Вгадай курс
На початку жовтня Нацбанк опублікував свою щорічну «декларацію про наміри» — Засади грошово-кредитної політики на 2010 рік. У принципі, цей документ ніколи не вирізнявся визначеністю, а лише загалом відображав плани регулятора на наступний рік і ніколи не описував конкретних заходів, які НБУ має намір вживати на банківському або валютному ринку. Однак на підставі цього документа часом можна було зробити цілком визначені висновки про майбутню політику Нацбанку. Із Засад грошово-кредитної політики на 2010 рік зробити якісь висновки про майбутнє нашої фінансової системи й валютного ринку вкрай складно. На семи аркушах формату А4 керівництво НБУ розповідає дуже абстрактними фразами про «поліпшення принципів функціонування валютного ринку, стримування інфляції, забезпечення стабільності національної грошової одиниці, стабілізацію роботи банків». Єдиний більш-менш конкретний пасаж — «про зовнішні аспекти стабільності гривні». Тут регулятор заявляє про те, що під стабільністю обмінного курсу НБУ має на увазі не так утримання курсу в якихось рамках, як «забезпечення таких умов і параметрів функціонування валютного сегмента ринку, які не чинять негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних агентів». При цьому Нацбанк обіцяє «підтримувати режим гнучкого обмінного курсу, що відображатиме співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку». Фактично керівництво НБУ говорить про те, що: а) валютний курс і надалі буде плаваючим; б) у 2010-му курс гривні формуватиметься з огляду на попит і пропозицію валюти на ринку. Тобто політика, якої НБУ дотримувався цього року на валютному ринку, навряд чи зміниться. Гривня буде волатильною та ймовірно продовжить девальвувати (за явно низької пропозиції валюти на українському ринку з боку експортерів, що не мають стабільних надходжень валютної виручки через світову кризу). Втім, в умовах кризи і нестабільності нацвалюти конкретніший документ про засади грошово-кредитної політики й не потрібен. Якби НБУ опублікував сьогодні список своїх заходів на 2010 рік, українські компанії й банки кинулися б придумувати, як обійти нововведення регулятора. Інша річ, що НБУ може й сам як слід не знати, що йому належить робити наступного року і з якими труднощами ще доведеться зіткнутися.
За матеріалами "Контракти"
2009-10-20
2009-10-20