Про фінансові послуги у Польщі та Україні, банківські сервіси, бюрократію, кредити та діловий клімат у Європі - в ексклюзивному інтерв'ю UA.NEWS розповіла віце президент АУБ та президент УАПС (Українська асоціація платіжних систем) Галина Хейло.

Які відмінності ви помітили у фінансовій поведінці поляків та українців? Чи полюбляють поляки платіжні новинки?
Галина Хейло: На сьогодні у Польщі близько 40% клієнтів банків використовують мобільний банкінг. В Україні ця цифра набагато більша. Польські банки, звичайно, запускають свої мобільні програми та онлайн банкінг. Однак у них цей сервіс не такий розвинений і не такий зручний, як в українських фінустановах.

Наприклад, в Україні переведення з карти на карту - найпростіша і, мабуть, операція, що найчастіше використовується. У Польщі такої послуги немає в принципі, тому що вони переказують гроші на рахунок, а не на картку.

Багато поляків досі не користуються онлайн-банкінгом через упередження. «Наклацаєш щось і грошей не буде» - цю фразу я чула не від рядового користувача фінпослуг, а від людини з банківської сфери. І коли ми спілкувалися з представниками Асоціації польських банків, виявилося, що навіть вони досить скептично ставляться до інновацій у сфері платежів.

Скільки часу займає відкриття рахунку у польському банку?

Галина Хейло: Я випробувала цю процедуру на власному досвіді. Щоб відкрити рахунок, потрібно обов'язково прийти в банк і вистояти чергу - онлайн цього зробити не можна. Після заповнення усіх документів мені встановили мобільний додаток, яким можна було користуватися, отримувати та переказувати гроші, поповнювати. Проте банківську картку видали лише за 2 тижні. Плюс у тому, що то була іменна картка.

Безперечно, фінансові послуги в Україні більш прогресивні та сучасніші. Ми можемо отримати звичайну картку практично миттєво.

Поляки кажуть, що завдяки цьому їхньому консерватизму, всі операції набагато захищеніші. Чи це так насправді, я сказати не можу. Але якщо вам потрібно збільшити ліміт на польській карті, то готуйтеся до багатоступеневої аутентифікації. Якщо в тому ж Monobank це робиться одним рухом руки в один клік, то в Польщі це ціла процедура, яка потребує багато часу.

При цьому через мобільний додаток збільшити ліміт не вийде. Потрібно зайти на сайт банку, ввести особистий номер клієнта, а також пройти купу перевірок: паролі, коди, кодові слова.

Що думаєте про термінальний ринок Польщі?

Галина Хейло: У Польщі є термінали, у які можна вносити готівку. Не знаю, чи можна поповнити з їх допомогою комунальні послуги та інші сервіси, чи кошти просто вносяться на картку. Примітно, що гроші в термінал можна покласти одразу «пачкою». З одного боку, це зручно, але з іншого - перш ніж внести пачку кешу, потрібно вказати, скільки там купюр і який номінал.

Однак таких терміналів у Польщі справді небагато, і я їх бачила лише у банках, тому потенціал для розвитку дуже високий. Якщо IBOX BANK реалізує тут свою мережу терміналів, це буде цікаво і корисно як полякам, так і українцям.

Чи рухається Польща у бік cashless?

Галина Хейло: У Польщі дуже люблять кеш. І сьогодні в країні є багато місць, де просто не можна розрахуватись карткою. Це – невеликі торгові точки, лотки із фруктами на вулиці, деякі салони краси.

Для багатьох така ситуація є досить незвичною. Я після України перестала носити із собою кеш взагалі – лише телефон як інструмент платежу. Тоді як у Польщі потрібно мати при собі хоч трохи готівки, бо в якийсь момент ти можеш не розплатитися.

Наскільки легко у Польщі відкрити бізнес у фінансовій сфері?

Галина Хейло: Думаю, що це досить складний процес.

Як кажуть поляки, щоб відкрити будь-який бізнес у Польщі, треба мати гарного юриста. Поки в тебе немає юриста-профі, можна навіть нічого не починати. Другий фахівець, який потрібний, щоб запустити свою справу в Польщі – добрий бухгалтер.

У країні дуже суворий комплайнс і anti money laundering (AML) законодавство, тому польські банки схиляються до того, щоб не відкривати рахунки, ніж відкрити і потім зіткнутися з проблемами.

Чи дають польські банки кредити на розвиток українського бізнесу?

Галина Хейло: Українському бізнесу, який тільки починає свій шлях, практично неможливо отримати такий кредит.

Загалом польські банки видають кредити без застав. Щоправда, ставки вже набагато вищі за ті, які були раніше (2 - 4%). Це може бути позика і під 10% - для поляків це катастрофічно багато. А для українців більш-менш нормально, особливо з нинішньою обліковою ставкою.

Проте, кредит може отримати лише той бізнес, який має у Польщі реєстрацію, працює тут та сплачує податки.

Також значну роль відіграє кредитна історія – з нуля ніхто нікому грошей не дасть. Тільки якщо бізнес працює деякий час у Польщі, спершу можуть надати невеликий кредит на поповнення оборотних коштів, а потім поступово збільшувати суму.
 
Багато українців після переїзду до Європи почали порівнювати наші та європейські сервіси, роботу регуляторів, бюрократичної машини. Розкажіть про ваш особистий досвід.

Галина Хейло: У Польщі досить сильно розвинені різноманітні бюрократичні процедури. Наприклад, на прийом до лікаря тебе запишуть за місяць - два, а якщо пощастить - за 2 тижні. Це, звичайно, не стосується випадків, коли потрібна невідкладна допомога, безумовно, тут її надають своєчасно та на високому рівні. Як на мене, у Польщі з медициною ситуація набагато краща, ніж у нас, бо тут працює механізм страхової медицини.

Проте все, що стосується бюрократії: черг, заповнення документів, отримання довідок та виписок – у Польщі ці процеси дуже затягнуті, тоді як в Україні це все здебільшого уже автоматизовано.

Кілька років тому я замінювала в Україні посвідчення водія. Яким було здивування нашим сервісом, коли вдалося обміняти права за півгодини. У Польщі таке просто неможливе.
 
Чого не вистачає у Польщі?

Галина Хейло: Ми часто критикуємо те, як усе влаштовано у Польщі чи інших європейських країнах. Але не слід забувати, що це вони нас прихистили, і що це їхня країна, а ми в них у гостях. Тому обговорювати, чого їм не вистачає, звісно, ​​неправильно.

Але мені бракує тут драйву. В Україні ми звикли робити усе швидко, проводити по 15 зустрічей на день, оперативно домовлятися, швидко підписувати контракти. У Польщі все вирішується без поспіху, у спокійному ритмі. Якщо в першій половині дня ще можна щось зробити, то в другій половині вже складно уладнати якісь питання
 
У неділю у Польщі практично нічого не працює – щоб не залишитися голодним, треба все закупити у суботу. Зазначу, що така ситуація не лише у Польщі – сьогодні майже вся Європа не працює у неділю. Звичайно, коли до цього звикаєш, то знаходиш певні переваги. Ти знаєш, що усі справи зроблено, а неділя – це день відпочинку, який можна провести з родиною та близькими. Можливо, європейський підхід і є правильнішим, адже людина створена не для того, щоб працювати, а щоб щасливо жити. Однак я все одно сумую за нашим українським драйвом.
 
 
Детальніше:Платіжні новинки та фінансові послуги в Україні та Польщі: інтерв'ю...

Як бути українцям, якщо немає можливості обслуговувати свої кредити? Чи готові банки до збільшення непрацюючих кредитів через повномасштабну війну? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментував Андрій Дубас, голова Асоціації українських банків.

Про кількість непрацюючих кредитів

"Коли почалася повномасштабна агресія РФ, Нацбанк ухвалив рішення щодо пом’якшення багатьох умов до банків для того, щоб банківська система могла в цей екстремальний момент вистояти і працювати. До того ж 1 жовтня ми побачимо результат від непрацюючих кредитів. Поясню.

Зазвичай, якщо кредит не сплачується 90 і більше днів, його визнають дефолтним. Нацбанк увів пом’якшення, і до червня включно щодо кредитів, які не сплачувались, ці підходи не застосовували. А з кінця червня Нацбанк вирішив "порахувати" стан справ за непрацюючими кредитами, і було запущено цей лічильник 90 днів, який завершується саме 1 жовтня. Тож будемо мати чітку статистику, скільки кредитів, у порівнянні з попередніми періодами, стали дефолтними, тобто непрацюючими. Ми розуміємо, що ситуація спричинена не безвідповідальністю людей або небажанням виконувати свої зобов’язання, а саме воєнною агресією.

Як виходити з цієї проблеми ― є різні варіанти. Абсолютно всі банки пішли назустріч своїм клієнтам. У період воєнного стану плюс 30 днів не нараховуються штрафи, пеня, а банки в індивідуальному порядку з кожним клієнтом намагаються вести діалог і допомагати ― або реструктуризувати борг, або знайти індивідуальну модель сплати кредиту".

"Загальна частка непрацюючих кредитів станом на сьогодні ― близько 30%. В Україні діє три групи банків за їхньою структурою власності: банки з приватним українським капіталом, з іноземним капіталом та з державним капіталом. Найбільшу негативну тінь у статистиці за непрацюючими кредитами кидають банки з державним капіталом. Якщо в банках з українським капіталом частка в середньому 10%, з іноземним ― 7%, то у державному секторі ― 67%. Це підтверджує відому тезу: ефективність державного управління зазвичай нижча за ефективність приватного управління".

Якщо не втратив джерело доходу ― сплачуй за кредитом

"Важливо розуміти роль і місце банку. Банк ― це посередник між фізичною чи юридичною особою, що принесла гроші в банк і розмістила їх на депозиті, та позичальником, який прийшов до цього банку й отримав кредит. Це треба пам’ятати, щоб не поставити під загрозу кредитора. Бо ми знаємо, що в банку є власний капітал, на основі якого він починав свою діяльність, а є залучений ресурс ― депозити, кошти на поточних рахунках. І банк має зобов’язання перед своїми клієнтами, що вони в будь-який час, відповідно до умов обслуговування, можуть забрати свої кошти.

Якщо людина не втратила джерело доходу, продовжує працювати, велике прохання до неї обслуговувати свій кредит. Вона, звісно, може скористатися пом’якшенням від банку, але ми в Україні всі в одному човні, й ніхто не зацікавлений розхитати цей човен до такого моменту, щоб він перекинувся".

Чи буде етичним не повертати кредити банкам з російськими власниками, які перебувають під санкціями

"Напевно, ви маєте на увазі Альфа-банк. Хочу одразу сказати, що він не є членом Асоціації українських банків. Як представник банківської спільноти, я завжди буду закликати сплачувати за кредитами, повертати кошти, тобто виконувати свої договірні зобов’язання, незалежно від того, в якому банку ви брали кредит. Щодо діяльності того чи іншого банку в Україні, гадаю, це питання етичності з точки зору представників влади і Нацбанку. Я б не перекладав цю співучасть на громадян чи бізнес, сплачувати чи не сплачувати. Якщо завтра, наприклад, банк націоналізують, то зобов’язання нікуди не зникнуть. Вам ніхто не подарував ці кошти.

Безперечно, питання діяльності таких банків в Україні важливе. Ми в Асоціації багато чого не розуміємо, чому той чи інший банк продовжує тут працювати. До речі, після 24 лютого Нацбанк спромігся вивести із системи Сбербанк Росії".

Що робити людям, які втратили несплачене житло

"Якщо квартира чи будинок були в іпотеці й це житло знищене, то, найімовірніше, банки будуть іти на поступки клієнту і списуватимуть такий кредит. А далі держава має компенсувати ці кошти для банку.

Якщо ви частково втратили джерело доходу і не можете сплачувати кредит повною мірою, ідіть на контакт зі своїм банком. Розтягніть кредит із двох років на чотири, наприклад. До речі, не було жодного випадку, щоби банк вимагав сплачувати кредит за зруйновану квартиру.

З приводу обміну інформацією в бюро кредитних історій. Сьогодні Україна не перебуває в системі глобального обміну інформацією, але в Європейському Союзі така система існує. Тобто ― переїхавши в іншу країну, людина залишає за собою свою кредитну історію. Увесь світ рухається в бік цифровізації та прозорості, Україна не буде винятком. Тож ваші несплачені зобов’язання можуть створити дуже неприємні історії в майбутньому"

Детальніше:Якщо людина не втратила джерело доходу, продовжує працювати, велике...

На початку вересня можна констатувати поступове закріплення найбільш популярної валютної пари євро/долар на рівні паритету, який востаннє фіксувався в 2000-2002 роках, коли єдина валюти тільки впроваджувалася в обіг. Тоді мінімальні котирування складали близько 0,85 долара за 1 євро  та супроводжувалися  економічною рецесією, падінням світового фондового ринку, а від’ємні відсоткові ставки навіть ніхто ще не прогнозував.

Тренд ослаблення євро сформувався у другому півріччі 2021 року, коли пара EUR/USD впала на 7% з 1,22 до 1,13 на кінець року. За 8 місяців поточного року євро втратив ще на 13%. Такий процес відбувався на тлі глобального зміцнення долара проти основних валют. Індекс долара, який включає корзину з євро, японської єни, британського фунта, канадського долара, шведської крони та швейцарського франка, з середини минулого року виріс на майже 22%.

Основними причинами такого явища виступають наявний розрив у темпах нормалізації монетарних політик між центробанками США та інших розвинутих країн, зростаючі острахи глобальної рецесії і очікування ринкових гравців щодо спроможності країн Європи відповідати існуючим економіко-політичним викликам.

Фактор агресивної політики Федерального Резерву на шляху відновлення цінової стабільності та подолання інфляції донедавна був ключовим для зростання долара, оскільки вищі ставки за доларовими активами та скорочення премій за ризик активів інших країн сприяють перерозподілу капіталу на користь перших. З моменту фактичного переходу до посилення монетарних умов ключова ставка ФРС зростала рекордними темпами за короткий проміжок часу (з березня по липень) на 225 б.п. з діапазону 0,00 – 0,25% до 2,25 - 2,50%. Також американським регулятором з 1 червня було запущено процес поступового скорочення активів на своєму балансі, що призводить до зменшення ліквідності та, як наслідок, додаткового попиту на долар.  

Нещодавній виступ голови ФРС Пауелла в рамках щорічного симпозіуму представників центробанків у Джексон-Хоул, у якому він наголосив на необхідності подальших заходів зі зниження інфляції, хоча й ціною гальмування економіки, лише зміцнив позиції долара. На думку ринку, наразі найімовірнішим сценарієм є подальше агресивне зростання ставки ФРС до значень 3,75-4,00%, де вона може перебувати протягом значної частини 2023 року.

На противагу ФРС, ЄЦБ ухвалив рішення щодо першого за 11 років підвищення ставок на 50 б.п. під час свого засідання наприкінці липня. Таким чином депозитна ставка регулятора зросла до 0,00% і була виведена з зони від’ємних значень вперше після травня 2014 року. Раніше, у червні, регулятор ухвалив рішення згорнути дію своїх програм кількісного пом'якшення.

Відносно помірна позиція ЄЦБ була зумовлена ризиками надмірної фрагментації боргового ринку, яка несе загрозу фінансовій стабільності країн блоку. Проте варто відзначити, що подальше зростання інфляційного тиску в межах валютного об’єднання, який у підсумку серпня може перевищити 9,0% р/р, збільшує ймовірність ухвалення "яструбиних" рішень. Такі очікування серед учасників ринку зараз створюють деяку підтримку євро.

Водночас останніми місяцями глобальні ринки перебувають під впливом збільшення загроз для глобального економічного зростання через загальносвітове прискорення інфляції, в т.ч. через неповне відновлення логістичних ланцюгів поставок і локдауни у Китаї, і проведення жорсткої монетарної політики центральними банками, повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це слугує додатковим чинником для перетікання капіталу в «тихі гавані», найбільшою з яких є "кеш" на доларових рахунках.

На фоні зменшення в очах ринку привабливості більш ризикових активів вагомим фактором до здешевлення євро є геополітика: найбільша війна з часів Другої світової йде на європейському континенті, що, звісно, не додає інвестиційної привабливості регіону для великого капіталу. Крім того, війна загострила стосунки між європейськими державами. На жаль, ми бачимо, як важко країнам Європи досягати єдності по деяким важливим питанням, в тому числі стосовно введення нових пакетів санкцій відносно Росії.

Війна в Європі та енергетичний шантаж рф енергоносіями особливо вдарили по позиціях євро, тому що економіка Єврозони може зазнати глибшої та різкішої рецесії. Так, ціна газу у Європі протягом серпня 2020 року коливалася на рівнях 100 usd/1 000m3, у серпні 2021 року — 500-600 usd/1 000m3, а в серпні цього року досягала рекордних значень 3 500 usd/1 000m3 на фоні очікувань можливого повного припинення поставок газу взимку.

Здорожчання газу та інших енергоносіїв призвело до суттєвого інфляційного тиску у промисловості Німеччини (+37,2% р/р у липні), зокрема в енергетиці (+105,0% р/р). Індикатори ділової активності, на яку припадає 24% ВВП, свідчать про перебування сектору країни у точці найглибшого за останні 2 роки скорочення.

Подальший розвиток подій з проходженням поточного опалювального сезону, вирішенням питань у сфері енергетичної безпеки і політичної стабільності, ефективність заходів з подолання інфляції матимуть вагомий вплив на стійкість ЄС  та окреслять подальший вектор розвитку економіки європейських країн і,  відповідно, європейської валюти.

Детальніше:"Поточні виклики для єдиної європейської валюти" Антон Болдирєв,...

Банки почали повертати на картки кредитні ліміти, які вони «порізали» на початку війни. «Кредитні картки – це наші топові продукти. Ще в травні ми поступово почали кредитувати населення. І на сьогодні ми відновили кредитування, – каже заступник голови правління ТАСКОМБАНКУ Артур Муравицький. – Зараз відкоригували продукти, враховуючи зміни на ринку».

За словами банкіра, зараз кредитування розвивається в двох напрямках. «Перший – відновлення за кредитними картками лімітів, які раніше були встановлені, але із врахуванням факторів початку воєнних дій – десь обмежені, зупинені. Ми зараз будемо більш активно відновлювати кредитні ліміти тим, хто успішно вийшов з кредитних канікул і далі має намір користуватися кредитними картками», – розповідає Артур Муравицький.

«Друга історія – це нові ліміти, які зараз погоджуються клієнтам. Вже з десяток банків активно беруть в цьому участь. Ми також погоджуємо нові ліміти. Поки що це ліміти до 10 тис. грн. Але ми будемо через місяць їх переглядати – сподіваюся, будемо підвищувати», – сподівається Артур Муравицький.

Середні ліміти за кредитними картками та кеш-кредитами поступово зростатимуть

Банкір підкреслив, що установи зараз пропонують клієнтам як цільові кредити, так і готівкові, а ситуація змінилася лише в розмірах кредитів і більш консервативних підходах банку до оцінки позичальника.

«Середні суми споживчих кредитів скоротилися з початком війни. Проте я сподіваюся, що до середини осені в масовому сегменті всі продукти будуть відновлені в повному обсязі. Якщо ми кажемо про картки, де в масовому сегменті середній ліміт на рівні 15-20 тис. грн, це вже практично відбувається зараз. Якщо кажемо про кеш-кредит – де середній ліміт на масовому сегменті для більшості населення на рівні 40-50 тис. грн, це також перспектива цього місяця. Основні гравці вже відновлюються, але переважна більшість кредитує діючих клієнтів. ТАСКОМБАНК наразі один з небагатьох хто надає готівкові кредити новим клієнтам», – зазначив Артур Муравицький.

До кінця 2022 року буде сформовано новий ринок заставного кредитування

«Ми очікуємо на поступове зростання заставного кредитування в четвертому кварталі – в першу чергу в державних банках, які й лідирували на цьому ринку. В авто та іпотеці основні гравці зараз активно будуть відновлювати програми іпотечного кредитування. Поступово будуть відновлюватися програми з партнерськими автосалонами, з продавцями нерухомості. До кінця року певний новий ринок буде сформований», – розповів Артур Муравицький.

За матеріалами Фінансового клубу

Детальніше:«Кредитування населення поступово активізується та відновлюється, а...

БАНКОПАДІВ НЕ БУДЕ: БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ДЕМОНСТРУЄ ГАРНІ ПОКАЗНИКИ, ГРОМАДЯНИ ДОВІРЯЮТЬ ТА ВКЛАДАЮТЬ КОШТИ У ДЕПОЗИТИ — ВАСИЛЬ ФУРМАН  заступник голови Ради НБУ*

Кількість депозитів фізичних та юридичних осіб у гривнях від 24 лютого  збільшилась. Це вказує на довіру українців до банківської системи. Про таке під час брифінгу у Медіацентрі Україна заявив Василь Фурман, заступник голови Ради Національного Банку України. 

«Депозити фізичних осіб від початку війни збільшилися на 80 млрд грн, юридичних осіб — на 55 млрд грн. Трохи зменшилися в доларах: на 1,1 млрд доларів. Вцілому, громадяни довіряють банківській системі», — розповів Фурман. 

Водночас, зросли і показники кредитування. Загалом, від початку року чисті гривневі безготівкові кредити збільшилися на 11%. Найбільше, на словами Фурмана, зросли показники по державним програмам кредитування. 

«Банкопадів — не буде. Тому, що проведені відповідні реформи. В перші дні війни НБУ ставив перед системою наступні цілі: безперебійна робота 24/7, збереження коштів фізичних і юридичних осіб, і ця ціль виконується. Під час війни ВР ухвалила закон, який гарантує 100% коштів фізосіб незалежно від суми. Це величезний плюс», — розповів заступник голови Ради НБУ.

 

*у матеріалі Медіацентру 01.08.22

Детальніше:БАНКОПАДІВ НЕ БУДЕ: БАНКІВСЬКА СИСТЕМА УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ...

 

вул. Євгена Сверстюка, 15 Київ 02002 Україна

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.                               
(044) 516-8775

Ознайомитись з політикою конфіденційності та захисту персональних даних

 

 

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction