Новини АУБ

За сприятливих економічних умов у другому півріччі ставки за автокредитами, кредитами для малого та середнього бізнесу, а також за іпотекою можуть повернутися до рівня 2024 року: очікується їхнє зниження в середньому на 1 в.п. — до 17–18%. Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.

Банкір вважає, що в умовах економічного розвитку та зниження інфляції до 9% у річному вимірі Національний банк України може переглянути монетарну стратегію: не виключено, що до кінця року регулятор знизить облікову ставку, ставку за тримісячними депозитними сертифікатами та інші монетарні інструменти на 1–1,5 в.п.

“Зниження облікової ставки до 14–14,5% дасть змогу банкам активніше розвивати різноманітні кредитні програми — передусім кредити для малого та середнього бізнесу, іпотеку й автокредити, адже вартість залучених коштів під кредитні програми знизиться. Разом із тим ми не виключаємо, що зниження ставки за тримісячними депозитними сертифікатами до 17,5–18%, на основі якої формується дохідність більшості депозитних програм, вплине на дохідність гривневих депозитів: ставки можуть знизитися в середньому на 1–1,5 в.п.”, — прогнозує банкір.

Очільник ГЛОБУС БАНКУ акцентував, що у другому півріччі ситуація на валютному ринку розвиватиметься відповідно до економічних реалій. Водночас він вважає, що наразі жодні курсові прогнози не здатні врахувати поточні воєнні та економічні обставини, як в Україні, так і світі, тому до прогнозування курсових показників основних валют слід ставитися з певною обережністю.

По-перше, йдеться про курс євро, формування якого залежить від світових економічних та геополітичних процесів: митних “запалень”, спровокованих США, тимчасової “рятівної” втечі великих інвесторів із долара в євро та інші європейські валюти, ситуації на Близькому Сході з можливими наслідками для світового порядку тощо. Але, на думку експерта, “український” курс євро відповідає світовим торгам пари долар/євро.

 

По-друге, у другому півріччі відбуватиметься формування бюджету з урахуванням темпів зростання економіки та очікуваних обсягів міжнародної фінансової підтримки, розмір якої у 2026 році наразі невідомий.

По-третє, в проєкті державного бюджету буде закладено усереднений курс долара на 2026 рік, що певною мірою може стати орієнтиром для валютного ринку.

По-четверте, на валютні курси тиснутиме глобальний чинник воєнної невизначеності.

По-п’яте, важливою для формування курсових показників стане стратегія Нацбанку: очікується, що регулятор і надалі поєднуватиме елементи регулювання та вільного ринку.

“Впродовж останніх місяців валютні тренди на світових ринках неодноразово змінювалися. Однак завдяки особливому валютному режиму в Україні ми не бачимо значних провалів чи стрімкого зростання курсу долара. Натомість курс євро залишатиметься співмірним зі світовою вартістю цієї валюти”, — вважає Сергій Мамедов.

За його очікуваннями, до кінця року офіційний курс долара США може сягнути позначки 43–44 грн. Тобто з липня по грудень офіційний курс долара може зрости в середньому на 2,5–5%. Водночас експерт виключає різкі зміни на валютному ринку.

“Режим “керованої гнучкості” в умовах війни повністю себе виправдовує: на ринку відсутні хаотичні чи “аритмічні” коливання. Будь-яка курсова корекція відбувається поступово — без стрибків угору чи обвалів. До того ж міжнародні валютні резерви дають змогу коригувати обсяг валютних інтервенцій, максимально врівноважуючи попит і пропозицію”, — наголосив банкір.

Загалом, на його думку, головними чинниками, що впливатимуть на розвиток банківської сфери у другому півріччі, стануть:

• очікуване зниження інфляції в річному вимірі до 9%;
  економічне зростання — за підсумками 2025 року ВВП країни може збільшитися в середньому на 3%;
• обсяг міжнародної фінансової підтримки — від початку повномасштабного вторгнення щорічна потреба України в зовнішній фінансовій допомозі оцінюється в $38–40 млрд.
  
  

“У другому півріччі війну суспільство сприйматиме як більший виклик, ніж інфляцію чи ставки за кредитами. Адже від того, чи вдасться досягти принаймні короткострокового припинення вогню, залежать долі сотень тисяч військових і мільйонів наших громадян. Саме тому будь-яка розмова про поступ банківської сфери має враховувати воєнні обставини — насамперед ефективний спротив ворожій армії та реальні, а не декларативні, зусилля для досягнення тривалого миру. Водночас стійкість банків — це підмурок економічного розвитку й упевненості в майбутньому держави”, — підсумував Сергій Мамедов.