Новини АУБ

В НБУ відбулась робоча нарада з керівниками прес-служб комерційних банків. Провели нараду начальник Управління НБУ по зв’язках з громадськістю та ЗМІ Світлана Войцехівська та керівник прес-служби АУБ Сергій Шумило. До участі у нараді були запрошені керівники прес-служб банків “Ажіо”, “Аваль”, “Укрсоцбанк”, “Укрексімбанк”, “Ощадбанк”, “ВАБанк”, “Райффайзенбанк-Україна”, “Хрещатик” тощо.

Головною темою, що обговорювалась, було питання підготовки до Парламентських слухань “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, що відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України. Як вже повідомлялось, з ініціативою про їх проведення виступили Національний банк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

Під час наради поінформовано про проведення найближчим часом трьох “круглих столів” з проблем банківської діяльності, визначено найбільш актуальні теми, що потребують привернення уваги з боку громадськості, скоординовано дії по цьому напрямку, а також заплановано спільні заходи на майбутнє. За пропозицією представників комерційних банків практику проведення таких нарад буде продовжено. Окрім цього банківським прес-службам з боку НБУ та АУБ надаватиметься допомога в отриманні необхідної інформації, ознайомленні з їх роботою тощо.

Дніпропетровський банківський союз підтримує позицію Асоціації українських банків щодо недопущення спроб посилення монопольного становища органів ДСО при МВС України на ринку охоронних послуг. Про це заявив Президент ДБС С. Згоник під час спільної наради Дніпропетровського банківського союзу, представників комерційних банків та керівництва Управління ДСО при МВС України в Дніпропетровській області.

Під час наради заступник начальника Управління ДСО області О. Мороз висловив стурбованість збільшенням випадків відмови деяких банківських установ від послуг ДСО на користь альтернативних охоронних структур або забезпечення охорони банків власними силами. У свою чергу Президент ДБС поінформував присутніх про позицію Союзу щодо необхідності продовження партнерської співпраці з УДСО області, при цьому негативно оцінивши спроби посилення чи використання монопольного становища ДСО на ринку охоронних послуг. В першу чергу, відзначив С. Згоник, ми маємо на увазі подані на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо охоронної діяльності та ліцензування послуг інкасації.

Як зазначено в  протоколі наради: “Вважаючи себе партнерами органів ДСО, банківські установи Дніпропетровщини негативно ставляться до існуючих в інших регіонах України спроб посилення монопольного становища структур ДСО та усунення від переговорного процесу банківських установ”. Дніпропетровські банкіри заявили про свою категоричну незгоду з подальшим підвищенням витрат на охорону банківських установ, а також висловили підтримку ініціативі НБУ та АУБ щодо внесення змін до Закону “Про банки і банківську діяльність”, що передбачають створення в структурі комерційних банків збройних підрозділів для охорони приміщень, збереження грошових коштів та цінностей під час їх перевезення та інкасації.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Захист прав кредиторів” – така тема “круглого столу”, що відбувся 31 березня в Національному банку України. Мета цього заходу – привернути увагу до проблем, що їх мають комерційні банки під час надання кредитів, законодавчої неврегульованості стосунків “кредитор-позисчальник”, незахищеності прав кредиторів. Зверталась увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань та корупції, наголошувалось на потребі унеможливлення визнання судами недійсними або неукладеними кредитних договорів, договорів застави або поруки та результатів оскарження таких рішень.

З ініціативою про проведення такого “круглого столу” виступили Нацбанк, Комітет з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків. Відбувався він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему “Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку”, які відбудуться 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Під час засідання Круглого столу було обговорено ситуацію із захистом прав кредиторів  в Україні,  стан справ із законодавчим регулюванням захисту прав кредиторів, забезпечених заставою, практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недійсними і договорів неукладеними, загальні принципи, на яких повинні будуватись стосунки між кредиторами та позичальниками.

Як повідомив Президент АУБ Олександр Сугоняко, з метою припинення масових порушень та створення дієвого механізму  захисту прав кредиторів АУБ неодноразово зверталась до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду та Прем’єр-міністра України з пропозицією внести необхідні зміни до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про банкрутство”, “Про заставу”, “Про виконавче провадження”, в інші законодавчі та нормативні акти України. Також АУБ просила Верховний суд прийняти Роз’яснення про судову практику у справах про визнання угод недійсними або неукладеними. 

На переконання українських банкірів, держава мала б забезпечити дієвий механізм захисту прав кредиторів та унеможливлення визнання судами недійсними або неукладеними кредитних договорів, договорів застави або поруки та результатів оскарження таких рішень. Проте сьогодні цього немає. 

Навпаки, інтереси боржників мають повний пріоритет. Причина у відсутності закон6одавчого забезпечення прав власника, кредитора та інвестора, а також  спотвореному розумінні представниками багатьох підприємницьких структур та   державних установ принципів взаємовідносин між кредиторами та позичальниками. На  практиці виходить, що  законодавство захищає неефективних власників, які довели за рахунок поганого управління або навіть простого розкрадання майна свої підприємства до банкрутства.

Склалась ситуація, коли судова система, враховуючи недосконалість законодавства і корумпованість суддів, нажаль, захищає інтереси боржників, які не хочуть повертати свої борги. Таким чином судова система не стає на захист прав кредиторів, порушуючи основний принцип своєї діяльності  - стояти на сторожі СПРАВЕДЛИВОСТІ. Але ж захищеність прав кредиторів є однією з підвалин цивільного права. Без цієї захищеності – правовий нігілізм господарює в економіці, – вважає Президент АУБ.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Асоціація українських банків підтримує оприлюднену Заступником Голови Національного банку України п.Шлапаком О.В. позицію НБУ щодо капіталізації українських банків.

Станом на 01.01.03. майже половина діючих комерційних банків сформувала капітал на рівні 5 і більше млн.ЄВРО. Лише 18 банків, або  11,5 % мають капітал менше 3 млн.ЄВРО. При чому жоден банк не має регулятивного капіталу менше 1 млн.ЄВРО.

Успіхи українських комерційних банків в нарощуванні капіталу відзначено навіть Світовим банком. За його оцінкою: “Сформовані банками резерви є достатніми, а рівень капіталізації відповідає вимогам чинних правових актів”.

Асоціація українських банків приділяє значної уваги питанню нарощування капіталів банків і розуміє, що цей процес безпосередньо повўязаний зі станом економіки країни. За сучасної ситуації капітал банків пропорційно залежить від привабливості інвестицій в банківську справу.

Переважним ресурсом для виконання банком операцій є не капітал, а залучені кошти. Капітал тут виступає як показник і регулятор для визначення розміру можливого залучення і вкладання коштів. Національним банком встановлено норматив адекватності капіталу, який визначається як відношення розміру капіталу до суми активів, зважених на рівень ризиків. Він дорівнює 8%. Зараз в цілому в системі комерційних банків фактичний показник адекватності капіталу становить 18%. Тобто банки при нинішньому рівні капіталу мають можливість збільшити розмір своїх активних вкладень, як мінімум, у 2 рази.

Тому не знімаючи з порядку денного завдання збільшення капіталу, акцент необхідно робити перш за все на формуванні ресурсів, створенні сприятливого економічного середовища для розширення обсягу надання банками їх послуг і, зокрема, кредитів, збільшенні кількості кредитоспроможних підприємств тощо.

Президент Асоціації                                                                                          О.Сугоняко

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Створити робочі групи у складі представників НБУ, АУБ та комерційних банків для розв”язання системних питань діяльності банків на фондовому ринку, – про це вирішено на робочій нараді керівництва та фахівців НБУ та АУБ. У нараді взяли участь голова НБУ Сергій Тігіпко, його заступники, керівники департаментів НБУ, а також Президент АУБ Олександр Сугоняко та фахівці управління цінних паперів Асоціації.

За словами Президента АУБ, метою зустрічі є визначення змісту і форм співпраці АУБ, комерційних банків та НБУ щодо стимулювання розвитку фондового ринку. До цього часу перший та другий рівні банківської системи не ставили такого завдання. Ця тема вперше поставлена у такому форматі, – відзначив він.

Представляючи інтереси комерційних банків, фахівці АУБ обґрунтували системні потреби банків у розвитку фондових операцій та інструментів. Зокрема, ставилося питання прозорості ринку державних цінних паперів та впровадження інституту маркет-мейкерів. Наголошено на проблемах розвитку ринку корпоративних облігацій, потребі розвитку вексельного обігу, як складової національної платіжної системи, участі українських банків на ринку вітчизняних єврооблігацій. Також до переліку тематичних напрямків, які потребують розгляду, внесено питання ринкової інфраструктури (Національної депозитарної системи) фондового ринку, ринку акцій та методики визначення справедливої вартості цінних паперів (згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку).

Голова НБУ Сергій Тігіпко позитивно оцінив подані АУБ пропозиції, відзначивши необхідність вдосконалення регулятивної та методологічної політики Нацбанку на фондовому ринку. За його словами нерозвиненість фондового ринку суттєво ускладнює проведення виваженої грошово-кредитної політики НБУ. Він запропонував з кожного проблемного напрямку створити робочу групу у складі представників НБУ, АУБ та банків. Результатом діяльності вказаних робочих груп має стати визначення негативних моментів і перешкод, що заважають ефективному функціонуванню банків у відповідних сегментах фондового ринку.
Президент АУБ Олександр Сугоняко підсумував результати зустрічі так: “На вітчизняному фондовому ринку для банківської системи непочатий край узгодженої роботи, а будь-яка велика робота починається з малого кроку. Він зроблений...”

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

22 квітня Ощадбанк одержав з Державного казначейства третій транш бюджетних коштів  у розмірі 35 млн. 460 тис. 600 гривень для компенсації грошових заощаджень громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України, - повідомила заступник голови правління Ощадбанку Тетяна Сисоєва.

Одержані банком кошти відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 р. № 382 розподілено для здійснення компенсаційних виплат таким чином:

- 31 млн. 559 тис. 900 гривень – вкладникам, які не отримали  у 2002 році компенсацію грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 р. № 471, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень кожному вкладнику;

- 3 млн. 900 тис. 700 гривень – спадкоємцям вкладників, померлих у 1997-2003 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997-2002 років, згідно із статтею 8 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.
Тетяна Сисоєва нагадала, що  в цьому році банк вже отримав для виплати компенсацій 98 млн. 911 тис. 400 гривень.

Прес-служба Ощадбанку
Вик. Колосовська І.Ю.
Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Голова правління Ощадбанку України Анатолій Шаповалов повідомив, що ввечері 15 квітня банк одержав з Державного казначейства другий у цьому році транш бюджетних коштів  у розмірі 13 млн. 450 тис. 800 гривень для компенсації грошових заощаджень громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України.

Одержані банком кошти відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 р. № 382 розподілено для здійснення компенсаційних виплат таким чином:

- 11 млн. 971 тис. 212 гривень – вкладникам, які не отримали  у 2002 році компенсацію грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 р. № 471, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень кожному вкладнику;

- 1 млн. 479 тис. 588 гривень – спадкоємцям вкладників, померлих у 1997-2003 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997-2002 років, згідно із статтею 8 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.

Ощадбанк, сказав Анатолій Шаповалов, відразу ж перерахував ці кошти до своїх регіональних управлінь для виплати відповідних компенсацій вкладникам і спадкоємцям вкладників. При цьому він нагадав, що 7 квітня п.р. банк вже отримав перший транш бюджетних коштів у сумі 50 млн. грн., передбачених для цих цілей.

Прес-служба Ощадбанку
Вик. Килимник Ю.В.
Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко звернувся до Президента України Леоніда Кучми з приводу нанесення державі значних збитків від збору на готівкові операції з купівлі-продажу іноземної валюти. У зверненні, зокрема, зазначається, що згаданий збір спричинив значну тінізацію та криміналізацію готівкового обігу в країні, а отже – до суттєвих втрат бюджету України. Президент АУБ закликав Леоніда Кучму дати відповідні доручення Уряду, а також не підписувати Державний бюджет на 2003 рік, який передбачає безпідставне збереження згаданого збору. У разі неможливості такого варіанту Олександр Сугоняко просить розглянути внесення до Верховної Ради України законопроекту про відміну 1% збору з готівкових операцій від купівлі іноземної валюти та збільшення до 1,1%  збору на  операції з купівлі безготівкової валюти, що дало б додатково у Державний бюджет близько 100 млн.грн.

Починаючи з 1998 року Асоціація українських банків, а згодом і НБУ наполегливо звертають увагу Уряду та народних депутатів, що  згаданий збір для готівкових операцій з купівлі іноземної валюти має негативні наслідки. За даними Національного банку України офіційні обсяги операцій на готівковому валютному ринку України склали:

Ці дані яскраво свідчать, що за 1999 – 2001 рік у “тінь” пішов оборот з купівлі-продажу іноземної валюти у розмірі, приблизно еквівалентному 50 млрд.грн. Ще 15-17 млрд.грн. пішло у “тінь” за 11 місяців 2002 року. Зрозуміло, – зазначає О.А. Сугоняко, – що з цих величезних оборотів не було сплачено жодної гривні податків.

Не дивлячись на численні зауваження і протести, Уряд та Пенсійний фонд продовжують відстоювати збереження згаданого збору на 2003 рік, аргументуючи необхідність подовження його дії очікуваними надходженнями у наступному році 97 млн.грн. Це при тому, що легальний бізнес, який стабільно сплачує податки, поніс значні збитки. За підрахунками спеціалістів АУБ недоотримані доходи тільки банківських установ від операцій  купівлі-продажу  іноземної готівкової валюти за чотири останні роки склали від 250 до 300 млн.грн. “Чи не занадто дорогою ціною суспільству даються ці додаткові надходження до бюджету?” – запитує Олександр Сугоняко у своєму зверненні до Президента України.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Асоціація українських банків звернулась до Групи FATF, а також Європейської банківської федерації та банківських асоціацій Великобританії, США та Німеччини з пропозицією про співпрацю у справі боротьби з відмиванням “брудних” коштів. Як прокоментував цей крок Президент АУБ Олександр Сугоняко, фахівці Асоціації готові на запити західних банків надавати певну інформацію про українські банки – члени АУБ. Це допоможе у виконанні умов банківського “закону” “Знай свого клієнта”. Також найближчим часом АУБ буде модернізовано власний Web-сайт і підготовано його англомовну версію, де зарубіжні банки зможуть знайти відомості про стан справ в українській банківській системі, в окремих банках – членах АУБ, і про заходи щодо боротьби з відмиванням “брудних” коштів. Маючи необхідну інформацію про своїх партнерів в Україні, зарубіжні банки заощаджуватимуть час назбиранні інформації, що, у свою чергу, мінімізує  час затримки розрахунків, – вважає Олександр Сугоняко. 

Окрім цього між керівництвом АУБ та УСПП досягнуто домовленість про участь у формуванні інформаційної бази для оперативного надання зарубіжним банкам певної інформації про клієнтів банків.

У зверненні до західних колег АУБ висловила готовність розглянути зустрічні пропозиції щодо співпраці. За словами Президента АУБ, банківські асоціації зарубіжних країн впливовими структурами, які можуть відіграти важливу роль у пом”якшенні можливих наслідків санкцій. На сьогодні зарубіжні банки продовжують працювати з банками в Україні як і раніше, без якихось утисків чи обмежень. І цю тенденцію необхідно зберегти, – вважає Олександр Сугоняко.
З метою прискорення практичного втілення згаданих ініціатив АУБ звернулась до посольств країн, з якими Україна має тісні економічні стосунки, з пропозицією про посилення співпраці у сфері боротьби з “відмиванням” грошей. На думку Президента АУБ, українській стороні необхідно провести чесні переговори з Заходом, аби довести свою позицію щодо зацікавленості у недопущенні відмивання “брудних” коштів.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Посилання FATF на відсутність дієвої системи фінансових заходів боротьби з “відмиванням” грошей є лише формальним приводом для оголошення санкцій проти України, – вважає Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. На його думку, суть проблеми в політиці. Тут можна говорити про загострення кризи довіри до української влади з боку Заходу.

На переконання Президента АУБ, санкції FATF суттєво не позначаться на роботі банків та не вплинуть на інтереси пересічних громадян. Проте, санкції можуть значно понизити міжнародний рейтинг України, ускладнити операції експорту-імпорту та викликати затримки розрахунків з західними банками, оскільки трансакції українських банків перевірятимуться. Отже, застосування санкцій буде додатковим тягарем для фінансових інституцій, особливо банків, як українських, так і їх партнерів та клієнтів за кордоном.

Водночас, підкреслив Президент АУБ, саме українська банківська система має найбільшу довіру з боку зарубіжних партнерів. А отже, саме тут розкривається потенціал взаємопорозуміння. У ситуації, в якій опинилась Україна з оголошенням санкцій, необхідно діяти зважено. Зокрема – не допустити поспішного прийняття законів, за якими комерційні банки та їх клієнти підпадали б під поліцейський контроль силових структур, а самих банкірів за безпідставним обвинуваченням у “відмиванні” можна було б притягти до кримінальної відповідальності.

Оскільки банки в силу своєї специфіки мусять триматися осторонь від політики, АУБ підготувала конкретні пропозиції щодо співпраці з банківськими асоціаціями інших країн та FATF у справі боротьби з “відмиванням” коштів.
Як прокоментував цей крок Президент АУБ, наша мета – прозора і якісна банківська система за міжнародними стандартами, збереження повноцінного режиму роботи економіки країни та недопущення виведення України з міжнародного співробітництва.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Державна митна служба  України на звернення Асоціації українських банків скасувала вимогу до вітчизняних банків вказувати у вантажних митних деклараціях інформацію про серії та номера банкнот іноземних держав, що ввозяться до України. Як підкреслив Президент АУБ Олександр Сугоняко, ця вимога не відповідала міжнародній практиці і могла спричинити до додаткових витрат при ввезенні готівки, що, у свою чергу, створювало б передумови для зростання курсу іноземних валют щодо гривні. З цієї причини Президентом АУБ було направлено відповідні листи до Голови Держмитслужби. Оскільки митники не реагували на звернення з проханням скасувати згадану вимогу, їх було адресовано Прем’єр-міністру України.

За результатами вжитих АУБ заходів українські митники пішли на зустріч банкірам. Зокрема, своїм листом № 11/2-10-613-ЕП від 16.01.2003 Державна митна служба  України визначила, що її листи від 06.12.2002  № 11/2-10-12044-ЕП та від 13.12.2002 № 11/2-10-12446-ЕП  щодо декларування банкнот іноземних держав втратили чинність.  Як прокоментував цей факт Президент АУБ, скасування вимог є полегшенням в роботі як українських банкірів, так і самих митників, оскільки позбавляє їх від зайвих формальностей, втрати часу та коштів при проходженні митних процедур. Особливо позитивно Президент АУБ сприйняв реакцію уряду, завдяки втручанням якого митники скасували вимоги.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Забезпечити дієвий механізм визнання судами недійсними або неукладеними кредитних договорів, договорів застави або поруки та результатів оскарження таких рішень закликав у зверненнях до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду та Прем’єр-міністра України Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко.

У зверненнях, зокрема, наголошувалось на критичній ситуації щодо незахищеності прав кредиторів. Зверталась увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань та корупції.

З метою припинення масових порушень та створення дієвого механізму  захисту прав кредиторів АУБ запропонувала внести необхідні зміни до Законів України “Про банки і банківську діяльність”, “Про банкрутство”, “Про заставу”, “Цивільний кодекс України”,  “Про виконавче провадження”, в інші законодавчі та нормативні акти України. Також АУБ просила Верховний суд прийняти Роз’яснення про судову практику у справах про визнання угод недійсними або неукладеними.

За результатами цього звернення Судова палата у господарських справах Верховного суду України прийняла рішення провести роботу по вивченню та узагальненню судової практики у відповідних справах і розглянути це питання на засіданні палати у ІІ кварталі 2003 року. Верховний суд України також запропонував Асоціації українських банків надати свої пропозиції з цього питання для їх вивчення палатою.

На переконання Президента АУБ, від позиції Верховного суду щодо пріоритетності захисту прав кредиторів значною мірою залежить подальша політика кредитування  та  інвестування в економіку України. А тому розгляд цього питання Судовою палатою є позитивним зрушенням на шляху вирішення згаданої проблеми.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.