Новини АУБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Проект закону "Про зброю"

Депутати Верховної Ради Юрій Кармазін, Леонід Черновецький і Володимир  Нечипорук пропонують Раді врегулювати порядок придбання зброї. Про  це заявив Кармазін, представляючи в Раді проект закону "Про зброю",  повідомляють "Українські новини" . Зокрема, право на придбання зброї,  відповідно до законопроекту, мають державні органи, спортивні і  мисливські організації, громадяни України, іноземні фізичні і  юридичні особи. Вони одержують право на придбання зброї після одержання дозволу, що видається органами внутрішніх справ протягом 1 місяця з дня подачі необхідних документів терміном на 3 роки.

Дозвіл на зброю не видається, а видані дозволи анулюються у випадку рішення суду про визнання громадянина недієздатним чи обмежено дієздатним, рішення суду про позбавлення волі, у випадку непогашеної судимості за важкі злочини чи злочини, зроблені з застосуванням зброї, а також при наявності довідки про те, що особа за станом здоров'я не може володіти зброєю. При цьому дія дозволу на зброю може бути зупинена у випадку смерті власника зброї, а також конфіскації зброї на підставі рішення суду.

Проект закону також передбачає заборону обігу на території України зброї, не внесеної в державний збройовий кадастр, і вогнепальної автоматичної зброї. Проект закону забороняє встановлення на службовій зброї пристроїв для безшумної стрілянини і нічних прицілів, а також забороняє володіння військовою і службовою зброєю громадянами й об'єднанням громадян. Проект закону також передбачає заборону на пересилання зброї.

"Версії" 2003.04.01 15:14

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

НБУ й АУБ виступають на захист прав кредиторів

Захист прав кредиторів" - така тема "круглого столу", засідання якого  відбулося в Національному банку України. Мета цього заходу - привернути  увагу до проблем комерційних банків під час надання кредитів,  законодавчої неврегульованості відносин "кредитор-позичальник",  незахищеності прав кредиторів. Зверталася увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань і корупції. Відзначалася також необхідність уживання заходів для того, що суди не визнавали недійсними кредитні договори, договори чи застави доручення і результати оскарження таких рішень.

З ініціативою про проведення такого "круглого столу" виступив Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності й Асоціація українських банків. Проходив він у рамках підготовки до першого в історії незалежної України парламентським слуханням "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що пройдуть 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Присутні обговорили ситуацію з захистом прав кредиторів в Україні, положення справ із законодавчим регулюванням захисту прав кредиторів, практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недійсними, загальні принципи, на яких повинні будуватися відносини між кредиторами і позичальниками.

Як повідомив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, з метою припинення масових порушень і створення діючого механізму захисту прав кредиторів Асоціація неодноразово звертався до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду і Прем'єр-міністра з пропозицією внести необхідні зміни в закони "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", "Про виконавче провадження", в інші законодавчі і нормативні акти України.

Асоціація також просила Верховний суд зробити Роз'яснення про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Як переконані українські банкіри, держава повинна було б забезпечити діючий механізм захисту прав кредиторів і унеможливити визнання судами недійсними кредитних договорів, договорів застави і результатів оскарження таких рішень. Проте сьогодні цього немає.

Навпаки, як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, інтереси боржників мають повний пріоритет. Причина - у відсутності законодавчого забезпечення прав власника, кредитора й інвестора, а також перекрученому розумінні представниками багатьох підприємницьких структур і державних установ принципів взаємин між кредиторами і позичальниками. На практиці це означає, що законодавство захищає неефективних власників, що привели за рахунок поганого чи керування навіть простого розкрадання майна свої підприємства до банкрутства.

"Склалася ситуація, коли судова система, з огляду на недосконалість законодавства і корумпованість суддів, на жаль, захищає інтереси боржників, що не хочуть повертати свої борги. У такий спосіб судова система не стає на захист прав кредиторів, порушуючи основний принцип своєї діяльності - стояти на стражу справедливості. Але адже захищеність прав кредиторів є однієї з основ цивільного права", - вважає Сугоняко.

АДІ "Контекст" 2003.04.01 16:31

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Банки-учасники НСМЕП вважають передчасним створення єдиної платіжної організації

Більшість банків-учасників Національної системи  масових електроних платежів (НСМЕП) вважають передчасним створення в  Україні єдиної платіжної організації, що буде керувати системою.  Про це агентству "Інтерфакс-Україна" повідомив один з учасників наради, що відбулася у понеділок за участю Національного банку України (НБУ), банків-членів НСМЕП, Ощадбанка, Асоціації українських банків і керівників підприємств-розроблювачів програмно-технічних засобів НСМЕП з питання подальшого розвитку НСМЕП.

Передбачається, що правління НБУ на засіданні 16 квітня обговорить проект програми розвитку масових безготівкових платежів в Україні. Як повідомлялося, рада НСМЕП прийняла рішення про переведення цієї системи в режим промислової експлуатації. Створено робочу групу для розробки програми розвитку масових безготівкових платежів в Україні і можливих схемах акціонування НСМЕП.

Тим часом голова НБУ Сергій Тігіпко вважає, що НБУ повинен відмовитися від розвитку НСМЕП, оскільки ця система не готова до конкуренції з міжнародними платіжними системами. Пілотний проект НСМЕП реалізувався відповідно до постанови правління НБУ N352 від 7 вересня 2000 року. Платіжні інструменти системи - електронний чек і електронний "гаманець". Розрахунковий банк системи - НБУ. Членами НСМЕП є Мегабанк, "Грант", (обоє - Харків), Кредитпромбанк, "Хрещатик", "Мрія", Брокбізнесбанк, Експрес-банк, Іноваційно- промисловий банк (колишня назва - "Андріївський"), "БІГ Енергія", Банк регіонального розвитку (усі - Київ), "Демарк", Полікомбанк (обоє - Чернігів ), Імексбанк, Одеса-Банк (Одеса), банк "Муніципальний" (Запоріжжя).

"Український Фінансовий Портал" 2003.04.01 17:14

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Осіннє загострення

У вересні 2001 року ДСО висловила намір удвічі підвищити тарифи на охорону банківських установ. Банки обурилися, а дехто з них подав у суд. Кілька банків навіть виграли процеси. У квітні ДСО подала в суд позов до АУБ "Про захист ділової репутації і відшкодування морального збитку", вимагаючи від неї офіційних письмових вибачень, а також відшкодування морального збитку в розмірі 1 млн. грн.

Прецедентом стало рішення Господарського суду Києва від 23.05.2002 р., що відмовив у задоволенні позову Державної служби охорони до "Правекс-банку", зв'язаного з підвищенням тарифів на охорону. "Правекс-банк " став першим, у відношенні кого суд ухвалив, що підвищення заробітної плати працівникам МВС, передбачене указом Президента України, надбавки до заробітної плати співробітникам міністерства внутрішніх справ не спричиняють автоматичного підвищення вартості послуг по договорах, укладеним між банками і ДСО. Відповідно, їхнє фінансування не повинно відбуватися за рахунок відрахувань банків.

Втрутилася й Асоціація українських банків (АУБ): за участю представників цієї організації і ДСО 25 грудня 2001 року була створена спільна комісія, що провела ряд нарад з питань вартості фізичної і технічної охорони, а також вартості послуг супроводу інкасаторів. Однак, замість співробітництва вийшов судовий розгляд. 3 квітня 2002 року ДСО звернулася в Господарський суд Києва з позовом проти АУБ "Про захист ділової репутації і відшкодування морального збитку".

У своїй позовній заяві ДСО вимагала офіційних письмових вибачень, а також відшкодування морального збитку в розмірі 1млн грн. і плюс 154 грн. держмита і судових витрат за те, що АУБ назвала ДО монополістом на ринку надання охоронних послуг і, таким чином, опорочила ділову репутацію міліцейських охоронців; численними листами і звертаннями в органи госвласти "спровокувала" ґрунтовну перевірку діяльності підрозділів ДСО Антимонопольним комітетом; нарешті, дезорганізувала здійснення договірних відносин по охороні банківських установ.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, у зв'язку з цим заявив, що ніякої сварки не було, ніхто нікого не ображав і "узагалі я вважав, що ми з ДСО привселюдно повинні були б пожати один одному руки".
Потім судовий процес ДСО й АУБ стих, але виникла нова справа: про порушення антимонопольного законодавства підрозділами Державної служби охорони.

Остаточно "разбрикавшись" з міліцейською охороною, банківська асоціація звернулася в Антимонопольний комітет (АМК), і той на початку 2002 року провів позапланові перевірки регіональних відділів ДСО. Як повідомляється в листі АМК, спрямованому від 17 червня 2002 року Асоціації українських банків, установлені факти відмовлення підрозділів ДСО надавати охоронні послуги банкам, незважаючи на відсутність альтернативних джерел надання аналогічних послуг.

АМК відзначає, що "незважаючи на значну кількість недержавних охоронних підприємств, обсяги наданих ними послуг не перевищують 10% загального обсягу реалізації усіх видів охоронних послуг, що свідчить про відсутність ефективної конкуренції для діяльності підрозділів ДСО". Крім того, АМК врахував значну різницю між мінімальними і максимальними тарифами на охорону установ банків у межах однієї області. Так, за даними комітету, у лютому поточного року мінімальний тариф у Чернігівській області складав 4,07 грн./година, максимальний - 11,6 грн./година; у Сумський - 4,5 грн./година і 11,7 грн./година відповідно, у Києві - 5,0 грн./година і 10,5 грн./година.

Банкіри, відчувши підтримку АМК, перейшли в нуступ і стали лобіювати прийняття Верховною Радою закону про зброю, що надасть недержавним охоронним структурам право на його носіння і тим самим створить конкуренцію на ринку збройної охорони. Як неодноразово заявляв президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, "якщо суспільство довіряє банкам кошти, то воно повинно довірити їм і право на охорону цих засобів".

Представники правоохоронних органів заперечили: мовляв такий закон буде сприяти поширенню зброї серед кримінальних структур, що ховаються під видом охоронних агентств. На що пан Сугоняко відповів: "Банк одержує зброю в міліції, а потім передає його відповідним охоронним структурам. Облік там може бути забезпечений повний, зброя не пропаде і не виявиться в руках кримінальних структур".

Активізувалися й УФРНСБ: представники приватного охоронного бізнесу провели в останніх числах минулого року з'їзд і звернулися до президента, у Раду національної безпеки й оборони з пропозицією про включення недержавних структур безпеки в систему національної безпеки країни. Одночасно з цим, через своїх народних депутатів федерація стала домагатися прийняття законів "Про зброю" і "Про недержавну охоронну діяльність і приватний розшук".

В Асоціації українських банків - одному із ініціаторів законопроекту - думають по-іншому. Там не зрозуміють, чому ДСО так лякає конкуренція. Адже поява нових гравців на ринку озброєнної охорони не означає, що всі банки відмовляться від послуг Держохорони.

ОЛЕКСАНДР СУГОНЯКО
президент Асоціації українських банків:
Для банків головне - економічні засади. Якщо будуть тарифи, вигідні для них, то вони й надалі користуватимуться полсугами ДСО.

Оксана Митницька
 Програма "Вікна", СТБ 2003.03.24 22:28

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

В Асоціації українських банків обговорили створення конкурентного ринку послуг збройної охорони

"Створення конкурентного ринку послуг збройної охорони" - така тема  "круглого столу", засідання якого відбулося в Асоціації українських  банків. Мета цього заходу - привернути увагу до проблем комерційних банків під час охорони матеріальних цінностей, а також відверто обговорити можливість законодавчого закріплення права банків на створення відомчої охорони, збройної вогнепальною зброєю.

З ініціативою проведення такого "круглого столу" виступили Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківській діяльності й Асоціації українських банків. Проходив він у рамках підготовки до перших в історії незалежної України парламентських слухань на тему "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що пройдуть 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Участь у "круглому столі" взяв заступник голови Нацбанку України В.Кротюк, президент Асоціації українських банків А.Сугоняко, начальник департаменту ДСО при МВС України В.Шаповал, голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією В.Стретович, заступник голови Комітету з питань приватизації Л.Кириченко, перший заступник голови Антимонопольного комітету А.Мельниченко, заступник начальника Головного науково-експертного управління Верховної Ради Н.Мельник, голова правління Української федерації працівників недержавних служб безпеки В.Федорчук, заступники глав і керівники служб безпеки комерційних банків "Аваль", "Приватбанк", "Укрексімбанк", "Ощадбанк", "Укрінбанк" і "Укрсоцбанк", керівники інших установ і організацій, що мають відношення до охоронної діяльності, а також представники ЗМІ.

Мова йшла про створення конкурентного ринку послуг збройної охорони, були проаналізовані існуючі проблеми і визначені шляхи їхнього подолання. Зокрема, учасники діалогу констатували відсутність державної політики у відношенні використання зброї і регулювання діяльності охоронних структур, що не дозволяє побудувати здоровий конкурентний ринок і сприяє закріпленню на ньому домінуючого положення ДСО при МВС України.

Учасники "круглого столу" відзначили важливість і необхідність існування такої структури, як ДСО і виступили за рівноправний доступ до вогнепальної зброї всіх учасників ринку охоронних послуг. Вони підтримали законопроект Нацбанку "Про внесення змін у Закон України "Про банки і банківську діяльність" у частині, що стосується надання банківським установам права володіння вогнепальною зброєю для охорони грошей і майна клієнтів, і рекомендували винести його на розгляд Верховної Ради України.

На думку президента Асоціації українських банків, прийняття згаданого законопроекту не вимагає витрат бюджетних засобів. Навпаки, за його словами, це приведе до зменшення витрат банків на охорону, у зв'язку з чим збільшаться суми сукупного оподатковуваного доходу банку, а отже зростуть відрахування в Державний бюджет України.

ІАЦ "ЛІГА" 2003.03.26 14:15


 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Нацбанк і Асоціація українських банків провели нараду з керівниками прес-служб комерційних банків

У Нацбанку України пройшла робоча нарада з керівниками прес-служб  комерційних банків. Її провів начальник Управління Нацбанку України із зв'язків з громадськістю і ЗМІ Світлана Войцеховська і керівник прес-служби Асоціації українських банків Сергій Шумило. Взяти участь також були запрошені керівники прес-служб банків "Ажіо", "Аваль", "Укрсоцбанк", "Укрексімбанк", "Ощадбанк", "ВАБанк", "Райффайзенбанк- Україна", "Хрещатик" тощо.

Головною темою була підготовка до парламентських слухань "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", запланованих на 2 квітня у Верховній Раді. З ініціативою їхнього проведення виступив Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності та Асоціація українських банків.

Під час наради мова йшла про проведення найближчим часом трьох "круглих столів" із проблем банківської діяльності, визначені найбільш актуальні теми, до яких необхідно залучити увагу з боку громадськості. Крім того, як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, скоординовані дії за цими напрямками, а також заплановані спільні заходи на майбутнє.

За пропозицією представників комерційних банків, практика проведення таких нарад буде продовжена. Також банківським прес-службам з боку Нацбанку України й Асоціації українських банків буде надаватися допомога в отриманні необхідної інформації, ознайомленні з їхньою роботою і т.п.

ІАЦ "ЛІГА" 2003.03.26 16:15

 


 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Допінг для економіки

Протягом усього 2002 року в банківській системі України росла і примножувалася частка депозитів фізичних осіб. Люди повірили банкам? 
 
За останніми даними Асоціації українських банків (АУБ), складеними на  основі показників 136 банків, за минулий рік загальний обсяг їхнього депозитного  сектора виріс у чистих зобов'язаннях з 25%, до 34,85%. При цьому частка депозитів у 20 банках перевищує 50%, а більше половини від усієї питомої ваги заощаджень фізичних осіб залучили, за даними АУБ, 10 банків-лідерів.
Довірою в населення користуються переважно великі фінансові установи з розгалуженою мережею філій, що вже встигли завоювати авторитет і приділяють велику увагу формуванню власного іміджу в пресі.

Стабільний ріст обсягу депозитних внесків фізичних осіб спостерігається протягом трьох останнього років. Так, якщо на початку 2000 року він не досягав навіть 3,7 млрд грн, то через рік уже перевищив оцінку 5,6 млрд грн. На початок 2002 року громадяни довірили банкам на збереження і збільшення свої заощадження на загальну суму понад 9,2 млрд грн. За станом на 1 січня 2003 сума досягла 14,884 млрд грн, а за два минулих місяці 2003 року - 15,345 млрд грн.

Фахівці пов'язують це з загальним економічним підйомом у державі, унаслідок чого більша кількість громадян може дозволити собі відкрити рахунок для заощаджень. З іншого боку, фіксується ріст довіри до банківських установ, репутація яких поступово виходить з тіні фінансових пірамід початку 90-х і останніх скандалів, зв'язаних з банками "Слов'янський" і "Україна".

Таким чином, намітилися перспективи тісних і плідних стосунків фінансових установ і населення. Однак між поняттями довіри зростаючої і повної - занадто велика прірва. Рівень довіри тим вищий, чим вищі суми населення довіряє банкам на збереження. Тим часом, та ж статистика АУБ свідчить, що лише деяким більше 10% вкладників за 2002 рік зробили внески в українські банки на суму понад 1000 грн.

Однією з причин цього як і раніше залишався ризик опинитися біля розбитого корита у випадку якщо банк "лопне". Гарантована "аварійна" виплата фізичним особам у розмірі 500 грн незалежно від розміру внеску, встановлена в 1998 році, явно не стимулювала населення відмовлятися від звичних банок і панчох.

Правда, з 14 листопада 2002 року Фонд гарантування внесків фізичних осіб при НБУ підняв цю суму до 1500 гривень. Це, звичайно, створило деякий запас для росту депозитних внесків населення в найближчому майбутньому - принаймні, серед громадян з більш низькому рівнем доходів. Однак і Нацбанк, і комерційні банки, зацікавлені в підвищенні довіри населення до вітчизняної банківської системи, ще будуть переглядати обсяг мінімальної компенсації.

Кращим підтвердженням зростаючої довіри до банків, мабуть, є те, що стабільний ріст внесків спостерігається на тлі різкого падіння річних процентних ставок по депозитах. Так, у квітні минулого року середні показники ставок досягали 25,5% у гривні, і 12,5% у валюті. Однак до грудня вони упали - відповідно, до 16% і 7%.

На цьому ж рівні ставки річних перебувають і в даний момент, зберігаючи тенденцію до подальшого незначного зниження. За підсумками перших двох місяців 2003 року вітчизняні банки пропонують укласти гроші під 13-17% річних у гривні, і під 4-8% у валюті. Заступник директора інформаційно-аналітичного центру АУБ Ігор Руденко в бесіді з кореспондентом ProUA повідомив, що торішнє падіння ставок річних по депозитах явилося відображенням реальної ціни грошей, а також результатом зниження дисконтної ставки НБУ до 7% і адекватною реакцією банків на дефляционные процеси в економіці.

У структурі депозитних внесків переважають гривневі ресурси. За підрахунками Державного комітету статистики, сума депозитів фізичних осіб по усіх вітчизняних банках на 1 січня 2003 року складала 18,9 млрд грн, з яких 11,3 млрд грн акумульоване в національній валюті. Звернув увагу вітчизняний вкладник і на більш ніж 30% девальвацію (з 2000 року) долара стосовно євро, якому з початку 2003 року вкладники почали віддавати певну перевагу. До речі, зростання євродепозитів фізичних осіб стало непоганою підмогою українським банкам у поповненні їх спочатку досить убогих ресурсів валюти єдиної Європи. Не може не радувати банкірів і перевага строкових вкладів над депозитами до запитання - останніх, до слова сказати, вже менш 20%.

Однак, в Україні частка гривневої готівки, що знаходиться на руках у населення, усе ще значна - 43% від загальної грошової маси. У США, приміром, вона становить всього 7,5%. У Штатах, та й у Європі, поняття cash, тобто "наличка", поступово стає надбанням історії - адже населення там зберігає гроші винятково в банках, роблячи через них навіть поточні розрахунки.

Залучення засобів населення в банки є одним із пріоритетних завдань Комплексної програми розвитку банківської системи в 2003-05 роках. За оцінками експертів, сьогодні кошти, що перебувають поза банками, перевищують плановий обсяг інвестицій (понад 82 млрд грн), що передбачає залучити в національну економіку Програма розвитку інвестиційної діяльності до 2010 року. Тобто, якби удалося витягти на світло боже (вірніше - на депозит банківський) усі гроші, приховані в панчохах, менше б Україні було потрібно позик і капіталовкладень через кордон.

І не ходили б ми тоді по світі з протягненою за інвестиціями рукою.

Дмитро Марценишин
"Газета 2000" 2003.03.28 20:50

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Олександр Сугоняко: Якщо зараз підірвати довіру людей до банків, Україна втратить найважливішого інвестора – внутрішнього

За словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, якщо зараз підірвати довіру людей до банок, Україна втратить найважливішого інвестора - внутрішнього.

Сьогодні гроші громадян - самий надійний ресурс фінансової системи, що дозволяє розширювати довгострокове кредитування економіки. І лише зовсім недавно люди почали активно нести свої кревні в банки: за останній рік загальна сума внесків збільшилася на 8 млрд. грн. і досягла рекордних 21 млрд. грн. Це саме той фундамент, на якому може будуватися могутня економіка. І підривати його недозволено.

Газета "Сьогодні" 2003.03.28 22:45

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Банки не просять пільг - просять лише законів...

Банки не просять пільг - просять только законів можливості банківської системи помітно випереджати можливості економіки країни, вважають учасники зустрічі за "круглим столом", організованої асоціацією українських банків і газетою "Дзеркало тижня".
 
Ставлення суспільства і політикуму до банківської системи сьогодні дуже  неоднозначне. З одного боку, ми щогодини відчуваємо її необхідність:  часи розрахунків "налом" пішли в минуле, і економічне життя країни  повністю "зав'язане" на послугах банків. З іншого боку - якість роботи банків, на думку клієнтів, часто залишає бажати кращого, а переважна кількість населення країни з об'єктивних і суб'єктивних причин так і не користується банківським сервісом. З одного боку, чутні "захвати" з приводу темпів росту капіталізації й обсягів кредитування, з іншого боку - міліцейські і прокурорські зведення про злочинність у фінансовій сфері. Яка ж з оцінок найбільш об'єктивна? Що потрібно для підвищення конкурентноздатності українських банків і зміцнення їхньої ролі в економічному розвитку країни?

Про це і багато іншого говорилося на "круглому столі", що відбувся в понеділок в Асоціації українських банків. Його учасниками стали керівники найбільших вітчизняних фінансових установ і журналісти щотижневика "Дзеркало тижня".
Банківську систему представляли: голова Національного банку України Сергій ТІГІПКО, голова комітету ВР із питань фінансів і банківської діяльності Сергій БУРЯК, президент Асоціації українських банків Олександр СУГОНЯКО, голови правлінь: банку "Аваль" - Олександр ДЕРКАЧ, Приватбанку - Олександр ДУБИЛЕТ, Ощадбанка - Анатолій ШАПОВАЛОВ, Укрсоцбанку - Борис ТИМОНЬКИН, ВАбанку - Юрій БЛАЩУК, Укрпрофбанку - Леонід МИЛЕВСЬКИЙ, "Кредитбанку (Україна)" - Степан КУБІВ, перший заступник голови правління Укрэксимбанка Василь СЛУЧ і заступник голови правління Промінвестбанку Тамара ШУЛЬЖЕНКО.

Від "Дзеркала тижня" у роботі "круглого столу" взяли участь головний редактор Володимир МОСТОВИЙ, журналісти відділу економіки Наталія ЯЦЕНКО, Ігор МАСКАЛЕВИЧ і Віталій КУКСА, а також давній автор газети, експерт Центра політичних і економічних досліджень імені А.Разумкова Олександр БАРАНОВСЬКИЙ.

Віталій КУКСА 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

НБУ та АУБ проводять "круглий стiл" на тему: "Захист прав кредиторiв"

31 березня розпочав роботу "Круглий стiл" на тему: "Захист прав кредиторiв". Вiн проводиться в рамках пiдготовки до Парламентських слухань  на тему "Фiнанси i банкiвська дiяльнiсть: сучасний стан i перспективи  розвитку", з iнiцiативою про проведення яких виступили Нацiональний банк  України, Комiтет Верховної Ради з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi  та Асоцiацiя українських банкiв.

На засiданнi Круглого столу планується обговорити:

• реальну ситуацiю iз захистом прав кредиторiв в Українi;
• стан справ в Українi iз законодавчим регулюванням захисту прав кредиторiв, забезпечених заставою;
• практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недiйсними i договорiв неукладеними;
• загальнi принципи, на яких повиннi будуватись стосунки мiж кредиторами та позичальниками.

У роботi "Круглого столу" беруть участь:

Голова Нацiонального банку України, Голова Комiтету Верховної Ради України з питань фiнансiв i банкiвської дiяльностi, Президент Асоцiацiї українських банкiв, народнi депутати України, голови правлiнь комерцiйних банкiв, а також представники НБУ, АУБ, Української спiлки промисловцiв i пiдприємцiв, Комiтетiв Верховної Ради України, Мiнiстерства фiнансiв України, Мiнiстерства економiки України, Верхового Суду України та Вищого господарського суду України, Центру комерцiйного права.

"UABanker" 2003.03.31 14:20

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Банкіри і Голова ВР підвели підсумки підготовки до проведення парламентських слухань "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку"

Делегація українських банкірів зустрілася з Головою Верховної Ради  України Володимиром Литвином. Мета зустрічі - підведення підсумків і результатів  заходів щодо підготовки до парламентських слухань "Фінанси і банківська  діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що  пройдуть 2 квітня, і узгодження організаційних питань.

В зустрічі взяв участь голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Сергій Буряк, заступник голови Нацбанку України Володимир Кротюк, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, голова правління Промінвестбанку - Володимир Матвієнко, Укрексімбанку -  Олександр Сорокін, Укрсоцбанку - Борис Тимонькин, Ощадбанку - Анатолій Шаповалов.

Як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, під час зустрічі обговорювалися питання, що стосуються іміджу і довіри до банківської системи, діяльності в Україні іноземних банків і їхніх філій. Особлива увага була приділена оподатковуванню доходів від внесків населення в банках, захисту прав кредиторів, ситуації на ринку охоронних послуг.

Позитивно оцінивши проведену підготовчу роботу, В.Литвин підкреслив актуальність порушених банкірами проблем і необхідність їхнього рішення на законодавчому рівні. За його словами, банківській темі з боку парламентаріїв повинно приділятися більше уваги, оскільки від неї значною мірою залежить стан розвитку економіки країни.

"ЛІГА" 2003.04.01 11:15

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

НБУ і АУБ виступають на захист прав кредиторів

"Захист прав кредиторів" - така тема "круглого столу", засідання якого  відбулося в Національному банку України. Мета цього заходу - привернути  увагу до проблем комерційних банків під час надання кредитів,  законодавчої неврегульованості відносин "кредитор-позичальник",  незахищеності прав кредиторів. Зверталася увага і на проблему хронічного невиконання рішень судів, чим створюються сприятливі умови для зловживань і корупції. Відзначалася також необхідність уживання заходів для того, що суди не визнавали недійсними кредитні договори, договори чи застави доручення і результати оскарження таких рішень.

З ініціативою про проведення такого "круглого столу" виступив Нацбанк України, Комітет Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності й Асоціація українських банків. Проходив він у рамках підготовки до першого в історії незалежної України парламентським слуханням "Фінанси і банківська діяльність: сучасний стан і перспективи розвитку", що пройдуть 2 квітня в залі засідань Верховної Ради України.

Присутні обговорили ситуацію з захистом прав кредиторів в Україні, положення справ із законодавчим регулюванням захисту прав кредиторів, практику застосування господарськими судами законодавства про визнання угод недійсними, загальні принципи, на яких повинні будуватися відносини між кредиторами і позичальниками.

Як сповістив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, з метою припинення масових порушень і створення діючого механізму захисту прав кредиторів Асоціація неодноразово звертався до Президента України, Голови Верховної Ради, Голови Верховного суду і Прем'єр-міністра з пропозицією внести необхідні зміни в закони "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", в інші законодавчі і нормативні акти України.

Асоціація також просила Верховний суд зробити Роз'яснення про судову практику в справах про визнання угод недійсними. Як переконані українські банкіри, держава повинна була б забезпечити діючий механізм захисту прав кредиторів і унеможливити визнання судами недійсними кредитних договорів, договорів застави і результатів оскарження таких рішень. Проте сьогодні цього немає.

Навпаки, як повідомили в прес-службі Асоціації українських банків, інтереси боржників мають повний пріоритет. Причина - у відсутності законодавчого забезпечення прав власника, кредитора й інвестора, а також перекрученому розумінні представниками багатьох підприємницьких структур і державних установ принципів взаємин між кредиторами і позичальниками. На практиці це означає, що законодавство захищає неефективних власників, що привели за рахунок поганого управління чи навіть простого розкрадання майна своє підприємство до банкрутства.

"Склалася ситуація, коли судова система, з огляду на недосконалість законодавства і корумпованість суддів, на жаль, захищає інтереси боржників, що не хочуть повертати свої борги. У такий спосіб судова система не стає на захист прав кредиторів, порушуючи основний принцип своєї діяльності - стояти на варті справедливості. Але саме захищеність прав кредиторів є однієї з основ цивільного права", - вважає Сугоняко. 1 квітня 2003LIGA ONLINE

АДІ "Контекст" 2003.04.01 16:31

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ