Асоціація українських банків

 
Члени АУБ
 
млрд
Активи членів АУБ


 
тис
Представляємо інтереси працівників, членів АУБ

 163235552_5118223708251981_967900273059534231_o ЗМІ про АУБ | Асоціація українських банків– Прибуток українських банків впав у 2,5 рази, повідомляють у НБУ. Доходи банків за січень-лютий 2021 року становили 35 млрд грн, тоді як роком раніше - 46,2 мільярда гривень. Як розвиватиметься ситуація?

– Доходи у банківській системі впали через зниження ділової активності та відсутність альтернативи облігаціям у вигляді високоякісних активів з низьким рівнем ризику. Банки мають величезні портфелі облігацій внутрішньої державної позики. Для прикладу, на початку 2020 року облікова ставка Нацбанку була 18 відсотків, потім поступово опускалася до 8. На початку 2021 року вже була на рівні 6 процентів, а березні – 6,5.

Зниження має стимулювати ділову активність та зростання економіки. Нижча облікова ставка дає можливість банкам отримати рефінансування НБУ під нижчий процент та спрямувати залучені кошти в реальний сектор економіки. Правильний тренд, який свідчить про стабілізацію банківської системи та її ліквідність.

Був непростий 2020-й. Вперше світ стикнувся з пандемією коронавірусу. Через локдаун бізнес зменшував обсяги роботи. Це впливало на дохідну частину банків. Менші обсяги операцій, комісії, відсотки по кредитам, відповідно – нижчі номінальні доходи.

На сьогодні банківська система і надалі продовжує бути високоліквідною (можливість швидкого переводу активу в готівку без істотної втрати його вартості. – Gazeta.ua). На даний момент у зв'язку з пандемією не відбулося масового закриття банків чи відтоку депозитів. Через панічні настрої був лише незначний відтік. Це результат реформи банківської системи, яка відбулася в 2014-2018 роках.

– Загалом банківський сектор зараз є стійким до будь-яких несподіванок? Є ризик банкрутства банків, втрати депозитів?

– Клієнтам варто звернути увагу на цифри дохідності банку, але це не найголовніший показник. Нацбанк, як регулятор банківської системи, має свої вимоги щодо нормативів, які повинні виконувати всі 73 діючі банки в Україні. На сьогоднішній день немає критичних порушень цих нормативів. Методологія самого розрахунку нормативів Нацбанку використовується якраз з метою убезпечити вкладників від можливих суттєвих ризиків. Банки, які працюють з кредитними програмами, які передбачають наявність забезпечення, вимагають від позичальника ліквідну заставу. Оцінюючи ризик неповернення кредиту, банки визначають вартість такої застави з урахуванням багатьох факторів, в т.ч. і з урахуванням витрат, пов'язаних з примусовим продажем майна, що призводить до зменшення вартості, за якою банк бере у заставу. Це потрібно для того, аби установа в разі несплати позичальником кредиту, могла швидко продати заставу і перекрити видані кошти.

В результаті реформи 2014-2018 років банки видають кредити не надто жваво. Це дещо шкодить економіці, з одного боку. Проте вони виставляють серйозні вимоги до позичальника і так не створюють нових проблемних кредитів. Саме тому масової несплати через якісь критичні події не може бути. На сьогодні впевненість і стабільність банківської системи – це її ліквідність. Вона висока, а тому вкладники можуть бути спокійними.

Банки не зацікавлені в тому, аби ставати ріелторами і продавати заставне майно

 – Через пандемію малий та середній бізнес працював нестабільно, а кредити треба погашати. Банки йдуть на поступки таким клієнтам?

– Вони зацікавлені в тому, аби позичальник не збанкрутів, а зміг обслуговувати свій кредит. Водночас клієнт має розуміти – кошти треба повернути. Позики, які видавалися до 2014 року, - окрема історія. Саме тому відбулася і болюча реформа з серйозними наслідками. Якщо говоримо про нові кредити, то вони забезпечені заставою. Зараз банки йдуть на поступки підприємцям. Було багато рекомендацій від НБУ щодо не нарахування штрафних санкцій позичальникам, зважаючи на форс-мажорну ситуацію з карантинними заходами. Банки не зацікавлені в тому, аби ставати ріелторами і продавати заставне майно. Зараз немає різкого стрибка неробочих, проблемних кредитів. Банки йдуть на поступки, з розумінням ставляться до позичальника. Є двосторонній процес, кожен йде на зустріч один одному. Це дає позитивний результат.

Коли говоримо про підприємців, які хочуть взяти кредит, то можна скористатися субсидійованими програмами, які держава пропонує. Це трохи кращі за ринкові мови. Для прикладу, програма "Доступні кредити 5-7-9%", яка передбачає отримання коштів для малого та середнього бізнесу під такі відсотки. На сьогодні це дуже низькі ставки у порівнянні з українськими реаліями. Зараз банки на комерційних засадах такі відсотки не можуть надати. Думаю, що цим інструментом треба користуватися однозначно. Якщо підприємець залучить кошти для бізнесу під нижчі відсотки, він зможе більше згенерувати доходу і стати конкурентним на ринку.

– Депозит треба класти під більші відсотки, а брати кредит – під менші? Чи не все так просто? Як обрати оптимальний варіант?

– З кінця 2018-го до середини 2019-го облікова ставка Нацбанку трималася на позначці 18 відсотків. Саме тому депозити залучалися приблизно в цих межах, а кредити видавалися в межах 22-23 процентів. Це двосторонній процес. Національний банк націлений на стабілізацію інфляції на рівні 5 відсотків. Торік інфляція була зафіксована саме в такому "коридорі". На початку 2021-го вона підросла і зараз становить 7 процентів. Це відбулося через зростання ціни на нафту. Протягом 2020 року становила 40 доларів за барель. А наприкінці листопада 2020-го та до березня 2021-го ціна почала поступово зростати. Сьогодні маємо цифру в межах 60 доларів. Зростання ціни на 20 доларів відбилося на українських макроекономічних показниках.

Зростання мінімальної зарплати посилило інфляцію

Друга причина, яка вплинула на ріст інфляції в Україні?

– Це зростання мінімальної зарплати. На початку 2020-го становила 4,2 тисячі, наприкінці року – 4,7 тисячі гривень, а вже в 2021-му році – 6 тисяч гривень, з подальшим ростом до 6,5 тисячі. Це вплинуло на вартість товарів і в свою чергу відбилося на показниках інфляції. Нацбанк відреагував практично миттєво. На засіданні в березні цього року підняв мінімальну облікову ставку, що стримуватиме і гальмуватиме ріст інфляції. Депозитні і кредитні ставки прив'язані до рівня інфляції. Фактично - це вартість грошей в країні. Чим менше вони коштують, тим нижчі будуть кредитні та депозитні відсотки. Суб'єкти економіки, підприємці, юридичні особи, тобто позичальники зможуть залучити більше коштів, а значить економіка матиме більший стимул розвиватися. Дзеркально це відображається на відсотках по депозитам. У європейських країнах можна отримати кредит під 3-5 відсотка річних у їхній національній валюті. Але не цікавимося, під які відсотки кладуть депозити їхні громадяни. Депозитні відсотки завжди нижчі, ніж кредитні. Філософія наступна. Не може бути конкурентним товар, якщо підприємець на його виготовлення взяв кредит під 20-25 процентів річних. В українських товарів має бути конкурентоздатність.

Завжди в кожному банку відсотки по депозитах будуть меншими, ніж відсотки по кредитах. Логіка банку полягає в тому, аби залучити кошти дешевше і віддати їх позичальнику дорожче, тобто під вищі відсотки. Це його маржа, але водночас він бере на себе і ризики. Що можна порадити громадянам в цьому контексті. Звичайно вільні кошти можна і треба розміщати в українських банках. Чим на довший період вони залучаються, тим більші відсотки банк буде пропонувати. З приводу вибору банку, тут має зіграти роль конкретне уподобання клієнта.

Доведемо відсоткові ставки до західного зразка

– Що надалі буде з депозитами та кредитами?

– На сьогоднішній день банківська система є стабільною і ліквідною. Вибір конкретного банку залишається за клієнтом. З приводу відсоткових ставок по кредитам та депозитам, то вони поступово будуть знижуватися. Позичальникам і вкладникам потрібно це розуміти. Звісно, вкладники будуть не дуже задоволені, що відсотки по депозитам знижуються. Позичальники навпаки вітатимуть. Як наслідок, доведемо відсоткові ставки до західного зразка. Нацбанк справляється доволі оперативно зі своїми функціями регулятора фінансового ринку. Люди, які мають вільні кошти, можуть використовувати й альтернативні інструменти інвестування. Українські банки на сьогодні є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зараз сума гарантованого вкладу – це 200 тисяч гривень. Розглядають можливість її підняття до 400 тисяч. Поклавши 100 чи 200 тисяч гривень на депозит в банку, людина може бути впевнена, що Фонд гарантування вкладів їх обов'язково поверне. Зараз не має підстав побоюватися, що банківська система нестабільна. Банківський депозит – це хороший інструмент для тимчасового зберігання коштів і отримання депозитних відсотків. Альтернативні фінансові інструменти пов'язані із більшими ризиками та фінансовою грамотності.

 

Джерело – «Газета по-українськи».

news_1616416728_60588fd88491f ЗМІ про АУБ | Асоціація українських банків

"Будь-яка людина може зіткнутися з погрозами навіть у повсякденному житті, коли телефонують з невідомого номеру та ставлять незрозумілі питання. Проте в мікрофінансових установах та банках неадекватної колекторської діяльності не може бути, тому дуже правильно, що зараз намагаються врегуювати це питання. Протягом трьох місяців від прийняття закону НБУ буде дано доручення розробити реєстр колекторських компаній", – розповів Андрій Дубас.

Разом з тим, президент Асоціації українських банків наголосив, що в основному проблему колекторської діяльності складають не банки, а мікрофінансові організації: "Всі часто бачили наклейки "Гроші до зарплати", де йдеться про маленькі позики, в середньому – 10 тисяч гривень. В таких установах не варто брати позику, аби потім не мати справи з колекторськими компаніями". 

"Банки ж кредитують на більші суми і можуть задіяти багато інструментів, наприклад, провадження в суді, стягнення на заставу і т.д. З малими сумами споживачі ж часто зловживають, беручи кредити в кількох компаній", – пояснив Дубас. 

З ним згоден і адвокат Іван Ліберман, який зауважив, що колектори дуже серйозно підривають авторитет банківської системи України: "Люди часто асоціюють їх з банківськими установами. Тому, за потреби, я раду звертатися до офіційних банківських установ, там справді культура, повага та адекватність".

Проте, якщо особа зіткнулась з недобросовісною діяльністю колекторів, адвокат радить звертатись до правоохоронних органів. Також Іван Ліберман наголосив, що на дзвінки представників факторингових компаній можна не відповідати: "В нас в законодавстві нічого немає щодо обов'язковості відповідати на телефонні дзвінки, адже всюди є слово "кореспонденція", коли йдеться про письмову комунікацію. А телефонні дзвінки – це другорядне", – зауважив Ліберман.

"Колектори можуть телефонувати куди завгодно, але треба розуміти з якою метою. Якщо вони хоча б раз сказали слово, яке вам не сподобалось, варто одразу звертатися за статтею 189 Кримінального кодексу "Вимагання". Якщо ж факторингові компанії телефонують і їхні представники намагаються пояснити, що вони викупили пакет заборгованості і мають право стягнення, то залишається лише відкривати кримінальне провадження за статтею 355 КК, де йдеться про примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань", – пояснив адвокат. 

Він звернув увагу на те, що у випадку, коли вам у розмові щось не подобається, головне – зафіксувати це: на диктофон мобільного телефону або інший носій.

Андрій Дубас в свою чергу розповів, що Асоціація українських банків  активно пропагує включення до методів розв’язання конфліктів щодо заборгованості третейське застереження: "Це набагато швидше, ніж українське судочинство. В договорі прописується, наприклад, що третейський суд Асоціації українських банків є стороною, яка може проводити таку справу". 

"Також, якщо умови для колекторів стають більш жорсткими, то ми будемо відстоювати, що у випадку, коли немає контакту і колектор не може вияснити, чому не сплачується борг, то справа йде до суду. Далі – виконавче провадження, арешт майна і тоді сплачується все, в тому числі й інші судові збори", –  наголосив Дубас. 

Наостанок експерт зауважив, що, маючи фінансову спроможність віддати кредит, людині не варто боятися брати його: "Адже зараз НБУ зобов'язав всі фінансові установи писати відповідним шрифтом весь вичерпний перелік умов і відсотків, які потрібно буде сплачувати людині".

 

Джерело – "UA: українське радіо".

IMG_2665 ЗМІ про АУБ | Асоціація українських банків

Асоціація українських банків уже понад 30 років активно розбудовує фінансовий сектор України. Минулий рік був роком випробувань і змін, адже коронавірусна пандемія внесла свої корективи, проте український фінансовий сектор витримав це випробування. Завдяки консолідованим зусиллям АУБ та її членів навесні минулого року вдалося внести зміни до статті 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вимоги до статутного капіталу банків змінилися: мінімальний розмір тепер становить не 500 млн грн, а 200 млн грн. Такі зміни вберегли 30 банківських установ від їх ліквідації.

Приємно відзначити, що вклад Асоціації у розвиток фінансової сфери України високо цінується, про що свідчить кількість учасників АУБ: лише за минулий рік до Асоціації приєдналися 12 банківських та небанківських фінансових установ. Всього серед членів АУБ налічується майже 40 учасників.

Асоціація українських банків також зміцнює свої позиції й у міжнародній діяльності. У лютому цього року Віце-президент АУБ Галина Хейло мала робочу поїздку до Сполучених Штатів Америки, у рамках якої відбулося близько 60 зустрічей з колегами з Вашингтону, Нью-Йорку, Філадельфії та Маямі. Зокрема, було досягнуто домовленостей з Льюїсом Мадаником щодо співпраці Асоціації українських банків з Американським центром лідерства «Відкритий світ».

«Спільно з «Відкритим світом» ми організовуватимемо дві програми, одна з яких – це стажування дітей воїнів АТО в українських банках, а інша – навчальні поїздки для банкірів у США», – коментує Галина Хейло.

10-112021_inet_1-5_page-0001 ЗМІ про АУБ | Асоціація українських банківВарто зазначити, що це не єдині проекти, які будуть реалізовані спільно з міжнародними організаціями. Наприкінці січня Асоціація разом з програмою USAID АГРО провела онлайн-форум щодо можливостей використання ІТ-інструментів  для спрощення доступу до банківського фінансування купівлі земельних ділянок. Захід зібрав близько 130 учасників. Актуальність зумовлена тим, що 1 липня відкриється ринок землі, відповідно, попит на фінансування зросте. Банки, які розроблять дієву стратегію і включать до своїх послуг кредитування землі, заберуть до себе найкращих клієнтів з аграрного сектору. Щоб таке кредитування було справді ефективним, банківська установа має максимально відповідати всім вимогам часу. Задля цього за підсумками форуму сформовано робочу групу на базі Асоціації українських банків, яка займатиметься розробкою уніфікованих продуктів щодо покращення взаємодії фінансових установ з ІТ-сервісом.

«Об’єднавши зусилля для оптимізації бізнес-процесів, видачу кредитів вдасться зробити більше ефективною. Використання аутсорсингових проектів для доповнення бізнес-процесів покращить стандартизацію процедури кредитування. Без залучення додаткового персоналу вдасться розширити географію надання кредитів. Базовим критерієм буде саме предмет іпотеки», – розповідає Керівник групи радників АУБ Ростислав Наконечний.

Як бачимо, Асоціація українських банків продовжує крокувати у ногу з часом, упроваджуючи ініціативи, що розвивають банківську систему, автоматизовують фінансові процеси та створюють додану вартість для учасників АУБ. Одним з актуальних проектів, який незабаром буде реалізовано – це серія семінарів з управління ефективністю діяльності, що покликані допомогти фінансовим установам максимально ефективно реалізовувати свій потенціал на сучасному ринку. Заходи розраховані на керівників HR підрозділів банків, менеджерів з питань стратегічного планування та з  питань корпоративного управління. Спікером буде експерт з управління персоналом у банках, компаніях FMCG та інших сегментах ринку Тетяна Плюсніна. Семінари відбуватимуться в онлайн-форматі на платформі Zoom раз на тиждень – 18, 25 березня й 1 квітня. Кожна сесія триватиме 2-годинни.

Усе тільки починається. Творимо зміни разом.

 

Джерело – Всеукраїнське періодичне друковане видання «Україна Бізнес Ревю», №10 - 11, 12 березня 2021 року .

 

39_main ЗМІ про АУБ | Асоціація українських банківДолги реструктуризируют, в некоторых случаях спишут, а прежние выплаты по неустойкам зачтут в погашение. Такие нововведения предлагают законопроекты №44754398 и 4399, одобренные на днях налоговым комитетом Верховной Рады.

Вместе с юристами и банкирами UBR.ua разобрал основные положения этих законопроектов, права заемщиков и защиту, которая им предоставляется против кредиторов.

Валютные заемщики

Валютные кредиты долгое время были одним из самых популярных видов кредитов в Украине из-за низкой процентной ставки. Тысячи украинцев, рискуя потерять свое недвижимое имущество, бросились за "длинным рублем", но в итоге оказались в долговой кабале. 

Резкие изменения курса валют в 2008 и 2014 году многократно увеличили тело долга, а начисление колоссальных сумм процентов и штрафов сделали такие кредиты практически невозвратными. Решение властями вопроса валютных заемщиков растянулось на годы.

"В 2014-2015 годах в результате трехстороннего соглашения между НБУ, заемщиками и банками-кредиторами о едином подходе конвертации валютных кредитов, около 65-70% этой проблемы было решено. По состоянию на сегодня точной информации, сколько осталось таких кредитов, ни у кого нет, потому что много было перепродано третьим лицам, компаниям. Есть примерные цифры – около 6 тыс. валютных кредитов, то есть 6 тыс. заемщиков", – рассказал UBR.ua президент Ассоциации украинских банков Андрей Дубас.

Всего комитет Рады по вопросам финансов, налоговой и таможенной политики рассматривал пять законопроектов по урегулированию проблемы валютных заемщиков, но в итоге рекомендовал парламенту три из них, которые вносят изменения в законы "О потребительском кредитовании", "О системе гарантирования вкладов физлиц" и Налоговый кодекс.

Суть нововведений

По заключению адвоката юридической компании Riyako&Partners Николая Максимова, решение проблемы сводится к следующим пунктам:

  1. Перевод валютных кредитов в гривневые осуществляется по курсу валют, который действует на сегодняшний день.
  2. Должникам дается право в течении 10 лет равными платежами ежемесячно погашать оставшуюся часть долга.
  3. Определенные суммы подлежат списанию, однако тело кредита, начисленные проценты и штрафные санкции должны быть погашены.
  4. Списанные суммы выводятся из-под налогообложения, чтобы фискалы не смогли зачесть их в доходы должника.

"Как мы знаем, на сегодняшний день, по всем валютным кредитам банковские учреждения начисляют колоссальные проценты и штрафные санкции. С момента вступления в силу указанных законопроектов, осуществляется реструктуризация валютных кредитов, после которой проценты и штрафные санкции будут начисляться, однако по сниженным ставкам", – объясняет Николай Максимов.

Реструктуризация

По словам адвоката АО "Мисечко и Партнеры" Татьяны Быбки, со дня вступления в силу законов все потребительские кредиты в иностранной валюте будут считаться реструктуризированными, а кредиторы в течение 30 дней обязаны осуществить все необходимые расчеты и другие действия, направленные на определение всех обязательств заемщика.

Реструктуризация происходит на следующих условиях:

  • перерасчет обязательств в гривне по официальному курсу Нацбанка гривны на день проведения реструктуризации;
  • уплата непогашенной части кредита будет осуществляться равными долями ежемесячно в течение 10 лет со дня проведения реструктуризации;
  • если договором установлен более поздний срок возврата кредита, то погашение осуществляется в этот срок;
  • у заемщика остается право досрочного погашения как всей суммы, так и части кредита;
  • после проведения реструктуризации не допускается уменьшение срока погашения суммы кредита даже по соглашению между кредитодателем и заемщиком. При этом, увеличение срока возможно.

Со дня проведения реструктуризации проценты за пользование кредитом будут начисляться ежемесячно в размере украинского индекса ставок по двенадцатимесячным депозитам физлиц в гривне (применяется последнее значение индекса, установленное на момент начала календарного дня, в который проводится реструктуризация), увеличенного на один процент.

"По состоянию на 05.03.2021 года процентная ставка могла бы равняться 9,42% (индекс 8,42% + 1%). В дальнейшем размер процентов будет меняться через каждый календарный год со дня проведения реструктуризации и рассчитываться с привязкой к индексу, установленного на момент начала календарного дня, в который осуществляется изменение размера процентов за пользование кредитом", – разъясняет Татьяна Быбка.

Мораторий

После проведения реструктуризации на заемщика могут быть возложены исключительно обязательства по уплате:

  • непогашенной части кредита;
  • начисленных, но не выплаченных до реструктуризации процентов за пользование кредитом;
  • начисленных со дня проведения реструктуризации процентов за пользование непогашенной частью кредита,
  • пени за каждый день просрочки, начиная с 90-го дня после дня проведения реструктуризации, в размере половины учетной ставки НБУ;
  • обязательств по страхованию, если последнее было предусмотрено договором о потребительском кредите на момент проведения реструктуризации.

Все остальные обязательства заемщика перед кредитодателем будут считаться погашенными.

Вводится "мораторий на требование" оплаты платежей или всей суммы кредита, срок выплаты которых не наступил. Также на три года со дня вступления в силу изменений запрещается:

  • принудительное обращение взыскания на жилое недвижимое имущество или объект незавершенного жилищного строительства должника;
  • приобретение ипотекодержателем на основании договора об удовлетворении требований ипотекодержателя или соответствующей оговорки в ипотечном договоре в собственность предмета ипотеки, которым является жилое недвижимое имущество или объект незавершенного жилищного строительства, без нотариально удостоверенного согласия на это ипотекодателя;
  • продажу ипотекодержателем третьему лицу на основании договора об удовлетворении требований ипотекодержателя или соответствующей оговорки в ипотечном договоре предмета ипотеки, которым является жилое недвижимое имущество или объект незавершенного жилищного строительства, без нотариально удостоверенного согласия на это ипотекодателя.

Списание неустойки

Нововведения предлагают сделать перезачет неустойки, которая была уплачена должником до дня проведения реструктуризации, и процентов за пользование кредитом.

Уже уплаченная сумма неустойки зачисляется в счет оплаты непогашенной части кредита (в первую очередь) и начисленных, но не выплаченных до дня проведения реструктуризации процентов за пользование кредитом (во вторую очередь).

"Такое же предложение по перезачету предусмотрено и для уже уплаченной суммы процентов за пользование кредитом, если их размер превышал половину размера украинского индекса ставок по двенадцатимесячным депозитам физлиц в иностранной валюте", – рассказывает Татьяна Быбка.

Кроме того, уменьшение суммы денежных обязательств заемщика предусматривается в случае замены кредитора до дня проведения реструктуризации, если новым кредитором было выкуплено право требования за меньшую сумму, чем совокупная сумма всех денежных обязательств заемщика.

Налоги

Депутаты также намерены отменить подоходный налог на сумму списанного долга, чтобы избежать трактовки списания со стороны фискалов как доход должника, с которого тот обязан уплатить налог. Правда не со всей суммы прощенного долга.

"Законодатель предлагает отменить подоходный налог на дополнительное благо только относительно списания определенной суммы долга по процедуре реструктуризации. Это распространяется не на любые договоренности между банковским учреждением и должником. Если будут списаны иные денежные суммы, не предусмотренные законом о реструктуризации валютных кредитов, то на такие суммы будет начисляться подоходный налог и военный сбор", – подчеркивает Николай Максимов.

 

hejlo2-1 ЗМІ про АУБ | Асоціація українських банківКаким был прошедший год для банковской и финансовой сферы?

Галина Хейло: Прошлый год для украинской банковской сферы стал годом вызовов. Но надо отдать должное банковской системе Украины, она очень быстро приспособилась к карантину и смогла «модернизироваться» под новую кризисную ситуацию. Минувший год доказал, что украинская банковская система достаточно стойкая и пандемия не смогла ее сломать.

Также в 2020-м году ощутимо повысилась лояльность населения к цифровым финансовым продуктам. Из-за карантинных ограничений, многие люди старшего возраста, которые ранее стояли в очередях и оплачивали коммунальные платежи в банках, в прошлом году оперативно научились пользоваться гаджетами и оплачивать покупки и услуги через смартфоны.

В глобальном контексте, прошлый год для банковской системы стал годом коллизий и переговоров с Международным валютным фондом (МВФ).

Мы активно готовимся к запуску рынка земли. Дело в том, что банковская система Украины «не привыкла» кредитовать землю – мораторий на ее продажу действовал в стране с 2001-го года. Поэтому АУБ совместно с международным агентством USAID, готовит банковские продукты, связанные с кредитованием физических лиц на покупку земли сельскохозяйственного назначения.

Кроме того, произошло очень много изменений в банковском законодательстве. В частности, был принят и с 1 июля 2020 года вступил в силу т.н. «закон о сплите». Он ликвидировал Национальную комиссию по регулированию рынков финансовых услуг и распределил полномочия по регулированию финансового рынка между Национальным банком Украины и Национальной комиссией по ценным бумагам и фондовому рынку. То есть, все финансовые небанковские учреждения ушли под регуляцию Нацбанка и на финансовом рынке были введены новые правила.

Также произошла смена главы Национального банка – вместо Якова Смолия на это пост назначен Кирилл Шевченко, что также достаточно серьезно повлияло на финансовый рынок. В целом, год был интересным и насыщенным.

Какие главные тренды будут влиять на развитие финансового сектора в текущем году?

Галина Хейло: Главным и очень непростым заданием 2021 года для правительства станет налаживание сотрудничества с МВФ. Я недавно посетила с визитом США и с уверенностью могу сказать, что нам будет достаточно сложно получить финансирование, поскольку и в США, и в большинстве стран Запада Украину воспринимают, как коррупционное государство.

Именно поэтому Фонд и выдвигает Киеву столь жесткие условия. Поэтому для более плодотворного сотрудничества с различными финансовыми международными структурами, в Украине нужно наводить порядок.
Финтех сыграл колоссальную роль в период локдауна. Если бы в Украине эта сфера не развивались такими семимильными шагами, вообще непонятно, как бы мы преодолели 2020-й год.

Что касается Ассоциации украинских банков, то мы активно готовимся к запуску рынка земли. Дело в том, что банковская система Украины «не привыкла» кредитовать землю – мораторий на ее продажу действовал в стране с 2001-го года. Поэтому АУБ совместно с международным агентством USAID, готовит банковские продукты, связанные с кредитованием физических лиц на покупку земли сельскохозяйственного назначения. Это будет достаточно большой проект.

Также произошло еще одно знаковое событие, которое существенно повлияет на финансовый сектор. 4 февраля 2021 года Верховная Рада приняла Закон №1111 о финансовом лизинге. Украина давно нуждалась в таком законе, ведь по сути – это альтернатива кредиту. Соответственно, у физических и юридических лиц появилось больше возможностей для доступа к финансовым ресурсам.

Как Вы оцениваете роль финтеха в преодолении прошлогоднего кризиса?

Галина Хейло: Финтех сыграл колоссальную роль в период локдауна. Если бы в Украине эта сфера не развивались такими семимильными шагами, вообще непонятно, как бы мы преодолели 2020-й год.

Именно благодаря финтеху, благодаря тому, что у нас есть банковские он-лайн приложения, необанки, различные онлайн-сервисы мы можем, не выходя из дома, решать уйму вопросов, связанных с покупками и финансовыми услугами. Также разнообразные платежные системы и сервисы дали возможность избегать лишних контактов и экономить время без потери в комфорте.
Программа «Доступные кредиты 5-7-9%» стартовала, как инициатива для существующих и потенциальных трудовых мигрантов «Повертайся і залишайся». То есть, выдача кредитов была рассчитана на возвращение наших трудовых мигрантов из Польши и других стран ближнего зарубежья и на то, чтобы люди не уезжали на заработки за границу. Считаю, что именно с этой задачей программа не справилась: она не может мотивировать людей воздержаться от заработка денег за рубежом.

К слову, уже почти год АУБ проводит все онлайн-совещания через приложение Zoom, хотя до пандемии лично я вообще не слышала о такой программе. Поэтому важность современных технологий и финтеха в частности в период пандемии переоценить сложно.

На прошлой неделе президент Зеленский назначил экс-министра финансов Оксану Маркарову послом Украины в США. Можно ли считать это назначение шагом к получению транша МВФ?

Галина Хейло: Я с уважением отношусь к Оксане Маркаровой и считаю ее профессионалом в финансовой сфере. Она «вхожа» во многие структуры, и мне кажется, что это будет сильный посол в США.

В то же время, что касается транша МВФ, то, напомню, что такое решение не может зависеть от одного человека. Украина должна самостоятельно наводить у себя дома порядок, а не ждать чуда.

Год назад правительство запустило и активно продвигало программу поддержки малого бизнеса «Доступные кредиты 5-7-9». Однако предприниматели нередко отмечали, что далеко не все желающие смогли получить такие кредиты. Чего удалось добиться, а чего нет в реализации этой программы? Как Вы в целом оцениваете эту инициативу и то, как она развивалась?

Галина Хейло: Эта программа очень хорошая. Уверена, что будущее за малым и средним бизнесом, ведь это единственная сила, способная дать толчок развитию украинской экономики. Поэтому кредитовать и предоставлять дешевые ресурсы малому и среднему бизнесу – просто замечательная идея.

С момента запуска этой инициативы, прошло не так много времени. Были допущены ошибки, над ними работали, программу совершенствовали, она трансформировалась. Напомню, что программа «Доступные кредиты 5-7-9%» стартовала, как инициатива для существующих и потенциальных трудовых мигрантов «Повертайся і залишайся».

То есть, выдача кредитов была рассчитана на возвращение наших трудовых мигрантов из Польши и других стран ближнего зарубежья и на то, чтобы люди не уезжали на заработки за границу. Считаю, что именно с этой задачей программа не справилась: она не может мотивировать людей воздержаться от заработка денег за рубежом. Однако, безусловно, есть и достижения.

Так, изначально программа «Доступные кредиты 5-7-9%» реализовывалась медленно – кредиты выдавали только крупные банки, а банки поменьше в программе вообще не участвовали. Сегодня все желающие банки подключаются к этой программе. Буквально на прошлой неделе к ней подключился очередной банк – член АУБ. Главное – соответствовать списку требований для участия.

Программы ипотечных кредитов и дешевая ипотека нужны, поэтому их, в принципе, нельзя считать популизмом. Все зависит от характера реализации программ и здесь наверняка будут набиты свои «шишки».

Что касается самой программы, то сейчас в ней появились механизмы государственных гарантий, что даёт возможность получить кредит тем, кто не имеет достаточного залога. В то же время, не стоит забывать, что, во-первых, в стране продолжается коронакризис, а во-вторых – наблюдается определенный провал в экономике, поэтому эта программа не может «бурлить» по максимуму.

Да и у банков достаточно жесткие требования к заемщикам, к их репутации и кредитной истории. Тем не менее, по данной программе уже было выдано кредитов на общую сумму 20 миллиардов гривен. Это не то, чтобы прям очень хорошо, но в целом результат удовлетворительный.

Неприятный нюанс в другом. Порядка 80% от этой суммы – это не новые, а старые кредиты, которые рефинансировали под более дешевые проценты. Соответственно, да, это однозначно помощь предпринимателям, которые ранее платили много, а сейчас будут платить меньше. Но, тем не менее, эта программа не добавила существенно денег в экономику.

Сейчас активно продвигается тема внедрения ипотечных кредитов под 5-7% годовых. Об этом говорили десятки лет и только сейчас государство анонсирует и запускает такие программы. Каковы перспективы этой инициативы? Нет ли в этом элемента популизма?

Галина Хейло: Программы ипотечных кредитов и дешевая ипотека нужны, поэтому их, в принципе, нельзя считать популизмом. Все зависит от характера реализации программ и здесь наверняка будут набиты свои «шишки». Тем более что инициативу только-только запустили.

К слову, в нынешней программе ипотечных кредитов уже появились определенные уступки. Например, ранее банки при выдаче кредитов, в расчетах не могли учитывать общий доход семьи, а сегодня им это позволено. Появились и другие нюансы, которые упрощают выдачу ипотеки.

В то же время, есть и жесткие требования – при выдаче кредита обязательно учитывается кредитная история. Поэтому отбор кандидатов по этим программам все равно остается очень жестким.

Недавно Национальный банк Украины запустил новую, связанную с финтехом, инициативу под названием «Регуляторная песочница». Это платформа для опробования финтех-разработчиками продуктов без наложения штрафов. Своего рода пробная платформа по принципу «демо-версии». То есть, Нацбанк предлагает испытание продукта на очень узком кругу реальных клиентов, и при этом, если что-то пойдет не так, никто не будет за это наказан.

В целом, приобрести новое жилье в ипотеку – достаточно сложный процесс. Есть проблемы с кредитованием первичного рынка недвижимости.

То есть, на сегодняшний день, есть множество сложностей с выдачей ипотечных кредитов. Но хорошо, что эта инициатива запущена. Хорошо, что государство начало думать, где жить нашим людям. Однако в Украине с 2014 года идет война, в стране большое количество переселенцев, и вопрос жилья для этих людей пока, к сожалению, вообще никак не решается.

Вы сказали, что АУБ сейчас активно работает над программами по кредитованию для покупки земли. Какие другие подобные инициативы или решения правительства могут положительно повлиять на финансовый сектор? Возможно, в парламенте зарегистрированы какие-либо законопроекты, какие-то разрабатываются, в каких-то есть острая необходимость?

Галина Хейло: Да, такие инициативы существуют. Недавно Национальный банк Украины запустил новую, связанную с финтехом, инициативу под названием «Регуляторная песочница». Это платформа для опробования финтех-разработчиками продуктов без наложения штрафов. Своего рода пробная платформа по принципу «демо-версии». То есть, Нацбанк предлагает испытание продукта на очень узком кругу реальных клиентов, и при этом, если что-то пойдет не так, никто не будет за это наказан.

Это очень важная инициатива. В Украине самые лучшие IT-специалисты – за рубежом они просто на вес золота. Компании готовы разрабатывать сложные проекты, но их необходимо опробовать на практике. Однако в нашей стране достаточно жесткая регуляция и банки боятся рисковать своими лицензиями. А «регуляторная песочница» позволяет абсолютно легально опробовать любой продукт.

После одобрения закона о кллекторах, недобросовестные заемщики вполне законно часто просто «посылают» кредитора. То есть, при всех преимуществах для граждан, новый закон не оставил коллекторам никаких инструментов, чтобы реально взыскать долг с недобросовестного заемщика.

Кроме того, повторюсь, что летом 2020 года вступил в действие Закон о «сплите», по которому небанковские учреждения ушли под контроль Нацбанка. Сейчас регуляция этого сектора в процессе разработки. Поэтому в этом плане будет очень много и законодательных инициатив, и всяких нормативных документов. Я думаю, что в текущем году Нацбанк сконцентрируется на работе в этом направлении.

К регуляции работы небанковских финучреждений можно отнести закон «о коллекторах»?

Галина Хейло: В конце января Верховная Рада приняла в первом чтении законопроект №4241 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты должников при урегулировании просроченной задолженности».

Очень хорошо, что такой закон принят, ведь все мы слышали жуткие истории о том, что коллекторы кого-то третируют. Причем часто третируют не тех людей, которые брали кредит, и даже не всегда их родственников, но и соседей, и сотрудников по работе. Кроме того, очень много случаев, когда коллекторы предъявляют претензии совершенно неизвестным людям.

И даже если заемщик имеет реальный долг, то работа с ним, в любом случае, должна носить цивилизованный характер. Всех этих историй нужно избегать, для этого и был принят такой закон. Это, безусловно, замечательно.

Я очень надеюсь, что наша ассоциация займёт  серьезную нишу в финансово-аналитической сфере Украины и это будет полезно для украинского общества. Надеюсь, мы сможем стать связующим звеном, и это будет очень взаимополезная и плодотворная работа.

С другой стороны, в документе есть и свои недостатки и перекосы. В состав АУБ входят финансовые компании, занимающиеся микрокредитованием. Они говорят: «мы за цивилизованный коллекшн и не поддерживаем травлю и запугивание людей, мы готовы работать в рамках законодательства, но в то же время, закон о защите прав должников, не оставляет нам инструментов для принудительного взыскания средств со злостных неплательщиков».

Ведь после одобрения этого закона, недобросовестные заемщики вполне законно часто просто «посылают» кредитора. То есть, при всех преимуществах для граждан, новый закон не оставил коллекторам никаких инструментов, чтобы реально взыскать долг с недобросовестного заемщика.

Вы недавно посетили с рабочим визитом США. Расскажите коротко об успехах и достижениях поездки?

Галина Хейло: Задачами моего визита было заключение договоров о сотрудничестве АУБ с аналитическими центрами, общественными и финансово-экономическими организациями на самом высоком уровне.

Этот визит был очень важным, поскольку США – основной стратегический партнер Украины. Мы должны понимать, как у них все организовано. Для нас важно набираться опыта у коллег из Штатов, понимать, что они хотят, как они видят наше сотрудничество. Понимать, как правильно и прозрачно может работать банковская и финансовая системы.

Мы все хотим цивилизованных правил и условий. Поэтому моей задачей во время визита было ознакомиться с их опытом и посоветоваться с ними, как правильно все выстроить в Украине.

А много ли людей в Украине знает о существовании международного Альянса памяти жертв Холокоста, членами которого являются все пострадавшие от Холокоста страны, кроме Украины? К сожалению, никому в нашем государстве это не нужно, и это страшно.

Мы будем продолжать углублять наше сотрудничество. Мы договорились об участии Ассоциации украинских банков в очень многих программах. Я очень надеюсь, что наша ассоциация займёт  серьезную нишу в финансово-аналитической сфере Украины и это будет полезно для украинского общества. Надеюсь, мы сможем стать связующим звеном, и это будет очень взаимополезная и плодотворная работа.

Недавно в своей публикации на Facebook Вы коснулись такой важной темы, как национальная память, которая влияет на все сферы жизни. Вы отметили, что финансовая культура базируется на уровне культуры и характере отношений людей друг к другу. Есть ли у вас идеи проектов, которые могли бы в Украине изменить ситуацию к лучшему?

Галина Хейло: В Facebook я написала о Мите Быкове, с которым недавно познакомилась. Меня очень сильно тронула его история. Этот человек и его семья пережили Холокост и сейчас он борется за сохранение памяти об этой черной странице в истории человечества. Ему сейчас 81 год, и он борется уже не за свои права, а за важность памяти. Ведь если у людей есть память о прошлом, они допускают гораздо меньше ошибок в будущем. Но если этой памяти нет, они бесконечно «наступают на одни и те же грабли».

На Нюрнбергском трибунале концлагерь в Богдановке был признан третьим концлагерем по размеру и по количеству жертв. И мы, украинцы, ничего об этом концлагере не знаем. Разве это не страшно? Разве это не наша духовная бедность? Ведь мы никак не чтим эту память.

Человечество всегда должно помнить, что в ХХ веке произошла такая трагедия, как Холокост. И чтобы она больше ни в коем случае не повторилась, ни в каком объеме и ни в каких-то отдельных сегментах, нужно точно знать, какими были ее последствия.

Митя Быков рассказывал о трагедии в селе Богдановка Николаевской области. Осенью 1941 года румынскими оккупантами в этом селе был создан концентрационный лагерь. Из более чем 54 тысяч собранных в лагере людей, после массового истребления в живых осталось 127 человек. Жившая в этих местах семья Быковых перед приходом фашистов насчитывала 33 человека, из которых из страшной «богдановской ямы» чудом спаслись всего четверо, включая самого младшего на тот момент – Митю.

На Нюрнбергском трибунале концлагерь в Богдановке был признан третьим концлагерем по размеру и по количеству жертв. И мы, украинцы, ничего об этом концлагере не знаем. Разве это не страшно? Разве это не наша духовная бедность? Ведь мы никак не чтим эту память.

Семья и знакомые Мити Быкова установили в Богдановке памятник жертвам концлагеря. Но позже вандалы его разгромили. Их задержали, сейчас идет расследование и вскоре дело передадут в суд. Памятник нужно восстанавливать, однако никто в государстве этим не занимается. Никто не занимается и строительством дороги в село Богдановка – сегодня в село можно попасть, только по реке Южный Буг на пароме.

А много ли людей в Украине знает о существовании международного Альянса памяти жертв Холокоста, членами которого являются все пострадавшие от Холокоста страны, кроме Украины? К сожалению, никому в нашем государстве это не нужно, и это страшно. Духовно бедные нации никогда не смогут стать материально богатыми. Я очень верю в это.

Меня эта история очень зацепила, и я хочу реализовать множество инициатив. Я буду писать письма в различные госструктуры. Хочу понять, почему Украина до сих пор не в составе этого Альянса. Затем нужно подумать, как восстановить разрушенный памятник в Богдановке и думать о сооружении дороги.

Кабинет министров активно продвигает программу «Большая стройка» и мне бы очень хотелось, чтобы эта программа «не обошла» этот кусочек дороги в село. На мой взгляд, это очень серьезная тема для работы, и везде, где я буду участвовать, я буду стараться по возможности поднимать эту тему. Потому что я считаю, что люди должны знать и помнить о трагедии Холокоста.

 

Відгуки про АУБ

Календар подій

<<  <  Липня 2025  >  >>
 Пн  Вт  Ср  Чт  Пт  Сб  Нд 
   1  2  3  4  5  6
  7  8  9101213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Найближчі події

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

    Адреса:
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна


   Email :
secret@aub.org.ua


    Телефони:
+380 (44) 516-8775

Підписка на новини АУБ