Асоціація українських банків

2 квітня цього року відбудуться парламентські слухання на тему "Фінансова та банківська діяльність: сучасний стан і перспективи".

Одним з ініціаторів цього заходу (разом з НБУ та фінансовим комітетом Верховної Ради) стала Асоціація українських банків. Напередодні президент АУБ Олександр Сугоняко розповів "Контрактам", чого банкіри чекають від законодавців.

- Держава має забезпечити дієвий механізм захисту прав кредиторів та унеможливити визнання судами недійсними або неукладеними кредитних договорів, договорів застави або поруки та результатів оскарження таких рішень. Сьогодні цього немає, що більше - інтереси боржників мають повний пріоритет, а судова система не стає на захист прав кредиторів. Це питання ми виносимо як одне з ключових на парламентських слуханнях.

- Які зміни в законодавстві, на вашу думку, можуть змінити такий стан справ?

- Для цього необхідно внести зміни в процедуру банкрутства підприємств, виконавчого провадження, реєстрації заставленого майна.

Якщо нам вдасться внести зміни до законодавства про заставні відносини, ми зможемо позитивно вирішити проблему захисту прав кредиторів.

З метою припинення масових порушень і створення дієвого механізму захисту прав кредиторів ми запропонували внести необхідні зміни до Законів "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", "Про виконавче провадження", Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів.

- Зараз НБУ намагається збільшити обсяги кредитування, знизити відсоткові ставки, зробити кредити доступнішими для фізосіб. А що для цього пропонує зробити АУБ?

- Частка кредитів в обсязі ВВП становить 18%, тоді як у розвинених країнах вона сягає 50% і більше. На сьогодні сукупний балансовий капітал українських комерційних банків становить 10 млрд грн, що еквівалентно 1,87 млрд дол. США.

Це невелика сума навіть порівняно з банківськими системами багатьох країн з перехідною економікою. Проте українські банки стрімко підвищують рівень капіталізації. За 2001 рік загальний розмір капіталу банківської системи зріс майже на 22%, а за минулий - на 27%.

За теперішніх умов банки можуть збільшити обсяги кредитних вкладів в економіку щонайменше удвічі. Це можна досягнути насамперед за рахунок зниження надліквідності банків, яка зараз ствновить близько 2 млрд грн. Крім того, враховуючи стабільність гривні, доцільно було б зменшити відрахування на формування обов’язкових резервів.

Іншим важливим ресурсом для кредитування економіки має бути постійно діюча система рефінансування комерційних банків. Необхідно спростити її механізм, надати банкам ширший доступ до одержання кредитів, забезпечити рівні права всіх банків.

- Як ви оцінюєте плани запровадити оподаткування відсоткових доходів вкладників-фізосіб?

- Оподаткування доходів фізосіб від депозитів у банках підірве довіру до влади і призведе до відпливу вкладів, ускладнення реалізації банками низки проектів, зокрема зарплатних, карткових тощо. Уже зараз, оформлюючи вклади, клієнти непокояться майбутнім оподаткуванням доходів за відсотками, а отже, подекуди скорочують і терміни внесків.

Держава може більше втратити від недоотримання податку з прибутку через скорочення кредитних ресурсів і обсягів кредитування, ніж отримати у вигляді прибуткового податку на доходи від депозитів. На нашу думку, варто запровадити частковий мораторій на оподаткування доходів від вкладів.

Сергій Шевченко

"Галицькі контракти"
 
2003-04-02