Новини фінансового сектору

Январь – март текущего года ОАО «Мегабанк» закончил с прибылью 700 тыс.грн. При этом чистый процентный доход составил 22 млн.грн., чистый непроцентный доход – 24 млн. грн., сформировано резервов под кредитную задолженность 7,4 млн.грн. За первый квартал регулятивный капитал банка вырос на 113 млн. 667тыс. грн. и составил 481 млн 663 тыс. грн.

Справка: ОАО «Мегабанк» (http://www.megabank.net) – это универсальный банк, предоставляющий   полный спектр финансовых услуг для корпоративных и частных клиентов и действует на рынке банковских услуг с 1990 года. Региональная сеть банка насчитывает 192 подразделения в 25 регионах Украины. Услугами банка пользуются 336 тысяч клиентов, среди которых 85 тысяч пенсионеров и получателей социальной помощи. По состоянию на 01.01.2009 года чистые активы банка составили 2,9 млрд. грн., кредитный портфель - 2,3 млрд. грн., прибыль за 2008 год - 22 млн. грн.

 

Конференція відбулася 22 квітня 2009 р.  у Національному комплексі «Експоцентр України», м.Київ.

Організована Асоціацією учасників електронного бізнесу України ( див. uelbu.org).

Цільова аудиторія: фахівці провідних компаній електронного бізнесу України та  інформаційних технологій (електронні платіжні системи, Інтернет-видання, найбільші Інтерент-магазини та веб-портали), представники банківських структур, Асоціації українських банків, інвестиційних та аудиторських компаній,  фінансового ринку, громадських організацій, державних органів (зокрема, ДПА та  НБУ) та ін.

Основне завдання проведення конференції - привернення уваги бізнес-структур  та органів державної влади до проблем і перспектив розвитку електронного бізнесу та електронної комерції. Обговорення питань нормативно-правового регулювання діяльності суб'єктів електронного бізнесу України у частині легальної  розбудови інформаційного простору для  Інтернет-економіки та сфери послуг.

Кожному учасникові Конференції було видано для ознайомлення Проект Закону «Про електронну комерцію», розроблений Національним університетом ДПС України.   Проведено обговорення законопроекту. Учасники конференції відзначали його недосконалість та застарілість (за основу взято відповідний Закон РФ 2001 р.).  Відзначалося, що у  чинному законодавстві відсутні визначення «електронної торгівлі», «електронної комерції», «електронного бізнесу».  Не завжди чітко можна розмежувати електронну рекламу з торгівлею.
 
 Обговорено питання державної процедури реєстрації Інтернет-видань шляхом надання їм статусу засобів масової інформації (згідно Розпорядження КМУ від 18.02.2009 року № 185-р «Про затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на 2009 рік»). Формально наразі Інтернет-видання не мають в Україні статусу ЗМІ і не підлягають державній реєстрації. Відзначалося, що державна реєстрація Інтернет-видань має свої позитивні та негативні сторони.  Розпорядженням КМУ №185-Р від 18.02.2009 р. покладено на СБУ визначити процедуру реєстрації електронних ЗМІ. На сьогоднішній день ЗМІ поділяються на друковані та аудіовізуальні.

 Були розглянуті питання правового регулювання діяльності, яка пов'язана з випуском електронних грошей в Україні (на підставі Постанови НБУ № 178 від 25.06.2008 «Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні»). З серпня  ц.р. емісія електронних грошей в Україні має здійснюватися лише банками. Працюючі в Україні системи електронних грошей, зокрема, «Інтернет.Гроші» та «WebMoney Україна» (обидві мають російське коріння) мають привести свою діяльність у відповідність до вимог згаданого вище Положення.

Проведення конференції сприяло виробленню практичних рішень, які визначать майбутнє розвитку електронної комерції в Україні, дозволять усвідомити перспективи взаємовигідної співпраці та оцінити можливості взаємодії бізнесу та держави у цій сфері.

Підготував: Валерій Степаненко

Журнал «Золотий резерв», № 6, 2009 р.

На думку президента АУБ, заручниками нинішньої кризи стали три взаємопов’язані суб’єкти: вкладник – банкір – позичальник

Півроку економічної кризи в Україні доводить, що нинішня система влади, на жаль, не здатна до антикризових заходів. Чиновники не спроможні з’ясувати причини кризи, а отже, й розробити план виходу з неї – вважає Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків. Ба більше, він переконаний, що не банки створили проблеми вітчизняної господарки, а навпаки – наша економіка зумовила негаразди в банківській системі. Чому? І головне – що потрібно зробити, щоби подолати галузеву кризу? Про це пан Сугоняко розповів в інтерв’ю «Золотому резерву».

– Пане Сугоняко, ви розкритикували прийняття Верховною Радою в першому читанні закону, відповідно до якого хлібопекарським підприємствам пролонгують кредити та реструктуризують боргу за валютними кредитами на умовах курсу долара США, що був чинним на момент укладання угод. Чому ви проти цього закону?

– Чи не єдиний депутат, який виступив проти цього законопроекту, – Станіслав Аржевітін, голова ради АУБ. Він був вражений, що цей документ підтримали не тільки комуністи чи проурядова фракція, яка висунула його, а й партнери Аржевітіна по фракції. На його запитання вони відповідали: «Ну, так, ти правий, але люди не зрозуміють цього...» Через популізм депутати проголосували не як відповідальні політики, а як пристосуванці.

Що ж сталося? По суті, на соціальній демагогії пролобіювали локальні інтереси невеличкого сегменту вітчизняного бізнесу, окремої групи підприємців. Запитання: чому вони брали валютні кредити? Чому із тими врожаями зернових, котрі маємо в Україні, опинилися в таких валютних боргах? Ці кошти потрібні були на природний здоровий хліб? Чи на всілякі штучні добавки, консерванти, модифікатори, розрихлювачі, якими сьогодні труять усіх нас? Для чого валютні кредити на обігові кошти, коли нікуди подіти своє зерно?

Що ж маємо тепер? За прийняття цього законопроекту згодом доведеться розраховуватися всім, бо витрати покладено на кожного, хто платить податки. Крім того, оскільки рішення є інфляційним, воно вдарить, перш за все, по найбідніших, адже знецінення грошей зачіпає насамперед їх. При цьому це ще й уплине на курс. Ось ціна популізму наших політиків. Логічно, далі будуть спроби пролобіювати аналогічні преференції для м’ясопереробної, молочної, транспортної, будівельної й інших галузей. Але якщо так зробити, то збитки становитимуть приблизно 150 млрд дол. – це половина нашого бюджету!

– ЗМІ дуже часто повідомляють про начебто значне зростання прибутків банківської системи в січні 2009-го порівняно з аналогічним періодом минулого року. Як можете прокоментувати такі факти?

– Штучне «зростання» (доходи збільшилися на 5,4 млрд грн, або на 76%, видатки – на 4,2 млрд грн, або на 72%) є наслідком нинішньої системи обліку, за якої всі валютні активи та пасиви банків переоцінюють згідно зі змінами офіційного курсу гривні з віднесенням на відповідні дохідні або видаткові рахунки.

Таким чином, банки одноразово віднесли на доходи нереалізований (майбутній) прибуток від переоцінки загальної суми валютних кредитів без урахування термінів їх погашення. АУБ закликає владні структури внести відповідні зміни до податкового законодавства, які унеможливили б нарахування податків на нереалізовані доходи від курсових коливань.

– А як ставитеся до того, що останнім часом чимало людей вважають винуватцями кризи саме банки?

– Так, нині влада хоче уникнути власної відповідальності за економічну скруту, прагне «перевести стрілки», звинувачуючи банки в усіх бідах. Інша проблема – чимало людей з різних причин не здатні повертати позики. І це проблема не тільки їхня, а й банків, держави, всього суспільства. І вирішувати її мають на державному рівні, а не банки самотужки.

Кредит – це не подарунок, не «шара», як багато хто сподівався, а боргове зобов’язання. За своє життя жодного разу не брав кредиту. Адже знаю, що це ризик: завжди імовірна ситуація, коли ти не зможеш розрахуватися. Подобається нам тепер чи ні, але це був вільний вибір кожної людини. З іншого боку, це, як у вислові Конфуція: «Правитель – вітер, піддані – трава. Куди вітер подме, туди трава й похилиться». Влада не попереджала людей і теж мусить нести відповідальність.

Зараз усі ми в кризі. Нам необхідне взаєморозуміння, солідарність між кредитором і позичальником. Окрім суто економічного, має бути і суто людське ставлення до проблеми. Банкір так само не повинен переходити моральну межу та порушувати закон, як і позичальник. Єдине – останній мусить пам’ятати, що установа не може подарувати йому кошти. Адже вони насправді не належать їй. Це ресурси, залучені в таких самих, як позичальник, громадян – вкладників, у підприємств, у закордонних кредиторів, яким слід їх повернути, як повинна зробити це й та людина, яка взяла кредит.

Коли позичальники не виконують зобов’язань, вкладники масово забирають депозити, а нові ресурси не надходять, банки змушені вишукувати додаткові шляхи, щоби забезпечити повернення коштів своїм вкладникам, іншим кредиторам. Тому в окремих випадках дехто мусить підвищувати ставки за кредитами. Маємо трьох взаємопов’язаних суб’єктів, це: вкладник – банкір – позичальник. І всі стали заручниками нинішньої кризи. Проте не вони довели до неї. Відповідальність тут на наших політичних вождях.

– На вашу думку, що треба робити, щоби розв’язати проблему з неповерненням кредитів?

– Ну, по-перше, якщо уряд справді хоче допомогти позичальникам, нехай створить державний фонд чи підприємство, щоби викупити в банків усі проблемні й таким чином закрити питання. Нехай вибере іпотечні кредити цілком неплатоспроможних людей, яких не багато, і візьме на себе їхній борг перед банками хоча б за рік чи два.
По-друге, вихід із кризи треба шукати на всіх рівнях: банківської системи, НБУ, макроекономічному та політичному. Один із серйозних системних негараздів – курс. У ньому концентрується і локальний рівень, і системний (НБУ), і макроекономічний. Курс на 70% визначають структура нашої економіки, стан торгівельного балансу. І лише на 30% – дії НБУ. Нацбанк не є незалежним від впливу наслідків політичного курсу влади, зокрема й в експортно-імпортній сфері. У курсі концентрується зовнішньоекономічна політика влади, якому властивий суттєвий дисбаланс між експортом і імпортом.
Не банки створили проблеми в господарці держави. Навпаки, наша економіка створила проблеми в банківській системі. Через невмілу експортно-імпортну політику влади, курс, через стимулювання споживання в борг, падіння промислового виробництва тощо.

– Чи має АУБ власні пропозиції, як подолати наслідки кризи?

– Так, ми розробили низку відповідних пропозицій. Зокрема, АУБ запропонувала Верховній Раді та Кабінету Міністрів створити комплексну програму державної підтримки соціально-незахищених верств населення, що має включати:
визначення критеріїв неплатоспроможності домашніх господарств;
визначення домогосподарств, на які поширюється державна підтримка;
визначення кредитів, на які поширюється державна підтримка, та річної суми платежів за ними;
визначення видів державної підтримки (викуп державою проблемної кредитної заборгованості; надання матеріальної допомоги для погашення заборгованості; надання компенсації на сплату відсотків за реструктуризованими кредитами тощо);

Аби реалізувати таку програму, АУБ закликає розробити та прийняти закон про відновлення платоспроможності домашніх господарств і передбачити у змінах до Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» кошти для підтримки неплатоспроможних позичальників-фізичних осіб.

Асоціація українських банків написала проект такого закону і подала його на розгляд у профільні комітети Верховної Ради України.

 

– А що потрібно, щоби стабілізувати валютно-обмінний курс?

– Ми пропонуємо такі кроки:
введення обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів;
скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами;
посилення контролю за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, визначивши, що в першочерговому порядку іноземну валюту продають для погашення кредитної заборгованості та закупівлі товарів критичного імпорту, перелік якого слід затвердити законом;
звільнення від сплати збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі банками іноземної валюти для погашення позичальниками – фізичними особами заборгованості за валютними кредитами.

Окрім цього, АУБ пропонує НБУ гарантувати рефінансування банків на суму реструктуризованої кредитної заборгованості, що не забезпечена державною підтримкою; не вважати фактом надання нових валютних кредитів заміну позичальників у разі добровільного взяття зобов’язань за кредитними угодами третьою стороною; тимчасово, до стабілізації економічного стану, дозволити банкам при формуванні резервів під кредитні операції враховувати вартість забезпечення за ринковою ціною, що склалася станом на 01.10.2008 року;
продовжити практику проведення цільових аукціонів з продажу іноземної валюти для погашення фізичними особами валютних кредитів за офіційним курсом НБУ, забезпечити рівний доступ усіх банків до участі в цільових аукціонах.

Усі ці й інші пропозиції ми передали у профільні комітети Верховної Ради України. Тепер триває робота з їх упровадження.

Журнал «Золотий резерв», № 6, 2009 р.

 

 

 

 

 

В течение трёх месяцев 2009 года активы банка увеличились на 50,67 млн.грн., и по состоянию на 1 апреля 2009 года составили 389,66 млн.грн. За первый квартал 2009 года депозитный портфель юридических и физических лиц увеличился на  32,68  млн.грн. или на 23 %. Остатки средств на текущих счетах клиентов увеличились на 3,58 млн.грн. или на 12%.
Кредитно-инвестиционный портфель физических лиц и субъектов хозяйствования увеличился на 19,15 млн.грн. или на 7 % по сравнению с четвертым кварталом 2008 года.
По словам Председателя Правления Ростислава Павличенко: «Итоги работы в «кризисное время» выявили и проблемы, и эффективные шаги выхода из сложившейся ситуации. Для своих клиентов мы разработали программу лояльности, цель которой - предложение наиболее востребованных продуктов и услуг в период нестабильности. В тоже время, продуманная политика кредитования помогла нашему Банку избежать проблем с невозвратом кредитов.  Не ощутили мы и оттока депозитов, а в последнее время отмечаем активный прирост клиентов. И конечно, осуществление программы оптимизации расходов дало нам возможность работать стабильно, тем самым не потерять доверие клиентов ЕВРОГАЗБАНКА».
Для справки: ОАО «ЕВРОГАЗБАНК» создан в октябре 2006 года и является универсальным банковским заведением. Стратегия развития ОАО «ЕВРОГАЗБАНК» ориентирована на постоянное расширение спектра банковских услуг и построения долгосрочных партнерских отношений с клиентами. Общий размер уставного капитала банка  отвечает требованиям Закона Украины «О банках и банковской деятельности» относительно размера уставного капитала банков. Основателями банка являются физические лица – граждане Украины.

 

 

ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» підвів підсумки діяльності за перший квартал 2009 року. Так, протягом трьох місяців 2009 року активи банку збільшилися на 50,67 млн.грн., і за станом на 1 квітня 2009 року склали 389,66 млн.грн. За перший квартал 2009 року депозитний портфель юридичних і фізичних осіб збільшився на  32,68  млн.грн. або на 23 %. Залишки коштів на поточних рахунках клієнтів збільшилися на 3,58 млн.грн. або на 12%.
Кредитно-інвестиційний портфель фізичних осіб і суб'єктів господарювання збільшився на 19,15 млн.грн. або на 7 % в порівнянні з четвертим кварталом 2008 року.
За словами Голови Правління Ростислава Павліченко: «Підсумки роботи в «кризовий час» виявили і проблеми, і ефективні кроки виходу з ситуації, що склалася. Для своїх клієнтів ми розробили програму лояльності, мета якої - пропозиція найбільш затребуваних продуктів і послуг в період нестабільності. У той же час, продумана політика кредитування допомогла нашому Банку уникнути проблем з неповерненням кредитів.  Не відчули ми і відтоку депозитів, а останнім часом відзначаємо хорошу динаміку приросту клієнтів. І звичайно, здійснення програми оптимізації витрат дало нам можливість працювати стабільно, тим самим не втратити довіру клієнтів ЄВРОГАЗБАНКУ».
   Для довідки: ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» створений у жовтні 2006 року та являється універсальним банківським закладом. Стратегія розвитку ВАТ «ЄВРОГАЗБАНК» орієнтована на постійне розширення спектру банківських послуг та будування довгострокових партнерських стосунків з клієнтами. Загальний розмір статутного капіталу банку  відповідає вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо розміру статутного капіталу банків. Засновниками банку є фізичні особи – громадяни України.

Активы Фонда гарантирования вкладов физических лиц (ФГВ) в марте увеличились на 2,5% — с 3,2 млрд.грн. на конец февраля до 3,280 млрд.грн. по состоянию на 1 апреля 2009 года. Об этом сообщает пресс-служба Фонда.
Согласно информации, количество участников Фонда на начало апреля составляет 178, количество временных участников — 6. Напомним, ранее ФГВ перевел шесть банков из статуса участника фонда в статус временного участника ФГВ.
Фонд гарантирования вкладов физических лиц (ФГВ) создан в феврале 1999 года и является государственным специализированным учреждением, выполняющим функции государственного управления в сфере гарантирования вкладов физлиц. В конце октября 2008 года Верховная Рада увеличила размер компенсации вкладчикам ликвидируемых банков с 50 тыс.грн. до 150 тыс.грн.