Укр 
Eng Інфляція – нульова. Курс – стабільний. Рецесія…
Не згідний я з тим, що «при нинішній владі правда нікому не потрібна». А що, заповідь «не свідчи неправдиво» вже в Україні відмінили? Якраз при нинішній владі вона потрібна всім, від Президента країни до безхатченка. Хіба не з допомогою правди ми станемо вільними?
У коментарях також торкалися теми курсу гривні, тому про курс і інфляцію.
Розвиток власного виробництва країни є головною економічною метою нормальної влади. Зростання виробництва, відновлення життєво необхідних суспільству галузей економіки, для забезпечення народу роботою і товарами, збільшення зайнятості для кваліфікованої робочої сили - піднімає доходи населення і рівень життя. Адже саме зростання добробуту і вимагає народ від економічної політики влади. А такі економічні макропоказники, як курс національної валюти і інфляція є лише одними із засобів досягнення цієї стратегічної мети.
В дійсності, головною метою нашої влади в економічній політиці стала низька інфляція за будь-яку ціну, а не якийсь розвиток українського господарства, бо саме від цінової стабільності залежить майбутнє діючого політичного режиму.
В Україні національне виробництво товарів для народу деградує, воно в значній мірі замінено імпортом. Падіння курсу гривні означає зростання цін на імпортні товари. Тому курс гривні і інфляція стали самоціллю діючої влади, вони замінили собою розвиток економіки і зростання добробуту народу.
Мету діюча влада підмінила засобом, а опозиція та деякі економічні експерти не помітили підміни? Заслуга нинішньої влади полягає в тому, що вона довела цей стратегічний маразм до граничної ясності. Хоча в закамуфльованому вигляді він існував і раніше.
Розвиток українського господарства – про це тільки говорять, але не докладають ніяких зусиль для реалізації. Направляючи усі ресурси на утримування курсу гривні вони не хвилюються у що суспільству це обійдеться, адже платити врешті решт буде народ і то не тепер, а пізніше. А до того часу йому можна промивати мізки «експертами» про «покращення».
Чому японський уряд збільшує інфляцію і девальвує йєну? Тому що це засоби пожвавити японську економіку. Лише засоби, а не мета. Чимало інших країн останніми роками теж послабили свої національні валюти відносно долару – Індія, Румунія, Угорщина, Росія, Бразілія, Білорусь, Велика Британія, ін. Вони девальвували свої валюти заради поліпшення стану власної економіки, - зокрема для надання конкурентних переваг своїм експортерам. Можна валюту девальвувати контрольовано, планомірно, як в Угорщині чи Польщі – де девальвація йшла в межах 10-20% на рік, чи як у Білорусі, де через вибори Президента курс національної валюти тримали як могли, а потім в 2011 р. різко опустили в майже в 3 рази. А можна тримати, як в Україні - спалюючи золотовалютні резерви (ЗВР), нарощуючи держборг для підтримки платіжного балансу, і … гальмуючи власну економіку. Накопичуючи економічні, бюджетні, боргові проблеми, влада лише відтерміновує неминучу розплату за спотворення економічної стратегії держави.
Вже в кінці 2011, початку 2012 років аналіз платіжного балансу країни і динаміки його основних статей за останні сім років, давали підстави аргументовано говорити про передумови девальвації гривні. Про це в 2012 році, через декілька місяців після АУБ, писали і західні економічні експерти. Але я і вони помилилися не в оцінці стану і тенденцій платіжного балансу, економічних передумов девальвації, а в оцінці того, на що готова піти влада задля досягнення своєї політиканської мети.
Платіжний баланс.
Я не допускав, що наша економічна і монетарна влада насправді має інфляцію і курс за свою стратегічну мету, ігноруючи національні інтереси щодо економічного розвитку. Не допускав, що вони свідомо підуть на погіршення економічного стану країни.
Я не допускав, що влада піде на безпрецедентні валютні інтервенції в 2011-2012 роках для підтримки курсу - більші за інтервенції під час кризового 2009 року. Це призвело до небезпечного зменшення валютних резервів країни, які зараз менші ніж були в 2009 році і менші за мінімально необхідні 24 млрд. дол. США, щоб забезпечити трьохмісячний імпорт країни.
Я не допускав, що економічна влада піде на свідоме обезкровлення економіки і посадить її на голодний гривневий пайок. Протягом 2011-2012 років чистий продаж НБУ валюти з ЗВР склав 11,2 млрд.$. Отже з гривневого ринку ним було абсорбовано майже 90 млрд.грн. Це кошти, які пішли з економіки. Я не допускав, що влада піде на свідоме радикальне охолодження економіки в дуже скрутний час її відновлення від кризового удару 2008 року, що вона проігнорує ризики рецесії, як закономірний наслідок гривневого голоду і фактичної дефляції.
Я не допускав, що НБУ піде на створення штучної кризи ліквідності банків, що він доведе вартість залучення гривневих коштів на міжбанку до 40%, а залучення банками депозитів населення до 30% і вище в умовах практичної зупинки кредитування через високі процентні ставки.
Я не допускав, що НБУ проігнорує різке зростання вартості банківських пасивів. І в 2013 році за 7 місяців приріст процентних витрат склав 20,9% , а приріст процентних доходів банків - 8,5 %. Ця негативна тенденція тримається з кінця 2011року. Це призвело до погіршення фінансового стану банків.
Я не допускав, що НБУ піде на наджорстку монетарну політику для створення штучного дефіциту гривні, штучного її подорожчання і «підтримку» курсу гривні при негативному сальдо торгового балансу в ці роки.
Маючи негативне сальдо рахунку поточних операцій, влада мала його перекривати також шляхом накопичення державного боргу. З 2010 по 2012 роки він зріс майже на 25 млрд.$. І ще на 4,7 млрд.$ він збільшився за чотири місяці 2013 року. Якщо в 2009 році на кожного українця припадало приблизно 7 тис. грн. державного боргу, то тепер більше 12 тис. грн. На сім’ю з трьох чоловік - більше 36 тис. грн. І ці кошти рано чи пізно будуть забрані у кожного нас через інфляцію і девальвацію. Ця тенденція не була для мене новиною. І вона буде продовжуватися при такій владі і далі.
Державний та гарантований державою борг України (на кінець періоду)
І останнє. Я не допускав вже тепер, що влада так спокійно сприйме трьохквартальну рецесію і падіння промвиробництва, в чому присутній суттєвий вплив їхніх дій зі стабілізації курсу гривні. Невже вони не розуміють, що їхні (і наші) бюджетні проблеми є наслідком в першу чергу їхнього вчорашнього і сьогоднішнього ігнорування стратегічної мети – розвитку економіки і забезпечення зайнятості населення?
За вісім місяців поточного року (в порівнянні із відповідним періодом минулого року) доходи держбюджету вперше в історії України знизилися, і склали 98,6%. А видатки зросли і склали 107,9%. Живемо в борг, панове. Вчитися на чужих помилках не для нас?
http://blogs.korrespondent.net/business_blogs/blog/first4/a117394
За вісім місяців поточного року доходи держбюджету вперше в історії України знизилися, і склали 98,6%. А видатки зросли і склали 107,9%. Живемо в борг, панове. Вчитися на чужих помилках не для нас?
