Укр 
Eng 
Національний банк планує створити реєстр колекторських компаній і оновити підходи до регулювання роботи цього бізнесу в Україні. В якому статусі зараз знаходяться колектори і колекторські фірми пояснює Дмитро Єфременко:
«Діяльність колекторів не врегульована жодним законодавчим актом. Разом з тим вона прямо не заборонена законом. Колекторів можна віднести до суб’єктів господарювання, проте за своєю функцією вони нагадують нам більше 90-ті роки».
А Андрій Дубас додає: «Людина, яка хоче взяти кредит повинна чітко усвідомлювати, що його слід повернути і що фінансовий стан повинен їй дозволити це зробити. Щодо так званої колекторської діяльності, то в нас немає її регулювання і визначення на відміну від інших країн світу. У багатьох країнах світу є чітко регламентовані норми і навіть так зване ліцензування. В Україні, на жаль, цього немає. Національний банк зараз після процесу спліту, коли під егіду національного регулювання Нацбанку потрапляють фінансові небанківські установи, теж ініціював цю процедуру. Нацбанк ініціював створення реєстру так званих колекторських компаній з відповідними правилами і певними санкціями щодо їх недотримання. Якщо колекторська компанія порушуватиме зазначені умови, її можуть виключити з даного реєстру і всім фінансовим установам в Україні буде заборонено укладати з такою компанією договір».
Чому банкам вигідно співпрацювати з колекторами і як часто фінустанови користуються послугами колекторів пояснює Андрій Дубас:
«У договорі є величезна кількість норм про те, що банк має право стягувати заборгованість, звичайно у правовому полі. Якщо це заставний кредит, то об’єктом застави виступає нерухоме чи рухоме майно. Якщо це беззаставний кредит, то в українському законодавстві не заборонено продавати кредит третім юридичним особам. Здебільшого банківські установи користуються такими послугами третіх осіб, коли ці кредити беззаставні і на невелику суму. Банку з маленькою сумою складно починати всю процедуру юридичної складової з позовом до суду та іншими витратами. Тому банк може продати цей кредит з дисконтом, якщо клієнт не йде на контакт, не пропонує реструктуризацію чи пролонгацію кредиту. У Національного банку є чітка вимога – кредити, які мають термін непогашення більше трьох місяців потребують стовідсоткового резервування. Це означає, що власник банку зі свого статутного капіталу повинен відкласти 100% цієї суми, яка була видана в кредиті. Фактично він виступає в даному випадку компенсатором. Тому для банку набагато цікавіше буде розморозити ці статутні кошти, продати з дисконтом, розуміючи, що є кредити, які не повертаються. В нормальним країнах частка неповернутих кредитів не перевищує 10%. В Україні в різний період часу бувало й 80% банківської системи. На сьогодні динаміка йде вниз – 47%».
На питання, чи несуть відповідальність колектори за неетичні способи впливу: шантаж, психологічний тиск Андрій Дубас зазначає:
«Не можна передавати інформацію по третім особам і звертатися по стягнення до третіх осіб, які не зазначені поручителями. Поручитель – це співвідповідальна особа, яка разом із позичальником підписує договір. Станом на сьогодні в Нацбанку розроблена платформа для можливості подання звернень щодо вимагання коштів у третіх осіб».
Джерело «Українське радіо».
Коли держава вмиває руки
До Верховної Ради подано проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (№3640), який передбачає продовження дії такого мораторію. Актуальність документа зумовлена тим, що Кодекс з процедур банкрутства, прийнятий у минулому році, запровадив інститут банкрутства фізичних осіб.
Проте наразі ні позичальники, ні банки не готові сідати за стіл переговорів і врегульовувати питання, пов’язані з проблемною заборгованістю. Ще й на додачу прийшов коронавірус із економічною стагнацією. Фактично в умовах, коли громадяни через не залежні від них обставини залишаються без роботи та засобів для існування, держава знімає мораторій та готова викидати людей на вулиці. Якщо дію мораторію не буде продовжено, руки депутатів формально залишаться чистими, адже замість них усе зроблять колектори та кредитори.
Обговоренню цих питань було присвячено круглий стіл, організований за підтримки проекту Європейського Союзу «Право-Justice» та Національної асоціації арбітражних керуючих. Українські та міжнародні експерти разом з банками та боржниками опинилися за столом переговорів про особливості провадження справ щодо неплатоспроможності фізичних осіб. Після традиційних вітальних слів перейшли до суті.
Зокрема, проаналізували досвід Німеччини, яка запровадила обмеження не лише щодо сплати кредитної заборгованості, а й щодо банкрутства. А, як для України, установлені нереальні соціальні стандарти. Зокрема, мінімум, який повинен залишитися на кожного члена сім’ї, становить €700, а соціальна площа встановлена на рівні 60 м2 на кожного. Проте й входження в процедуру банкрутства є набагато легшим, хоча сама вона — більш тривала.
Коли справи розходяться з ділами
Голова Асоціації українських банків Андрій Дубас зазначив, що в Національному банку він разом із зацікавленими сторонами напрацював меморандум щодо реструктуризації валютних кредитів, яким, за його словами, мала змогу скористатися величезна кількість позичальників. За його словами, жоден банк в Україні не зацікавлений ні в судових процесах, ні у зверненні стягнення на майно боржника, ні в напруженні відносин із клієнтами. Тож усі банки чекають своїх позичальників для проведення медіації та встановлення лояльних умов договору.
Представниця Незалежної асоціації банків України Інна Богатих наголосила, що продовження дії мораторію нічого не дасть, адже він не може тривати нескінченно. Вона порівняла таку тактику з хованням голови в пісок. Також доповідачка наголосила, що, незважаючи на старання банківської спільноти, компромісу між фінансовими установами та позичальниками досягти так і не вдалося. Відновлення кредитування, якого вимагає Президент, неможливе в умовах запровадження нового мораторію.
Жінка переконана, що умови, запропоновані в Кодексі з процедур банкрутства, є цілком прийнятними. Тож позичальники можуть використати цей механізм. Крім того, кодекс дає можливості зробити умови ще більш прийнятними, якщо позичальник опинився у складних життєвих обставинах.
Як зазначила І.Богатих, наразі банки обговорюють умови, які не потребують звернення до суду. Це дозволить позичальнику не витрачати додаткові кошти. Таким чином, тільки-но буде досягнута згода між банківською спільнотою, ці правила запропонують громадянам.
По інший бік барикад
Утім, як тільки позичальники отримали перше слово, аргументи фінустанов були розбиті вщент. Зокрема, громадяни наголосили, що більшість осіб, які сьогодні виходять на майдани, насправді були позбавлені можливості викупити свої кредити. Натомість останні були продані за $2000—3000 колекторам, котрі інколи вимагають навіть повної сплати боргу.
Особливої гостроти питання набуло у зв’язку з тим, що більшість банків, які видавали валютні кредити, уже виведено з ринку. Тому жодного зв’язку між проблемами вкладників і неповерненням кредитів нині не існує. Абсолютна більшість кредитів була продана за копійки.
Народний депутат VIII скликання Олександра Кужель зазначила, що в цієї проблеми було три сторони: держава, банки та позичальники. Адже її виникненню передувало стрімке зростання курсу — майже в 6 разів, якщо брати за точку відліку 2008 рік. Натомість купівельна спроможність упала в рази. Проте під час першої раптової зміни курсу гривні держава самоусунулася від розв’язання проблем, переклавши відповідальність на плечі банків і громадян.
Сьогодні проблеми з валютним кредитуванням стали ще більшими внаслідок діяльності кредитних спілок і напівлегальних фінустанов, які надають гроші на умовах, набагато гірших від запропонованих банками. Такі суб’єкти господарювання не перевіряють майнового стану позичальника, не мають власних механізмів захисту від неповернення коштів і діють дуже агресивно. Фактично протягом цих років громадяни змушені самостійно відповідати як за ризики, спричинені державною політикою, так і за нестабільність банківської системи. Екс-нардеп уважає: якби кредити не продавали за низькими цінами колекторам, а громадяни мали право на адекватну реструктуризацію, то становище в банківському секторі було б набагато стабільнішим.
Найбільш несправедливими, на думку О.Кужель, є норми договорів кредитування, відповідно до яких майже всю суму, яку сплачували позичальники, банки направляли на погашення відсотків за заборгованістю. Через це люди мають лише на кілька відсотків погашене тіло кредиту. Хоча фактично сплачена сума іноді перевищує тіло кредиту більш як на 100%. Однак цього жодного разу не було враховано, тож фінустанови примножують власні доходи.
Позичальники, яким дали слово, розповідали власні історії. Так, з’ясувалося: хоча банк надає документи про начебто запропоновані умови викупу кредиту, люди таких пропозицій не отримували. Крім того, велика кількість позичальників брала відносно невелику суму кредиту, сплачуючи за купівлю житла більше ніж 80% з власних заощаджень. Але ринок житла зазнав грандіозного провалу. Зокрема, квартири, які у 2000-х роках коштували $150000—170000, сьогодні не продаси й за $45000—50000. Таким чином, якщо мораторій буде скасовано, то особи, які вклали понад 80% своїх коштів у купівлю житла, залишаться і без грошей, і без квартир.
Банки ж на ці закиди відповідають, що процедура, передбачена в КзПБ, є адекватною та прозорою, а те, що громадян масово звільняють, а бізнес ще не відновився після карантину, не є проблемою кредиторів.
Лунають звинувачення й у бік НБУ, який виводив банки з ринку, чим завдав істотної шкоди інтересам як вкладників останніх, так і позичальників. Сьогодні ж ситуація стає ще гіршою, оскільки Нацбанк отримав владу більшу, ніж у Бога, і всі його рішення вважатимуться правомірними, а завдану ними шкоду ніхто й ніколи не компенсує.
Вкладники підрахували, що банкрутство багатьом з них коштуватиме від $500 до 1000 на місяць. Тому, зважаючи на зубожіння населення та доволі складну процедуру входження в банкрутство, використати передбачені законодавством можливості для більшості просто нереально.
Осібна думка
Як наголошують адвокати та арбітражні керуючі, необхідно дивитися на статистику проваджень щодо неплатоспроможності фізичних осіб. Наприклад, майже 25% поданих заяв були відхилені судами з формальних причин. Утім, жодного заяви щодо банкрутства, пов’язаного з іпотечним житлом, наразі до судів не надходило.
Як наголосила адвокат і арбітражний керуючий Любов Лукашук, прості громадяни не розуміють ані процедури банкрутства, ані тих переваг, які можна отримати. Крім того, процедура банкрутства є доволі дорогою та недоступною для більшості добросовісних позичальників. Навіть звернення стягнення на заставне майно в сьогоднішніх ринкових умовах не позбавляє особу клопоту, адже в більшості позичальників житло коштує більш як утричі дешевше від суми кредиту.
Адвокатська спільнота наголошує, що статистика, яку наводять, не відповідає дійсності. Адже всі кредитні пули, викуплені колекторськими установами, припиняють будь-де обраховуватися. Крім того, заяви банківської спільноти про те, що вона готова до переговорів, — не більш як балачки. Адже без допомоги адвокатів та арбітражних керуючих пересічний громадянин не знає, які аргументи наводити.
Зважаючи на те, що з 21.10.2019 порушено тільки 100 проваджень щодо неплатоспроможності фізичних осіб, можемо говорити про зарегульованість процедури та її недоступність. У таких умовах знімати мораторій — це збільшувати кількість безхатьків.
Як наголосили правники, крім проблем із КзПБ та банківським законодавством, існує ще й велика проблема, зумовлена Конституцією. Адже Основний Закон передбачає, що кожен має право на житло, а держава зобов’язана це право забезпечувати. Усуваючись від вирішення проблем, спричинених валютним кредитуванням, влада позбавляє громадян прав, гарантованих Конституцією. Необхідно або визнати, що держава знімає із себе будь-які соціальні зобов’язання, або брати політичну та юридичну відповідальність за розв’язання проблем громадян.
Незважаючи на те що захід тривав понад 2 год., порозуміння так і не досягли. Усе це відбувається на тлі складної економічної ситуації та масових звільнень. Поки що зрозуміло одне: якщо парламент не почне вирішувати ці проблеми на рівні законодавства, невдовзі Україну охопить хвиля протестів. І тоді навіть жорсткі карантинні заходи не допоможуть.
Джерело «Закон і бізнес».
Національний банк України пропонує перевести всі виплати з державного бюджету на зарплати, пенсії, субсидії та інші в безготівкову форму, йдеться в листі НБУ «Про режим роботи банків в період посилених заходів протидії поширенню коронавірусу».
«У нас надзвичайно недостатня інфраструктура для таких ініціатив. Нацбанк сьогодні надіслав до усіх банків офіційного листа, як повинні банки працювати у період теперішніх реалій. Вказівки стосуються кількості осіб, які одночасно можуть перебувати у відділенні банку, забезпечення якісної онлайн підтримки та роботи колцентрів. Про те, що Нацбанк планує перевести усіх на безготівкову форму отримання зарплат і пенсій, офіційного повідомлення до банків не було. На сьогодні в Україні не запроваджено особливий період регулювання такий, наприклад, як надзвичайний стан, де уряд може визначати всупереч прав клієнтів, як вони будуть отримувати свої зароблені пенсії чи соціальні нарахування. На даний час клієнт має право сам визначати, як він буде отримувати свою пенсію чи соціальну допомогу. Якщо повернутися до питання інфраструктури, то на сьогодні з 2016 року і донині вона росте, проте є абсолютно недостатньою для нормального користування на місцях. Станом на сьогодні в нас є такий показник, як 8,4 тисячі одиниць терміналів або банкоматів на 1 мільйон населення. Ця статистика не є рівномірно розподілена по всій Україні. Обласні та районні центри, великі міста мають добре розгалужену систему і банкоматів, і терміналів. Та йдеться про те, що у деяких віддалених точках немає навіть елементарного телефонного зв’язку, тому там не працюють термінали. Оператори мобільного зв’язку апелюють до економічної невигідності встановлення там своїх вишок чи антен. Тому на сьогодні ми не маємо права переводити отримання пенсій і соціальних виплат на безготівкову форму нарахування, оскільки ініціатива Нацбанку може зіткнутися з неспроможністю великої частини людей отримувати свої кошти», – коментує експерт.
Андрій Дубас пояснює, у чому перевага карткових розрахунків над готівковими і чи можлива повна відмова від готівки:
«Безготівкова форма розрахунку звісно вигідніша, оскільки готівку потрібно постійно доставляти. Електронні системи набагато економніші і зручніші в швидкості перерахунків, тому мають безліч переваг. Але на сьогодні через нерозвинену інфраструктуру ми можемо стикнутися з величезною проблемою. Тому зараз таке питання не може бути на часі».
На питання, чи усі банки виконують рекомендації щодо запобігання поширення коронавірусу Андрій Дубас відповідає:
«Ми проводили своєрідний захід в Асоціації українських банків, які є членами АУ. В ці банки ми приходили без жодного повідомлення, як звичайні клієнти. У нас перевіряли температуру при вході, у приміщення пускали по одному. В українських банках загалом ці норми дотримуються. Зараз ми працюємо на випередження. В Україні невелика кількість інфікованих порівняно з іншими країнами завдяки тим незручностям, які ми маємо у зв’язку з карантином. Ми повинні пройти ці незручності, щоб статистика не погіршувалася».
Джерело «Українське радіо».
- Андрій Дубас: спеціалізований фінансовий суд в Україні. Навіщо?
- Долар по 100 гривень або "одужання" економіки: що чекає Україну після звільнення Смолія з НБУ
- В Україні запровадять нові правила для грошових переказів. На кого вони поширюються?
- Що зміниться для українців в квітні: пенсійний вік підвищать, а курс гривні знизиться
