Уже майже три місяці НБУ допрацьовує законопроект, що дозволяє іноземним банкам відкривати свої філії в Україні. Увесь це час представники Нацбанку заявляють, що документ потрапить у сесійний зал у найближчі тиждень-два. Проте цього не відбувається по тій простій причині, що такий закон не потрібен ні українським, ні закордонним банкірам, ні самому НБУ. Визначальним фактором для приходу іноземних банків є не можливість відкривати філії, а наявність великих клієнтів з відритою структурою власності. Таких знайдеться небагато. Прийняття парламентом законопроекту, що дозволяє іноземним банкам відкривати на території України свої філії без створення дочірніх банківських структур, є однією з умов, виконання яких необхідне для вступу у Світову організацію торгівлі.
Це єдиний позитивний момент проекту. В усьому іншому він являє собою абсолютно непотрібний документ, що навіть у випадку його прийняття парламентом не зможе переконати іноземних банкірів відкрити свій бізнес в Україні. Можливо, необхідність у такому законі важлива з політичної точки зору, але безглузда з економічної. Якщо закордонні банківські групи почнуть боротьбу за український ринок, то сумнівно, що вони стануть відкривати філії. Швидше за все, іноземці просто викуплять українські банківські установи цілком, як це відбулося свого часу у Польщі, Угорщині чи Чехії. Але в найближчі роки це українській банківській системі не грозить. Безпорадність своєї законодавчої ініціативи в Нацбанку прекрасно усвідомлюють.
Саме тому допрацювання законопроекту тягнеться із січня. За словами заступника голови Нацбанку Володимира Кротюка, зараз до проекту вносяться зміни з урахуванням пропозицій Асоціації українських банків і вимог міжнародного законодавства. "Я думаю, що найближчим часом проект буде розглянутий на засіданні правління НБУ і переданий у Верховну Раду", - повідомив заступник голови. Приблизно те ж говорив місяць назад і голова Нацбанку Сергій Тігіпко. Що стосується інших нововведень, то про їх представники НБУ говорять неохоче. Правда, як вдзначив Володимир Кротюк, внесені зміни не будуть спрямовані на обмеження роботи іноземних філій на українському ринку. Не виключено, що НБУ ще сам толком не знає, який вигляд прийме законопроект в остаточному вигляді.
Ще більш скептично оцінюють цей документ народні депутати. На думку Сергія Терьохіна, прийняття такого закону передчасно, оскільки українське банківське законодавство поки слабко сполучається з міжнародним. У зв'язку з цим виникає проблема: як НБУ контролюватиме дотримання обов'язкових нормативів філіями іноземних банків? Адже не стане ж Нацбанк вимагати фінансової звітності у материнської структури. На думку нардепа, питання прийняття такого закону стане актуальним через років п'ять. Якщо закон і буде прийнятий, навряд чи на український ринок вийде хоч один банк зі світовим ім'ям.
У кращому випадку прийде пара-трійка російських банків. Адже проблема припливу великого іноземного банківського капіталу в Україну лежить насамперед в економічній, а не законодавчій площині. Найбільший у світі "Сітібанк" і інші відомі міжнародні банківські бренди прийшли в Україну ще в середині 90-х. Правда, з кожним роком їх стає усе менше. У 2001-му з ринку пішла "Societe Generale-Україна". Цього року країну залишить CSFB, обмежившись представництвом. Основна причина відсутності в закордонних банкірів інтересу до українського ринку - невелика кількість великих клієнтів із прозорою формою власності.
Якщо українські банки готові кредитувати своїх клієнтів у кращому випадку на десятки мільйонів, то для їхніх іноземних колег рахунок йде вже на сотні. Бажаний клієнт іноземних банкірів - український уряд, оскільки щорічно здійснює великі зовнішні позики. Цього року Мінфін збирається продати єврооблігації на суму $0,6 млрд. Серед корпоративних клієнтів можна виділити компанії, чиї апетити оцінюються в суму близько $100 млн. Найсвіжіший приклад - "Київстар Дж. Ес. Ем.". У принципі, до потенційних клієнтів іноземних банків можна віднести практично всі компанії, що входять у рейтинг "ТОП-100" за обсягом валового доходу.
От тільки далеко не з усіма іноземці згодні співробітничати. Необхідна умова залучення до себе уваги закордонних банкірів - прозора структура власності. Цим шляхом уже пішли такі відомі корпорації, як "Індустріальна спілка Донбасу", "Систем Кепитал Менеджмент" і "Інтерпайп". Немає нічого дивного в тому, що для них відриті кредитні лінії міжнародних банківських установ.
Для інших же великих промислових груп, чий бізнес "зав'язаний" на офшорних компаніях і будується за принципом впливу, а не володіння, закордонні ринки практично закриті. Як тільки зміниться містечковий менталітет українських промисловців, і вони погодяться грати за загальноприйнятими правилами ведення бізнесу, іноземні банки не змусять себе довго чекати. І для цього Україні зовсім не обов'язково стати членом ВТО. Досить дотягтися до рівня Росії, а ще краще - Казахстану.
Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ
"Інвестгазета" 2003.04.09 08:12