Новини фінансового сектору

884 тисячі українців або 95% споживачів, які позначили картки для виплат кешбеку в Дії, бачать нарахований кешбек. Такі результати за чотири тижні бета-тестування програми.

Юлія Свириденко
Міністерка економіки України 

 

«За період тестування програми «Національний кешбек» українцям нарахували вже 42 млн грн кешбеку за придбання товарів українського виробництва. До програми долучилося понад 1,6 млн українців, які оформили 1,8 млн карток. Проте лише 926 тис. користувачів активували у Дії картки для виплат. Тож для тих, хто цього ще не зробив, декілька простих кроків — у застосунку Дія, у розділі Сервіси обрати Національний кешбек і позначити картку для виплат, відкриту в одному з банків - партнерів», — зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Ще одним підсумком четвертого тижня бета-тестування кешбеку став прогрес в передачі інформації про транзакції банками. Завдяки цьому більшість споживачів вже бачать нарахований їм кешбек в кінці наступного дня за попередній. Наприклад, кешбек за покупки 29 вересня користувачі Дії побачили вже ввечері 30 вересня. Поки процес передачі і обробки транзакцій ще не є повністю стабільним, налаштування тривають.
З початком нового місяця усі користувачі бачать у Дії суму нарахованого кешбеку саме за жовтень. Нарахований кешбек за вересень українці отримають на картку «Національний кешбек» до 20 жовтня. Не забудьте позначити картку для виплат в Дії. Тим часом вже за кілька днів в Дії з'явиться можливість бачити кешбек за попередній місяць. На початок цього тижня низка торгових мереж вже здійснили маркування товарів на полицях і розмістили позначки в магазинах про приєднання до програми «Національний кешбек». Це Епіцентр К, Нова лінія, Аврора, Таврія В, Копілка, WOG, Будинок іграшок, Аптека Зі, Comfy, Сімі, Thrash!Траш!, МегаМаркет.
До проєкту за останній тиждень доєдналися нові торговельні мережі — Наш Край, SPAR, Коло. Звертаємо увагу торгових мереж і окремих магазинів, які тільки приєднуються до програми, про важливість позначення товарів з кешбеком на полицях. Пакет маркетингових матеріалів для цінників, табличок на вхід в магазин та інші можна завантажити за посиланням.
«Національний кешбек» від держави доступний вже на 235 тисячі українських товарів від 1234 місцевих виробників.

Нагадаємо, щоб отримувати кешбек від держави необхідно:

1. Подати заявку через сайт чи мобільний застосунок банку, який бере участь у програмі, або звернутися до відділення.
   До програми долучилися такі банки: ПриватБанк, monobank, Укргазбанк, Sense Bank, ПУМБ, Абанк, Банк Глобус, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Ощадбанк, Акордбанк та Банк Кредит Дніпро.
2. Визначити картки, з яких ви оплачуєте покупки, і надати банку дозвіл на передачу інформації про транзакції з цих карток в магазинах-учасниках програми. 
3. Відкрити фізичну чи віртуальну картку, куди нараховуватиметься кешбек.
4. У Дії в розділі Сервіси обрати картку «Національний кешбек» для виплат.

Кешбек у розмірі 10% від вартості нараховується за купівлю товарів українських виробників, що включені у програму. Виключення — підакцизна продукція (пальне, тютюн та міцний алкоголь). Також кешбек поширюється на ліки українського виробництва, вино без додавання спирту і медові напої. 
Максимальна сума виплат — 3 тис. грн на місяць. Накопичені за місяць кошти надходитимуть на створену картку раз на місяць до 20 числа наступного місяця.
Отримані за участь у програмі «Національний кешбек» кошти можна буде витратити на послуги — комуналку, транспорт, лікування, мобільний зв’язок, спорт, кіно та ін. Також їх можна буде задонатити на ЗСУ або купити військові облігації.
Зняти готівку з рахунку, куди нараховують кошти за кешбек, буде неможливо. Використати кошти від кешбеку, нараховані в 2024 році, можна буде до 31 січня 2025 року.
Довідково:
Координатором програми Національний Кешбек виступає Міністерство економіки України. В реалізації проєкту беруть участь Міністерство цифрової трансформації України, Державна податкова служба, Ощадбанк та уповноважені банки України і Урядовий контактний центр. Технологічним партнером в реалізації програми виступає міжнародна платіжна система Mastercard. Операційним партнером проєкту є міжнародна компанія платіжних технологій Visa.

Національний банк України зобов’язав банки забезпечити фізичну та інформаційну доступність щонайменше 50% від загальної кількості їх відокремлених підрозділів у регіоні, щоб сприяти створенню безпрецедентно інклюзивного фінансового простору для кожного громадянина України, зокрема ветеранів війни, осіб з інвалідністю та людей старшого віку.

Відповідні зміни до Положення про ліцензування банків зобов’язують банки визначити такі відокремлені підрозділи з урахуванням встановлених Національним банком правил інклюзивного надання фінансових послуг та забезпечити їх доступність для осіб з інвалідністю до 01 січня 2025 року, а надалі забезпечувати виконання цієї вимоги постійно.  
Банки мають інформувати клієнтів про місцезнаходження відповідних відділень, їх контактні номери телефонів та графік роботи на головній сторінці свого офіційного вебсайту та його мобільної версії, у мобільному застосунку, через служби клієнтської підтримки, чат-боти та месенджери, у загальнодоступних місцях приміщення тощо.
Фізична доступність відділень забезпечуватиметься з урахуванням відповідних державних стандартів з питань інклюзивності будівель і споруд, інформаційна доступність – шляхом розміщення інформації на вебсайтах, у мобільному застосунку в формі, що дає змогу людям з різними функціональними порушеннями вільно та самостійно ознайомитися з умовами надання фінансових послуг чи користування наявними платіжними пристроями.

Зазначені зміни до Положення про ліцензування банків – черговий крок у напрямі забезпечення безбар’єрності фінансового сектору. Це одне з пріоритетних завдань Стратегії розвитку фінансового сектору України та Стратегії Національного банку України, оновлених через виклики, спричинені повномасштабним вторгненням, та узгоджених з Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (далі – Національна стратегія), що реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Флагманським проєктом у межах Національної стратегії стали затверджені Національним банком в липні 2024 року Методичні рекомендації з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України для банків та небанківських фінансових і платіжних установ. Ці рекомендації передбачають нульову толерантність до будь-яких форм дискримінації споживачів, забезпечення фізичної доступності приміщень та організацію системи повнофункціонального дистанційного обслуговування. У їх складі – чек-лист для перевірки доступності приміщень та орієнтовний план заходів для їх адаптації.

Андрій Пишний
Голова Національного банку України

“Безбар’єрні фінансові послуги мають стати повсякденною нормою нашого життя, адже це –  наш обов’язок перед ветеранами та тими, хто постраждав в цій війні, – прокоментував рішення Національного банку Голова Андрій Пишний. – Упевнений, що фінансові установи замість формального підходу докорінно переглянуть свої сервіси, приміщення та правила спілкування з клієнтами, щоб наша фінансова система стала найінклюзивнішою у світі. Підтримка банками Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів, а також численні зустрічі з банками додають впевненості, що це наше спільне бачення майбутнього фінансової системи країни”.

Нагадаємо, 09 квітня під час конференції з питань реінтеграції ветеранів Голова НБУ Андрій Пишний та керуючий директор ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіс Маліж підписали Меморандум про взаєморозуміння між НБУ та ЄБРР (далі – Меморандум), який передбачає співпрацю установ для забезпечення згуртованості фінансового сектору щодо питань упровадження стандартів інклюзивної діяльності та послуг, підтримки та ресоціалізації ветеранів війни в Україні, а також для просування Хартії з фінансової інклюзії та реінтеграції ветеранів.
Згідно із Меморандумом НБУ та ЄБРР підтримуватимуть фінансові установи по всій Україні в дотриманні ними стандартів, викладених у зазначеній Хартії, до якої приєдналися 37 банків.

Асоціація українських банків буде сприяти забезпеченню інформаційної доступності до банківських відділень для людей з інвалідністю

Банківська система України після переходу на нову структуру капіталу продовжує зберігати практично двократний запас капіталу всіх рівнів, а отримані показники капіталу банків відповідають тестовим розрахункам Національного банку.

Так, за даними звітності про виконання банками нормативів на 1 вересня:

• усереднений норматив достатності регулятивного капіталу банків становить 16,2% за допустимого рівня з урахуванням перехідних норм не менше 8,5%;
• середні нормативи достатності капіталу першого рівня та основного капіталу першого рівня – 15,7% за нормативного рівня не менше 7,5% та 5,625% відповідно.
• Загалом усі банки виконують мінімальні вимоги достатності основного капіталу 1-го рівня, капіталу 1-го рівня та регулятивного капіталу. Водночас унесення змін до структури капіталу разом із наданим банкам перехідним періодом суттєво підвищили здатність банків надалі нарощувати кредитування.

  Катерина Рожкова
  Перший заступник Голови НБУ

«Прибутковість банків і надалі підтримує їхній капітал, що дає змогу безболісно запровадити вимоги до достатності капіталу відповідно до норм ЄС. Це зі свого боку є визначальним фактором для забезпечення виконання банківською системою своєї головної функції – кредитної підтримки економіки та відновлення країни, – зазначила перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова. – Для оцінки достатності капіталу банків для покриття неочікуваних збитків у кризових умовах у наступному році Національний банк планує провести нову оцінку стійкості банківської системи. До отримання результатів цієї оцінки збереження капіталу банків в системі для забезпечення її стабільності та спроможності нарощувати кредитування залишатиметься пріоритетом».

Нагадаємо, з 5 серпня 2024 року введено в дію оновлені вимоги Закону України «Про банки і банківську діяльність», згідно з якими банки перейшли на трирівневу структуру капіталу та нові нормативи його достатності.

Відповідно до цих змін:

• капітал поділяється на три складові замість двох: основний капітал першого рівня, додатковий капітал першого рівня та капітал другого рівня;
• найякісніша складова капіталу – основний капітал першого рівня, який є найближчим відповідником основного капіталу за попередньою структурою, поповнилася з огляду на можливість ураховувати в цій новій складовій капіталу прибутки минулих років та поточного року (за винятком тих, які банк планує розподілити через дивіденди, коли це буде можливо). Досі прибутки банків переважно враховувалися до додаткового капіталу за попередньою структурою. Отже, порівняно із сумою основного капіталу 178 млрд грн на 1 серпня 2024 року, розмір основного капіталу першого рівня становив уже 238 млрд грн на 1 вересня 2024 року;
• регулятивний капітал банків очікувано знизився до майже 245 млрд грн. Основні фактори зниження – додаткові вирахування з капіталу активів (відстрочені податкові активи, переоцінки, інвестиції тощо) та запланованих дивідендів до виплати.

З початку червня банки отримали 1975 заявок від бізнесу на кредитування проєктів із відновлення енергетичної інфраструктури на загальну суму 46,4 млрд грн. Вже схвалено заявки (підписані угоди і ті, що готуються до підписання) на суму 5,8 млрд грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами юридичних осіб, становить 972 млн грн.

Такі результати опитування Національним банком 20 банків про кредитування проєктів бізнесу із відновлення енергетичної інфраструктури за період з 01 червня до 01 вересня 2024 року.

 Зокрема, у серпні:

• подано 781 заявок на суму 7,3 млрд грн; 
• схвалено 808 заявок на суму 2,2 млрд грн;
• надано 224 кредити загальним обсягом 523 млн грн.

Загальна профінансована з червня потужність за наданими позиками бізнесу становить 97,4 мВт (попередні дані, які враховують близько 85% портфеля). Найбільші обсяги коштів виділено на побудову СЕС (32 мВт), купівлю дизельних та бензинових генераторів (33 мВт) та газопоршневих когенераційних установок (18 мВт). Проєкти фінансуються у 21 області країни.
Крім того, банки кредитують і населення. Упродовж останнього тижня громадянам надано 405 кредитів загальним обсягом 27 млн грн. Обсяг валового портфеля кредитів, пов’язаних з енергетичними потребами фізичних осіб, зараз становить 89 млн грн.

Андрій Пишний
Голова Національного банку України

“На прикладі реалізації спільної ініціативи з кредитування на підтримку енергетики ми побачили, яких результатів може досягати сектор, коли діє консолідовано. Обсяги наданих кредитів бізнесу та громадянам щотижня зростають, а валовий портфель перевищив один млрд грн. Проєкт набирає обертів. Фінансування розпочато у 21 області. Це дуже гарний результат”, – зазначив Голова Національного банку Андрій Пишний.

Нагадаємо, за сприяння Національного банку 20 банків з часткою понад 85% чистих активів сектору підписали в червні 2024 року меморандум про готовність фінансувати відновлення енергетики. Пропозиції банків враховують потреби різних категорій малого, середнього та великого бізнесу і домогосподарств. Зокрема, підприємці можуть залучати фінансування для проєктів з будівництва сонячних, вітрових чи біогазових станцій, побудови газотурбінних та газопоршневих електростанцій, придбання промислових акумуляторів, накопичувачів тощо.

Базова ставка кредитування відповідно до меморандуму – від 13,5% річних (або UIRD3M + 0,5% на перший рік фінансування, а далі – не більше UIRD12M + 3%).

Для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродженню національних традицій у грошовому обігу України Національний банк України ініціює зміну назви розмінних монет з "копійка" на "шаг".

Андрій Пишний
Голова Національного банку України

"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово "шаг", – наголосив Голова Національного банку України Андрій Пишний.

Чому потрібна зміна назви монет?

• Відродження назви "шаг" поверне українським монетам власну ідентичність.
  

Назва “шаг” давнього українського походження, вона уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з XVI – XVII ст.). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається в класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників.
У часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою “шаг”, що було закріплено на законодавчому рівні. Тому вiдродження такої практики обґрунтоване iсторичною та мовною традицiєю України.

• Грошовий обіг України очиститься від російського впливу.

Назва "копійка" має московське, імперське походження. В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав.

• Зміна назви монет сприятиме дерусифікації та деколонізації.

Декомунізація, дерусифікація та деколонізація України – процеси, що розпочалися з розпадом срср та пік яких припав на початок війни росії проти України у 2014 році й активно триває нині. Безкомпромісне очищення від столітніх нашарувань русифікації є обов’язком кожної державної інституції.

• Влучний час для відновлення національних традицій у грошовому обігу.

Сучасні соціологічні дослідження свідчать, що саме зараз переважна більшість українців цікавляться історією та культурою України, пишаються її державними символами, зокрема українською мовою та національною валютою. А гроші є важливим символом державності, який кожен українець щодня тримає в руках.
Наукова спільнота підтримує ініціативу Національного банку.
Насамперед можливість перейменування українських монет з "копійка" на "шаг" досліджувалася істориками Національного банку, які працюють у Музеї грошей НБУ.

Андрій Бойко-Гагарін
старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук

"Ми докладно вивчали побутування назв монет та монетно-лічильних найменувань, особливості грошової лічби, традиції накопичення багатства в Україні. Отримані свідчення дають нам підстави сміливо стверджувати, що суто українською назвою для дрібних монет є "шаг". Тому її повернення до сучасного грошового обігу – логічне та науково обґрунтоване. Наша гривня – княжого роду, а шаг – походить із славетного роду козацького", – наголосив старший зберігач фондів Музею грошей НБУ, доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін.

Наукові висновки фахівців Національного банку підтримала Національна академія наук України, зокрема отримано позитивні експертні висновки від Інституту історії України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні.

Олександр Скопненко
заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук

"Найменування "шаг" на позначення дрібної монети в українській мові відоме з XVІ ст. Це питома українська лексична одиниця. Повернення такої назви сучасній розмінній монеті України не лише б відродило національні традиції в номінації грошей, а й назавжди б розірвало зв'язок практики називання українських монет з колоніальною російською лінгвокультурою", – зазначив заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко.

Зі свого боку старший науковий співробітник Національного музею історії України Владислав Безпалько повідомив:

"Уже в козацькій Україні з середини XVII ст. назва "шаг" широко вживалася в мові діловодства. Коротке та містке слово “шаг” гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом. І сьогодні ми нарешті маємо можливість переглянути радянські назви та відродити втрачене".

Юлія Шиленко
аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка в Києві

"Уже в козацькій Україні з середини XVII ст. назва "шаг" широко вживалася в мові діловодства. Коротке та містке слово “шаг” гарно ілюструє властивість тогочасної розмовної мови економити мовні засоби. Тому воно швидко стало популярним та основним найменуванням дрібної лічби грошей, глибоко укорінилося в мовному вжитку та українській культурі загалом. І сьогодні ми нарешті маємо можливість переглянути радянські назви та відродити втрачене". "Фахівці Національного музею Тараса Шевченка дослідили вживання назв грошових одиниць у творчості Великого Кобзаря. Ми виявили в його текстах 11 випадків використання слів "шаг", "шажок", що вживаються у значенні старовинної монети, півкопійки. Це дає нам уявлення про лексичний склад української мови другої половини ХІХ століття та підтверджує існування такої грошової одиниці в тогочасних товарно-грошових відносинах", – зауважила аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка в Києві Юлія Шиленко. 

• Внесення відповідних змін до статті 32 Закону України "Про Національний банк України";
• Визнання такими, що втратили чинність, двох постанов Президії Верховної Ради України:"Про розмінну монету України" від 2 березня 1992 року № 2156-XII;"Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України" від 10.12.1991 № 1952-XII;
• Внесення змін до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", до статті 249 Податкового кодексу України з метою синхронізації термінології.

Зокрема, пропонується встановити, що:

Співвідношення між "копійкою" та "шагом" дорівнюватиме 1:1;Національний банк розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг "шагів", а також порядок і строки вилучення з обігу "копійок".Розроблені законопроєкти після узгодження з заінтересованими державними органами Національний банк направить для розгляду та схвалення до Верховної Ради України. У разі ухвалення Верховною Радою України відповідних законів, Національний банк зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах. Водночас Національний банк не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги. Монети "копійка" та "шаг" перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок та виготовленням шагів для їх заміни. Поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.

UGB та «Укрнафта» уклали договір на суму 4 млрд грн. Мета співпраці — реалізація інвестиційної програми з нарощування видобутку нафти та газу та впровадження проєктів когенерації.

Йдеться про буріння нових свердловин, а також будівництво та запуск сучасних газопоршневих установок.

Родіон Морозов
B.о. Голови правління Укргазбанку

 

"Ми як держбанк робимо все можливе, щоб допомогти країні. Тому підтримуємо компанію, яка працює над збільшенням видобутку та розбудовою нових децентралізованих потужностей. Це надасть можливість зміцнити українську енергосистему після втрат через ворожі атаки", — зазначив Родіон Морозов в.о. голови правління Укргазбанку.

Сергій Корецький
Директор ПАТ Укрнафта

 

"За рахунок залучених коштів планується фінансування програм буріння та інтенсифікації видобутку, будівництво сучасних газопоршневих станцій. Дякую нашому надійному партнерові "Укргазбанку" за підтримку та довіру", — підкреслив Сергій Корецький, Директор ПАТ Укрнафта

 Стратегічне партнерство двох держпідприємств сприятиме стабілізації та відновленню енергосистеми України.

Від початку 2024 року держава виплатила роботодавцям 174 млн грн у рамках компенсаційної програми за працевлаштування 9 300 внутрішньо переміщених осіб. Про це повідомила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.

Тетяна Бережна
Заступниця Міністра економіки України 

 

«7 тисяч роботодавців від початку цього року отримали від Уряду компенсацію за працевлаштування понад 9 тисяч українців, які вимушено переїхали з небезпечних регіонів країни. Загалом підприємцям перераховано 174 млн грн. Завдяки цій програмі ми фінансово стимулюємо роботодавців брати на роботу внутрішніх переселенців, щоб допомогти їм швидше працевлаштуватись та адаптуватись на новому місці, мати можливість забезпечувати себе й свою родину», - повідомила Тетяна Бережна.

Розмір компенсації, яка виплачується роботодавцю за працевлаштування людини, що отримала статус ВПО після 24 лютого 2022 року, складає зараз 8 тисяч гривень. Щоб отримати кошти, роботодавець має укласти трудовий договір (зокрема за сумісництвом), гіг-контракт з внутрішньо переміщеною особою та подати заяву на отримання компенсації через Портал Дія або в паперовій формі у центрі зайнятості разом з пакетом необхідних документів.

Нагадаємо, Уряд запровадив програму стимулювання підприємців брати на роботу внутрішніх переселенців у квітні 2022 року. Мета програми – пришвидшити адаптацію людей, що змушені були переїхати в більш безпечні регіони, та підвищити рівень зайнятості серед населення. За кожного працевлаштованого з числа ВПО держава виплачує роботодавцю компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати (з 1.04.2024 – 8 000 грн) впродовж 3 місяців, за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю – впродовж 6 місяців.

Програма надання компенсації роботодавцям за працевлаштування ВПО є складовою флагманського проєкту Міністерства економіки України «Робота без бар’єрів», який реалізується на виконання Національної стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні.

90,9 млн грн виплатили уповноважені банки аграріям за програмою часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва (25%). Відповідні накази Мінекономіки затвердило протягом трьох місяців дії програми державної підтримки.

Андрій Телюпа
Заступник Міністра економіки України 

 

«Ця урядова програма має велику популярність серед аграріїв і українських виробників та демонструє реальні результати. Лише за три місяці дії програми сільгоспвиробники отримали виплати від держави за придбану техніку українського виробництва. Кількість учасників програми, як аграріїв, так і виробників техніки постійно зростає, пропозиція с/г техніки і обладнання на ринку збільшується, що стимулює розвиток галузі машинобудування – а це робочі місця, сплата податків і наповнення бюджету країни. На 2024 рік ми заклали на програму 1 млрд грн, тому закликаю сільгоспвиробників та виробників техніки долучатися до програми, яка є частиною політики «Зроблено в Україні», - зазначив заступник Міністра економіки України Андрій Телюпа.

Зокрема, компенсацію отримали:

• за квітень – понад 220 тис. грн (3 аграрії);
• за травень – понад 18,6 млн грн (93 аграрії);
• за червень – майже 72,2 млн грн (204 аграрії).

Загалом за три місяці дії програми 300 сільгосппідприємств придбали 460 одиниць техніки та обладнання українського виробництва на суму 435,5 млн грн.
За даними, отриманими від уповноважених банків, за липень планується виплатити аграріям майже 62 млн грн часткової компенсації вартості за придбання сільськогосподарської  техніки та обладнання українського виробництва.