Експертна думка

За оцінками Світового банку, від початку повномасштабного вторгнення сільське господарство України втратило $80 млрд (прямі й непрямі збитки). Причини — окупація та мінування угідь, руйнування зрошувальної інфраструктури, зростання витрат і логістичні блокади. Щоб зберегти продовольчу безпеку та експортний потенціал, уряд та донори активізували фінансову підтримку. Про це йдеться в аналітичній статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс” про програми підтримки агровиробників.

Аналітики вказали, що на 2025 рік держава передбачила низку фінансових інструментів для підтримки аграрного сектору. Основним механізмом є програма «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» з бюджетом 1,205 млрд грн. Вона передбачає, зокрема, доплату єдиного соціального внеску для фермерів, дотації на меліорацію, а також 1 млрд грн на розвиток тваринництва та переробної галузі. Заплановано, що ці кошти надійдуть з проєкту «Земельний банк» (від аукціонів з оренди державних земель сільськогосподарського призначення ).

Програма «Підтримка фермерських господарств» має ще більший обсяг фінансування — 4,73 млрд грн. Вона включає субсидії у розмірі 4 тис. грн на гектар (а на деокупованих територіях — 8 тис. грн/га), а також дотації на утримання тварин: 7 тис. грн на корову та 2 тис. грн на козу чи вівцю.

Для підтримки технічного переоснащення сільгоспвиробників передбачено 500 млн грн зі спеціального фонду на часткову компенсацію (до 25%) вартості сільськогосподарської техніки українського виробництва з рівнем локалізації не менше 60%.

Крім того, продовжується реалізація грантових програм. Зокрема, «Грант на сад» передбачає фінансування до 400 тис. грн на 1 гектар, а «Грант на теплицю» дозволяє отримати до 70% вартості проєкту, але не більше 7 млн грн.

Фінансові установи також надають кредити та лізинг під державну підтримку за програмами «Доступні кредити 5‑7‑9%», «Доступний фінансовий лізинг 5‑7‑9%». Вони дають змогу аграріям отримати до 90 млн грн кредиту з компенсацією відсоткової ставки. Додатково діють портфельні гарантії та Фонд часткового гарантування, який покриває до 50% боргового зобов’язання.

Окремим напрямом є компенсація витрат на розмінування сільськогосподарських земель — у 2025 році на це передбачено 1 млрд грн. Розмір компенсації становить 80% або 100% витрат залежно від дати проведення робіт.

Експерти “Фінансового пульсу” також зосередили увагу на низці недержавних програм підтримки сільгоспвиробників.

Міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps, за підтримки Фонду Говарда Г. Баффета, ініціювала Програму підтримки сільського господарства України, спрямовану на допомогу місцевим родинам та внутрішньо переміщеним особам, які постраждали від війни, у відновленні їхньої сільськогосподарської діяльності. Отримати допомогу можуть особи, зареєстровані на територіях, де велися бойові дії, і які проживають на підконтрольних уряду України територіях.

Програма реалізовується на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей (за винятком районів, де тривають активні бойові дії, а також районів з обмеженим доступом або високим ризиком для життя та ведення бізнес-діяльності).

Окрім безперервних програм, міжнародні донорські організації (у співпраці з урядом), а також облдержадміністрації запроваджують тимчасові програми та грантові конкурси для підприємств різних галузей, в тому числі — для агровиробників.
Зокрема діє програма «Компенсація за придбання сільськогосподарської техніки для аграріїв Львівщини», оголошена Департаментом агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації. Участь у програмі можуть взяти мікро, малі та середні суб’єкти підприємництва (юридичні особи або фізичні особи-підприємці), основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції. Засновником (одним із засновників) юридичної особи чи ФОП мають бути учасники/ветерани війни (АТО, ООС), члени їх сімей і члени сімей (чоловік, дружина, повнолітні діти) з-поміж загиблих. Кінцевий термін подання заявок — 1.12.2025.

Існують також грантові платформи, на яких у постійному режимі публікуються актуальні конкурси та грантові пропозиції за різними видами діяльності, наприклад:
• Ресурсний центр «ГУРТ»
• Платформа «Громадський простір»
• Платформа «Європейський простір»
• Центр розвитку «Час змін»

Аналітики “Фінансового пульсу” зазначають, що агропродовольчий сектор має значний потенціал у виробництві та експорті продукції. Але щоб забезпечити сталий розвиток сектору, необхідно підвищити його конкурентоспроможність та здійснити адаптацію до європейських вимог. Для цього потрібно організувати ефективне регулювання та підтримку галузі, а також забезпечити дотримання екологічних стандартів. Важливим складником успішного розвитку сільського господарства є також реалізація програми поступового розмінування територій.

Однією з ключових міжнародних програм європейських партнерів, що розрахована до 2027 року та передбачає спрямування 50 млрд євро на фінансування державного бюджету та стимулювання інвестицій, є «Ukraine Facility». У 2024 році в межах цієї ініціативи державний бюджет отримав понад 16 млрд євро. Це найбільший обсяг західної підтримки, що склав 40% зовнішнього фінансування країни за 2024 рік.

“На даний час впроваджено ряд програм підтримки аграріїв, але не всі вони працюють достатньо ефективно. В тому числі у зв’язку з недосконалістю регулювання та недостатніми обсягами фінансування. Мінагрополітики постійно проводить роботу щодо пошуку фінансових ресурсів для підтримки українських сільськогосподарських товаровиробників та активно залучає міжнародну фінансову та технічну допомогу. Крім того, діє масштабна програма «Ukraine Facility», яка не тільки надає фінансову підтримку, а й стимулює проведення структурних реформ, в тому числі й в сільському господарстві. Швидкість відновлення агросектору та ефективність його функціонування буде залежати не тільки від перебігу війни та строків її завершення, а й від успішності реалізації цих реформ”, — підсумували експерти “Фінансового пульсу”.