Новини АУБ

27 лютого в Асоцiацiї українських банкiв вiдбулася робоча зустрiч  заступника Голови НБУ Олександра Шлапака та директора Генерального  департаменту банкiвського нагляду Вадима Пушкарьова з керiвництвом АУБ.

Головнi питання, що розглядались, стосувались нагляду за дiяльнiстю банкiв та роботи банкiв щодо запровадження вимог законодавства з боротьби з вiдмиванням коштiв. Зокрема, обговорено питання вимог НБУ до капiталiзацiї банкiв, спрощення процедур реєстрацiї та лiцензування банкiв. Також обговорено подальше спiльне опрацювання змiн до Iнструкцiї НБУ "Про порядок регулювання дiяльностi банкiв в Українi" та Положень НБУ про порядок формування резервiв на вiдшкодування можливих збиткiв банкiв вiд операцiй з цiнними паперами, пiд дебiторську заборгованiсть та на покриття кредитних ризикiв.

Пiд час обговорення представники АУБ торкнулися питання змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть". Зокрема, обговорено питання необхiдностi законодавчого визначення порядку перерахунку в ЄВРО капiталу дiючих банкiв, сформованого в гривнях, або визначення вимог до мiнiмального розмiру капiталу в нацiональнiй валютi; внесення змiн щодо виключення з капiталу банкiв тiльки гудвiлу, а не загальної суми нематерiальних активiв.

У свою чергу Олександр Шлапак та Вадим Пушкарьов висловили розумiння бiльшостi з поставлених питань та запропонували провести низку робочих зустрiчей для опрацювання вiдповiдних пропозицiй.

У ходi зустрiчi також обговорено подальшу взаємодiю НБУ та АУБ з питання запровадження в дiю законодавства щодо боротьби з вiдмиванням коштiв. Зокрема, досягнуто домовленiсть про включення фахiвцiв АУБ i комерцiйних банкiв до робочої групи з пiдготовки проектiв нормативних актiв та обов"язкове ознайомлення банкiв через АУБ з цими проектами.

На думку Олександра Шлапака, НБУ та Асоцiацiя українських банкiв мають спiльно працювати над вирiшенням iснуючих проблем у банкiвськiй дiяльностi та її нормативного регулювання. Цього вимагають iнтереси як держави, так i комерцiйних банкiв, - зазначив вiн.

Як прокоментував результати зустрiчi Президент АУБ Олександр Сугоняко, пiд час обговорення вiдпрацьовано подальшi напрямки спiвпрацi мiж НБУ та АУБ, визначено прiоритетнi питання, що потребують винесення на Парламентськi слухання з питань удосконалення банкiвського законодавства.

"UABanker" 2003.03.28 15:21

"Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони" - така тема  "круглого столу", що вiдбувся 25 березня в Асоцiацiї українських банкiв.  Мета цього заходу - привернути увагу до проблем, що їх мають комерцiйнi  банки пiд час охорони матерiальних цiнностей, а також обговорити у  вiдвертому дiалозi можливiсть законодавчого закрiплення права банкiв на  створення вiдомчої охорони, озброєної вогнепальною зброєю.

З iнiцiативою про проведення такого "круглого столу" виступили Нацбанк, Комiтет з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi та АУБ. Вiдбувався вiн у рамках пiдготовки до перших в iсторiї незалежної України парламентських слухань на тему "Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи розвитку", якi вiдбудуться 2 квiтня в залi засiдань Верховної Ради України.

Участь у "круглому столi" взяли заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент АУБ Олександр Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комiтету Верховної Ради з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю Володимир Стретович, заступник голови комiтету з питань приватизацiї Людмила Кiрiченко, перший заступник голови Антимонопольного комiтету Олександр Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управлiння Верховної Ради Микола Мельник, голова правлiння Української федерацiї працiвникiв недержавних служб безпеки Валентин Федорчук, заступники голiв або керiвники служб безпеки комерцiйних банкiв "Аваль", "Приватбанк", "Укрексiмбанк", "Держощадбанк", "Укрiнбанк" та "Укрсоцбанк", керiвники iнших установ та органiзацiй, що мають вiдношення до охоронної дiяльностi, а також представники ЗМI.

Пiд час "Круглого столу" вiдбувся вiдвертий дiалог мiж представниками комерцiйних банкiв, НБУ, АУБ, ДСО при МВС України та iншими установами щодо створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони, проаналiзовано iснуючi проблеми та визначено шляхи їх подолання. Зокрема, учасники дiалогу констатували вiдсутнiсть державної полiтики щодо використання зброї та регулювання дiяльностi охоронних структур, що унеможливлює побудову здорового конкурентного ринку та сприяє закрiпленню на ньому домiнуючого становища ДСО при МВС України.

Учасники "круглого столу" вiдзначили важливiсть та необхiднiсть iснування такої структури, як ДСО та виступили за рiвноправний доступ до вогнепальної зброї усiх учасникiв ринку охоронних послуг. Вони пiдтримали законопроект НБУ "Про внесення змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" в частинi, що стосується надання банкiвським установам права володiння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клiєнтiв i рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На переконання Президента АУБ, прийняття згаданого Закону не вимагає витрат бюджетних коштiв. Навпаки, це призведе до зменшення витрат банкiв на охорону, у зв'язку з чим збiльшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть вiдрахування до Державного бюджету України, при покращеннi збереження цiнностей i коштiв клiєнтiв банкiв.

"UABanker" 2003.03.26 12:20

Іноземні банки, здатні привести дешеві ресурси зі своїх стабільних економік і володіючи новітніми технологіями, можуть витіснити вітчизняні банки зі свого ж ринку, вважає голова АУБ Олександр Сугоняко. У той же час, пан Сугоняко відзначив і зацікавленість української економіки в присутності банків з іноземним капіталом. На думку президента Асоціації, такі банківські установи потрібні, принаймні, для того, щоб українські банки зростали до їхнього рівня.

Основними прихильниками активної роботи іноземних банків в Україні є промисловці. На їхню думку, ставки у вітчизняній банківській системі занадто високі, терміни надання кредитів - надто короткі. Окрім того, обсяги кредитів не витримують ніякої критики. Це особливо болісно саме для України, основа економіки якої - капіталомісткі галузі: металургія, важке машинобудування, хімічна промисловість.

За словами директора департаменту економічної політики Української спілки промисловців і підприємців Олександра Яворського, прихід іноземних банків несе в собі переважно позитив. Як відзначив експерт у коментарі "Контексту", від приходу іноземців у першу чергу варто очікувати збільшення обсягів кредитних ресурсів з рівнобіжним падінням ставок на них.   Варто враховувати, що вимоги до позичальників будуть зростати, але це корисно як для керівного менеджменту цих підприємств, так і для персоналу в цілому. В Україні, відзначив пан Яворський, бояться відкривати ринок для іноземців через острах бути купленими. "Проте існує приклад страхового ринку, що вже відкритий, а експансії іноземців ми поки на ньому не спостерігаємо", - констатував представник УСПП.

Останнім часом спостерігається тенденція до нарощування присутності іноземних банків в Україні. У першу чергу це стосується банків російських. За минулі два роки банківська система РФ розпочала рішуче входити на український ринок. Відкрилися кілька дочірніх банків: "Альфа-банк-Україна", "Національний резервний банк-Україна", "Петрокомерцбанк-Україна".   Головною перевагою росіян є значні обсяги кредитування. ЗАТ "Альфа-банк- Україна" відразу ж після появи на ринку залучив таких великих клієнтів як ЗАТ "АРС", ВАТ "Дніпроспецсталь", ВАТ "Азот" (м. Черкаси), НВІГ "Інтерпайп", ВАТ "Сумське НПО ім. Фрунзе", ВАТ "Сумихімпром", ПІІ "ТНК- україна", ВАТ "Запорізький завод феросплавів".

Цей же банк обслуговує українські компанії, що знаходяться у власності концерну "Альфа-груп" (Росія): ЗАТ "Новий канал", ЗАТ "Наше Радіо", ЗАТ "Діорама" (видавець газети "Діорама плюс "Московський Комсомолець"), ВАТ "Галичфарм".   Діяльність цього банку дає алгоритм перших кроків тієї чи іншої іноземної фінансової групи в Україні: спочатку викуповуються промислові активи, після чого з'являються банківські структури, що їх обслуговують. Цю закономірність можна звести до формули "іноземні банки для іноземних власників українських компаній". Ця формула дозволяє пояснити намір американського банку "Credit Swiss First Boston" Ukraine піти з нашої держави. Істотних американських активів в українській економіці нема, тому нікого й обслуговувати. Приймаючи до уваги швидкість, із якою російські гроші приходять в українську економіку, аналітики прогнозують подальшу експансію в Україну саме російських банків.

Втім, на думку фахівців, російська банківська система ненабагато краще української в більшості параметрів - рівню кредитних ставок, спектру пропонованих послуг та інше. Єдина принципово важлива перевага банків РФ - значно більш високий рівень капіталізації. Сумарний капітал першої десятки українських банків відповідає капіталу п'ятого по рейтингу російського банку. Що ж стосується рівня кредитних ставок, то російська економіка і сама має гостру потребу в додаткових ресурсах під низькі відсоткові ставки.   Західні банки мають на порядок більше переваг у порівнянні з російськими.

У першу чергу - ті ж відсоткові ставки, що завдяки стабільності західних економік значно нижче не тільки українських, але й російських (Для порівняння: у США підприємства беруть комерційний кредит під 8-9%, пільговий - під 4-5%). Втім, головне, що приносять західні банки в банківський сектор нашої країни, - етику ведення бізнесу по західному, чого, на жаль, поки що не можуть дати російські банки. А без високого рівня менеджменту навіть відкриття кредитних ліній іноземними банками стає проблематичним.

Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності народний депутат Ярослав Джоджик відзначає, що присутність на українському ринку іноземних банків - явище неоднозначне. З одного боку, це здешевлює кредитні ресурси для вітчизняної промисловості і дає можливість залучати додаткові інвестиції в економіку. Але в той же час експансія могутніх іноземних банків може обернутися серйозною втратою для української банківської системи, тому даний законопроект буде уважно вивчений у Верховній Раді.   Таким чином, експерти відзначають неоднозначність питання "відкриття дверей" для іноземних банків. Проте Україна поступово інтегрується у світову економічну систему, саме тому прихід іноземців у вітчизняну банківську систему неминучий. Однак діяльність "прибульців" повинна бути регламентована відповідними нормативними актами.

RIA.UA 2003.03.26 10:50

25 березня в Асоцiацiї українських банкiв розпочав роботу "Круглий стiл" на  тему: "Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони".
 
"Круглий стiл" проводиться в рамках пiдготовки до Парламентських слухань на  тему "Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи  розвитку", з iнiцiативою про проведення яких виступили Нацiональний банк  України, Комiтет Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi  та Асоцiацiя українських банкiв.

В ходi "Круглого столу" обговорюються питання:

• Аналiз ситуацiї, що склалась на ринку охоронних послуг в Українi.
• Визначення шляхiв створення конкурентного середовища у сферi охоронних послуг.
• Обговорення проекту Закону України "Про внесення змiн до Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" в частинi, що надає банкiвським установам права володiння вогнепальною зброєю для охорони грошей та майна клiєнтiв.

У роботi "Круглого столу" беруть участь представники:

НБУ, АУБ, Антимонопольного комiтету, МВС та ДСО при МВС, народнi депутати, голови правлiнь банкiв, Федерацiя працiвникiв недержавних служб безпеки, органiзацiї та вiдомства, що мають власну (вiдомчу) охорону, Українська союз промисловцiв та пiдприємцiв (УСПП), бiльше 30 засобiв масової iнформацiї.

"UABanker" 2003.03.25 17:22

Вiдповiдно до рiшення, прийнятого Головою НБУ Тiгiпко С.Л. та Президентом  АУБ Сугоняко О.А., були створенi робочi групи з питань фондового ринку, в  якi ввiйшли представники Нацiонального банку, Асоцiацiї українських банкiв,  Свiтового банку, комерцiйних банкiв та iнших професiйних учасникiв ринку.

19 - 21 березня вiдбулись засiдання робочих груп з питань державних цiнних паперiв, акцiй, облiгацiй зовнiшньої державної позики, вексельного обiгу, облiгацiй суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, iнфраструктури ринку, бухгалтерського облiку операцiй банкiв з цiнними паперами. На засiданнях було розглянуто органiзацiйнi питання дiяльностi робочих груп та попередньо обговорено проблемнi питання, що заважають подальшому розвитку.

Представники АУБ є координаторами двох робочих груп: з питань вексельного обiгу та облiгацiй суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi. За пiдсумками засiдань зазначених робочих груп пiдтримано пiдготований АУБ законопроект щодо зняття обмежень з обсягу емiсiї облiгацiй акцiонерними товариствами (внесення змiн до Закону України "Про цiннi папери та фондову бiржу"), схвалено зауваження АУБ щодо внесення змiн до Закону України "Про обiг векселiв в Українi" (законопроект $2024 прийнятий ВР України в першому читаннi) в частинi накладання штрафiв за порушення умов видачi векселiв та заборони використання векселiв пiд час розрахункiв з бюджетом.

Схвалено в цiлому, iз врахуванням зауважень членiв робочої групи з питань вексельного обiгу, проект внесення змiн до Закону України "Про обiг векселiв в Українi" в частинi визначення умов видачi векселiв, вибору векселедержателем зобов'язаної за векселем особи, безакцептного стягнення за опротестованими векселями. Члени робочої групи дiйшли згоди, що питання повернення в обiг фiнансових векселiв потребує додаткового дослiдження з боку НБУ за участю АУБ.

Прийнято рiшення направити спiльне звернення НБУ та АУБ до МЗС України стосовно прискорення вирiшення проблемних питань, пов'язаних з офiцiйним перекладом Унiфiкованого закону про переказнi та простi векселi.

Результатом дiяльностi робочих груп має стати вироблення плану заходiв щодо подолання виявлених проблем розвитку фондового ринку та створення сприятливих умов для проведення банками операцiй з цiнними паперами.

"UABanker" 2003.03.25 13:20

Введення вексельних бланкiв з фiксованим номiналом створить додатковi  перешкоди при здiйсненнi розрахункiв, оформлених векселями, та призведе до  збiльшення витрат векселедавцiв на додаткове придбання вексельних бланкiв -  вважає Президент АУБ Олександр Сугоняко.

Стандартна (типова) форма бланкiв векселiв з фiксованим номiналом була запроваджена вiдповiдно до пункту 5 Рiшення ДКЦПФР $ 338 вiд 22.11.2001р.

АУБ неодноразово пiдiймала питання щодо скасування дiї пункту 5 зазначеного вище Рiшення. Пiсля створення робочих груп у складi представникiв НБУ, АУБ та комерцiйних банкiв для розв"язання системних питань дiяльностi банкiв на фондовому ринку своїм листом $ 25-118/ 323-1744 вiд 11.03.2003р. Нацiональний банк повiдомив про повну пiдтримку позицiї АУБ стосовно недоцiльностi введення бланкiв векселiв з фiксованим номiналом. Крiм того, було зазначено, що НБУ звернувся до ДКЦПФР з пропозицiєю скасувати дiю пункту 5 стосовно випуску бланкiв векселiв з фiксованим номiналом.

На думку Президента АУБ, такий крок НБУ є дуже важливим, оскiльки спрямований на зняття бюрократичних перепон, що заважають розвитку ринку цiнних паперiв i векселiв.

"UABanker" 2003.03.25 12:20

У неділю, 30 березня, у Броварах завершилася фінальна частина всеукраїнського турніру з міні-футболу “ГРАЄМО ЗА УКРАЇНУ РАЗОМ!” серед банківських установ. У змаганнях, що проходили під егідою Асоціації аматорського футболу України, взяли участь шість команд, які представляли банки “Аваль” (Львів), “Південний” (Одеса), “Ощадбанк” (Рівне), “Мегабанк”  (Харків), “Укрсоцбанк” (Донецьк) та “Фінанси і кредит” (Івано-Франківськ). Титул переможця дістався “Ощадбанку”.

У вирішальному поєдинку він взяв гору над командою банку “Фінанси і кредит”. Основний час драматичної зустрічі закінчився внічию – 4:4. У післяматчових пенальті кращим був “Ощадбанк” (3:2) завдяки “золотому” голу  Ігоря Серветника. Третє місце посіла команда банку “Південний”, вона з рахунком 5:3 перемогла “Укрсоцбанк”. У грі за п’яте місце “Мегабанк” здолав “Аваль” – 4:1.
За перемогу у турнірі “ГРАЄМО ЗА УКРАЇНУ РАЗОМ!” команді “Ощадбанку” вручено Пам’ятний кубок та диплом Асоціації аматорського футболу України, а її гравцям – золоті медалі. Високу спортивну майстерність у переможців показали всі гравці, які виходили на футбольний майданчик.

І все ж особливо відзначилися під час цих змагань  воротар Сергій Сверідов (не раз демонстрував блискавичну реакцію),  захисники Олександр Ганіченко (капітан) і Руслан Прокопчук (забив 2 голи, з них один у фіналі з пенальті), а також нападаючий Андрій Ганіченко, який примушував суперників сім разів виймати м’яча із сітки воріт. У зміцнення престижу Ощадного банку України значний внесок зробив начальник Рівненського облуправління Ощадбанку Анатолій Озімковський, який активно сприяє розвитку цього виду спорту в своєму колективі.

Хороший подарунок для учасників весняних змагань з міні-футболу зробила Асоціація аматорського футболу України (президент Федір Шпиг). Вона заздалегідь потурбувалася про те, щоб забезпечити всі команди квитками на футбольний матч між національними збірними України та Іспанії, який відбувся 29 березня на НСК “Олімпійський”.

Юрій Килимник,
прес-служба Ощадбанку

7 квітня у Львові відчинились двері центрального операційного управління “Банку Універсальний”. З відкриттям престижного офісу у самісінькому центрі Львова (проспект Шевченка,27)  банк розпочав новий етап своєї діяльності.

Переломним моментом в історії  “Банку Універсальний” був 2001 рік. Тоді новими акціонерами банку стали декілька провідних львівських підприємств. А як відомо, львів’яни великі патріоти свого міста. Тому, не дивно, що правління банку  перебралося  до Львова. Історично склалося так, що робота банку спрямована передусім на регіональний рівень. Акціонери, клієнти та партнери „Банку Універсальний” – це провідні підприємства західного регіону України. І напевно ніхто не заперечить, що центром ділової активності у Західній Україні є Львів.
 
Причина, з якої “Банк Універсальний” відкривається у центрі міста, проста – щоб бути ближчим до клієнта, до ділових кіл, стати активним бізнес-центром. Звичайно, центр міста – це і архітектурний центр у тому числі. Очевидно, що клієнтам приємно обслуговуватися в історичні частині Львова, де кожен будинок є свідком славної історії міста.

Враховуючи це, і почуваючи відповідальність за збереження історичного обличчя міста “Банк Універсальний” з особливою ретельністю підійшов до облаштування нового офісу. І тепер приміщення центрального операційного відділення „Банку  Універсальний” стане наочним прикладом того, як потрібно дотримуватися львівських архітектурних традицій.

Нове приміщення банку – це не тільки красивий в архітектурному плані будинок, а й відтворений у традиціях початку століття надзвичайно красивий інтер’єр. Популярне на початку XX століття місце (тут була кав’ярня) облаштоване у модерному стилі, після реставрації та відновлення знову набуло надзвичайного вигляду. Вітражі ручної роботи, затишок створений великою кількістю зелені, усе це складно описати – це потрібно бачити. Подібної установи банку у Львові сьогодні немає.

Попри досить романтичний настрій створений архітектурою будинку та інтер’єром офісу приміщення функціонально повністю відповідає високим вимогам банківського обслуговування. Тут застосовані найновіші банківські технології, що дають можливість забезпечити найвищий сервіс, найкраще обслуговування. Усе зроблено за останнім словом техніки, і тому, за словами  голови правління “Банку Універсальний” Стратонова Сергія , обслуговування клієнтів банку буде швидким та якісним.

 Роботу з клієнтами “Банк Універсальний” будує на принципах індивідуального підходу, вивчення та максимального задоволення потреб клієнта. Для юридичних осіб надаються кредити у сфері народного господарства, будівництва, торговельної діяльності, переробної промисловості. 2001 року впроваджена система автоматизації банківської діяльності “Скрудж-2”, яка дозволяє здійснювати оперативне, надійне та якісне обслуговування.

Для фізичних осіб банк впровадив нові програми споживчого кредитування, зокрема, кредитування на придбання аудіо-, відеотехніки, побутової техніки, автомобілів, навчання. Минулого року “Банк Універсальний” став партнером компанії Western Union. У найближчих планах банку – відкриття нових філій у Вінниці, Івано-Франківську, Дрогобичі та  Житомирі.

Залишається лише додати, що ще до відкриття  центрального операційного відділення  відчувається, що вдале поєднання інтер’єру та ділової аури стане тим фактором, який забезпечить клієнтам банку задоволення від спілкування та співпраці з „Банком Універсальний”.

2 квiтня вперше в iсторiї незалежної України в залi засiдань Верховної Ради  вiдбудуться Парламентськi слухання на тему "Фiнанси i банкiвська  дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи розвитку". З iнiцiативою про їх проведення виступили Нацiональний банк України, Комiтет Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi та Асоцiацiя українських банкiв.

Пiд час слухань обговорюватимуться сучасний стан i перспективи розвитку банкiвської системи в Українi, змiни до законодавства тощо.  Парламентськi слухання розпочнуться о 14:30 (реєстрацiя учасникiв з 14:00) в залi засiдань Верховної Ради України.

Банківський соціалізм не пройде?

Дискусія про оподаткування виплат за вкладами 

Податковий Кодекс, схоже, хоча й шматочками, але цього року парламент   усе ж ухвалить. Принаймні в частині, що стосується основних законів. Більше  того, Верховна Рада перестала анонсувати свою готовність до цього кроку і  почала лупати свою законодавчу скелю. Українським громадянам готують презент  у вигляді закону "Про податок на доходи фізичних осіб". Найприємніше у ньому  для пересічного платника є те, що положення ставки оподаткування суттєво  знижено. Проект закону встановлює, що з доходів, розмір яких не перевищує 7,2  тисячі гривень на рік, справлятиметься 10 відсотків податку, від 7,2 тисячі  до 72 тисячі гривень - 15 відсотків, від 72 тисяч до 720 тисяч - 20 відсотків  і понад 720 тисяч - 13 відсотків. Згідно із законом, до сукупного річного  доходу, що оподатковується, входять: заробітна плата, премії, доходи від  продажу об'єктів прав інтелектуальної власності, доходи від продажу або  оренди майна, дивіденди, інвестиційний прибуток, успадковане майно тощо.
 
У разі прийняття закон набирає чинності з 1 квітня 2003 року. Отож  зрозуміло, чому всі, хто не згодний із законопроектом, намагаються встигнути  сісти в останній вагон цього потяга, а то й, якщо вдасться, узяти його  штурмом. З-поміж тих, хто вже майже схопився за поручень, - комерційні банки.  Їм є що сказати з приводу оподаткування доходів, які виплачують фізичним  особам за залученими у них вкладами. У проекті згаданого закону передбачено,  що з цих доходів утримуватиметься п'ять відсотків від суми нарахованих  відсотків. Цей податок було задумано, щоб компенсувати можливе скорочення  надходжень місцевим бюджетам, що, як відомо, живуть із сум, які відраховують  з доходів громадян. Однак банкіри, ясна річ, не у захваті від цієї новації.  Вони наводять безліч причин того, чому таке оподаткування запроваджувати не  слід. Зокрема, стверджують, що банки виконують соціальну функцію: з семи  мільйонів українських вкладників п'ять мільйонів зберігають на своєму рахунку  суму до п'ятисот гривень.
 
Законодавці, у свою чергу, обстоюють той принцип, що будь-які доходи  належить оподатковувати. Разом із ними, зрозуміло, й Міністерство фінансів,  яке намагається убезпечити казну від дірок, що можуть виникнути після різкого  зменшення надходжень у вигляді податків. Щоправда, на боці опонентів така  потужна сила як Національний банк - він своїм авторитетом може натиснути на  законотворців. Тим паче що одну поступку в цьому напрямі вже зроблено -  раніше йшлося про відраховування десяти відсотків із сум, які отримуватимуть  громадяни за своїми вкладами.
 
Асоціація українських банків (АУБ) на чолі зі своїм президентом  Олександром Сугоняко давно веде позиційні бої в цьому напрямі. Тож, діючи  послідовно і наполегливо, АУБ скликала недавно у стінах Нацбанку "круглий  стіл". Мети було досягнуто: головний банкір Сергій Тигіпко став на бік  Асоціації. Він оприлюднив позицію банкірів, а зводиться вона, власне, до  думки, що шкурка вичинки не варта. Адміністрування обліку та утримання сум  податків обійдеться дорожче, ніж кінцевий продукт у вигляді майже ста  мільйонів гривень, які надійдуть до бюджету. А от наслідки для всієї  банківської системи, вважає Сергій Тигіпко, будуть негативними: уповільняться  темпи зростання вкладів фізичних осіб, зросте відсоткова ставка за їх  депозитами й, відповідно, скоротяться обсяги кредитування підприємницької  діяльності. Згодом держава відчує це через недоотримання податку з прибутку  підприємств.
 
Це, так би мовити, те, що лежить на поверхні. Але ж і глибинна суть  процесу не обіцяє нічого доброго. Уся ідеологія стосунків з банківським  клієтом внаслідок згаданого рішення може тріснути по швах. По-перше, ота  готівка, яка, за даними НБУ, є "на руках" у громадян, - понад 24 мільярди  гривень, а також від 10 до 20 мільярдів доларів - навряд чи "пришвартуються"  у вітчизняних банках. По-друге, 20,5 мільярда гривень, що сьогодні  зберігаються на банківських рахунках, можуть поступово "втекти" через  небажання клієнтів сплачувати податок. Тим паче що банки не додають нічого  нового до системи гарантування вкладів населення. По-третє, банки стануть  податковими агентами, а отже, їхню роботу неодмінно перевірятимуть, ДПА  отримає повсякчасну можливість розкривати таємницю будь-чийого вкладу  (сьогодні вона це може зробити лише через суд).
 
Перевести дискусію у площину, так би мовити, цивілізаційних процесів  спробував народний депутат Сергій Терьохін, який традиційно представляє  корпус законодавців, які опрацьовують зміни в оподаткуванні. Він нагадав  учасникам "круглого столу", що Європейська Комісія звернулася до країн -  майбутніх членів Євросоюзу з рекомендацією встановити оподаткування доходів,  про які йдеться, на рівні 15 відсотків, через рік - 20 і ще через рік - 30  відсотків. Але вітчизняні банківські службовці відреагували на це  повідомлення пригніченою тишею, з чого було зрозуміло: на такий експеримент  вони підуть хіба що під загрозою для власного життя. Сказав за всіх пан  Тигіпко: "Пропоную на цей податок запровадити мораторій терміном у п'ять  років". І на підкріплення своєї думки послався на приклад Естонії, Угорщини,  Словенії, де такого податку немає. Водночас він є у Чехії, Польщі. Це  податок, як зауважив голова НБУ, належить запроваджувати за умови, що обсяг  вкладів населення складає не менше половини ВВП. А в Україні обсяг коштів на  депозитних рахунках фізичних осіб становить лише 8 відсотків ВВП.
 
І все б нічого, коли б після цієї розмови про високі матерії один з  учасників дискусії не дорікнув іншій стороні в лукавстві. Тоді несподівано  для непосвячених розкрилися обрії інших розрахунків. Сергій Терьохін закликав  банкірів не вдаватися до перебільшень. Трудові витрати на адміністрування  нового податку, за спостереженнями народного депутата, не такі вже й  непосильні, тим більще що їх доведеться робити лише раз на рік. А банки й без  того здають річну звітність, зазначаючи в ній, з-поміж іншого, й відомості  щодо сум, сплачених за відсотками. Пан Терьохін, крім того, закликав бути  послідовними, коли йдеться про інвесторів: юридичні особи сплачують податок у  30 відсотків, вкладаючи кошти у виробництво, а фізичні - ні. "Така ж дискусія  точитиметься й стосовно дивідендів, - наголосив він.
 
Справжній мотив, заявив Сергій Терьохін, яким керуються комерційні  банки у суперечці щодо нового податку, полягає у бажанні скористатися  виграшною ситуацією, коли з прийняттям нового закону про оподаткування  доходів громадяни відчують можливість заощаджувати власні кошти. Банки вже  зрозуміли, що з цими коштами вигідно працювати. Протягом останніх двох років,  за даними НБУ, обсяг вкладів фізичних осіб збільшився у 2,9 раза і сьогодні  ці кошти займають найбільшу частку в структурі зобов'язань. Наостанок наш  молодий патріарх податкового законодавства не втримався від того, щоб мовити  дошкульні, але справедливі слова про те, що банки в усьому світі вважаються  суб'єктами податкового контролю, і лише в Україні вони є "чистенькими" і  перебувають осторонь бюджетного процесу. Можливо, з огляду на вимоги FATF, до  цих слів варто прислухатися.
 
Тетяна КОВТУН

Газета "Україна молода" 2003.04.01 18:02

Делегацiя українських банкiрiв зустрiлась з Головою Верховної Ради України  Володимиром Литвином. Мета зустрiчi - пiдведення пiдсумкiв та результатiв  заходiв з пiдготовки до парламентських слухань на тему "Фiнанси i  банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи розвитку", якi  вiдбудуться 2 квiтня цього року, та узгодження органiзацiйних питань,  повiдомляє Прес-служба Асоцiацiї українських банкiв.

У зустрiчi взяли участь Голова Комiтету Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi Сергiй Буряк, заступник голови НБУ Володимир Кротюк, Президент Асоцiацiї українських банкiв Олександр Сугоняко, голови правлiнь Промiнвестбанку - Володимир Матвiєнко, Укрексiмбанку - Олександр Сорокiн, Укрсоцбанку - Борис Тiмонькин, Ощадбанку - Анатолiй Шаповалов.

Пiд час зустрiчi з Головою Верховної Ради банкiри обговорили теми iмiджу та довiри до банкiвської системи, проблеми збереження капiталiв банкiв, в т.ч. пiд час кризи 1998 року, дiяльностi в Українi iноземних банкiв та їх фiлiй. Особливої уваги придiлено питанням оподаткування доходiв вiд вкладiв населення у банках, захисту прав кредиторiв, ситуацiї на ринку охоронних послуг.

Позитивно оцiнивши проведену пiдготовчу роботу, Голова ВР України наголосив на суспiльнiй актуальностi порушених банкiрами проблем та необхiдностi їх вирiшення на законодавчому рiвнi. За його словами, банкiвськiй темi з боку парламентарiв має придiлятись бiльше уваги, оскiльки вiд неї значною мiрою залежить стан розвитку економiки країни.

"UABanker" 2003.04.01 11:43

Банки не хочуть кредитувати державні підприємства, бо діє мораторій на  оголошення банкрутами тих, хто не повертає позичене. Банкіри проти таких привілеїв.

* * *

Автор Юрій Погребняк

Не платити банкам борги стало модним, особливо серед державних підприємств. імунітет від банкрутства їм забезпечив парламент. Щорічно фінансистам не повертають кожну десяту позичену гривню, тому ризики закладають у вартість нових позик. З початку року вже видано 46 млрд. грн., в середньому, під 18%.

Олександр СУГОНЯКО: Це говорить, з іншого боку, про величезний потенціал, при цьому вони використовуються для розвитку нашої економіки і збільшення доходів населення.

31.03.03, УТ-1, Діловий світ, 19.35
"Ефір-Україна"

НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ
ДЕМЬОХІН  ВОЛОДИМИР АНАТОЛІЙОВИЧ
перший заступник Голови Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій

Президенту Асоціації
українських банків
СУГОНЯКУ О.А.

Шановний Олександре Анатолійовичу!

Будучи народним депутатом України від 184-го виборчого округу (Комсомольський район м. Херсона та Білозерський район Херсонської області) та постійно перебуваючи у конструктивних взаєминах як з керівниками органів державної влади, так і з керівниками підприємств, установ та організацій Херсонщини, я добре знаю проблеми та стан справ у області.

Підсумки 2002 року показують, що наша держава ще зберігла величезний потенціал у сільськогосподарському секторі економіки, що підтверджується не лише наявними чорноземами, а й державною політикою у питанні підтримки вітчизняних сільгоспвиробників.

Хочу відзначити, що Херсонська область завжди була і зараз продовжує зберігати статус одного з аграрних центрів України.

У Білозерському районі Херсонської області функціонує мільськогосподарське племінне птахівниче закрите акціонерне товариство "Чорнобаївське".
Дане підприємство працює з 1990 року і спеціалізується на виробництві племінних інкубаційних яєць, виводу добового молодняка і вирощування ремонтного молодняка птиці.

В склад підприємства входять:

- племінна курина ферма яєчного направлення на 120 тис. голів;
- племінна курина ферма м'ясного направлення на 20 тис. голів;
- племінна качина ферма на 8 тис. голів;
- три цеха для інкубації яєць;
- ферма по відгодівлі бройлерів на м'ясо на 500 тис. голів за рік;
- комбікормовий завод;
- забійний цех;
- цех  по  переробці  продукції  власного  виробництва  (м'ясних  консервів, м'ясних напівфабрикатів, майонезу);
- цех по переробці соняшникового насіння;
- цех виробництва м'ясокісного борошна;
- фірмова торгівля (3 магазина і 2 павільйони в м. Херсоні).

В виробництві використовується сучасне імпортне обладнання. Існують каналізаційні мережі. Два фідера електропостачання, підприємство газифіковано.

Всього на підприємстві працює 355 робітників.
Кількість акціонерів 377 чоловік.
Вартість всього пакету акцій - 6 093 315 грн.
Номінальна вартість 1-ї акції - 0,75 грн.
Ринкова вартість 1-ї акції - 0,25 грн.

Кредиторська заборгованість станом на 01.02.2003 р. складає 694,7 тис.грн.
Дебіторська заборгованість станом на 01.02.2003 р. складає 60,3 тис. грн.
В останні роки, незважаючи на скрутне положення в економіці Херсонської області, ЗАТ "Чорнобаївське" успішно працює, має прибуток, регулярно виплачує зарплату, відсутня заборгованість перед бюджетом.

Подальший розвиток підприємства потребує нових інвестицій у виробництво.
У зв'язку з цим, просив би Вас, Шановний Олександре Анатолійовичу,
розповсюдити   інформацію   про   ЗАТ   "Чорнобаївське"   серед   членів   Асоціації українських банків з метою пошуку інвестора для даного підприємства.

Реквізити ЗАТ "Чорнобаївське":
75024, с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області
Тел./факс (0552) 54-37-91. тел. (0552) 54-36-90, 26-02-60.
Код ЗКПО 21307398
р/р 26002301770719 Комсомольський ПІБ м. Херсона
МФО 352231

Голова Правління ЗАТ "Чорнобаївське" Босакевич Вячеслав Петрович при необхідності готовий надати всю необхідну (додаткову) інформацію.

З повагою та надією на плідну співпрацю
 В. ДЕМЬОХІН