Новини АУБ

Харьковский филиал АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" расширяет спектр услуг для своих клиентов.
 Согласно подписанного 13 февраля 2009 года договора между Харьковским филиалом и Харьковским областным Центром занятости, филиал Банка имеет право на обслуживание граждан, которые находятся на учете в Центрах занятости г. Харькова.
 Харьковский филиал АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК» осуществляет выплаты государственной социальной помощи (помощи по безработице, в т.ч. одноразовой ее выплаты для организации безработным предпринимательской деятельности, помощи по частичной безработице, материальной помощи в период профессиональной подготовки, переподготовки или повышения квалификации безработного,  помощи на похороны в случае смерти безработного или лиц, которые находятся на его содержании).
 При открытии счетов для клиентов Банка выпускаются карточки международной платежной системы VISA ELECTRON. На остаток денежных средств на карточном счете клиенту Банка начисляются повышенные проценты в размере действующей учетной ставки НБУ.
 Для удобства обслуживания физических лиц- держателей пластиковых карточек Харьковским филиалом установлены и обслуживают клиентов 19 банкоматов и 17 POS-терминалов АБ «БРОКБИЗНЕСБАНК».

 Харьковский филиал АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" начал работу с октября 2005 года, расположен по адресу: г. Харьков, Красношкольная набережная,16. В структуре филиала 12 отделений Банка, в том числе 2 из них на территории г. Полтава. Филиал предоставляет полный спектр банковских услуг для своих клиентов.

www.bankbb.com.ua
Справка о банке: АБ "БРОКБИЗНЕСБАНК" основан в 1991 году. Банк входит в первую группу банков по рейтингу НБУ (крупнейшие банки). Филиалы банка функционируют в Киеве, Белой Церкви, Виннице, Горловке, Днепропетровске, Донецке, Житомире, Запорожье, Ивано-Франковске, Краматорске, Луганске, Луцке, Львове, Мариуполе, Николаеве, Одессе, Ровно, Славуте, Сумах, Тернополе, Ужгороде, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Чернигове, Черновцах. Банк имеет лицензии на все банковские операции в Украине и предоставляет полный комплекс услуг по конкурентоспособным тарифам.
На 01.02.2009 г.:
Активы банка – 13 805,728 млн. грн.
Регулятивный капитал банка – 2 311,829 млн. грн.
Кредитный портфель – 13 141,257 млн. грн.
Средства клиентов – 8 066,600 млн. грн.

У рамках програми лояльності до своїх клієнтів у НАДРА БАНКУ було прийнято рішення з 18 лютого 2009 року приймати комунальні платежі без стягнення комісії за їх обробку.
Дана пропозиція розповсюджується на такі види платежів: квартплата, оплата за зв’язок, Інтернет, кабельне та супутникове телебачення, електроенергію, газ, опалення, воду та каналізацію, домофон, вивезення сміття, а також охоронні послуги.

Свою діяльність ВАТ КБ «Надра» розпочав 26 жовтня 1993 року. Сьогодні НАДРА БАНК – один із найбільших універсальних комерційних банків, що впродовж 15 років успішно працює на фінансовому ринку України. За даними НБУ, банк входить у першу десятку українських банків і займає верхні позиції різних банківських рейтингів.
Щоб стати ще ближчим до своїх клієнтів, банк постійно працює над розвитком регіональної мережі і присутній у кожній області України, нараховуючи понад 700 відділень. Мережа банкоматів – близько 1200 одиниць, кількість POS-терміналів – більше ніж 5 000 одиниць.
За даними АУБ, станом на 01.01.2009 р. активи банку становлять 30 547,48 млн грн; депозити фізичних осіб – 9 490,681 млн грн; депозити юридичних осіб – 5 282,550 млн грн; кредитно-інвестиційний портфель банку – 26 169,15 млн грн; капітал банку – 2 773,157 млн грн.
В Інтернеті інформація про банк розміщена на офіційному сайті ВАТ КБ «Надра»: www.nadrabank.ua

23 лютого 2009 року у Львові відбулися позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «КРЕДОБАНК», на яких ухвалено рішення щодо збільшення статутного капіталу банку на 1 024 100 000,00 грн. і оголошено дев’ятнадцяту емісію акцій банку.
На позачергових зборах акціонери розглядали питання про збільшення статутного фонду банку на 1 024 100 000,00 гривень, оголосили і затвердили інформацію про дев’ятнадцяту емісію акцій банку.
Збільшення статутного фонду і, відповідно, дев’ятнадцята емісія акцій КРЕДОБАНКу відбудуться з метою залучення додаткових фінансових ресурсів у грошовій формі до капіталу банку для розширення обсягів банківських послуг, а також з метою компенсації впливу на капітал понадпланових резервів під кредитні операції, сформованих за підсумками 2008 року. Підписка на 102 410 000 000 акцій дев’ятнадцятого випуску буде здійснена у два етапи. Перший етап з 2 по 21 квітня 2009 року включно. Другий - з 22 по 23 квітня 2009 року включно.
 «Це показовий випадок, коли в умовах фінансової кризи і відтоку капіталів за
кордон, банк отримує від свого cтратегічного інвестора – польського банку PKO BP SA таку велику інвестицію – понад один мільярд гривень, - ділиться своїми міркуваннями після зборів акціонерів голова правління КРЕДОБАНКу Іван Феськів. – Це найбільша інвестиція за всю 18-річну історію КРЕДОБАНКу, яка свідчить про довіру до менеджменту банку, віру в подальший розвиток КРЕДОБАНКу та покращення макроекономічної ситуації в країні».
Після завершення докапіталізації, статутний фонд КРЕДОБАНКу зросте у 3 рази і сягне понад 1 млрд. 550 млн. грн.

Прес-секретар ВАТ «КРЕДОБАНК»

24 лютого 2009 р. Спостережна Рада АКБ «Трансбанк» звільнила від виконання обов’язків Голови Правління Андрія Кияка, призначивши виконуючим обов’язки Голови Правління банку Геннадія Сергатого.
Андрій Кияк обіймав посаду Голови Правління АКБ «Трансбанк» з грудня 2008 р. Геннадій Сергатий до призначення працював заступником Голови Правління АКБ «Трансбанк».
Посадові особи не володіють акціями фінустанови.

Прес – служба АКБ «Трансбанк»

Довідка: АКБ "Трансбанк" засновано в 1991 році. Станом на 01.02.2009 р. активи АКБ «Трансбанк» склали 1 165,4 млн. грн., зобов’язання – 1 076 млн. грн., кредитно-інвестиційний портфель – 1 084,2 млн. грн. Статутний капітал складає 65 млн. грн. Регулятивний капітал – 139,5 млн. грн.
 Мережа банківського обслуговування налічує 43 структурних підрозділи в 24 регіонах України. Банк обслуговує більше 54 тис. рахунків приватних і корпоративних клієнтів.

ЗАЯВА
Президента Асоціації українських банків

Асоціація українських банків позитивно сприйняла, що нарешті, хоч і з затримкою на пів року, керівництво Уряду заявило про необхідність відновлення довіри до банківської системи з боку пересічних громадян, які, за словами Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, “повинні, незважаючи на всі свої емоції, повірити в банківську систему і не забирати свої внески, а зберігати їх у банках". Це правильний заклик.

Маю надію, що Прем'єр-міністр спростує і свої нещодавні негативні заяви щодо деяких українських банків, що викликало значний відтік вкладів та підрив довіри як до цих банків, так і всієї національної банківської системи в цілому.

Водночас, Асоціація українських банків сподівається, що заклик Прем'єр-міністра “не забирати свої внески, а зберігати їх у банках", стосується не тільки пересічних громадян, але і “непересічних”, зокрема народних депутатів, які у першу чергу забирали свої немалі вклади у банках, навіть не дивлячись на запровадження мораторію. Відтік саме таких “непересічних” вкладів наніс суттєвого удару по національній банківській системі. І це саме такі “непересічні громадяни” відмовились підтримати у Верховній Раді України пропозицію АУБ щодо узаконення мораторію на дострокове повернення вкладів, прийняття якої дало б право НБУ не дозволяти видавати достроково депозити всім без винятку, в т.ч. і депутатам.

Також в АУБ сподіваються, що Уряд закличе не лише “не забирати свої внески”, але й закличе повертати взяті у банках кредити. Адже попередні заяви керівників Уряду лише провокували зростання неповернення кредитів. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами тощо.

Має бути зупинений існуючий популізм, у тому числі і щодо повернення валютних кредитів за т.зв. “історичним курсом” підприємствам окремих галузей. Адже це не стабілізує ситуацію у банківській системі, а навпаки погіршує її.

Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати. Зокрема, Уряд може відібрати окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. А банки можуть надати таку інформацію.

Так само з транспортниками. Треба зібратись і проаналізувати, скільки реально вони заборгували банкам, скільки вони мають сплатити, скажімо, у цьому році. Там не така велика сума, щоб Уряд не мав змоги викупити у банків ці борги.

Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади.  

Прикро також, що різька зміна тональності заяв Прем'єр-міністра від атак та обвинувачень на адресу українських банків на протилежні - про необхідність відновлення довіри до них, - з”явилася не стільки від вболівання за національну банківську систему, скільки після того, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заявив, що надасть українським банкам допомогу обсягом 500 млн. доларів у разі, якщо “спочатку країна відновить довіру до банківського сектора”.

Невже, якби чужа фінансова інституція не поставила таку жорстку умову, то наш Уряд і тепер не думав би, яким чином цю довіру до національної банківської системи піднімати?

Олександр Сугоняко
Президент Асоціації українських банків
25 лютого 2009 р.

ЗАЯВА
Президента Асоціації українських банків

Асоціація українських банків позитивно сприйняла, що нарешті, хоч і з затримкою на пів року, керівництво Уряду заявило про необхідність відновлення довіри до банківської системи з боку пересічних громадян, які, за словами Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, “повинні, незважаючи на всі свої емоції, повірити в банківську систему і не забирати свої внески, а зберігати їх у банках". Це правильний заклик.

Маю надію, що Прем'єр-міністр спростує і свої нещодавні негативні заяви щодо деяких українських банків, що викликало значний відтік вкладів та підрив довіри як до цих банків, так і всієї національної банківської системи в цілому.

Водночас, Асоціація українських банків сподівається, що заклик Прем'єр-міністра “не забирати свої внески, а зберігати їх у банках", стосується не тільки пересічних громадян, але і “непересічних”, зокрема народних депутатів, які у першу чергу забирали свої немалі вклади у банках, навіть не дивлячись на запровадження мораторію. Відтік саме таких “непересічних” вкладів наніс суттєвого удару по національній банківській системі. І це саме такі “непересічні громадяни” відмовились підтримати у Верховній Раді України пропозицію АУБ щодо узаконення мораторію на дострокове повернення вкладів, прийняття якої дало б право НБУ не дозволяти видавати достроково депозити всім без винятку, в т.ч. і депутатам.

Також в АУБ сподіваються, що Уряд закличе не лише “не забирати свої внески”, але й закличе повертати взяті у банках кредити. Адже попередні заяви керівників Уряду лише провокували зростання неповернення кредитів. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами тощо.

Має бути зупинений існуючий популізм, у тому числі і щодо повернення валютних кредитів за т.зв. “історичним курсом” підприємствам окремих галузей. Адже це не стабілізує ситуацію у банківській системі, а навпаки погіршує її.

Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати. Зокрема, Уряд може відібрати окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. А банки можуть надати таку інформацію.

Так само з транспортниками. Треба зібратись і проаналізувати, скільки реально вони заборгували банкам, скільки вони мають сплатити, скажімо, у цьому році. Там не така велика сума, щоб Уряд не мав змоги викупити у банків ці борги.

Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади.  

Прикро також, що різька зміна тональності заяв Прем'єр-міністра від атак та обвинувачень на адресу українських банків на протилежні - про необхідність відновлення довіри до них, - з”явилася не стільки від вболівання за національну банківську систему, скільки після того, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заявив, що надасть українським банкам допомогу обсягом 500 млн. доларів у разі, якщо “спочатку країна відновить довіру до банківського сектора”.

Невже, якби чужа фінансова інституція не поставила таку жорстку умову, то наш Уряд і тепер не думав би, яким чином цю довіру до національної банківської системи піднімати?

Олександр Сугоняко
Президент Асоціації українських банків
25 лютого 2009 р.

Останнім часом у засобах масової інформації активно підтримуються заклики до банків не перешкоджати достроковій видачі банківських вкладів клієнтів, не турбувати позичальників з поверненням кредитів за допомогою колекторських фірм і не вдаватися без судового рішення до звернення стягнення на предмет іпотеки або застави.

 У зв'язку із цим звертаємо увагу на складну  економічну ситуацію у країні, яка призвела до суттєвого уповільнення повернення кредитів позичальників, а з іншого боку, призвела до збільшення кількості вимог вкладників про дострокове повернення їх коштів.

Для забезпечення дострокової видачі банківських вкладів банк повинен вжити заходів для прискорення повернення позичальниками виданих кредитів з тим, щоб за рахунок повернутих кредитів достроково повернути внески.

Тому перешкоди, які чинить влада банкам щодо повернення кредитів, прямо позначаються на затримці банками у видачі депозитних вкладів.

Інтереси всіх клієнтів, у тому числі позичальників і вкладників банків, перебувають у прямому взаємозв'язку: масове неповернення банку кредитів викликає  затримку повернення банком вкладу.

Безумовне повернення вкладів банк може забезпечити тільки завдяки реалізації всіх передбачених законом заходів з прискореного повернення кредиту. До них відноситься  стягнення закладеного майна без судового рішення на підставі прав, наданих банкам самим позичальником за договором  застави та/або іпотеки, які оформляються нотаріально  у повній відповідності до Цивільного кодексу, Законів України «Про заставу» і «Про іпотеку».

Як відомо, під час прискореного звернення стягнення на предмет застави й іпотеки є випадки некваліфікованої роботи співробітників банків і колекторських фірм, які у випадку порушення ними законодавства повинні негайно (жорстко і терміново) припинятися.

У той же час вважаємо,  що українське законодавство вже зараз захищає боржника у значно більшій мірі, ніж кредитора. Для порівняння:  у деяких розвинених європейських країнах законодавство передбачає рівність сторін при видачі кредиту: кредитор і позичальник вже при видачі кредиту відразу отримують ліквідні активи: позичальник одержує гроші, банк – предмет іпотеки у тимчасову власність. У цьому випадку повернення кредиту і, відповідно, зобов'язання банку з видачі вкладу забезпечуються одразу!

Аналогічне регулювання є й в Україні, але діє обмежено, тільки при кредитуванні населення ломбардом.

Ми розуміємо, що масові прискорені звернення стягнення на предмет  іпотеки й застави також не є кращим виходом із ситуації, яка склалася, оскільки вартість закладеного майна у цей час значно впала.

У цій ситуації  рекомендуємо банкам не підвищувати відсотки за виданими кредитами, продовжити строки повернення кредитів, підтримувати тих позичальників, які й у цей час здійснюють прийнятні для них виплати за кредитом.

Просимо вкладників банків з розумінням ставитися до ситуації, яка склалася з поверненням депозитів.

 Закликаємо  всіх клієнтів банків й суспільство у цілому  до розуміння основ роботи банків і розуміння взаємозв'язку  інтересів всіх клієнтів і банку!

Ми розраховуємо на те, що населення і господарства країни краще за владу зрозуміють проблеми банківської системи і її значення для суспільства.

Асоціація українських банків
24 лютого 2009 р.

Останнім часом у засобах масової інформації активно підтримуються заклики до банків не перешкоджати достроковій видачі банківських вкладів клієнтів, не турбувати позичальників з поверненням кредитів за допомогою колекторських фірм і не вдаватися без судового рішення до звернення стягнення на предмет іпотеки або застави.

 У зв'язку із цим звертаємо увагу на складну  економічну ситуацію у країні, яка призвела до суттєвого уповільнення повернення кредитів позичальників, а з іншого боку, призвела до збільшення кількості вимог вкладників про дострокове повернення їх коштів.

Для забезпечення дострокової видачі банківських вкладів банк повинен вжити заходів для прискорення повернення позичальниками виданих кредитів з тим, щоб за рахунок повернутих кредитів достроково повернути внески.

Тому перешкоди, які чинить влада банкам щодо повернення кредитів, прямо позначаються на затримці банками у видачі депозитних вкладів.

Інтереси всіх клієнтів, у тому числі позичальників і вкладників банків, перебувають у прямому взаємозв'язку: масове неповернення банку кредитів викликає  затримку повернення банком вкладу.

Безумовне повернення вкладів банк може забезпечити тільки завдяки реалізації всіх передбачених законом заходів з прискореного повернення кредиту. До них відноситься  стягнення закладеного майна без судового рішення на підставі прав, наданих банкам самим позичальником за договором  застави та/або іпотеки, які оформляються нотаріально  у повній відповідності до Цивільного кодексу, Законів України «Про заставу» і «Про іпотеку».

Як відомо, під час прискореного звернення стягнення на предмет застави й іпотеки є випадки некваліфікованої роботи співробітників банків і колекторських фірм, які у випадку порушення ними законодавства повинні негайно (жорстко і терміново) припинятися.

У той же час вважаємо,  що українське законодавство вже зараз захищає боржника у значно більшій мірі, ніж кредитора. Для порівняння:  у деяких розвинених європейських країнах законодавство передбачає рівність сторін при видачі кредиту: кредитор і позичальник вже при видачі кредиту відразу отримують ліквідні активи: позичальник одержує гроші, банк – предмет іпотеки у тимчасову власність. У цьому випадку повернення кредиту і, відповідно, зобов'язання банку з видачі вкладу забезпечуються одразу!

Аналогічне регулювання є й в Україні, але діє обмежено, тільки при кредитуванні населення ломбардом.

Ми розуміємо, що масові прискорені звернення стягнення на предмет  іпотеки й застави також не є кращим виходом із ситуації, яка склалася, оскільки вартість закладеного майна у цей час значно впала.

У цій ситуації  рекомендуємо банкам не підвищувати відсотки за виданими кредитами, продовжити строки повернення кредитів, підтримувати тих позичальників, які й у цей час здійснюють прийнятні для них виплати за кредитом.

Просимо вкладників банків з розумінням ставитися до ситуації, яка склалася з поверненням депозитів.

 Закликаємо  всіх клієнтів банків й суспільство у цілому  до розуміння основ роботи банків і розуміння взаємозв'язку  інтересів всіх клієнтів і банку!

Ми розраховуємо на те, що населення і господарства країни краще за владу зрозуміють проблеми банківської системи і її значення для суспільства.

Асоціація українських банків
24 лютого 2009 р.

Коментуючи поширення у ЗМІ повідомлень про начебто значне зростання прибутків банківської системи у січні поточного року в порівнянні з січнем 2008 року, Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко відзначив, що таке штучне «зростання» (доходи збільшилися на 5,4 млрд.грн. або на 76%, видатки – на 4,2 млрд.грн. або на 72%) є наслідком існуючої системи обліку, за якої переоцінка всіх валютних активів та пасивів банків здійснюється  зі зміною офіційного курсу гривні з віднесенням на відповідні доходні або витратні рахунки.

Таким чином, банками одноразово віднесено на доходи нереалізований (майбутній) прибуток від переоцінки загальної суми валютних кредитів без врахування строків їх погашення. Ці доходи будуть реально отримуватися банками лише по мірі повернення кредитів. Такий порядок обліку не відображає реального надходження коштів, яке скоротилося через  погіршення якості обслуговування кредитів з боку позичальників.

Як пояснив Президент АУБ, в умовах поглиблення економічної та фінансової кризи та викликаного ними різкого погіршення якості кредитного портфеля, банки вимушені формувати значні обсяги резервів на покриття збитків за кредитними операціями, що є реальними витратами (збитками) і потребує додаткових фінансових джерел на їх покриття.

З цієї причини Асоціація українських банків закликає владні структури, замість поширення економічно хибної інформації про начебто величезні прибутки банків, внести відповідні зміни до податкового законодавства, які б унеможливили нарахування податків на нереалізовані доходи від курсових коливань.

Прес-служба
Асоціації українських банків

Коментуючи поширення у ЗМІ повідомлень про начебто значне зростання прибутків банківської системи у січні поточного року в порівнянні з січнем 2008 року, Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко відзначив, що таке штучне «зростання» (доходи збільшилися на 5,4 млрд.грн. або на 76%, видатки – на 4,2 млрд.грн. або на 72%) є наслідком існуючої системи обліку, за якої переоцінка всіх валютних активів та пасивів банків здійснюється  зі зміною офіційного курсу гривні з віднесенням на відповідні доходні або витратні рахунки.

Таким чином, банками одноразово віднесено на доходи нереалізований (майбутній) прибуток від переоцінки загальної суми валютних кредитів без врахування строків їх погашення. Ці доходи будуть реально отримуватися банками лише по мірі повернення кредитів. Такий порядок обліку не відображає реального надходження коштів, яке скоротилося через  погіршення якості обслуговування кредитів з боку позичальників.

Як пояснив Президент АУБ, в умовах поглиблення економічної та фінансової кризи та викликаного ними різкого погіршення якості кредитного портфеля, банки вимушені формувати значні обсяги резервів на покриття збитків за кредитними операціями, що є реальними витратами (збитками) і потребує додаткових фінансових джерел на їх покриття.

З цієї причини Асоціація українських банків закликає владні структури, замість поширення економічно хибної інформації про начебто величезні прибутки банків, внести відповідні зміни до податкового законодавства, які б унеможливили нарахування податків на нереалізовані доходи від курсових коливань.

Прес-служба
Асоціації українських банків

В Асоціації українських банків відбулась робоча зустріч з новопризначеним Головою Представництва HSBC Bank plc в Україні паном Сейтжаном Єрмекбаєвим. З боку АУБ у зустрічі взяли участь перший Віце-президент Асоціації Володимир Бондар та директор Інформаційно-аналітичного центру Володимир Кучерук.

Під час зустрічі гість ознайомився з діяльністю Асоціації українських банків,
взаємодією з комерційними банками, співпрацею з НБУ, Комітетами Верховної Ради України, іншими державними установами та організаціями. Також обговорено ситуацію на міжнародних фінансових ринках, у банківському секторі та економіці України тощо.

Як повідомив пан Єрмекбаєв, міжнародна банківська група HSBC за обсягами капіталізації наразі є найкрупнішою у світі. Її міжнародна мережа об'єднує 9500 офісів у 85 країнах. Пан Єрмекбаєв поінформував про HSBC Bank plc, його історію та головні напрямки діяльності. Він також повідомив, що нині банк вивчає можливості входження на український ринок фінансових послуг та створення дочірньої структури в Україні.

Також обговорено можливості співпраці банку з АУБ та входження до її складу як потенційного потужного гравця на ринку банківських послуг.

Учасники зустрічі висловили спільне бажання до продовження співпраці.

Більш детальна інформація про банк: www.hsbc.com 

Прес-служба
Асоціації українських банків

В Асоціації українських банків відбулась робоча зустріч з новопризначеним Головою Представництва HSBC Bank plc в Україні паном Сейтжаном Єрмекбаєвим. З боку АУБ у зустрічі взяли участь перший Віце-президент Асоціації Володимир Бондар та директор Інформаційно-аналітичного центру Володимир Кучерук.

Під час зустрічі гість ознайомився з діяльністю Асоціації українських банків,
взаємодією з комерційними банками, співпрацею з НБУ, Комітетами Верховної Ради України, іншими державними установами та організаціями. Також обговорено ситуацію на міжнародних фінансових ринках, у банківському секторі та економіці України тощо.

Як повідомив пан Єрмекбаєв, міжнародна банківська група HSBC за обсягами капіталізації наразі є найкрупнішою у світі. Її міжнародна мережа об'єднує 9500 офісів у 85 країнах. Пан Єрмекбаєв поінформував про HSBC Bank plc, його історію та головні напрямки діяльності. Він також повідомив, що нині банк вивчає можливості входження на український ринок фінансових послуг та створення дочірньої структури в Україні.

Також обговорено можливості співпраці банку з АУБ та входження до її складу як потенційного потужного гравця на ринку банківських послуг.

Учасники зустрічі висловили спільне бажання до продовження співпраці.

Більш детальна інформація про банк: www.hsbc.com 

Прес-служба
Асоціації українських банків