Новини АУБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Відбулося розширене засідання Правління Національного банку України за участі начальників територіальних Управлінь

На засіданні, зокрема, схвалено Річний звіт НБУ за 2002 рік та фінансову звітність НБУ за 2002 рік.

На Правлінні визначено першочергові завдання територіальних управлінь НБУ з реалізації положень Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2003 – 2005 рік.

Голова Національного банку України С. Тігіпко наголосив начальникам територіальним управлінь НБУ, керівникам структурних підрозділів банківського нагляду на забезпеченні підвищення ефективності контролю та нагляду за діяльністю банків, переходу до нагляду на основі оцінки ризиків, використання системи раннього реагування на проблемні ситуації в банках.

Управління зв’язків з громадськістю та ЗМІ
Національного банку України

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Ощадбанк одержав черговий транш

13 травня Ощадбанк одержав з Державного казначейства п’ятий транш бюджетних коштів  у розмірі 26 млн. гривень для компенсації грошових заощаджень громадян України, вкладених до 2 січня 1992 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР, що діяли на території України.

Одержані банком кошти відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 р. № 382 розподілено для здійснення компенсаційних виплат таким чином:

- 23 млн. 140 тис. гривень – вкладникам, які не отримали  у 2002 році компенсацію грошових заощаджень, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2002 р. № 471, у межах залишку проіндексованого вкладу, але не більше ніж 50 гривень кожному вкладнику;
- 2 млн. 860 тис. гривень – спадкоємцям вкладників, померлих у 1997-2003 роках, які не отримали компенсацію грошових заощаджень протягом 1997-2002 років, згідно із статтею 8 Закону України “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в межах залишку проіндексованого вкладу в розмірі державної допомоги на поховання, але не більше ніж 150 гривень.

Цього ж дня Ощадбанк невідкладно   перерахував отримані кошти до своїх регіональних управлінь для здійснення компенсаційних виплат.

Прес-служба Ощадбанку
Вик. Колосовська І.Ю.
Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Укрексімбанк впроваджує "зарплатний" проект у Харківському державному економічному університеті

ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" розпочав реалізацію "зарплатного" проекту з використанням міжнародних платіжних карток VISA Electron в одному з провідних вітчизняних вищих навчальних закладів -Харківському державному економічному університеті (м. Харків).

На сьогоднішній день у межах проекту емітовано понад 2000 карток VISA Electron. Для забезпечення потреб викладацького складу та студентів у готівкових коштах в одному з корпусів університету встановлено банкомат загального доступу. Отримувати готівкові кошти за платіжними картками держателі карток можуть також у інших 4 банкоматах Укрексімбанку в м. Харкові.

Картки VISA Electron емітуються у межах платіжної системи VISA International та поряд із картками Maestro широко використовуються для впровадження "зарплатних" проектів на підприємствах та в організаціях.

Укрексімбанк має значний досвід впровадження "зарплатних" карткових проектів. Серед понад 900 клієнтів-юридичних осіб, які вже скористалися такими послугами, є компанії з кількістю працюючих до 11000 чоловік.

Станом на 01.05.2003 Укрексімбанк емітував понад 140000 міжнародних платіжних карток та встановив на території України більш ніж 130 банкоматів.


ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" – універсальна кредитно-фінансова установа із 100% державним капіталом, яка надає своїм клієнтам повний перелік банківських послуг та має відділення і представництва у всіх регіонах України. Бездогана міжнародна репутація та надійність Укрексімбанку визнана світовими фінансовими організаціями та закордонними банками.

Додаткова інформація:
(+38 044) 247-8913
www.eximb.com

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Гражданин Иордании пытался рассчитаться поддельной картой в супермаркете Кировограда

В Кировограде был задержан иорданец, который пытался наладить в Украине "бизнес" по использованию поддельных пластиковых карт. Как сообщили пресс-службе ПриватБанка в управлении безопасности Кировоградского филиала банка, в качестве объекта своей "операции" мошенник избрал один из супермаркетов города, где карты стали уже привычным способом платежа. Впрочем, когда  иностранный гражданин арабской национальности попытался рассчитаться за купленные товары пластиковой картой одного из зарубежных банков сразу на 4 500 гривен, работники торговой точки выразили сомнение в подлинности карты.

     После того, как кассир магазина обратилась в ПриватБанк, через терминал которого находчивый иностранец пытался использовать карту, ее опасения подтвердились. Как оказалось, предъявленная карта была поддельной (по ней мошенник пытался "облегчить" личный счет одного из граждан Датского Королевства).  А прибывшим на место происшествия сотрудникам безопасности ПриватБанка удалось задержать мошенника (которым оказался гражданин Иордании 1967 года рождения) и предать его правоохранительным органам. Теперь же на вопросы, каким образом иорданец получил доступ к банковскому счету датчанина, и в каких банках он уже успел "использовать" поддельную карту, ответит следствие. А банкиры обращают внимание торговых работников на необходимость более тщательной проверки подлинности карт зарубежного происхождения, особенно  при оплате товаров на значительные суммы.

Пресс-служба ПриватБанка
Серга Олег
Тел.(+380) 562 390881
Факс.(+380) 562 390601
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Проблеми розвитку фінансового ринку в Україні - матеріали круглого столу

Круглий стіл на цю тему, організований Українським товариством фінансових  аналітиків і присвячений загальним зборам товариства, відбувся в Києві 28  лютого. У круглому столі взяли участь члени УОФА - партнери, керівники і провідні спеціалісти відомих торговців цінними паперами, консалтингових і страхових компаній, корпорацій, Національного банку України, Київського інституту інвестиційного менеджменту. На круглий стіл був запрошений член Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Н.А.Бурмака. Для обговорення на круглому столі членами УОФА були вибрані найбільш наболілі питання, а саме: Відкриваючи обговорення з питання державного регулювання фінансових ринків, Президент УОФА Сергій Москвин відзначив, що учасники ринку фінансових послуг хотіли б оцінити економічну ефективність для себе діяльності регулюючого органа.

З одного боку, дотримування єдиних ринкових правил, установлених регулятором, може виявитися дешевшим, ніж раз по раз вирішувати спірні ситуації в суді. З іншого боку, фінансування трьох регуляторів - після створення Комісії з регулювання ринків фінансових послуг - може стати досить важким, не говорячи вже про неминучі складності періоду розмежування повноважень. Існують і інші моделі регулювання ринку фінансових послуг. Переваги класичної моделі американського типу - це існування єдиного регулятора фондового ринку (SEC), що покликаний забезпечити захист прав інвестора шляхом застосування твердих санкцій до порушників норм і законів. Відомі корпоративні скандали останніх років виявили недоліки даної моделі, що у США намагаються вирішити шляхом ще більшої жорсткості регуляторних норм.

У Японії, досвід якої ми ніколи не використовували, Міністерство фінансів регулює фінансові ринки, а Комісія з цінних паперів є його підрозділом. У Великобританії, пропонується нова модель, у якій функція регулювання фінансових послуг (і банківських, і зв'язаних з цінними паперами) сконцентрована в єдиному органі - Financial Service Authority. Така ж модель повної централізації була реалізована в Казахстані, де Комісія з цінних паперів ліквідована, і регулювання фінансових послуг повністю здійснюється Центральним банком. Михайло Ройко, Український міжнародний культурний центр, висловив свої прогнози розвитку регулювання фінансових ринків в Україні на найближчі 2-3 роки. На його думку, проблема полягає не в кількості регуляторів, а в принципах, формах і якості регулювання, що доводить досвід країн Східної Європи.

Наприклад, на Євразійському круглому столі з проблеми корпоративного управління Організації економічного співробітництва і розвитку (Київ, 2002 рік) розповідалося про успішне регулювання діяльності пенсійних фондів польською Комісією з нагляду за недержавними пенсійними фондами і, у той же час, про проблеми, що виникли при спробах регулювання різних фінансових інститутів єдиним регулятором з Угорщини. Класична схема фінансового регулювання (за матеріалами IOSCO) припускає законодавчо зафіксований поділ функцій регулювання: у першу чергу, - власне регулювання, і, у другу чергу, - нагляд. Причому нагляд повинен відбуватися з ефектом, що випереджає, тобто пруденціарно.

Це особливо важливо, оскільки сьогодні в Україні фактично відсутній досвід і недостатнє законодавче поле з регулювання діяльності фінансових конгломератів, що з'являються. А саме в зв'язку з відсутністю подібного регулювання, зокрема, звалив фінансовий ринок Туреччини, де фінансові конгломерати явно переграли з застосуванням багатоходових комбінацій і можливостями перекладання ризиком "з кишені в кишеню" по колу. Таким чином, регулювання необхідне, однак у даний час проблема полягає в зайвому регулюванні. Кредитні союзи, лізингові компанії і страхові компанії направили лист Президенту з проханням увести регулювання ринку фінансових послуг, тому що не випробували на собі всі тяготи "інтенсивного" регулювання. Це при тому, що за два з половиною року існування незмінних правил гри і відсутності якого-небудь регулювання що страховий ринок істотно додав у своєму бізнесі.

Можна уявити, що з початком роботи Комісії пана Суслова в учасників страхового ринку залишиться значно менше часу на розвиток свого бізнесу, тому що вони будуть зайняті його переробленням під ті правила гри, що будуть створюватися. Ще більша небезпека перетворення регулювання в інструмент боротьби між різними секторами фінансового ринку, загроза чого існує. Наприклад, недавно в Робочу групу з підготовки Закону про цінні папери надійшла концепція від Асоціації українських банків, де міститься постулат про необхідність законодавчого забезпечення пріоритетного розвитку банківського сектора в порівнянні з іншими секторами фінансового ринку.

В'ячеслав Черняхівський, страхова компанія "Весту", вказав, що для УОФА першочерговим питанням повинна бути участь у формуванні регулятивного поля для пенсійних фондів, кредитних союзів, ІСІ, компаній зі страхування життя, що одержали серйозні пільги. Сучасна тенденція - це створення схем за участю декількох фінансових інструментів. Зокрема, нове положення з випуску облігацій робить обов'язковими страхові гарантії щодо них. Чим більше буде інвестиційних інструментів, тим сильніше на ринку буде потреба у фінансових аналітиках.

Страхові компанії підтримували створення нової Комісії, через повне запустіння в питанні методології, що склалися за період, коли після ліквідації Комітету з нагляду за страховим ринком його функції були передані Міністерству фінансів. За ці два з половиною роки не вийшов жоден новий документ, і дотепер діють морально застарілі постанови Кабміну 1996 року. У страховиків і в Ліги страхових організацій уже є досвід роботи з Мінфіном з підготовки основи проектів нормативних актів.

На сьогоднішній день в Кабміні лежать два проекти постанов, підготовлених у такий спосіб. Ростислав Лукач, ТОВ "Одеська фондова група" закликав більше враховувати існуючий український досвід. Як приклад він навів період сертифікатної приватизації, на початку якої Фондом державного майна була зібрана команда учасників ринку, що бурхливо й успішно розвивали свою діяльність, а потім виник новий регулювальний орган, що став усі робити по-новому. Вірогідно, набагато корисніше замість багаторічного вивчення угорського, японського, чилійського чи аргентинського досвіду глибше проаналізувати досвід створення перших інвестиційних фондів і російський досвід 1990-1992 року створення перших акціонерних товариств і торгівлю їхніми акціями.

Те ж стосується і державних пенсійних фондів: не потрібно розвивати все з нуля, начебто б не було нічого вже створено. Представник ІК "Атек-Інвест" Євгеній Галушко відзначив, що, Нацбанк самостійно і через Мінюст при потуранні ГКЦБФР проводить протекціоністську політику на фондовому ринку в інтересах банків на шкоду торговцям цінними паперами. В результаті останніх нововведень НБУ фондові компанії виявилися цілком відрізані від зовнішніх ринків. Його підтримав президент АТ "Комекс-Брок" Дмитро Сапунів, що навів вражаючий приклад.

Коли один з його колег - керівник торговця цінними паперами, що зараз організовує компанію з управління активами, консультувався в ГКЦБФР, йому повідомили, що, хоча це і не цілком чітко прописано в Законі про ІСІ, зберігачем може бути тільки банк. Подібна рекомендація від члена ГКЦБФР недвозначно характеризує позицію Комісії як "захисника" банківських інтересів на фондовому ринку. Очевидно, Комісії була створена не для того, щоб захищати учасників фондового ринку, а для того, щоб їх карати. Ще кілька років тому НБУ, в особі пана Ющенко, узагалі не бачив місця для небанківських структур на фондовому ринку.

У цих умовах УОФА, перетворивши фактично в закритий елітарний клуб, не може виконувати функції агентства впливу. Вплив на регулятора роблять не фінансові аналітики, а ті, хто, можливо, у цьому розбираються менше, але володіють більшою політичною волею, харизмом, організаторськими можливостями (фінансовими й адміністративними ресурсами). Точку зору регулятора висловив член Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку Микола Бурмака. На користь введення декількох регуляторів він навів приклад Росії, де передбачається вилучити з компетенції Центробанку всі питання, зв'язані з емісією і ліцензуванням цінних паперів комерційних банків, і передати це питання у ведення Комісії з ринку цінних паперів (ГКЦБ).

У США навіть Комісія з цінних паперів і Комісія з фьючерсів існують окремо. Але є і світовий досвід зменшення кількості регуляторів і навіть створення єдиного регулятора. Фактором, що каталізує цей процес може бути фінансова криза. Раніше в Південній Кореї було вісім регуляторів ринку фінансових послуг, а після кризи 1997 року залишилося три. Н.Бурмака сказав, що поділяє думку Віктора Суслова, висловлену в інтерв'ю газеті "Бізнес", з приводу того, що в найближчі п'ять років питання створення в Україні єдиного регулятора стояти не буде. У той же час функції Комісії з цінних паперів абсолютно не доповнюються тими функціями, що виконує НБУ, зокрема, - як емітент.

В найближчі роки Нацбанк буде формувати концепцію розвитку банківського сектора, а Комісія з цінних паперів розвивати законодавство про ринок цінних паперів. Хоча фондовому ринку України з дати прийняття Закону про цінні папери (1991) йде вже тринадцятий рік, з погляду цивілізованого ринку організаційно оформленого чи ринку ми знаходимося на тому ж етапі, що і сім - вісім років тому. Зараз прийшов час приступити до розробки і прийняття нової стратегічної концепції розвитку фондового, і - ширше - фінансового ринку на найближчі п'ять-вісьмох років, тому що існуюча концепція була прийнята в 1995 році, і, на думку багатьох фахівців, на 95-98% виконала свою роль.

На думку експертів Ради з розміщення продуктивних сил, економічна політика України розвивається нераціонально, тому що при прийнятті тих чи інших стратегічних рішень ніхто і ніколи не запитує у вчених, що і як робити. Це нагадує ситуацію УОФА, де теж ніхто не запитує, як розвивати фондовий ринок. Можливо, не слід весь ваш потенціал, висловлені тут ідеї і конструктивні зауваження тримати до чергових річних зборів Товариства фінансових аналітиків або до чергового круглого столу?

У рамках різного роду утворень - наприклад, тимчасових робочих груп при Комісії з цінних паперів, УОФА, КЕР, КАЕР і саморегулюючих організаціях потрібно частіше обговорювати актуальні питання розвитку і регулювання фондового ринку. На закінчення С.Москвин, заявив, що не може погодитися з думкою про недостатність впливу членів УОФА на формування системи регулювання фінансових ринків. Сьогодні 6 членів УОФА є членами КЕР, 4 члени товариства є членами Спеціальної робочої групи з корпоративного управління і захисту прав інвесторів, серед членів УОФА є люди, що мають прямий доступ до Парламенту і його комітетів.

Відкриваючи тему діяльності інвестиційних і пенсійних фондів, С.Москвин висловив надію, що розвиток ІСІ таїть у собі надію на відродження професії фінансового аналітика, інвестиційного радника. У той же час виникає питання пошуку приватних інвесторів, що будуть вкладати свої кошти в ІСІ. У відповідь М.Ройко вказав, що основна проблема полягає не в залученні грошей інвесторів. На сьогодні це вміють робити і торговці, і банки, що мають уже цілі аналітичні відділи. На жаль, зараз відсутні нові привабливі фінансові інструменти. У результаті, наприклад, венчурні фонди зараз використовуються тільки для оптимізації фінансових потоків.

Корпоративні облігації є занадто ризиковим інструментом. Хоча за два роки не було ні одного скандалу, але скандальна ситуація в принципі, неминуча і, можливо, навіть цього року. Розроблювальні КЕР моделі гарантування корпоративних облігацій не можуть стопроцентно забезпечити успішність погашення. Інший новий інструмент комерційні папери (commercial papers у США) - короткострокові незабезпечені боргові папери, функція реєстрації яких переноситься на організатора торгівлі (фондову біржу).

 
Хоча потенційно це досить перспективний ринок, як для торговців, так і для підприємств - емітентів, що бідують у короткострокових запозиченнях, поки в Україні він не розвивається. У той же час за останні два роки ринок акцій на організованих ринках став у два рази менше ринку облігацій. На жаль, фондові ігри з довгостроковими (8-10 років) борговими інструментами не можуть залучити достатню кількість учасників. До ринку ОВГЗ: довіра ринку загублена ще в 1998 році, а ситуація з негативною прибутковістю підірвала його остаточно. 50% обороту з цінними паперами, по яких торговці звітують перед Комісією з цінних паперів, дають векселі, ринок яких так і не переборов своїх відомих усім хвороб.
Віктор Дубницький (Компанія "Bears") бачить рішення цієї проблеми в знятті штучних регуляторних обмежень на фондових ринках і розвитку ринків фьючерсів, опціонів, відкриті для торгівлі зовнішніх ринків. Хоча, як вказав С.Москвин, у Законі про ІСІ золото і земля не були включені в перелік активів для инвестфондов, ці реальні активи визнаються такими в Проекті Закону про недержавні пенсійні фонди, як нагадав Директор Інституту конкурентного суспільства Дмитро Ляпин. М.Ройко попередив, що, якщо на фондовому ринку відсутні інструменти, вони створюються на інших ринках, і, відповідно, туди ж відбувається відтік грошей.

Наприклад, на УМВБ планується почати торгівлю деривативами на контракти Лондонської біржі металів. У той же час в Україні є практично безризикові активи, до яких Р.Лукач та Ігор Бабич (FIMBANK) відносять землю, особливо в центрі міста, а також орні сільськогосподарські угіддя. На закінчення обговорення Юрій Прозоров (Національний банк України) указав, що з появою в Україні харизматичної людини, такої як Назарбаєв у Казахстані, залишається можливість розвитку фондового ринку за німецькою моделлю, де банки є основними учасниками фондового ринку, і всі біржові операції є банківськими.

Однак М.Ройко вважає такий прогноз малоймовірним, тому що в Казахстані панує ринок боргових інструментів і фактично відсутній ринок акцій за винятком одиничних емісій, на велику частину обсягу яких були випущені АДР. Крім того, банківський сектор Казахстану також відрізняється від українського набагато більшою концентрацією. С.Москвин, даючи визначений напрямок обговоренню питання корпоративного управління, запропонував обговорити його не з погляду законодавства, а з погляду інструментів. Він справедливо помітив, що ринку акцій у найближчому майбутньому не буде, якщо не будуть діяти акціонерні товариства.

На жаль, як відзначив М.Ройко, наші АТ - це "піратська копія" прийнятих у світовій практиці моделей корпоративного управління. Очікувати, що наші ГОКи чи Укрнафта стануть публічними компаніями, не доводиться. У Росії процес створення публічних компаній (крапкових IPO) зайняв п'ять років, і почався з того моменту, коли учасники зрозуміли, що залучати капітали потрібно з ринку, тому що вони дешевше банківських. У сьогоднішній Україні найефективніші способи залучення капіталу - внутрішнє фінансування у фінансових групах, і сприяння керівних політичних структур у залученні бюджетних (найдешевших) грошей. Це і гальмує виникнення публічних компаній в Україні.

За твердженням Р. Лукача склалася парадоксальна ситуація, коли учасники ринку стоять у черзі, щоб піти від форми ОАО і перереєструвати підприємство в ТОВ. Хоча, як відзначив С.Москвин, є й інші приклади: фірма Interbrew раніше існувала як сімейна фірма у формі ТОВ, провела публічну пропозицію своїх акцій і стали найбільшою публічною компанією.
УОФА

01, Квітень , 2003 , 17:20 

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Банкіри воюють за зброю

НБУ виступив з ініціативою дозволити банкам обзаводитися  вогнепальною зброєю для охорони своїх грошових цінностей. В  МВС цю ідею не підтримують.
Нацбанк пропонує внести зміни до закону про банки, відповідно до яких фінансисти зможуть створювати власні структурні підрозділи, оснащені автоматичною і напівавтоматичною нарізною вогнепальною зброєю. Фактично мова йде про позбавлення Держслужби охорони при МВС монопольного положення на ринку послуг воєнізованої охорони. Цікаво, що НБУ вніс законопроект у парламент, не вважаючи за потрібне погодити його з міліціонерами.

Як і слід було чекати, ініціатива НБУ особливого захоплення в МВС не викликала. Публічна позиція міліціонерів узагалі виглядає досить цікаво. На прес-конференції високе міліцейське начальство всіляко намагалося переконати журналістів, що не боїться конкуренції, яка з’явиться, коли ініціатива НБУ набуде законної сили. Мовляв, послуги, здійснювані банкам, становлять всього 14% прибутків ДСО, і категорично проти дозволу банкірам мати при собі вогнепальну зброю вони не виступають. Але появу законопроекту вважають несвоєчасною, посилаючись на відсутність закону про зброю.

Банкіри з аргументацією ДСО не згодні. "НБУ має зброю? - має. Але закону про зброю немає. Пошта має зброю? - має. Але закону про зброю немає. Лісничі мають зброю? - мають. Але закону про зброю немає. Виходить нонсенс: захищати екологію треба зі зброєю, а матеріальні цінності - ні!", - вважає заступник директора департаменту банківської безпеки Ощадбанку Оле Проскурін. Аргумент про професійну непридатність багатьох банківських охоронців до використання зброї фінансисти узагалі відкидають. "Що ж це виходить, протягом 40 років я був готовий (до використання зброї. - "ДС"), а тепер - ні?! Та в мене в охороні тільки генералів і полковників 12 чоловік!", - заявив на "круглому столі" заступник глави правління АППБ "Аваль" Григорій Шелудько.

Але навіть якщо законодавці приймуть доводи НБУ за обґрунтовані і таки внесуть пропоновані їм зміни в закон про банки, роздобути заповітний автомат фінансистам буде непросто. Щоб виконати волю депутатів, МВС слід розробити ряд документів, що описують, яким чином банки зможуть реалізувати своє право на володіння зброєю. Сьогодні в цьому питанні МВС керується інструкцією, затвердженою ще в радянські часи, і до прийняття закону про зброю змінювати в цій сфері що-небудь, зважаючи на все, не збирається. "Парадокс у тому, що навіть якщо банкам буде дано право користуватися зброєю, купити вони її не зможуть.

Ті організації, що зараз займаються торгівлею зброї, не можуть продавати короткоствольну вогнепальну зброю. Вони (банки. - "ДС") можуть купити її лише в МВС і Міністерстві оборони. Є структури, які з часів СРСР мають воєнізовану охорону, і цей порядок, поки не прийнято закони, буде діяти", - повідомив на прес-конференції першого заступника держсекретаря МВС Михайло Корнієнко.

Прогнозувати, як зміниться частка ДСО на ринку послуг воєнізованої охорони у випадку коректування закону про банки, поки досить важко. Принаймні, виразної відповіді на це питання сама Держохорона дати не може. Фінансисти ж вважають, що частка ДСО, безумовно, зменшиться. Але в тому, що вона залишиться найбільшим учасником ринку, ніхто не сумнівається. "Я не розумію, чому ДСО так насторожено дивиться на цю проблему. Визначальною для банків є економічна сторона. Якщо ДСО зможе адаптуватися і запропонує конкурентні умови, то банки відмовляться від своїх підрозділів охорони. Навіщо нам зайві проблеми", - вважає президент АУБ Олександр Сугоняко.

Ілона Розенталь
"Ділова столиця" 2003.04.03 08:23

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Податковий мораторій для вкладника

2 квітня цього року відбудуться парламентські слухання на тему "Фінансова і  банківська діяльність: сучасний стан і перспективи". 
 
Одним з ініціаторів цього заходу (поряд із НБУ і фінансовим комітетом  Верховної Ради) стала Асоціація українських банків. Напередодні президент АУБ Олександр Сугоняко розповів "Контрактам", чого банкіри чекають від законодавців.

- Держава повинна забезпечити діючий механізм захисту прав кредиторів і виключити можливість визнання судами недійсними чи неукладеними кредитних договорів, договорів чи застави поручительства і результатів оскарження таких рішень. Сьогодні цього нема, більше того, інтереси боржників мають повний пріоритет, а судова система не захищає права кредиторів. Це питання ми виносимо як одне з ключових на парламентських слуханнях.

- Які зміни в законодавстві, на вашу думку, можуть змінити такий стан речей?

 - Для цього необхідно внести зміни в процедуру банкрутства підприємств, виконавчого виробництва, реєстрації закладеного майна.
Якщо нам удасться внести зміни в законодавство про заставні
 відносини, ми зможемо позитивно вирішити проблему захисту прав кредиторів.
З метою припинення масових порушень і створення діючого механізму захисту прав кредиторів ми запропонували внести необхідні зміни в Закони "Про банки і банківську діяльність", "Про банкрутство", "Про заставу", "Про виконавче виробництво", у Цивільний кодекс України й інші законодавчі акти.

- Зараз НБУ намагається збільшити обсяги кредитування, знизити процентні ставки, зробити кредити більш доступними для фізосіб. А що для цього пропонує зробити АУБ?

- Частка кредитів в обсязі ВВП становить 18%, тоді як у розвинених країнах вона досягає 50% і більше. На сьогодні сукупний балансовий капітал українських комерційних банків становить 10 млрд грн, що еквівалентно $1,87 млрд. Це невелика сума навіть у порівнянні з банківськими системами багатьох країн з перехідною економікою. Однак українські банки стрімко підвищують рівень капіталізації. За 2001 рік загальний розмір капіталу банківської системи виріс майже на 22%, а за минулий - на 27%.

У нинішніх умовах банки можуть збільшити обсяги кредитних внесків в економіку як мінімум удвічі. Цього можна досягти в першу чергу за рахунок зниження надліквідності банків, що зараз становить близько 2 млрд грн. Крім того, з огляду на стабільність гривні, доцільно було б зменшити відрахування на формування обов'язкових резервів.

Іншим важливим ресурсом для кредитування економіки повинна бути постійно діюча система рефінансування комерційних банків. Необхідно спростити її механізм, надати банкам більш широкий доступ до одержання кредитів, забезпечити рівні права всіх банків.

- Як ви оцінюєте плани ввести оподатковування процентних доходів вкладників-фізосіб?

- Оподатковування доходів фізосіб від депозитів у банках підірве довіру до влади і призведе до відтоку внесків, ускладнення реалізації банками ряду проектів, зокрема зарплатних, карткових і т.п. Вже зараз, оформляючи внески, клієнти турбуються про оподатковування доходів з відсотків, а відтак, часом скорочують і терміни внесків. Держава може більше втратити від недоодержання податку на прибуток через скорочення кредитних ресурсів і обсягів кредитування, чим одержати у вигляді податку на доходи від депозитів. На наш погляд, варто ввести частковий мораторій на оподатковування доходів від внесків.

Сергій ШЕВЧЕНКО
"Галицькі контракти" 2003.04.03 12:02

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Про конкуренцію між АУБ і КБС

Я вважаю, це не розкол, а здорова конкуренція між Асоціацією українських банків і Київською банківською спілкою. І особисто мені працювати комфортно, оскільки я бачу два центри, що постійно змагаються перед комбанками. І банкіри від цього тільки виграють. З'явиться третя банківська організація - буде ще краще. Головне, щоб у банкірів вистачало коштів усе це профінансувати.

Про майбутні президентські вибори

Думаю, президентські вибори відбудуться в 2004 році. Навряд чи депутати погодяться переносити терміни і президентських, і парламентських виборів. Думаю президентські пройдуть у 2004-му, а парламентські - у 2006 році. І я за такий сценарій, тому що він означає спокій у країні.

Що стосується моєї участі в президентській кампанії, то про це говорити рано. Я зараз далекий від політики.

Про можливості лобіювання голови НБУ

Відповідь на обвинувачення в лобіюванні визначених бізнесів-структур у мою адресу може бути тільки одна: реальні дії. Якщо мова йде про мою причетність до комерційних банків, то, як відомо, я обіцяв свою частку продати іноземним інвесторам. Зараз працює компанія РrісеWаtеrhоusесоореrs, час від часу ми зустрічаємося і вони доповідають про свої переговори.

Я однаково ставлюся до будь-яких банків. Мені байдуже, йде мова про "Аваль", чи Приватбанк, чи про якийсь невеликий регіональний банк. Коли вони просять рефінансування, наші підходи до всіх рівні. До речі, великі банки іноді залучають кошти рефінансування і потім видають кредити маленьким банкам. От таке виходить "подвійне" рефінансування. Я в представників малих банків запитую: "Чому не звертаєтеся за рефінансуванням у НБУ безпосередньо?" Адже в них такі ж можливості, як і у великих комбанків, можливо, і не в таких обсягах. Викликаю керівників великих банків, говорю: "Що ж ви робите?" А вони відповідають: "Але, Сергій Леонідович, таке буває кілька днів у році. Ми трошки грошей "укосимо".

Про обвинувачення голови НБУ в зайвій публічності

Є європейський досвід: будь-яка державна установа повинна бути доступною для людей, що платять податки на її утримання. Мене на цю посаду делегувало населення України через депутатський корпус, щоб я зробив життя людей кращим. І я повинен розповідати людям, чим ми займаємося. Зокрема, і для того, щоб одержати підтримку. Адже іноді навіть на високому рівні чую: "Чим ти там займаєшся? Яке кредитування? Ти гроші давай!" Тому треба завжди пам'ятати: якщо ти хочеш щось змінити - ти просто зобов'язаний бути публічним.

Про купюру номіналом у 500 гривень

Поки ми її друкувати не збираємося. Навіть дизайн не розробляли. Хоча працюємо над новим "зовнішнім виглядом" практично всіх банкнот. Багато які з нинішніх обігових купюр уже давно слід змінювати. Деякі, скажімо "двійка" і "двадцятка", дуже схожі, і це ускладнює операції з ними. Нові купюри будуть дуже близькі за розмірами до євро. Ми зараз розробляємо нову систему їхнього захисту. Але відразу хочу заспокоїти: зміна банкнот ні в якому разі не буде одномоментною. Вкотре повторюю: ніяких революцій від мене не чекайте, все буде відбуватися еволюційно і поступово.

Розмову вели Микола ШЕЙКО,
Сергій ШЕВЧЕНКО,
Павло СОЛОДЬКО,
Святослав ЦЕГОЛКО

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Сергій Тігіпко. Досьє

Тігіпко Сергій Леонідович народився 13 лютого 1960 р. у с. Драгонештах Лазовського району, у Молдові. Кандидат економічних наук. Автор монографії "Банківські реформи в країнах Східної Європи і Росії".

У 1982 р. закінчив Дніпропетровський металургійний інститут. Працював секретарем комітету комсомолу, заступником директора з навчально-виховної роботи Дніпропетровського механіко-металургійного технікуму. З 1986 р. - завідувач відділу пропаганди й агітації ОК ЛКСМУ. Із серпня 1989 по жовтень 1991 р. - перший секретар Дніпропетровського ОК ЛКСМУ.

Жовтень 1991 - лютий 1992 р. - заступник голови правління комерційного банку "Дніпро". З березня 1992 по липень 1997 р. - голова правління Приватбанку.
4 липня 1997 р. призначений віце-прем'єр-міністром України з питань економіки.
З грудня 1999 р. - міністр економіки України.

 25 червня 2000 р. обраний народним депутатом України.
 18 листопада 2000 р. обраний главою партії "Трудова Україна".
 17 грудня 2002 р. обраний на посаду голови НБУ.

Одружений. Дочка Ганна.
 Захоплення: штанга, теніс, гірські лижі, плавання (зокрема підвідне).

"Галицькі контракти" 2003.04.03 12:02

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Спеціальний репортаж

Сперечатися з владою - собі дешевше? Підприємницькі союзи й асоціації вагу мають. Але не всі і не скрізь 
 
Валерій ІВАСЬКІВ 
 
Об'єднання підприємців служать своєрідним буфером між владою і  бізнесом. Вони допомагають спрогнозувати реакцію підприємницького середовища на ті чи інші дії влади

Неурядові громадські організації в сфері економіки стали досить впливовим сегментом "третього сектора" в Україні. У тому, що в країні є визначена економічна воля, чимала заслуга підприємницьких об'єднань і бізнес-асоціацій.

Загальна справа вимагає загальних зусиль

Більшість підприємницьких союзів зосереджують свої зусилля в основному на лобістській діяльності, намагаючись брати участь у процесі нормотворчості. Для лобіювання своїх інтересів, консультацій і диспутів із представниками влади, створення визначеної суспільної думки вони використовують такі механізми, як громадські слухання, круглі столи, дорадчі ради, зустрічі зацікавлених сторін.

Це дозволяє залучити широкі кола громадськості до процесу формування державної політики в сфері підприємництва. При підготовці нормативно-правових актів представники різних об'єднань і бізнес-асоціацій входять до складу робочих груп за узгодженням документів.

Однак фахівці зауважують: процес такого співробітництва іноді гальмується, тому що участь представників підприємницького середовища в ньому сприймається виконавчою владою як неминуче зло або вимушена необхідність. А сам процес підготовки документів вважається прерогативою саме влади.
Але все-таки, на думку доктора економічних наук Ігоря Бураковського, третій сектор в українській економіці демонструє найважливішу для демократичного суспільства рису  - усвідомлення власної відповідальності за вирішення тих чи інших проблем.
Та й влада останнім часом стала більш відкритою і прозорою для економічного "третього" сектора. Слід зазначити, що особливих успіхів домоглося Госппідприємництво, яке постійно приваблює неурядовий сектор до участі в процесі планування і розробки проектів регуляторних актів. Зокрема, можна згадати успішну роботу над проектом Закону України "Про ліцензування визначених видів господарської діяльності".

Щоб домогтися більш діючого громадського впливу на органи влади, об'єднання підприємців і бізнес-асоціації стали активно створювати різні коаліції. Зокрема, можна відзначити діяльність Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців (створений у грудні 1998 року).

Центр зосередив свої зусилля на аналітичній роботі з моніторингу, експертизі і супроводу проектів законів України, які стосуються підприємницької діяльності. Центру, його аналітичній групі - Інституту конкурентного суспільства - вдалося домогтися істотних результатів. Зокрема, скасування гербового збору, упровадження спрощеного оподатковування. До заслуг центру також можна віднести перенесення терміну введення в чинність Закону України про використання електронно-касових апаратів.

Коаліції також створюються напередодні виборів для підтримки певних політичних сил. Наприклад, Партія промисловців і підприємців України (ПППУ) була і залишається рупором і політичною складовою УСПП.

Проблеми і перспективи

Однак не всі об'єднання підприємців, бізнес-асоціації повною мірою виправдують сподівання і надії підприємницького сектора. Є великі організації, що нараховують сотні і тисячі членів, діяльність яких в основному зосереджується в рамках центрального апарата (виконавча дирекція, рада, комітет). Вони не мають регіональних представництв. По суті, подібні суспільні структури виконують функцію самопідтримки і самоорганізації керівництва свого виконавчого апарата.

Словом, не можна затверджувати, що вплив підприємницьких об'єднань і бізнес-асоціацій на прийняття державних рішень вирізняється високою ефективністю. У цьому винні як самі структури "третього сектора", так і влада. Експерти Інституту конкурентного суспільства, зокрема, слабкою стороною діяльності цих організацій вважають недостатність сил і можливостей для проведення постійного моніторингу підготовки нормативно-правових актів. Підприємці часом не працюють на випередження, спізнюються, не можуть на рівних полемізувати з владою.   Але, за визначенням віце-президента Інституту конкурентного суспільства Дмитра Ляпина, влада, бажає вона того чи ні, з українським підприємницьким "третім сектором" уже не може не вести діалог. Діалог рівного з рівним.

Коаліції підприємців - найбільш перспективний шлях концентрації бізнес-інтересів, переконаний координатор аналітичної групи Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України Ксенія ЛЯПИНА.

Об'єднання підприємців - найбільш активний економічний і соціальний прошарок українського суспільства - відіграють лідируючу роль в усьому "третьому секторі" країни, і час від часу дієво впливають на владу. Реально працює приблизно 200 громадських структур, з яких найбільш ефективні галузеві, вузькоспеціалізовані бізнес-утворення.

Викликає повагу багаторічна плідна діяльність у справі захисту інтересів і прав підприємництва Союзу підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Союзу орендарів і підприємців України. Також я відзначила б Українську асоціацію інвестиційного бізнесу, Асоціацію фахівців з нерухомості (ріелтерів) України, Асоціацію українських банків, Лігу страхових організацій, асоціації "Укртютюн" і "СОВАТ".

Останнім часом найбільш ефективним інструментом захисту інтересів підприємців стали різні форми коаліцій. Ці об'єднання різні за своїм рівнем, активністю, обсягом, специфіці діяльності. Якщо на Івано-Франківщині вони мобільні, більш згуртовані, то в Луганській області членам цих об'єднань важче знайти загальні інтереси, та й місцева влада не дуже прислухається до думки підприємців.

Взагалі на місцях влада застосовує практику селекції об'єднань підприємців за принципом: "свої" і "чужі". Найбільш наближені до влади структури, лояльно налаштовані стосовно неї. Хоча деякі з них по суті не є підприємницькими об'єднаннями, а скоріше своєрідним інструментом, піарівським "відмиванням" тих чи інших рішень влади.

Об'єднання підприємців повинні служити своєрідним "буфером" між владою і бізнесом, буфером конструктивним і таким, який творить. Вони допомагають спрогнозувати реакцію підприємницького середовища на ті чи інші дії влади. Якщо ці кроки неправильні, шкідливі, то об'єднання підприємців зобов'язані відкрито заявляти про неприпустимість подібних дій.

У зв'язку з цим показовий приклад діяльності УСПП часів прем'єрства Анатолія Кінаха й у нинішній період. Це дві великі різниці. УСПП за Кінаха, до його прем'єрства і після, здатний на протест. Наприклад, з приводу посилення податкового навантаження на підприємства об'єднання навіть подавало позови до суду, домагаючись скасування деяких урядових постанов. Під час же Кінаха-прем’єра УСПП ніби перебував у сплячці. Була суцільна ідилія у взаєминах з урядом, навіть імітувалася видимість узгодження тих чи інших рішень з підприємницькою громадськістю, звичайно ж, представленої УСПП в особі його виконавчого апарата.

Тому не можна вітати постійні спроби кинути під "потяг" політико-підприємницькі об'єднання, особливо в період виборів. Право кожного бути членом тієї чи іншої партії, але змушувати підтримувати певні політичні сили, жертвувати інтересами всього підприємницького співтовариства неприпустимо.

Що стосується майбутнього підприємницьких об'єднань, то застерегла б від повального захоплення їхнім укрупненням. Від великих завжди "пахне" владою. Існує небезпека, що держава використовує інтеграційні процеси в цій сфері для створення могутніх "кишенькових" структур, здатних "відмивати" інтереси влади. Тому тільки створення коаліцій є найбільш гнучким шляхом концентрації зусиль, без обмеження інтересів усіх її учасників.

ДО РЕЧІ

Хтось канув у Літу, інші - на Олімпі

Перші підприємницькі об'єднання з'явилися в Україні в 1989-1992 р. Спочатку вони росли, як гриби після дощу, однак згодом не усім удалося вижити.
Тоді були створені перші укрупнені об'єднання бізнес-об'єднаня і асоціації - Конгрес ділових кіл, Всеукраїнське об'єднання підприємців, Українська національна асамблея підприємців. Але сьогодні на арені боротьби підприємців у захист своїх прав і інтересів залишилися лише деякі з піонерів цього руху.

За офіційними даними, в Україні зареєстровано понад 1200 різних підприємницьких об'єднань. Їхня чисельність і кількість постійна збільшуються - щорічно на 400-500 одиниць. У масштабі країни є достатня кількість активно працюючих структур (не менше 150) з боєздатним і впливовим керівництвом, які намагаються вести на рівних діалог з різними гілками влади.

Серед лідерів цього руху можна назвати Український союз промисловців і підприємців. Він об’єднує у своїх рядах понад 20 тисяч колективних членів - суб'єктів підприємництва усіх форм власності, а також громадських організацій і їхніх об'єднань. У складі УСПП працюють більше 30 регіональних, територіальних відділень і представництв. Президент УСПП -  Анатолій Кінах.
Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України нараховує більше 12 тисяч структур і фізичних осіб, його очолює Юрій Єхануров.
У Спілку орендарів і підприємців України входять Спілка перукарів України і Асоціація роботодавців торгівлі і комерційної сфери економіки, 34 регіональні громадські організації підприємців і 17 регіональних представництв. Президент - Віктор Хмелевський.

Всеукраїнське об'єднання підприємців "Нова формація" нараховує близько 60 членів і учасників, його голова - В'ячеслав Кредісов.

Асоціація українських банків об’єднує 118 банків, президент - Олександр Сугоняко.

Ліга страхових організацій нараховує близько 130, її президент - Олександр Філонюк.

Чимало таких структур і в регіонах.

Об'єднання підприємців і бізнес-асоціації в основному живуть за рахунок членських внесків і різного роду спонсорської допомоги фірм, компаній, організацій, іноземних грантів. Приміром, УСПП фінансується за рахунок членських внесків (10-20% від потреби), прибутку створених за участю союзу структур, але переважно за рахунок спонсорських засобів (членів спілки, а також організацій, що звертаються в спілку за допомогою).

ДУМКИ

Олександра КУЖЕЛЬ,
голова Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва

Регулююча функція держави на сучасному етапі повинна враховувати паритет інтересів держави і суб'єктів підприємництва. Відсутність діалогу між владою і підприємцями часто призводить до прийняття неефективних нормативних актів. І як наслідок - шкода суспільству і державі.

Регуляторна політика передбачає прозорість процедури прийняття рішень, їхню обґрунтованість і публічність. Але впроваджується вона дуже важко, як і кожна нова реформа. Протягом 2000- 2002 р. з розглянутих 1500 проектів регуляторних актів, представлених на узгодження, практично кожен третій відкидався, як такий, що не відповідає вимогам ринкових відносин.

Залучення до цього процесу підприємців і громадських організацій реально впливає на прийняття рішень органами виконавчої влади - 50% проектів не знаходять підтримки. З загальної кількості актів майже 60% розробляється центральними органами виконавчої влади. При їхньому узгодженні відкидається 42% наданих документів. Причина цього, на нашу думку, у тому, що представники влади не несуть відповідальність за реалізацію своїх рішень.

Буває і таке: нормативні акти не знаходять публічної підтримки, але приймаються органами влади. У такому випадку уряду необхідно давати роз'яснення, конкретно визначати, хто приймає таке рішення і несе відповідальність за його наслідки.


В'ячеслав КРЕДІСОВ,
голова правління Всеукраїнського об'єднання підприємців "Нова формація"

Стан більшості суспільних об'єднань підприємців важкий, рівень їхнього впливу на прийняття рішень в Україні дуже обмежений. Зате при тих чи інших держчиновниках вищого рангу з'являються так звані громадські об'єднання підприємців, що фінансуються не за рахунок внесків, а, як правило, бюджетними "подачками". Якщо таке об'єднання створюється при фінансово-олігархічній групі, то "годується" воно з джерел відповідного олігархічного клану (групи).

Впливу на владу такі об'єднання взагалі не мають. Адже створюються вони з іншою метою: показати, ніби той чи інший державний чиновник (відомство) має підтримку широких шарів підприємців. Багато подібних об'єднань можна відшукати при місцевих владних структурах. Такий порядок варто зламати і створити цивілізовані умови для діалогу "влада- бізнес".


Віктор ХМЕЛЕВСЬКИЙ,
президент Спілки орендарів і підприємців України

В останні роки активно створюються так звані неприбуткові бізнес-асоціації, що функціонують під патронажем міжнародних фінансових організацій (останні забезпечують фінансування і "рекомендують" напрямки і методологію реалізації проектів). Створення таких утворень звичайно ініціюється декількома громадянами України, вони реєструються в регіонах як суспільні об'єднання з наступним організаційно- методичним об'єднанням уже на всеукраїнському рівні.

На мою думку, такі організації, маючи фінансове забезпечення з ненаціональних джерел і займаючись проблемами економіки лише в межах рекомендацій своїх спонсорів, істотно стримують структуризацію і консолідацію підприємництва навколо діючих суспільних об'єднань підприємців, що функціонують за рахунок членських внесків.


Але все-таки від діяльності бізнес-асоціацій є й певна користь. Насамперед, вони облаштовують свою діяльність за рахунок спонсора й в інтересах засновників часто виконують функції бізнес-інкубатора.

Щотижневик "Влада і політика" 2003.04.07 12:07

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Верховна Рада заслухала звіт Нацбанку

Справа банкірів завжди викликала нездоровий інтерес парламентаріїв. Просто тому, що будь-який банк для обивателя, нехай навіть з депутатським мандатом, - організація малозрозуміла і, головне, до роздратування грошова.
Цього тижня команда Сергія Тігіпка відзначила сто днів свого перебування в  Національному банку країни.

Відзначила в традиційному для себе ключі -  попросила парламент заслухати звіт про роботу. Такий спосіб відзначення кар'єрного етапу цілком укладається в модну нині тенденцію прозорості і відкритості, є непоганим способом звернути увагу преси на ті чи інші проблеми системи, а також, вільно чи ні, прихід у парламент керівництва Національного банку за власною ініціативою, можна трактувати як докір за проблеми обрання - мол, даремно ви, депутати, хвилювалися, Національний банк працює як годинник.

Утім, якість роботи в депутатів викликала питання. Наприклад, спікер Володимир Литвин вважає, що банки зупинилися в своєму розвитку. Правда, навряд чи цей докір можна віднести до діючого керівництва - подібні претензії висловлювалися завжди, і завжди в цьому була присутня не стільки фінансова логіка, скільки аргументація бідного сусіда, що пасує перед шикарними дверима.

Відносини між банками і тими, кому вони дають кредити, у нас ніколи теплими не були. З цього приводу навіть народилися крилаті вирази. З найбільш популярних - борги повертають тільки боягузи, і породжений брати віддавати не повинен. Чимало з тих, хто втілив ці слова в життя, знаходяться ось у цьому будинку. Утративши всяку надію закликати боржників до відповідальності, банкіри вирішили домовитися з ними по-доброму. З цим вони і пішли в парламент.
Йшли важкою ходою: банкіри не помітили, щоб останнім часом погляди в їхню сторону стали людянішими.

ЮРІЙ БЛАЩУК,
голова правління Вабанка

Як можна любити банкіра в Україні?! У нас це в крові. Хіба можна любити того, хто гроші в борг дає?!

БОРИС ТИМОНЬКІН,
голова правління Укрсоцбанка

Ми бачимо сьогодні цілий згусток проблем, нерозв'язання яких є гальмом зниження процентних ставок. Без конструктивної позиції більшості це зробити неможливо. Для нас це архіважливо.

Фінансисти в парламенті оголосили стандартний набір скарг, що включав безлад податкових органів і бешкетування боржників. Депутатів попросили підкоректувати існуючі закони і прийняти пару-трійку нових. У першу чергу, про захист прав кредитора, кредитному бюро і зняти мораторій на реалізацію майна держпідприємств. А ще - перестати ловити в банках відьом.

ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ СУГОНЯКО,
 президент Асоціації українських банків

Розділіть, панове, злочини, вчинені клієнтами банків і самими банкірами. Я прошу надати інформацію, скільки дійсно банкірів засуджено за всі роки незалежності. І ми побачимо, що банкіри є одними з найслухняніших громадян у країні.

СЕРГІЙ ТІГІПКО,
голова НБУ

Україні потрібна нова якість банківської системи. Але досягти її можна тільки спільно. Бо значна кількість нагальних до прийняття рішень знаходиться не тільки в компетенції НБУ, а й парламенту.

За сприяння фінансисти пообіцяли зробити банки великими і чистими. А кредити - дешевими. Так, щоб гасло "кожній родині по квартирі" стало реальністю. Депутати слухали і погоджувалися. Ідилію порушувала нечисленність народних обранців, що заглянули на слухання. Знатні парламентські фігури в залі були відсутні. Але керівництво профільного комітету вважає, що проблеми банків цим людям не далекі.

ВІКТОР ЮЩЕНКО,
народний депутат України

Частину коштів тримаю в НБУ. Частину - в Ощадбанку. Років 15 там вже в мене рахунок.

ОЛЕКСАНДР ВОЛКОВ,
народний депутат України

Є в мене картки Віза і Мастеркард. Якщо за кордоном ними  користуєшся, то проблем нема. В Україні зовсім по-іншому. Добре, що я людина, яку всі знають.

І все-таки, змінювати законодавство в потрібному для банків напрямку буде нелегко. Для цього фінансовому сектору необхідно консолідувати зусилля і виступити єдиним фронтом. Якщо не вийде, прохаючим банкірам ще довго доведеться ходити по парламенту. А трьом законослухняним позичальникам платити за четвертого.

Оксана Митницька, недільний огляд "Бізнес-студія", СТБ

aub-news-null Новини АУБ | Асоціація українських банків

Пенсіонери довіряють Ощадбанку

Збільшення кількості пенсіонерів, що вибирають для одержання пенсії Ощадний банк України, є важливим доказом його конкурентноздатності на твердому ринку банківських послуг, - затверджує голова правління Ощадбанку Анатолій Шаповалов. Для більшої переконливості своїх слів банкір навів такі факти.

 Загальна статистика. Установи Державного ощадного банку України здійснюють сьогодні виплату пенсій 1 млн. 827 тис. пенсіонерів шляхом зарахування коштів на їхній поточні (пенсійні) рахунки. Це становить 12,7 % від їхньої загальної кількості. Крім того, банк обслуговує ще понад 500 тис. громадян з виплати грошової допомоги і різних соціальних  виплат. Уже з цього видно, що Ощадний банк допомагає державі вирішувати нагальні проблеми і в такий спосіб виконує важливу соціальну роль.

Динаміка росту. У результаті проведеної банком організаційної роботи кількість  пенсіонерів, що одержують у банку  пенсію з Пенсійного фонду України, за останні роки збільшилася вдвічі. Найактивніше спрацювали банківські регіональні управління в місті Києві, Миколаївській, Донецькій, Львівській областях і в Автономній Республіці Крим. Послугами Ощадного банку тут користується кожен п'ятий-шостий пенсіонер.

Популярний депозит. У людей похилого віку великий попит  має “Строковий пенсійний вклад” із привабливими умовами зберігання грошей.  Загальна сума коштів, покладених пенсіонерами на цей депозит, на початок поточного року досягла 300,8 млн. грн. За січень-березень залишки на ньому зросли на 32,3 млн. грн., чи на 10,7 %,  і на 01.03.2003 р. становили 333 млн. грн.

Стабільна база. Завдяки загальнонаціональному масштабу своєї діяльності (6738 тис. банківських установ) Ощадбанк і надалі надаватиме пенсіонерам такі необхідні для них послуги. Операції з відкриття поточних (пенсійних) рахунків, зарахуванню і виплаті з них пенсій і грошової допомоги установами банку здійснюються безкоштовно. Віддаючи перевагу Ощадбанку при виборі установи для одержання пенсій, пенсіонери виходять зі стабільності, надійності і доступності найбільшого в Україні державного банку.

Юрій Килимник,
керівник прес-служби Ощадбанку

Тел. 229-87-80, факс: 229-83-15.
E-mail:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписка на новини АУБ

aub logo white 70

 

Місія Асоціації українських банків – підтримка розвитку національної банківської системи. АУБ співпрацює з Верховною Радою України з питань удосконалення законодавства, що регулює банківську діяльність, взаємодіє з Національним банком України щодо нормативного забезпечення функціонування банків та небанківських фінансових установ. АУБ дбає про підвищення кваліфікації банківських працівників, розширює міжнародні зв'язки з асоціаціями та банківськими структурами інших країн.

 

Контакти

Підписка на новини АУБ