Новини фінансового сектору

Председатель правления Укрсоцбанка Борис Тимонькин считает, что пока в отечественной банковской системе не прекратится отток депозитов, банки денег в реальную экономику давать не будут.

"Курс сложно угадать, его нельзя назначить решением кабинета министров. Но мы помним ситуацию до кризиса, когда гривна укреплялась при ужасающем дефиците торгового баланса, когда объективно она должна была ослабевать», - считает глава Укрсоцбанка. 

По оценке Бориса Тимонькина, девальвация курса гривни позволила сбалансировать соотношение между экспортом и импортом: «По итогам декабря и января мы видим: экспорт/импорт достаточно сбалансирован, причем импорт, мы должны понимать, будет продолжать падать: экономические проблемы приводят к тому, что люди перестают покупать дорогие и переходят на более простые и дешевые вещи. Плюс, многие крупные импортеры сегодня уже находятся в техническом дефолте. Они работали с техническими товарными кредитами. Поэтому тот курс, который на сегодня есть, плюс-минус 8 грн./долл. объективно выровнял ситуацию».

По мнению Бориса Тимонькина, на увеличении курса сказалась также «газовая нервозность»: «Сегодня при любых волнениях в политике и в глобальной экономике люди бегут покупать доллары. Происходит парадоксальная ситуация во всём мире, Украина здесь не уникальная страна: население забирает деньги с депозитов, банки сворачивают кредитование, далее людей увольняют с работы, они проедают свои депозиты, и происходит экономический коллапс. Мы выживем тогда, когда начнем давать деньги в реальную экономику. Я за то, чтобы кредитовать экономику. Но мы должны трезво понимать, что пока не прекратится отток депозитов, никто денег в реальную экономику давать не будет».

- Пане Сугоняко, Ви виступили з критичною заявою щодо прийняття Верховною Радою у першому читанні закону, який надає хлібопекарським підприємствам пролонгацію кредитів та реструктуризацію боргу за валютними кредитами на умовах курсу долара США, що діяв на момент укладання угод. Чому Ви проти цього закону?

- Чи не єдиний депутат, який був проти цього законопроекту, це Станіслав Аржевітін, Голова Ради АУБ. Він був вражений, що цей законопроект підтримали не тільки комуністи чи проурядова фракція, яка висунула його, але й партнери Аржевітіна по фракції. На його здивування, що ж Ви робите, вони відповідали: “Ну так, ти правий, але люди цього не зрозуміють...” Через популізм  депутати проголосували не як відповідальні політики, а як пристосуванці.

Що ж відбулося? По суті на соціальній демагогії пролобіювали локальні інтереси невеличкого сегменту вітчизняного бізнесу, окремої групи підприємців. Запитання: чому вони брали валютні кредити? Чому при тих врожаях зернових, що маємо в Україні, вони опинилися в таких валютних боргах? Ці кошти потрібні були на природній здоровий хліб? Чи на всілякі штучні добавки, консерванти, модифікатори, розрихлителі, якими сьогодні труять всіх нас? Для чого потрібні валютні кредити на обігові кошти, коли свого зерна нема куди дівати?

Що ж тепер маємо? За прийняття цього законопроекту доведеться згодом розплачуватись всім, бо витрати, покладені на всіх, хто платить податки. Крім того, оскільки це рішення є інфляційним, воно вдарить перш за все по найбіднішим, бо інфляція у першу чергу чіпляє їх. При цьому це ще і на курс вплине. Ось ціна популізму наших політиків.

Виявляється, правду вони бояться і не хочуть говорити. Але якщо вони кажуть нам: “так, ви праві, але якщо ми будемо казати правду, нас не зрозуміють” – то нехай перейменують свої партії і фракції. Адже в такому разі вони мають називатись інакше, скажімо: “партія неправдивих комуністів” чи “блок неправдивої Тимошенко”, або “партія неправдивих регіонів” та “наша Україна – неправдива самооборона”. Це смішно, але це правда. Бо прийнятий ними закон є шкідливим для держави і економіки, а отже і для суспільства в цілому.

Логічно, слідом за цим законом будуть спроби пролобіювати аналогічні преференції і для м”ясопереробної, молочної, транспортної, будівельної та інших галузей. Адже виникає питання: чому тільки хлібопекарям? Якщо тут бути послідовним, то у такому разі преференції треба давати всім. Але якщо так зробити, то збитки складуть приблизно 150 млрд.дол. На кого їх покласти? На банки? Тоді при їх капіталі це декапіталізація і крах? На бюджет (це півбюджета)? Цього не розуміють в Кабміні і Верховній Раді? Що з ними робити?

- А як Ви ставитесь до того, що останнім часом чимало людей саме банки вважають винними у кризі?

- Так, зараз влада хоче перевести стрілки на банки, обвинувачуючи їх у всіх бідах. Деякі завдяки цьому навіть стали “відомими діячами”. Їх дії спрямовані не на окремі випадки, не на окремі порушення з боку окремих банків, а фактично проти банківської системи в цілому. Тут чітко простежується той самий почерк, що його всі спостерігали під час спланованої замовної компанії проти “Промінвестбанку”. Тут чи нерозуміння, чи злий умисел.

Інша проблема – чимало людей зараз з різних причин неспроможні повертати кредити. І це проблема не тільки їхня. Це проблема банків. Це проблема держави. Це проблема суспільства. І вирішуватись вона має на державному рівні, а не банками самотужки.

Кредит – це не подарунок, не “шара”, як багато хто сподівався. Цє боргове забов”язання. І коли Ви берете чужі кошти у борг, Ви забов”язуєтесь їх повернути на умовах кредитора.

За своє життя я жодного разу не брав кредит, навіть коли мене на це штовхали рідні. Адже я знаю, що це завжди ризик, що завжди може настати ситуація, коли ти можеш стати неспроможним розрахуватись за свої боргові забов”язання.

Чому про це ніхто не хотів замислюватись, коли в Україні почався повальний бум споживання у борг, коли ми на кожному кроці попереджали: схаменіться, будьте обережними, пам'ятайте, борг – це різновид залежності, різновид рабства.

Нас ніхто не слухав, бо всі хотіли жити краще, комфортніше, аніж працювали. Проте життя у борг не буває ніколи комфортним довго. Це самообман. Боргова яма не буває комфортною, хоч який євроремонт у ній не зробити. Рано чи пізно настає болюче похмілля. Тепер усі ми розплачуємося за такий загальносуспільний самообман під керівництвом нашої незрілої влади.

Хто примушував наших людей масово хапати ці кредити, та ще й не по одному, часто по декілька?

Подобається нам тепер чи ні, але це був вільний вибір людини взяти на себе ці кредитно-боргові забов”язання. У якій мірі вона фінансово спроможна виконати чи не виконати, ніхто не знає краще, ніж вона сама. Тож відповідальність за повернення свого боргу лежить на цій людині, яка добровільно пішла на це.

З Іншого боку: «Правитель – вітер, піддані – трава. Куди вітер подме, туди трава й похилиться» (Конфуцій). Влада не вчила, не попереджала людей. І головна вина на ній.

Зараз усі ми у кризі. Нам необхідне взаєморозуміння, суспільна солідарність між кредитором і позичальником. Окрім суто економічного, має бути і суто людське ставлення до проблеми. Банкір так само у таких ситуаціях не повинен переходити моральну межу і закон, як не повинен цього робити і позичальник. Єдине, останній має пам”ятати, що банк не може подарувати йому ці кошти. Адже вони насправді не належать банку. Це кошти, які банк залучив у таких самих громадян – вкладників, у підприємств, у закордонних кредиторів, і ці кошти банк теж забов”язаний повернути їм так само, як це має робити і той громадянин, що взяв у банку кредит. Тобто банк однією рукою кошти залучає, а іншою ті самі кошти дає в кредит. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами. До цього банки просто не мають права допускати. І що їм у цій ситуації робити, коли ті, що брали кредити, тепер не повертають їх? Спробуйте хоч раз і себе поставити на місце того банкіра? Що Ви будете робити на його місці у такій ситуації?

Коли кредити позичальники не повертають, депозити масово забирають, а нові не надходять, банки змушені вишукувати додаткові шляхи забезпечення повернення коштів своїм вкладникам, іншим кредиторам. З цією метою в окремих випадках деякі банки змушені піднімати ставки по кредитах. Адже той, хто поклав депозит, його не цікавить, що хтось банку не повертає кредит. Не цікавить його і те, яким шляхом банк забезпечить повернення цих коштів. Його цікавить, аби банк йому сповна віддав його депозит, з відсотками. І це забов”язання перед клієнтами банк має виконувати.

У нас є три взаємопов”язані між собою суб”єкти: вкладник – банкір – позичальник. І всі вони опинилися заручниками нинішньої кризи.

Проте у цю кризу всіх нас ввели не вони. Усі вони потерпають від кризи, кожен на своєму рівні. Відповідальність тут на наших політичних вождях. Але вони уникають цієї відповідальності, зіштовхуючи нас лобами і перекладаючи вину на будь кого, тільки не на себе. Запитання: чи потрібні нам такі політичні лідери?

- На Ваш погляд, що треба робити, аби зняти проблему з неповерненням кредитів? І що треба взагалі для подолання наслідків кризи в Україні?

Ну, по-перше,  якщо Уряд справді хоче допомогти позичальникам, нехай створить державний фонд чи підприємство, яке викупить у банків проблемні кредити і таким чином зніме проблему неповернення кредитів. Хай вибере іпотечні кредити під заставу останньої квартири геть бідних людей, яких не багато, і візьме на себе їх борг перед банками хоча б за рік чи два.

По-друге, вихід з кризи треба шукати на всіх рівнях: на рівні банків, на рівні банківської системи/НБУ, та на рівні макроекономічному і політичному. Одна з серйозних системних проблем – курс. У ньому концентрується і локальний рівень, і рівень системний (НБУ), і макроекономічний. Курс на 70% визначається структурою нашої економіки, станом торгівельного балансу, і лише на 30% діями НБУ. НБУ не є незалежним від впливу наслідків політичного курсу влади, зокрема й у сфері експортно-імпортній. У курсі концентрується зовнішньоекономічна політика влади, де присутній суттєвий дисбаланс між експортом і імпортом.

Не банки створили проблеми в економіці України. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади. Через курс. Через політику стимулювання споживання в борг. Через падіння промислового виробництва тощо.

Ми розплачуємося за бездумну політику стимулювання споживання в борг. Зовнішні чинники лише прискорили кризу в Україні.

Українська банківська система була більш підготовлена до кризи, ніж в інших європейських країнах. Більшість наших банків в умовах кризи виживають самостійно вже 5 (п'ять) місяців. Держава нічим не допомагає. На відміну від інших країн, де влада підтримує свою банківську систему. Наші банки нічого не отримують від держави. Ті мільярди рефінансування пішли на покриття відтоку депозитів, який склав близько 90 млрд. І то рефінансування на зворотній основі.
За словами Тимошенко, у нас немає кризи, є лише наслідки кризи на світових ринках.

Якщо у нас немає кризи – це означає, що й не треба власних заходів з подолання кризи. І їх нема. Є популізм. З боку БЮТ, з боку ПР, з боку НУНС, з боку КПУ. Насправді жодна політична сила не шукає реальних шляхів виходу з кризи.

Адекватною відповіддю можуть бути лише системні рішення. Хто візьме відповідальність на себе і забезпечить вихід економіки країни з кризи? Ось у цьому вихід з глухого економічного і політичного кута.

ОБОЗРЕВАТЕЛЬ
http://obozrevatel.com/news/2009/3/2/289113.htm

02 марта 14:09

Роман Скрипін

Гість Свободи: Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнєцова: Ми говоримо про те, як повернути довіру українців до банків. Сьогодні пані Олександре відчувши напевно те що ви прийдете до нас на ефір гривня почала трохи вселяти надію. Це я так для того щоб вселити у вас надію на сьогоднішній ефір. І готівковий курс начебто трошки поліпшився, і торги на міжбанку вселяли надію. Що тому причиною? Можливо це була нарада щодо стану грошово-кредитного та валютного ринків у президента, чи можливо вчорашні заяви пана Шаповалова з його брифінгом, чи можливо навіть сьогоднішній форум Україна-Європа і присутність європейських політиків?

Олександр Сугоняко: Ну якщо так, то тоді треба порекомендувати президентові кожен день постійно проводити наради, пану Шаповалову не виходити зі свого кабінету і не переставати давати прес-конференції і тоді все буде добре. Неможливо дати пояснення з економічної точки зору тому, що відбувається з курсом. Курс є функцією від політиків і бізнесу. Все.

- Пане Олександре, чи можна сподіватися на допомогу ззовні? Це була остання фраза якою фактично закінчував Олексій Сімаков.

- Сьогодні я думаю всі вже, окрім можливо прем’єр-міністра України знають що криза у нас не міжнародна, а українська, економічна криза. І на порядку денному буття нашого суспільства яке очолює наша влада стоїть вихід з економічної кризи, як головне, ключове завдання нашого суспільства і нашої роботи, кожного українця, починаючи від президента. І із кризи нас може вивести при хорошому управлінні не кредит МВФ, не російський кредит, чи ще якийсь кредит, а наша з вами шановні українці праця. Якісна, добросовісна, добре організована.

- Тобто я сьогодні працюю не вісім годин, не десять, а п'ятнадцять. Так?

- Вісім, але працюю. Сьогодні багато людей не працюють. Вісім, три години, а дехто взагалі не працює. Сьогодні перед нашою владою як монолітом, якого нема, це завдання не поставлено.. І люди зорієнтовані, ну от, наприклад, люди які мають кредит в банку. Чого вони просять у влади? Вони кажуть дозвольте ми будемо менше повертати. У нас нема можливості, одзвольте будемо менше повертати. Звертаються в парламент. Парламент приймає рішення.

- Вони звертаються не парламенту, вони звертаються до банків.

- Влада реагує на це. Звертаються до парламенту. Парламент реагує на це. Заборонили піднімати процентні ставки. В першому читанні прийняли пекарській галузі по 5,05% повертати кредити. Давайте ми взагалі дозволимо нікому не повертати кредити!

- Я знаю що ви противник того аби повертати кредити окремим галузям.

- Давайте ми всім повернемо, чим це закінчиться? Давайте скажемо - не повертайте. Чи скажемо - повертайте за ціною значно меншою. Це закінчиться тим, що система банківська входить у збитки і завтра вона припиняє своє існування як така. Чекайте, не працюють підприємства, у бюджет кошти не надходять. Це наслідок такого психологічного стану позичальника, бізнесу і влади. Стан психологічний має бути зовсім інший. Якщо у вас, шановні слухачі, є кредит у банку, то ви мусите вимагати не зменшення повернення його, не припинення обслуговування, а вимагати від влади нормальної праці, нормальної зарплати за цю працю, нормальних умов бізнесу, якщо ви бізнесмен. Тобто вимоги мають бути зовсім іншими і тоді депутат буде думати не про те, що прийняв закон – не повертайте кредити…

- Добре, я сьогодні працювала, отримувала зарплату, працюю, і буду завтра працювати, але мушу платити зовсім інші гроші тому що гривня впала. А зарплатню платять в гривні, а кредити сплачують в доларах. Вихід?

- Я хочу запитати у тих, хто слухає нас. Реальні доходи залишилися у них, такі як і були? Та я впевнений, процентів 50 сьогодні отримують менше, якщо навіть вони в гривні отримували. Мова іде про те що для банківської системи, тобто я говорю зараз про макрорівень, вихід із наших проблем для банківської системи буде знайдений тоді, коли ми почнемо кредитувати українську економіку, кредитувати підприємства які матимуть збуток товару.

- Що для цього потрібно?

- Для цього потрібна ота влада про яку пан Северин тут говорив. Влада, яка буде мати в якості пріоритету своєї діяльності відновлення нормальних економічних процесів в державі.

- На даний момент ви такої влади не бачите. Я так зрозуміла?

- Наша влада, яка реально сьогодні існує, система влади, повноваження і відповідальність прописані таким чином, що п’ять місяців криза економічна, очевидна. П’ять місяців ця влада нічого не робить. І це може бути? Ніде в світі цього не могло бути. Чому? Безвідповідальність. З кого мені сьогодні, як президенту Асоціації українських банків спитати за те, що Верховна Рада приймає рішення, які ідуть на шкоду банківській системі, Кабінет Міністрів і адміністрація Президента так само, веде таку політику, що шкодить? Що мені робити? І реально я не бачу ім’я конкретного, з кого мені спитати? І нам банкірам, що довели країну до такої кризи. Я говорю – безвідповідальність системи влади, яка закладена в нашій конституції. Я не хочу говорити що Юля винна, Віктор винний чи ще там хтось, чи Володимир.

- Це відомі речі. Є питання безвідповідальності. Що ми можемо зробити не беручи того що є на горі? Що можуть зробити банкіри? Що може зробити Національний банк?

- Давайте по банкірам. Що можуть зробити банкіри? Уявімо собі. Банкіри разом із нашими позичальниками найшли спільну мову і працюють. Який результат найкращий буде - вони відтягнуть свою системну кризу на півмісяця, на місяць. Але вони ніколи не вийдуть із системної кризи в якій ми знаходимося. Це може зробити тільки центральна влада. Чому? Тому що криза носить системний характер і рішення мають приймати не для окремої галузі, а системно для всієї української економіки. Я хотів би щоб люди почули і зрозуміли щодо банківської системи. Я сьогодні зустрічався з цими організаціями, які проти кредитного рабства, так званого, можна говорити про це дуже довго, але я помітив що люди думають, що від курсу втратили позичальники, які позичали кредит, думають що втратили вкладники, які в гривні тримали, це правда. Але я за дві години їм довів, що банківська система втратила найбільше.

- Але ж на грі курсу банківська система виграє?

- Почекайте, давайте спочатку про це. Чому? Тому що у нас 60% кредитів із 720 мільярдів це валюта. І нам не повертаються ті кредити, які ми людям віддали. У нас доходів нема. А витрати є.

- Давайте все ж повернемося…

- Зараз. Заробляють на курсі. Так, дехто заробляє. Але скажіть на чомусь протягом п’яти місяців ваша, наша банківська система могла заробляти крім як на курсі? Ні на чому. Все решта в збитках. Тепер дивіться. Які ресурси? Які можливості? Яка сума цих доходів? Ви подивіться звіти. Сьогодні на нуль вийшли дуже багато банків які не мають ніяких прибутків по січню місяцю. Чому? Та це ж елементарно! Тому що люди не повертають кредити. Не повертають проценти, а депозити забирають.

- Коли Петро Порошенко говорив стосовно того, що можливі сертифікати під низький процент, щоб люди не тримали гроші вдома, а тримали їх в НБУ, ви взялися за голову. Чому? Я так зрозуміла що вам це не сподобалося.

- Та це просто нереально!

- Чому?

- А що до національного банку довіра більша ніж до інших банків?

- Можливо.

- Та ні! В деяких рейтингах національний банк по недовірі на першому місці стоїть після того що він наробив з цим курсом. Про що ми говоримо? І причому треба зрозуміти, що довіра до банків є функція довіри до влади. Дайте мені владу, яка показує всій Україні світло в кінці тунелю щодо нашої економічної кризи. Люди, які мають розум подивилися – буде точно так як ця влада каже і повірили. Я вам гарантую – через три місяці оці 90 мільярдів гривень які вийняли з депозитів, повернуться в банківську систему і банки почнуть кредитувати. Дайте мені довіру. Тобто довіра до банків є функцією довіри до влади…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Джерело: Радіо “Свобода”
http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1499950.html

Асоціація українських банків занепокоєна тенденційними та непрофесійними підходами деяких рейтингових агентств щодо оцінки діяльності банків. АУБ вже висловлювала свою позицію щодо таких дій з боку міжнародних рейтингових агентств. На цей раз в АУБ висловили своє обурення щодо суб”єктивних оцінок та прогнозів, які надала діюча в Україні агенція “Кредит-рейтинг”.

Зокрема, негативну реакцію з боку АУБ викликала заява “Кредит-рейтингу” про погіршення в IV кварталі 2008 р. показників діяльності банків, оцінку яким агентство дає у відриві від загальної ситуації в Україні, без порівняння із темпапами падіння виробництва, ВВП, негативною ситуацією з бюджетом тощо. “В умовах економічної кризи неможна окремо характеризувати ту чи іншу галузь у відриві від загальної ситуації в економіці та країні. Це створює хибне і недостовірне враження про загальний стан цієї окремої галузі. Це тенденційно, непрофесійно і небезпечно для суспільства”, – кажуть в АУБ.

Заявляючи, що “відтік клієнтських ресурсів істотно знизив ліквідність банківських установ”, агентство “Кредит-рейтинг” бере на себе непритаманні їй функції і стверджує, що “дії регулятора щодо стабілізації ситуації на фінансовому ринку не дали змогу вирішити глобальну проблему банківського сегмента відновлення довіри до фінансових установ”. “Це напівправда, яка, як відомо, гірше неправди”, – підкреслив Олександр Сугоняко. “Чи по силам НБУ самому вирішити цю проблему?” – запитує він. В АУБ наголошують, що мова зараз йде про те, щоб зупинити “відтік клієнтських ресурсів”, а не стимулювати його неправдивими заявами.

Що стосується заяви агентства щодо вирішення регулятором, як вони вважають, “глобальної проблеми” відновлення довіри до банків, то, як зазначив Президент АУБ Олександр Сугоняко, ці експерти мабуть не знають, що глобальною проблемою в Україні є не стільки проблема довіри до банків, скільки загальна недовіра до влади, недовіра до економічної політики та ситуації в країні в цілому. “Саме через недовіру до влади і погіршення ситуації в економіці виникли проблеми в банківській системі, а не навпаки. Не банківська система принесла кризу в економіку, а політика принесла кризу в економіку, а та, у свою чергу, у банківську систему та інші галузі господарювання”, – наголошує Президент АУБ.

Ця агенція “очікує подальше погіршення якості активів”, “вимивання грошей з банківської системи”, проблеми з зовнішніми запозиченнями тощо. Як наголосив Олександр Сугоняко: “Це банальність. Усій країні, всьому суспільству треба, щоб не сталося так, щоб зупинити цей негатив, крім, можливо, цієї агенції. Для цього є необхідний потенціал і ресурси. Доречі, щодо зовнішніх запозичень, то, як інформують ЗМІ, вони надходять, здійснюється капіталізація банків тощо. Ситуація складна, але вихід є завжди”.

Президент АУБ порівняв подібні дії агентства з непрофесіоналізмом деяких безвідповідальних лікарів, які знають, що зайві хвилювання хворого здатні погіршити його стан, але всіляко намагаються хворого залякати. Запитання: для чого?

Олександр Сугоняко відзначив, що така діяльність шкодить економічним інтересам та безпеці України, а тому звернувся до банків та їх клієнтів не користуватись послугами подібних рейтингових агентств, оскільки від них у цей час нема ніякої користі.

Гривне необходимо наконец отдать главенствующую роль в экономике страны. А валютные кредиты и депозиты должны исчезнуть. Такое мнение высказал председатель правления банка "Хрещатик" Дмитрий Гриджук в ходе Интернет-конференции на портале ЛІГА.net.

По словам Д.Гриджука, свободное обращение валюты запрещать не следует. "Просто необходимо создать условия, когда сберегать накопления или вести расчеты в валюте будет невыгодно", - считает банкир.

Д.Гриджук уверен, что гривня должна наконец занять главенствующую роль в экономике страны. "При этом мы все - банки, бизнес, население - должны знать мероприятия по выведению гривни в свободно конвертируемую валюту", - добавил он.

“В умовах жорсткого політичного протистояння, всебічного економічного спаду українська банківська система  продовжує в основному виконувати свої забов`язання перед клієнтами”, – переконані в Асоціації українських банків. За словами Президента АУБ Олександра Сугоняка, є питання щодо відновлення нормального процесу кредитування, дострокового повернення депозитних вкладів тощо, але ці проблеми є прямим відображенням складної політичної та економічної ситуації в країні. “Попри все це десятки банків заявляють про готовність найближчим часом збільшити свій капітал. Майже півроку в умовах політичного хаосу і економічної бездіяльності уряду банківська система вистояла. Все це свідчить про потенційну силу національної банківської системи”, – наголошує Президент АУБ.

Водночас, як вже заявляла Асоціація українських банків, деякі міжнародні рейтингові агенції, не враховуючи вищеозначених факторів, останнім часом стали поширювати суб”єктивні оцінки щодо стану української банківської системи. Подібна тенденційна інформація може стати суттєвою загрозою для нормальної роботи всієї національної банківської системи. В АУБ вважають, що подібні оцінки здебільшого відображають загострення політичної боротьби між різними гілками української влади, а не дійсний стан українських банків. Наприклад, зниження 12 лютого цього року довгострокових рейтингів 9-и українським банкам міжнародним рейтинговим агентством  Fitch було пояснено аналогічними діями, що були вжиті відносно рейтингу України. Згідно ж із заявою директора аналітичної групи «Fitch Ratings» по суверенним рейтингам Е. Кохуна, однією з головних причин щодо погіршення рейтингу української держави є нестійкий внутрішній політичний консенсус. Коли ж, з огляду на такий підхід, українські банки намагаються відмовитись від послуг даного рейтингового агенства, останнє автоматично знижує  рейтингові позиції кредитно-ощадних структур. Це підтверджується діями «Fitch Ratings»  відносно цілої низки  українських банків.

В АУБ наголошують, що такі дії міжнародних кредитних агенцій погіршують умови функціонування національної фінансової системи. У зв’язку із цим в АУБ вважають, що українські банки, які користуються послугами відповідних рейтингових структур, мають переглянути свою співпрацю з ними, навіть якщо доведеться взагалі відмовитись від їхніх рейтингів.  

Як вже відзначали в АУБ, необхідно радикально поміняти методику роботи рейтингових агентств, навіть, можливо, шляхом створення нових спеціалізованих структур, які даватимуть більш-менш об'єктивну оцінку і не будуть неадекватними у них. Такі структури повинні бути, перш за все, некомерційними і націлюватись на виконання функцій незалежної оцінки надійності того або іншого об'єкту інвестування, а не збереження свого реноме, як джерела  прибутку. Це дозволить забезпечити фінансовий ринок якісною  інформацією про ситуацію  на ринку. На разі ж  оцінки, які дають рейтингові агентства, можна розглядати як  частково достовірну інформацію, яка відображає лише думку  рейтингового агентства. Щоби переконатись у цьому, достатньо згадати їхні високі рейтингові оцінки деяких найбільших у світі банків, інших фінансових установ перед самою кризою, і які через тижні чи місяці ставали банкрутами.

Прес-служба
Асоціації українських банків

«У зв’язку з тим що останнім часом на ринку звужувалися можливості залучення грошей, особливо ззовні, депозитні ставки зростали, – прокоментував Голова Спостережної ради Банку регіонального розвитку Валерій Ксьонзенко. – Єдиний ринок, з якого банківська система могла залучити гроші, був внутрішній ринок. Зрозуміло, що всі банки підвищували депозитні ставки, щоб люди не забирали гроші, а були зацікавлені зберігати їх у банках. Думаю, ця позиція ще збережеться протягом лютого. Але приблизно з березня почнуть з’являтися інші ринки, для залучення грошей будуть відкриватися зовнішні ринки. Все залежить від того, як ітиме процес одужання банківської системи з допомогою рефінансування, яке в лютому почав Нацбанк.

Десь наприкінці лютого – березня почнуться активні операції, з’явиться можливість кредитувати сільське господарство, будівництво. Тому, звичайно, буде спостерігатися тенденція до зниження депозитних ставок. Вартість цих грошей буде дуже висока, тому бізнеса не зможуть брати кредити за такими ставкам. Якщо сьогодні депозити беруться для підтримки ліквідності і тому підвищуються ставки, то з настанням проведення активних операцій з кредитування юросіб і фізосіб ставки будуть знижуватися».

10 лютого в редакції інтернет-видання “Обозреватель” Олександр Сугоняко дав прес-конференцію для ЗМІ на тему «Зняття банківських проблем та вихід з економічної кризи - в подоланні політичної кризи». Окрім відповідей на запитання представників ЗМІ, Олександр Сугоняко відповів на запитання читачів “Обозревателя”, які могли задати їх у цей час в онлайн-режимі.

Запитання від читачів та відповіді на них розміщені на сайті “Обозревателя” за посиланням:  http://conf.oboz.ua/conference/860.aspx

В рамках стратегического развития информационной инфраструктуры, поддержки и усовершенствования высокого качества операционной работы, Альфа-Банк завершил первый этап внедрения западной модели автоматизированной банковской системы (АБС) Т24.

Сейчас все существующие и новые клиенты банка поддерживаются в новой системе. Благодаря возможностям Т24, клиенты Альфа-Банка, получат более качественное обслуживание за счет сокращения времени на совершение операций и увеличения их разнообразия.

Согласно плану внедрения системы, до конца 2009 года будет осуществлен поэтапный перевод в АБС Т24 всех подразделений банка, которые работают с кредитными и депозитными операциями, со счетами и платежами, кассовым обслуживанием, операции торгового финансирования.

По словам Финансового директора Альфа-Банк (Украина) Елены Малинской, внедрение автоматизированной банковской системы Т24 позволит банку перейти на новый уровень качества операционной инфраструктуры, обеспечить высокую скорость обработки операций (в том числе в круглосуточном режиме семь дней в неделю), снизить операционные риски и сократить издержки на поддержку и развитие информационных технологий, используемых банком. «Внедрение автоматизированной банковской системы Т24 в условиях нестабильности украинского финансового рынка является подтверждением серьезности планов наших акционеров по стратегическому развитию Альфа-Банка в Украине. Высокие стандарты управления проектом и международный опыт наших ТОП-менеджеров позволили нам завершить предварительный этап внедрения Т24 в рекордно короткие для Украины сроки, - отметила Елена Малинская».

«Мы рады приветствовать Альфа-Банк (Украина) в числе наших клиентов, - отметила Кейт Стонелл, региональный директор по Северной Европе и странам СНГ компании Temenos. – Уверены, что внедрение АБС Т24 позволит сотрудникам и клиентам Банка в ближайшее время ощутить операционные, информационные и экономические преимущества данной системы. Т24 позволит Альфа-Банку значительно сократить время на обработку операций и повысить качество обслуживания клиентов, одновременно снизив операционные издержки. За время работы мы установили прочные деловые отношения с Альфа-Банком и надеемся на их укрепления в будущем».

T24 Model Bank — это комплексное программное обеспечение автоматизированной банковской системы, основанное на лучших практических разработках компании Temenos, в более чем 600 финансовых учреждениях, таких как Инвестиционный Банк ТРАСТ (Россия), Национальный Банк ТРАСТ (Россия), ИНТЕЗА - КМБ (Россия), Укрсоцбанк (Украина), АТФ Банк (Казахстан), Парекс Банк (Латвия), Nordea (Страны Балтии) в 120 странах мира. В частности в таких банковских сферах, как розничный и корпоративный бизнес, управление крупным частным капиталом, микрофинансирование, решения для универсальных банков, а также же банков с исламской банковской системой. Высокий уровень автоматизации системы обеспечивает быстрое внедрение, гарантирует сокращение затрат и быструю окупаемость. АБС T24 позволяет банкам отказаться от большого количества существующих систем, тем самым, оптимизировав операционную деятельность. Ведущие мировые банки используют АБС T24 для реализации и внедрения инновационных продуктов и услуг, созданных с учетом потребностей рынка и направленных на максимальное удовлетворение потребностей клиентов. Поскольку АБС T24 является системой с большими возможностями масштабирования, банки, использую наиболее эффективную и экономичную бизнес-модель на рынке, могут осуществлять расширение своей сети, контролируя свои риски и затраты.

Пресс-служба Альфа-Банка (Украина)

У вівторок 10 лютого о 12:00 відбудеться прес-конференція на тему:  “Зняття банківських проблем та вихід з економічної кризи - в подоланні політичної кризи”.

У прес-конференції візьме участь:

Олександр Сугоняко,
Президент Асоціації українських банків

Прес-конференція відбудеться: у вівторок 10 лютого о 12:00
у приміщенні Інтернет-холдингу «ОБОЗ.ua» за адресою: м. Київ, вул.Панаса Мирного, 17.

Після прес-конференції Олександр Сугоняко відповість на запитання читачів сайту «Обозреватель». Запитання можна надіслати в онлайн-режимі на сторінці: http://conf.oboz.ua/conference/860.aspx
 
 
Реєстрація представників ЗМІ – на місці за редакційними посвідченнями.

Aдміністратор веб-конференцій
www.obozrevatel.com
8(068) 346 39 41
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.