Укр 
Eng Українські банки стали стійкішими, ніж до початку повномасштабної війни
Попри повномасштабну війну, українські банки не просто тримаються на плаву, а демонструють кращу стійкість, збільшення запасу капіталу та підвищення рівня стабільності. Про це йдеться в аналітичній статті Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”.
“Фінансова система не лише витримала перші удари війни, а й активно вдосконалюється. Вже зараз ми бачимо суттєві результати: капітал банків зріс та має значний запас, що дає змогу покривати основні ризики навіть в умовах воєнних дій”, - пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту “Фінансового пульсу”.
За її словами, нині вже понад 75% необхідних вимог ЄС до банківського нагляду виконано. А за деякими критеріями, наприклад, у сфері покриття операційного ризику, український підхід навіть жорсткіший, ніж у ЄС.
Посилаючись на дані НБУ, експертка вказала, що станом на 1 червня 2025 року:
- достатність регулятивного капіталу (Нрк) — 15,49% при мінімально допустимих 9,25%;
- основний капітал першого рівня (Нок1) — 15,15% (норма — 5,625%);
- капітал першого рівня (Нк1) — також 15,15% (норма — 7,5%).
“Ці цифри — показник не лише добросовісної роботи банків, а й ефективності впроваджуваних банківських реформ”, — пояснює Мустафаєва.
Навіть після того, як держава ретроспективно підвищила податок на прибуток до 50%, банки зберегли значний капітал і запас міцності. “Але навіть ці навантаження не вибили банківську систему з колії. Ми маємо реальну подушку безпеки на випадок повторення шоків, схожих на початок 2022 року”, — підкреслює експертка.
Діляра Мустафаєва зазначила, що з 5 серпня 2024 року в Україні діє нова трирівнева структура капіталу: основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня та капітал другого рівня.
“Це не просто структурна зміна — це інструмент швидкого реагування на кризи. Сьогодні 97,75% регулятивного капіталу — це найякісніший капітал, що може негайно поглинати збитки”, — наголосила аналітикиня.
Окрім того, українські банки вже оцінюють ризики за європейськими підходами. Наприклад, з 2024 року вони подають звіт за процедурою ICAAP — це внутрішня оцінка капіталу, який потрібен для покриття всіх ризиків.
До кінця 2026 року Україна планує зробити ще декілька кроків в напрямку гармонізації вимог до капіталу відповідно до норм Євросоюзу. Найближчі новації:
- З вересня 2025 року з’явиться новий норматив — коефіцієнт левериджу (LR), який оцінює капітал у відношенні до всіх активів банку без зважування на ризик;
- З березня 2026 року — запрацюють нормативи для покриття ризиків, пов’язаних з операціями на фінансових ринках (цінні папери, іноземна валюта позабіржові деривативи тощо);
- З серпня 2026 року — оновиться підхід до оцінки кредитного ризику, що базуватиметься на міжнародних рейтингах;
- Впровадження буферів капіталу — щоб банки мали додатковий запас на випадок криз.
“У випадку дотримання запланованих термінів впровадження вищеперелічених новацій, в України вже у 2026 році з’являється шанс наблизитися до проходження оцінки еквівалентності наших регуляторних норм до банків та норм ЄС. Це передумова вільної роботи українських банків на ринку ЄС”, — зазначає Мустафаєва.
Оцінка еквівалентності, яку проводить Європейський банківський орган (EBA) та затверджує Єврокомісія, в перспективі відкриє українським банкам доступ до роботи на європейському ринку. Крім того, європейські банки зможуть інвестувати у свої дочірні компанії в Україні без створення додаткових резервів, що суттєво спростить прихід іноземного капіталу до України.
“Наближення українського банківського сектору до стандартів ЄС — це не тільки запорука довіри до банків наших громадян та бізнесу, а й перша сходинка до зростання інвестицій в українську економіку” — резюмувала Діляра Мустафаєва.
