1 лютого стартувала державна програма підтримки мікро- та малого бізнесу "Доступні кредити 5–7–9%".

 Це – ініціатива президента і один з пріоритетів у програмі діяльності уряду. 

Підтримка буде надаватися за двома напрямами.

 Перший – здешевлення кредитів шляхом компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 відсотків річних за кредитами у національній валюті.

Відсоток залежить від розміру та типу бізнесу:

5% річних – якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця;

7% річних – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць, але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%;

9% річних – для бізнесу з виручкою до 50 млн грн;

Детальніше: Як отримати "доступні кредити" під 5–9% річних

Не треба, щоб звернення в банк нагадувало похід в поліклініку: коли довго, боляче і накладно

Роки роботи в банківській сфері показали, що найчастіше фінансисти не чують свого клієнта, діючи за чітко прописаними алгоритмами. Хочу озвучити ті моменти, які дозволять змінити ситуацію

Відкритість до потреб клієнта стоїть на першому місці. Ми помітили, що багато українських банків вкрай неповороткі у вирішенні проблем клієнтів в силу жорсткої регламентованості своєї роботи. 5 банківських днів — значить 5 банківських днів, така процедура. Вважається, що чим стандартнішими є продукт або послуга, тим нижче операційні ризики і витрати компанії. До цього прагне український і зарубіжний банківські регулятори. Але в той же час, банки Швейцарії та Англії готові відхилитися від стандартів у персональному консультуванні своїх клієнтів, правда, тільки для клієнтів з сегменту VIP.

Швидкість. Наш ворог — процедурні вузли, які в епоху смартфонів вже здаються анахронізмом, дратують і просто забирають час. Мало того, вони знеособлюють клієнта, підганяючи його під критерії CRM-програми. Завжди виграє та фінансова установа, що має в портфелі такі продукти, які максимально гнучко змінюються під завдання клієнта або ринкову кон’юнктуру. Не потрібно, щоб звернення в банк нагадувало похід в поліклініку: коли довго, боляче і накладно.

Детальніше: Як чути клієнта. Три інсайти банкіра

Банківський ринок очікує зниження інфляції і поступову переоцінку вартості своїх пасивів

Зміна облікової ставки на 16,5%

Насправді, це рішення очікувалося учасниками ринку, оскільки прогноз облікової ставки на найближчі два роки НБУ почав публікувати і передбачав її зниження на початку осені.

Зниження облікової ставки однозначно миттєво вплине на коригування ставки прибутковості на депозитні сертифікати до 14,5% за одноденними і до 16,5% за двотижневими сертифікатами.

Детальніше: На що і як вплине зниження облікової ставки НБУ

По оптимистическим прогнозам главы фракции «Слуга народа» Давида Арахамии, в конце марта парламент сможет принять законопроект №2178-10 «Об обороте земель сельскохозяйственного назначения». Верховная Рада 13 ноября 2019 года приняла в первом чтении законопроект, который вводит рынок земли в Украине с 1 октября 2020 года. Ко второму чтению депутаты приступили 6 февраля этого года.

По состоянию на 21 февраля парламент рассмотрел 1505 из 4018 поправок в данном законопроекте. При этом народные депутаты поддержали только одну правку (№48), обязывающую собственников и пользователей земучастков предоставлять право сервитута для обеспечения прохода (проезда) другим собственникам к надлежащему земельному участку.

Детальніше: Ринок землі має бути орієнтований на середніх і дрібних фермерів...
Більше трьох місяців минуло після прийняття НБУ Постанови №319, якою він призупинив відтік депозитів з банків. Тоді АУБ заявила, що це відповідальне рішення Нацбанку дає законодавчій і виконавчій владі ресурс часу на прийняття і реалізацію антикризових заходів. Проте до цього часу не те що немає стратегії виходу з економічної кризи, але не проаналізовані і не виявлені причини: чому саме Україна опинилася серед п’яти країн світу, економіка яких потерпіла найбільше.

Макроекономічні проблеми впали на голови українців безробіттям, невиплатою зарплат і пенсій, інфляцією, падінням курсу гривні, фінансовими проблемами господарств, підприємців, банків...

Через падіння платоспроможності підприємств і населення - клієнтів банків, - через зростання ризиків кредитування погіршується стан і банківської системи. Люди, підприємства, банки дорого платять за кожен день кризи. З кожним днем все більше. І не видно цьому кінця. І немає з кого спитати.

Для суспільства подолання економічної біди є головним. Натомість для політиків є більш важливе – боротьба за владу, їм не до економічних проблем. За цих умов у країні поширюється і поглиблюється криза.

Очевидно, що економічну біду подолаємо, якщо вийдемо з політичної.

----------------------------------

1. Від 2004 року Україна у перманентній гострій політичній кризі. Реальне життя суспільства супроводжувалося виборами, розпусками парламенту, блокуванням його роботи, конфронтацією між гілками влади, між фракціями, між КМУ і Секретаріатом Президента, Прем'єром і Президентом.

Люди і господарства якось адаптувалися до того роздору, до шкідливої для суспільства діяльності гілок «влади», і виживали. Наближені  до «влади»  бізнесмени  жирували.

2. У цей час перебувала у кризі і українська економіка, тільки  -потенційній.  Її структура, енерговитратність, застарілість і зношеність устаткування підприємств надавали економіці кризового характеру. Структурні економічні реформи в Україні за всі роки незалежності не робилися, а так званий “крупний” бізнес, який зрісся з владою, разом з нею паразитували на старому економічному потенціалі України. По суті, той владно-бізнесовий мутант і все суспільство споживали те, що зробили попередні покоління, не думаючи про проблеми завтрашнього дня.

Після Помаранчевої революції, з суттєвим припливом  в Україну іноземного капіталу, з доступом українських компаній до фінансових ресурсів за кордоном, кризогенні структурні диспропорції були приховані під «повінню» залучених ззовні ресурсів. Недалека соціальна політика  Уряду  та популістське підігрівання споживчого буму притлумили і совість, і розум значної частини суспільства. Людина, бізнес, країна в цілому почали жити в борг. Точніше, споживати в борг. Країна п’яніла від можливості жити не по кишені і непомітно сповзала в системну кризу.

3. Те, що мало місце в економіці в останні роки: випереджуючі темпи росту доходів населення у порівнянні з темпами росту продуктивності праці,
негативне торговельне сальдо і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, різке зростання зовнішньої заборгованості компаній, різке зростання споживчого кредитування при надзвичайно високому рівні енергоємності економіки, – все це разом  наближувало економічну кризу. Всі ці проблеми “покривалися” зовнішніми запозиченнями.  Як тільки перекрилися джерела зовнішнього фінансування - економічна криза з потенційної перетворилася в реальну, у видиму. Прийшло похмілля. Протверезіння  влади йде з великим запізненням.

4. З жовтня 2008 року наша країна знаходиться одночасно в політичній і економічній кризі. Це якісно нова ситуація для останніх років. Політична і економічна кризи, що діють разом в один і той же час, перетворюються у суспільно-політичну вибухову суміш,  вкрай небезпечну для країни.

Тепер, коли в Україні розгортається страшна економічна криза,  криза  влади стає проявом своєрідної суспільної гангрени. ЇЇ треба рішуче відсікти, бо політикам немає діла до економіки та проблем суспільства, – вся їх увага йде на поборення один одного. В той час люди, бізнес, суспільство все більше і більше платять за кожен наступний день кризи.

Зараз стає  очевидним – Україна  подолає економічну кризу, якщо  подолає політичну.

Вихід з економічної біди вимагає концентрації відповідальності і повноважень для того, хто береться навести лад.

5. Корінь політичної кризи – в аморальності та бездуховності   носіїв  владних повноважень. Всюдисуще хабарництво – не наслідок  поганих законів. Це наслідок морального розкладу, в першу чергу суб’єктів влади. Назовні такий стан влади проявляється у безпардонному протягуванні  егоїстичних інтересів на шкоду суспільним, прикриваючи все це   патологічною брехнею на «Свободах».

Вихід з кризи вимагає чесного погляду на стан речей. Більшість посадовців на це не здатні. Державні посади вимагають від тих, хто їх займає, душею вболівати за національні, державні інтереси, і бути здатними на цих рівнях мислити. Мислити категоріями держави, регіону, міста, села вони не можуть і не будуть.

Суспільне тло, на якому  існує політична криза –безвідповідальність. За цих умов персоніфікатор влади, що чинить несправедливо і непрофесійно, уникає політичної, юридичної і моральної відповідальності, безкарно ховаючись за публічною демагогією на тих же «Свободах» і не тільки.
 
6. Що означає вихід з політичної кризи ?

Персональна чітка відповідальність керівника держави за  вихід із кризи у визначений термін.

Концентрація владних повноважень, необхідних для забезпечення позитивних змін в економіці.

Узаконена домовленість між гілками влади про одночасні вибори Президента і Верховної Ради України по завершенні визначеного терміну, відведеного на вихід із економічної кризи.

7. На подолання політичної кризи в Україні є не більше місяця. Цей термін визначається станом української економіки, бюджету, банківської системи та суспільства. Цей стан, в свою чергу, вимагає негайного розроблення і здійснення економічних перетворень. Затягування з прийняттям таких рішень та їх реалізації щоденно наносить збитки людям, суспільству, країні. Через місяць вихід з кризи вимагатиме значно більшу ціну, яку заплатить суспільство, ніж якби це зробити зараз.

8. Як практично  вийти з політичної кризи?

На кому з нинішніх вищих політиків лежить персональна відповідальність перед Богом, народом і історією за те, що буде з країною в найближчі роки?  Юридично ця відповідальність розмита між Президентом, Верховною Радою і Прем’єр-Міністром України. Зрозуміло, не випадково. Але  морально вона лежить на Президентові України. Персонально на ньому:   народ поклав на нього відповідальність своїм прямим вибором.

Моральна відповідальність Верховної Ради не персоніфікована. Вона розмита між Головою Верховної Ради, фракціями, депутатами.

Прем’єр-Міністра України обирав не народ безпосередньо, а коаліційна більшість парламенту. Тому і відповідальність Прем’єра перед народом не безпосередня, а опосередкована через відповідальність перед коаліцією. Так чи інакше вона переадресовується Главі держави.

Отже історична відповідальність на час виходу країни з кризи лежить на Президентові країни. Якщо він здатний взяти на себе цю відповідальність, хай формує дієву команду і робить рішучі кроки.

Якщо Президент не хоче брати на себе всю повноту відповідальності, тоді він має негайно запропонувати країні позачергові вибори Президента і Верховної Ради України.

Якщо Президент буде затягувати з прийняттям цих рішень, суспільні сили, що усвідомлюють ціну цього зволікання, політично примусять його піти на позачергові вибори і Президента, і  парламенту.

Якщо Президент бере відповідальність на себе, то Верховна Рада України має узаконити повноваження Президента на цей час в царині здійснення економічних перетворень, врахувавши досвід передачі таких повноважень Президенту Кравчуку і Прем’єру Кучмі. Вона має узаконити також термін, на який надаються Президенту ці повноваження, і дату проведення наступних виборів Президента і Верховної Ради країни.

Якщо Верховна Рада України буде затягувати узаконення ліквідації політичної безвідповідальності в країні у кризовій ситуації, то суспільні сили, які розуміють ціну продовження кризи влади для суспільства, політично змусять її вчасно прийняти необхідні закони. На терезах – доля народу і країни.

Від нинішньої влади з її  безвідповідальністю, з її розпорошеністю на локальні бізнес-інтереси і внутрішніми конфліктами, з закоріненою аморальністю, з її системною недієздатністю можна чекати лише патологічно-неправдивого говоріння.

* * *

Автор шукав правди, яка одна для всіх. Викладений варіант виходу з кризи діючої влади видається логічно обґрунтованим, може ідеалістичний.  Але чи реальним?

Важко уявити собі, що діючі суб`єкти влади: Верховна Рада, Прем`єр - будуть діяти належно, як тут прописано. Є серйозні сумніви, що Президент теж буде діяти правильно. Це так.

Але якщо цей варіант виходу з владної кризи не буде швидко реалізований, за кожен день затримки український народ буде платити  все більшу і більшу ціну. І не лише в грошах. І це правда. Той, хто це розуміє, кому це болить, хто не хоче цього допустити, буде діяти. Від того, наскільки масовий і організований буде тиск громадськості на владу, залежатиме реальність подолання політичної кризи, а через це і економічної.

Олександр Сугоняко

Газета “Голос України”, № 19 (4519), 4 лютого 2009 р.
http://www.golos.com.ua/article/1233671618.html

 
2009-02-04
 
 

Новини АУБ
images/banners/bank/oschad.png
Наглядова рада АТ «Державний ощадний банк України» прийняла рішення оголосити про проведення
Четвер, 05 березня 2020
 Асоціація українських банків рада вітати нового члена – ТОВ «УкрКарт». АУБ працює з учасниками винятково
Середа, 26 лютого 2020
images/stories/2020/indystr.png
Співпраця АУБ із банками та іншими установами побудована на засадах взаємовигоди та водночас
Середа, 19 лютого 2020
images/stories/2020/Romanchukevich.jpg
Віцепрезидент Асоціації українських банків Віталій Романчукевич  став гостем програми "Діловий ранок"
Четвер, 13 лютого 2020
images/stories/2020/Arzhevitin.jpg
Україна провела випуск облігацій зовнішньої державної позики на суму 1,25 млрд євро. Цінні папери
Четвер, 23 січня 2020
 У четвер, 16 січня, на запрошення НБУ відбулася щорічна зустріч із клієнтами та партнерами Національного
Четвер, 16 січня 2020
images/stories/2019/moneygram.png
Індустріалбанк спільно з міжнародною платіжною системою MoneyGram впроваджує новий для ринку України
П'ятниця, 13 грудня 2019
Ціль угоди: спільними зусиллями надати банкам України можливість роботи з їх активами на єдиній
П'ятниця, 06 грудня 2019
02 грудня АТ “УкрбудінвестБанк” вступив до Асоціації українських банків.Ми раді що банки України активно долучаються до Асоціації та переконані, що лише спільними
Понеділок, 02 грудня 2019
images/stories/2020/kvadrapravo.jpg
KVADRA PRAVO стало першим адвокатським об’єднанням, прийнятим в члени Асоціації українських банків.
Понеділок, 25 листопада 2019
15 листопада 2019 року, Головою правління Комерційного інвестиційного банку, @Чотій Миколою
Понеділок, 18 листопада 2019
Відповідне рішення цього тижня ухвалила Рада Директорів Global Alliance for Banking on Values
Понеділок, 11 листопада 2019
Підтримка малих та середніх банків України – важливий крок назустріч малому та середньому бізнесу, а значить – і розвитку
Четвер, 07 листопада 2019

воттомменю

Template Settings

Color

For each color, the params below will give default values
Tomato Green Blue Cyan Dark_Red Dark_Blue

Body

Background Color
Text Color

Header

Background Color

Footer

Select menu
Google Font
Body Font-size
Body Font-family
Direction