Держатели еврооблигаций (loan participation notes, LPN) банка "Финансы и Кредит" на сумму $95 млн со сроком обращения до конца января 2014 года согласились провести их рефинансирование: обменять все или часть выпущенных ценных бумаг частично на наличные средства и частично на новые LPN со сроком обращения до конца января 2019 года, сообщается в пресс-релизе банка.

Согласно сообщению, по новым LPN процентная ставка снижена до 9,25% с 10,5%, предусмотренных по находящимся в обращении ценным бумагам.

"По результатам голосования (9 января 2014 года — Ред.) более три четверти участников приняли решение о рефинансировании еврооблигаций со сроком обращения до января 2019 года и с купонной ставкой 9,25%, а также о доразмещении еврооблигаций на общую сумму $100 млн", говорится в пресс- релизе.

Организатором сделки выступил VTB Capital (Великобритания), эмитентом новых бондов выступила компания Finance&Credit Ukraine BV (Нидерланды).

"Успешное завершение процедуры рефинансирования с купоном 9,25%, а также то, что нам удалось привлечь новых инвесторов, говорит о безусловном доверии со стороны многочисленных инвесторов к банку и видении ими потенциала позитивного развития для крупнейших участников украинского финансового сектора", — цитирует пресс-служба председателя правления банка "Финансы и Кредит" Владимира Хлывнюка.

Как сообщалось, "Финансы и Кредит" в ноябре 2006 года разместил дебютные LPN на $100 млн. В конце 2009 года держатели ценных бумаг в обмен на погашение 5% основной суммы долга и повышение ставки с 10,375% до 10,5% согласились на продление срока погашения обязательств до 25 января 2014 года.

Банк "Финансы и Кредит" основан в 1990 году. Его крупнейшими акционерами банка на 1 октября 2013 года являлись ООО "Аскания" (46,5%), ЗАО "F&C Realty" (49,96%).

Согласно данным Нацбанка Украины, по размеру общих активов на 1 октября 2013 года банк "Финансы и Кредит" занимал 14-е место (24,447 млрд грн) среди 178 действовавших в стране банков.

http://delo.ua/finance/bank-zhevago-ubedil-investorov-soglasitsja-na-uslovija-refinansi-224004/

"Вертекс Юнайтед" расширило участие в уставном капитале Финбанка до 49,7163% с 31,0996%. Участие выросло в результате увеличения уставного капитала кредитно-финансового учреждения. Об этом сообщил банк в системе раскрытия информации НКЦБФР со ссылкой на данные ПАО "Национальный депозитарий Украины" по состоянию на 31 декабря 2013 года.

Согласно сообщению, при этом одно физическое лицо уменьшило участие в уставном капитале банка до 16,0134% с 21,942%, второе — до 9,206% с 12,615%.

Как сообщалось, акционеры Финбанка на собрании 10 апреля 2013 года решили увеличить уставный капитал на 37%, или на 50 млн грн, — до 185,05 млн грн путем допвыпуска акций номиналом 4 грн каждая.

Финбанк зарегистрировали в 1993 году. Его крупнейшими акционерами на 1 апреля 2012 являлись Борис Кауфман (30,1384%) и Александр Грановский (15,3274%).

По данным Нацбанка Украины, на 1 октября 2013 года по размеру общих активов банк занимал 66-е место (2,746 млрд грн) среди 178 действовавших в стране банков.

http://delo.ua/finance/verteks-junajted-dokupil-186-akcij-finbanka-224003/

Обсяг фінансових ресурсів Фонду гарантування вкладів фізичних на 1 січня 2014 становив 7,293 мільярда гривень.

Про це йдеться в повідомленні Фонду.

Як повідомляється, це на 19,71%, або 1,201 млрд гривень, більше порівняно з початком 2013 року.

Згідно з повідомленням, обсяг ресурсів ФГВФО протягом грудня зріс на 0,11%, або 8 млн гривень.

До початку 2014 року учасниками фонду були 179 банків.

http://www.epravda.com.ua/news/2014/01/9/413791/

Национальный банк Украины решил повысить требования для группы крупнейших банков. Так, минимальный размер активов для первой группы финучреждений вырос на 1 млрд гривен. Изменения вносятся постановлением НБУ №975 от 20 декабря текущего года.

Согласно решению, минимальные границы размера активов для группы крупнейших банков в 2014 году повышены с 20 млрд гривен до 21 млрд гривен. Для группы крупных банков размер активов повышен с более 5 млрд гривен до более 6 млрд гривен. Для группы средних банков размер активов остался на уровне 2013 года — более 3 млрд гривен, для группы небольших — менее 3 млрд гривен.

В результате число банков в группе крупнейших сохранилось на уровне 15 банков, в группе крупных сохранилось на уровне 20, в группе средних уменьшилось с 25 до 23, в группе небольших увеличилось со 116 до 122.

Напомним, НБУ пересмотрел размер активов для групп банков на 2013 год. Согласно решению, минимальные границы размера активов для группы крупнейших банков в 2013 году были повышены с 15 млрд гривен до 20 млрд гривен, тогда как для остальных групп сохранены на уровне 2012 года: для группы крупных банков — более 5 млрд гривен, для группы средних — более 3 млрд гривен, для группы небольших — менее 3 млрд гривен.

В результате число банков в группе крупнейших уменьшилось с 17 до 15 банков, в группе крупных увеличилось с 19 до 20, в группе средних увеличилось с 22 до 25, в группе небольших уменьшилось со 117 до 116.

http://novosti-n.mk.ua/ukraine/read/58840.html

У початку 2013 року Україна отримала нового голову НБУ – Ігоря Соркіна. Він так і не став публічною фігурою і продовжив політику, що проводилася до нього Сергієм Арбузовим. Дії банківського регулятора були досить прогнозовані, а пріоритети зрозумілі – утримання курсу гривні і таргетування інфляції. Більшість економістів і банкірів одразу назвали дані KPI помилковими, але НБУ був непохитний.

Серед рішень Нацбанку окремо варто відзначити обмеження готівкових операцій сумою від 150 тис. гривень, яке набуло чинності з 1 вересня. Переводячи громадян на безготівкові розрахунки, в Нацбанку обіцяли, що цей захід підвищить ліквідність фінустанов і залучить додаткові ресурси для кредитування економіки. Однак цього не сталося. Хоча грошей у банкірів дійсно стало більше (на 26 грудня на кореспондентських рахунках банків було 29,61 млрд грн), зобов’язані вони цим аж ніяк не нововведенню регулятора.

Також у квітні НБУ зобов’язав банки формувати валютні резерви на окремому рахунку під наявні валютні кредити, видані клієнтам без валютної виручки. Це рішення також додало клопоту банкірам.

Проте в 2013 році Нацбанк двічі знижував свою облікову ставку – спочатку з 7,5 % до 7% в середині червня, а потім, через два місяці, опустив вартість ресурсів до 6,5%, що є рекордно низькою ставкою в історії України.

Однак це не призвело до суттєвого здешевлення ресурсів на ринку і активізації кредитування. Середньозважена ставка за кредитами в гривні знизилася з початку року з 17,55% до 15,58%, а за кредитами в інвалюті зменшилася з 9,3% на початок року до 8,85%.

Зростання кредитування було абсолютно незначним. Юрособам видали кредитів на 8,3% більше, ніж на початок 2013 року (або на 51,9 млрд грн). Зараз корпоративний портфель кредитів по банківській системі становить 678,1 млрд грн. Позик фізичним особам в 2013 році видали на 3,5% (або 6,4 млрд грн більше). Сьогодні портфель кредитів фізособам становить 189,5 млрд грн.

За видами кредитування залишилися мертвими як іпотека, так, по суті, й автокредитування – авторинок демонстрував зростання до 8% до введення у вересні спецмита, після чого різко почав скорочуватися. Як стверджують автодилери, за результатами року зростання порівняно з результатами 2012 роком не буде. Єдиними кредитами, які показали зростання (трохи більше 20%), стали споживчі кредити. Ставки за ними захмарні (реальна ставка становить від 60 до 90%), і це приваблює все більше нових банків зайти на даний ринок.

Зменшення кредитних ставок, яке прогнозували банкіри на 2013 рік, не відбулося, оскільки основним джерелом фондування для банків так і залишаються депозити населення. А їхні ставки за рік знизилися лише на 1,5 п.п. (12-місячні кредити в гривні знизилися з 19,38% до 17,87% – UIRD).

Депозитні вклади, незважаючи на зниження їх прибутковості, стали більш популярними, ніж у 2012 році: за січень-жовтень 2013 року обсяг депозитів населення в банківській системі збільшився на 17,7%, досягнувши 430,5 млрд грн.

Показники прибутку за системою впали порівняно з 2012 роком. За січень-жовтень 2013 року, за даними НБУ, банки показали сукупний прибуток у розмірі 1,732 млрд грн, тоді як в аналогічному періоді року 2012-го прибуток системи перевищив 2,775 млрд грн.

За рік в Україні з’явилося 8 нових банків. Серед новачків на банківському ринку значаться такі фінустанови: “Гефест”, “Авангард”, “Юнісон”, “Портал”, “Інвестиційно-трастовий банк”, банк “Михайлівський”, а також державні “Земельний банк” і “Розрахунковий центр”. Тепер кількість банків становить 181.

Основною тенденцією 2013 року в банківському секторі стала висока M&A активність, продовження відтоку іноземного капіталу і догляд західних гравців з українського ринку (ErsteGroup, SocieteGenerale, Swedbank, AlphaBankGroup).

Найбільш значущими угодами банківського сектора 2013 є продаж “Брокбізнесбанку” Сергію Курченку, “Сведбанку” і “Астра Банку” Миколі Лагуну та “Ерсте Банку” Олександру Адаричу, а також продаж “Платинум Банку”. Угода останнього стала першою за 4 роки купівлею банку з премією.

“Найактивнішим покупцем 2013 р. виступив Микола Лагун, на рахунку якого покупки Кредитпромбанку, Астра Банку, Сведбанку, а також можлива покупка Марфін Банку (проте офіційного підтвердження цьому ще не було)”, – розповідає віце-президент департаменту корпоративних фінансів VisumCapital Марина Фоміна. У тендерах на купівлю фінустанов також активно брали участь Альфа-банк, група “Смарт-Холдинг” і “Фідобанк” Олександра Адарича. Досить агресивно увірвалася на банківський ринок група “ВЕТЕК” Сергія Курченка.

Іноземні гравці не брали участь в угодах із купівель українських банківських активів, відповідно можна говорити про те, що в 2013 році ми спостерігали подальшу консолідацію ринку в руках українських бізнесменів. І ця тенденція продовжиться і в 2014 році. На продаж стоять такі банки, як Правекс-Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк, Укрсоц-УніКредит банк, Банк Кіпру і т.д. Загалом частка іноземного капіталу на ринку на 1 грудня скоротилася до 33,7% – проти 39,5% на 1 січня 2013-го.

Крім українських бізнесменів, активність проявляє і російський банківський капітал. Свої позиції зміцнюють Сбербанк Росії в Україні і Альфа-Банк.

А от у питанні списання проблемної заборгованості банки далеко не поїхали. Проблемний портфель залишився значним – 14,02% від загального портфеля. Настільки повільне списання було пов’язано з позицією Міндоходів. Банкам невигідно розпродавати або списувати безнадійну заборгованість, оскільки під час списання кредиту резерви під проблемну заборгованість розформовуються і автоматично обкладаються податком на прибуток за ставкою 19%. Водночас позичальник зобов’язаний сплатити з суми списання прибутковий податок (15-17% залежно від суми, яку пробачив банк). Це стало головним гальмом у процесі оздоровлення банківських портфелів.

Загалом 2013 рік для банків не став видатним. Сподівання на серйозне пожвавлення кредитування не виправдалися, а ресурси залишилися дорогими. І поки що немає передумов до зміни ситуації в 2014 році. Водночас, попереджають експерти, такої можливості зайти на цей ринок, як зараз, більше не буде. А це означає, що в 2014 році очікуються великі угоди та суттєве переформатування ринку.

Національний банк України надав додаткові роз‘яснення щодо застосування окремих положень нормативних актів, які регулюють здійснення безготівкових розрахунків та ведення касових операцій у національній валюті. Це спростить проведення операцій, за якими готівка від фізичної особи переходить до підприємства протягом одного дня в якості плати  за товари чи  послуги, та покращить обслуговування кредитної заборгованості.

Так, регулятор уточнив додаткові спірні питання, що виникають при практичному застосуванні постанови НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210  (далі – Постанова № 210) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 № 637, зі змінами, далі – Положення № 637).

Зокрема, у роз‘ясненні НБУ повідомляється, що вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізособи з підприємством, установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, є двосторонніми, тобто стосуються розрахунків як фізособи-платника з підприємством-отримувачем, так і розрахунків підприємства-платника з фізособою-отримувачем.

Крім цього, регулятор повідомив, що зазначені вимоги поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на розрахунки за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

У роз‘ясненні також зазначається, що сплата за договором між підприємством та фізособою, загальна сума за яким перевищує 150 000 гривень, у різні дні частками, кожна з яких не перевищує встановленої суми обмеження, не суперечить законодавству, однак підприємства мають здійснювати розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі.

Додатково регулятор уточнив механізм проведення готівкових розрахунків між фізичними особами - резидентами та нерезидентами; здійснення розрахунків з фізособами за договорами купівлі-продажу на суму більше 150 000 гривень, які підлягають нотаріальному посвідченню тощо.

http://news.dtkt.ua/ua/finance/bank-system/27082