Новини АУБ

Уже майже три місяці НБУ допрацьовує законопроект, що дозволяє іноземним  банкам відкривати свої філії в Україні. Увесь це час представники Нацбанку заявляють, що документ потрапить у сесійний зал у найближчі тиждень-два. Проте цього не відбувається по тій простій причині, що такий закон не потрібен ні українським, ні закордонним банкірам, ні самому НБУ. Визначальним фактором для приходу іноземних банків є не можливість відкривати філії, а наявність великих клієнтів з відритою структурою власності. Таких знайдеться небагато. Прийняття парламентом законопроекту, що дозволяє іноземним банкам відкривати на території України свої філії без створення дочірніх банківських структур, є однією з умов, виконання яких необхідне для вступу у Світову організацію торгівлі.

Це єдиний позитивний момент проекту. В усьому іншому він являє собою абсолютно непотрібний документ, що навіть у випадку його прийняття парламентом не зможе переконати іноземних банкірів відкрити свій бізнес в Україні.  Можливо, необхідність у такому законі важлива з політичної точки зору, але безглузда з економічної. Якщо закордонні банківські групи почнуть боротьбу за український ринок, то сумнівно, що вони стануть відкривати філії. Швидше за все, іноземці просто викуплять українські банківські установи цілком, як це відбулося свого часу у Польщі, Угорщині чи Чехії. Але в найближчі роки це українській банківській системі не грозить. Безпорадність своєї законодавчої ініціативи в Нацбанку прекрасно усвідомлюють.

Саме тому допрацювання законопроекту тягнеться із січня. За словами заступника голови Нацбанку Володимира Кротюка, зараз до проекту вносяться зміни з урахуванням пропозицій Асоціації українських банків і вимог міжнародного законодавства. "Я думаю, що найближчим часом проект буде розглянутий на засіданні правління НБУ і переданий у Верховну Раду", - повідомив заступник голови. Приблизно те ж говорив місяць назад і голова Нацбанку Сергій Тігіпко.  Що стосується інших нововведень, то про їх представники НБУ говорять неохоче. Правда, як вдзначив Володимир Кротюк, внесені зміни не будуть спрямовані на обмеження роботи іноземних філій на українському ринку. Не виключено, що НБУ ще сам толком не знає, який вигляд прийме законопроект в остаточному вигляді.

Ще більш скептично оцінюють цей документ народні депутати. На думку Сергія Терьохіна, прийняття такого закону передчасно, оскільки українське банківське законодавство поки слабко сполучається з міжнародним. У зв'язку з цим виникає проблема: як НБУ контролюватиме дотримання обов'язкових нормативів філіями іноземних банків? Адже не стане ж Нацбанк вимагати фінансової звітності у материнської структури. На думку нардепа, питання прийняття такого закону стане актуальним через років п'ять.  Якщо закон і буде прийнятий, навряд чи на український ринок вийде хоч один банк зі світовим ім'ям.

У кращому випадку прийде пара-трійка російських банків. Адже проблема припливу великого іноземного банківського капіталу в Україну лежить насамперед в економічній, а не законодавчій площині. Найбільший у світі "Сітібанк" і інші відомі міжнародні банківські бренди прийшли в Україну ще в середині 90-х. Правда, з кожним роком їх стає усе менше. У 2001-му з ринку пішла "Societe Generale-Україна". Цього року країну залишить CSFB, обмежившись представництвом.  Основна причина відсутності в закордонних банкірів інтересу до українського ринку - невелика кількість великих клієнтів із прозорою формою власності.

Якщо українські банки готові кредитувати своїх клієнтів у кращому випадку на десятки мільйонів, то для їхніх іноземних колег рахунок йде вже на сотні. Бажаний клієнт іноземних банкірів - український уряд, оскільки щорічно здійснює великі зовнішні позики. Цього року Мінфін збирається продати єврооблігації на суму $0,6 млрд. Серед корпоративних клієнтів можна виділити компанії, чиї апетити оцінюються в суму близько $100 млн. Найсвіжіший приклад - "Київстар Дж. Ес. Ем.".  У принципі, до потенційних клієнтів іноземних банків можна віднести практично всі компанії, що входять у рейтинг "ТОП-100" за обсягом валового доходу.

От тільки далеко не з усіма іноземці згодні співробітничати. Необхідна умова залучення до себе уваги закордонних банкірів - прозора структура власності. Цим шляхом уже пішли такі відомі корпорації, як "Індустріальна спілка Донбасу", "Систем Кепитал Менеджмент" і "Інтерпайп". Немає нічого дивного в тому, що для них відриті кредитні лінії міжнародних банківських установ.

Для інших же великих промислових груп, чий бізнес "зав'язаний" на офшорних компаніях і будується за принципом впливу, а не володіння, закордонні ринки практично закриті.  Як тільки зміниться містечковий менталітет українських промисловців, і вони погодяться грати за загальноприйнятими правилами ведення бізнесу, іноземні банки не змусять себе довго чекати. І для цього Україні зовсім не обов'язково стати членом ВТО. Досить дотягтися до рівня Росії, а ще краще - Казахстану.

Дмитро ГОНГАЛЬСЬКИЙ 
"Інвестгазета" 2003.04.09 08:12

Схоже, давня мрія комерційних банків про власну збройну охорону  нарешті-то може стати реальністю. Національний банк запропонував внести відповідні зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність".

Зараз законопроект уже розглядається в профільному комітеті і найближчим часом повинен обговорюватися в сесійному залі. Ініціатива банкірів не викликала особливої радості в правоохоронних органів, що можуть у такий спосіб утратити не лише позиції на ринку збройних охоронних послуг, але і змушені будуть нести додаткові витрати для утримання апарату з контролю над використанням зброї.
 
Бажання комбанків мати власні збройні підрозділи відоме ще з часів "тарифної війни" з Державною службою охорони при МВС. У 2001 році було видано спеціальний указ Президента, що вимагає підвищення заробітної плати співробітників міліції майже вдвічі. Оскільки указ стосувався і працівників ДСО, що входить у структуру Міністерства внутрішніх справ, ця госпрозрахункова організація, була змушена підвищити ціни на охоронні послуги банківських установ. У результаті банкіри і МВС все-таки установили ціни, що більш-менш влаштовують обидві сторони. Безумовно, певного негативу у відносинах між банкірами і ДСО так і не вдалося уникнути. Від послуг структури МВС відмовилися кілька великих банків. 

Під час "тарифної війни" банкіри серйозно задумалися про законодавче закріплення права комбанків на використання зброї в охоронній діяльності. Зробити це спочатку планувалося через Закони "Про зброю" і "Про охоронну діяльність". До речі, саме депутати-"банкіри" є найзатятішими прихильниками прийняття цих законів. Правда, найближчим часом ні той, ні інший прийняті не будуть, оскільки з приводу охоронної діяльності і з використання зброї серед законодавців існує безліч протилежних думок.

Тому банкіри вирішили зробити обхідний маневр, і закріпити право банківських установ на використання зброї ще до прийняття базових законів. Ініціатори зміни до Закону "Про банки і банківську діяльність" (серед них і сам глава Нацбанку - Сергій Тігіпко) вважають, що на сьогоднішній день банки не в змозі забезпечити нормальну охорону засобів громадян саме через відсутність права на володіння вогнепальною зброєю. Хоча комбанки з існуючих нормативів НБУ практично самостійно визначають форми охорони, у деяких випадках (наприклад при інкасації) законодавство вимагає обов'язкового використання збройного формування.

На думку авторів законопроекту, нині ринок збройних охоронних послуг фактично монополізований однією структурою - Державною службою охорони при МВС. Нібито тому банкірам і нав'язуються невигідні умови, невмотивовані охоронні заходи і т.д. Так, за даними Асоціації українських банків за останні три роки витрати банків на охорону структурами ДСО зросли в 2-3 рази, і їхня питома вага в загальній сумі небанківських витрат доходить до 16 %. У результаті банки змушені піднімати вартість послуг для клієнтів. Крім того, банкірів не влаштовує той факт, що ДСО не завжди бере на себе матеріальну відповідальність у випадку неприємностей на охоронюваних об'єктах.

Скільки це коштує

В даний момент Державна служба охорони охороняє 5647 кредитно-фінансових установ. У 2002 році ГСО заробила 84,4 млн. грн. на їхній фізичній охороні. Це становить 14,3 % від валового доходу ДСО.
 
У кінцевому рахунку, зміни в Закон "Про банки і банківську діяльність", по задуму авторів, повинні створити конкурентне середовище на ринку збройних охоронних послуг і знизити витрати банків на охорону.

Аргументи МВС

Варто відзначити, що обвинувачення банкірів на адресу Державної служби охорони в монополізації ринку охоронних послуг не зовсім коректні. Послуги збройної охорони в Україні надають, як мінімум, п'ять структур, у числі яких і підрозділи міліції, і збройні сили, і внутрішні війська. Нацбанк же ще в 2001 році видав "Інструкцію про вимоги до організації охорони установ банків України", у якій надав право комбанкам вибирати вид і суб'єкт охорони. Інша справа, що ДСО - усе-таки спеціалізована охоронна організація з розвиненою інфраструктурою й особливими повноваженнями.

Тому навіть ті банки, що після "тарифної війни" відмовилися від послуг ДСО з фізичної охорони, продовжують користуватися послугами технічної охорони, що передбачає реагування груп затримки у випадку НП.  Що ж стосується відповідальності ДСО за несумлінну охорону, то вона також передбачена. "Підрозділи служби охорони мають юридичну і фінансову можливість виплачувати банку компенсацію у випадку неналежного виконання договірних зобов'язань, наприклад, через той же інститут страхування.

Для цих цілей у нас навіть створена Українська охоронно-страхова компанія (УОСК) - розповідає начальник Центру банківської безпеки при ДСО Оле Бебнев. - Інше питання, що банки не завжди готові цей механізм застосовувати. По-перше, така угода з об'єктивних причин буде коштувати трохи дорожче. По-друге, за всіма європейськими стандартами ціна такого страхування буде залежати від вартості охоронюваного майна. У той же час банки відмовляються надавати нам відомості про фактичний рівень засобів, які потрібно охороняти".

Але ще більше МВС боїться самого юридичного прецеденту - передачі зброї в приватні руки. На створення ефективної системи контролю над використанням банками зброї піде чимало часу і коштів. Тим більше, що самого законодавчого механізму використання зброї приватними особами, по суті, немає. Збройний охоронець ДСО - це все-таки співробітник міліції, що чітко знає, як правильно за законом використовувати зброю.

Інша справа - збройний охоронець банку, що не має на це реально прописаних законом повноважень. Набагато логічніше було б прийняти спершу Закони "Про зброю" і "Про охоронну діяльність" і тільки після цього озброювати банківську охорону. Тим більше, що дозвіл на використання зброї комерційними банками може викликати невдоволення в багатьох інших суб'єктів господарювання. Приміром, ті ж охоронні підприємства домагаються дозволу на використання зброї ще з початку 90-х років, однак так його дотепер і не одержали.

Що далі?

Якщо Верховна Рада все-таки прийме виправлення до Закону "Про банки і банківську діяльність", це, без сумніву, вплине на ринок охоронних послуг.

Однак не настільки, як думають автори законопроекту. "Зараз частина банківських установ, у загальній масі охоронюваних ДСО об'єктів, не настільки значна. Тому за рік-два ми зможемо відновити усі втрати", - вважає Оле Бебнев.

А от комбанкам, бажаючим створити власні воєнізовані підрозділи, доведеться викласти кругленьку суму. По-перше, великі засоби підуть на придбання і збереження зброї. Наприклад, нормативи МВС наказують створення кімнати збереження зброї і її обов'язкове підключення до пульта централізованої охорони. А це щомісячні витрати. Крім того, банкам прийдеться серйозно витратитися на підготовку й обов'язкову атестацію персоналу, регулярні стрілянини і т.д. і т.п.

Але навіть усе це навряд чи третя частина охоронних заходів, що "зваляться на плечі" банкірів. Адже головне - це забезпечити надійний технічний захист і оперативне реагування. Зараз Державна служба охорони тільки по Києву має 45 таких груп. Декларується, що в будь-яке місце міста група прибуває за кілька хвилин, плюс сюди ж підтягується райвідділ міліції. Створити подібну систему жодному банку не під силу. Забезпечувати ж реагування у випадку НП прийдеться охоронним підрозділам самих банків.

Але оскільки їхнього повноваження з затримки злочинців сильно обмежені, доводити до відому міліцію все одно прийдеться. Правда, тут треба враховувати одну деталь - "спрацювання" сигналізації в дев'ятьох випадках з десяти є помилковою тривогою. Наприклад, у Відні помилковий виклик поліції коштує приблизно стільки ж, скільки оплата одного місяця збройної охорони. Тому там представник охоронної фірми, щоб уникнути непотрібних фінансових витрат, спочатку їде і перевіряє місце злочину, а тільки після цього викликає поліцію. У нас поки "помилкове спрацювання" багато не коштує, але не виключено, що з банків, які пішли в самостійне плавання, міліція буде брати "по повній".

У силу всіх цих причин дозволити створити собі власні збройні підрозділи зможуть хіба що найбільші банки. Вони, до речі, через своїх представників у Верховній Раді найбільше активно і лобіюють зміни в законодавстві. Більшість же банківських установ так і залишиться "під крилом" ДСО - може і задорого, але зате практично і надійно.

Автор: Віталій КИСІЛЬ 
"Інвестгазета" 2003.04.09 08:12

Днiпропетровський банкiвський союз пiдтримує позицiю Асоцiацiї українських  банкiв щодо недопущення спроб посилення монопольного становища органiв ДСО  при МВС України на ринку охоронних послуг. Про це заявив Президент ДБС С. Згоник пiд час спiльної наради Днiпропетровського банкiвського союзу, представникiв комерцiйних банкiв та керiвництва Управлiння ДСО при МВС України в Днiпропетровськiй областi.

Пiд час наради заступник начальника Управлiння ДСО областi О. Мороз висловив стурбованiсть збiльшенням випадкiв вiдмови деяких банкiвських установ вiд послуг ДСО на користь альтернативних охоронних структур або забезпечення охорони банкiв власними силами. У свою чергу Президент ДБС поiнформував присутнiх про позицiю Союзу щодо необхiдностi продовження партнерської спiвпрацi з УДСО областi, при цьому негативно оцiнивши спроби посилення чи використання монопольного становища ДСО на ринку охоронних послуг. В першу чергу, вiдзначив С. Згоник, ми маємо на увазi поданi на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо охоронної дiяльностi та лiцензування послуг iнкасацiї.

Як зазначено в протоколi наради: "Вважаючи себе партнерами органiв ДСО, банкiвськi установи Днiпропетровщини негативно ставляться до iснуючих в iнших регiонах України спроб посилення монопольного становища структур ДСО та усунення вiд переговорного процесу банкiвських установ". Днiпропетровськi банкiри заявили про свою категоричну незгоду з подальшим пiдвищенням витрат на охорону банкiвських установ, а також висловили пiдтримку iнiцiативi НБУ та АУБ щодо внесення змiн до Закону "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", що передбачають створення в структурi комерцiйних банкiв збройних пiдроздiлiв для охорони примiщень, збереження грошових коштiв та цiнностей пiд час їх перевезення та iнкасацiї.

Прес-служба
Асоцiацiї українських банкiв

"UABanker" 2003.04.09 13:20

Асоцiацiя українських банкiв пiдтримує оприлюднену Заступником Голови  Нацiонального банку України п. Шлапаком О.В. позицiю НБУ щодо капiталiзацiї  українських банкiв.

Станом на 01.01.03. майже половина дiючих комерцiйних банкiв сформувала капiтал на рiвнi 5 i бiльше млн.ЄВРО. Лише 18 банкiв, або 11,5 % мають капiтал менше 3 млн.ЄВРО. Причому жоден банк не має регулятивного капiталу менше 1 млн.ЄВРО.

Успiхи українських комерцiйних банкiв в нарощуваннi капiталу вiдзначено навiть Свiтовим банком. За його оцiнкою: "Сформованi банками резерви є достатнiми, а рiвень капiталiзацiї вiдповiдає вимогам чинних правових актiв".

Асоцiацiя українських банкiв придiляє значної уваги питанню нарощування капiталiв банкiв i розумiє, що цей процес безпосередньо пов'язаний зi станом економiки країни. За сучасної ситуацiї капiтал банкiв пропорцiйно залежить вiд привабливостi iнвестицiй в банкiвську справу.

Переважним ресурсом для виконання банком операцiй є не капiтал, а залученi кошти. Капiтал тут виступає як показник i регулятор для визначення розмiру можливого залучення i вкладання коштiв. Нацiональним банком встановлено норматив адекватностi капiталу, який визначається як вiдношення розмiру капiталу до суми активiв, зважених на рiвень ризикiв. Вiн дорiвнює 8%. Зараз в цiлому в системi комерцiйних банкiв фактичний показник адекватностi капiталу становить 18%. Тобто банки при нинiшньому рiвнi капiталу мають можливiсть збiльшити розмiр своїх активних вкладень, як мiнiмум, у 2 рази.

Тому не знiмаючи з порядку денного завдання збiльшення капiталу, акцент необхiдно робити перш за все на формуваннi ресурсiв, створеннi сприятливого економiчного середовища для розширення обсягу надання банками їх послуг i, зокрема, кредитiв, збiльшеннi кiлькостi кредитоспроможних пiдприємств тощо.

Президент Асоцiацiї О.Сугоняко

Прес-служба
Асоцiацiї українських банкiв

"UABanker" 2003.04.09 13:20

Усі діючі українські банки за станом на 1 березня мали регулятивний  капітал у розмірі EUR1 млн і більше, лише 18 банків - менше EUR3 млн, а  майже половина - EUR5 млн і більше. Про це повідомляється в заяві Асоціації українських банків (АУБ).

У зв'язку з цим, АУБ підтримує позицію Національного банку України (НБУ), який вирішив найближчим часом не встановлювати нові обмеження мінімального розміру капіталу банків.

"Національний банк установив норматив адекватності капіталу, що визначається як співвідношення розміру капіталу і суми активів, зважених на рівень ризиків. Він дорівнює 8%. Зараз у цілому в системі банків фактичний показник становить 18%. Тобто банки при нинішньому рівні капіталу мають можливість збільшити розмір своїх активних вкладень як мінімум у два рази", - пояснює АУБ.

Як повідомлялося з посиланням на голову НБУ Сергія Тігіпка, Нацбанк не має наміру висувати нові вимоги до мінімального розміру капіталу українських банків, принаймні, у найближчі 1-1,5 року.

Відповідно до закону "Про банки і банківську діяльність", регулятивний капітал місцевих кооперативних банків до 17 січня 2003 року повинен був становити не менше EUR1 млн., регіональних банків (що діють на території однієї області) - EUR3 млн., міжрегіональних - EUR5 млн. В іншому випадку банки підлягали реорганізації або ліквідації.

За підсумками виконання банками цих вимог НБУ відкликав ліцензію на право банківської діяльності в ОЛБанку (м. Київ), ще одному банку дозволив проводити операції тільки з засновниками, а два банки позбавилися своїх філій.

"UABanker" 2003.04.09 15:20

Усі діючі українські банки за станом на 1 березня мали регулятивний  капітал у розмірі EUR1 млн. і більше, лише 18 банків - менше EUR3 млн., а  майже половина - EUR5 млн. і більше.

Про це повідомляється в заяві Асоціації українських банків (АУБ), переданій в агентство "Інтерфакс-Україна".

У зв'язку з цим АУБ підтримує позицію Національного банку України (НБУ), який вирішив найближчим часом не встановлювати нові обмеження мінімального розміру капіталу банків.

"Національний банк установив норматив адекватності капіталу, що визначається як співвідношення розміру капіталу і суми активів, зважених на рівень ризиків. Він дорівнює 8%. Зараз у цілому в системі банків фактичний показник становить 18%. Тобто банки при нинішньому рівні капіталу мають можливість збільшити розмір своїх активних вкладень як мінімум у два рази", - пояснює АУБ.

Як повідомлялося з посиланням на голову НБУ Сергія Тігіпка, Нацбанк не має наміру висувати нові вимоги до мінімального розміру капіталу українських банків, принаймні, у найближчі 1-1,5 року.

Відповідно до закону "Про банки і банківську діяльність", регулятивний капітал місцевих кооперативних банків до 17 січня 2003 року повинен був становити не менше EUR1 млн., регіональних банків (що діють на території однієї області) - EUR3 млн., міжрегіональних - EUR5 млн. В іншому випадку банки підлягали реорганізації або ліквідації.

За підсумками виконання банками цих вимог НБУ відкликав ліцензію на право банківської діяльності в ОЛБанку (Київ), ще одному банку дозволив проводити операції лише з засновниками, а два банки позбавилися своїх філій.

АППБ "Аваль" 2003.04.09 15:34

Банк «Надра» успішно завершив пілотний проект у Києві по впровадженню нового карткового продукту платіжної системи MasterCard Europe – предоплаченої картки Maestro.

Цей проект Банк розпочинав у грудні минулого року, на його завершення - на початку березня 2003 року, було продано близько 1 тис. карток, що свідчить про неабияку популярність нового продукту.

Предплачена картка Maestro є дебетною карткою і передбачаає використання  коштів, що знаходяться на рахунку, лише в межах доступної суми. Всі операції по картці здійснюються з використанням Пін-коду, що забезпечує повну безпеку розрахунків.

Основною перевагою картки є її швидке і просте оформлення – уся процедура оформлення займає не більше 15 хвилин. Крім того, картка має рядом унікальних особливостей:

- картки оформляються в гривні, доларах США чи євро;
- картка неперсоніфікована (тобто на неї не наноситься прізвище клієнта), завдяки чому вона видається одразу при звертанні клієнта до банку, а також може бути передана клієнтом у користування іншій особі;
- при оформленні картки не потрібно підписання договору між клієнтом і банком;
- зарахування готівкових коштів на картку відбувається в режимі реального часу, тобто вони відразу стають доступними клієнтові;
- картку можна поповнити готівковим чи безготівковим шляхом;
- при отриманні картки й Пін-коду до неї клієнти одразу можуть замінити привласнений секретний Пін-код на будь-який більш зручний у мережі банкоматів банку;
- картки мають необмежений термін дії;
- можливе оформлення додаткової картки;
- клієнти - контрактні абоненти мобільних операторів UMC і Киїстар можуть оплачувати карткою послуги за мобільний зв'язок у мережі банкоматів Банку.
Предплачені картки можна оформити в будь-якому зі 150 відділень банку «Надра» на території України.

Довідка: Банк “Надра” посідає третє місце серед банків України за кількістю емітованих карток та четверте – за кількістю встановлених банкоматів. Інфраструктура обслуговування карток Банку налічує 171 банкомат та 136 пунктів видачі готівки за платіжними картками. Банком обслуговуються понад 600 зарплатних проектів.

13 лютого відбулася зустріч Голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергія Буряка та Президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка з Головою Верховної Ради України Володимиром Литвином. Мета зустрічі – координація зусиль та підвищення ефективності роботи над законопроектами, які регулюють банківську діяльність, – повідомив Президент АУБ.

Голові Верховної Ради запропоновано конкретні заходи щодо систематизації законотворчого процесу в питанні забезпечення функціонування та розвитку банківської системи країни. Зокрема, за ініціативою НБУ, ghjaskmyjuj Комітету ВР та АУБ запропоновано провести парламентські слухання з питань законодавчого забезпечення банківської діяльності. Наголошено на необхідності надання Комітету з питань фінансів і банківської діяльності ролі головного координаційного центру законотворчої роботи щодо регулювання банківської діяльності.

Позитивно оцінивши внесені пропозиції, Голова ВР України підкреслив велике значення якісної підготовчої роботи до проведення парламентських слухань. Він наголосив на необхідності залучення до цієї роботи як народних депутатів, так і представників банківських та підприємницьких кіл.

Як зазначив Голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, досить успішна робота банківської системи в минулому році не дозволяє нам зупинятись на досягнутому. Необхідно не тільки продовжувати цю тенденцію, але значно посилювати її. Зокрема, якісного покращення потребують правові умови роботи банківської системи, – вважає Сергій Буряк.

Підсумовуючи результати зустрічі, Президент АУБ підкреслив  позитивне значення координації дій профільного Комітету ВР, НБУ та АУБ щодо зняття правових перешкод для банківської діяльності. За словами Олександра Сугоняка, це принесе користь як економіці, так і країні в цілому.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Шумило С.В.
Тел. 558-29-36, 559-31-76
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

“Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку” – на таку тему вперше в історії незалежної України в залі засідань Верховної Ради 2 квітня відбудуться Парламентські слухання. З ініціативою про їх проведення виступили Національний банк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

Як повідомив Президент АУБ Олександр Сугоняко, мета парламентських слухань – привернення уваги до проблем банківської системи України, накреслення шляхів її розвитку та удосконалення, внесення змін до чинного законодавства щодо банківської діяльності тощо.

З цією метою протягом березня буде проведено низку підготовчих заходів. Зокрема, три “круглих столи” на тему: “Створення конкурентного ринку послуг озброєної охорони” (25 березня), “Запровадження податку на доходи фізичних осіб від їх депозитних вкладів” (27 березня), “Захист прав кредиторів” (31 березня). В “круглих столах”  візьмуть участь керівництво та представники НБУ, АУБ, Комітетів Верховної Ради, Мінфіну, Мінекономіки, ДПАУ, МВС, інших державних установ та відомств, комерційних банків та громадських організацій, а також народні депутати України та представники ЗМІ. Під час обговорення буде порушено найбільш проблемні та актуальні питання, що нині стоять перед комерційними банками та банківською системою країни. Напередодні слухань також планується провести зустрічі банкірів з крупними фракціями та Головою Верховної Ради з метою роз”яснення порушених проблемних питань у сфері банківської діяльності та презентації нових законопроектів, які б їх регулювали. Усі заходи будуть відкритими, до участі та висвітлення яких запрошуватимуться журналісти.

Прес-служба
Асоціації українських банків
Тел. 559-31-76, 558-29-36
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Київська філія АКІБ «Укрсиббанк» підвів підсумки спільної акції з мережею магазинів косметики «КОСМО», що проводилася в період з 1 березня 2003 року по 31 березня 2003 року і була присвячена до свята 8 березня.

У період проведення акції всім жінкам – приватним вкладникам у торгових точках Київської філії АКІБ «Укрсиббанк» вручалася дисконтна карта мережі магазинів косметики «КОСМО». Під час акції було подаровано 110 дисконтних карт. Під час акції покупці мережі «Космо» звернулися в Київську філію АКІБ «Укрсиббанк» для безкоштовного оформлення міжнародної платіжної карти. По звертаннях було оформлено 120 платіжних карт Cirrus/Maestro.

Київська філія АКІБ «УкрСиббанк» планує продовжити співробітництво з мережею магазинів «КОСМО», а також укласти партнерські угоди з різними великими торговими підприємствами Києва.  

АКІБ «Укрсиббанк» зареєстрований 18 червня 1990 року. Банк має повну ліцензію НБУ № 75 від 24 грудня 2001 року на проведення банківських операцій. За станом на 10.04.2003 р. валюта балансу - 2317 млн. грн., капітал - 286 млн. грн., кредитний портфель банку складає 1,5 млрд.грн. Банк активно присутній на ринку кредитування фізосіб, дрібного і середнього бізнесу. У планах банку розширювати свою присутність у даному сегменті шляхом активізації роботи відділень. На сьогоднішній день регіональна мережа банка складається з 175 філій і відділень у всіх регіонах України. Клієнтами АКІБ «Укрсиббанк» є близько 18 тисяч підприємств України і більш 170 тисяч приватних осіб.

Національний Банк України зареєстрував збільшення статутного капіталу АКІБ «УкрСиббанк до 140 млн. грн. (раніше статутний капітал складав 90 млн. грн). Збільшення статутного капіталу надасть банку нові можливості в обслуговуванні клієнтів при наданні їм кредитів; фінансуванні нових проектів; розширенні активних операцій; збільшенні портфеля корпоративних облігацій.
 
На сьогоднішній день регулятивний капітал АКІБ «УкрСиббанк» складає 285 938 тис. грн., активи банку –  2 317 958 тис. грн.
 
Збільшення статутного фонду АКИБ «УкрСиббанк» відбулося за рахунок нової  емісії банку і її викупу акціонерами банку. Найбільшим акціонером АКІБ «УкрСиббанк» є ЗАТ «Українська металургійна компанія».
 
«Збільшення  статутного капіталу банку ставить перед  собою метою виконання поставлених акціонерами банку задач по збільшенню обсягу кредитування клієнтів банку, - коментує Олександр Адарич, Голова Правління АКІБ «УкрСиббанк».- Це черговий крок у реалізації стратегічного плану розвитку банку, прийнятого в 2000 році, спрямованого на позиціонування АКІБ «УкрСиббанк» як провідної банківської установи України».
 
АКІБ «УкрСиббанк» зареєстрований 18 червня 1990 року. Банк має повну ліцензію НБУ № 75 від 24 грудня 2001 року на проведення банківських операцій. Регіональна мережа банку містить у собі 175 філій і відділень у всіх регіонах України. Клієнтами АКІБ «УкрСиббанк» є більш 17 тисяч підприємств України і більше 170 тисяч приватних осіб. Банк входить у п'ятірку найбільших банків України.

 АКІБ «УкрСиббанк» займає провідні позиції серед менеджерів по розміщенню корпоративних облігацій. На сьогоднішній день банком здійснені випуски корпоративних облігацій ЗАТ «Киівстар Дж.Ес.Ем.» (перша і друга емісії), ГАК «Титан», ГМА «Бориспіль» (перша і друга емісії), ЗАТ «Сармат» на загальну суму понад 200 млн.грн.

Делегація українських банкірів зустрілася з Головою Верховної Ради  України Володимиром Литвином. Ціль зустрічі - підведення підсумків і результатів  заходів щодо підготовки до парламентських слухань "Фінанси і банківська  діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що  пройдуть 2 квітня, і узгодження організаційних питань.

В зустрічі взяв участь голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, заступник голови Нацбанку України Володимир Кротюк, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, голова правління Промінвестбанку - Володимир Матвієнко, Укрексимбанку -  Олександр Сорокін, Укрсоцбанку - Борис Тимонькін, Ощадбанка - Анатолій Шаповалов.

Як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, під час зустрічі обговорювалися питання, що стосуються іміджу і довіри до банківської системи, діяльності в Україні іноземних банків і їхніх філій. Особливу увагу було приділено оподатковуванню доходів від внесків населення в банках, захисту прав кредиторів, ситуації на ринку охоронних послуг.

Позитивно оцінивши проведену підготовчу роботу, В.Литвин підкреслив суспільну актуальність порушених банкірами проблем і необхідність їх рішення на законодавчому рівні. За його словами, банківській темі з боку парламентаріїв повинно приділятися більше уваги, оскільки від неї значною мірою залежить стан розвитку економіки країни.

ІАЦ "ЛІГА"