Новини АУБ

За вісім місяців 2013 року в Україні усі депозити, які включають гривневі і валютні, поточні і строкові, юридичних і фізичних осіб  зросли приблизно на 11%. А  гривневі депозити населення приросли на 50 млрд. грн., або на 27%, тобто росли майже втричі швидше.  

Високі темпи зростання гривневих депозитів  потребують пояснення, чому вони так зростають.  Що рухає вкладником: високі процентні ставки, зростання доходів вкладників,  зростання довіри до гривні та банків?

Почнемо розвідку з опису цього сегменту депозитного ринку. Подивимося, як росли гривневі депозити населення і як росли його доходи.

ТОВ "Укрфільмресурс" за сприяння Асоціації українських банків починає реалізацію телевізійного проекту «ФІНАНСОВИЙ ЛІКНЕП».

Завдання проекту:
- Доступною мовою розповісти про іпотеку, кредити, вклади, оціночну діяльність, ринок страхових послуг, з можливістю фінансових накопичень і.т.д.
- Допомогти споживачеві зорієнтуватися у різноманітті фінансових, страхових та інвестиційних програм.
- Сформувати у споживачів свідоме уявлення про доцільність використання фінансових продуктів, про ефективне управління особистими фінансами.
- Підвищити фінансову обізнаність населення.

Запрошуємо українські банки до учсті у цьому проекті.

Детальну інформацію про проект можна прочитати тут

А також звязатись із продюсером проекту Ольгою Квасовою

067-321-79-01
ООО "Укрфильмресурс"
Киев, ул. Сосюры, 6
БЦ "ПРАГА", оф.109.

Дякую всім, хто чесно перед самим собою, відреагував на мій попередній допис.

Не згідний я з тим, що «при нинішній владі правда нікому не потрібна». А що, заповідь «не свідчи неправдиво» вже в Україні відмінили? Якраз при нинішній владі вона потрібна всім, від Президента країни до безхатченка. Хіба не з допомогою правди ми станемо вільними?

У коментарях також торкалися теми курсу гривні, тому про курс і інфляцію.

     Розвиток власного виробництва країни є головною економічною метою нормальної влади. Зростання виробництва, відновлення життєво необхідних суспільству галузей економіки, для забезпечення народу  роботою і товарами, збільшення зайнятості для кваліфікованої робочої сили - піднімає доходи населення і рівень життя. Адже саме зростання добробуту і вимагає народ від економічної політики влади. А такі економічні макропоказники, як  курс національної валюти і інфляція  є лише   одними із засобів досягнення цієї стратегічної мети.   

  В дійсності, головною  метою нашої влади в економічній політиці стала низька інфляція за будь-яку ціну, а не якийсь розвиток українського господарства, бо саме від цінової стабільності залежить майбутнє діючого політичного режиму.

 В  Україні національне виробництво товарів для  народу деградує, воно в значній мірі замінено  імпортом.  Падіння курсу гривні означає зростання цін на імпортні товари.  Тому курс гривні і інфляція стали самоціллю діючої влади, вони замінили собою розвиток економіки і зростання добробуту народу. 

Мету діюча влада підмінила засобом, а опозиція та деякі економічні експерти не помітили підміни?  Заслуга нинішньої влади полягає  в тому, що вона довела цей  стратегічний маразм до граничної ясності. Хоча в закамуфльованому вигляді він існував і раніше.

Розвиток  українського господарства –  про це тільки говорять, але не докладають ніяких зусиль для реалізації. Направляючи усі ресурси на утримування курсу гривні вони не хвилюються у що суспільству це обійдеться, адже платити врешті решт буде народ і то не тепер, а пізніше. А до того часу йому можна промивати мізки «експертами» про «покращення».

Чому японський уряд збільшує інфляцію і девальвує йєну? Тому що це засоби пожвавити японську економіку. Лише засоби, а не мета.  Чимало інших країн  останніми роками  теж послабили свої національні валюти відносно долару – Індія, Румунія, Угорщина, Росія, Бразілія, Білорусь, Велика Британія, ін. Вони девальвували свої валюти заради  поліпшення стану  власної економіки, - зокрема для надання конкурентних переваг своїм експортерам. Можна валюту девальвувати контрольовано, планомірно, як в Угорщині чи Польщі – де девальвація йшла  в межах 10-20% на рік, чи  як у Білорусі, де  через  вибори Президента курс національної валюти тримали як могли, а потім в 2011 р.  різко опустили в майже в 3 рази. А можна тримати, як в Україні - спалюючи золотовалютні резерви (ЗВР), нарощуючи держборг для підтримки  платіжного балансу, і … гальмуючи власну економіку.  Накопичуючи економічні, бюджетні, боргові  проблеми, влада лише відтерміновує  неминучу розплату за спотворення економічної стратегії держави. 

 Вже в кінці 2011, початку 2012 років аналіз платіжного балансу країни  і  динаміки його основних статей  за  останні сім років, давали підстави аргументовано говорити про передумови девальвації гривні. Про це в 2012 році, через  декілька місяців  після АУБ, писали і західні економічні експерти. Але я і вони помилилися не в оцінці стану і тенденцій платіжного балансу, економічних передумов девальвації,  а в оцінці того, на що готова піти влада  задля  досягнення своєї політиканської мети.

                                                 Платіжний баланс.

Я не допускав, що наша економічна і монетарна влада насправді  має інфляцію і курс за свою стратегічну мету,  ігноруючи  національні інтереси  щодо  економічного  розвитку.  Не допускав, що вони свідомо підуть на погіршення економічного стану країни.   

Я не  допускав, що влада піде на безпрецедентні  валютні інтервенції  в 2011-2012 роках для підтримки курсу - більші  за інтервенції  під час кризового 2009 року. Це призвело до небезпечного  зменшення валютних резервів країни, які зараз менші ніж були в 2009 році і менші за мінімально необхідні 24 млрд. дол. США, щоб забезпечити трьохмісячний імпорт країни.   

 Я не  допускав, що економічна  влада піде на свідоме обезкровлення економіки і  посадить її на голодний гривневий пайок.  Протягом 2011-2012 років  чистий продаж НБУ валюти з ЗВР склав 11,2 млрд.$. Отже з гривневого ринку ним  було абсорбовано майже  90 млрд.грн. Це кошти, які пішли з економіки.  Я не  допускав, що  влада  піде на  свідоме радикальне охолодження  економіки в дуже скрутний час її відновлення від кризового удару 2008 року, що вона проігнорує ризики рецесії, як  закономірний наслідок гривневого голоду і фактичної дефляції.

Я не  допускав, що НБУ піде на  створення штучної кризи ліквідності банків, що він доведе вартість залучення гривневих коштів на міжбанку до 40%, а залучення банками депозитів населення до 30% і вище в умовах практичної зупинки кредитування через високі процентні ставки.

Я не  допускав, що НБУ проігнорує  різке зростання вартості  банківських пасивів.   І в 2013 році за 7 місяців приріст  процентних витрат склав 20,9% , а приріст процентних доходів банків - 8,5 %. Ця негативна тенденція тримається з кінця 2011року. Це призвело до погіршення фінансового стану банків.

Я не  допускав, що НБУ піде на наджорстку монетарну політику для створення штучного дефіциту гривні,  штучного її подорожчання і  «підтримку» курсу гривні при  негативному сальдо торгового балансу в ці роки.

 Маючи негативне сальдо рахунку поточних операцій, влада мала його перекривати також шляхом  накопичення державного боргу. З 2010 по 2012 роки він зріс  майже на 25 млрд.$. І ще на 4,7 млрд.$ він збільшився за  чотири місяці 2013 року. Якщо в 2009 році  на кожного українця припадало  приблизно 7 тис. грн. державного боргу, то тепер більше 12 тис. грн. На сім’ю з трьох чоловік  - більше 36 тис. грн. І ці кошти рано чи пізно будуть забрані у кожного нас через інфляцію і девальвацію. Ця тенденція не була для мене новиною. І вона буде продовжуватися при такій владі і далі.

 Державний та гарантований державою борг України (на кінець періоду)

 І останнє. Я не допускав вже тепер, що влада так спокійно сприйме трьохквартальну рецесію і падіння промвиробництва, в чому  присутній суттєвий вплив їхніх дій зі стабілізації курсу гривні. Невже вони не розуміють, що їхні (і наші) бюджетні проблеми є наслідком в першу чергу їхнього вчорашнього і сьогоднішнього ігнорування стратегічної мети – розвитку економіки і забезпечення зайнятості населення?

За вісім місяців поточного року (в порівнянні із відповідним періодом минулого року) доходи держбюджету вперше в історії України знизилися, і склали 98,6%. А видатки зросли і склали 107,9%. Живемо в борг, панове. Вчитися на чужих помилках не для нас?

Це  наслідок нехтування здорового глузду в економіці, ігнорування економічної правди владою.   Погано буде всім, коли настане час розплати  за наперсточні ігри з економічною  стратегією.  І  тим хто це робив, хто прикривав,  хто толерантно  прийняв, і хто не приймав, називаючи речі своїми іменами. Ми всі в одному човні, який зветься Україна. Нас чекає гостра фаза кризи. Але не буває великих звершень без великих випробувань

http://blogs.korrespondent.net/business_blogs/blog/first4/a117394

Читаю наших експертів з економіки, фінансів і мушу  писати не про  складні економічні аспекти дійсності, а про здоровий глузд при коментуванні економічних чи банківських подій. 

Він  передбачає, як обов’язкову умову своєї результативної діяльності,  правду про подію.  Правду, що одна на всіх, а не у кожного своя. Бо остання то і є неправда, або, вибачте, брехня.

 

1. Педалюють експерти тему зростання прибутків банків, як радісну новину.

І хоча вони зросли менше ніж за відповідний період минулого року,  все рівно це добра новина. Проте вона потребує пояснення того,  за рахунок якого головного  чинника  з’явився прибуток: росту доходів чи зменшення витрат банків.  Найбільший вплив на  зростання  прибутку галузі  має  зменшення витрат, а не зростання доходів.

Які саме витрати зменшилися?   Відповідь -  витрати на формування резервів під активні операції банків.

І наступне питання: чому так сталося? Відповідь – тому що  в 2009, 2010, 2011 роках банки формували резерви під погані кредити, видані до кризи. Якщо на початок 2008 року такі резерви складали  трохи більше 20 млрд. грн. то на початок 2012 – майже 158 млрд. грн. Ці резерви формуються за  рахунок витрат.

Приріст нових кредитів в  останні  роки  був значно менший, ніж до кризи і видавалися вони більш обачно. А отже і обсяги резервів  під такі кредити  потрібні значно менші, тому зменшилися загальні витрати. Знаючи цю правду, людина буде сприймати повідомлення про зростання прибутків з більш реалістичною  радістю. Особливо розуміючи, що ще далеко не під всі погані активи резерви вже сформовані.

 

2.  Про начебто залежність прибутків від доходів і обсягів кредитування в останні роки і стабільність банківської галузі.

В   кризовій економіці  зв’язок між доходами, прибутками банків  і обсягами  їхніх кредитів не є прямим і достатньо міцним. Рівень кореляції цих показників банківської діяльності з 2008 по 2012 роки або вкрай слабкий, або відсутній, як між прибутком(збитком) і обсягами виданих банками кредитів, що видно з цієї таблиці.

В ній   наведені показники діяльності комерційних банків: доходи,прибутки і кредити надані  в млрд.грн.  станом на початок кожного року.

Від чого ж в основному залежить прибуток банків в кризовий період? Від стану, від якості кредитного портфеля банків. Тобто від того, яка частина з виданих ними кредитів нормально обслуговується позичальниками. Зрозуміло, що в умовах економіки, яка падає економічний стан позичальників погіршується, а з цим погіршується сплата процентів за кредитами ( які були і залишаються основним джерелом банківських доходів) і погашення ними кредитів. Погіршується стан кредитного портфеля  банків, які  змушені збільшувати витрати на формування резервів під такі непрацюючі кредити. При цьому їхні прибутки, природно, падають, або з’являються збитки. Тобто в кризові  роки найбільший вплив на прибуток банків мали не доходи, не обсяги  виданих кредитів, а витрати. Цей фактор діє і в 2013 році.

  Вкрай слабке  зростання кредитування економіки, кредити надані з 2010 року по 2012 рік включно зросли на 9,1%,  падіння економіки  три  квартали підряд,  погіршення стану прибутковості підприємств, -  не можуть не впливати на  стабільність банківської галузі. Оптимістичні реляції про стабільність за таких умов – це є відхід від реальності, що під час кризи недопустимо.

            5 червня  в Інформагенстві «Українські новини» відбулась прес-конференція на тему “Реальний стан економіки і банківської галузі: підсумки, тенденції, прогнози. Законодавчі ризики”.  
          У прес-конференції взяли участь Президент АУБ Олександр Сугоняко та народний депутат України, заступник голови Комітету Вурховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів.

          За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко політичні, точніше владні ризики вкрай негативно впливають на економіку, а вона на банківську галузь. Три останні квартали має місце рецесія української економіки. Прогнози експертів і міжнародних фінансових організацій, рейтингових агентств  на 2013 рік несприятливі.
          За показником економічного ризику (економічна стабільність, економічні дисбаланси, кредитний ризик в економіці) наша банківська галузь має найгіршу оцінку – 10. За показниками галузевого ризику – 7. Сукупна оцінка,  по класифікації BICRA  рейтингової агенції Standard & Poor‘s, банківської галузі України  – 9. Це найгірша оцінка для всіх держав, що виникли на терені колишнього СРСР. Гірше нас лише Білорусь з 10 балами.
          Негативно відбилося і на економіці, і на банках утримання  стабільного курсу і низької інфляції, як стратегічних цілей влади останніх трьох років. Ці політичні цілі досягалися за рахунок утиску ліквідності в 2011 та 2012 роках, що призвело до суттєвого зростання  боргового навантаження на банки.  Якщо приріст процентних доходів за січ.- квіт. 2013 року в порівнянні з цим же періодом попереднього року  склав 8,3% , то приріст процентних витрат склав 21,9%. Така тенденція була закладена вже в останньому кварталі 2011 року і продовжувалася весь 2012 рік.
          Жорстка монетарна політика, дефляція, вкупі з одержавленим рекетом заморозили економіку. Проблеми бюджетні, боргові, платіжного балансу і курсу гривні влада вирішує шляхом нарощення боргу.
           Дуже високий кредитний ризик  в економіці не допускає її кредитування.  Приріст залучених банками коштів за чотири місяці ц.р.  склав  44,3 млрд. грн. Банки розмістили ці кошти в активах таким чином: кредити резидентам – 15,1 млрд. грн. (в т.ч. кредити виробничим галузям – 12 млрд. грн.); цінні папери – 28,2 млрд. грн. ( в т.ч. урядові – 22,8 млрд. грн.). Лише 27% приросту залучених коштів направлено банками у виробничі галузі. Це діагноз дуже серйозної хвороби і галузі і економіки, - стверджує Сугоняко.
          Частка проблемних  кредитів  галузі складає за даними  рейтингової агенції S&P складає 20%, Moody's – 35%. Показаний галуззю прибуток за 4 місяці п.р. в сумі 2,3 млрд. грн.  в основному сформований за рахунок зменшення витрат, а саме за рахунок зменшення  відрахувань в резерви під активні операції (2, 4 млрд. грн.) Президент АУБ звертає увагу суспільства, що на банківську галузь тисне ризик  девальвації гривні. Сальдо між валютними зобов’язаннями і валютними активами банків складає більше 6 млрд.$. При девальвації гривні банки будуть нести прямі збитки в залежності від глибини девальвації і розміру цього сальдо.
          Банківська галузь залучає вільні кошти у населення та підприємств і направляє їх в основному на  непродуктивне споживання уряду (ОВДП), або на кредитування споживання населення. А в економіці поглиблюється запустіння. Базова функція галузі – кредитування національного виробництва виконується незадовільно, тому що банківська галузь змушена кредитувати споживання, а не виробництво, де великі ризики.Реальна гривнева депозитна ставка за три роки зросла більше як у 7 разів – з 2,4% в 2009 році до майже 17% у 2012 р. Це говорить про штучний дефіцит гривні в цей період і зростання депозитних ризиків.
          За словами заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва, якість законодавчої роботи теж бажає кращого.Минуло 6 місяців від початку діяльності Верховної Ради України 7 скликання. А це дозволяє зробити перші висновки про ефективність роботи парламентарів, тенденції законотворчої роботи, деяку правову статистику.             Народні депутати попереднього скликання внесли більш, ніж 4 тисячі законопроектів, з яких ухваленими виявились близько 15%. При цьому законодавчі ініціативи Кабміну, НБУ та Президента особливою активністю і, найважливіше фаховістю, не відзначаються. На жаль, у Верховної Ради цього скликання ці тенденції продовжуються.
             - Як заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів та банківської діяльності, часто ознайомлююсь з поданими законопроектами, котрі не відповідають навіть вимогам законодавчої техніки, котрі не спрямовані на фундаментальні зміни, а є фрагментарними, інколи відверто лобістськими. Це стосується і законопроектів щодо вексельних розрахунків, і «оригінальні» урядові ініціативи щодо побудови механізмів і процедури роботи з державними гарантіями.             Існує й інша тенденція, коли провладні представники усіма силами шукають шляхи надходження додаткових коштів до бюджету, як результат і резонансні ініціативи щодо оподаткування переказів наших заробітчан, «утиски» валютних депозитів громадян, Проект закону «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення пенсійного забезпечення)»  тощо, - констатує парламентар.

 Прес-служба Асоціації українських банків

Для аналізу показників роботи банків Асоціація українських банків використала баланси 138 банків. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.01.2013 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 116 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування загальносистемних тенденцій з початку 2011 року.

      Загальний обсяг активів 138 банків станом на 01.01.2013 року становив 853,98 млрд. грн. По індикативній групі банків активи з початку року зросли на 64,86 млрд. грн., або на 8,03%. Обсяг активів в індикативній групі становить 77,41% банківської системи.
   

 Структура активів індикативної групи протягом року зазнала певних змін: зменшилася питома вага кредитів з 60,96% до 60,20% у загальному обсязі активів, цінних паперів з 7,31% до 6,74%, депозитів та кредитів в банках з 5,19% до 2,92% та  зросли інші активи з 9,63% до 11,84%, коррахунки з 10,05% до 11,28%.

     За станом на 01.01.2013 р. структура активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2012 року): 60,20% (60,96%) - кредитний портфель та лізинг; 11,28%(10,05%) -  коррахунки в інших банках; 6,74% (7,31%) - інвестиційний  портфель  (державні  цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 2,92% (5,19%) - депозити та кредити в інших банках; 4,08% (4,05%) - матеріальні та нематеріальні активи; 2,72%(2,61%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,22%(0,20%) - інвестиції капіталу; 11,84%(9,63%) – інші активи.

     Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування індикативної групи станом на 01.01.2013 р. була такою: кредити юридичним особам – 76,81%(72,97%) - склали 501,4 млрд. грн.; кредити фізичним особам – 19,17%(20,32%) – 125,1 млрд. грн.; кредити та депозити іншим банкам – 4,02%(6,70%) – 26,2 млрд. грн.

    Структура зобов’язань за рік також змінилася. При цьому зросла питома вага строкових коштів з 37,47% до 43,14% та знизилася частка коштів банків з 26,01% до 20,33% і коштів до запитання клієнтів з 21,15% до 19,29%.

      Станом на 01.01.2013 р. структура зобов’язань мала такий вигляд: 19,29%(21,15%)  - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 43‚14%(37,47%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 20‚33%(26,01%) - залучені строкові кошти банків; 1,85%(1,52%)  - коррахунки інших банків; 2,96%(3,43%) - субординована заборгованість;  4,69%(5,37%) – інші фінансові зобов’язання; 7,73%(5,05%) – інші зобов’язання.

      Обсяг  капіталу 138 банків на 01.01.2013 року становив 143 014,0 млн. грн., або 13 487,4 млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 126 578,7 млн. грн.

По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) станом на 1.01.2013 року становив 125 574,3 млн. грн. З початку року зростання капіталу цих банків становило  12 347,3 млн. грн. або 10,90%.

       Результат діяльності за 2012 рік 138 банків становив  5 426,5 млн. грн.

       В індикативній групі банків прибуток за 2012 рік становив 4 361,2 млн. грн., тоді як у 2011 році ці банки мали 1 634,1 млн. грн. прибутку .

     За станом на 01.01.2013 р. структура доходів (в дужках – значення на 01.01.12 року): 76,33% (77,95%) - процентні, 13,38% (12,06%) - комісійні, 10,29% (9,99%) - інші.

     Структура процентних доходів: 60,86(58,03%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 20,62% (22,15% )- від кредитів фізичним особам; 6,84% (6,10%) - від цінних паперів; 2,93% (2,64%) - від розміщення коштів у інших банках; 8,76% (11,08%) - від інших операцій.

     Структура витрат: 48,37% (43,97%) - процентні витрати, 2,07% (2,01%) - комісійні витрати; 34,19% (34,87%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренду приміщення, утримання охорони тощо), 15,36% (19,16%) – створення резервів.

     Структура процентних витрат: 44,02% (39,50%) - за коштами фізичних осіб; 12,90% (13,12%) - за коштами інших банків; 14,35% (11,10%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 1,61% (0,93%) - від цінних паперів; 6,60% (7,79%) - за коштами, залученими від НБУ; 4,36% (5,63%) - від коштів небанківських фінансових структур; 16,15% (21,84%) - за іншими операціями.

Прес-служба
Асоціації українських банків
 

З глибоким сумом повідомляємо, що 21 травня 2012 року на 88-році пішов з життя знаний працівник банківської системи України, секретар Ради АУБ та референт-консультант Президента АУБ  Мельник  Василь Ферапонтович.

Це велика втрата для колективу АУБ та для банківської спільноти України.

Мельник В.Ф. пройшов складний і довгий життєвий шлях, брав участь як рядовий солдат у Великій Вітчизняній Війні. Закінчивши у повоєнний час Одеський фінансовий інститут, почав працювати на фінансових та економічних посадах, відновлюючи економіку країни. На всіх посадах, які займав Василь Ферапонтович Мельник, він працював з притаманними йому сумлінністю, високим професіоналізмом та відповідальністю. Був надзвичайно наполегливим та цілеспрямованим у вирішенні поставлених завдань.

Він працював на різних посадах в Держбанку колишнього СРСР, пройшовши шлях від рядового економіста до начальника Управління кредитування важкої промисловості Республіканської контори Держбанку СРСР.

Брав активну участь у започаткуванні національної банківської системи в період трансформації решток банківської системи колишнього СРСР в самостійну банківську галузь незалежної України.

З 1990 року – перший заступник голови правління Укрбудмбанку

З 1995 року – заступник начальника Управління  в Асоціації українських банків

Був одним з ініціаторів створення та організації Асоціації українських банків – одного з перших в Україні професійних об'єднань, яке протягом понад 20 років активно і конструктивно відстоює інтереси українських комерційних банків. Він вніс вагомий внесок у становлення Асоціації, визнання її як  високопрофесійного та ефективного об'єднання.

Василь Ферапонтович передав свій значний життєвий та професійний досвід багатьом поколінням молодих банкірів, щиро і беззастережно допомагав набути необхідні професійні навички, був мудрим, терплячим та добрим вчителем. Виховав двох синів.
Світла пам'ять про Василя Ферапонтовича Мельника назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.

Бюрократичні складності обміну валют штовхнуть масового клієнта обмінних пунктів в тіньовий сектор валютного ринку. Так що міліції буде “робота”.

2.Чи законним, з точки зору АУБ, є новий порядок обміну валюти, і нормативні акти, якими він запроваджений? Чи порушує цей порядок права банків?

Я не думаю, що юридичні служби НБУ могли допустити порушення закону. Цей нормативний акт законний. Але те, що він суперечить загальнодержавній стратегії на дерегуляцію, це очевидно. Замість того, щоб робити дерегуляцію, ці нормативні акти роблять ререгуляцію. По-суті, це посилення адміністративного контролю за конкретними операціями і ускладнення цих операцій.
Я не можу сказати, що цей нормативний акт порушує права банків. Але він створює додаткові проблеми.

3.Чи порушує новий порядок обміну валюти права громадян на банківську таємницю та захист персональних даних?

Якщо  новий порядок порушує права громадян, то він може бути відмінений судом, до якого б звернулися клієнти банків. Цей порядок не зобов'язує банки надавати інформацію про валютні операції клієнтів в порушення банківської таємниці. Він не робить ці операції відкритими, не відміняє статтю, яка регулює банківську таємницю. Але при цьому, безумовно, виникають ризики торгівлі цією інформацією, яка виникає в агентських і не агентських обмінних пунктах. Це додаткові ризики для громадян.

4. Як вплине на обсяги валютно-обмінних операцій банків збільшення норми максимального продажу наявної валюти одній особі протягом робочого дня?

На обсяги не вплине. Якщо людина надумала продати чи купити валюту в обсязі більше ніж дозволялося раніше, або зараз, вона поділить це на декілька частин і обміняє в декількох банках. Тобто я хочу сказати, що збільшення максимального продажу готівкової валюти однієї особи ніяк не вплине на обсяги. На обсяги впливає попит на валюту чи гривню. Якщо хтось думає, що такими заходами зможуть зменшити попит на валюту – нічого подібного. Хоча під час валютної паніки це може якось зменшити обсяги обміну валют через згадані бюрократичні проблеми, що продукує документ.

5. Що дасть банкам норма, яка дозволя\ фізособам здійснювати Что даст банкам норма, позволяющая физлицам осуществлять валютно-обмінні операції через банкомати?

Це ще одна можливість, з одного боку, дещо зменшити кількість працівників банку, поставивши банкомат (і згодом він себе окупить), чи може використати наявні банкомати для цієї операції - тут може бути економія. Але, якщо банк хоче спеціально для цих операцій придбати банкомати, то тут будуть витрати, які лише згодом можуть окупитися.  Тобто говорити, що це якось радикально впливає на економіку цих операцій, немає підстав. Цей захід скоріше нейтральний в частині діяльності банків. Вплив незначний.

6. Чи означає вступ в силу постанови скорочення тіньового сегменту валютно-обмінних операцій?

Навпаки – набрання чинності цієї Постанови може збільшити тіньовий сегмент. Ті люди, які не хочуть, щоб їх прізвища з'явилися у відповідних  службах банків, НБУ, не підуть в обмінні пункти, а підуть в тінь. Тож міліції треба готуватись до “боротьби”  з тіньовими валютними операціями. 

7. Чи можливо цією постановою реально протидіяти відмивання грошей?

Валютно-обмінні операції не є операціями, які  можуть носити характер відмивання коштів. Тут заміна однієї готівкової валюти на іншу. Відмивання “брудних” коштів може виявлятися в процесі переведення готівки в без готівку.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Національний банк України постановою № 278 "Про затвердження змін до Інструкції про порядок організації і здійснення валютно-обмінних операцій на території України", яка набуває чинності з 23 вересня, змінив умови здійснення валютно-обмінних операцій фізичними особами. Ці нововведення коментує Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

24 червня 2011 р. відбудеться XV звітно-виборчий З'їзд Асоціації українських банків. Станом на 10.00 23 червня підтвердили свою участь та сплатили внески на участь у З’їзді 87 банків, що складає майже 80 % від загальної кількості членів АУБ.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко провів робочу зустріч з Першим заступником Голови Національного банку України Юрієм Колобовим та Заступником Голови НБУ Ігорем Соркіним. Під час зустрічі було обговорено питання співпраці І-го і ІІ-го рівнів банківської системи та деякі питання законодавчого забезпечення діяльності банків.

Ви, шановний Станіславе Михайловичу, своє свідоме трудове життя присвятили банківській справі і досягли значних вершин на цьому шляху. Тепер, уже у якості народного депутата України, Ваші наполегливі зусилля, спрямовані на посткризове відновлення національної банківської галузі, захист її прав, інтересів, що визнається  банківською громадськістю. У День Вашого ювілею зичимо Вам, шановний Станіславе Михайловичу, міцного здоров'я, значних успіхів у Вашій громадській та політичній діяльності, сімейного щастя і благополуччя!