Новини АУБ

Для аналізу показників роботи банків Асоціація українських банків використала баланси 138 банків. За одержаними балансами виконано розрахунки ряду показників за станом на 01.01.2013 року, які представлені у 6 таблицях, у тому числі по індикативній групі банків, до якої увійшло 116 банків, зроблені розрахунки у динаміці для з’ясування загальносистемних тенденцій з початку 2011 року.

      Загальний обсяг активів 138 банків станом на 01.01.2013 року становив 853,98 млрд. грн. По індикативній групі банків активи з початку року зросли на 64,86 млрд. грн., або на 8,03%. Обсяг активів в індикативній групі становить 77,41% банківської системи.
   

 Структура активів індикативної групи протягом року зазнала певних змін: зменшилася питома вага кредитів з 60,96% до 60,20% у загальному обсязі активів, цінних паперів з 7,31% до 6,74%, депозитів та кредитів в банках з 5,19% до 2,92% та  зросли інші активи з 9,63% до 11,84%, коррахунки з 10,05% до 11,28%.

     За станом на 01.01.2013 р. структура активів мала такий вигляд (у дужках – значення на 01.01.2012 року): 60,20% (60,96%) - кредитний портфель та лізинг; 11,28%(10,05%) -  коррахунки в інших банках; 6,74% (7,31%) - інвестиційний  портфель  (державні  цінні папери та вкладення в акції інших підприємств); 2,92% (5,19%) - депозити та кредити в інших банках; 4,08% (4,05%) - матеріальні та нематеріальні активи; 2,72%(2,61%) - готівка, чеки та банківські метали; 0,22%(0,20%) - інвестиції капіталу; 11,84%(9,63%) – інші активи.

     Структура кредитного портфеля за об’єктами кредитування індикативної групи станом на 01.01.2013 р. була такою: кредити юридичним особам – 76,81%(72,97%) - склали 501,4 млрд. грн.; кредити фізичним особам – 19,17%(20,32%) – 125,1 млрд. грн.; кредити та депозити іншим банкам – 4,02%(6,70%) – 26,2 млрд. грн.

    Структура зобов’язань за рік також змінилася. При цьому зросла питома вага строкових коштів з 37,47% до 43,14% та знизилася частка коштів банків з 26,01% до 20,33% і коштів до запитання клієнтів з 21,15% до 19,29%.

      Станом на 01.01.2013 р. структура зобов’язань мала такий вигляд: 19,29%(21,15%)  - кошти клієнтів до запитання (розрахункові та поточні рахунки); 43‚14%(37,47%) - строкові кошти клієнтів (депозити нефінансових установ та фізичних осіб); 20‚33%(26,01%) - залучені строкові кошти банків; 1,85%(1,52%)  - коррахунки інших банків; 2,96%(3,43%) - субординована заборгованість;  4,69%(5,37%) – інші фінансові зобов’язання; 7,73%(5,05%) – інші зобов’язання.

      Обсяг  капіталу 138 банків на 01.01.2013 року становив 143 014,0 млн. грн., або 13 487,4 млн. ЄВРО. Обсяг сплаченого статутного капіталу становив 126 578,7 млн. грн.

По індикативній групі банків обсяг капіталу (без субординованого боргу) станом на 1.01.2013 року становив 125 574,3 млн. грн. З початку року зростання капіталу цих банків становило  12 347,3 млн. грн. або 10,90%.

       Результат діяльності за 2012 рік 138 банків становив  5 426,5 млн. грн.

       В індикативній групі банків прибуток за 2012 рік становив 4 361,2 млн. грн., тоді як у 2011 році ці банки мали 1 634,1 млн. грн. прибутку .

     За станом на 01.01.2013 р. структура доходів (в дужках – значення на 01.01.12 року): 76,33% (77,95%) - процентні, 13,38% (12,06%) - комісійні, 10,29% (9,99%) - інші.

     Структура процентних доходів: 60,86(58,03%) - від кредитів суб’єктам господарювання (юридичним особам); 20,62% (22,15% )- від кредитів фізичним особам; 6,84% (6,10%) - від цінних паперів; 2,93% (2,64%) - від розміщення коштів у інших банках; 8,76% (11,08%) - від інших операцій.

     Структура витрат: 48,37% (43,97%) - процентні витрати, 2,07% (2,01%) - комісійні витрати; 34,19% (34,87%) - інші витрати (витрати на утримання персоналу, оренду приміщення, утримання охорони тощо), 15,36% (19,16%) – створення резервів.

     Структура процентних витрат: 44,02% (39,50%) - за коштами фізичних осіб; 12,90% (13,12%) - за коштами інших банків; 14,35% (11,10%) - за залученими коштами суб’єктів господарювання (юридичних осіб); 1,61% (0,93%) - від цінних паперів; 6,60% (7,79%) - за коштами, залученими від НБУ; 4,36% (5,63%) - від коштів небанківських фінансових структур; 16,15% (21,84%) - за іншими операціями.

Прес-служба
Асоціації українських банків
 

З глибоким сумом повідомляємо, що 21 травня 2012 року на 88-році пішов з життя знаний працівник банківської системи України, секретар Ради АУБ та референт-консультант Президента АУБ  Мельник  Василь Ферапонтович.

Це велика втрата для колективу АУБ та для банківської спільноти України.

Мельник В.Ф. пройшов складний і довгий життєвий шлях, брав участь як рядовий солдат у Великій Вітчизняній Війні. Закінчивши у повоєнний час Одеський фінансовий інститут, почав працювати на фінансових та економічних посадах, відновлюючи економіку країни. На всіх посадах, які займав Василь Ферапонтович Мельник, він працював з притаманними йому сумлінністю, високим професіоналізмом та відповідальністю. Був надзвичайно наполегливим та цілеспрямованим у вирішенні поставлених завдань.

Він працював на різних посадах в Держбанку колишнього СРСР, пройшовши шлях від рядового економіста до начальника Управління кредитування важкої промисловості Республіканської контори Держбанку СРСР.

Брав активну участь у започаткуванні національної банківської системи в період трансформації решток банківської системи колишнього СРСР в самостійну банківську галузь незалежної України.

З 1990 року – перший заступник голови правління Укрбудмбанку

З 1995 року – заступник начальника Управління  в Асоціації українських банків

Був одним з ініціаторів створення та організації Асоціації українських банків – одного з перших в Україні професійних об'єднань, яке протягом понад 20 років активно і конструктивно відстоює інтереси українських комерційних банків. Він вніс вагомий внесок у становлення Асоціації, визнання її як  високопрофесійного та ефективного об'єднання.

Василь Ферапонтович передав свій значний життєвий та професійний досвід багатьом поколінням молодих банкірів, щиро і беззастережно допомагав набути необхідні професійні навички, був мудрим, терплячим та добрим вчителем. Виховав двох синів.
Світла пам'ять про Василя Ферапонтовича Мельника назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.

Бюрократичні складності обміну валют штовхнуть масового клієнта обмінних пунктів в тіньовий сектор валютного ринку. Так що міліції буде “робота”.

2.Чи законним, з точки зору АУБ, є новий порядок обміну валюти, і нормативні акти, якими він запроваджений? Чи порушує цей порядок права банків?

Я не думаю, що юридичні служби НБУ могли допустити порушення закону. Цей нормативний акт законний. Але те, що він суперечить загальнодержавній стратегії на дерегуляцію, це очевидно. Замість того, щоб робити дерегуляцію, ці нормативні акти роблять ререгуляцію. По-суті, це посилення адміністративного контролю за конкретними операціями і ускладнення цих операцій.
Я не можу сказати, що цей нормативний акт порушує права банків. Але він створює додаткові проблеми.

3.Чи порушує новий порядок обміну валюти права громадян на банківську таємницю та захист персональних даних?

Якщо  новий порядок порушує права громадян, то він може бути відмінений судом, до якого б звернулися клієнти банків. Цей порядок не зобов'язує банки надавати інформацію про валютні операції клієнтів в порушення банківської таємниці. Він не робить ці операції відкритими, не відміняє статтю, яка регулює банківську таємницю. Але при цьому, безумовно, виникають ризики торгівлі цією інформацією, яка виникає в агентських і не агентських обмінних пунктах. Це додаткові ризики для громадян.

4. Як вплине на обсяги валютно-обмінних операцій банків збільшення норми максимального продажу наявної валюти одній особі протягом робочого дня?

На обсяги не вплине. Якщо людина надумала продати чи купити валюту в обсязі більше ніж дозволялося раніше, або зараз, вона поділить це на декілька частин і обміняє в декількох банках. Тобто я хочу сказати, що збільшення максимального продажу готівкової валюти однієї особи ніяк не вплине на обсяги. На обсяги впливає попит на валюту чи гривню. Якщо хтось думає, що такими заходами зможуть зменшити попит на валюту – нічого подібного. Хоча під час валютної паніки це може якось зменшити обсяги обміну валют через згадані бюрократичні проблеми, що продукує документ.

5. Що дасть банкам норма, яка дозволя\ фізособам здійснювати Что даст банкам норма, позволяющая физлицам осуществлять валютно-обмінні операції через банкомати?

Це ще одна можливість, з одного боку, дещо зменшити кількість працівників банку, поставивши банкомат (і згодом він себе окупить), чи може використати наявні банкомати для цієї операції - тут може бути економія. Але, якщо банк хоче спеціально для цих операцій придбати банкомати, то тут будуть витрати, які лише згодом можуть окупитися.  Тобто говорити, що це якось радикально впливає на економіку цих операцій, немає підстав. Цей захід скоріше нейтральний в частині діяльності банків. Вплив незначний.

6. Чи означає вступ в силу постанови скорочення тіньового сегменту валютно-обмінних операцій?

Навпаки – набрання чинності цієї Постанови може збільшити тіньовий сегмент. Ті люди, які не хочуть, щоб їх прізвища з'явилися у відповідних  службах банків, НБУ, не підуть в обмінні пункти, а підуть в тінь. Тож міліції треба готуватись до “боротьби”  з тіньовими валютними операціями. 

7. Чи можливо цією постановою реально протидіяти відмивання грошей?

Валютно-обмінні операції не є операціями, які  можуть носити характер відмивання коштів. Тут заміна однієї готівкової валюти на іншу. Відмивання “брудних” коштів може виявлятися в процесі переведення готівки в без готівку.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Національний банк України постановою № 278 "Про затвердження змін до Інструкції про порядок організації і здійснення валютно-обмінних операцій на території України", яка набуває чинності з 23 вересня, змінив умови здійснення валютно-обмінних операцій фізичними особами. Ці нововведення коментує Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

24 червня 2011 р. відбудеться XV звітно-виборчий З'їзд Асоціації українських банків. Станом на 10.00 23 червня підтвердили свою участь та сплатили внески на участь у З’їзді 87 банків, що складає майже 80 % від загальної кількості членів АУБ.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко провів робочу зустріч з Першим заступником Голови Національного банку України Юрієм Колобовим та Заступником Голови НБУ Ігорем Соркіним. Під час зустрічі було обговорено питання співпраці І-го і ІІ-го рівнів банківської системи та деякі питання законодавчого забезпечення діяльності банків.

Ви, шановний Станіславе Михайловичу, своє свідоме трудове життя присвятили банківській справі і досягли значних вершин на цьому шляху. Тепер, уже у якості народного депутата України, Ваші наполегливі зусилля, спрямовані на посткризове відновлення національної банківської галузі, захист її прав, інтересів, що визнається  банківською громадськістю. У День Вашого ювілею зичимо Вам, шановний Станіславе Михайловичу, міцного здоров'я, значних успіхів у Вашій громадській та політичній діяльності, сімейного щастя і благополуччя!

Асоціація українських банків вимагає скасування невластивих контрольних функцій, покладених Податковим кодексом на банки. У цьому АУБ єдина з Національним банком України, який запропонував  профільному парламентському Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики при внесенні змін до Податкового кодексу України виключити з нього абзац другий п.69.6 пункту 69.

В Асоціації українських банків на прохання Німецької консультативної групи з питань економічних реформ в Україні відбулася зустріч з членом Німецької консультативної групи, консультантом «Берлін Економікс» Робертом Кірхнером. З боку АУБ у зустрічі взяли участь Перший Віце-президент АУБ Володимир Бондар, директор Департаменту з питань нагляду та регулювання банківської діяльності Ірина Самойлова, директор Інформаційно-аналітичного центру Володимир Кучерук.

Рішенням Вищої атестаційної комісії України Голові Ради Асоціації українських банків, народному депутату України Станіславу Аржевітіну присвоєно науковий ступінь доктора економічних наук. Тема докторської дисертації, по якій захищався Аржевітін С.М., - «Грошово-кредитні відносини в розвитку економіки України» (спеціальність «Гроші, фінанси і кредит»). Захист докторської дисертації здійснено на спеціалізованій вченій раді Київського національного економічного університету ім.В.Гетьмана.

Розробка законопроекту на захист прав кредиторів була ініційована АУБ разом із представниками комерційних банків у рамках робочої групи, створеної Національним банком України на виконання п.4 Постанови Правління Національного банку України «Про стимулювання кредитування економіки України» № 650 від 03.11.2009р.

В Асоціації українських банків на прохання Представництва Світового банку в Україні відбулась зустріч з експертом Світового банку з питань банкрутства та реструктуризації корпоративного сектору Гордоном Джонсоном (США). З боку АУБ у зустрічі взяли участь директор Департаменту з питань нагляду та регулювання банківської діяльності Ірина Самойлова, голова Ради юристів при АУБ Анатолій Жуков, заступник директора Інформаційно-аналітичного центру АУБ Ігор Руденко.

Банківські асоціації Азербайджану, України, Туреччини, Грузії, Киргистану і Таджикистану створили Центрально-євразійську банківську федерацію (ЦЕБФ). На перших Загальних Зборах ЦЕБФ, які пройшли в м. Баку (Азербайджан) 27 травня 2011 р., були підведені підсумки спільної роботи над установчими документами і офіційною реєстрацією Федерації, а також обрано її керівництво.