політики бездумного нарощення боргу.

- Тобто вони хотіли розрахуватися майном підприємств?

- Так, розпродати країну, грубо кажучи, під кредити. Це такий чисто паразитарний образ мислення. Я працював з усіма головами Нацбанку: з Ющенком, Тігіпком, Стельмахом, Яценюком. З усіма у різних стосунках був.

Завжди, коли вони приймали якесь рішення, ми в асоціації могли зрозуміти, для чого вони його приймали. А від рішень цих оригіналів, як називав їх мій водій, протягом 2011 року у мене мізки плавилися. Я не міг збагнути, для чого вони це роблять. Я досі не розумію багатьох речей. Ту ж паспортизацію.

- Чим скінчилися кримінальні справи проти АУБ?

- Що не забереш у Януковича - він системно все робив. Він системно підгрібав усе, що лежало. Була команда взагалі нейтралізувати всі самостійні громадські об'єднання, які можуть заважати. Вони просто сказали: треба закривати АУБ.

У березні-квітні 2012 року у нас податкова сиділа місяць. Перевіряли за три роки. Це почалося наступного дня після того, як я заявив про необхідність відставки Арбузова. Шукали, де Сугоняко краде. В АУБ все було чисто.

Мені потім хлопці з прокуратури передавали слова Януковича. Він казав: "Сугоняко считает нас ворами, но мы ему покажем, что все воры". Вони так нічого і не знайшли. Через місяць у мене зайнявся гараж з машиною. Влітку 2013 року взагалі порушили справу проти мене, ніби я підробив власний підпис…

- Як банки мотивували переходити з АУБ в НАБУ?

- Мотивація була проста. Після порушення кримінальної справи розіслали всім банкам запити. Почали перевіряти банки, з якими у нас були депозитні відносини. Пішли рекомендації - їх обдзвонювали і пояснювали, що з АУБ треба йти.

- Скільки банків залишилося в АУБ?

- 50 банків (було 130. - ЕП).

- Казали, що всього 10-15…

Фото glavcom.ua

- Чутки комусь же хочеться поширювати. Єдине, що не всі ці банки платили. Ще з десяток установ були засланими, вони залишилися про всяк випадок. Однак я пишаюся тими, хто витримав тиск криміналу у владі і зберіг обличчя.

- У них виникали проблеми в НБУ з рефінансуванням, перевірками?

- Тиск був. Перевіряли, але зловживань не було, вони нормально працюють.

- Приватбанк вийшов?

- Одразу після моєї заяви Приватбанк вийшов і заявив, що засуджує нашу заяву про відставку керівництва НБУ. Так робили всі, хто виходив, публічно демонструючи лояльність.

- Зараз, після зміни влади, будете повертати status quo?

- Є бажання відновити повноцінне об'єднання банківської системи. Дуже важко в умовах такої кризи, але до цього треба йти.

- Чи справді є плани об'єднати всі три асоціації - АУБ, НАБУ та УКБС?

- Нікому не вдасться об'єднати їх адміністративно. Цього не могли зробити навіть при диктатурі Януковича. Може бути функціональне об'єднання. Ми вже контактуємо. Мене перестали боятися.

- Враховуючи ваші дружні стосунки з Кубівим, вам вдасться повернути колишній вплив АУБ?

- Чим відрізняється Кубів від Соркіна чи Арбузова? Тим, що йому треба чути ринок. Я знаю його ставлення до НАБУ - воно негативне. Було. Ми з ним виходили на прес-конференції, коли він був заступником банківського комітету Верховної ради, демонструючи, що ми співпрацюємо. Однак мене Нацбанк Арбузова не приймав.

Після дня народження Арбузова у мене забрали перепустку, а зараз доступ є. Він є у будь-якого банку. Зараз є конкуренція. Думаю, ніхто не монополізує доступ до Кубіва. Такого не буде. Йому це не потрібно.

- Коли Кубів очолив Нацбанк, курс був 9,4. Зараз - 11,7. Це нормально?

- Наші розрахунки в кінці 2012 року, на які ми витратили багато часу, дали прогноз 10,5. Це був нормальний економічно обґрунтований курс. Через три місяці міжнародні фахівці зробили аналогічний прогноз.

За останні два місяці платіжний баланс кращий, ніж був у 2013 році. 10,5 - обґрунтований курс, а 11,5 - це небажання НБУ впливати на нього плюс паніка.

- Ви не вважаєте, що це результат безмежного рефінансування банків? Тільки у лютому та березні довгострокових кредитів - на строк більше 30 днів - Нацбанк надав на 41 млрд грн.

Фото gorshenin.eu

- Може бути, але цей доважок - 1 грн до 10,5 - це паніка. Останнім часом об'єми придбання валюти на міжбанку впали. Іноді це всього 300 млн дол. У Соркіна було по 5 млрд дол на день. При цьому на ринку курс 9-9,1, а середній курс 8,14. Хтось гарно купував. Ніхто цим не займається, але це не моя тема. Я не прокурор.

- Чому Нацбанк не може "заспокоїти" паніку адміністративним шляхом, як це робили попередники?

- Важко. Не характерно. Адміністративний вплив цього Нацбанку менший. Його менше бояться.

- Чому нове керівництво Нацбанку може дозволити собі адміністративним шляхом ввести добові ліміти на повернення валютних депозитів, а обмежити курс на міжбанку не може? Нема логіки.

- Ну, воно все одно повилазить. В частині непопулярних заходів. У лютому, ще до того як Росія пішла на нас війною, треба було прийняти закон про заборону відтоку депозитів. Тоді крупні клієнти не забрали б свої гроші, і ці 60 млрд грн депозитів з початку 2014 року не пішли би з банків. Не було б таких проблем.

- Ще у грудні 2013 року Нацбанк планував ввести мораторій на дострокове зняття депозитів, але чомусь передумав.

- Мені здається, їм вже було все одно. Постанови НБУ про мораторій напівзаконні. Закон треба було приймати. Тому що приходить "крутелик" до голови правління банку і говорить: "Давай депозит". Тоді б він міг сказати: "Вибач, у мене закон". Постанова б не врятувала.

- Звідки взялися такі аномальні об'єми торгів на міжбанку в кінці січня - на початку лютого: 4-5 млрд дол на день?

- Це робили люди, які мали доступ до ринку і мали можливість купувати за курсом, близьким до офіційного. Вони купували і продавали по кілька разів, ці обороти накручувалися.

- Чому Кубів, коли прийшов у Нацбанк, призначив Соркіна радником?

- У мене реакція була різко негативна. Пояснень досі не маю.

- Чи потрібен він був, щоб, як казав сам Кубів, передати справи?

- ...

- Як ви вважаєте, буде новий голова НБУ розслідувати діяльність своїх попередників?

- Думаю, це не його завдання - розслідувати.

- Він може провести якесь службове розслідування, а результати передати правоохоронцям.

Фото zik.ua

- Діяльність Нацбанку в часи Януковича повинна бути предметом аналізу правоохоронних органів. Просто за всіма фактами.

- Але для цього потрібні воля та бажання Кубіва.

- А до чого тут Кубів?

- Як ви це бачите: прийде прокуратура та зробить виїмку документів?

- Вони повинні попросити інформацію, а Нацбанк її надасть. Куди він дінеться?

- Як завжди, прикриються банківською таємницею.

- Починати треба з простого. Куди поділися валютні резерви? У квітні 2011 року їх було 38,6 млрд дол, а коли вони пішли з Нацбанку, залишилося 15,5 млрд дол. Далі - діяльність конвертаційних центрів, політичне нищення банків.

- Ви чули від колег скарги, що Арбузов та Соркін надавали рефінансування в основному за "подарунки" в розмірі 7-15% від суми кредиту?

- Доказів у мене нема. Ті банки, що були в асоціації, цього не носили, а ті, що носили, не скажуть. Звичайно, я чув, що навіть вимагали прямим текстом.

Про це теж говорили, але я думаю, що не це головне. Страшно, що банківська галузь була задіяна у технологічному забезпеченні крадіжок, які здійснювалися з бюджету, на державних закупівлях. У схемах легалізації цих коштів, виведення за кордон і в організації конвертаційних центрів.

- Що тепер робити з цими банками?

- Давайте дивитися на ці події на макрорівні. До приходу "регіоналів" та Арбузова у Нацбанк були у нас ці конвертаційні центри? Були. Просто вони належали іншим людям. Вони заробляли на цьому, а потім їх замінили інші. Повна заміна відбулася десь у вересні-жовтні 2011 року. Тепер питання: чи буде все це тривати?

Буде, тому що існує попит, тому що є тіньова економіка, яка тікає від податків. Що робити з цими банками? Якщо це просто банк, де нема клієнтури і вкладників, - розігнати, покарати. Якщо банк має клієнтів та власників з поганою репутацією, - націоналізувати та перепродавати. Це функція НБУ.

При цьому треба міняти не тільки власників, але й голів правління.

- Коли при Кубіві банкам почали надавати такі величезні об'єми рефінансування, ринком поповзли чутки про "відкати" у розмірі 3-5%.

- Якщо беруть - руки повідрубувати. Не знаю, але Кубів працював головою правління банку за часів Ющенка. На той час такого не було. Я не допускаю, що він може замкнути на собі чи побудувати систему хабарів.

Фото glavcom.ua

Великі об'єми рефінансування пояснюються великим відпливом депозитів. Відійшло 60 млрд грн депозитів, а рефінансування - 40 млрд грн. Замало. У мене інше питання: чому слідом за грошима, які видаються, ніхто не посилає кураторів, які б наглядали за їх використанням?

У Нацбанку працює 11 тис персоналу. Можна знайти 180 спеціалістів, які б контролювали використання рефінансування. Чому це не зроблено? Також не зрозуміло, чому така велика ставка рефінансування - 19,5% річних.

- Кубів на зустрічі з банкірами пояснив, що така ставка буде запобіжником від корупції, що ніхто не зможе сплатити "відкат", вищий за цю ціну.

- Браво, гарна думка! В голову не приходила! Але якщо у банку достроково забрали 200 млн грн депозитів, це провина не банкіра, а держави.

Чому банки повинні платити владі майже 20%? Вони заплатять, але перекладуть це на собівартість кредитів. Тому хай НБУ поверне проценти за рефінансування банкам. І хабарів не буде, і рефінансування буде за нормальний процент.

- Як ви оцінюєте недавні призначення в правлінні НБУ? Повернулися старі кадри, які працювали ще за часів Стельмаха. Чому нема нових облич? Чому досі сидять кадри Арбузова і Соркіна?

- Просто я знаю, як у нас формується керівництво Нацбанку, міністерств, відомств. Всюди діє ідіотський партійний принцип - квоти, гризня.

Голова Нацбанку не самостійний у визначенні тих, з ким буде працювати. Іде "дерибан" посад між верхівкою політичних партій. Три проценти населення, які у цих партіях, поставляють кадри всій країні, абсурд.

- За чиєю квотою залишаються члени правління, яких призначав Арбузов?

- Арбузов і Соркін повиганяли з Нацбанку професіоналів, які розумілися на монетарній і валютній політиці. Призначили виконавців. Рішення приймали навіть не Соркін та Арбузов. Рішення приймалися поза Нацбанком.

Вони були просто виконавцями. Кубіву треба сформувати дієву групу радників, професіоналів, які б могли аналізувати проблеми та надавати пропозиції.

- Серед недавно призначених членів ради НБУ не виявилося Станіслава Аржевітіна, кандидатуру якого лобіювала АУБ.

- Всі три банківські асоціації його підтримали. Він пройшов погодження з різними фракціями, в комітеті Верховної ради, і ні в кого не було зауважень з точки зору його незалежності і професійності. Кубів теж підтримав цю кандидатуру.

- Чому ж тоді його не виявилося у списку під час голосування?

- Коли внесли список у Верховну раду, Аржевітіна там уже не було. Чому - не відомо. Коли Турчинову зробили зауваження, він сказав: почнемо міняти - взагалі не проголосуємо, а для МВФ це потрібно.

 

http://www.epravda.com.ua/publications/2014/04/10/437454/

3 квітня 2014 року

Нова влада країни  виголошує гасла про  «повне перезавантаження всіх  гілок влади»,  приймає закон   «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»,  запроваджує додаткові фіскальні навантаження  на бізнес і населення тощо,  не усвідомлюючи того, що  відновлення  економіки без   повномасштабного залучення оздоровленої банківської системи України в цей процес неможливе.

Банківська спільнота, знаючи реальний стан економіки,  мала намір  посилити спільні дії з Національним банком України, направлені на оздоровлення банківської системи, посилення її ролі в економічному житті країни та  забезпечення незалежності НБУ, делегуючи свого представника  банкіра-професіонала,    до складу Ради НБУ. Очевидною була необхідність публічного обговорення кандидатур у стратегічно важливий орган, яким має бути Рада Національного банку України. Нажаль, і нова  влада     проігнорувала голос банківської   галузі і громадськості. Знову кулуарна  метушня замість прозорості і відкритості,   що  обіцяли сьогоднішні зверхники Майдану.

Представники трьох  банківських асоціацій -  Асоціації українських банків,  Українського Кредитно – Банківського Союзу, Незалежної асоціації банків України, які представляють   другий рівень банківської системи,   звернулася до Верховної Ради України, Голови Національного банку України з   клопотанням щодо включення їхнього представника  до складу Ради НБУ.   В проектах рішень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з цього питання, як  нас запевняли члени Комітету  та члени інших фракцій, де обговорювались кандидати, представник від банківських асоціацій був включений до  списку осіб, що подавались на розгляд Верховної Ради України і до його   кандидатури   не було жодних зауважень. Проте в списках для голосування його прізвища не виявилося… Такі  непрозорі рішення в стінах Верховної Ради України свідчать про відсутність очікуваних громадськістю, Майданом і Віче  змін в законодавчому органі країни  і продовження  наперсточникових рухів у виконанні  вже інших парламентських диригентів в інтересах  вже іншого клану, який опановує владну вертикаль.   

В галузі не дуже надіялися  на  обіцяні зміни і розуміють, що боротьба за справжню Україну і її економічне відновлення   триває.

          О. Сугоняко, президент Асоціації   українських  банків                                 

Асоціація українських банків глибоко занепокоєна озвученими намірами нової влади ввести в найкоротші терміни оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих ними з банківських депозитів.

            Ми з розумінням відносимось до необхідності пошуку додаткових джерел наповнення державного бюджету в умовах падіння економіки, підтримуємо ідею звільнення від даного податку незаможних верст населення.

            Разом з тим наголошуємо, що швидке і технологічно не відпрацьоване запровадження цього податку несе в собі потенційні загрози, неспівставні  за наслідками із очікуваними надходженнями до бюджету.

            По-перше, викликаний об’єктивними причинами суттєвий відтік вкладів із банківської системи наразі не подолано, а такий дестимулюючий вкладників захід лише посилить цю негативну тенденцію. В цих умовах вирішення гострої проблеми забезпечення ліквідності банківської системи можливе лише за рахунок неконтрольованої грошової емісії, наслідки якої Україна вже переживала в 90-х роках минулого сторіччя.

            По-друге, цілком вірогідно очікувати, що з метою недопущення загострення проблеми відтоку вкладів банки будуть змушені компенсувати фінансові витрати вкладників за рахунок підвищення процентних ставок по депозитах, що автоматично призведе до зростання кредитних ставок, які і так на сьогодні є непід’ємні для реальної економіки.

            Потребує чіткого врегулювання і проблема адміністрування запроваджуваного податку, оскільки в разі його здійснення банками, як податковими агентами, в розрізі кожного окремого вкладника повністю втрачає свій сенс поняття банківської таємниці – запоруки нормального функціонування банківської системи в будь-якій країні. На наше глибоке переконання, персоніфіковане обрахування суми податку має здійснювати банківська установа по місцю відкриття депозитного рахунку з подальшим перерахуванням загальної суми належного податку в цілому по установі до податкового органу за місцем знаходження цієї установи.

            Здійснення банками функції адміністрування даного податку потребує суттєвих додаткових витрат на відповідне обладнання і програмне забезпечення, часу на його розробку і запуск.

            Враховуючи вищенаведене, Асоціація українських банків вважає необхідним утриматись від негайного запровадження цього податку, принаймні до повернення в систему вилучених вкладів.

            Ставку податку вважаємо за доцільне встановити на першому етапі в розмірі 5 відсотків з подальшим підвищенням до рівня за іншими видами оподатковуваних доходів.

            Ми переконані, що недопущення будь-яких рішень та дій, що можуть призвести до подальшого розбалансування економічної системи України, є і буде пріоритетом державних органів.

12 березня 2014 року в Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва Асоціації із представниками ряду урядових організацій США, зокрема Департаменту юстиції, Казначейства, Економічного відділу Посольства США в Україні, яка проведена за їхньою ініціативою.

         Місія перебуває в Україні з метою сприяння уряду, Національному банку і правоохоронним органам України у розслідуванні фінансових злочинців в Україні в т.ч. і з використанням банків, моніторингу фінансового сектору, надання технічної допомоги у виявленні схем незаконного виводу за межі України активів.

         Президент АУБ поінформував гостей про основні виклики і проблеми, з якими зіткнулась національна банківська система в останні роки, висловив своє бачення стратегічних питань реформування галузі з метою її повноцінного функціонування та сприяння економічному розвитку держави. Акцентувалась також увага на необхідності відновлення моралі і етики в діяльності всіх економічних агентів, включаючи комерційні банки, що дозволить відновити довіру в суспільстві.

         Представники американської сторони висловили побажання продовжити співпрацю, в чому з ними солідарне керівництво АУБ.

Панове!

Україна може бути ввергнута в хаос і розділена. Вартість активів при тому різко зменшиться, а  згодом і їхні фізичні  розміри   у кожного з Вас. Це не може радувати ні Вас, ні українських громадян.

 Висловлені деким з Вас думки про сильну, незалежну і цілісну Україну давали надію, бо це думки людей масштабу країни.   Підтримка цілісності країни відповідає  прагненням абсолютної більшості її  громадян. Цього прагне Майдан, а точніше повсталий проти кримінальної влади народ і Сходу і Заходу України,  і Криму також.

Проте у своїх діях останнього часу  Ви не змогли втриматися на цьому високому, загальноукраїнському  рівні  і   опустилися на  рівень, на якому ви звикли приймати рішення і діяти, – рівень окремого інтересу. Це торкається і затримки Януковича,  керівників відомих міністерств і відомств, яким дозволено було зникнути. Тепер північний сусід використовує ці помилки. Це торкається і формування слабкої нової влади, відмовившись від використання всього наявного професійного потенціалу, який є в Україні. Це загрожує тій самій цілісності країни, якої ми всі  разом з Вами прагнемо. Ви частина країни, а думали, як щось чуже і відокремлене від неї.

Труднощі перед країною неймовірні, війна на порозі. Але Україна ще може їх подолати, якщо об‘єднається.    Майдан, влада, народ, олігархи – це не щось відокремлене одне від одного…  Це  органи  одного організму, який називається – Україна. Представники різних цих органів вже проявили здатність думати і діяти  на рівні інтересів цілого – країни. Але окремо. Не разом. Не узгоджено.

Ми бачили   жертовність  героїв Майдану задля України в боротьбі зі зло-чинцями  у владі, бачили реалізовану волю Майдану у відновленні вкраденої Януковичем Конституції. Ми бачили прояви Вашого інтересу у збереженні цілісності України: у поведінці народних депутатів та керівників місцевих органів влади, що належали до Партії Регіонів. Це проявилося і в поведінці ЗМІ.

 Дієва, функціональна суспільна єдність може постати лише на ПРАВДІ, розуміння чого було проявлено також і з Вашого боку.

  Якщо в Україні оперативно вдасться консолідувати наявні волю, інтелект, інформаційні і матеріальні ресурси на збереження цілісності і незалежності України; консолідувати можливості Ваші, Майдану, народу, влади, - то держава дасть гідну відповідь на виклик історії. Так народжуються,  постають сильні держави.

Потрібні Ваші спільні слова і дії, що демонструють Вашу єдність з Майданом, народом у прагненні до сильної, незалежної, цілісної України, що Ви готові внести свій вклад в досягненні цих цілей. Це потрібно нам, нашому спільному дому. В цьому я бачу гарантію недопущення хаосу в країні і  можливості для підтримки нашої держави  дружніми країнами.

 Нам потрібно зшити Україну, стати на ноги, керуючись Божими настановами. Потім, після становлення суб’єкта міждержавних  відносин, будемо думати і говорити про інтеграційні процеси.

 Олександр Сугоняко                            1 березня 2014 року

                                                               

Інформаційне агентство "Українські Новини"

12 лютого, в середу, о 13:00 в ПРЕС-ЦЕНТРІ Інформаційного агентства "Українські Новини" відбудеться ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ на тему "Реальний стан банківської галузі за підсумками 2013 року. Вплив нинішньої політичної ситуації на фінансово-банківський сектор. Адміністративні нововведення НБУ й їх ризики".

 

Учасники прес-конференції:

 

• Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації, заслужений економіст України;
• Степан Кубів, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.

 

Акредитація

З питань акредитації представників ЗМІ звертатись до прес-центру АУБ за телефоном: (044) 516-52-10, або на e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Початок реєстрації журналістів о 12.30.

 

Адреса прес-центру: ст. м. "Палац спорту", вул. Еспланадна, 20, 1 поверх.

 

 

 

Асоціація українських банків з глибоким сумом сповіщає , що  24.12.2013 року на 56-му році  пішла з життя Самойлова Ірина Вікторівна, директор Департаменту з питань нагляду та регулювання банківської діяльності Асоціації українських банків.

За період роботи в Асоціації, з травня 1995 року по квітень 2013 року, Ірина Вікторівна повністю віддавала себе роботі, служінню інтересам банківської системи України.  Її високий професіоналізм, компетентність, наполегливість, відповідальність та принциповість, людяність і чесність   викликали повагу і любов колег.

Світла пам’ять про Ірину Вікторівну назавжди залишиться в наших серцях.

Колектив АУБ висловлює щире співчуття рідним, близьким і знайомим покійної Самойлової І.В.

5 грудня 2013 року в Києві відбулась прес-конференція на тему "Підсумки діяльності банківської галузі за 10 місяців. Вплив нинішньої політичної ситуації на фінансово-банківський сектор". Спікерами заходу були президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко і народний депутат, заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів.

Зокрема, під  час прес-конференції  президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що для того, щоб адекватно оцінити діяльність банківської галузі за 10 місяців, потрібно в основних рисах оцінити стан економічного середовища, в якому вона працює.

Тут головними індикаторами є:

1)      ВВП протягом вже п‘яти кварталів падає. За рік, за нашими підрахунками, ВВП впаде не менше, як на 0,4%.

2) Протягом сімнадцяти місяців падає промисловість. І за 10 міс. п.р. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року падіння склало 5,2%, в тому числі металургія -5,9%, машинобудування -13,6%, хімічна промисловість-19,4%, харчова -5,7%. Падіння індексу будівельної продукції склало -16,3%. Зростання показало сільське господарство (9.5%), подякуємо природі, і роздрібний товарооборот (109,5%), подякуємо уряду за поставки імпорту, придушення ним нацвиробника і життя в борг. Зростання зарплат і соцвиплат при падінні економіки і нарощенні держборгу  ( його приріст з початку року - 4,4 млрд.$).

3)  Очікуване недовиконання дохідної частини держбюджету  складає   більше 30 млрд.грн., при запланованому дефіциті – 50 млрд.грн. Такі перспективи на дефіцит бюджету.

4) Стан платіжного балансу країни. Для країни, яка має від’ємну і міжнародну інвестиційну позицію з мінусом і негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, тримати стабільним курс означає  потрапляти у все більшу і більшу боргову залежність. Щоб перекрити це негативне сальдо потрібні прямі інвестиції в країну, а вони зменшилися на майже 3млрд.$ в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що говорить про двократне погіршення інвестиційного клімату в нашій економіці за цей період.  При 12,3 млрд.$ негативному  сальдо поточного рахунку 2,4 млрд.$ прямих  іноземних інвестицій його не перекривають. Перекривають борги і так званий «інший капітал», де значна частина - товарні кредити.

Сугоняко переконаний, що, не дивлячись на такі показники економіки, банківська галузь жива. Її функціонування   в поточному році здійснювалось в більш сприятливих монетарних умовах: грошова база збільшилась за 10 місяців на 42,5 млрд.грн. (17,3%), грошова маса – на 143,6 млрд.грн. (19,7%), що є свідченням пом'якшення грошово-кредитної політики НБУ і її часткову переорієнтацію в бік стимулюючої.

Відповідно помітно покращилась ситуація з внутрішньою (гривневою) ліквідністю (залишки коштів банків на рахунках в НБУ збільшились на 6,2 млрд.грн., або 18,5%, суттєво знизились ставки на міжбанківському кредитному ринку).

Разом з тим, суттєво зросло від'ємне  значення показника «Чисті зовнішні активи» по системі комерційних банків (із -45,5 млрд.грн. на кінець 2010 р. до -62,5 млрд.грн. на кінець жовтня 2013 р.), що в певній  мірі віддзеркалює посилення негативних тенденцій із станом поточного рахунку платіжного балансу. При цьому переказні депозити вітчизняних банків в іноземних банках (фактично – коррахунки) зменшились на 17,8 млрд.грн. (21,5%).

Депозити резидентів в українських банках зросли за 10 місяців на 75,4 млрд.грн. (13,2%), в тому числі депозити домогосподарств на 65,7 млрд.грн. (17,8%).

Кредитний портфель (без міжбанку і нерезидентів) зріс спочатку року на 57,2 млрд. грн. (7%), в тому числі кредити нефінасовим корпораціям – на 49,9 млрд.грн. (8,2%), домогосподарствам – на 6,6 млрд.грн. (3,5%). Звертає увагу  на те, що в домогосподарствах відбулося збільшення заборгованості в сегменті споживчого кредитування на 11,3 млрд.грн. (9,1%) при одночасному падінні на 5,2 млрд. грн. (8,9%) кредитів на придбання і будівництво нерухомості (житла).

Що стосується кредитування не фінансових корпорацій слід відзначити збереження і навіть посилення домінуючого положення торгівлі на фоні решти секторів економіки: тут приріст кредитів склав 24,3 млрд.грн. (11%) з 49,9 млрд. (8,2%) в цілому по не фінансових корпораціях, що не радує нас. (Для порівняння: приріст кредитування всіх галузей переробної промисловості склав 7,8 млрд.грн. (6,2%)).

Урядові облігації в портфелі комерційних банків зросли за 10 місяців майже на 23 млрд. грн. (37,5%), а в портфелі НБУ – на 39,8 млрд.грн. (39,8%).

На думку президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, наведені цифри свідчать, що пріоритетним напрямком використання залучених банками ресурсів, на жаль, залишається кредитування сфери торгівлі, Уряду, споживчих потреб населення. Виробничі   галузі  адекватної кредитної підтримки не одержують. Це суровий висновок.

Доходи банків в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 11,3 млрд.грн. (9,1%), а витрати – на 13 млрд.грн. (10,8%), внаслідок чого прибуток знизився на 1,7 млрд.грн. (45%). В складі витрат відрахування на формування резервів майже не змінились (20,3 млрд.грн. проти 21 млрд.грн.), що вказує на неподолання проблем із якістю кредитного портфелю.

 

Щодо впливу  політичної активності громадян на банківську галузь і курс гривні.

  Упродовж вже майже двох тижнів мільйони українців живуть громадськими протестами. Але всі розуміють, що фінансово-банківський сектор є надзвичайно важливим для кожного громадянина, і його не варто випускати з поля зору.

На думку заступника Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва, громадські протести, які охопили країну останні два тижні, не повинні відбитися на якості роботи банківської системи й на курсі національної валюти. Нацбанк має достатньо важелів, щоб забезпечити стабільну роботу банківського сектору й не допустити значних коливань курсу гривні.

- Прямого і негайного  впливу політичних процесів на економіку, платіжний баланс і банки немає. Економіка, банки, платіжний баланс, як були в стані перманентного «пакращеня» з 2011 року так і залишаються, -  сказав парламентар.

Народний депутат Кубів переконаний, що політична дестабілізація діє на психологію людей, породжує в окремих з них негативні очікування, жене їх до банкоматів, обмінних кас, в банки, посилюючи попит на готівку і валюту. Природньо, що банки зразу не були готові до непланового зростання попиту. Зараз вони мають можливість зняти проблему. Велика роль у ліквідації зростання попиту на валюту і готівку належить  НБУ. При правильних рішеннях, з урахуванням досвіду попередніх років, ця проблема може бути ним знята. У  НБУ є інструменти і механізми, які можуть  вирішити і проблему ліквідності банку, якщо вона виникне, і проблему наявності готівкової валюти.

В свою чергу президент АУБ Сугоняко зазначив, що  нещодавня заява  п. Азарова про те, що мітингувальники своїм невиходом на роботу підривають курс гривні, може викликати  лише  посмішку. З вересня 2011 року  уряд постійно  нарощував негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, девальваційний потенціал гривні, а винні мітингувальники. Такі заяви не варто робити керівнику уряду, бо вони можуть спровокувати паніку, що країні не потрібно.

 

Прес-служба Асоціації  українських банків

Прес-служба народного депутата Кубіва С.І.