Новини АУБ

З 11 лютого 2009 року «Мегабанк» (Харків) запровадив нові вклади для фізичних осіб – «Прогресивний» та «Прогресивний + ». За умовами  вкладів при розміщенні вкладу на 6 місяців начальна відсоткова ставка  зростає щомісячно на 2 відсотки. Таким чином,  за вкладом «Прогресивний» Вкладник має можливість  отримати до 28 % річних у гривнях , до 17 % річних у доларах США, до 15% річних у Євро, за вкладом «Прогресивний +» - до 30 % річних у гривнях , до 17 % річних у доларах США, до 15% річних у Євро.  Мінімальна сума вкладу  складає 500 грн., 100 доларів США та 100 Евро.  Передбачено поповнення вкладу. Виплата відсотків за вкладом «Прогресивний» здійснюється щоквартально, за вкладом «Прогресивний +» в кінці строку дії договору банківського вкладу.
          На цей час «Мегабанк» обслуговує понад п’ятсот тисяч рахунків фізичних осіб. "Мегабанк" є постійним учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. На сьогоднішній день сума, гарантована Фондом до виплати, збільшена до 150 тисяч гривень.
Отримати інформацію про діючі в банку депозитні програми та відсоткові ставки можна дізнатися  завітавши до найближчого відділення банку або на сайті банку www.megabank.net.

Довідка: ВАТ "Мегабанк" (http://www.megabank.net )  – це універсальний банк, що надає повний спектр фінансових послуг для корпоративних і приватних клієнтів. За станом на 01.01.2009 р. регіональна мережа "Мегабанку" складає 192 підрозділи, у тому числі: 3 філії, 1 представництво та 188  відділень в 24  регіонах України.
Чисті активи банку становлять 2 942 млн. грн., власний капітал – 333 млн. грн., кредитний портфель – 2 368  млн. гривень., депозитний портфель корпоративних клієнтів – 406 млн.  грн., депозитний портфель фізичних осіб – 1 072 млн. грн., прибуток за  2008 рік -21 899 тис. грн.

 

Высокие финансовые показатели и стабильная положительная репутация на финансовом рынке страны и за рубежом дали возможность банку «Хрещатик» нарастить объемы документарных операций в 2008 году. Так, по поручениям клиентов банка было предоставлено 184 гарантийных обязательства на общую сумму 41456,06 тыс. грн. Среди них внимания заслуживают гарантии на достаточно значительные суммы, такие как гарантийное обязательство по заявлению ООО «АРМ-ГРУП-Украина» (г. Киев) на сумму 16 290,00 тыс. грн и гарантия по заявлению Открытого международного университета развития человека «Украина» на сумму 8 266,00 тыс. грн.

 

11.02.2009 уклав з Національним банком України договір приєднання до Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП).

У НСМЕП "Європейський банк раціонального фінансування" буде виконувати функції емітента та еквайра.

Банк був створений відповідно до рішення зборів засновників і зареєстрований Національним банком України 24.11.1993 під номером 214.
У Державний реєстр банків 27 вересня 2005 року внесений запис про зміну назви банку <<Донкредітінвест>> на ЗАТ <<Європейський банк раціонального фінансування>>.

Акціонерами Банку є 220 фізичних осіб, які володіють 59,54% від загальної кількості акцій і 9 юридичних осіб - 40,40% акцій (0,06% акцій - викуплені Банком і ще не реалізовані).

(c) Вісник НСМЕП

Конституція України гарантує захист державою рівних прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та захист конкуренції у підприємницькій діяльності. 
Керівництво ж НБУ демонструє різне ставлення та неоднакові вимоги для різних банків. Дійшло до інтерв'ю, у яких один з керівників НБУ заявляє, що НБУ не буде «підтримувати» одні банки, а інші буде. Чиє це рішення? На якій правовій основі стоїть таке рішення НБУ? Цей керівник НБУ керується Конституцією України чи особистими (або кимось нав'язаними) переконаннями?
В АУБ пам'ятають слова п. Стельмаха, що у ставленні до банків треба керуватися принципом розподілу банків не на великі та малі, а на ефективно працюючі, платоспроможні та збиткові (нежиттєздатні) установи. А тепер?
Будь-який банк – це не локальна фірмочка, а частина української економіки та частина суспільства. Чому окрему частку цього сегменту української економіки і суспільства НБУ вважає другосортною?  На якій підставі?
Представники малого і середнього бізнесу, той “середній клас” про який всі політики так турбуються на словах, є, здебільшого, клієнтами малих і середніх банків. Ці банки так само відносяться до малого і середнього бізнесу. НБУ прийняв рішення створювати штучні проблеми для цього сегменту української економіки? Це його політика? Це політика уряду? Чи чия?
У багатьох країнах світу для виходу з кризи основна ставка робиться на підтримку малого та середнього бізнесу, як рушійну силу стабілізації економіки. Вихід з економічної кризи в Україні без опори на малий і середній бізнес неможливий. В НБУ цього не знають?
НБУ знає які банки краще виконують економічні нормативи. З досвіду криз в інших країнах знає які банки краще  справляються з кризовими навантаженнями. Він знає, що 15-річний і більше досвід роботи невеликих колективів банків – то є надбання всієї країни, що з таких колективів згодом можуть постати потужні фінустанови. Знає і робить шкоду країні і державі. Чому?
Чим можна пояснити ставлення чиновника НБУ до підприємств і вкладників, що обслуговуються в малих і середніх банках, як до суб`єктів другого сорту?
Це ще один приклад соціальної безвідповідальності влади, на цей раз – монетарної.
АУБ вимагає рівних умов для всіх банків при виконанні нормативів, у  доступі до рефінансування, до інших форм допомоги банкам.
Вимоги НБУ щодо додаткової капіталізації мають стосуватися виключно банків, які порушують нормативи адекватності капіталу, а не стимулювати штучне укрупнення малих і середніх банків шляхом об'єднання і поглинання.
Асоціація українських банків різко засуджує безвідповідальні дії керівництва НБУ, направлені на дестабілізацію національної банківської системи і вимагає негайного спростування згаданої заяви керівництва НБУ.

О.Сугоняко

Конституція України гарантує захист державою рівних прав усіх суб'єктів права власності і господарювання та захист конкуренції у підприємницькій діяльності. 
Керівництво ж НБУ демонструє різне ставлення та неоднакові вимоги для різних банків. Дійшло до інтерв'ю, у яких один з керівників НБУ заявляє, що НБУ не буде «підтримувати» одні банки, а інші буде. Чиє це рішення? На якій правовій основі стоїть таке рішення НБУ? Цей керівник НБУ керується Конституцією України чи особистими (або кимось нав'язаними) переконаннями?
В АУБ пам'ятають слова п. Стельмаха, що у ставленні до банків треба керуватися принципом розподілу банків не на великі та малі, а на ефективно працюючі, платоспроможні та збиткові (нежиттєздатні) установи. А тепер?
Будь-який банк – це не локальна фірмочка, а частина української економіки та частина суспільства. Чому окрему частку цього сегменту української економіки і суспільства НБУ вважає другосортною?  На якій підставі?
Представники малого і середнього бізнесу, той “середній клас” про який всі політики так турбуються на словах, є, здебільшого, клієнтами малих і середніх банків. Ці банки так само відносяться до малого і середнього бізнесу. НБУ прийняв рішення створювати штучні проблеми для цього сегменту української економіки? Це його політика? Це політика уряду? Чи чия?
У багатьох країнах світу для виходу з кризи основна ставка робиться на підтримку малого та середнього бізнесу, як рушійну силу стабілізації економіки. Вихід з економічної кризи в Україні без опори на малий і середній бізнес неможливий. В НБУ цього не знають?
НБУ знає які банки краще виконують економічні нормативи. З досвіду криз в інших країнах знає які банки краще  справляються з кризовими навантаженнями. Він знає, що 15-річний і більше досвід роботи невеликих колективів банків – то є надбання всієї країни, що з таких колективів згодом можуть постати потужні фінустанови. Знає і робить шкоду країні і державі. Чому?
Чим можна пояснити ставлення чиновника НБУ до підприємств і вкладників, що обслуговуються в малих і середніх банках, як до суб`єктів другого сорту?
Це ще один приклад соціальної безвідповідальності влади, на цей раз – монетарної.
АУБ вимагає рівних умов для всіх банків при виконанні нормативів, у  доступі до рефінансування, до інших форм допомоги банкам.
Вимоги НБУ щодо додаткової капіталізації мають стосуватися виключно банків, які порушують нормативи адекватності капіталу, а не стимулювати штучне укрупнення малих і середніх банків шляхом об'єднання і поглинання.
Асоціація українських банків різко засуджує безвідповідальні дії керівництва НБУ, направлені на дестабілізацію національної банківської системи і вимагає негайного спростування згаданої заяви керівництва НБУ.

О.Сугоняко

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обгрунтуванням шкідливості для банківської системи прийнятого у першому читанні законопроекту “Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи” (реєстраційний №3459-1).
Проведений експертами АУБ юридичний аналіз показав, що цей законопроект вкрай негативно вплине на фінансовий стан банків та поставить під загрозу їх спроможність виконувати свої зобов’язання перед клієнтами, у тому числі вкладниками – фізичними особами.
Зокрема, за словами Президента АУБ, запропонована редакція Закону позбавляє права банків-іпотекодержателів на реалізацію своїх прав, як кредитора в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами (при несвоєчасному погашенні кредитної заборгованості тощо). В той же час Закон не вирішує питання можливості врегулювання проблем у взаємовідносинах між банками і позичальниками, а лише відстрочує їх вирішення та погіршує фінансовий стан як фізичних осіб, так і окремих банків та банківської системи у цілому.
В АУБ наголошують, що позбавлення банків права на реалізацію застави у разі неповернення іпотечних кредитів напряму відіб’ється на його платоспроможності та можливості забезпечувати виплати по депозитах та проводити розрахунки клієнтів. Крім того, прийняття зазначеної норми спровокує і тих позичальників, що ще обслуговують свою заборгованість, припинити виплати за кредитами.
Також в АУБ відзначають,  що заборгованість за іпотечними кредитами складає понад 110 млрд. грн. при майже аналогічному розмірі сукупного капіталу по всій банківській системі (121,4 млрд. грн.). У разі зупинення обслуговування позичальниками цих кредитів банки змушені будуть визнати збитки та сформувати резерви фактично у розмірі наявного у них капіталу.
Наслідок – повна декапіталізація банківської системи, зупинка діяльності, масові банкрутства банків і втрати їх вкладників і клієнтів.
Вказують в АУБ і на інші суттєві недоліки законопроекту. Зокрема, відповідно до норм законопроекту заставне майно, при наявності мораторію, за вимогою інших кредиторів може бути реалізоване з  публічних торгів. Таким чином, банк маючи пріоритет застави, фактично її втрачає.
В АУБ наголошують, що більш прийнятною нормою є аналогічна за змістом (але більш чітко викладена) норма законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” (реєстраційний №3585), якою передбачається “ввести на 2009-2010 роки мораторій на примусове виселення із житла, в якому проживає або зареєстрована фізична особа – іпотекодавець, у разі якщо відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або з максимальною затримкою до двох місяців, а також документально врегульовано питання реструктуризації боргу, на узгоджених з банком умовах”.
Оскільки законопроект №3585 має і інші позитивні норми, направлені на врегулювання проблемних питань банківського та валютного ринку, АУБ пропонує сконцентрувати зусилля на прийнятті цього законопроекту.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обгрунтуванням необхідності відхилення поданого на розгляд парламенту законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання негативним наслідком впливу світової фінансової кризи на майнові права громадян та захисту вкладників” (реєстраційний №3482).
Серед іншого, згаданим законопроектом пропонується запровадити кримінальну відповідальність службових осіб банку за відмову у видачі банківського вкладу на першу вимогу клієнта.
Аналіз законопроекту, проведений АУБ, показав, що він є неприйнятним як з професійно-банківської, так і правової точки зору.
Окрім дублювання окремих положень Цивільного кодексу України, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Запропонована стаття 200-1 Кримінального кодексу України насправді не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залишок грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина банківського працівника, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, таким чином відсутній і склад злочину.
Окрім цього, як наголошують в АУБ, право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене Цивільним кодексом України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків.
В умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призведе лише до поглиблення кризи та масового банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з чисто об’єктивних підстав.
Тому, - наголошують в АУБ, - на період кризи доцільним було б не дестабілізувати  і так хитку ситуацію у банківський системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, а навпаки - законодавчо врегулювати питання встановлення НБУ мораторію на окремі види банківської діяльності. Оскільки ці пропозиції не були враховані при прийнятті Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, то замість поданого законопроекту в АУБ вважають доцільним ще раз вийти з такою законодавчою ініціативою та включити ці пропозиції до законопроекту №3585.
Що стосується згаданого законопроекту №3482, а також інших зареєстрованих у парламенті проектів законів, що забороняють реалізацію застави, то на переконання Президента АУБ вони не лише не сприятимуть запобіганню негативним наслідкам впливу фінансової кризи, але навпаки поглиблюватимуть їх. За словами Олександра Сугоняка, запропоновані такими законопроектами норми носять популістський характер і спрямовані на штучне протиставлення інтересів позичальників та вкладників. В ситуації, коли законопроекти носитимуть не системний характер, а представлятимуть інтереси чи то лише позичальників, чи то лише вкладників, їх прийняття призведе до колапсу у банківській системі. Адже якщо банк буде позбавлений можливості реалізовувати майно злісних неплатників, то у нього, зрозуміло, не буде коштів і для повернення депозитів вкладників.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності з обгрунтуванням необхідності відхилення поданого на розгляд парламенту законопроекту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання негативним наслідком впливу світової фінансової кризи на майнові права громадян та захисту вкладників” (реєстраційний №3482).
Серед іншого, згаданим законопроектом пропонується запровадити кримінальну відповідальність службових осіб банку за відмову у видачі банківського вкладу на першу вимогу клієнта.
Аналіз законопроекту, проведений АУБ, показав, що він є неприйнятним як з професійно-банківської, так і правової точки зору.
Окрім дублювання окремих положень Цивільного кодексу України, норма даного законопроекту щодо встановлення кримінальної відповідальності за цивільно-правові правопорушення, суперечить самій концепції публічного та приватного права. Запропонована стаття 200-1 Кримінального кодексу України насправді не містить складу злочину. Ситуація, за якої банківський працівник не видає залишок грошових коштів, можлива лише у двох випадках: або під час дії мораторію (у такому випадку дії банківського працівника є законними), або, коли у зв’язку із фінансовим станом банку грошові кошти фізично відсутні. У такому випадку вина банківського працівника, що має складати суб’єктивну сторону злочину,  відсутня, таким чином відсутній і склад злочину.
Окрім цього, як наголошують в АУБ, право вкладника – фізичної особи на отримання вкладу на першу вимогу визначене Цивільним кодексом України. Це право неухильно забезпечувалося банками в умовах стабільної ситуації на банківському ринку. Винятком були лише випадки неплатоспроможності окремих банків.
В умовах прояву кризових явищ на фінансовому ринку безумовне забезпечення повернення вкладів на першу вимогу вкладника незалежно від строку розміщення, передбаченого договором, призведе лише до поглиблення кризи та масового банкрутства банків. Адже кошти, що залучені банками, видані ними у кредити на відповідні строки іншим юридичним та фізичним особам. При цьому умовами кредитних договорів не передбачається право банку на дострокове повернення кредиту на першу його вимогу. Дана норма і не може бути виконана позичальником з чисто об’єктивних підстав.
Тому, - наголошують в АУБ, - на період кризи доцільним було б не дестабілізувати  і так хитку ситуацію у банківський системі, законодавчо підтримуючи  можливість масового дострокового відтоку вкладів, а навпаки - законодавчо врегулювати питання встановлення НБУ мораторію на окремі види банківської діяльності. Оскільки ці пропозиції не були враховані при прийнятті Закону України “Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, то замість поданого законопроекту в АУБ вважають доцільним ще раз вийти з такою законодавчою ініціативою та включити ці пропозиції до законопроекту №3585.
Що стосується згаданого законопроекту №3482, а також інших зареєстрованих у парламенті проектів законів, що забороняють реалізацію застави, то на переконання Президента АУБ вони не лише не сприятимуть запобіганню негативним наслідкам впливу фінансової кризи, але навпаки поглиблюватимуть їх. За словами Олександра Сугоняка, запропоновані такими законопроектами норми носять популістський характер і спрямовані на штучне протиставлення інтересів позичальників та вкладників. В ситуації, коли законопроекти носитимуть не системний характер, а представлятимуть інтереси чи то лише позичальників, чи то лише вкладників, їх прийняття призведе до колапсу у банківській системі. Адже якщо банк буде позбавлений можливості реалізовувати майно злісних неплатників, то у нього, зрозуміло, не буде коштів і для повернення депозитів вкладників.

Прес-служба
Асоціації українських банків

 

Сегодня, 12 февраля, в Киеве состоялось общее собрание акционеров АКИБ «УкрСиббанк», на котором исполняющий обязанности Председателя Правления Сергей Наумов был избран Председателем Правления банка. За данное решение проголосовали 100% акционеров, участвовавших в собрании.
Также собранием акционеров единогласно было принято решение об увеличения уставного капитала "УкрСиббанка" на сумму 1,275 млрд. грн. до 5,28 млрд. грн. путем увеличения количества акций существующей номинальной стоимости за счет дополнительных взносов.

Принято решение осуществить закрытое (частное) размещение простых именных акций в количестве 105 600 000 000 на суму 1,275 млрд. грн. номинальной стоимостью 0,05 грн. Акции будут размещены среди существующих акционеров банка.

Для справки:
АКИБ «УкрСиббанк» (www.ukrsibbank.com) – зарегистрирован 18 июня 1990 года. Банк имеет полную лицензию НБУ № 75 от 24 декабря 2001 года на осуществление банковских операций. По состоянию на 01.01.2009 г.: чистые активы – 55,6 млрд. грн., капитал – 6,8 млрд. грн., кредитно-инвестиционный портфель составляет 49,6 млрд. грн., средства корпоративных клиентов – 8,9 млрд. грн., средства физических лиц – 7,8 млрд. грн. Сегодня региональная сеть насчитывает более 950 отделений по всей территории Украины. Клиентами «УкрСиббанка» являются 69 тысяч предприятий Украины, количество счетов физических лиц превышает 3,8 млн. В апреле 2006 года была завершена сделка по покупке BNP Paribas 51% акций АКИБ «УкрСиббанк».

BNP Paribas (www.bnpparibas.com) – европейский лидер на международном рынке банковских и финансовых услуг и один из 6 крупнейших банков в мире согласно данным международного рейтингового агентства Standard & Poor’s. Группа представлена в более чем 85 странах, число сотрудников 171 000 человек, включая 131 000 в Европе. Группа занимает ведущие позиции в трёх основных сегментах: корпоративный и инвестиционный бизнес, управление активами и розничный бизнес. Присутствуя в Европе по всем своим направлениям деятельности, основными для банка двумя внутренними рынками в розничном бизнесе являются Франция и Италия. BNP Paribas занимает существенные позиции в США, а также сильнейшие позиции в Азии и на развивающихся рынках.

Пресс-служба АКИБ «УкрСиббанк»

Протягом року було відкрито 20 відділень банку, в яких представлений повний спектр банківських послуг, що надаються на високому рівні. Зона присутності Діамантбанку була розширена в містах: Полтава, Донецьк, Івано-Франківськ, Херсон, Чернівці. Також філії банку в містах Дніпропетровськ, Запоріжжя, Сімферополь, Кривий Ріг отримали статус дирекцій, що сприяло підвищенню якості обслуговування клієнтів.

В 2009 році Діамантбанк (www.diamantbank.ua) планує продовжити розвиток мережі та створення привабливої для клієнтів фінансової структури, яка вирізнятиметься індивідуальним підходом, якістю, доступністю та оперативністю надання послуг.

Банк прагне задовольнити потреби клієнтів, пропонуючи не просто фінансові продукти, а й комплексні рішення. Нагадаємо, що регіональна мережа банку нараховує 60 філій та відділень у 16 містах України, в яких працюють понад 700 співробітників.

Довідка

АБ «Діамант» зареєстрований Національним Банком України 17.11.1993 р. Має всі ліцензії та дозволи НБУ для роботи на банківському ринку. Регіональна мережа Банку налічує 60 філій та відділень у 16 містах України, в яких працюють понад 700 співробітників.

Прибуток за 2008 рік склав 12,4 млн. грн. Чисті активи станом на 01.01.2009 р. – 1 453,7 млн. грн. Регулятивний капітал станом на 01.01.2009 р. перевищив 174,5 млн. грн.

Телефон: +380 (44) 490-83-83
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Адреса: м. Київ, Контрактова пл., 10-А
Web-сайт: http://www.diamantbank.ua
Ліцензія НБУ № 125 від 03.12.2001 р.

6 февраля 2009 г. в пятницу состоялся экспертный круглый стол «Банковская отчетность в условиях кризиса». Инициатором его проведения выступила газета «Коммерсантъ» (отель Hyatt Regency Kyiv).
 Какую информацию о состоянии и результатах работы банков нужно предоставить общественности, чтобы вернуть ее доверие к банковской системе? Ответ на этот вопрос в ходе круглого стола искали топ-менеджеры коммерческих банков, руководящие работники Национального банка Украины, аудиторских компаний, эксперты государственных и неправительственных аналитических центров, редакторы и журналисты влиятельных деловых печатных и интернет-СМИ.
По словам Директора Департамента финансового контроллинга НБУ Сергея Круглика «банковский надзор лимитирован, ограничен. НБУ не может в 186 банков направить инспекторов, грамотных, вместе с аудиторами, которые бы могли накопать, что в банке не то. Т.е. вроде бы по отчетности прекрасно все. Поэтому предоставленная отчетность или какие-то другие операционные данные для клиента, вам не помогут. Вам помогут именно индикативные сигналы». В частности, были озвучены наиболее важные индикаторы, основываясь на которых, даже неэксперт в банковской отрасли сможет сделать адекватные выводы о надежности того или иного коммерческого банка:
- динамика оттока клиентов по депозитным вкладам;
- поддерживают ли банк его акционеры инвестиционными вливаниями;
- выплачивает ли банк депозиты, несмотря на финансовый кризис;
- насколько готов банк делать резервирование потенциальных рисков, обеспечивая тем самым гарантии возврата средств для вкладчиков;
- насколько высок уровень информационной открытости и прозрачности банка
- качественный состав кредитного портфеля того или иного банка.
Многие из выступавших отмечали, что по итогам 9-ти месяцев 2008 года в отчетах некоторых банков были показаны отличные показатели по прибыльности, ликвидности, а события четвертого квартала отразились именно на вкладчиках самым плачевным образом.
Главная причина спада доверия к банкам, прежде всего, отсутствие у большинства населения элементарной финансовой грамотности. Так, директор компании PriceWaterhouseCoopers Людмила Пахучая отметила, «Для того, чтобы вкладчики снова понесли депозиты в банки, им надо понимать за счет чего их будут возвращать. И будут ли вообще их возвращать. Для меня как для клиента - характеристика, а что мне банк показывает. Если он мне ничего не показывает, возможно, ему нечего показать или то, что он мог бы показать, мне возможно не понравится. Нужна прозрачность».
Отдельной проблемой является преобладание тотального негатива в СМИ о ситуации в банковской сфере Украины. Это приводит к цепной реакции - население реагирует хаотическим и необдуманным изъятием средств из банков. СМИ и сами банки должны создать то информационное пространство, в котором люди должны знать, что подъем производства и экономики начнется тогда, когда возобновится приток финансов именно от простых граждан, что позволит банкам возобновить кредитование, прежде всего средних и малых предприятий.
По мнению участников круглого стола, публичность и прозрачность банковской отчетности в условиях кризиса – ключевой фактор возврата доверия вкладчиков. В то же время, эксперты отмечали, что отчетность за 2008 год не будет в полной мере отражать сложившуюся ситуацию и поэтому основываясь на годовых отчетах даже «продвинутому» клиенту будет сложно правильно оценить эффективности работы того или иного банка.
По итогам круглого стола было решено создать рабочую группу для подготовки аналитического доклада «Украинские банки в условиях кризиса: как вернуть доверие?».  До конца февраля доклад будет представлен СМИ, коммерческим банкам, экспертам и широкой общественности.
 За дополнительной информацией и материалами конференции, просим обращаться к Абляевой Сабине, менеджеру отдела конференций ИД «Коммерсантъ – Украина», по тел.: (+38 067) 692 14 50

АКБ «Форум» назван лучшим банком 2008 года по итогам ежемесячных тест-драйвов услуг финансово-кредитных учреждений, проведенных журналом «Личный счет» за прошлый год.
Впервые за историю рейтингов издания на первом месте оказалось сразу два банка – «УкрСиббанк» и «Форум». «Форум» отличился лучшими условиями по открытию вкладов в долларах на год.
Кроме привлекательных ставок, АКБ «Форум» предлагает ряд дополнительных условий. Вкладчикам предоставляются возможности пополнять вклад без ограничения максимальной суммы и получать проценты как ежемесячно, так и в конце срока.
Акционерный коммерческий банк «Форум» создан в 1994-м году и входит в группу крупнейших банков Украины. Основным акционером АКБ «Форум» является второй по величине банк Германии и один из крупнейших банков Европы – Commerzbank AG.
По состоянию на 1 февраля 2009 года размер чистых активов банка составил 20 127 млн грн, кредитный портфель — 16 730 млн грн, валюта баланса — 30 628 млн грн, балансовый капитал — 1 894 млн грн.