Новини АУБ

У рамках заявленої VAB стратегії з надання благодійної допомоги підтримку онкохворих дітей було обрано як пріоритетний напрямок. Завдяки згуртованим діям співробітників VAB напередодні Міжнародного дня онкохворої дитини, що відзначається 15 лютого, були зібрані кошти на придбання спеціального медичного обладнання для маленьких пацієнтів відділення дитячої онкогематології Київського обласного онкологічного диспансеру.

Голова правління VAB Петро Барон передав сертифікат на придбання обладнання – мікроскопа Axіostar plus – лікарям відділення дитячої онкогематології Київського обласного онкологічного диспансеру, а також представникам МБФ «Дарунок надії» і онкологічного диспансеру під час проведення виставки художніх робіт маленьких пацієнтів київських онкогематологічних відділень, присвяченої Міжнародному дню онкохворої дитини.

За словами директора МБФ «Дарунок надії» Євгена Рибакова, для лікарів відділення новий мікроскоп дасть змогу проводити дослідження на більш високому рівні. «Волонтери фонду протягом 3 років допомагають пацієнтам відділення дитячої онкогематології Київського обласного онкодиспансеру. Придбання мікроскопа, а саме у ньому на сьогоднішній день маємо більшу потребу, дозволить оперативно діагностувати онкологічне захворювання та моніторити ефективність проведеного лікування, що для маленьких пацієнтів рівноцінне порятунку життя», – відзначив Євген Рибаков.

Голова правління VAB Банку Петро Барон відзначив, що придбання устаткування продовжує чергу заходів у рамках заявленої компанією благодійної стратегії. «Минулого року співробітники привітали маленьких пацієнтів Київського обласного онкодиспансеру з Днем Святого Миколая, цього року напередодні  Міжнародного дня онкохворої дитини, передаємо сертифікат на придбання мікроскопа для пацієнтів онкодиспансеру. Здійснюємо підтримку й на регіональному рівні – у лютому передаємо меблі для комплектації дитячих онкологічних відділень у Львові, Івано-Франківську, Запоріжжі та Миколаєві. Надалі – особливо за нинішніх непростих економічних умов у країні та світі – ми будемо максимально активно допомагати порятунку дитячих життів», – відзначив Петро Барон.

ДОВІДКА 

На фінансовому ринку країни Всеукраїнський акціонерний банк (VAB Банк) працює з 1992 року й, згідно з даними НБУ, входить до групи великих фінансових установ. З жовтня 2006 року – у складі універсальної фінансової групи VAB Group. Регіональна мережа банку представлена 25 філіалами та 148 відділеннями в Україні, а також представництвом у м. Будапешт (Угорщина). Серед акціонерів VAB Банку – велика міжнародна компанія TBІ Fіnancіal Servіces BV (Амстердам, Нідерланди). Станом на 1 січня 2009 року, обсяг чистих активів VAB Банку склав 7,7 млрд. грн., регулятивний капітал – 925 млн. грн.

 Херсонский   филиал  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК"  реализовал   зарплатные  проекты    у    клиентов  - Управление  внутренних дел  Украины  в г. Херсон, Управление  труда  и  социальной  защиты  населения  Голопристанского  района,  Территориальный  центр  защиты  одиноких  нетрудоспособных  граждан г. Голая   Пристань  Херсонской  области.
            Для сотрудников  этих  организаций  и  учреждений    Банк выпустил  карточки  международной  платежной  системы VISA ELECTRON . 
Сотрудники    вышеназванных  организаций  и  учреждений    могут   пользоваться  всеми  услугами,  которые  обеспечиваются  владельцам платежных карт, эмитированных АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК».   Участникам   зарплатного  проекта  Банк обеспечивает   качество  обслуживания  и индивидуальный  подход   исходя  из  потребностей  каждого.  
Среди   дополнительных   преимуществ платежных карт Банка:
- Возможность открытия мультивалютного карточного счета – как индивидуального, так и корпоративного;
- Привязка двух карт различных платежных систем к одному карточному счету;
-        Оперативное зачисление заработной платы на карточные счета сотрудников (в течение 2х часов с момента перевода средств на счет).

Развитие карточного бизнеса является одним из приоритетных направлений работы АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК". На 01.02.09 г. Банк эмитировал 774 326 карт, установил 453 банкомата, 466 POS-терминалов и пунктов выдачи наличных. 

В    системе   Херсонского   филиала  установлено  и  обслуживают  клиентов    18 банкоматов  и  19 POS-терминалов Банка.

           Херсонский филиал АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" начал работу с февраля  1992 года и расположен по адресу: г. Херсон, ул. Карла Маркса, 20. В  Херсонском  регионе  открыты  и  работают 21 отделение  Банка. Филиал предоставляет полный спектр банковских услуг для физических и юридических лиц.

Справка о банке:  АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах,  Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.
На 01.01.2009 г.:
Активы банка – 14  057,103 млн. грн.
Регулятивный капитал банка – 2 318,000 млн. грн.
Кредитный портфель – 12 916,875 млн. грн.
Средства клиентов – 8  559,211 млн. грн.
Прибыль – 77,427 млн. грн.

 БГ БАНК ввел в действие новый карточный продукт – «Свободные деньги». Основным его преимуществом является предоставление клиенту возможности индивидуально уменьшать или увеличивать неснижаемый остаток на счете. Помимо этого, карточный продукт «Свободные деньги» отличается повышенной процентной ставкой, как на неснижаемый остаток, так и на превышающую его сумму.
Начисляемая процентная ставка зависит от валюты счета. На сумму неснижаемого остатка ежемесячно начисляется 18% годовых в гривне или 9% в долларах США. На сумму, превышающую неснижаемый остаток, начисляется 10% в гривне или 5% в долларах США. Начисление процентов осуществляется на ежедневный остаток по счету, а выплата процентов производится ежемесячно.
Минимальный неснижаемый остаток на карточном счете составляет 1500 грн. или 200 долларов. Стандартная платежная карточка, предлагаемая при открытии продукта «Свободные деньги» - Visa Electron Instant Issuе. По желанию клиента могут быть открыты следующие карты: Visa Electron/ Visa Classic (чип) / Visa Gold (чип) Cirrus Maestro / MC Standard / MC Gold
«Клиенториентированность является основным принципом работы нашего Банка. Мы стараемся сделать наши услуги максимально удобными для клиентов. Карточный продукт «Свободные деньги» позволяет клиенту самостоятельно регулировать неснижаемый остаток в зависимости от собственных потребностей» - говорит Константин Полосков, Председатель правления БГ БАНКА.
БГ БАНК зарегистрирован в августе 2001 года. С октября 2007 года БГ БАНК является частью группы Банк Грузии, которая владеет* 99,35% акций банка.
БГ БАНК –  универсальный банк, который оказывает полный спектр услуг для корпоративных и частных клиентов. Активы банка на 30 июня 2008 года составляли 1 235,83 млн. грн.  Клиентская база банка на 31.06 2008 года  -  более 50 700 текущих счетов клиентов, среди которых более 5000 текущих счетов юридических лиц и  более 45700 текущих счетов физических лиц.  Сеть БГ БАНКА насчитывает 38 отделений и региональных дирекций в Киевской, Одесской, Ивано-Франсковской, Львовской, Черкасской, Луганской, Харьковской областях Украины а также в г. Кривой Рог.
*По состоянию на 30.06.2008 года.
www.bgbank.com.ua

Банк Грузии – лидирующий универсальный банк, предоставляющий услуги в Грузии, Украине и в Беларуси, является лидером по размерам активов, капитала, кредитного и депозитного портфелей. Доля рынка Банка Грузии по размерам активов составляет 33% (согласно данным НБГ на 30.09.2008). Филиальная сеть Банка Грузии насчитывает 140 точку.  Клиентская база банка – более 940,000 розничных и 133,000 корпоративных текущих счетов. Банк оказывает полный спектр услуг в сфере розничного банкинга, корпоративного и инвестиционного банкинга для своих клиентов в Грузии. Банк также предоставляет широкий ряд розничных и корпоративных услуг по страхованию своей дочерней компании Aldagi BCI, а также услуги по управлению активами и имуществом. 
Банку присвоены позитивные рейтинги агентствами такими агентствами, как Standard & Poor’s, Moody’s и Fitch Ratings
Standard & Poor’s B/B
Moody’s B3/NP (FC) & Ba1/NP (LC)
Fitch Ratings B/B
www.bog.ge

Днепропетровск, 12 февраля 2009 года – В рамках программы социальной поддержки малообеспеченных слоев населения Home Credit Bank предложил клиентам, достигшим пенсионного возраста, специальные условия по вкладу «Пенсия».

Вклад «Пенсия» – это максимально комфортные условия для пенсионеров и тех, кто хочет обеспечить себе серьезную финансовую поддержку к пенсии. Сочетание 100%-ых гарантий надежности и высокого уровня доходности по депозиту делает это предложение особенно актуальным в современных условиях рынка.

«Home Credit Bank, как член международной финансовой Группы «Хоум Кредит», уделяет большое  внимание социальным аспектам развития бизнеса и стремится в полной мере соответствовать званию социально ответственного финансового института, – отмечает Ирина Молчанова, Председатель Правления Home Credit Bank. – Помогая малообеспеченным слоям населения в решении финансовых вопросов, мы хотим дать нашим клиентам дополнительную возможность почувствовать стабильность и уверенность в завтрашнем дне».

Условия вклада «Пенсия» предусматривают ежемесячную капитализацию процентного дохода, возможность довложения. Вклад открывается как в гривне, так и в долларах США на срок 370 дней. Минимальная сумма депозита – 1 000 грн, 200 долларов США. Процентная ставка годовых: для гривневых вкладов – 22,5%, в долларах США – 14,2%. Выплата процентов: ежемесячно.

Оформить вклад «Пенсия» можно в любом отделении Home Credit Bank, расположенных в городах – Днепропетровске, Киеве, Донецке, Харькове, Одессе, Запорожье, Днепродзержинске, Никополе, Кривом Роге, Кременчуге, Павлограде, Новомосковске. Необходимые документы: паспорт, ИНН, пенсионное удостоверение.

Справка:

ОТКРЫТОЕ АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО «ХОУМ КРЕДИТ БАНК» (Home Credit Bank) – универсальный банк, предоставляющий полный спектр банковских услуг для частных и корпоративных клиентов. Независимым украинским рейтинговым агентством «Кредит-Рейтинг» банку присвоен долгосрочный кредитный рейтинг по национальной шкале на уровне «uaA» (прогноз – стабильный). Банк является участником Фонда гарантирования вкладов физических лиц. Региональная сеть банка представлена в 7 регионах Украины – Днепропетровской, Киевской, Донецкой, Харьковской, Одесской, Запорожской и Полтавской области. На 01.02.2009 размер активов банка составляет 1 816,2 млн. грн., уставного капитала – 307 млн. грн. С декабря 2006 года банк является членом Группы «Хоум Кредит» (Home Credit Group).

Компании Группы «Хоум Кредит» осуществляют свою деятельность на финансовых рынках Центральной и Восточной Европы, а также Центральной Азии и Дальнего Востока. Общий объем выданных Группой кредитов на конец 2007 года составил 3,3 млрд. долларов США. Группа «Хоум Кредит» является одним из лидеров на рынках потребительского кредитования Чешской Республики (с 1997 года), Словацкой Республики (с 1999 года), Российской Федерации (с 2002 года) и Республики Казахстан (с декабря 2005 года). В 2006 году Группа «Хоум Кредит» вышла также на рынки Украины, Беларуси, в декабре 2007 года – на рынок Китая.

Группа «Хоум Кредит» является членом группы компаний PPF, основанной в 1991 году и занимающейся страхованием и потребительским кредитованием, а также оказывающей комплексные услуги по управлению активами. За 17 лет своей деятельности группа компаний PPF стала ведущим международным финансовым инвестором, управляющим активами объемом около 10,1 млрд. евро на 31 декабря 2007 года. Консолидированная прибыль PPF Group за первое полугодие 2008г. выросла в 12,7 раза – до 2,7 млрд. евро, по сравнению с  215 млн. евро в первом полугодии 2007г. 

Отдел по связям с общественностью

З 11 лютого 2009 року «Мегабанк» (Харків) запровадив нові вклади для фізичних осіб – «Прогресивний» та «Прогресивний + ». За умовами  вкладів при розміщенні вкладу на 6 місяців начальна відсоткова ставка  зростає щомісячно на 2 відсотки. Таким чином,  за вкладом «Прогресивний» Вкладник має можливість  отримати до 28 % річних у гривнях , до 17 % річних у доларах США, до 15% річних у Євро, за вкладом «Прогресивний +» - до 30 % річних у гривнях , до 17 % річних у доларах США, до 15% річних у Євро.  Мінімальна сума вкладу  складає 500 грн., 100 доларів США та 100 Евро.  Передбачено поповнення вкладу. Виплата відсотків за вкладом «Прогресивний» здійснюється щоквартально, за вкладом «Прогресивний +» в кінці строку дії договору банківського вкладу.
          На цей час «Мегабанк» обслуговує понад п’ятсот тисяч рахунків фізичних осіб. "Мегабанк" є постійним учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогоднішній день сума, гарантована Фондом до виплати, збільшена до 150 тисяч гривень.
Отримати інформацію про діючі в банку депозитні програми та відсоткові ставки можна дізнатися  завітавши до найближчого відділення банку або на сайті банку www.megabank.net.

Довідка: ВАТ "Мегабанк" (http://www.megabank.net )  – це універсальний банк, що надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів. За станом на 01.01.2009 р. регіональна мережа "Мегабанку" складає 192 підрозділи, у тому числі: 3 філії, 1 представництво та 188  відділень в 24  регіонах України.
Чисті активи банку становлять 2 942 млн. грн., власний капітал – 333 млн. грн., кредитний портфель – 2 368  млн. гривень., депозитний портфель корпоративних клієнтів – 406 млн.  грн., депозитний портфель фізичних осіб – 1 072 млн. грн., прибуток за  2008 рік -21 899 тис. грн.

Высокие финансовые показатели и стабильная положительная репутация на финансовом рынке страны и за рубежом дали возможность банку «Хрещатик» нарастить объемы документарных операций в 2008 году. Так, по поручениям клиентов банка было предоставлено 184 гарантийных обязательства на общую сумму 41456,06 тыс. грн. Среди них внимания заслуживают гарантии на достаточно значительные суммы, такие как гарантийное обязательство по заявлению ООО «АРМ-ГРУП-Украина» (г. Киев) на сумму 16 290,00 тыс. грн и гарантия по заявлению Открытого международного университета развития человека «Украина» на сумму 8 266,00 тыс. грн.

11.02.2009 уклав з Національним банком України договір приєднання до Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

У НСМЕП "Європейський банк раціонального фінансування" буде виконувати функції емітента та еквайра.

Банк був створений відповідно до рішення зборів засновників і зареєстрований Національним банком України 24.11.1993 під номером 214.
У Державний реєстр банків 27 вересня 2005 року внесений запис про зміну назви банку <<Донкредітінвест>> на ЗАТ <<Європейський банк раціонального фінансування>>.

Акціонерами Банку є 220 фізичних осіб, які володіють 59,54% від загальної кількості акцій і 9 юридичних осіб - 40,40% акцій (0,06% акцій - викуплені Банком і ще не реалізовані).

(c) Вісник НСМЕП

Конституція України гарантує захист державою рівних прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та захист конкуренції у підприємницькій діяльності. 
Керівництво ж НБУ демонструє різне ставлення та неоднакові вимоги для різних банків. Дійшло до інтерв'ю, у яких один з керівників НБУ заявляє, що НБУ не буде «підтримувати» одні банки, а інші буде. Чиє це рішення? На якій правовій основі стоїть таке рішення НБУ? Цей керівник НБУ керується Конституцією України чи особистими (або кимось нав'язаними) переконаннями?
В АУБ пам'ятають слова п. Стельмаха, що у ставленні до банків треба керуватися принципом розподілу банків не на великі та малі, а на ефективно працюючі, платоспроможні та збиткові (нежиттєздатні) установи. А тепер?
Будь-який банк – це не локальна фірмочка, а частина української економіки та частина суспільства. Чому окрему частку цього сегменту української економіки і суспільства НБУ вважає другосортною?  На якій підставі?
Представники малого і середнього бізнесу, той “середній клас” про який всі політики так турбуються на словах, є, здебільшого, клієнтами малих і середніх банків. Ці банки так само відносяться до малого і середнього бізнесу. НБУ прийняв рішення створювати штучні проблеми для цього сегменту української економіки? Це його політика? Це політика уряду? Чи чия?
У багатьох країнах світу для виходу з кризи основна ставка робиться на підтримку малого та середнього бізнесу, як рушійну силу стабілізації економіки. Вихід з економічної кризи в Україні без опори на малий і середній бізнес неможливий. В НБУ цього не знають?
НБУ знає які банки краще виконують економічні нормативи. З досвіду криз в інших країнах знає які банки краще  справляються з кризовими навантаженнями. Він знає, що 15-річний і більше досвід роботи невеликих колективів банків – то є надбання всієї країни, що з таких колективів згодом можуть постати потужні фінустанови. Знає і робить шкоду країні і державі. Чому?
Чим можна пояснити ставлення чиновника НБУ до підприємств і вкладників, що обслуговуються в малих і середніх банках, як до суб`єктів другого сорту?
Це ще один приклад соціальної безвідповідальності влади, на цей раз – монетарної.
АУБ вимагає рівних умов для всіх банків при виконанні нормативів, у  доступі до рефінансування, до інших форм допомоги банкам.
Вимоги НБУ щодо додаткової капіталізації мають стосуватися виключно банків, які порушують нормативи адекватності капіталу, а не стимулювати штучне укрупнення малих і середніх банків шляхом об'єднання і поглинання.
Асоціація українських банків різко засуджує безвідповідальні дії керівництва НБУ, направлені на дестабілізацію національної банківської системи і вимагає негайного спростування згаданої заяви керівництва НБУ.

О.Сугоняко

Конституція України гарантує захист державою рівних прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та захист конкуренції у підприємницькій діяльності. 
Керівництво ж НБУ демонструє різне ставлення та неоднакові вимоги для різних банків. Дійшло до інтерв'ю, у яких один з керівників НБУ заявляє, що НБУ не буде «підтримувати» одні банки, а інші буде. Чиє це рішення? На якій правовій основі стоїть таке рішення НБУ? Цей керівник НБУ керується Конституцією України чи особистими (або кимось нав'язаними) переконаннями?
В АУБ пам'ятають слова п. Стельмаха, що у ставленні до банків треба керуватися принципом розподілу банків не на великі та малі, а на ефективно працюючі, платоспроможні та збиткові (нежиттєздатні) установи. А тепер?
Будь-який банк – це не локальна фірмочка, а частина української економіки та частина суспільства. Чому окрему частку цього сегменту української економіки і суспільства НБУ вважає другосортною?  На якій підставі?
Представники малого і середнього бізнесу, той “середній клас” про який всі політики так турбуються на словах, є, здебільшого, клієнтами малих і середніх банків. Ці банки так само відносяться до малого і середнього бізнесу. НБУ прийняв рішення створювати штучні проблеми для цього сегменту української економіки? Це його політика? Це політика уряду? Чи чия?
У багатьох країнах світу для виходу з кризи основна ставка робиться на підтримку малого та середнього бізнесу, як рушійну силу стабілізації економіки. Вихід з економічної кризи в Україні без опори на малий і середній бізнес неможливий. В НБУ цього не знають?
НБУ знає які банки краще виконують економічні нормативи. З досвіду криз в інших країнах знає які банки краще  справляються з кризовими навантаженнями. Він знає, що 15-річний і більше досвід роботи невеликих колективів банків – то є надбання всієї країни, що з таких колективів згодом можуть постати потужні фінустанови. Знає і робить шкоду країні і державі. Чому?
Чим можна пояснити ставлення чиновника НБУ до підприємств і вкладників, що обслуговуються в малих і середніх банках, як до суб`єктів другого сорту?
Це ще один приклад соціальної безвідповідальності влади, на цей раз – монетарної.
АУБ вимагає рівних умов для всіх банків при виконанні нормативів, у  доступі до рефінансування, до інших форм допомоги банкам.
Вимоги НБУ щодо додаткової капіталізації мають стосуватися виключно банків, які порушують нормативи адекватності капіталу, а не стимулювати штучне укрупнення малих і середніх банків шляхом об'єднання і поглинання.
Асоціація українських банків різко засуджує безвідповідальні дії керівництва НБУ, направлені на дестабілізацію національної банківської системи і вимагає негайного спростування згаданої заяви керівництва НБУ.

О.Сугоняко

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обгрунтуванням шкідливості для банківської системи прийнятого у першому читанні законопроекту “Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи” (реєстраційний №3459-1).
Проведений експертами АУБ юридичний аналіз показав, що цей законопроект вкрай негативно вплине на фінансовий стан банків та поставить під загрозу їх спроможність виконувати свої зобов’язання перед клієнтами, у тому числі вкладниками – фізичними особами.
Зокрема, за словами Президента АУБ, запропонована редакція Закону позбавляє права банків-іпотекодержателів на реалізацію своїх прав, як кредитора в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами (при несвоєчасному погашенні кредитної заборгованості тощо). В той же час Закон не вирішує питання можливості врегулювання проблем у взаємовідносинах між банками і позичальниками, а лише відстрочує їх вирішення та погіршує фінансовий стан як фізичних осіб, так і окремих банків та банківської системи у цілому.
В АУБ наголошують, що позбавлення банків права на реалізацію застави у разі неповернення іпотечних кредитів напряму відіб’ється на його платоспроможності та можливості забезпечувати виплати по депозитах та проводити розрахунки клієнтів. Крім того, прийняття зазначеної норми спровокує і тих позичальників, що ще обслуговують свою заборгованість, припинити виплати за кредитами.
Також в АУБ відзначають,  що заборгованість за іпотечними кредитами складає понад 110 млрд. грн. при майже аналогічному розмірі сукупного капіталу по всій банківській системі (121,4 млрд. грн.). У разі зупинення обслуговування позичальниками цих кредитів банки змушені будуть визнати збитки та сформувати резерви фактично у розмірі наявного у них капіталу.
Наслідок – повна декапіталізація банківської системи, зупинка діяльності, масові банкрутства банків і втрати їх вкладників і клієнтів.
Вказують в АУБ і на інші суттєві недоліки законопроекту. Зокрема, відповідно до норм законопроекту заставне майно, при наявності мораторію, за вимогою інших кредиторів може бути реалізоване з  публічних торгів. Таким чином, банк маючи пріоритет застави, фактично її втрачає.
В АУБ наголошують, що більш прийнятною нормою є аналогічна за змістом (але більш чітко викладена) норма законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” (реєстраційний №3585), якою передбачається “ввести на 2009-2010 роки мораторій на примусове виселення із житла, в якому проживає або зареєстрована фізична особа – іпотекодавець, у разі якщо відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу, на узгоджених з банком умовах”.
Оскільки законопроект №3585 має і інші позитивні норми, направлені на врегулювання проблемних питань банківського та валютного ринку, АУБ пропонує сконцентрувати зусилля на прийнятті цього законопроекту.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обгрунтуванням необхідності відхилення поданого на розгляд парламенту законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання негативним наслідком впливу світової фінансової кризи на майнові права громадян та захисту вкладників” (реєстраційний №3482).
Серед іншого, згаданим законопроектом пропонується запровадити кримінальну відповідальність службових осіб банку за відмову у видачі банківського вкладу на першу вимогу клієнта.
Аналіз законопроекту, проведений АУБ, показав, що він є неприйнятним як з професійно-банківської, так і правової точки зору.
Окрім дублювання окремих положень Цивільного кодексу України, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Запропонована стаття 200-1 Кримінального кодексу України насправді не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залишок грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина банківського працівника, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, таким чином відсутній і склад злочину.
Окрім цього, як наголошують в АУБ, право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене Цивільним кодексом України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків.
В умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призведе лише до поглиблення кризи та масового банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з чисто об’єктивних підстав.
Тому, - наголошують в АУБ, - на період кризи доцільним було б не дестабілізувати  і так хитку ситуацію у банківський системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, а навпаки - законодавчо врегулювати питання встановлення НБУ мораторію на окремі види банківської діяльності. Оскільки ці пропозиції не були враховані при прийнятті Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, то замість поданого законопроекту в АУБ вважають доцільним ще раз вийти з такою законодавчою ініціативою та включити ці пропозиції до законопроекту №3585.
Що стосується згаданого законопроекту №3482, а також інших зареєстрованих у парламенті проектів законів, що забороняють реалізацію застави, то на переконання Президента АУБ вони не лише не сприятимуть запобіганню негативним наслідкам впливу фінансової кризи, але навпаки поглиблюватимуть їх. За словами Олександра Сугоняка, запропоновані такими законопроектами норми носять популістський характер і спрямовані на штучне протиставлення інтересів позичальників та вкладників. В ситуації, коли законопроекти носитимуть не системний характер, а представлятимуть інтереси чи то лише позичальників, чи то лише вкладників, їх прийняття призведе до колапсу у банківській системі. Адже якщо банк буде позбавлений можливості реалізовувати майно злісних неплатників, то у нього, зрозуміло, не буде коштів і для повернення депозитів вкладників.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обгрунтуванням необхідності відхилення поданого на розгляд парламенту законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання негативним наслідком впливу світової фінансової кризи на майнові права громадян та захисту вкладників” (реєстраційний №3482).
Серед іншого, згаданим законопроектом пропонується запровадити кримінальну відповідальність службових осіб банку за відмову у видачі банківського вкладу на першу вимогу клієнта.
Аналіз законопроекту, проведений АУБ, показав, що він є неприйнятним як з професійно-банківської, так і правової точки зору.
Окрім дублювання окремих положень Цивільного кодексу України, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Запропонована стаття 200-1 Кримінального кодексу України насправді не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залишок грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина банківського працівника, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, таким чином відсутній і склад злочину.
Окрім цього, як наголошують в АУБ, право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене Цивільним кодексом України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків.
В умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призведе лише до поглиблення кризи та масового банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з чисто об’єктивних підстав.
Тому, - наголошують в АУБ, - на період кризи доцільним було б не дестабілізувати  і так хитку ситуацію у банківський системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, а навпаки - законодавчо врегулювати питання встановлення НБУ мораторію на окремі види банківської діяльності. Оскільки ці пропозиції не були враховані при прийнятті Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, то замість поданого законопроекту в АУБ вважають доцільним ще раз вийти з такою законодавчою ініціативою та включити ці пропозиції до законопроекту №3585.
Що стосується згаданого законопроекту №3482, а також інших зареєстрованих у парламенті проектів законів, що забороняють реалізацію застави, то на переконання Президента АУБ вони не лише не сприятимуть запобіганню негативним наслідкам впливу фінансової кризи, але навпаки поглиблюватимуть їх. За словами Олександра Сугоняка, запропоновані такими законопроектами норми носять популістський характер і спрямовані на штучне протиставлення інтересів позичальників та вкладників. В ситуації, коли законопроекти носитимуть не системний характер, а представлятимуть інтереси чи то лише позичальників, чи то лише вкладників, їх прийняття призведе до колапсу у банківській системі. Адже якщо банк буде позбавлений можливості реалізовувати майно злісних неплатників, то у нього, зрозуміло, не буде коштів і для повернення депозитів вкладників.

Прес-служба
Асоціації українських банків