Експертна думка

Збільшення е-ліміту: переваги та можливості

Українці зможуть здійснювати більше закордонних інвестицій

Що зміниться в лізингу: Верховна Рада прийняла новий Закон

Зменшення ризиків та податкові пільги – що зміниться для лізингодавців і споживачів.

В Уряді зареєстрували законопроект, який захистить українців від фінансових пірамід та шахрайства

Фінансова грамотність, інвестори та прозорість інформації – як працюватиме майбутній Закон.

Яким буде кредитування на придбання житла на первинному ринку

Кредити, депозити та плаваюча відсоткова ставка – чого очікувати.

Як банки підготувалися до локдауну: Олена Остріна

Новий 2021 рік розпочався з жорстких карантинних обмежень, які торкаються майже усіх сфер життєдіяльності. Така участь не оминула і банки.

Про те, як працюватиме банківська система та які карантинні заходи запроваджуються в банках України, розповідає керівник VIP Banking «РАДАБАНКУ» Олена Острініна:

«Банківська система – критична інфраструктура й наше завдання — забезпечувати безперебійну роботу відділень, банкоматів, терміналів самообслуговування, інкасації, проводити розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і пропонувати банківські продукти для фізичних і юридичних осіб».

Що стосується кредитів, зокрема їх повернень, то ми з початку року скасували пеню, штрафи та неустойки для фізичних осіб, які постраждали від скорочення, звільнення, зниження заробітної плати, від довгих лікарняних та інших складнощів, які відбилися на доходах позичальників. До кінця року та навіть початку наступного буде продовжена така практика, адже вона себе добре зарекомендувала й дозволяє виставити графік платежів відповідно до фінансового стану позичальника. Якщо говорити про кредити для юридичних осіб, то тут банки лояльно ставляться до прохань реструктуризації кредиту, перенесення графіка платежів або продовження терміну кредитування.

Також попередній локдаун навчив банківську систему правильній побудові віддаленої роботи. Ми знаємо, які структурні підрозділи можна без серйозних наслідків перевести на віддалену роботу. Наприклад, маркетинг, IT, які зможуть віддалено виконувати свою роботу, при цьому не наражаючи на небезпеку ні своїх колег, ні клієнтів банку. Ми маємо такий досвід і повторити його не є проблемою.

Банківські фахівці переходять на віддалену роботу без втрати продуктивності.

На сьогодні банківська система в цілому досить розвинена в сфері дистанційного обслуговування. Було проведено повну ідентифікацію клієнтів. Багато банків дали можливість автоматично продовжувати термін дії картки без відвідування відділень. Зараз є можливість відкрити рахунки за допомогою додатку «Дія», що дозволить отримати послугу або скористатися банківським продуктом не виходячи з дому. Банк готовий до того, щоб відкрити новий рахунок, обслуговувати постійних клієнтів за допомогою мобільних додатків або веб-версій дистанційних обслуговувань як для фізичних, так і юридичних осіб.

Банківська система оздоровлена ​​та докапіталізована. Тому ми з оптимізмом дивимося в майбутнє й впевнені, що весь період локдауну клієнти отримуватимуть банківський сервіс на високому рівні. Що стосується прогнозів, то вони теж оптимістичні. Хоча я завжди говорю, що банку добре, коли добре його клієнту та навпаки. Тому ставлення клієнт-банк — це рівне партнерство. І ми думаємо, що вийде з гідністю та підтримкою один одного пройти цей непростий шлях і, найголовніше, зберегти здоров’я один одного, забезпечивши при цьому взаємовигідне співробітництво.

 

 

За матеріалами сайту «Радабанку».

Укркарт: діджитал-банкінг як сучасне технологічне рішення

Наприкінці 2019 року в "УКРКАРТ" розпочався новий відлік розвитку — компанію придбав фінтех-інвестор Ігор Фісун. Найперший в Україні незалежний процесинговий центр отримав фінансові ресурси для розвитку та збільшив команду професіоналів.

На 2020-й рік були амбітні плани: модернізувати компанію, створити інноваційні digital-продукти і вивести їх на міжнародний ринок. Що із запланованого вдалося запровадити, як вплинула пандемія на реалізацію задуманого та як буде розвиватись компанія надалі, Ігор Фісун розповів в інтерв’ю для Delo.ua.

Ігорю, давайте почнемо з початку — чому ви вирішили придбати "УКРКАРТ"? 

— До покупки мене спонукала досить проста ідея. На сьогодні я володію групою фінтех-компаній, в рамках яких ми надаємо різні фінансові послуги — це платіжні методи, процесинг, емісія карток тощо. Є бажання створити абсолютно повноцінну фінтех-екосистему, якою клієнт зможе користуватися як своєрідним фінансовим маркетплейсом, — купувати у нас ті рішення та продукти, які відповідають його індивідуальному запиту. 

Саме для створення такої екосистеми придбав ТОВ УКРКАРТ та акції "Оксі Банку". До речі, УКРКАРТ — це не тільки процесинговий центр. Це ще й однойменна платіжна система, про що мало хто знає. Вважаю її унікальною, як НПС "ПРОСТІР."  Ми з командою активно розвивали систему "УКРКАРТ" упродовж 2020-го — випускали пластикові та цифрові картки, виконували перекази та зарахування, готували API для цифрових банків. У результаті кілька українських банків цьогоріч розпочали емісію в картковій платіжній системі "УКРКАРТ", членами якої на сьогодні є 13 банків. Також у грудні стартували транзакції ще й у торговельній мережі на POS-терміналах у ПС "УКРКАРТ". Першу оплату здійснили карткою "Альпарі Банку", екваєром операції став банк "Оксі".

Які були інвестиції в "УКРКАРТ" і чи виправдали вони себе? 

— Об’єм інвестицій є непублічною інформацією. Ми закупили сучасне оснащення, інвестували у цей бізнес людський та інтелектуальний ресурс.

Зарано говорити про повернення інвестицій. Це буде можливим за 3-4 роки. Але з точки зору функціональності та бізнес-перспектив, ця інвестиція, звісно ж, важлива. 

Власником ТОВ "УКРКАРТ" ви вже є понад рік. Що вважаєте найбільшим досягненням компанії за 2020-й рік? 

— Головне, що ми зробили за цей рік, — провели масштабну модернізацію та заклали міцний фундамент потужної співпраці з партнерами у 2021-му. Щоб  відповідати вимогам ринку і бути конкурентними, ми повністю оновили ядро мережевого обладнання та придбали сучасне ПЗ для запуску нових сервісів. Завдяки цьому УКРКАРТ впровадив 3ds 2.0 для банків-партнерів та почав пропонувати нові сервіси для PSP-провайдерів — А2С, С2А, Р2Р та ін.  

Словом, УКРКАРТ збільшив потужності, посилив команду, "обріс" продуктами і тепер з гідністю може презентувати свої технічні рішення на українському та міжнародному ринках.

Також цьогоріч ми добре попрацювали з "Укрпоштою" і зробили важливі кроки для співпраці з міжнародною платіжною системою Union Pay. Це китайська платіжна система, яка працює у 179 країнах світу. Не менш важливим є те, що ми почали розробляти новий діджитал-продукт для банків-партнерів, який презентуємо наступного року. 

Попри коронакризу, у 2020-му УКРКАРТ зміг стабілізуватись, виконати всі вимоги платіжних систем та НБУ, забезпечити безперебійне обслуговування усіх клієнтів.

Ви згадали про співпрацю з Укрпоштою. В цьому контексті цікаво: перспективи Укрпошти як банку як оцінюєте?

— Не є таємницею політична складова цього питання. Якщо Верховна Рада України ухвалить у другому читанні законопроєкт 2788-д, який дозволить Укрпошті надавати обмежені банківські послуги, то, звісно, технологічно ми забезпечимо партнеру всі умови, щоб він йшов у ногу з розвитком фінтеху. Зокрема, будемо допомагати Укрпошті у здійсненні емісії карток, їх обслуговуванні, підтриманні клієнтської бази тощо. На сьогодні  Укрпошта обслуговує близько 4,5 млн пенсіонерів, а це майже половина від усієї кількості пенсіонерів в нашій країні.

У партнерстві з Укрпоштою що вдалося реалізувати за цей рік, а що плануєте на наступний?

— Вважаю, у 2020-му попрацювали доволі результативно. Наші спільні проєкти орієнтовані, зокрема, на розвиток платіжної інфраструктури у країні та національної системи "ПРОСТІР". Наприклад, УКРКАРТ впровадив зняття готівки (у розмірі до 10 тис грн) через POS-термінали для Укрпошти. Така можливість з’явилася в обласних центрах та населених пунктах із понад 2000 жителів, де скорочуються банківські відділення та банкомати, але є відділення Укрпошти з POS-терміналами. 

Також термінали Укрпошти, які обслуговує УКРКАРТ, навесні почали приймати картки "ПРОСТІР". Тож мережа національної платіжної системи розширилася на +5000 POS-терміналів. 

Ми модернізували Р2Р-сторінку на сайті Укрпошти і реалізували разом із SSI та колегами з BPC Україна кешбек-програму за картками monobank. Окрім того, для Укрпошти ми реалізували технологію A2C. Це переказ грошей з рахунку на картку фізичної особи. Технологія може використовуватись для мікрокредитування, зараз вона на стадії тестування продакшена з боку Укрпошти. 

Також у грудні у всій мережі терміналів Укрпошти запустили сервіс поповнення карток.

Ігорю, у нашій розмові ви згадали про співпрацю з Union Pay. В чому бачите переваги роботи з цією платіжною системою?

— Union Pay є державним монополістом у Китаї (картки інших платіжних систем там мало де приймають). Оскільки Union Pay націлена на освоєння українського та європейського ринків, то і пропонує більш вигідні та гнучкіші умови для клієнтів, ніж ветерани ринку Mastercard та Visa. І важливо, що технологічно Union Pay від них не відстає. 

Китай є одним із ключових торгових партнерів України, обсяги співпраці з яким зростають щороку. Закономірно, що за таких умов для бізнесу двох країн вигідно мати взаємо інтегровану систему розрахунків. Union Pay полегшує розрахунки українським підприємцям із постачальниками в Китаї, а банківському сектору вона забезпечує нові можливості інтеграції до світової фінансової системи. Картки Union Pay приймають більшість країн світу. Важливо і те, що ця платіжна система надає комплексні рішення для малих і середніх банків.

Виграти конкуренцію з Visa та Mastercard, на Ваш погляд, в перспективі  UnionPay зможе чи ні?

— Сказати, що UnionPay витіснить Visa та Mastercard, звісно, гадаю — ні, не витіснитьале свою частку ринку збільшить. Певний перерозподіл відбудеться. 

Як думаєте, з такими гравцями чи залишиться місце на ринку українському продукту НПС "ПРОСТІР" та платіжній системі "УКРКАРТ", яку ви плануєте розвивати? 

— Впевнений, місце залишиться. Розвиток національної платіжної системи потрібен з огляду на те, що це сприятиме, зокрема, здешевленню міжбанківських платежів, збільшенню надходжень до держбюджету, детінізації економіки, а також природній конкуренції, від якої виграє кожен українець. 

Вважаю, що "ПРОСТІР" з часом потрібно розвивати не тільки як національну, але й міжнародну платіжну систему. В її рамках можемо співпрацювати з різними країнами, зокрема сусідніми. Наприклад, у цій системі гривня могла би конвертуватися (клірингуватися), скажімо, напряму в грузинську ларі і навпаки. Витрат буде менше. Бо сьогодні ми, розраховуючись у Грузії картками Visa чи Mastercard, отримуємо подвійну конвертацію. Спочатку гривня конвертується в долари, потім — долар в місцеву валюту.     

До речі, стати членом НПС "ПРОСТІР" значно простіше, ніж членом Visa чи  Mastercard. Але при цьому кількість карток національної платіжної системи на ринку мізерна і не сягає поки що навіть піввідсотка.

А взагалі на базі "ПРОСТОРУ" реалізувати вже щось вдалося?

— Як я вже зазначив, у 2020-му році ми розширили мережу національної платіжної системи на 5000 POS-терміналів Укрпошти. Також восени "УКРКАРТ" і наш клієнт банк "Траст-капітал" презентували новий продукт — картку платіжної системи ПРОСТІР+ID Української асоціації нефрологів.

Ви анонсували, що ваша команда на базі УКРКАРТ створює діджитал-банкінг. На якому етапі розробка і яким очікуєте результат?

— Так, наш діджитал-банкінг ми вже пропонуємо невеликим банкам як зручне сучасне технологічне SaaS-рішення для створення власного онлайн-банкінгу. Розробка такого продукту доволі дороге задоволення для невеликих гравців, а наше рішення у форматі white label значно доступніше та економічно доцільніше. На сьогодні зроблено левову частку роботи. Технічне ядро, яке забезпечує основні процеси, працює. У мене вже навіть тестова версія встановлена у смартфоні і можу проводити тестові операції. Фронт-енд (тобто видима частина) на платформах iOS та Android вже завершена на 95%. Бекенд будемо допрацьовувати ще кілька місяців. 

Перші клієнти уже є?

— Так, є домовленості з "Оксі Банк". Ще з деякими банками ведемо переговори. 

За рахунок чого плануєте вигравати у інших мобільних банкінгів, які уже є на ринку?

— Ключова перевага у економічно вигідній пропозиції. Банки заощадять на розробці, а тому зможуть виділити більше коштів на маркетинг і просування продукту на ринку. 

А індивідуальні рішення для окремих банків будуть чи тільки одна система?

— Концептуально і технологічно це буде одна система, але вона може мати різні версії, в тому числі під індивідуальний запит. Ми не вигадуємо велосипед, а модифікуємо, умовно кажучи, товщину коліс, колір рами тощо. Наш продукт, в залежності від функціоналу, матиме кілька версій. У першій базовій версії, наприклад, буде можливість  додати активну карту в мобільний додаток і повністю керувати нею за допомогою різних функцій; відслідковувати транзакції за картками, бачити аналітику і угруповання транзакцій за типами витрат (наприклад, розваги чи медицина); виконувати P2P перекази як зі своєї карти, так і з карт інших банків; отримувати повідомлення від банку через PUSH-сервіс.

У більш розширеній версії будуть доступні ще й реєстрація нових клієнтів і дистанційне відкриття кредитних та інших карт з доставкою кур'єром або через служби логістики; Google Pay і Apple Pay; оплата через QR; депозитні і кредитні послуги; функціонал для ФОПів, інтеграція з різними чат-ботами тощо.

Саме з цим продуктом УКРКАРТ планує вийти на міжнародний ринок? 

— Ми пропонуємо іноземним фінансовим компаніям ті сучасні технологічні рішення, яких на сьогодні вимагає ринок. Це рішення, які переважно "під капотом". Але в тому числі і наш діджитал-банкінг. 

Багато хто говорить, що діджитал-банкінг в Україні набагато кращий, аніж, скажімо, в деяких країнах Європи…

— Погоджуюся. Наші переваги у тому, що європейці більш консервативні — вони задовольняються тим, що мають. Ми більш драйвові, більше відкриті до новизни, не боїмося експериментів.  

Взагалі зацікавленість з чийогось боку вже є?

— Так, ми ведемо переговори з банками Далекого Сходу, Латинської Америки, Африки. Це довготривалий і непростий процес, але в принципі ми знаходимо з ними спільну мову. Паралельно домовляємося і з країнами Центральної Європи та деякими найближчими сусідами.

Взагалі від сьогоднішньої коронакризи ви у виграші чи програші?

— В програші, мабуть, увесь ринок. Рівень платоспроможності помітно знизився. Ринок проявляє більшу настороженість. Більшість гравців вичікують, а що буде далі; різко скоротили витрати, зокрема, на впровадження нових технологій. У той же час ми адаптувалися і працюємо у цих умовах. 

І навіть складаєте стратегічні плани на майбутнє?

— Звісно. Те, що нас не вбиває, загартовує нас і робить сильнішими.

 



Надія Михальчук, Delo.ua.

 

Доступні кредити «5-7-9»: закопувати програму ще зарано

Останніми днями в соціальних мережах та засобах масової інформації активно використовується тема недостатньої потужності програми кредитування «Доступні кредити 5-7-9%».

Станом на сьогодні видано більше 1000 кредитів на загальну суму майже 1.1 млрд грн, хоча у програмі задіяні 16 банків з 75 існуючих в Україні. Чому програма досі не реалізувала свій потенціал та які кроки ми маємо зробити, аби вона запрацювала на повну?

Кредитна історія і пільгове кредитування бізнесу

Не варто забувати, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» – це звичайний кредит. Банк, як і завжди, перевіряє кредитну історію позичальника. Якщо раніше були суттєві проблеми, готуйтеся до того, що вам відмовлять. Одна з головних цілей програм кредитування малого і середнього бізнесу – позбутися непрацюючих кредитів.

У програми є майбутнє

Говорити про те, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» не працює та не запрацює пізніше, категорично не можна. Справа в тому, що держава створювала цю програму із однією метою: повернути заробітчан в Україну, розвинути малий і середній бізнес і як наслідок сформувати потужну економіку із якісним середнім класом. Влада зацікавлена в кредитуванні бізнесу ще й тому, що така допомога сприяє створенню нових робочих місць.

Наразі частка малого і середнього бізнесу в Україні становить усього лише 15%. Для порівняння наведу такі цифри: у Китаї частка МСБ в економіці дорівнює 60%, у країнах ЄС – 41,8%, у США – 52%. Зростання частки МСБ до 50% в економіці України призведе до її диверсифікування. Нині наша економіка є залежною від сировини. Левову частину бюджету становлять видатки з експорту зерна та металу. Якщо на ринку ціна на ці ресурси впаде, то бюджет недоотримає велику суму коштів, як це сталося з країнами, економіка яких зав’язана на видобуток нафти. Рішення просте: розвивати малий і середній бізнес, завдяки якому вдасться позбавитися цієї залежності.

Що робити, аби розкрити потенціал програми на повну?

По-перше, представники бізнесу, які розраховують отримати пільговий кредит, мають розуміти, що на сьогодні комплаєнс-контроль зі сторони банків став ще жорсткішим. Цьому сприяє і криза, що виникла на тлі коронавірусу.

По-друге, треба більше працювати над удосконаленням норм програми. Необхідно розробити максимально зручні та прозорі умови для отримання кредитів, аби позичальник міг виплатити кредит, потім взяти наступний, вже трохи більший, і так поступово розвинути власний бізнес до європейського рівня.

По-третє, портфельні гарантії застави від держави мають ставати інтенсивнішими. Зараз простежується гарна динаміка: на початку впровадження програми у лютому 2020 року портфельні гарантії могли покрити 25% цієї застави, зараз – вже половину. Але, якщо дивитися на країни Європи, то через коронакризу та ж Німеччина збільшила відсоток покриття застави портфельними гарантіями до 80%, бо країна зацікавлена у відновленні бізнесу, який був змушений припинити свою діяльність через пандемію.

Крім того, держава має робити ставку на людські, а не продовольчі ресурси, які можна продати. Це зумовлено тим, що треба втримати ініціативних громадян всередині країни. Саме вони стануть рушійною силою для розвитку малого і середнього бізнесу, а значить і загальнонаціональної економіки.

Асоціація українських банків є членом Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва, активно співпрацює з Фондом розвитку підприємництва, який курує програму «Доступні кредити 5-7-9%». На початку впровадження програми ми проводили зустріч керівників Фонду із представниками банків, деякі наші члени вже стали учасниками програми. Я переконаний, що більше малих банків мають стати учасниками програми. МСБ легше знайде мову із малими і середніми банками, аніж із великими фінансовими структурами. Великий банк може зробити ставку на одного крупного підприємця та видати йому кредит на 1 млрд грн, тоді як малі радше виплатять по 1 млн грн на тисячу позичальників. Очевидно, що в останньому випадку більше шансів на успіх, позаяк створюються нові підприємства, а не одне велике, та десятки, якщо не сотні, робочих місць. А це саме те, чого хоче влада.

У підсумку ми отримаємо іншу якісну державу, де МСБ буде постійно вдосконалюватися, шукати нові підходи, аби бути кращим за конкурентів та втриматися на ринку. За такої схеми підприємець розумітиме, що він відповідає за свій бізнес, за своїх працівників, та за гроші, які були вкладені в проєкт.

 

Джерело: Мінфін

Як отримати "доступні кредити" під 5–9% річних

 Це – ініціатива президента і один з пріоритетів у програмі діяльності уряду. 

Підтримка буде надаватися за двома напрямами.

Перший – здешевлення кредитів шляхом компенсації відсоткової ставки до рівня 5, 7 та 9 відсотків річних за кредитами у національній валюті.

Відсоток залежить від розміру та типу бізнесу:

5% річних – якщо виручка до 25 млн грн і створюються мінімум 2 робочих місця;

7% річних – для бізнесу з виручкою до 25 млн грн, який не створює нових робочих місць, але за кожного нового працівника ставка знизиться на 0,5%;

9% річних – для бізнесу з виручкою до 50 млн грн;

 Другий – надання часткових гарантій за кредитами, наданими мікро та малому бізнесу, якщо у них не вистачає застави.

 Цей напрям ми збираємося запровадити найближчим часом і він надасть можливість широкому колу підприємців скористатися фінансуванням від банків, а банкам – можливість піти у сегмент, з яким до цього часу вони не працювали.

Важливо, що підприємець, який хоче взяти участь у програмі, повинен подати заявку не до Фонду, не до уряду, а саме до банку-учасника державної програми "Доступні кредити 5-7-9%".

 Уже підписано договори з Укргазбанком, Ощадбанком, Приватбанком та Укрексімбанком.

 І це важливо, адже ми (держава) маємо виступити спостерігачами у процесі спілкування банків і підприємців з метою моніторингу ефективності програми.

 Саме банк перевірятиме якість та достовірність наданої інформації, кредитну історію та відповідність потенційного позичальника критеріям програми. І саме банк прийматиме рішення, чи виділяти кредит.

 Якщо банк відмовляє підприємцю через неякісну заявку або відсутність фінансових знань підприємця, підприємець матиме можливість покращити якість бізнес-плану самостійно, або пройти безкоштовне навчання, яке адмініструватиме Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, і повторно подати заявку.Якщо рішення банку позитивне, то підприємець отримає позику на суму до 1,5 мільйона гривень на термін до 5 років за відсотковою ставкою 5, 7 або 9%, відповідно до умов програми.Комісію банку обмежено сумою 1% від суми кредиту на весь строк його дії, у разі потреби надання гарантії комісія банку може збільшитися ще на 0,5 відсоткові пункти.

 А це свідчить про те, що банки не будуть мати надприбутків від реалізації цієї програми. І вони свідомо на це йдуть.

 Можна подумати, що подібні програми з низькою дохідністю будуть впроваджуватися державним банкам, але ні – ми вже зараз спілкуємося з великою кількістю приватних банків, у тому числі з іноземним капіталом.

 Отже, всі учасники процесу реалізації програми усвідомлюють свою відповідальність за кінцевий результат, і це важливо. І це чудово.

Умови кредиту будуть зафіксовані в кредитному договорі.

 У разі порушення умов договору позичальником особа позбавляється права на компенсацію різниці між пільговою та базовою ставкою за кредитом від Фонду розвитку підприємництва.

 Наприклад, порушеннями умов кредитного договору банк вважатиме прострочку планового платежу за кредитом на термін понад 15 днів, вчинення шахрайських дій, подачу завідомо неправдивою інформації для отримання кредиту тощо.

 Усе це регулярно буде контролювати банк і періодично перевірятиме Фонд.

Важливо, що позичальник, відповідно до умов програми, зобов'язується подавати щоквартальну звітність щодо кількості найманих працівників та ряду показників економічної діяльності.

 Ця умова виникає з філософії програми підтримки підприємництва, адже створена вона за рахунок коштів платників податків, а тому кошти мають витрачатись ефективно та сприяти збільшенню кількості робочих місць.

Важливо підкреслити, що ця програма не стане історією про роздачу кредитів, де основним показником була би кількість виданих кредитів.

 Ми прагнемо показати, яким чином кошти платників податків дозволяють трансформувати ліквідність банківської системи у робочі місця, модернізацію обладнання, зростання продуктивності праці та, як результат, структурні перебудови національної економіки у бік приватного підприємництва.

 Автор : Руслан Гашев, директор Офісу адміністрування проектів міжнародного фінансового співробітництва Мінфіну

 Джерело: Економічна правда

Як чути клієнта. Три інсайти банкіра

Роки роботи в банківській сфері показали, що найчастіше фінансисти не чують свого клієнта, діючи за чітко прописаними алгоритмами. Хочу озвучити ті моменти, які дозволять змінити ситуацію.

Відкритість до потреб клієнта стоїть на першому місці. Ми помітили, що багато українських банків вкрай неповороткі у вирішенні проблем клієнтів в силу жорсткої регламентованості своєї роботи. 5 банківських днів — значить 5 банківських днів, така процедура. Вважається, що чим стандартнішими є продукт або послуга, тим нижче операційні ризики і витрати компанії. До цього прагне український і зарубіжний банківські регулятори. Але в той же час, банки Швейцарії та Англії готові відхилитися від стандартів у персональному консультуванні своїх клієнтів, правда, тільки для клієнтів з сегменту VIP.

Швидкість. Наш ворог — процедурні вузли, які в епоху смартфонів вже здаються анахронізмом, дратують і просто забирають час. Мало того, вони знеособлюють клієнта, підганяючи його під критерії CRM-програми. Завжди виграє та фінансова установа, що має в портфелі такі продукти, які максимально гнучко змінюються під завдання клієнта або ринкову кон’юнктуру. Не потрібно, щоб звернення в банк нагадувало похід в поліклініку: коли довго, боляче і накладно.

Звідси випливає і чуйність — принцип, який вже освоїли багато сервісних і продуктових компаній України, однак, до фінансового сектора він поки що тільки доходить. При стандартизації послуг у секторі KPI зазвичай будується так: важлива не якість клієнтів і їх лояльність, а їх кількість. Так працюють всі банки в Україні.

Супровід клієнта полягає в тому, щоб шукати способи вирішити проблему, а якщо не виходить — прямо і чесно про це заявити. Важливо, щоб банк став не тільки консультантом і помічником у фінансових питаннях, але й справжнім членом команди. Клієнт це відчуває з першого знайомства. Визначивши місію — розвиток малого і середнього бізнесу, економічної активності середнього класу в Україні, — я для себе зрозуміла, яким повинен бути банк.

Ідеальний банк для українського підприємця — це поєднання людяного підходу, сучасних технологій і щирої зацікавленості в розвитку клієнтського бізнесу.

 Автор: Юлія Фролова, Голова правління дійсного члена АУБ  – АТ «Банк Альянс»

Джерело: НВ Бізнес

На що і як вплине зниження облікової ставки НБУ

Зміна облікової ставки на 16,5%

Насправді, це рішення очікувалося учасниками ринку, оскільки прогноз облікової ставки на найближчі два роки НБУ почав публікувати і передбачав її зниження на початку осені.

Зниження облікової ставки однозначно миттєво вплине на коригування ставки прибутковості на депозитні сертифікати до 14,5% за одноденними і до 16,5% за двотижневими сертифікатами.

Банківський ринок очікує зниження інфляції і поступову переоцінку вартості своїх пасивів. Адже сформувавши значні портфелі інвестицій через депозитні сертифікати, банки почали залежати від ставок НБУ по своїх процентних доходах. Тому банкам зараз потрібно усвідомлювати можливі ризики зниження прибутковості від вкладень вільної ліквідності в депозитні сертифікати НБУ і розвернути свій кругозір на ринок кредитування бізнесу.

Через трансмісійний механізм відбудеться зниження ставок на міжбанківському ринку, яке також вплине на вартість ресурсів за іншими джерелами фондування, таких як депозити фізичних осіб. Все це відбиватиметься на маржинальність кредитів, що також частково позитивно вплине на зниження прибутковості за кредитами в економіку.

Чи потрібно ще знижувати ставку

Темп зниження облікової ставки буде залежати в основному від подальших процесів уповільнення інфляції до визначеної цілі, а також від внутрішніх і зовнішніх ризиків та активності впровадження структурних реформ. Головне, щоб незалежність НБУ в прийняті його монетарних рішень не була обмежена. А дії регулятора та інших державних фінансових установ повинні бути об'єднані спільною метою і одним вектором, що дозволить знизити кредитні ризики і відповідно знизити кредитні процентні ставки для бізнесу.

Автор: Віталій Романчукевич, віцепрезидент АУБ

 Джерело: НВ Бізнес

Ринок землі має бути орієнтований на середніх і дрібних фермерів (рос.)

Верховная Рада 13 ноября 2019 года приняла в первом чтении законопроект, который вводит рынок земли в Украине с 1 октября 2020 года. Ко второму чтению депутаты приступили 6 февраля этого года.

По состоянию на 21 февраля парламент рассмотрел 1505 из 4018 поправок в данном законопроекте. При этом народные депутаты поддержали только одну правку (№48), обязывающую собственников и пользователей земучастков предоставлять право сервитута для обеспечения прохода (проезда) другим собственникам к надлежащему земельному участку.

Открытие рынка земли позволит использовать землю в Украине в качестве залога по кредитам. И как банкир я приветствую принятие данного документа. Вместе с тем, хотела бы все же призвать депутатов с принятием этого законопроекта не спешить. При его доработке надо обязательно ответить на следующие вопросы. Как реализовать право граждан на землю на оккупированных территориях? Насколько в стране реализовано право, предоставленное Земельным кодексом Украины, о получении каждым гражданином земельного пая для жилищных и хозяйственных потребностей? Какова доля в процентном выражении таких счастливцев в стране? Как можно справедливо распределить такой товар как земля, если в стране отсутствует земельный кадастр, заполненный на 100%? Переход к полноценному рынку земли должен быть пошаговым и выверенным на пилотных проектах.

По оценке министра экономического развития, торговли и сельского хозяйства Тимофея Милованова, открытие рынка земли принесет Украине дополнительные 0,83% ВВП, или 30 млрд грн в 2021 году. Аналитики проекта «Поддержка реформ в сельском хозяйстве и земельных отношениях в Украине» подсчитали, что сейчас украинцы-владельцы земли получают от нее в 12 раз меньше, чем могли бы, если бы действовал рынок. Приоритетом для правительства является помощь мелким и средним хозяйствам в покупке земли путем предоставления им господдержки через удешевление кредитов и предоставление госгарантий по кредитам.

Власти необходимо сконцентрировать внимание на том, что для покупки земли нужно сначала сформировать средний класс, который сможет полноценно участвовать в купле-продаже земли. Для учета интересов рядовых земельных инвесторов необходима огромная организационная и законодательная работа. Земля должна принадлежать тем, кто на ней живет и трудится, а не заезжим или доморощенным латифундистам, иначе цена земли окажется для Украины слишком высокой.

Автор: Галина Хейло, член Ради АУБ

Джерело: Мінфін

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

    Адреса:
вул. Євгена Сверстюка,
15 Київ 02002 Україна


   Email :
secret@aub.org.ua


    Телефони:
+380 (44) 516-8775

Підписка на новини АУБ