Новини АУБ

3 квітня 2014 року

Нова влада країни  виголошує гасла про  «повне перезавантаження всіх  гілок влади»,  приймає закон   «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»,  запроваджує додаткові фіскальні навантаження  на бізнес і населення тощо,  не усвідомлюючи того, що  відновлення  економіки без   повномасштабного залучення оздоровленої банківської системи України в цей процес неможливе.

Банківська спільнота, знаючи реальний стан економіки,  мала намір  посилити спільні дії з Національним банком України, направлені на оздоровлення банківської системи, посилення її ролі в економічному житті країни та  забезпечення незалежності НБУ, делегуючи свого представника  банкіра-професіонала,    до складу Ради НБУ. Очевидною була необхідність публічного обговорення кандидатур у стратегічно важливий орган, яким має бути Рада Національного банку України. Нажаль, і нова  влада     проігнорувала голос банківської   галузі і громадськості. Знову кулуарна  метушня замість прозорості і відкритості,   що  обіцяли сьогоднішні зверхники Майдану.

Представники трьох  банківських асоціацій -  Асоціації українських банків,  Українського Кредитно – Банківського Союзу, Незалежної асоціації банків України, які представляють   другий рівень банківської системи,   звернулася до Верховної Ради України, Голови Національного банку України з   клопотанням щодо включення їхнього представника  до складу Ради НБУ.   В проектах рішень Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з цього питання, як  нас запевняли члени Комітету  та члени інших фракцій, де обговорювались кандидати, представник від банківських асоціацій був включений до  списку осіб, що подавались на розгляд Верховної Ради України і до його   кандидатури   не було жодних зауважень. Проте в списках для голосування його прізвища не виявилося… Такі  непрозорі рішення в стінах Верховної Ради України свідчать про відсутність очікуваних громадськістю, Майданом і Віче  змін в законодавчому органі країни  і продовження  наперсточникових рухів у виконанні  вже інших парламентських диригентів в інтересах  вже іншого клану, який опановує владну вертикаль.   

В галузі не дуже надіялися  на  обіцяні зміни і розуміють, що боротьба за справжню Україну і її економічне відновлення   триває.

          О. Сугоняко, президент Асоціації   українських  банків                                 

Асоціація українських банків глибоко занепокоєна озвученими намірами нової влади ввести в найкоротші терміни оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих ними з банківських депозитів.

            Ми з розумінням відносимось до необхідності пошуку додаткових джерел наповнення державного бюджету в умовах падіння економіки, підтримуємо ідею звільнення від даного податку незаможних верст населення.

            Разом з тим наголошуємо, що швидке і технологічно не відпрацьоване запровадження цього податку несе в собі потенційні загрози, неспівставні  за наслідками із очікуваними надходженнями до бюджету.

            По-перше, викликаний об’єктивними причинами суттєвий відтік вкладів із банківської системи наразі не подолано, а такий дестимулюючий вкладників захід лише посилить цю негативну тенденцію. В цих умовах вирішення гострої проблеми забезпечення ліквідності банківської системи можливе лише за рахунок неконтрольованої грошової емісії, наслідки якої Україна вже переживала в 90-х роках минулого сторіччя.

            По-друге, цілком вірогідно очікувати, що з метою недопущення загострення проблеми відтоку вкладів банки будуть змушені компенсувати фінансові витрати вкладників за рахунок підвищення процентних ставок по депозитах, що автоматично призведе до зростання кредитних ставок, які і так на сьогодні є непід’ємні для реальної економіки.

            Потребує чіткого врегулювання і проблема адміністрування запроваджуваного податку, оскільки в разі його здійснення банками, як податковими агентами, в розрізі кожного окремого вкладника повністю втрачає свій сенс поняття банківської таємниці – запоруки нормального функціонування банківської системи в будь-якій країні. На наше глибоке переконання, персоніфіковане обрахування суми податку має здійснювати банківська установа по місцю відкриття депозитного рахунку з подальшим перерахуванням загальної суми належного податку в цілому по установі до податкового органу за місцем знаходження цієї установи.

            Здійснення банками функції адміністрування даного податку потребує суттєвих додаткових витрат на відповідне обладнання і програмне забезпечення, часу на його розробку і запуск.

            Враховуючи вищенаведене, Асоціація українських банків вважає необхідним утриматись від негайного запровадження цього податку, принаймні до повернення в систему вилучених вкладів.

            Ставку податку вважаємо за доцільне встановити на першому етапі в розмірі 5 відсотків з подальшим підвищенням до рівня за іншими видами оподатковуваних доходів.

            Ми переконані, що недопущення будь-яких рішень та дій, що можуть призвести до подальшого розбалансування економічної системи України, є і буде пріоритетом державних органів.

12 березня 2014 року в Асоціації українських банків відбулася зустріч керівництва Асоціації із представниками ряду урядових організацій США, зокрема Департаменту юстиції, Казначейства, Економічного відділу Посольства США в Україні, яка проведена за їхньою ініціативою.

         Місія перебуває в Україні з метою сприяння уряду, Національному банку і правоохоронним органам України у розслідуванні фінансових злочинців в Україні в т.ч. і з використанням банків, моніторингу фінансового сектору, надання технічної допомоги у виявленні схем незаконного виводу за межі України активів.

         Президент АУБ поінформував гостей про основні виклики і проблеми, з якими зіткнулась національна банківська система в останні роки, висловив своє бачення стратегічних питань реформування галузі з метою її повноцінного функціонування та сприяння економічному розвитку держави. Акцентувалась також увага на необхідності відновлення моралі і етики в діяльності всіх економічних агентів, включаючи комерційні банки, що дозволить відновити довіру в суспільстві.

         Представники американської сторони висловили побажання продовжити співпрацю, в чому з ними солідарне керівництво АУБ.

Панове!

Україна може бути ввергнута в хаос і розділена. Вартість активів при тому різко зменшиться, а  згодом і їхні фізичні  розміри   у кожного з Вас. Це не може радувати ні Вас, ні українських громадян.

 Висловлені деким з Вас думки про сильну, незалежну і цілісну Україну давали надію, бо це думки людей масштабу країни.   Підтримка цілісності країни відповідає  прагненням абсолютної більшості її  громадян. Цього прагне Майдан, а точніше повсталий проти кримінальної влади народ і Сходу і Заходу України,  і Криму також.

Проте у своїх діях останнього часу  Ви не змогли втриматися на цьому високому, загальноукраїнському  рівні  і   опустилися на  рівень, на якому ви звикли приймати рішення і діяти, – рівень окремого інтересу. Це торкається і затримки Януковича,  керівників відомих міністерств і відомств, яким дозволено було зникнути. Тепер північний сусід використовує ці помилки. Це торкається і формування слабкої нової влади, відмовившись від використання всього наявного професійного потенціалу, який є в Україні. Це загрожує тій самій цілісності країни, якої ми всі  разом з Вами прагнемо. Ви частина країни, а думали, як щось чуже і відокремлене від неї.

Труднощі перед країною неймовірні, війна на порозі. Але Україна ще може їх подолати, якщо об‘єднається.    Майдан, влада, народ, олігархи – це не щось відокремлене одне від одного…  Це  органи  одного організму, який називається – Україна. Представники різних цих органів вже проявили здатність думати і діяти  на рівні інтересів цілого – країни. Але окремо. Не разом. Не узгоджено.

Ми бачили   жертовність  героїв Майдану задля України в боротьбі зі зло-чинцями  у владі, бачили реалізовану волю Майдану у відновленні вкраденої Януковичем Конституції. Ми бачили прояви Вашого інтересу у збереженні цілісності України: у поведінці народних депутатів та керівників місцевих органів влади, що належали до Партії Регіонів. Це проявилося і в поведінці ЗМІ.

 Дієва, функціональна суспільна єдність може постати лише на ПРАВДІ, розуміння чого було проявлено також і з Вашого боку.

  Якщо в Україні оперативно вдасться консолідувати наявні волю, інтелект, інформаційні і матеріальні ресурси на збереження цілісності і незалежності України; консолідувати можливості Ваші, Майдану, народу, влади, - то держава дасть гідну відповідь на виклик історії. Так народжуються,  постають сильні держави.

Потрібні Ваші спільні слова і дії, що демонструють Вашу єдність з Майданом, народом у прагненні до сильної, незалежної, цілісної України, що Ви готові внести свій вклад в досягненні цих цілей. Це потрібно нам, нашому спільному дому. В цьому я бачу гарантію недопущення хаосу в країні і  можливості для підтримки нашої держави  дружніми країнами.

 Нам потрібно зшити Україну, стати на ноги, керуючись Божими настановами. Потім, після становлення суб’єкта міждержавних  відносин, будемо думати і говорити про інтеграційні процеси.

 Олександр Сугоняко                            1 березня 2014 року

Асоціація українських банків з глибоким сумом сповіщає , що  24.12.2013 року на 56-му році  пішла з життя Самойлова Ірина Вікторівна, директор Департаменту з питань нагляду та регулювання банківської діяльності Асоціації українських банків.

За період роботи в Асоціації, з травня 1995 року по квітень 2013 року, Ірина Вікторівна повністю віддавала себе роботі, служінню інтересам банківської системи України.  Її високий професіоналізм, компетентність, наполегливість, відповідальність та принциповість, людяність і чесність   викликали повагу і любов колег.

Світла пам’ять про Ірину Вікторівну назавжди залишиться в наших серцях.

Колектив АУБ висловлює щире співчуття рідним, близьким і знайомим покійної Самойлової І.В.

5 грудня 2013 року в Києві відбулась прес-конференція на тему "Підсумки діяльності банківської галузі за 10 місяців. Вплив нинішньої політичної ситуації на фінансово-банківський сектор". Спікерами заходу були президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко і народний депутат, заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Степан Кубів.

Зокрема, під  час прес-конференції  президент АУБ Олександр Сугоняко наголосив, що для того, щоб адекватно оцінити діяльність банківської галузі за 10 місяців, потрібно в основних рисах оцінити стан економічного середовища, в якому вона працює.

Тут головними індикаторами є:

1)      ВВП протягом вже п‘яти кварталів падає. За рік, за нашими підрахунками, ВВП впаде не менше, як на 0,4%.

2) Протягом сімнадцяти місяців падає промисловість. І за 10 міс. п.р. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року падіння склало 5,2%, в тому числі металургія -5,9%, машинобудування -13,6%, хімічна промисловість-19,4%, харчова -5,7%. Падіння індексу будівельної продукції склало -16,3%. Зростання показало сільське господарство (9.5%), подякуємо природі, і роздрібний товарооборот (109,5%), подякуємо уряду за поставки імпорту, придушення ним нацвиробника і життя в борг. Зростання зарплат і соцвиплат при падінні економіки і нарощенні держборгу  ( його приріст з початку року - 4,4 млрд.$).

3)  Очікуване недовиконання дохідної частини держбюджету  складає   більше 30 млрд.грн., при запланованому дефіциті – 50 млрд.грн. Такі перспективи на дефіцит бюджету.

4) Стан платіжного балансу країни. Для країни, яка має від’ємну і міжнародну інвестиційну позицію з мінусом і негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, тримати стабільним курс означає  потрапляти у все більшу і більшу боргову залежність. Щоб перекрити це негативне сальдо потрібні прямі інвестиції в країну, а вони зменшилися на майже 3млрд.$ в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, що говорить про двократне погіршення інвестиційного клімату в нашій економіці за цей період.  При 12,3 млрд.$ негативному  сальдо поточного рахунку 2,4 млрд.$ прямих  іноземних інвестицій його не перекривають. Перекривають борги і так званий «інший капітал», де значна частина - товарні кредити.

Сугоняко переконаний, що, не дивлячись на такі показники економіки, банківська галузь жива. Її функціонування   в поточному році здійснювалось в більш сприятливих монетарних умовах: грошова база збільшилась за 10 місяців на 42,5 млрд.грн. (17,3%), грошова маса – на 143,6 млрд.грн. (19,7%), що є свідченням пом'якшення грошово-кредитної політики НБУ і її часткову переорієнтацію в бік стимулюючої.

Відповідно помітно покращилась ситуація з внутрішньою (гривневою) ліквідністю (залишки коштів банків на рахунках в НБУ збільшились на 6,2 млрд.грн., або 18,5%, суттєво знизились ставки на міжбанківському кредитному ринку).

Разом з тим, суттєво зросло від'ємне  значення показника «Чисті зовнішні активи» по системі комерційних банків (із -45,5 млрд.грн. на кінець 2010 р. до -62,5 млрд.грн. на кінець жовтня 2013 р.), що в певній  мірі віддзеркалює посилення негативних тенденцій із станом поточного рахунку платіжного балансу. При цьому переказні депозити вітчизняних банків в іноземних банках (фактично – коррахунки) зменшились на 17,8 млрд.грн. (21,5%).

Депозити резидентів в українських банках зросли за 10 місяців на 75,4 млрд.грн. (13,2%), в тому числі депозити домогосподарств на 65,7 млрд.грн. (17,8%).

Кредитний портфель (без міжбанку і нерезидентів) зріс спочатку року на 57,2 млрд. грн. (7%), в тому числі кредити нефінасовим корпораціям – на 49,9 млрд.грн. (8,2%), домогосподарствам – на 6,6 млрд.грн. (3,5%). Звертає увагу  на те, що в домогосподарствах відбулося збільшення заборгованості в сегменті споживчого кредитування на 11,3 млрд.грн. (9,1%) при одночасному падінні на 5,2 млрд. грн. (8,9%) кредитів на придбання і будівництво нерухомості (житла).

Що стосується кредитування не фінансових корпорацій слід відзначити збереження і навіть посилення домінуючого положення торгівлі на фоні решти секторів економіки: тут приріст кредитів склав 24,3 млрд.грн. (11%) з 49,9 млрд. (8,2%) в цілому по не фінансових корпораціях, що не радує нас. (Для порівняння: приріст кредитування всіх галузей переробної промисловості склав 7,8 млрд.грн. (6,2%)).

Урядові облігації в портфелі комерційних банків зросли за 10 місяців майже на 23 млрд. грн. (37,5%), а в портфелі НБУ – на 39,8 млрд.грн. (39,8%).

На думку президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, наведені цифри свідчать, що пріоритетним напрямком використання залучених банками ресурсів, на жаль, залишається кредитування сфери торгівлі, Уряду, споживчих потреб населення. Виробничі   галузі  адекватної кредитної підтримки не одержують. Це суровий висновок.

Доходи банків в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 11,3 млрд.грн. (9,1%), а витрати – на 13 млрд.грн. (10,8%), внаслідок чого прибуток знизився на 1,7 млрд.грн. (45%). В складі витрат відрахування на формування резервів майже не змінились (20,3 млрд.грн. проти 21 млрд.грн.), що вказує на неподолання проблем із якістю кредитного портфелю.

Щодо впливу  політичної активності громадян на банківську галузь і курс гривні.

  Упродовж вже майже двох тижнів мільйони українців живуть громадськими протестами. Але всі розуміють, що фінансово-банківський сектор є надзвичайно важливим для кожного громадянина, і його не варто випускати з поля зору.

На думку заступника Голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Степана Кубіва, громадські протести, які охопили країну останні два тижні, не повинні відбитися на якості роботи банківської системи й на курсі національної валюти. Нацбанк має достатньо важелів, щоб забезпечити стабільну роботу банківського сектору й не допустити значних коливань курсу гривні.

- Прямого і негайного  впливу політичних процесів на економіку, платіжний баланс і банки немає. Економіка, банки, платіжний баланс, як були в стані перманентного «пакращеня» з 2011 року так і залишаються, -  сказав парламентар.

Народний депутат Кубів переконаний, що політична дестабілізація діє на психологію людей, породжує в окремих з них негативні очікування, жене їх до банкоматів, обмінних кас, в банки, посилюючи попит на готівку і валюту. Природньо, що банки зразу не були готові до непланового зростання попиту. Зараз вони мають можливість зняти проблему. Велика роль у ліквідації зростання попиту на валюту і готівку належить  НБУ. При правильних рішеннях, з урахуванням досвіду попередніх років, ця проблема може бути ним знята. У  НБУ є інструменти і механізми, які можуть  вирішити і проблему ліквідності банку, якщо вона виникне, і проблему наявності готівкової валюти.

В свою чергу президент АУБ Сугоняко зазначив, що  нещодавня заява  п. Азарова про те, що мітингувальники своїм невиходом на роботу підривають курс гривні, може викликати  лише  посмішку. З вересня 2011 року  уряд постійно  нарощував негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, девальваційний потенціал гривні, а винні мітингувальники. Такі заяви не варто робити керівнику уряду, бо вони можуть спровокувати паніку, що країні не потрібно.

Прес-служба Асоціації  українських банків

Прес-служба народного депутата Кубіва С.І.

СК ПрАТ «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» створена в грудні 2005 року, а на початку 2006 року  компанія отримала безстрокову ліцензію на здійснення діяльності по страхуванню життя в Україні.

Ліцензія компанії: №198595 від 23.08.13

«РЕНЕСАНС ЖИТТЯ»  за результатами діяльності за 12 місяців 2012 року :

·   компанія номер 1 по обсягу зібраних страхових премій

·   має найкращі показники розвитку бізнесу – компанія номер 1 по обсягу нового бізнесу і кількості укладених договорів страхування життя

·   займає лідируючі позиції на ринку страхування життя по обсягу зібраних страхових премій та за кількістю застрахованих осіб через канал банкострахування - 493 289 осіб в рамках спільних проектів із банківськими установами.

«РЕНЕСАНС ЖИТТЯ » – це фінансово стабільна компанія, надійність якої підтверджують:
 • незалежний аудит «Ernst & Young»
 • перестрахування ризиків в європейській компанії «GenRe» (одна з найбільших перестрахових компаній світу)
 • постійний контроль зі сторони держави
   - Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг
   - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
   - Державна податкова адміністрація

Компанія  співпрацює з банками різної форми власності та володіє значним досвідом в напрямку організації різноманітних форм співробітництва з банками – від страхування життя позичальників разом із кредитними продуктами до дистрибуції накопичувальних продуктів через мережу банківських відділень. 

В рамках співпраці за продуктом страхування життя позичальників   «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ»  забезпечує банкам-партнерам, окрім зниження ризиків непогашення заборгованості позичальників у випадку непередбачуваних обставин, збільшення доходності банківських продуктів.  Ще одним напрямком для збільшення прибутковості банків є продаж окремого страхового накопичувального продукту, які на додаток до збільшення комісійних доходів, забезпечують банкам-партнерам нарощування обсягів корпоративного депозитного портфелю у найбільш ефективний спосіб за рахунок розміщення страховою компанією премій на довгострокових депозитах банків-партнерів.

«РЕНЕСАНС ЖИТТЯ» має високий рівень сервісу, конкурентну політику ціноутворення та ефективну систему підтримки продажів, завдяки чому компанія забезпечує своїм банкам-партнерам високий рівень додаткового комісійного доходу, який коливається в залежності від банку в межах від 5% –  25%.

Пропонуємо можливім ть співпраці в рамках проектів страхування життя клієнтів Банку за напрямком комплексних кредитних та страхових «пакетних рішень», а також продажів окремих накопичувальних продуктів.  За більш детальною інформацією, звертайтесь на сайт «РЕНЕСАНС ЖИТТЯ »  http://www.renlife.com.ua/188.html  або за телефоном 044 537 7522 Департамент по роботі з банками та фінансовими установами.

  І.

Світова економіка серйозно хвора. Хворіють економіки всіх країн, бо вони відкриті і пов’язані між собою. Ця хвороба заразна, бо «кров» економік   країн змішана і містить в собі носія смертельного вірусу гіперінфляції. Цей носій – долар США. 

Банки і банківська галузь нагадують велосипед. Як і нинішня економіка. Поки крутиш педалі і їдеш – не падаєш. Зупинився – впав. Це торкається банків, які практично не кредитують економіки. В цьому сенсі економіка і банки України відповідають «міжнародним стандартам» економічної глобальної хвороби: непідйомні борги, проблеми з обслуговуванням  вкладників і практична відсутність кредитування.

Світова криза почалася у 2007 році з іпотечної кризи США. Обвалилася іпотечна боргова піраміда. Люди не змогли обслуговувати свої борги перед банками через закредитованість (наслідок кредитного буму) і  недостатність доходів. Обвал іпотечної піраміди добряче струсонув банківську сферу. Довелося жертвувати глобальним банком Леман Бразерс і дрібнішими, щоб втримати інші банки, які «гралися» з іпотечними  цінними паперами. Держави змушені були збільшувати свої суверенні борги, щоб підтримати банки. З 2007 по 2012 роки держборг  США  зріс з 66,5 до 106,5% ВВП; ЄС – з 59 до 85,3%; Японія – з 283 до 237,9%; Канада – з 66,5 – 85,6% ВВП.

Порятунок    «розвинених» економік обійшовся платникам податків цих країн майже у 15 трл. дол. США. Криза, яка почалася як боргова криза, протягом 6 років не зняла проблему суверенних боргів, а її посилила.

У 2012 році борги країн, які входять у G7, дорівнювали 140 трл., а ВВП – 30 трл. дол. США. Але у 1998 році їх ВВП був 20 трл., а борг – 70 трлн. дол. США, тобто зріс на 70 трл. Виходить цим країнам, щоб збільшити ВВП на 1 дол., потрібно було збільшити борги на 7 дол.  А що було б з їхніми економіками, якби  вони не брали в борг?

Так і не знята проблема закредитованості фізичних осіб, не зняті проблеми обслуговування банками їхніх боргів перед вкладниками, особливо в умовах падіння довіри до них.

Світова економіка знесилена гіперборжниками, оскільки  ці господарюючі суб‘єкти не здатні нормально економічно функціонувати. Початок зовнішнього прояву хвороби - 1971 рік, коли США «відв'язали» долар від золота, але світ не відмовився від долара, як світової валюти. Тоді була запущена міна уповільненої дії з годинниковим механізмом. Вона не може не вибухнути. Перетворення гіперборгів у гіперінфляцію на світовому порядку денному. Коли це буде – окреме питання, але уже сьогодні можна помітити  технологічну і психологічну підготовку людської спільноти до  економічного  краху. В цьому ланцюгу дій знаходяться і такі недавні події:

1)         Дивна вистава з шатдауном. Не фінансують Уряд США. Дискредитують владу США. Шарпають  ринки.

2)         Конгрес голосує в останній день і піднімає стелю боргу США  відтерміновуючи проблему до лютого 2014 року, коли вистава продовжиться.

3)         Немає чим платити по боргам в уряду США. Конгрес підняттям рук робить країну «багатшою», з'являється чим платити. Переваги демократії – не тільки в тому, що можна шляхом  голосування зробити з віслюка коня, про що знали ще древні греки, але й з банкрута – платоспроможного, що знаємо ми тепер.

4)         Дивні кадрові рухи у ФРС. Ні нинішній голова Бернанке, ні Самерс, ні Гайтнер чомусь не згодилися зайняти ще недавно найпрестижнішу фінансову посаду у світі.  Обама пропонує очільником 67-літню  Жанет Йелен, функціонера другого ешелону.

5)         QE3 – так зване «кількісне пом'якшення», а попросту щомісячне 85-ти мільярдне вливання грошей через покупку ФРС іпотечних і урядових облігацій. Протягом липня–серпня запускають інформацію про зупинку Q3. Потім з 18.09.13 р. продовжують «пом‘якшення». А нещодавно Обама (!) заявляє, що Q3 треба зупиняти. Чому він входить в сферу компетенції ФРС? Щоб взяти на себе і США негатив цього кроку? Навіщо йде дискредитація США?   США стає  на шлях СССР часів перебудови?

6)         Після зупинення шатдауна «не спрацьовує» електронна картка у  десятків мільйонів бідних американців на безкоштовні харчі. Що це, перевірка реакції, тренінг?

7)         Банк Чейз Манхетен заявляє про обмеження руху валюти з рахунків клієнтів, що викликає бурхливу реакцію. Через  пару  днів роз'яснює, що це стосується лише інтернет-рахунків. Тренінг?  Перевірка реакції?

8)         Втрата довіри та нормальної функціональності фінансових індикаторів і інструментів:Libor, Доу Джонс, інших фондових індикаторів, рейтингів. Дивна поведінка ціни на золото.

9)         Операція «Кіпр». Перетворення банківських депозитів у акції банків-банкротів, по суті конфіскація. Маріо Драгі недавно заявляв про те, що він не поділяє цю ідею. Сім років тому в Європі таке могло комусь прийти в голову?

10)     «США – не бананова республіка», - заявив Обама. Що означає така публічна заява Президента країни? Адже ні у США, ні у світі люди не сприймають Америку, як бананову республіку, а у Президента вже є сумнів?

11)     Публічне приниження США на міжнародній арені через капітуляцію перед сірійською та іранською проблемами, скандали з Вікілікс та Сноуденом, прослуховування Меркель…

Шість років економіки розвинутих країн падають чи стагнують. Банки не кредитують. Зростають борги країн і банків. Меркель говорила про 10 років кризи. На мій погляд, в межах існуючої економічної парадигми виходу з боргової кризи вже немає.

Для того, щоб почати гасити борги на рівні людей, банків, підприємств і держав, потрібно щоб люди, банки, підприємства і держави виробляли значно більше товарів і послуг, і було кому їх продати. Платоспроможний попит на додаткові об‘єми товарів відсутній.  Раніше такі проблеми вирішувалися за рахунок стимуляції попиту нових ринків, які інтегрувалися в глобальну економіку. Так було зроблено з країнами так званої «зони впливу СССР». Їхній попит був простимульований кредитами західних банків. Цей додатковий  попит лише відтягнув кризу. Тепер ці країни, їхнє населення і  банки  теж в боргах. І Україна серед них.

Вільних ринків уже немає. Економіці рости вшир немає куди. Так приходить  кінець цій економіці.  

Виходячи зі сказаного ми мусимо мати мужність визнати наступне:

1)    рецесія світової економіки буде поглиблюватися;

2)    інструментів і можливостей змінити ситуацію на краще немає;

3)    фінансова влада і далі буде нарощувати борги та емісію.

За цим мусимо визнати, що  світ очікує:

-        обвал світової фінанси-банківської системи, а слідом за нею і ступор світової торгівлі;

-        банкрутство багатьох банків і підприємств;

-        втрата заощаджень людей;

-        збідніння людства;

-        соціально-політичний хаос.

                                                         ІІ.

Зупинити  економічну катастрофу неможливо, але є час подумати про причини і про те, що робити, коли це відбудеться. Як будувати світове і українське господарство після краху існуючої економічної системи?

Природно усіх відповідей у мене немає. Пошук відповідей – завдання всього людства. Відважусь на те, щоб сформулювати питання на які треба шукати відповіді вже тепер.

Варто заново визначитися з метою господарської діяльності людини. Аристотель (думка якого лежить в основі конструкції Європи та сучасного західного світу), в його розумінні економіки, був відкинутий людством. Він чіткого розділяв поняття «економіка», під якою він розумів господарську діяльність направлену на створення суспільно корисного продукту, споживчої вартості, і «хрематистика» - «мистецтво» наживати багатство, робити гроші. Людство підмінило поняття, назвавши хрематистику – економікою. Чи не пора, коли вибудувана людством хрематистика валиться на наших на очах, повернути цій парі понять первинний смисл і почати визначатися із метою господарської діяльності людини?

Чи не пора визнати, що споживання є лише засобом для існування людини, а не його метою. Як так трапилося, що сучасне інтелектуальне суспільство сплутало мету з засобами? Як так сталося, що нестримне споживання стало цінністю? Як і чому прижилася ідеологія споживання?

Наступне питання - це критичне переосмислення основ панівної економічної теорії. Прибуток не може бути місією економічної діяльності. Він є лише одним із засобів, хоч і важливим. Постулат про безмежні матеріальні ресурси, який також лежить в основі нинішньої теорії, реальна господарська практика давно перекреслила. Сьогоднішня економічна криза  також перекреслює постулат про фундаментальну роль егоїстичної економічної користі та «невидимої руки ринку» у досягненні суспільного інтересу.  Шість років криза волає про інший висновок: егоїзм та «рука ринку» душать людство, якщо немає мудрого серця і розумної голови.

Ще питання, хто буде суверенним регулятором господарства майбутнього: держава, ТНК, наддержавні утворення? Яка буде грошова фінансова система майбутнього, які будуть їхні принципи і яке їх призначення? Яке місце займуть у них (і чи займуть):  позиковий процент, часткове резервування, приватні банки? 

***

Випробування неймовірне. Людство потребує чесного, сміливого, спокійного погляду на життя. Випробування ніколи не бувають вище наших сил. Ніколи. Бог милостивий.