Новини АУБ

ЗАЯВА
Президента Асоціації українських банків

Асоціація українських банків позитивно сприйняла, що нарешті, хоч і з затримкою на пів року, керівництво Уряду заявило про необхідність відновлення довіри до банківської системи з боку пересічних громадян, які, за словами Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, “повинні, незважаючи на всі свої емоції, повірити в банківську систему і не забирати свої внески, а зберігати їх у банках". Це правильний заклик.

Маю надію, що Прем'єр-міністр спростує і свої нещодавні негативні заяви щодо деяких українських банків, що викликало значний відтік вкладів та підрив довіри як до цих банків, так і всієї національної банківської системи в цілому.

Водночас, Асоціація українських банків сподівається, що заклик Прем'єр-міністра “не забирати свої внески, а зберігати їх у банках", стосується не тільки пересічних громадян, але і “непересічних”, зокрема народних депутатів, які у першу чергу забирали свої немалі вклади у банках, навіть не дивлячись на запровадження мораторію. Відтік саме таких “непересічних” вкладів наніс суттєвого удару по національній банківській системі. І це саме такі “непересічні громадяни” відмовились підтримати у Верховній Раді України пропозицію АУБ щодо узаконення мораторію на дострокове повернення вкладів, прийняття якої дало б право НБУ не дозволяти видавати достроково депозити всім без винятку, в т.ч. і депутатам.

Також в АУБ сподіваються, що Уряд закличе не лише “не забирати свої внески”, але й закличе повертати взяті у банках кредити. Адже попередні заяви керівників Уряду лише провокували зростання неповернення кредитів. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами тощо.

Має бути зупинений існуючий популізм, у тому числі і щодо повернення валютних кредитів за т.зв. “історичним курсом” підприємствам окремих галузей. Адже це не стабілізує ситуацію у банківській системі, а навпаки погіршує її.

Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати. Зокрема, Уряд може відібрати окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. А банки можуть надати таку інформацію.

Так само з транспортниками. Треба зібратись і проаналізувати, скільки реально вони заборгували банкам, скільки вони мають сплатити, скажімо, у цьому році. Там не така велика сума, щоб Уряд не мав змоги викупити у банків ці борги.

Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади.  

Прикро також, що різька зміна тональності заяв Прем'єр-міністра від атак та обвинувачень на адресу українських банків на протилежні - про необхідність відновлення довіри до них, - з”явилася не стільки від вболівання за національну банківську систему, скільки після того, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заявив, що надасть українським банкам допомогу обсягом 500 млн. доларів у разі, якщо “спочатку країна відновить довіру до банківського сектора”.

Невже, якби чужа фінансова інституція не поставила таку жорстку умову, то наш Уряд і тепер не думав би, яким чином цю довіру до національної банківської системи піднімати?

Олександр Сугоняко
Президент Асоціації українських банків
25 лютого 2009 р.

ЗАЯВА
Президента АУБ

Асоціація українських банків позитивно сприйняла, що нарешті, хоч і з затримкою на пів року, керівництво Уряду заявило про необхідність відновлення довіри до банківської системи з боку пересічних громадян, які, за словами Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, “повинні, незважаючи на всі свої емоції, повірити в банківську систему і не забирати свої внески, а зберігати їх у банках". Це правильний заклик.

Маю надію, що Прем'єр-міністр спростує і свої нещодавні негативні заяви щодо деяких українських банків, що викликало значний відтік вкладів та підрив довіри як до цих банків, так і всієї національної банківської системи в цілому.

Водночас, Асоціація українських банків сподівається, що заклик Прем'єр-міністра “не забирати свої внески, а зберігати їх у банках", стосується не тільки пересічних громадян, але і “непересічних”, зокрема народних депутатів, які у першу чергу забирали свої немалі вклади у банках, навіть не дивлячись на запровадження мораторію. Відтік саме таких “непересічних” вкладів наніс суттєвого удару по національній банківській системі. І це саме такі “непересічні громадяни” відмовились підтримати у Верховній Раді України пропозицію АУБ щодо узаконення мораторію на дострокове повернення вкладів, прийняття якої дало б право НБУ не дозволяти видавати достроково депозити всім без винятку, в т.ч. і депутатам.

Також в АУБ сподіваються, що Уряд закличе не лише “не забирати свої внески”, але й закличе повертати взяті у банках кредити. Адже попередні заяви керівників Уряду лише провокували зростання неповернення кредитів. Якщо кредити не будуть повертатись, банк не зможе розрахуватись з вкладниками, клієнтами, закордонними кредиторами тощо.

Має бути зупинений існуючий популізм, у тому числі і щодо повернення валютних кредитів за т.зв. “історичним курсом” підприємствам окремих галузей. Адже це не стабілізує ситуацію у банківській системі, а навпаки погіршує її.

Уряд може надати підтримку позичальникам банків, що отримали валютні кредити і не спроможні тепер у повній мірі їх обслуговувати. Зокрема, Уряд може відібрати окремих позичальників, що взяли валютні кредити під власні квартири, прорахувати їх річну заборгованість і викупити їх у банків. Це будуть відносно невеликі кошти, але це буде реальна допомога і позичальникам, і банкам. А банки можуть надати таку інформацію.

Так само з транспортниками. Треба зібратись і проаналізувати, скільки реально вони заборгували банкам, скільки вони мають сплатити, скажімо, у цьому році. Там не така велика сума, щоб Уряд не мав змоги викупити у банків ці борги.

Це був би реальний крок з боку Уряду і щодо піклування про пересічних громадян, і щодо сприяння відновленню довіри та стабільності у національній банківській системі. Поки що цього немає. Реально Урядом ці питання залишені напризволяще і банки змушені самотужки вирішувати проблеми, в яких опинились і вони, і громадяни, і цілі галузі через недолугу політику влади.  

Прикро також, що різька зміна тональності заяв Прем'єр-міністра від атак та обвинувачень на адресу українських банків на протилежні - про необхідність відновлення довіри до них, - з”явилася не стільки від вболівання за національну банківську систему, скільки після того, як Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заявив, що надасть українським банкам допомогу обсягом 500 млн. доларів у разі, якщо “спочатку країна відновить довіру до банківського сектора”.

Невже, якби чужа фінансова інституція не поставила таку жорстку умову, то наш Уряд і тепер не думав би, яким чином цю довіру до національної банківської системи піднімати?

Олександр Сугоняко
Президент Асоціації українських банків
25 лютого 2009 р.