Новини фінансового сектору

Укрсоцбанк подвел итоги деятельности в 2009 году. Об этом сообщила пресс-с
лужба банка со ссылкой на Управление экономики и финансов.

По состоянию на 1 января 2009 года динамика основных показателей
Укрсоцбанка выглядела следующим образом (цифры представлены в соответствии с национальными стандартами бухгалтерского учета):

 • общий кредитный портфель банка достиг 43,689 млрд. грн., увеличившись с
начала года на 80,8%. При этом объем кредитов населению превышает сумму
кредитов предприятиям (24,177 млрд. грн. против 13,193 млрд. грн.)
 • чистые активы составили 49,695 млрд. грн., увеличившись с начала года на
59,1%.
 • объем средств юридических лиц на срочных и текущих счетах составляет
6,841 млрд. грн.
 • объем средств физлиц достиг 7,316 млрд. грн.
 • капитал банка составил 5,176 млрд. грн. С начала года он вырос на 62%.
 • чистая прибыль банка  — 792 млн. грн.

«Важнейшую роль в развитии, стабильности и уверенном взгляде в будущее
нашего банка играет наш главный акционер — UniCredit Group,  — подчеркнул
председатель правления Укрсоцбанка Борис Тимонькин. —  В 2008 году чистые
активы банка выросли на 59%, что стало лучшим результатом в ТОП-5 украинских банков без учета Ощадбанка, которому помогло нарастить активы государство. Мы заработали почти 792 млн. грн. чистой прибыли, что стало вторым результатом среди украинских банков по этому показателю. Более чем 1,7 млрд. грн. коллектив Укрсоцбанка заработал для граждан Украины — вкладчиков нашего банка и государства. Наверное, это лучшая иллюстрация к вопросу о социальной ответственности, которую УСБ всегда ставил во главу угла своей деятельности».

 СПРАВКА
 АКБ«Укрсоцбанк», входящий в группу крупнейших банков Украины, основан в
сентябре 1990 года. Сеть банка насчитывает 470 учреждения, из них 23
областных филиала и 447 отделений. Персонал банка насчитывает более 10 тыс.
лиц.
 23 января 2008 года UniCredit Group завершила покупку 94,2% общего
выпущенного акционерного капитала Укрсоцбанка у группы инвесторов, которых представляла международная инвестиционная консалтинговая компания EastOne (продавец со стороны акционеров) через Bank Austria, который входит в Группу и является ответственным за коммерческую банковскую деятельность в странах Центральной и Восточной Европы

1. Адреса для надсилання позовних заяв та кореспонденції до Постійно діючого Третейського суду при АУБ:
Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків.
02660,
вул. М.Раскової 15, к. 810-а,
м. Київ

2. Реквізити для сплати третейського збору за розгляд позовних заяв постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків:
р/р: 2600604854 в ВАТ “СЕБ Банк”, МФО 300175, ЄДРПОУ 21562073
Одержувач платежу: "Асоціація українських банків".
Призначення платежу: "Третейський збір за розгляд позовної заяви у Постійно діючому Третейському суді при АУБ". Без ПДВ.

У відповідності до п. 4 Положення про витрати, пов’язані з вирішенням спору в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, – Третейський збір вважається сплаченим з моменту надходження грошових коштів на банківський рахунок Асоціації українських банків.
Третейський збір не є державним митом.

На цьому тижні тимчасова адміністрація НАДРА БАНКУ завершила розробку комплексних програм лояльності для позичальників, мета яких – підвищити ліквідність та платоспроможність банку.
Так, НАДРА БАНК на цьому тижні запровадив нову спеціальну пропозицію з оптимізації умов погашення фізичними особами та суб’єктами малого та середнього бізнесу цілого ряду кредитних продуктів. Дана пропозиція діє до 15 квітня 2009 року та передбачає пролонгацію терміну дії кредитного договору, відміну заборгованості за штрафами, пенею та надання відстрочки на погашення тіла кредиту.
Крім того, до 15 квітня діє спеціальна пропозиція в рамках продуктів «Автокредитування» та «Автопакет», згідно з якою позичальник має можливість придбати валюту, необхідну для погашення кредиту, у касі банку за пільговим курсом за умови повного дострокового погашення готівкою усієї суми як поточної, так і простроченої заборгованості.
Для сприяння у погашенні кредитів клієнтами малого та середнього бізнесу прийнято рішення щодо зниження відсоткових ставок та скасування нарахованих штрафів та пені за продуктом «Кредитування комерційного автотранспорту» та кредитними картковими продуктами у разі виплати до 30 квітня усієї суми простроченої кредитної заборгованості, включаючи відсотки та комісії.
З метою створення більш сприятливих умов для виконання зобов’язань позичальниками на цьому тижні НАДРА БАНК взяв участь у валютному аукціоні Національного банку України з купівлі валюти за пільговою ціною. Придбана на аукціоні валюта направляється позичальниками виключно на погашення тіла кредиту та відсотків за ним (у тому числі прострочених).
Група розгляду звернень громадян за 4 робочих дні на цьому тижні прийняла від
90 клієнтів письмові звернення, за якими будуть підготовлені відповідні рішення. Прийом проходить щоденно у робочі дні з 10.00 до 12.00 у Центральному офісі НАДРА БАНКУ за адресою: вул. Артема, 15.

 

Див. приєднаний файл з інформацією про Конференцію

http://www.pci-portal.com/events/event-info/pcikiev

Для подальшої інформації і найостанніших новин НАТИСНІТЬ НА ПОСИЛАННІ ВИЩЕ ЩОБ  ПЕРЕЙТИ НА ВЕБСАЙТ КОНФЕРЕНЦІЇ

 

22 апреля 2009 года пройдет очередное ежегодное собрание акционеров банка «Форум», на котором будут подведены итоги финансово-хозяйственной деятельности банка в 2008 году,  заслушан отчет о  выполнении бюджета. Акционеры утвердят финансовую отчетность банка и примут решение о распределении прибыли.
.
Основным акционером банка «Форум» с долей 60%+1 акция стал в 2008 году крупнейший немецкий банк «Коммерцбанк» (Commerzbank Auslandsbanken Holding AG). В числе крупнейших акционеров банка – Леонид Юрушев (9,9%). Акции банка «Форум» размещены среди иностранных инвесторов в объеме 7,04% уставного капитала по программе глобальных депозитарных расписок, выпуск которых осуществил Банк Нью-Йорка (The Bank of New York).

Акционерный коммерческий банк «Форум» создан в 1994 году и входит в группу крупнейших банков Украины. По состоянию на 1 марта 2009 года уставной капитал банка составляет 2 260 млн грн, размер чистых активов - 19 507 млн грн, кредитный портфель — 16 529 млн грн, валюта баланса — 30 488 млн грн.

 

НБУ разослал банкам письмо, в котором предостерег их от дальнейшего повышения ставок по кредитам. Об этом сообщил сегодня на совещании в Кабмине директор Дирекции банковского регулирования и надзора Василий Пасичник, передает корреспондент РБК-Украина. "В этом письме мы уведомили банки, что такие действия будут рассматриваться как нарушение ст.49 закона "О банках и банковской деятельности" в части недостаточной оценки кредитоспособности заемщиков", - сказал В.Пасичник.

http://www.uabanker.net/daily/2009/03/030509_1300.shtml

В Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) відбувся “круглий стіл” на тему “Ефективність  взаємодії банків і реального сектору економіки в умовах економічної кризи”. У роботі “круглого столу” взяли участь керівники провідних підприємств, представники галузевих асоціацій, громадських організацій. Вів засідання Президент УСПП, народний депутат України Анатолій Кінах.

Від Асоціації українських банків у роботі “круглого столу” взяли участь президент АУБ Олександр Сугоняко, перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар та інші.

Під час “круглого столу” обговорено ситуацію в економіці країни та банківській системі, питання неповернення кредитів, заслухано наявні проблеми і пропозиції. Відбулася жвава дискусія та обмін думками.

Учасники “круглого столу” наголосили, що реальна економіка не може працювати без ефективної банківської та грошово-кредитної системи. Тому, за словами Президента УСПП Анатолія Кінаха, Кабінет міністрів та НБУ за участі парламенту повинні запропонувати конкретну програму дій з відновлення довіри громадян до банківської системи.

На “круглому столі” Президент АУБ Олександр Сугоняко подав низку пропозицій щодо врегулювання проблем кредитної заборгованості та стабілізації обмінного курсу.

Зокрема, АУБ запропоновано звернутися до Верховної Ради та Кабінету міністрів з ініціативою розробки комплексної програми державної підтримки соціально-незахищених верств населення, яка має включати:

- визначення критеріїв неплатоспроможності домашніх господарств;
- визначення домогосподарств, на які розповсюджується державна підтримка;
- визначення кредитів, на які розповсюджується державна підтримка, та річної суми платежів за ними;
- визначення видів державної підтримки (викуп державою проблемної кредитної заборгованості; надання матеріальної допомоги для погашення заборгованості; надання компенсації на сплату відсотків за реструктуризованими кредитами, тощо);

Для реалізації такої Програми АУБ пропонує розробити та прийняти Закон України “Про відновлення платоспроможності домашніх господарств” та передбачити у змінах до Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” кошти, необхідні для забезпечення державної підтримки неплатоспроможних позичальників-фізичних осіб.

Серед заходів зі стабілізації валютно-обмінного курсу АУБ запропонувала:

- введення обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів;
- скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами;
- посилення контролю за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, визначивши, що в першочерговому порядку іноземна валюта продається для погашення кредитної заборгованості та закупівлі товарів критичного імпорту, перелік яких затвердити законом;
- звільнення від сплати збору до Пенсійного фонду операцій з купівлі банками іноземної валюти для погашення позичальниками – фізичними особами заборгованості за валютними кредитами.

Окрім цього, АУБ пропонує НБУ:

- гарантувати рефінансування банків на суму реструктуризованої кредитної заборгованості, що не забезпечена державною підтримкою;
- не рахувати фактом надання нових валютних кредитів заміну позичальників у разі добровільного взяття зобов’язань за кредитними угодами третьою стороною;
- тимчасово, до стабілізації економічного стану, дозволити банкам при формуванні резервів під кредитні операції враховувати вартість забезпечення за ринковою ціною, що склалася станом на 01.10.2008 року;
- продовжити практику проведення цільових аукціонів з продажу іноземної валюти для погашення фізичними особами валютних кредитів за офіційним курсом НБУ, забезпечити рівний доступ всіх банків для участі в цільових аукціонах.

Подані АУБ пропозиції передано до Антикризової громадської ради для їх подальшого впровадження.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 

 

Эксклюзивное интервью
президента Ассоциации украинских банков Александра Сугоняко
корреспонденту ЛІГАБізнесІнформ

А.Сугоняко: «Или Ющенко берет на себя вывод страны из кризиса, или объявляет перевыборы всех. Вариантов у него немного...»

 

"Экономический кризис преодолеем, если выйдем из политического", - с таким, можно сказать, политическим заявлением на днях выступил глава Ассоциации украинских банков (АУБ), которая по своим уставным документам представляет интересы коммерческих банков в отношениях с Нацбанком, Верховной Радой, Секретариатом Президента, Кабмином и пр. Однако, по словам Александра Сугоняко, речь идет уже не только о содействии развитию банковской системы. Сейчас речь идет о том, что государство Украина, субъекты экономической деятельности и рядовые граждане слишком дорого платят за каждый день кризиса. С каждым днем все больше и больше. И не с кого спросить…

 

Александр Анатолиевич, в последнее время Вы все чаще выступаете с критикой в адрес тех, кто стоит у власти. Кризис власти называете гангреной и призываете ее решительно отсечь...

Не от жиру. Пять месяцев в стране нарастают экономические проблемы, а политики заняты собой. Кризис переходит на банки. Без экономического обновления банки сами не оздоровятся. Но этим власти не занимаются.

Сегодня ответственность власти распылена. Ключевая проблема у нас - отсутствие доверия к власти. Недоверие к власти спровоцировало отток депозитов из банков, и не виден свет в конце тоннеля. Кризис, как мы видим, есть. Проблемы нарастают, а путей выхода из кризиса власть не предлагает.

Власть не может дать ответ, им не до кризиса в этой суматохе. Конституционная реформа, которая была проведена в 2004 году, показала недальновидность и неадекватность нашей политической "элиты". Это позволяет парламенту, Кабмину, Президенту избегать ответственности.

Теперь, когда мы осознаем, что эта бездеятельность становится опасной для украинской экономики, и, соответственно, для банков, для рабочих, для бизнеса, то становится понятным, что нам всем нужно, чтобы власть завтра стала ответственной перед народом за вывод страны из кризиса. Нужна дееспособная власть, с необходимыми неразмытыми полномочиями и ответственностью.

Вы говорите о возможности дать дополнительные полномочия... кому? Президенту Украины?

Есть цель, которая вырисовалась для страны, для нас всех: выход из экономического кризиса. Существующая система власти не способна решить эту проблему. Ее нужно менять и менять немедленно. Желательно, в пределах конституционного поля.

Ясно, что персонализация ответственности должна быть. Важно, чтобы это было легитимно. Легитимность историческая, моральная. На ком реально лежит историческая ответственность за Украину? На Президенте как институте власти. Его выбрал персонально народ как руководителя государства. Он отвечает за то, что происходит в стране. Парламент тоже выбрал народ, но ответственность Верховной Рады как таковая рассыпается на персоналии, и в результате тоже не с кого спросить.

Есть большинство (или его там нет), которое выбрало Премьер-министра. Его ответственность - перед этим несуществующим практически большинством, и, по сути, остается один человек. Хочет он этого или не хочет. Объективно на Ющенко лежит ответственность за страну.

Следующее. Понимает ли это Юлия Владимировна (Тимошенко, - ред.), Владимир Михайлович (Литвин, - ред.), Виктор Федорович (Янукович, -ред.) и сам Виктор Андреевич (Ющенко, - ред.)? Они хотят результативных для народа, экономики, ее отраслей действий власти?

Понимают ли они, что вот уже 5 месяцев власть бездействует в этом? Очевидно, что да. Понимают ли они, что необходима персонализация ответственности на ком-то одном? Понимают ли они, что нужно дать Ющенко возможность реализовать его ответственность? Желательно, чтобы Верховная Рада в лице их фракций проголосовала за дополнительные экономические полномочия Президенту, причем быстро. Это нужно экономике и стране.

Президент - самая лучшая кандидатура для этого?

Не лучшая и не худшая. Хотим мы этого или нет. Нравится Ющенко или нет - объективно ответственность за страну на нем. Но выбор - за ним. Он может взять на себя функцию персонализации ответственности власти, может, в силу каких-то причин, отказываться. Тогда - перевыборы и Верховной Рады, и Президента. Продолжение существования этой яловой власти недопустимо. Это точно. Мы все очень дорого уже заплатили и платим за кризис.

Ющенко как экономист для преодоления экономического хаоса - наиболее подходящая фигура. Другое дело, что это не только его ответственность. Это работа каждого: бизнесменов, руководителей общественных организаций, чиновников, всех нас - на преодоление кризиса. Это наша общая задача.

Если, скажем, ВР или Тимошенко, Янукович, Литвин не принимают того, что я говорю, пусть они дают другой вариант ликвидации безответственной власти и кризиса. Может быть, я ошибаюсь. Пусть дадут другой вариант. Но должна быть персонализация ответственности.

Власть не занимается главным - дать работу людям, остановить падение производства. После решения этой задачи - одновременные выборы и Президента, и парламента Украины.

Но уже после реализации неотложных антикризисных мер?

Да. Я считаю, что минимальный срок, необходимый для изменения негативных тенденций в нашей экономике на позитивные составляет 1,5-2 года. В 2009 году ожидается снижение на 10-15% ВВП. Негативные прогнозы и на следующий год закладываются. Чтобы их переломить, нужно 1,5-2 года. И политикам нужно свои амбиции зажать на этот период и готовиться к выборам парламентским и президентским, проведение которых должен утвердить законом парламент. Если они не хотят, тогда мы с вами должны прийти под парламент, пусть нас будет миллион или два, под Секретариат Президента, и сказать власти: нам нужна ответственная, деятельная и разумная власть.

Присоединиться к транспортникам?

Можно присоединиться к транспортникам, но не говорить: "Дайте мне возможность не платить по кредиту", а требовать, чтобы у людей была работа, была зарплата, чтобы люди могли обслуживать свой долг, требовать от власти выхода из кризиса.

В чем негативность постановки задач у транспортников? "Позвольте мы не будем платить", - говорят они. А это, по сути, означает: "Позвольте, чтобы банковская система обанкротилась". Это нужно стране ?! Это нужно им? Нет.

Их позиция должна быть совсем другой, конструктивной: "Мы требуем от власти работу, чтобы мы могли вернуть свои долги. Мы хотим обслуживать свои долги". Вот это позиция нормального здорового мужчины. Не "я сам не могу платить", а "ты, власть, дай условия для того, что бы я заработал и отдал долг". Страна на каком-то 150 месте из 170 стран по условиям ведения бизнеса. Жуть.

К сожалению, власть стала тоже на позицию должника, который ищет, как не обслуживать свой долг. Помогает ему. Власть сориентирована на негатив, на упадок. Позитив - в поиске путей остановки экономического кризиса, но власть на это не способна.

Что касается транспортников. По результатам встречи с ними Тимошенко заявила, что сама готова присоединиться к митингу под Нацбанком, поскольку у нее тоже есть претензии к НБУ…

Это или манипуляция, или некомпетентность в силу того, что некоторые экономисты от нее (от Тимошенко, - ред.) ушли, и некому ей профессионально посоветовать. Если говорить о транспортниках, то сколько сегодня из них действительно заложили квартиру, где живет вся семья, дети, заложили последнее и купили, например, фуру?

Точно никто не знает ...

А их нужно знать. Дальше. Какой он, отчаявшийся транспортник, что кредит взял и не может обслужить? Сколько ему в этом году нужно заплатить? Просуммируйте. Посмотрите, какая получится реальная сумма. Ну, пусть 10 миллионов гривень, ну 20 миллионов на всех таких людей. Это небольшая сумма. Мы хотим помочь им? Правительство за счет бюджета может решить эту проблему.

Тогда возникает вопрос: а почему только транспортникам ? Давайте посмотрим, в скольких случаях из 80 миллиардов ипотечных кредитов люди заложили действительно последнюю квартиру. Может им тоже возможно реально помочь за счет нас всех, за счет бюджета…

Дальше. Скажем, кто-то купил себе квартиру в кредит и начал выплачивать, а сейчас не может. Продал, например, 1-комнатную за $75 тысяч, а купил двухкомнатную за $150 тысяч, и не может выплачивать, у него хотят ее забрать. Такие же есть. Но это же на 15, 20 лет кредит. Сколько он должен заплатить в этом году? Сколько в следующем? Уверен, мы снова выйдем на небольшую сумму.

Действительно, часть людей поставлены на грань выживания, им нужна помощь.

Что им делать?

Единственный источник, из которого можно финансировать такие вещи, - это бюджет. То есть, по сути, горе этих людей перекладывается на всех нас. На налоги, которые мы все уплатили. И мы, как сознательные украинцы, говорим - надо этим людям помочь.

Как помочь? Государство выкупает у банков долги этих людей за 2009 год, то есть платит банкам за этих людей. А банки пускают деньги на расчеты, на кредиты экономики. Вот так решаются такие вопросы в Польше, Германии Франции, США. Только не на 500 миллионов, а на 500 миллиардов. В США были выкуплены проблемные активы, еще при предыдущем Президенте, чуть ли не на $700 миллиардов. Но завтра, если экономика не улучшится, таких несчастных будет еще больше - это надо понимать. То есть этим людям нужно помочь, но не забывать главное - то, что нужно запустить экономику, дать людям работу.

Завтра, если не будет экономических преобразований, будут другие люди в таком же положении. То есть нужно помочь сегодня самым слабым. Но сразу же нужно начинать менять экономику. Эти две вещи нужно делать одновременно. Нынешняя власть это понимает?

Вы считаете, Президент Ющенко согласится на такую ответственность?

Выбор за ним. И за теми, кто готов стать рядом с ним. Так должно быть. По-моему.

Принимает ли это Президент? Нужно спросить у него. А если он думает иначе? Вариантов у него немного.

Какие?

Первый. Он говорит: я готов, дайте мне такие-то экономические полномочия. Дайте мне возможность издавать экономические указы, и я иду. Я формирую новую команду, из новой экономической элиты, которая честно отработает на народ.

Это для Президента еще и политический шанс...

Такая концентрация ответственности и честный разговор с людьми возродит доверие к власти как таковой. Если Президент по какой-то причине продолжает тактическое противостояние с правительством, это ведет страну к коллапсу, страшному коллапсу. Это второй вариант.

Не выиграет никто...

Да. Все проигрывают. Будет политизация общественных движений, и они заставят идти на перевыборы и Верховной Рады, и Президента теперь, а не через год. Выборы будут соревнованием программ выхода из кризиса.

Это далеко не лучший вариант. Это рискованный вариант, но здесь есть надежда. Тот, кто в результате будет избран Президентом, возьмет на себя ответственность. Но в намного худшей ситуации, чем теперь.

Тогда программы по выходу из кризиса станут основой для предвыборной гонки?

Такая избирательная компания не будет проходить под какими-то общими лозунгами, а под лозунгом: "Как вывести страну из экономического кризиса". Тогда появляется шанс и у других людей, которые наиболее адекватно заявят свое видение света в конце экономического тоннеля. Возможно, это будет Тимошенко, возможно - Янукович, Яценюк или Анатолий Гриценко, возможно новые имена. Но демагогией о погашении вкладов "Сбербанка" выборы не выиграешь.

Но подчеркиваю - это не лучший вариант. Мы потеряем время, а это значит, что страна заплатит за кризис больше. Так я вижу ситуацию... Тут есть мой личный интерес: 16 лет работать на отрасль и увидеть, как ее обвалят, - не лучшая перспектива. Банковская система восстановится тогда, когда начнутся позитивные изменения в экономике, когда мы начнем кредитовать экономику. При этой власти этого не будет точно. Она не может это сделать, как не может уж летать как сокол.

Может бастующим, представителям общественных организаций стоит обратиться к Президенту напрямую? С требованием прекратить безответственность власти за выход из кризиса и дать реальную программу выхода из беды.

Труд украинцев может действительно вывести страну из кризиса. А не чьи-то кредиты. Можно брать кредиты и у МВФ, и у России, но в меру, чтобы помочь себе. Но опора должна быть только на собственные силы.

Что же касается оценки текущего состояния: у нас не кризис перепроизводства, как, например, в Германии, а перепотребления и недопроизводства. Мы должны развивать свое производство, менять его структуру, больше и лучше трудиться. Продукция малого и среднего бизнеса у нас меньше 10% ВВП, нужно хотя бы дотянуть до 30%. Наша инфраструктура экономическая в упадке, легкая промышленность в упадке. Давайте ее защищать и стимулировать спрос на нее у нас в стране.

Люди с ответственностью за страну в сердце должны объединиться и вывести страну на Путь. Сейчас страна беспутная, потому что беспутная власть. К ней нет доверия.

Мораторий на досрочную выдачу депозитов был вынужденным шагом, однако его введение не увеличило доверие населения к банкам. Если инвестору говорят, что он не сможет забрать свои деньги, когда захочет, он не пойдет на риск.

Доверия это не добавило. Мораторий вводился в момент обвала доверия к банкам для того, чтобы уменьшить отток депозитов.

Как же стимулировать население в такой ситуации?

Для этого я должен быть честным перед людьми. Выход из кризиса на неправде невозможен. Заявить, например, от имени Ассоциации украинских банков: "Уважаемые господа, возвращайте эти средства в банки, они не пропадут. Я гарантирую". При этой власти я не могу. Я буду обманщиком, потому что знаю, они не запустят экономику, не дадут людям работу, не создадут лучшие условия для бизнеса.

Совсем другая ситуация, когда мы верим власти, когда ее программа - свет в конце туннеля. Люди принимают ее как свою. Тогда да, нужно говорить: "Давайте, люди, возвращайте депозиты в банки. Будем выходить из кризиса, все будет честно". Чтобы так сказать, нам надо изменить власть и немедля.

Потому что система власти сегодня построена таким образом?

Потому что она внутренне не способна, генетически не способна на решения с пользой для всех. Она раздроблена на локальные бизнес-интересы. Политики в страстях, а страсти, даже несильные, искажают действительность. Они неадекватно ее отражают. Они недееспособны.

Вы имеете в виду конкретно Раду, Президента, Премьера или и Нацбанк в том числе?

Система власти недееспособна и безответственна. Так она построена, чтобы ни за что не отвечать. Так удобнее для чиновников грабить страну. Это как раковая опухоль, живет за счет обворовывания нормальных клеток.

Нацбанк тут не при чем. Это подсистема власти, он не играет решающей роли. Он играет такую роль, потому что его втянули в политическое противостояние. Он не является самостоятельным игроком, он инструмент политики.

Но у него достаточно большой инструментарий, для того, чтобы влиять на рынок. Возможно, он его не использует или использует не совсем последовательно и эффективно? Есть ли смысл сменить главу НБУ, учитывая ситуацию со Стельмахом?

Стельмах является заложником политической ситуации. Нереально от него требовать, чтобы он был государственным деятелем, в то время как другие руководители - политиканы. Он оказался в ситуации политической зависимости, это факт. И это его не красит.

А профессиональные качества?

Я заявляю, что Стельмах является адекватным руководителем центробанка. Его действия в 2006, 2007 и 2008 годах, скажем, до апреля месяца, являются высокопрофессиональными. После апреля, когда его толкнули в политику, его действия уже не определялись профессиональными мотивами, а политическими мотивами разных сторон. А до этого - он предвидел этот кризис, работал на его упреждение. Если бы в 2006, 2007 годах НБУ возглавлял не Стельмах, а кто-то другой, думаю, кризис был бы глубже, болезненнее.

В существующей системе власти не имеет значения, кто займет эту должность? Глава НБУ все равно не сможет справиться с проблемами самостоятельно?

Если у нас будет четко прописана цель деятельности государства на ближайшие два года, а именно, выход из экономического кризиса, и на эту задачу будут работать Президент, Премьер-министр, Министр экономики, Министр финансов и глава НБУ, то в этих условиях абсолютно будет нормально работать на эту цель и Стельмах, как Председатель НБУ. Он (Стельмах, - ред.) вполне с этим справится.

Вернемся к заемщикам. Государство может помочь тем, кто совсем слаб. А как же те, кому просто тяжело отдавать кредит из-за высокого курса? Многие просто ждут и не платят, в надежде, что курс снизится...

Тут должен быть индивидуальный подход. Безусловно, если человек не в состоянии платить, наша позиция: банки должны идти на реструктуризацию долга. Садиться и договариваться.

Ясно, что это должен делать не Нацбанк, не АУБ. Конкретный банк должен разбираться в каждой конкретной ситуации и идти навстречу. Иначе понятно, чем это может закончиться.

Человек чести обслужит свой долг. Именно такие люди будут в новой Украине после кризиса.

Стоит ли ждать другого курса? Или нужно договариваться с банком?

Если человек перестанет платить по кредиту, то этот кредит переводится в класс проблемных, и под него банк должен будет делать резервирование. Соответственно, банк не сможет выплатить часть депозитов и так далее.

Проблема в том, что люди зацикливаются на негативе: "Мне плохо, у меня забрали работу или уменьшили зарплату, мне не выдают депозит". И что говорит человек в такой ситуации? Он говорит: "Дайте мне, чтобы я не платил". То есть он принимает эту негативную ситуацию как норму, а она - не есть нормальная. Это позиции несвободного человека, зависимого человека. Несвободного!

Этот человек должен понять: "Это ненормально, что у меня нет работы, и ненормально, что у меня нет зарплаты. Власть, я тебе налоги платил, мне нужна работа. Дай мне работу". Это другой человек. Он такую власть терпеть не будет. А это уже означает - выход из кризиса.

Отсрочка по всем кредитам закончится коллапсом для всех. Представьте себе, что мы уговорили банки, рассрочили всем, сказали: "Не возвращайте кредиты". Чем это закончится? Банковская система станет, расчеты приостановятся, в бюджет деньги не идут, заводы стали, работы нет. Мы этого хотим?

Кстати и Премьер, и парламент становились на этот путь. Мол, давайте примем закон, чтобы не реализовывали залоговое имущество, чтобы по курсу 5,05 возвращали кредиты. Это означает, что они, по сути, работают на негатив для страны. Органы власти Украины работают сегодня на экономический коллапс. Вот почему их нужно менять. Зависимые от денег у власти стали на позицию зависимых от денег должников. Станьте независимыми, станьте свободными и такой станет страна.

Тимошенко, в частности, долго не признавала, что кризис есть...

"90% украинцев пострадали от международного финансового кризиса", - заявила Юлия Владимировна в декабре 2008 года. Тогда у нас кризиса экономического в Украине не было, по ее видению. А сегодня - есть?

Она же не хотела этого признавать. Кризис очевиден, а в чем причина? И тут оказывается, что не доработали, и она в том числе, и Президент, и ВР не доработали. Не хочется никому этого признавать. А без честного определения причин мы не сможем предложить честный путь выхода из кризиса. Без честного диагноза не будет и честного лечения, не будет нужного позитивного результата, не будет оздоровления.

И опять к заемщикам. Внесудебное изъятие имущества - это тоже не выход?

И выход, и не выход. Есть ситуация, когда люди, совсем небедные, под недвижимое имущество понабирали кредиты и не возвращают. Как быть? Это уже другая плоскость, плоскость морали. Наше общество стало инвалидом за эти последние годы, оно нравственно сильно упало. У нас сместились ценности. Качество жизни должно определяться качеством труда. Труд определяет качество жизни. А если я хорошо живу и ничего не делаю? Если я взял кредит и не вернул, а купил "Мерседес" и езжу? Или я украл у страны нефтяную скважину и сижу на ней, или завод, кусок "трубы" и тяну из нее для себя и внуков газ? Если это значит "хорошо жить", то мы не знаем ответа на детские вопросы: "Что такое хорошо, и что такое плохо?" Хорошо жить - это качественно делать свое дело: профессиональное, дело сына, дело отца, дело подчиненного и дело правителя.

А возможен ли был другой вариант? Когда появилась возможность, все бросились брать кредиты и потреблять...

Потому и бросились, что потеряли моральные ориентиры. У нас сыграл маятник. Мы бросились от советского люмпена, который в заграничном гастрономе падал в обморок, в другую крайность, в дикий капитализм, в потребление без меры, где качество оббивки в автомобиле определяет, чего ты стоишь. То есть, мы от одной аморальной системы бросились в другую. А кризис возвращает нас в нормальное положение. Ты живешь хорошо тогда, когда ты действуешь честно и честно делаешь свое дело.

У Конфуция однажды спросили, что означает хорошее управление государством. Он ответил: "То государство хорошее, где сын есть сыном, отец - отцом, правитель - правителем, а подчиненный - подчиненным". А на вопрос, что бы вы делали, если бы были правителем, он ответил: "Я бы следил, чтобы каждая вещь отвечала своему названию". А мы дожили - хорошее от плохого отличить не можем.

Если это молоко, то это должно быть молоко, а не мел. Если колбаса, то - колбаса, а не туалетная бумага или соя. А это делаем мы.

Нам не хватает национальной идеи, духовного лидерства? Ющенко еще может стать духовным лидером, лидером нации?

Трудно сказать, что он - лидер нации. Нет, не из-за личных качеств. Трудно быть лидером нации, которой еще нет, которая только формируется. Украинская нация, как определенная целостность, еще не сложилась. Но народ есть. И этот народ в 2004-м испытание на зрелость прошел. Весь мир удивлялся: смотрите, это же наши, это Европа. Действительно европейцы были на Майдане, и поведение их было цивилизованным. К сожалению, элита политическая этот экзамен не сдала. Кризис примет у нее экзамен. Сдаст - будет нация и появится лидер.

Невозможно быть лидером при отсутствии элиты. По моему мнению, предназначение господина Ющенко - это роль "бабки-повитухи", которая должна принять роды, посодействовать рождению настоящего украинского государства. Государства, которое осознает себя, свою историческую миссию. И его задача как раз - помочь такой Украине появиться на свет. Я вижу его миссию в этом. И это очень важно для страны. И с этой ролью он справляется.

По Вашим словам, у нас очень мало времени осталось до той критической черты, когда последствия кризиса будут на порядок хуже, и теми 1,5-2 годами не обойдется. Какие вопросы требуют немедленного решения?

Резко падает платежеспособность и предприятий, и физлиц. Они банкротятся. Очень много лиц находятся в состоянии дефолта, а дефолт отдельных людей грозит дефолтом общественным. Это грозит и банковской системе, и стране в целом.

Ключевой вопрос, кто будет выводить страну из кризиса. Какие люди? Как дать им проявиться?

Рейтинговые агентства снижают украинские рейтинги до уровней, максимально близких к дефолту…

Рейтинговым агентствам я не доверяю, и международным - в том числе. Они скорее констатируют… Они прозевали кризис и сегодня своей жесткостью пытаются восстановить свое реноме. Иногда они политизированы. Но вывод один: не может быть рейтинговое агентство бизнес-структурой. Это должна быть структура, которая не имеет прибыль как цель: может быть, как АУБ, структура не бизнесовая и принадлежащая обществу, рынку, но не частным лицам.
Наши специалисты знают состояние экономики банков лучше чужих рейтинговых компаний.

Вы говорили, что одна из главных проблем - отсутствие доверия к власти. Разве это как-то можно изменить?

Представьте, появляется сегодня в Украине власть, которой доверяют. Почему доверяют? Власть показала "свет в конце тоннеля", показала путь, как выйти из кризиса, как люди получают работу, зарплату, как предприятиям улучшили условия деятельности. Они увидят для себя надежду, и доверие вернется.
Я вам гарантирую: если это случится, через 3 месяца 90 миллиардов ушедших депозитов будут вновь на счетах банков. И эти 90 миллиардов пойдут в экономику. Это будет шаг из кризиса.

У нас кризис недопроизводства. Нам нужно развивать производство, нам нужно обеспечивать занятость, у нас масса возможностей. Из нашего кризиса выйти легче, чем из кризиса перепроизводства. Нужно только быстрее выйти из кризиса власти. Единственная проблема - это власть. Ее качество.

Федор КРИКУН

ЛIГАБiзнесIнформ
http://news.liga.net/interview/NI090015.html

 

 

 

 

Председатель правления Укрсоцбанка Борис Тимонькин считает, что пока в отечественной банковской системе не прекратится отток депозитов, банки денег в реальную экономику давать не будут.

"Курс сложно угадать, его нельзя назначить решением кабинета министров. Но мы помним ситуацию до кризиса, когда гривна укреплялась при ужасающем дефиците торгового баланса, когда объективно она должна была ослабевать», - считает глава Укрсоцбанка. 

По оценке Бориса Тимонькина, девальвация курса гривни позволила сбалансировать соотношение между экспортом и импортом: «По итогам декабря и января мы видим: экспорт/импорт достаточно сбалансирован, причем импорт, мы должны понимать, будет продолжать падать: экономические проблемы приводят к тому, что люди перестают покупать дорогие и переходят на более простые и дешевые вещи. Плюс, многие крупные импортеры сегодня уже находятся в техническом дефолте. Они работали с техническими товарными кредитами. Поэтому тот курс, который на сегодня есть, плюс-минус 8 грн./долл. объективно выровнял ситуацию».

По мнению Бориса Тимонькина, на увеличении курса сказалась также «газовая нервозность»: «Сегодня при любых волнениях в политике и в глобальной экономике люди бегут покупать доллары. Происходит парадоксальная ситуация во всём мире, Украина здесь не уникальная страна: население забирает деньги с депозитов, банки сворачивают кредитование, далее людей увольняют с работы, они проедают свои депозиты, и происходит экономический коллапс. Мы выживем тогда, когда начнем давать деньги в реальную экономику. Я за то, чтобы кредитовать экономику. Но мы должны трезво понимать, что пока не прекратится отток депозитов, никто денег в реальную экономику давать не будет».

 

- Пане Сугоняко, Ви виступили з критичною заявою щодо прийняття Верховною Радою у першому читанні закону, який надає хлібопекарським підприємствам пролонгацію кредитів та реструктуризацію боргу за валютними кредитами на умовах курсу долара США, що діяв на момент укладання угод. Чому Ви проти цього закону?

- Чи не єдиний депутат, який був проти цього законопроекту, це Станіслав Аржевітін, Голова Ради АУБ. Він був вражений, що цей законопроект підтримали не тільки комуністи чи проурядова фракція, яка висунула його, але й партнери Аржевітіна по фракції. На його здивування, що ж Ви робите, вони відповідали: “Ну так, ти правий, але люди цього не зрозуміють...” Через популізм  депутати проголосували не як відповідальні політики, а як пристосуванці.

Що ж відбулося? По суті на соціальній демагогії пролобіювали локальні інтереси невеличкого сегменту вітчизняного бізнесу, окремої групи підприємців. Запитання: чому вони брали валютні кредити? Чому при тих врожаях зернових, що маємо в Україні, вони опинилися в таких валютних боргах? Ці кошти потрібні були на природній здоровий хліб? Чи на всілякі штучні добавки, консерванти, модифікатори, розрихлителі, якими сьогодні труять всіх нас? Для чого потрібні валютні кредити на обігові кошти, коли свого зерна нема куди дівати?

Що ж тепер маємо? За прийняття цього законопроекту доведеться згодом розплачуватись всім, бо витрати, покладені на всіх, хто платить податки. Крім того, оскільки це рішення є інфляційним, воно вдарить перш за все по найбіднішим, бо інфляція у першу чергу чіпляє їх. При цьому це ще і на курс вплине. Ось ціна популізму наших політиків.

Виявляється, правду вони бояться і не хочуть говорити. Але якщо вони кажуть нам: “так, ви праві, але якщо ми будемо казати правду, нас не зрозуміють” – то нехай перейменують свої партії і фракції. Адже в такому разі вони мають називатись інакше, скажімо: “партія неправдивих комуністів” чи “блок неправдивої Тимошенко”, або “партія неправдивих регіонів” та “наша Україна – неправдива самооборона”. Це смішно, але це правда. Бо прийнятий ними закон є шкідливим для держави і економіки, а отже і для суспільства в цілому.

Логічно, слідом за цим законом будуть спроби пролобіювати аналогічні преференції і для м”ясопереробної, молочної, транспортної, будівельної та інших галузей. Адже виникає питання: чому тільки хлібопекарям? Якщо тут бути послідовним, то у такому разі преференції треба давати всім. Але якщо так зробити, то збитки складуть приблизно 150 млрд.дол. На кого їх покласти? На банки? Тоді при їх капіталі це декапіталізація і крах? На бюджет (це півбюджета)? Цього не розуміють в Кабміні і Верховній Раді? Що з ними робити?

- А як Ви ставитесь до того, що останнім часом чимало людей саме банки вважають винними у кризі?

- Так, зараз влада хоче перевести стрілки на банки, обвинувачуючи їх у всіх бідах. Деякі завдяки цьому навіть стали “відомими діячами”. Їх дії спрямовані не на окремі випадки, не на окремі порушення з боку окремих банків, а фактично проти банківської системи в цілому. Тут чітко простежується той самий почерк, що його всі спостерігали під час спланованої замовної компанії проти “Промінвестбанку”. Тут чи нерозуміння, чи злий умисел.

Інша проблема – чимало людей зараз з різних причин неспроможні повертати кредити. І це проблема не тільки їхня. Це проблема банків. Це проблема держави. Це проблема суспільства. І вирішуватись вона має на державному рівні, а не банками самотужки.

Кредит – це не подарунок, не “шара”, як багато хто сподівався. Цє боргове забов”язання. І коли Ви берете чужі кошти у борг, Ви забов”язуєтесь їх повернути на умовах кредитора.

За своє життя я жодного разу не брав кредит, навіть коли мене на це штовхали рідні. Адже я знаю, що це завжди ризик, що завжди може настати ситуація, коли ти можеш стати неспроможним розрахуватись за свої боргові забов”язання.

Чому про це ніхто не хотів замислюватись, коли в Україні почався повальний бум споживання у борг, коли ми на кожному кроці попереджали: схаменіться, будьте обережними, пам'ятайте, борг – це різновид залежності, різновид рабства.

Нас ніхто не слухав, бо всі хотіли жити краще, комфортніше, аніж працювали. Проте життя у борг не буває ніколи комфортним довго. Це самообман. Боргова яма не буває комфортною, хоч який євроремонт у ній не зробити. Рано чи пізно настає болюче похмілля. Тепер усі ми розплачуємося за такий загальносуспільний самообман під керівництвом нашої незрілої влади.

Хто примушував наших людей масово хапати ці кредити, та ще й не по одному, часто по декілька?

Подобається нам тепер чи ні, але це був вільний вибір людини взяти на себе ці кредитно-боргові забов”язання. У якій мірі вона фінансово спроможна виконати чи не виконати, ніхто не знає краще, ніж вона сама. Тож відповідальність за повернення свого боргу лежить на цій людині, яка добровільно пішла на це.

З Іншого боку: «Правитель – вітер, піддані – трава. Куди вітер подме, туди трава й похилиться» (Конфуцій). Влада не вчила, не попереджала людей. І головна вина на ній.

Зараз усі ми у кризі. Нам необхідне взаєморозуміння, суспільна солідарність між кредитором і позичальником. Окрім суто економічного, має бути і суто людське ставлення до проблеми. Банкір так само у таких ситуаціях не повинен переходити моральну межу і закон, як не повинен цього робити і позичальник. Єдине, останній має пам”ятати, що банк не може подарувати йому ці кошти. Адже вони насправді не належать банку. Це кошти, які банк залучив у таких самих громадян – вкладників, у підприємств, у закордонних кредиторів, і ці кошти банк теж забов”язаний повернути їм так само, як це має робити і той громадянин, що взяв у банку кредит. Тобто банк однією рукою кошти залучає, а іншою ті самі кошти дає в кредит. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами. До цього банки просто не мають права допускати. І що їм у цій ситуації робити, коли ті, що брали кредити, тепер не повертають їх? Спробуйте хоч раз і себе поставити на місце того банкіра? Що Ви будете робити на його місці у такій ситуації?

Коли кредити позичальники не повертають, депозити масово забирають, а нові не надходять, банки змушені вишукувати додаткові шляхи забезпечення повернення коштів своїм вкладникам, іншим кредиторам. З цією метою в окремих випадках деякі банки змушені піднімати ставки по кредитах. Адже той, хто поклав депозит, його не цікавить, що хтось банку не повертає кредит. Не цікавить його і те, яким шляхом банк забезпечить повернення цих коштів. Його цікавить, аби банк йому сповна віддав його депозит, з відсотками. І це забов”язання перед клієнтами банк має виконувати.

У нас є три взаємопов”язані між собою суб”єкти: вкладник – банкір – позичальник. І всі вони опинилися заручниками нинішньої кризи.

Проте у цю кризу всіх нас ввели не вони. Усі вони потерпають від кризи, кожен на своєму рівні. Відповідальність тут на наших політичних вождях. Але вони уникають цієї відповідальності, зіштовхуючи нас лобами і перекладаючи вину на будь кого, тільки не на себе. Запитання: чи потрібні нам такі політичні лідери?

- На Ваш погляд, що треба робити, аби зняти проблему з неповерненням кредитів? І що треба взагалі для подолання наслідків кризи в Україні?

Ну, по-перше,  якщо Уряд справді хоче допомогти позичальникам, нехай створить державний фонд чи підприємство, яке викупить у банків проблемні кредити і таким чином зніме проблему неповернення кредитів. Хай вибере іпотечні кредити під заставу останньої квартири геть бідних людей, яких не багато, і візьме на себе їх борг перед банками хоча б за рік чи два.

По-друге, вихід з кризи треба шукати на всіх рівнях: на рівні банків, на рівні банківської системи/НБУ, та на рівні макроекономічному і політичному. Одна з серйозних системних проблем – курс. У ньому концентрується і локальний рівень, і рівень системний (НБУ), і макроекономічний. Курс на 70% визначається структурою нашої економіки, станом торгівельного балансу, і лише на 30% діями НБУ. НБУ не є незалежним від впливу наслідків політичного курсу влади, зокрема й у сфері експортно-імпортній. У курсі концентрується зовнішньоекономічна політика влади, де присутній суттєвий дисбаланс між експортом і імпортом.

Не банки створили проблеми в економіці України. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади. Через курс. Через політику стимулювання споживання в борг. Через падіння промислового виробництва тощо.

Ми розплачуємося за бездумну політику стимулювання споживання в борг. Зовнішні чинники лише прискорили кризу в Україні.

Українська банківська система була більш підготовлена до кризи, ніж в інших європейських країнах. Більшість наших банків в умовах кризи виживають самостійно вже 5 (п'ять) місяців. Держава нічим не допомагає. На відміну від інших країн, де влада підтримує свою банківську систему. Наші банки нічого не отримують від держави. Ті мільярди рефінансування пішли на покриття відтоку депозитів, який склав близько 90 млрд. І то рефінансування на зворотній основі.
За словами Тимошенко, у нас немає кризи, є лише наслідки кризи на світових ринках.

Якщо у нас немає кризи – це означає, що й не треба власних заходів з подолання кризи. І їх нема. Є популізм. З боку БЮТ, з боку ПР, з боку НУНС, з боку КПУ. Насправді жодна політична сила не шукає реальних шляхів виходу з кризи.

Адекватною відповіддю можуть бути лише системні рішення. Хто візьме відповідальність на себе і забезпечить вихід економіки країни з кризи? Ось у цьому вихід з глухого економічного і політичного кута.

ОБОЗРЕВАТЕЛЬ
http://obozrevatel.com/news/2009/3/2/289113.htm

02 марта 14:09

 

 

 

 

Роман Скрипін

Гість Свободи: Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнєцова: Ми говоримо про те, як повернути довіру українців до банків. Сьогодні пані Олександре відчувши напевно те що ви прийдете до нас на ефір гривня почала трохи вселяти надію. Це я так для того щоб вселити у вас надію на сьогоднішній ефір. І готівковий курс начебто трошки поліпшився, і торги на міжбанку вселяли надію. Що тому причиною? Можливо це була нарада щодо стану грошово-кредитного та валютного ринків у президента, чи можливо вчорашні заяви пана Шаповалова з його брифінгом, чи можливо навіть сьогоднішній форум Україна-Європа і присутність європейських політиків?

Олександр Сугоняко: Ну якщо так, то тоді треба порекомендувати президентові кожен день постійно проводити наради, пану Шаповалову не виходити зі свого кабінету і не переставати давати прес-конференції і тоді все буде добре. Неможливо дати пояснення з економічної точки зору тому, що відбувається з курсом. Курс є функцією від політиків і бізнесу. Все.

- Пане Олександре, чи можна сподіватися на допомогу ззовні? Це була остання фраза якою фактично закінчував Олексій Сімаков.

- Сьогодні я думаю всі вже, окрім можливо прем’єр-міністра України знають що криза у нас не міжнародна, а українська, економічна криза. І на порядку денному буття нашого суспільства яке очолює наша влада стоїть вихід з економічної кризи, як головне, ключове завдання нашого суспільства і нашої роботи, кожного українця, починаючи від президента. І із кризи нас може вивести при хорошому управлінні не кредит МВФ, не російський кредит, чи ще якийсь кредит, а наша з вами шановні українці праця. Якісна, добросовісна, добре організована.

- Тобто я сьогодні працюю не вісім годин, не десять, а п'ятнадцять. Так?

- Вісім, але працюю. Сьогодні багато людей не працюють. Вісім, три години, а дехто взагалі не працює. Сьогодні перед нашою владою як монолітом, якого нема, це завдання не поставлено.. І люди зорієнтовані, ну от, наприклад, люди які мають кредит в банку. Чого вони просять у влади? Вони кажуть дозвольте ми будемо менше повертати. У нас нема можливості, одзвольте будемо менше повертати. Звертаються в парламент. Парламент приймає рішення.

- Вони звертаються не парламенту, вони звертаються до банків.

- Влада реагує на це. Звертаються до парламенту. Парламент реагує на це. Заборонили піднімати процентні ставки. В першому читанні прийняли пекарській галузі по 5,05% повертати кредити. Давайте ми взагалі дозволимо нікому не повертати кредити!

- Я знаю що ви противник того аби повертати кредити окремим галузям.

- Давайте ми всім повернемо, чим це закінчиться? Давайте скажемо - не повертайте. Чи скажемо - повертайте за ціною значно меншою. Це закінчиться тим, що система банківська входить у збитки і завтра вона припиняє своє існування як така. Чекайте, не працюють підприємства, у бюджет кошти не надходять. Це наслідок такого психологічного стану позичальника, бізнесу і влади. Стан психологічний має бути зовсім інший. Якщо у вас, шановні слухачі, є кредит у банку, то ви мусите вимагати не зменшення повернення його, не припинення обслуговування, а вимагати від влади нормальної праці, нормальної зарплати за цю працю, нормальних умов бізнесу, якщо ви бізнесмен. Тобто вимоги мають бути зовсім іншими і тоді депутат буде думати не про те, що прийняв закон – не повертайте кредити…

- Добре, я сьогодні працювала, отримувала зарплату, працюю, і буду завтра працювати, але мушу платити зовсім інші гроші тому що гривня впала. А зарплатню платять в гривні, а кредити сплачують в доларах. Вихід?

- Я хочу запитати у тих, хто слухає нас. Реальні доходи залишилися у них, такі як і були? Та я впевнений, процентів 50 сьогодні отримують менше, якщо навіть вони в гривні отримували. Мова іде про те що для банківської системи, тобто я говорю зараз про макрорівень, вихід із наших проблем для банківської системи буде знайдений тоді, коли ми почнемо кредитувати українську економіку, кредитувати підприємства які матимуть збуток товару.

- Що для цього потрібно?

- Для цього потрібна ота влада про яку пан Северин тут говорив. Влада, яка буде мати в якості пріоритету своєї діяльності відновлення нормальних економічних процесів в державі.

- На даний момент ви такої влади не бачите. Я так зрозуміла?

- Наша влада, яка реально сьогодні існує, система влади, повноваження і відповідальність прописані таким чином, що п’ять місяців криза економічна, очевидна. П’ять місяців ця влада нічого не робить. І це може бути? Ніде в світі цього не могло бути. Чому? Безвідповідальність. З кого мені сьогодні, як президенту Асоціації українських банків спитати за те, що Верховна Рада приймає рішення, які ідуть на шкоду банківській системі, Кабінет Міністрів і адміністрація Президента так само, веде таку політику, що шкодить? Що мені робити? І реально я не бачу ім’я конкретного, з кого мені спитати? І нам банкірам, що довели країну до такої кризи. Я говорю – безвідповідальність системи влади, яка закладена в нашій конституції. Я не хочу говорити що Юля винна, Віктор винний чи ще там хтось, чи Володимир.

- Це відомі речі. Є питання безвідповідальності. Що ми можемо зробити не беручи того що є на горі? Що можуть зробити банкіри? Що може зробити Національний банк?

- Давайте по банкірам. Що можуть зробити банкіри? Уявімо собі. Банкіри разом із нашими позичальниками найшли спільну мову і працюють. Який результат найкращий буде - вони відтягнуть свою системну кризу на півмісяця, на місяць. Але вони ніколи не вийдуть із системної кризи в якій ми знаходимося. Це може зробити тільки центральна влада. Чому? Тому що криза носить системний характер і рішення мають приймати не для окремої галузі, а системно для всієї української економіки. Я хотів би щоб люди почули і зрозуміли щодо банківської системи. Я сьогодні зустрічався з цими організаціями, які проти кредитного рабства, так званого, можна говорити про це дуже довго, але я помітив що люди думають, що від курсу втратили позичальники, які позичали кредит, думають що втратили вкладники, які в гривні тримали, це правда. Але я за дві години їм довів, що банківська система втратила найбільше.

- Але ж на грі курсу банківська система виграє?

- Почекайте, давайте спочатку про це. Чому? Тому що у нас 60% кредитів із 720 мільярдів це валюта. І нам не повертаються ті кредити, які ми людям віддали. У нас доходів нема. А витрати є.

- Давайте все ж повернемося…

- Зараз. Заробляють на курсі. Так, дехто заробляє. Але скажіть на чомусь протягом п’яти місяців ваша, наша банківська система могла заробляти крім як на курсі? Ні на чому. Все решта в збитках. Тепер дивіться. Які ресурси? Які можливості? Яка сума цих доходів? Ви подивіться звіти. Сьогодні на нуль вийшли дуже багато банків які не мають ніяких прибутків по січню місяцю. Чому? Та це ж елементарно! Тому що люди не повертають кредити. Не повертають проценти, а депозити забирають.

- Коли Петро Порошенко говорив стосовно того, що можливі сертифікати під низький процент, щоб люди не тримали гроші вдома, а тримали їх в НБУ, ви взялися за голову. Чому? Я так зрозуміла що вам це не сподобалося.

- Та це просто нереально!

- Чому?

- А що до національного банку довіра більша ніж до інших банків?

- Можливо.

- Та ні! В деяких рейтингах національний банк по недовірі на першому місці стоїть після того що він наробив з цим курсом. Про що ми говоримо? І причому треба зрозуміти, що довіра до банків є функція довіри до влади. Дайте мені владу, яка показує всій Україні світло в кінці тунелю щодо нашої економічної кризи. Люди, які мають розум подивилися – буде точно так як ця влада каже і повірили. Я вам гарантую – через три місяці оці 90 мільярдів гривень які вийняли з депозитів, повернуться в банківську систему і банки почнуть кредитувати. Дайте мені довіру. Тобто довіра до банків є функцією довіри до влади…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Джерело: Радіо “Свобода”
http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1499950.html

 

Асоціація українських банків занепокоєна тенденційними та непрофесійними підходами деяких рейтингових агентств щодо оцінки діяльності банків. АУБ вже висловлювала свою позицію щодо таких дій з боку міжнародних рейтингових агентств. На цей раз в АУБ висловили своє обурення щодо суб”єктивних оцінок та прогнозів, які надала діюча в Україні агенція “Кредит-рейтинг”.

Зокрема, негативну реакцію з боку АУБ викликала заява “Кредит-рейтингу” про погіршення в IV кварталі 2008 р. показників діяльності банків, оцінку яким агентство дає у відриві від загальної ситуації в Україні, без порівняння із темпапами падіння виробництва, ВВП, негативною ситуацією з бюджетом тощо. “В умовах економічної кризи неможна окремо характеризувати ту чи іншу галузь у відриві від загальної ситуації в економіці та країні. Це створює хибне і недостовірне враження про загальний стан цієї окремої галузі. Це тенденційно, непрофесійно і небезпечно для суспільства”, – кажуть в АУБ.

Заявляючи, що “відтік клієнтських ресурсів істотно знизив ліквідність банківських установ”, агентство “Кредит-рейтинг” бере на себе непритаманні їй функції і стверджує, що “дії регулятора щодо стабілізації ситуації на фінансовому ринку не дали змогу вирішити глобальну проблему банківського сегмента відновлення довіри до фінансових установ”. “Це напівправда, яка, як відомо, гірше неправди”, – підкреслив Олександр Сугоняко. “Чи по силам НБУ самому вирішити цю проблему?” – запитує він. В АУБ наголошують, що мова зараз йде про те, щоб зупинити “відтік клієнтських ресурсів”, а не стимулювати його неправдивими заявами.

Що стосується заяви агентства щодо вирішення регулятором, як вони вважають, “глобальної проблеми” відновлення довіри до банків, то, як зазначив Президент АУБ Олександр Сугоняко, ці експерти мабуть не знають, що глобальною проблемою в Україні є не стільки проблема довіри до банків, скільки загальна недовіра до влади, недовіра до економічної політики та ситуації в країні в цілому. “Саме через недовіру до влади і погіршення ситуації в економіці виникли проблеми в банківській системі, а не навпаки. Не банківська система принесла кризу в економіку, а політика принесла кризу в економіку, а та, у свою чергу, у банківську систему та інші галузі господарювання”, – наголошує Президент АУБ.

Ця агенція “очікує подальше погіршення якості активів”, “вимивання грошей з банківської системи”, проблеми з зовнішніми запозиченнями тощо. Як наголосив Олександр Сугоняко: “Це банальність. Усій країні, всьому суспільству треба, щоб не сталося так, щоб зупинити цей негатив, крім, можливо, цієї агенції. Для цього є необхідний потенціал і ресурси. Доречі, щодо зовнішніх запозичень, то, як інформують ЗМІ, вони надходять, здійснюється капіталізація банків тощо. Ситуація складна, але вихід є завжди”.

Президент АУБ порівняв подібні дії агентства з непрофесіоналізмом деяких безвідповідальних лікарів, які знають, що зайві хвилювання хворого здатні погіршити його стан, але всіляко намагаються хворого залякати. Запитання: для чого?

Олександр Сугоняко відзначив, що така діяльність шкодить економічним інтересам та безпеці України, а тому звернувся до банків та їх клієнтів не користуватись послугами подібних рейтингових агентств, оскільки від них у цей час нема ніякої користі.