Новини фінансового сектору

Бондаренко Інна Юріївна
3 листопада 1986 р. н., 22 роки
м. Київ, вул. Кіквідзе 11-Б
моб. тел. 8 – 093 – 947 – 89 – 02
                8 – 099 – 502 – 59 – 53
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Мета                                                              Здобути посаду економіста у відділі планування і аналізу
Досвід роботи
01.02.2008 – 31.03.2008                               ТОВ «Спожив Сервіс», оператор відділу телефонної підтримки. Обов’язки: консультування клієнтів з питань кредитування, допомога у виборі кредитного продукту, інформування клієнтів стосовно стану договору

Освіта
2006 – 2009                                                   Київський національний університет технологій і дизайну, інженерно – економічний факультет, спеціальність «Фінанси». Стаціонар. Магістр (диплом з відзнакою).
2004 – 2006                                                   Київський індустріальний технікум, спеціальність «Біржова діяльність». Стаціонар. Диплом з відзнакою

Знання мов                                                  Вільне володіння українською, російською, базова англійська (бізнес-курс)

Спеціальні навички                                  MS Office, Internet, Outlook Express

27-го травня 2009 року Правлінням та Президентом ISACA International було затверджено повноваження відповідного Організаційного Комітету і офіційно створено ISACA Kyiv Chapter.
Цим рішенням затверджуються статут відділення, склад правління та президент, що попередньо були обрані одностайним рішенням Зборів місцевих членів ISACA
International.
Робота по створенню офіційного відділення велась впродовж останніх 3-х років. До Організаційного комітету входили місцеві представники бізнесу та ІТ із організацій як приватного так і державного сектору. Невід'ємну роль у його створенні також відіграли ІТ спільнота та члени ISACA International, які з цього моменту включені до складу членів Київського відділення.
Членами правління ISACA Kyiv Chapter є:
 Михайло Лопатін – Президент
 Геннадій Чуприков – Секретар
 Ірина Івченко – Віце-президент із Інформаційної Безпеки
 Тетяна Лебединець – Віце-президент із IT-Аудиту
 Олексій Янковський – Віце-президент із ІТ-управління
 Ольга Томаш – Казначей
 Андрій Лисюк – Директор із питань Сертифікацій
ISACA (http://www.isaca.org) є всесвітньовідомою організацією з розробки методологій та стандартів в галузі управління, аудиту і безпеки інформаційних технологій (ІТ). Асоціація об'єднує більше 50,000 членів в 170-ти країнах, є співавтором поширеного у всьому світі стандарту з ІТ-управління CobiT, а також учасником багатьох інших методологічних проектів в області ІТ.
Місією Київського відділення ISACA є просунення та запровадження зрілих процесів ІТ-управління в Україні заради забезпечення довіри користувачів та організацій до надійності інформаційних систем та їхньої цінності. Напрацювання та експертиза мережі більш ніж 170 відділень ISACA у всьому світі дозволить залучити досвід країн із набагато більш розвиненою культурою ІТ управління.
Київське відділення ISACA ставить за мету забезпечити розвиток української професійної ІТ спільноти та забезпечити можливість незаангажованого спілкування між фахівцями як ІТ так і бізнесового середовища.
Серед основних завдань також стоятиме поширення сертифікацій CISA/CISM/CGEIT, що їх пропонує ISACA, а також забезпечення відповідної підготовки.
Відділення буде домагатися своїх цілей із урахуванням необхідності розвитку зрілого ІТ управління у всіх галузях економіки, необхідності розвитку відповідної законодавчої бази, забезпечення платформи для ефективного отримання знань, а також усунення надлишкової комерціалізації процесу обміну досвідом, що склалася на даний момент.

З будь-яких питань, пов'язаних із діяльністю ISACA Kyiv Chapter просимо звертатись до офіційної електронної адреси Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . Офіційний сайт http://www.isaca.org.ua .
Правління висловлює щиру подяку всім, хто всіляко підтримував ініціативу зі створення Київського відділення, зокрема Андрію Третяку, Руслану Божко, Дмитру Сергієнку, Ганні Смирновій та багатьом іншим.

З повагою,
Правління
ISACA Kyiv Chapter
ISACA: Serving IT Governance Professionals - www.isaca.org
ITGI: Leading the IT Governance Community - www.itgi.org

 О работе Постоянно действующего Третейского суда при Ассоциации украинских  банков ( по состоянию на 18.05.2009)

1.Общая информация
        Третейский суд при АУБ создан по решению Совета АУБ  и зарегистрирован в Киевском городском управлении юстиции 21.06.2005 года ( рег № 007-2005).  Третейский суд расположен по адресу АУБ – г.Киев, ул Марины Расковой 15 ( рядом с м. Левобережная). Канцелярия третейского суда и Зал судебных заседаний находятся на  8 этаже, оф. 810 тел.5168718.
        Третейский суд действует на основании Закона Украины «О третейских судах», Положения о третейском суде при АУБ , Регламента третейского суда, Положения о затратах , связанных с рассмотрения споров третейским судом при АУБ. С Положениями , Регламентом третейского суда , а также другой информацией о деятельности третейского суда можно ознакомиться на сайте АУБ (www.aub.com.ua/ua/trsudaub.html).
         Третейский суд согласно закону не является юридическим лицом и действует в составе Ассоциации украинских банков.  
         Судьи третейского суда при АУБ отвечают требованиям ст 18 Закона «О третейских судах» , состав судей третейского суда формировался по предложениям банков. Список судей является открытым и может быть пополнен. В настоящее время из 56 судей третейского суда 5 судей имеют более чем 10 летний опыт работы в государственных судах, 10 судей – адвокаты, остальные судьи  - юристы банков и др. юридических лиц. Со списком судей можно ознакомиться на сайте АУБ.
         Третейский суд АУБ активно сотрудничает с Третейской палатой Украины .
         Первый иск рассмотрен  третейским судом  в апреле 2007 года. Всего в 2007 году в третейский суд поступило и было рассмотрено 1050 исков.
         В 2008 году в третейский суд поступило 3014 исков от 9 банков.
         В 2009 году на треть возросло количество банков, от которых поступили исковые заявления
         Большинство исков поступили от банков с требованиями о взыскании задолжености по кредитным договорам , обращению взыскания на предмет залога (ипотеки)  с ценой иска от 1000 до 10 млн грн. Несколько исков поступило от клиентов банков с различными требованиями к банкам.

2. Третейская оговорка, третейский сбор
 Рассмотрение спора в третейском суде АУБ возможно при наличии в договорах третейской оговорки. Рекомендуемые варианты третейской оговорки см. www.aub.com.ua/ua/trsudaub.html.
Третейский сбор определяется ценой иска. При цене иска более 30 тыс грн третейский сбор практически равен гос пошлине за рассмотрение иска в хозяйственных  судах ( 1% от цены иска +  400 грн., но не более 1500 необлагаемых минимумов доходов граждан). Все ставки сбора см. www.aub.com.ua/ua/trsudaub.html.   Третейский сбор уплачивается истцами на текущий счет АУБ.
           В настоящее время по сведениям АУБ третейскую оговорку с третейским судом АУБ включили в различные договора 20 банков и несколько юридических  лиц не банков. 5 банков регулярно подают иски в третейский суд при АУБ.

3. Организация работы суда, делопроизводство.
         Регистрация поступивших исков, формирование судебных дел, хранение дел осуществляется штатными работниками АУБ в канцелярии третейского суда по правилам аналогичным в хозяйственных судах. Судьи и руководство третейского суда не являются штатными работниками АУБ. Сведения о поступивших исках , назначении судей для рассмотрения исков, даты судебных заседаний, результаты рассмотрения исков отображаются в электронном реестре, который ведет канцелярия третейского суда. Определения и решения суда доводятся до сведения сторон в порядке аналогичном в государственных хозяйственных судах  Принятые третейским судом решения прошиваются, подписываются судьями и президентом АУБ, что предусмотрено Законом «О третейских судах». Отдельные актуальные решения размещаются на сайте АУБ,   публикуются в юридических изданиях и  в правовой базе «Лига»

4. Сроки рассмотрения дел.
         Сроки рассмотрения исков зависят от затрат времени необходимого для выполнения  процессуальных требований Регламента и активности сторон спора.
         Для рассмотрения иска сторонам или руководству суда необходимо выбрать судью ( судей) , что может занять время от одного до 12 дней в зависимости от содержания третейской оговорки. Так, если стороны третейской оговорки предусмотрели рассмотрение спора одним судьей , то выбор судьи занимает время от одного до 3-х дней. Если стороны предусмотрели рассмотрение спора тремя судьями, то для выбора трех судей необходимо 14 дней, т.к в этом случае каждая из сторон выбирает своего судью, а выбранные сторонами судьи выбирают третьего судью. 
         С целью экономии затрат времени на выбор судьи стороны могут указать непосредственно в третейской оговорке конкретного судью или трех судей.
         Согласно Регламента выбранный судья ( или председательствующий коллегии судей) принимает определение  о назначении дела к слушанью не ранее чем через 10 дней после отправки сторонам определения о назначении дела к слушанью.
          Из практики работы третейского суда при АУБ следует, что по простым делам ( о взыскании долга по потребительскими кредитам на незначительную сумму )  суд принимает решение в одном (первом) заседании суда. При большой сумме иска и активной позиции ответчика суду для принятия решения обычно требуется несколько заседаний, что может занять  несколько  недель.
          Регламент не устанавливает максимальный срок, за который решение должно быть обязательно принято, но в результате соблюдения требований Регламента и в зависимости от сложности спора на  практике рассмотрение  иска  и принятие решения третейским судом может занять время от 2-ух недель до 1,5 месяца , считая от даты регистрации иска третейским судом.
        
5. Принудительное исполнение решений третейского  суда происходит на основании исполнительного документа выдаваемого государственным судом (общим или хозяйственным в зависимости от состава сторон спора) по месту нахождения суда: Днепровским районным судом г.Киева или Хозяйственным судом г.Киева. Для получение исполнительного документа взыскатель должен обратиться с заявлением в соответствующий государственный суд, которое рассматривается в судебном заседании  с участием сторон. На практике получение исполнительного документа в государственном суде может занять время от 2 до 5 недель . Исполнение решений третейского суда исполнительной службой по исполнительным документам выданным третейским судом не имеет отличий от исполнения решений государственных судов

6. Преимущества рассмотрения споров в третейском суде.
         6.1 Быстрое рассмотрение споров . Как известно в гос судах решение местного суда не является окончательным и может быть обжаловано по существу в двух-трех инстанциях, что  затягивает на многие месяцы получение окончательного решения по спору Как сказано выше решение третейского суда при АУБ на практике принимается в срок от 2-ух недель до 1,5 месяцев и  не подлежит обжалованию по существу . Исключительный перечень процессуальных  оснований для отмены решения третейского суда , приведен в ст.  51 Закона Украины «О третейских судах» . Из 4064  решений третейского суда АУБ было обжаловано 4 решения (0,1%). Все жалобы были оставлены общим судом без удовлетворения
        6.2  Возможность предъявления иска  в Третейский суд при АУБ независимо от места нахождения ответчика, что  позволяет истцам с развитой филиальной сетью организовать рассмотрение исков в одном третейском суде при АУБ и получать исполнительные документы в одном из государственных судов г.Киева ( Днепровском районом суде г.Киева или хозяйственном суде г.Киева в зависимости от состава сторон спора).

        6.3. Возможность выбора сторонами судьи. Третейской оговоркой может быть сразу предусмотрено рассмотрение споров конкретным судьей или коллегией судей из списка судей . При необходимости стороны могут инициировать пополнение Списка третейских  судей новыми судьями, заслуживающими доверия сторон.
 
        6.4 Правовая предсказуемость решений третейского суда . Споры рассматриваются  судьями третейского суда, специализирующимися на рассмотрении споров  о возврате долга. Ежеквартально результаты рассмотрения споров обобщаются и доводятся до сведения заинтересованных лиц на открытых совещаниях по практике работы третейского суда.
        6.5 Возможность регистрации определений третейского суда об обеспечении иска  в Реестре обтяжень  движимого имущества.    
        6.6  Преимущества третейского суда АУБ по сравнению с аналогичными третейскими судами
          - доступная ,  полная и постоянно обновляемая  на сайте АУБ информация о работе третейского суда АУБ ,
          - регулярное проведение судом совещаний юристов банков и других заинтересованных лиц  по практике работы третейского суда,
          - возможность сторон  контролировать деятельность третейского суда при АУБ через органы управления АУБ ,
         - специализация судей на рассмотрение споров с участием банков . Независимость судей , которые не являются штатными работниками суда,
         - возможность сторон инициировать изменения в Положение, Регламент и состав судей  третейского суда,
          - наличие опыта рассмотрения большого количества исков  с разными требованиями,
          - не высокий третейский сбор.

7. Актуальность рассмотрения споров в третейском суде АУБ.

         7.1. В настоящее время возникли  проблемы с совершением исполнительной надписи нотариуса об обращении взыскания на предмет залога (движимое имущество) : часть нотариусов отказывается совершать  исполнительную  надпись на договорах залога движимого им-ва, ссылаясь на ст. 26 Закона Украины «О защите прав кредиторов и регистрации обременений» и постановление ВХСУ от 14.03.2008 по делу 22/228/07. Некоторые залогодатели обжалуют совершение исполнительной надписи на договорах залога движимого имущества, что затягивает возврат долга.
         В этой ситуации использование третейской оговорки  может заменить совершение исполнительной надписи нотариуса, т.к. решение третейского суда об обращении взыскания на предмет залога имеет те же последствия, что и исполнительная надпись нотариуса. Получение решение третейского суда об обращении взыскания на предмет залога не занимает много времени и это решение не обжалуется по существу. У третейского суда уже имеется практика рассмотрения исков об обращении взыскания на предмет залога и исков залогодателей о признании недействительной исполнительной надписи нотариуса на договорах залога движимого имущества ( см решение третейского суда № 55-07 на сайте АУБ).
           7.2 До настоящего времени в государственных судах не существует единой практики по некоторым искам актуальным для кредиторов.
            Так гос суды часто не удовлетворяют иски  кредиторов  о взыскании долга по кредитному договору  с заемщика или поручителя при наличии открытого кредитором исполнительного производства по обращению взыскания на предмет залога (ипотеки). 
            По-прежнему в гос судах нет единой практики по искам должников о признании недействительным кредитного договора или договора обеспечения. Дополнительные аргументы  для предъявления подобных исков со стороны заемщиков предоставляет постановление НБУ № 168 от 10.05.2007, устанавливающее завышенные требования к договорам потребительского кредитования.

8. Возможность рассмотрения споров в государственном суде и при наличии третейской оговорки.
            В случае изменения законодательства в сторону исключения преимуществ рассмотрения споров в третейском суде истец  может подать иск и в общий суд и общий суд обязан  рассмотреть такой иск и при наличии  третейской оговорки, если ответчик не настаивает на рассмотрении спора в третейском суде ( см. ч.1 п.6 ст.207 ГПК ). Хозяйственные суды на практике также придерживаются этого правила основанного на Конституции Украины. Некоторые кредиторы на практике пользуются этой возможностью и подают иски в государственный или третейский суд в зависимости от различных обстоятельств.
           
Краткое резюме. Включение третейской оговорки о рассмотрении споров третейским судом АУБ создает для сторон договора дополнительные возможности, изложенные выше, и не создает  рисков в случае изменения законодательства о третейских судах, т.к. и при наличии третейской оговорке спор может быть рассмотрен в государственном суде. 

            Дополнительную информацию о работе третейского суда АУБ вы можете получить по следующим контактам :
2880712 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. – Жуков Анатолий Николаевич, председатель третейского суда АУБ ,

5167684, 5168718. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. - Матвиюк  Оляна Кузьминична, главный юрисконсульт АУБ, зав канцелярией третейского суда 
                                                                                                

 

 

 

 

Укрсоцбанк подвел итоги деятельности в первом квартале 2009 года. Об этом сообщила пресс-служба банка.

По состоянию на 1 апреля 2009 года динамика основных показателей Укрсоцбанка выглядит следующим образом:

• общий кредитный портфель банка составляет 42,691 млрд. грн. При этом объем кредитов населению превышает сумму кредитов предприятиям (23,566 млрд. грн. по сравнению с 19,125 млрд. грн.).
• чистые активы составили 46,674 млрд. грн.
• объем средств юридических лиц на срочных и текущих счетах составляет 6,315 млрд. грн.
• объем средств физических лиц составляет 5,971 млрд. грн.
• капитал банка составил 5,249 млрд. грн. С начала года он увеличился на 1,4%.
• чистая прибыль банка по итогам первого квартала 2009 года — 54 млн. грн.

СПРАВКА

АКБ «Укрсоцбанк», входящий в группу крупнейших банков Украины, основан в сентябре 1990 года. Сеть банка (без Главного офиса) насчитывает 449 учреждений, из них – 13  филиалов и 436 отделений. Персонал банка насчитывает более 9,5 тыс. человек.

По состоянию на 1 апреля 2009 года:

• кредитный портфель —  42,691 млрд. грн.
• чистые активы — 46,674 млрд. грн.
• объем средств юридических лиц на срочных и текущих счетах — 6,315 млрд. грн.
• объем средств физических лиц — 5,971 млрд. грн.
• капитал — 5,249 млрд. грн.
• чистая прибыль банка  — 54 млн. грн.

23 января 2008 года UniCredit Group завершила покупку 94,2% общего выпущенного акционерного капитала Укрсоцбанка у группы инвесторов, которых представляла международная инвестиционная консалтинговая компания EastOne (продавец со стороны акционеров) через Bank Austria Creditanstalt AG (BA-CA), который входит в Группу и является ответственным за коммерческую банковскую деятельность в странах Центральной и Восточной Европы.

Поданий варіант третейського застереження є рекомендованим.
 
"Всі вимоги, які виникають при виконанні даного Договору або у зв’язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід’ємною частиною даної третейської угоди.
Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди.
Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення Договору."

 

 

 

Январь – апрель 2009 г. ОАО "Мегабанк" закончило с прибылью 810 тыс. грн. Банк сформировал резервы под кредитную задолженность - 9,9 млн грн. С начала года регулятивный капитал банка возрос на 154,9 млн грн. и составил 522,9 млн грн.

Справка.  ОАО "Мегабанк" (http://www.megabank.net) предоставляет финансовые услуги для корпоративных и частных клиентов, действует на рынке банковских услуг с 1990 г. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тыс. клиентов, среди которых 85 тыс. пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 г. чистые активы банка составили 2,9 млрд. грн., кредитный портфель – 2,3 млрд. грн., прибыль за 2008 г. – 22 млн. грн.

 

Газета “День”, №72, субота, 25 квітня 2009 р.

 

Міф перший:
У економіці криза, а банки отримують величезні прибутки.

Твердження про те, що банківська діяльність є надприбутковою не відповідає дійсності. Банки, особливо орієнтовані на обслуговування фізичних осіб, змушені утримувати велику кількість  структурних підрозділів та нести значні витрати на їх оренду, охорону та оплату праці працівників. За даними Національного банку за 2008 рік банки отримали операційних доходів приблизно на 70 млрд.гривень, а витрати становили 62,7 млрд.грн. і кінцевий прибуток склав лише 7,3 млрд.гривень. Віддача на капітал по всім банкам склала близько 12%.

Небагато можна знайти видів бізнесу в Україні, де власник погодився б працювати з рентабельністю у 10-12% від обороту чи авансованого капіталу. У торгівлі та й у виробничій сфері з такого власника б посміялись.

Більшість банків в Україні є приватними, а їх акціонери (досить часто, ті самі фізичні особи) очікують дивідендів за результатами роботи. Якщо банки не будуть приносити своїм власникам хоча б 10-15% прибутку, то який сенс взагалі вести такий бізнес?

Як бачимо, теза про надприбутковість банківського бізнесу не відповідає дійсності. При цьому слід згадати, що банки дають роботу тисячам працівників, більшість із яких є звичайними спеціалістами, які спілкуються з клієнтами у філіях та відділеннях і допомагають скористатись послугами банку. Таким чином, банки виконують і значну соціальну функцію, підтримуючи десятки тисяч українських родин як працедавці.

Міф другий:
Банки погані - не віддають достроково депозити.

Банки не тримають гроші вкладників в сейфах у вигляді готівки, вони надають їх як кредити іншим громадянам або юридичним особам. При цьому відсотки, що сплачує позичальник, є головним джерелом виплати процентів за вкладами.

В ідеалі, якщо гроші залучені на річний депозит, то вони видаються в якості кредиту також на один рік. Для нормальної діяльності банку дуже погано, коли вкладник раптово змінює свої плани і вимагає повернути депозит достроково. При цьому банк не може вимагати від своїх позичальників негайно сплатити кредит, який видавався на один чи декілька років, бо так банку захотілося.

Аналогічно жодний банк не може достроково повернути депозити всім своїм вкладникам, бо тоді треба було б вимагати дострокового погашення всіх кредитів, виданих за рахунок цих коштів.

Зрозуміло, що у житті трапляються різні випадки, і у разі невідкладних потреб (хірургічна операція, лікування, пожежа тощо) банки йдуть на зустріч окремими вкладникам та готові повертати їх вклади достроково. Проте такі рішення приймаються в індивідуальному порядку і є виявом соціальної відповідальності того чи іншого банку.

Вкладник, вносячи гроші на строковий депозит, має усвідомлювати умови такого депозиту і розуміти складність його дострокового повернення і не створювати для банку штучних труднощів.

Міф третій:
Банки погані - вимагають вчасної сплати кредитів.

Суть роботи банків полягає у посередництві: вони збирають вільні кошти громадян та бізнесу у вигляді депозитів та потім надають їх у вигляді кредитів для ведення бізнесу, купівлі нерухомості, автомобілів тощо.

За рахунок чого банк повертає депозит? З тих коштів, що щомісячно перераховують позичальники на погашення кредиту. Якщо позичальник з тої чи іншої причини затримує платіж, то банк змушений виплачувати депозит із інших коштів, а вони обмежені. Саме з метою запобігти загрозі для своїх вкладників банки застосовують усіх можливих заходів, щоб спонукати позичальника сплачувати за кредитом.

Кредит - це не кошти самого банку, це кошти тисячі вкладників, підприємців і інших юридичних осіб, які тимчасово надані в користування банку. Коли позичальник свідомо не повертає кредит, він створює неприємності не лише банку, а багатьом незнайомим йому людям, пенсіонерам, бізнесменам за  рахунок яких він отримав гроші у користування.

Те саме стосується нарікань, що банки не хочуть погашати кредити за курсом 5,05 гривень за долар, який був на момент отримання кредиту. Дзеркальне питання: а ви згодні, щоб ваш валютний депозит вам видали у гривнях по курсу 5,05? Напевно, що бажаючих не знайдеться.

Міф четвертий:
Банки та НБУ порушують закон, бо зобов'язані повертати депозити достроково за першою вимогою.

Дійсно у законодавстві України міститься подібна норма, яка вимагає від банку повертати депозитні вклади за першою вимогою. При цьому законодавець чомусь не передбачив, що сам банк теж повинен мати право вимагати повернути виданий кредит завчасно і як йому заманеться. На жаль, закон яким би хорошим він для когось не був, не може відмінити економічної реальності.

Дострокове повернення депозиту, що є благом для конкретного вкладника, створює ризики для усіх вкладників разом. Жодний банк в жодній країні не може повернути всі депозити достроково і одночасно. Ці депозитні кошти давно спрямовані на кредитування економіки і мають чіткий графік повернення. У банку існують навіть спеціальні служби, які визначають скільки і на який термін можна видати кредитів, щоб за рахунок їх повернення виплачувати депозитні вклади, розміщені на певний термін. Вимога вкладника достроково повернути його вклад порушує цей механізм. В нормальній ситуації в комерційному банку є досить невелика частка коштів у вигляді готівки чи коштів на коррахунку в НБУ. Чому невелика - бо ці кошти не приносять прибутку, вони не працюють. Інша частина коштів, навпаки, працює, заробляє як для забезпечення діяльності самого банку, так і на сплату вартості ресурсів, зокрема відсотків за депозитними вкладами.

Тому, коли вкладник намагається порушити умови договору і достроково забрати свій депозит, він завдає шкоди не стільки самому банку, скільки іншим вкладникам. Образно говорячи, якщо хтось достроково розірвав депозит і забрав кошти з каси банку, то їх тепер може не вистачити тому вкладнику, який вчасно прийшов за своїми грошима після закінчення строку депозиту. От такого вкладника дійсно шкода, бо він виконав свої зобов'язання перед банком і тепер очікує того самого від банку. При несплаті такого депозиту банк втрачає довіру суспільства. Особливо це загострюється і набирає національного масштабу у період кризи.

Щоб запобігти таким ситуаціям Національний банк і запровадив мораторій (або інакше - тимчасове обмеження) на дострокове розірвання вкладів. Метою цього мораторію було не порушити права вкладників, а, навпаки, захистити їх з метою забезпечення повернення внесків у встановлений строк.

Міф п'ятий:
Українські банки жадібніші за закордонні: дають кредити набагато дорожче, ніж у Західній Європі.

Банки не емітують грошей - вони їх позичають у вигляді депозитів, щоб потім видати бізнесу і громадянам у вигляді кредитів. Відсоткова ставка за кредитом формується із відсоткової ставки за депозитом і маржі (заробітку) банку. Навіть, якщо б банки працювали без винагороди (щоправда, хто б захотів працювати без зарплати?), то відсоткова ставка за кредитом не може бути нижчою за депозитну.

Так, банки у Західній Європі видають кредити під 6-9% річних, але при цьому вони і депозити залучають набагато дешевше - під 3-5%? Цікаво, хто б і з критиків нашої банківської системи, які вимагають європейських ставок за кредитами, погодився покласти сімейні заощадження на депозит під 3-5%. Переконані, що жоден. Чому? Бо за підсумками 2008 року інфляція в Україні склала 22,3%. і лише депозитні вклади у гривні за ставками 17-23% дозволяють хоча б частково компенсувати інфляційні втрати.

Вимоги до банківської системи роздавати гроші дешевше, ніж вони обходяться банкам, не мають економічного ґрунту. Такий «бізнес» означатиме прямі збитки для банків. За рахунок чого виплачувати високі депозитні відсотки, якщо за кредитами банк отримує набагато менше? Держава може стимулювати надання таких «пільгових» кредитів тільки економічними методами - компенсувати різницю між ринковою та пільговою ставкою. До речі, подібний механізм неодноразово застосовувався у агропромисловому комплексі в останні роки і досить добре себе зарекомендував.

 

Міф шостий:
Усі комерційні банки однакові і всі скоро збанкрутують.

Коли економіка України динамічно зростала, а банківський сектор успішно розвивався, у багатьох клієнтів і вкладників складалось враження, що всі банки по-суті однакові. Тому наші громадяни довірливо несли свої гроші у банки із найвищими відсотками, із невідомими власниками і незрозумілими ринковими стратегіями. Поширеною була думка - а який сенс між ними вибирати надійнішого, треба вкладати під максимальні відсотки, а у випадку чого держава все відшкодує.

Але коли прийшла криза, то стало очевидним, що банки відмінні і їх надійність різна. Деякі банки, незважаючи на всі складнощі, проводять платежі у строк та повертають депозити після завершення строку без запізнень. А інші банки у короткі терміни втратили свій запас міцності, закрили очі на свої зобов'язання перед клієнтами, і зараз сподіваються виключно на допомогу Національного банку чи Уряду.

Кому слід довіряти - зрозуміло, що тим банкам, які навіть в кризовій ситуації ведуть себе відповідально і достойно. Як кажуть у народі «справжній товариш перевіряється у біді».

Тому треба отримувати доступну інформацію про власників банків і ті банки, власники і акціонери яких не оправдали довіру, в подальшому не мають права на існування.

Щодо банкрутства банків, то, звичайно, таких випадків виключати не можна. Щоправда, навіть введення тимчасової адміністрації - це не є ознака неминучого банкрутства, але тільки ще один захід Національного банку, покликаний допомогти "хворому" банку і захистити його вкладників.

Проте найголовнішою гарантією подальшої долі кожного банку - це є його власники та їх спроможність підтримати банк "живими" коштами.

Міф сьомий:
У кризовій ситуації вибрати надійний банк дуже важко.

Насправді, громадяни та підприємці можуть керуватися певними ознаками у виборі банків, яким можна довіряти у теперішній час. Можна назвати декілька основних ознак надійного банку:

- по-перше, це банки, які дотримуються своїх зобов'язань навіть у складній ситуації - вчасно проводять платежі (не більше 3-х днів по території України) та без затримок виплачують відсотки за депозитами або самі депозити у разі завершення терміну;
- по-друге, це банки, що мають авторитетних вітчизняних чи іноземних акціонерів, які надають їм реальну підтримку в умовах складної ситуації на українському ринку. Така підтримка, як правило, означає збільшення статутного капіталу та надання кредитних ліній для підтримки ліквідності;
- по-третє, це банки, що ведуть відкриту політику, пояснюють свої дії через ЗМІ та у виступах керівництва, оперативно поширюють прес-релізи щодо важливих подій у своїй діяльності, підтримують актуальною свою Інтернет-сторінку;
- по-четверте, банк має реалістично оцінювати якість своїх активів та формувати належні резерви під можливі ризики. Відповідальний банк повинен прагнути не максимізації свого прибутку, а максимального резервування своїх ризиків, оскільки це захищає вкладників і клієнтів від можливого погіршення ситуації в майбутньому;
- по-п'яте, ніколи не треба гнатися за підвищеними депозитними ставками.

Міф восьмий:
Банки з іноземним капіталом виводять капітали за кордон і їх не цікавить доля України.

Абсолютна більшість іноземних інвесторів, що придбали українські банки, - це відомі та успішні банки у своїх державах. Приймаючи рішення про вихід на український ринок, вони ґрунтовно аналізували і оцінювали його потенціал. Придбання банків в Україні було не якоюсь спекулятивною операцією, а стратегічним кроком з розширення присутності на нових ринках. Тому та ситуація, що має місце в Україні, усвідомлюється іноземними власниками банків не як якийсь "апокаліпсис", а як тимчасові труднощі та ускладнення, які рано чи пізно будуть успішно подолані. На даний час жодний із іноземних банків, які представлені в Україні, не оголосив про втрату зацікавленості українським ринком внаслідок кризи та вихід з нього.

Європейські інвестори добре розуміють, що саме за поведінкою банків під час кризи клієнти будуть формувати своє ставлення до того чи іншого банку на багато років, коли складнощі минуть. Саме тому на українському ринку банки із іноземним капіталом відповідально ставляться до своїх зобов'язань.

Щодо припущення про виведення капіталів, то його коріння, напевно підсвідомо росте ще з часів радянської пропаганди. Насправді, саме банки із іноземним капіталом найбільш активно інвестують в український банківський сектор. В якості ілюстрації - за 2008 рік з числа 10 українських банків, статутний капітал яких зріс на найбільшу суму, 6 банків - це були за участю іноземного капіталу. І не лише капітал, значні обсяги у вигляді кредитних коштів також спрямовуються іноземними банками в Україну - ці суми обчислюються мільярдами доларів та євро.

Зрозуміло, що інвестуючи в Україну, іноземні власники українських банків розраховують у майбутньому отримувати достойні прибутки і повертати собі вкладені кошти у якості дивідендів. Але, насправді, до цього етапу ще дуже далеко. А зараз кошти іноземних інвесторів відіграють важливу стабілізуючу роль для банківського сектору України і всі ми маємо бути задоволеними, що таке джерело зовнішньої підтримки у багатьох банків є.

Міф дев'ятий:
Банки спеціально шкодять економіці, бo "заморозили" кредитування.

Питання доступності банківських кредитів в значній мірі залежить від поведінки вкладників банків. Зараз в Україні складається ситуація, коли вкладники забирають з банків значно більше депозитів, ніж за цей же період позичальники погашають кредитів. За даними НБУ, за січень-лютий цього року з банків пішло близько 19 млрд.гривень коштів клієнтів, а кредитний портфель скоротився менш ніж на 5 млрд.гривень. Банки зіштовхуються із проблемою, як покрити цю різницю у 14 млрд.гривень. Банкам із іноземним капіталом допомагають закордонні інвестори, банки з вітчизняним капіталом залучають рефінансування від Національного банку України. Банки, що не мали такої підтримки, вже затримують платежі.

В ситуації, коли з банків забирають гроші швидше, ніж погашаються видані кредити, говорити при відновлення кредитування не приходиться. Всім треба відверто визнати, що поки відтік депозитів з банківської системи не припиниться, ніякого відновлення активного кредитування бути не може. А від кредитування, і це не секрет, залежить дуже багато галузей економіки - починаючи від будівництва і закінчуючи торгівлею. Тому вихід із цього зачарованого кола - в руках наших співгромадян, які не повинні піддаватися панічним настроям. Пам'ятаймо, що забираючи депозити з банків, ви не лише завдаєте собі збитків внаслідок знецінення грошей та втрати можливого прибутку від відсотків, але й знекровлюєте усю українську економіку.

Міф десятий:
Тримати гроші в банках ненадійно - краще щось придбати або тримати готівкою вдома.

Правда полягає в тому, що банки створені для того, щоб зберігати гроші і їх примножувати. Казати, що в банках не варто зберігати гроші - це як стверджувати, що в лікарнях не варто лікуватись, чи в супермаркетах не варто купувати продукти. Жоден із способів збереження коштів, крім депозитного вкладу, не може гарантувати високу надійність і при цьому давати гарантований постійний прибуток. За умови, звичайно, що вибраний банк є надійним та прозорим.

Розглянемо які є альтернативи для банківського вкладу і які недоліки цих альтернатив.

1) тримати готівкою вдома. Відверто кажучи - це не той спосіб, який дозволить вам спокійно спати. Навіть найкращі замки і броньовані двері у житловому приміщенні не будуть серйозною перешкодою для зловмисника. Крім того, цей спосіб не приносить жодних прибутків - гривневі заощадження просто втрачають від інфляції, а валютні, замість приносити 10% і більше відсотків річних у банку, лежать без діла. Якщо ж зберігати готівку не вдома, а у банківському сейфі, то такі заощадження замість прибутків, взагалі, починають приносити витрати;
2) вкласти у нерухомість або товари. Ще донедавна цей спосіб був досить популярний, але останнім часом ціна нерухомості завдає чималих клопотів таким інвесторам, на очах знищуючи їх капітал. Придбання дорогих товарів чи авто - це не стільки інвестиція, як просто покращення умов свого життя. У ринковій економіці лише одиниці товарів можуть дорожчати після купівлі (предмети мистецтва, антикваріат тощо) і то таке інвестування нагадуватиме лотерею, а більшість товарів неминуче дешевшають;
3) придбати банківське золото - теоретично гарна довгострокова інвестиція. Але саме довгострокова, бо навіть через 2-3 роки продати невеликий злиток золота без збитків буде досить важко, оскільки різниця між ціною купівлі і продажу встановлюється досить значною. Тобто, якщо ви плануєте залишити спадок внукам, то придбання золота - гарний вибір, але якщо плануєте використати капітал самому - то краще зберігати його у грошовій формі.

Як бачимо, вибір невеликий – лише банківський вклад спроможний і зберегти гроші, і допомогти отримати додатковий дохід. Якщо ж когось лякає неможливість скористатися своїм вкладом довгий час внаслідок мораторію на дострокове розірвання депозитів, тоді варто скористатись короткостроковими пропозиціями банків – від 7 днів до 3 місяців.

Олександр Сугоняко,
Президент Асоціації українських банків

 

Газета “День”, №72, субота, 25 квітня 2009 р.